-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" травня 2023 р. Справа№ 920/474/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Чорногуза М.Г.
Мальченко А.О.
Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,
за участю представників сторін:
від позивача - Васюта Д.К.,
від відповідача - Русаков С.О.,
від третьої особи-1 - не з`явився,
від третьої особи-2 - не з`явився.
розглянувши апеляційні скарги
Кириківської селищної ради
на рішення Господарського суду Сумської області від 02.02.2023 року (повний текст рішення складено 07.02.2023)
у справі №920/474/22 (суддя Джепа Ю.А.)
За позовом Фермерського господарства "Алфьоров"
до Кириківської селищної ради
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиагропромбіржа"
2. Гетьманський національний природний парк
про визнання недійсним договору оренди землі та застосування наслідків недійсності правочину, -
ВСТАНОВИВ:
У 2022 році Фермерське господарство "Алфьоров" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Кириківської селищної ради про:
- про визнання недійсним договору оренди землі від 21.10.2021 року, укладеного між Кириківською селищною радою та Фермерським господарством "Алфьоров" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5921284400:05:006:0026, яка розташована за межами населених пунктів на території Кириківської селищної ради Охтирського району Сумської області;
- про застосування наслідків недійсності правочину та стягнення на користь Фермерського господарства "Алфьоров" з Кириківської селищної ради грошові кошти у сумі 23 191, 14 грн. за наслідками недійсності правочину; а також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 02.02.2023 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано недійсним договір оренди землі від 21.10.2021 року, укладений між Кириківською селищною радою та Фермерським господарством "Алфьоров" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5921284400:05:006:0026, яка розташована за межами населених пунктів на території Кириківської селищної ради Охтирського району Сумської області.
В іншій частині позову відмовлено.
Присуджено до стягнення з Кириківської селищної ради на користь Фермерського господарства "Алфьоров" відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 2 481,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна земельна ділянка, з кадастровим номером 5921284400:05:006:0026 входить до складу Гетьманського національного природного парку, як земельні ділянки без вилучення у землекористувача, яким є Кириківська селищна рада, і відносяться до господарської зони Гетьманського НПП. Аналізуючи спірний договір, місцевий господарський суд дійшов висновку, що у ньому відсутні будь які відомості про обмеження земельної ділянки та не вказано, що земельна ділянка входить до складу Гетьманського національного парку, що є порушенням положень чинного законодавства та істотних умов договору. Щодо вимоги позивача про застосування наслідків недійсності правочину судом першої інстанції зазначено, що така вимога не конкретизована у позовній заяві, тому місцевий господарський суд дійшов до висновку про необхідність визнання договору оренди землі від 21.10.2021 року недійсним без застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, у вигляді стягнення 8 629,13 грн. орендної плати відповідно до платіжного доручення № 2007 від 23.10.2021 року, а щодо коштів у розмірі 14 562,01 грн. суд першої інстанції встановив, що вони сплачені не відповідачу, а Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумиагропромбіржа", що є третьою особою без самостійних вимог щодо предмету спору у даній справі, а тому стягненню не підлягають.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Кириківська селищна рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 02.02.2023 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що спірна земельна ділянка є сформованим об`єктом цивільних прав, власником якої є територіальна громада в особі Кириківської селищної ради, а посилання на те, що земельна ділянка входить до складу парку та на неї поширюються обмеження у використанні є безпідставними. Також на думку відповідача перебування спірної земельної ділянки в межах дії обмеження 10.11 - господарська зона національних природних парків жодним чином не перешкоджає її використанню за цільовим призначенням. Крім того скаржник вважає, що на момент укладення договору оренди спірної земельної ділянки позивачу було достеменно відомо про умови використання та всі наявні обмеження щодо земельної ділянки.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2023 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Кириківської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 02.02.2023 року, витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/474/22.
14.03.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №920/474/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кириківської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 02.02.2023 року у справі №920/474/22 та призначено розгляд справи на 12.04.2023 року.
23.03.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від Гетьманського національного природного парку, третьої особи-2 у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу.
05.04.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від третьої особи 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
10.04.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від Фермерського господарства "Алфьоров", позивача у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 клопотання Фермерського господарства "Алфьоров" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
12.04.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від Кириківської селищної ради, відповідача у справі, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 року розгляд справи відкладено на 17.05.2023 року.
В судовому засіданні 17.05.2023 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволення апеляційної скаргою. Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників третіх осіб.
Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рішень Кириківської селищної ради від 14.07.2021 року та 17.09.2021 року було надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо поділу земельних ділянок та змінено цільове призначення, зокрема, спірної ділянки з кадастровим №5921284400:05:006:0026, з 16.00 КВЦПЗ на 01.01 КВЦПЗ.
На замовлення СТБ "Сумиагропромбіржа" згідно з договором №89/1 від 23.06.2021 року Приватним підприємством "Сумиспецзем" розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для подальшого продажу прав оренди на земельних торгах (аукціоні) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель - 01.01), розташованої за межами населених пунктів на території Кириківської селищної ради Охтирського району Сумської області, кадастровий номер: 5921284400:05:006:0026. (а.с. 29-49).
Як зазначає позивач, у жовтні 2021 року позивач дізнався про проведення Сумською товарною біржою "Сумиагропромбіржа" земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5921284400:05:006:0026, яка розташована за межами населених пунктів на території Кириківської селищної ради Охтирського району Сумської області.
13.10.2021 року між Фермерським господарством «Алфьоров» (далі - позивач, учасник ) та Сумською товарною біржою «Сумиагропромбіржа» підписана угода №20/2110/2021/33 про умови участі в земельних торгах у формі аукціону з продажу земельних ділянок або прав на них ( оренди, суперфіцій, емфітевзису) (далі - угода). (а.с. 23-24).
Відповідно до п. 1.1.-1.10 угоди предметом цієї угоди є умови участі учасника в земельних торгах з продажу земельної ділянки чи продажу права на неї, виставлену на аукціон як Лот №20 (далі - лот); організатор земельних торгів: Кириківська селищна рада; предмет торгів: право оренди земельної ділянки; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; кадастровий номер: 5921284400:05:006:0026; розташування: за межами населеного пункту села Рябина Кириківської селищної ради; строк оренди земельної ділянки: 7 років; площа земельної ділянки: 20,0000 га; стартова річна орендна плата: 11 660, 99 грн.
Також позивач зазначає, що він надіслав до виконавця земельних торгів заявку про участь у земельних торгах (а.с. 69-70).
В подальшому, відповідно до протоколу № 20/2110/2021 про хід земельних торгів від 21.10.2021 року, лот № 20, переможцем земельних торгів став учасник № 3 - Фермерське господарство "Алфьоров". (а.с. 25).
Зі змісту протоколу вбачається, що предметом земельних торгів за лотом № 20 було право оренди земельної ділянки з цільовим призначенням 01.01 з кадастровим номером 5921284400:05:006:0026 площею 20.0000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кириківської селищної ради Охтирського району Сумської області.
21.10.2021 року позивач здійснив оплату винагороди за проведення земельних торгів, відповідно до платіжного доручення № 1987, та оплату за відшкодування витрат, понесених на підготовку лотів до продажу, відповідно до платіжного доручення № 1986. (а.с. 50).
Також 21.10.2021 року на підставі протоколу земельних торгів від 21.10.2021 року № 20/2110/21, Кириківська селищна рада (орендодавець) та Фермерське господарство "Алфьоров" (орендар) уклали договір оренди землі щодо земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5921284400:05:006:0026 площею 20.0000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кириківської селищної ради Охтирського району Сумської області. Строк дії договору - 7 років. (а.с. 20-22).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстрацію іншого речового права № 282139893 від 01.11.2021, державна реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5921284400:05:006:0026 площею 20.0000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кириківської селищної ради Охтирського району Сумської області, була здійснена 26.10.2021 року за Фермерським господарством "Алфьоров". (а.с. 26).
В подальшому, після підписання договору сторонами, позивач отримав копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для подальшого продажу прав на земельних торгах (аукціоні) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель - 01.01), розташованої за межами населених пунктів на території Кириківської селищної ради Охтирського району Сумської області (далі по тексту - Проект землеустрою). (а.с. 29-49).
Проект землеустрою розроблений Приватним підприємством "Сумиспецзем" на замовлення СТБ "Сумиагропромбіржа".
Також, у абзаці 6 розділу 2 (пояснювальна записка) Проекту землеустрою зазначено, що земельна ділянка, що відводиться, розташована на території Гетьманського національного природного парку загальнодержавного значення, код обмеження 10.11 - Господарські зони національних природних парків. Обмеження встановлено відповідно до Закону України від 26.06.1992 року "Про природно-заповідний фонд України".
На сторінці 18 розробленого проекту землеустрою зазначено обмеження на земельну ділянку - 10.11 Господарські зони національних природних парків.
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що відповідно до розробленого Проекту землеустрою, угоди № 20/2110/2021/3 про умови участі в земельних торгах у формі аукціону з продажу земельних ділянок або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) від 13.10.2021 року, протоколу № 20/2110/2021 про хід земельних торгів від 21.10.2021 року, договору оренди землі від 21.10.2021 року, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5921284400:05:006:0026 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Як вбачається з позовної заяви, у подальшому, позивач у листопаді 2021 року почав підготовку ґрунтового покриву земельної ділянки з кадастровим номером 5921284400:05:006:0026 для весняної посівної компанії 2022 року, однак 06.11.2021 року голові Фермерського господарства "Алфьоров" вручено припис від 05.11.2021 року № 535/02/05 Гетьманського національного природного парку з вимогами (а.с. 27-28):
1) припинити будь-яку господарську діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних комплексів Гетьманського національного природного парку, в тому числі, порушення надґрунтового покриву шляхом дискування, на території Великописарівського природоохоронного відділення в межах Кириківської селищної ради, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 5921284400:05:006:0026;
2) забезпечити дотримання режиму охорони території Гетьманського національного природного парку на території Великописарівського природоохоронного відділення в межах Кириківської селищної ради, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 5921284400:05:006:0026.
Відповідно до пункту 1 договору оренди землі від 21.10.2021 року, орендодавець - Кириківська селищна рада надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності загальною площею 20.0000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Код використання згідно з Класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): А.01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) з кадастровим номером 5921284400:05:006:0026, яка розташована за межами населених пунктів на території Кириківської селищної ради Охтирського району Сумської області.
Згідно із пунктом 6 договору зазначено, що інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини - відсутні.
У підпункті 1 пункту 16 договору зазначено, що умови збереження стану об`єкта оренди: виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.
Відповідно до пункту 20 договору на орендованій земельній ділянці встановлені обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб (за наявності вписати інші обмеження):
заборона на зміну цільового призначення без проекту землеустрою;
дотримання агротехнічних вимог, що використовуються при сільськогосподарському виробництві;
використання земельної ділянки для ремонту інженерних комунікацій (за наявністю);
право оренди земельної ділянки не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.
Згідно із підпунктами 1-2 пункту 22 договору орендодавець зобов`язаний:
передати у користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;
при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки.
Отже, звертаючись з даним позовом позивач вважає, що відповідачем при укладенні договору оренди землі від 21.10.2021 року порушено норми Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та Земельного кодексу України, а саме оскільки Кириківська селищна рада, укладаючи договір оренди землі від 21.10.2021 року, була обізнана, що на орендованій земельній ділянці наявне обмеження у використанні земельної ділянки, що унеможливлює використання позивачем земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що саме по собі суперечить нормам Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та Закону України "Про природно-заповідний фонд України", тому договір оренди землі від 21.10.2021 року, укладений між Кириківською селищною радою та фермерським господарством "Алфьоров", необхідно визнати недійсним в судовому порядку.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписами ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду землі" (далі Закон) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст. 1 Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Типовий договір оренди землі та типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом затверджуються Кабінетом Міністрів України (ст.14 Закону).
Відповідно до типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року №220, у договорі зазначаються в тому числі якісні характеристики земель, зокрема меліорованих, за їх складом та видами угідь - рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження тощо; мета використання земельної ділянки; обмеження у використанні та підстави встановлення обмежень.
Відповідно до ст. 25 Закону, орендар земельної ділянки зобов`язаний, в тому числі дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду.
Місцевий господарський суд вірно встановив, що також не заперечується сторонами, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5921284400:05:006:0026 мала цільове призначення - 16.00 (землі запасу), а відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548, це земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам.
В той же час, відповідно до проекту землеустрою, договору оренди землі від 21.10.2021, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5921284400:05:006:0026 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Разом з цим, як свідчать дані проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5921284400:05:006:0026, остання включена без вилучення в землевласника до господарської зони Гетьманського національного природного парку. На земельній ділянці встановлено обмеження у використанні за кодом 10.11 - господарські зони національних природних парків відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України". (а.с. 31).
Крім того, відомості про таке обмеження також містяться у Державному земельному кадастрі; строк дії обмеження - безстроково (а.с. 47).
Також, колегія суддів зазначає, що Гетьманський національний природний парк створений Указом Президента України від 27.04.2009 року №273/2009 на території Великописарівського, Охтирського та Тростянецького районів Сумської області. (зворот а.с. 106).
Розпорядженням Голови Сумської обласної державної адміністрації від 23.05.2007 року № 276 та розпорядженням Голови Великописарівської районної державної адміністрації від 09.10.2006 року № 373 погоджено місце розташування земельних ділянок національного природного парку. (а.с. 105-106).
Також, рішенням 4 скликання 15 сесії Кириківської селищної ради від 19.05.2005 року погоджено створення національного природного парку. (зворот а.с. 104).
В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.03.2013 року № 183 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні державних та комунальних лісогосподарських підприємств, розташованих, в тому числі, на території Великописарівського району Сумської області. (а.с. 107).
Таким чином межі Гетьманського національного природного парку, на даний час, визначені відповідно до статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" і статус установи та його земель визначено розпорядчими документами.
Згідно з пунктом "г" частини 1 статті 150 Земельного кодексу України землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення відносяться до особливо цінних земель.
Відповідно до положень ст. 43, 44, 45, 46-1 Земельного кодексу України, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).
Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.
Землі територій та об`єктів природно-заповідного фонду використовуються з урахуванням обмежень у їх використанні, визначених відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та положеннями про ці території, об`єкти.
Особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об`єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення.
Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Згідно зі ст. 21 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об`єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням, в тому числі господарська зона - у її межах забороняються рубки головного користування і проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об`єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська та інша діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників.
Відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" зонування території Парку, рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться відповідно до Положення про Гетьманський національний природний парк, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 31.08.2020 року №80 (далі - Положення) та Проекту організації території Гетьманського національного природного парку охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів", затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31.12.2013 №562.
Відповідно до пункту 5.2.3. Проекту організації території "Режим використання, охорони та відтворення природних ресурсів у межах функціональних зон", на території господарської зони забороняється, у тому числі:
- будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку;
- здійснення всіх видів природокористувань без дозволів, отриманих відповідно до вимог чинного законодавства в межах затверджених лімітів, та їх недотримання;
- інші види діяльності, що порушують природні комплекси національного природного парку або знижують природну, екологічну чи рекреаційну цінність його території.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив, що в оспорюваному договорі сторони не визначили якісні характеристики земельної ділянки, а також обмеження у її використанні та підстави встановлення обмежень.
Як вірно було досліджено судом першої інстанції, умовами спірного договору, зокрема пунктом 1 передбачено, що земельна ділянка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) - А.01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Зазначені обставини також вказано у пунктах 14,15 договору.
Крім цього, у пунктах 5, 6 договору вказано, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини - відсутні.
Пунктом 20 договору передбачено обмеження (обтяження) земельної ділянки, в тому числі права третіх осіб, не зазначено таких обмежень.
З огляду на викладене вище, колегія суддів зазначає, що договір оренди земельної ділянки, яка включена до господарської зони Гетьманського національного природного парку, без зазначення у договорі особливостей цієї земельної ділянки, без зазначення обмежень у використанні земельної ділянки та підстав встановлення обмежень, що є істотними умовами договору в даному випадку, суперечить наведеним положенням Закону України "Про природно-заповідний фонд України", Закону України "Про оренду землі", Земельного кодексу України, що є підставою для визнання такого договору недійсним відповідно до ст. 203, 215 ЦК України.
Одночасно, місцевим господарським судом вірно було зазначено, що обставина чи було відомо позивачу про включення земельної ділянки до господарської зони Гетьманського національного природного парку на момент укладення договору не спростовує факту укладення договору з порушенням вимог чинного законодавства.
Щодо вимоги позивача про застосування наслідків недійсності правочину колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до матеріалів справи, згідно з платіжним дорученням №2007 від 23.10.2022 року позивач сплатив відповідачу орендну плату в сумі 8 629, 13 грн. та не заперечує факт передачі позивачу в оренду земельної ділянки. (а.с. 51).
За змістом статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Способами захисту прав при цьому є двостороння реституція або, у разі її неможливості, - відшкодування вартості того, що одержано (частина 1), відшкодування заподіяних збитків та моральної шкоди (частина 2).
Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює у разі його недійсності проведення між сторонами двосторонньої реституції, тому такий договір повинен визнаватися судом недійсним з моменту укладення, а зобов`язання за цим договором - припинятися на майбутнє, що зумовлено правовою природою орендних відносин.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.02.2019 року у справі №924/778/17, від 10.03.2020 року у справі №921/96/18.
Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.
За цих обставин, позовні вимоги про застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача 8 629, 13 грн. сплаченої позивачем за договором орендної плати за 2021 рік не є законними та обґрунтованими.
Щодо сплачених позивачем за платіжними дорученнями № 69а від 11.10.2021 року, №70а від 11.10.2021 року, №1986 від 21.10.2021 року, №1987 від 21.10.2021 року (а.с. 50, 52, 53, 54) за участь у торгах та за результатами торгів, колегія суддів зазначає, що вказані кошти були перераховані позивачем на рахунок СТБ "Сумиагропромбіржа" за участь у торгах.
Сплата відповідних платежів учасником земельних торгів передбачена умовами угоди №20/2110/2021/3 від 13.10.2021 року.
У зв`язку з зазначеним, оскільки ці кошти були перераховані третій особі, а не відповідачу, та не на підставі договору оренди, що визнаний судом недійсним, підстави для стягнення з Кириківської селищної ради відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України 14 562, 01 грн. відсутні, у зв`язку з чим вимоги позивача в цій частині не є законними та обґрунтованими.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом про часткове задоволення позовних вимог, а саме визнання недійсним договору оренди землі від 21.10.2021 року та відмові в іншій частині позову.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Сумської області від 02.02.2023 року прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Кириківської селищної ради задоволенню не підлягає.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданих апеляційних скаргах, скаржниками не було надано суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Кириківської селищної ради на рішення Господарського суду Сумської області від 02.02.2023 року у справі №920/474/22 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 02.02.2023 року у справі № 920/474/22 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/474/22.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 17.05.2023 року.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді М.Г. Чорногуз
А.О. Мальченко
скопійовано
-
скопійовано
-
