ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 755/13456/22 Суддя (судді) першої інстанції: Марфіна Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Крештофа Дмитра Олександровича про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів незаконною та скасування,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому визнати постанову про накладення адміністративного стягнення про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 1 КІ №0000633826 від 07.02.2022 року незаконною та скасувати.

Позов обґрунтовано тим що, позивач не вчиняв правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки поставив свій автомобіль між проїзною частиною дороги та тротуаром у зв`язку з відсутністю вільних паркувальних місць, зайняв вимушено частину тротуару, але, на його думку, не міг ніяким чином перешкодити руху пішоходів по ньому. Зазначив, що для руху пішоходів залишилося більше ніж 2 метри і що за весь час поки стояв там його автомобіль ніхто з пішоходів не поскаржився і не дорікнув, що машина перешкоджає його руху по тротуару.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 1КІ №0000633826 від 07.02.2022 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що його автомобіль було припарковано поряд з проїзною частиною на краю тротуару, у зв`язку із відсутністю вільних паркувальних місць, однак для руху пішоходів по тротуару залишилося більше ніж два метри, що підтверджується фотознімком, який долучено до матеріалів справи відповідачем.

Також скаржник вказує, що той факт, що автомобіль знаходився чотирма колесами на тротуарі ніяким чином не вказує на те, що автомобіль не знаходився на зовнішньому краю тротуару.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою головного інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Крештофом Д.О. про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) від 07.02.2022 р. серії 1КІ №0000633826 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

З постанови вбачається, що 07.02.2022 року о 10 год. 30 хв., на бул. Тараса Шевченка, буд. 3 в місті Києві, ОСОБА_1 поставив транспортний засіб «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 на стоянку на тротуарі, де нема місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками, чим порушив п. 15.10 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 122 КУпАП.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно зі ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 219 КУпАП виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 44-3, частиною другою статті 52, статтями 53, 53-1, 54, частиною першою статті 56, статтями 92, 99 (якщо правопорушення вчинено громадянином), статтею 104, частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), статтями 127-2, 141, 142, 152, частинами першою - п`ятою та восьмою статті 152-1, статтею 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 188-56, 197, 198 цього Кодексу.

Згідно частини 3 названої статті КУпАП від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Згідно з розділом 7 Положення про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 19.11.2018 року №2089 у структурі Департаменту утворюється управління (інспекція) з паркування, положення про яке затверджується наказом Департаменту.

У складі управління (інспекції) з паркування Департаменту діють інспектори паркування. Інспектори з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту для виконання покладених на них завдань мають право: здійснювати фіксацію порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів у режимі фотозйомки, відеозапису (п.7.2), розглядати справи про адміністративні правопорушення, на розгляд яких їх уповноважено (п.7.2), складати протоколи про адміністративні правопорушення, виносити постанови про накладення адміністративних стягнень (п.7.3), накладати дисциплінарні стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів у режимі відеозйомки (відеозапису) (п.7.2), розміщувати на лобовому склі транспортного засобу постанови про накладення адміністративних стягнень або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (п.7.5).

Із наведеного випливає, що інспектор з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Крештоф Д.О. не є тією особою, яка має відповідати за цим адміністративним позовом.

Тобто, що належним відповідачем, рішення якого оскаржує позивач, у даній справі має бути Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Разом з тим, Департамент, як суб`єкт владних повноважень, не був визначений позивачем, як відповідач у розгляді цієї адміністративної справи та судом першої інстанції залучений не був, заміну неналежного відповідача судом проведено також не було.

За приписами частини третьої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Отже, з наведеної норми слідує, що можливість заміни неналежного відповідача може здійснюватися виключно під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Аналогічна правова позиція викладені у постанові Верховним Судом у постанові від 02 вересня 2020 року по справі № 162/445/16-а.

У даному випадку, суд апеляційної інстанції переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, позбавлений можливості в межах наданої йому Кодексом адміністративного судочинства України компетенції виправити вказаний процесуальний недолік суду першої інстанції.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 28 листопада 2019 року по справі №826/12172/18.

Враховуючи ту обставину, що адміністративний позов заявлено до неналежного відповідача та з врахуванням відсутності у суду апеляційної інстанції можливості замінити його належним відповідачем, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, який заявлений до неналежного відповідача.

Так само, в силу приписів статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями направляти справу на новий розгляд, у разі виявлення порушень норм процесуального права, які є безумовною підставою до скасування судового рішення.

Пунктом 4 частини третьої статі 317 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя О.М.Оксененко