open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2023 року Київ № 640/22008/22

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Брагіної О.Є.;

при секретарі судового засідання - Кучеренко А.О.;

за участі:

представника позивача - адвоката Органюка Ю.Ю.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного нотаріуса ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 01.08.2022 №3225/5 "Про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухомеп майно", яким вирішено тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора- приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці. Вимоги позову обгрунтовані тим, що 01.08.2022 комісією Міністерства юстиції України, за результатом проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційних дій, вчинених позивачкою стосовно об`єкту нерухомого майна, складено акт №2025/19.1.1/22, яким виявлено порушення вимог ст.23 Закону Україну "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.12,41 Порядку №1127. Об`єктом перевірки була реєстрація права власності №49295559 від 22.11.2021, на підставі поданої гр. ОСОБА_2 заяви, в інтересах ТОВ "Предслава", згідно якої ПН КМНО ОСОБА_1. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.11.2021 №61880776; на підстави поданої заяви було відкрито розділ у Державному реєстрі прав на нежитлову будівлю (склад склотари), розташовану за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2 та проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "Предслава" (номер запису про право власності 45304301). Оскільки приватний нотаріус для проведення державної реєстрації змін, на думку відповідача, повинна була зупинити розгляд заяви на підставі п.1 ч.1 ст.23 Закону України №1952-IV, але цього не зробила, стверджує відповідач, документи для державної реєстрації були подані не у повному обсязі, а саме не було надано документ, що засвідчує факт прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документів, що підтверджують присвоєння обєкту нерухомого майна адреси.

01.08.2022, першим заступником міністра Міністерства юстиції України Висоцькою О. було прийнято наказ №3225/5, яким тимчасово заблоковано ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З посиланням на необгрунтованість висновків акту перевірки №2025/19.1.1/22, позивачка заявляє, що при здійсненні реєстраційних дій, які були предметом державного контролю, нею були дотримані всі вимоги чинного законодавства. На переконання позивачки, законодавець не зобов`язує державного реєстратора проводити огляд обєктів нерухомого майна перед прийняттям рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень. Саме заявник, вважає позивачка, несе відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації, а не державний реєстратор, тому просить рішення відповідача - наказ, скасувати.

Ухвалою від 22.02.2023 суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вимоги ОСОБА_1 не визнав та пояснив, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом. Частинами 1, 2 статті 37' Закону передбачено, що контроль у сфері державної ресстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб?єктів державної реєстрації прав.

На підставі частина 4 статті 37' Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990 затверджено Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації, який визначає процедуру здійснення Мін?юстом відповідно до Закону контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок №990). Згідно з пунктом 4 Порядку N° 990 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом: 1) розгляду звернень відповідно до Закону України «Про звернення громадян»; 2) розгляду депутатських запитів, звернень відповідно до Закону України «Про статус народного депутата України»; 3) аналізу інформації, опублікованої в засобах масової інформації чи оприлюдненої в Інтернеті; 4) перевірки відомостей, отриманих Мін?юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації; 5) моніторингу реєстраційних дій в реєстрах; 6) проведення спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах щодо осіб, які до призначення на посаду державного реєстратора або на іншу посаду, що передбачає виконання функцій державного реєстратора (далі - посада державного реєстратора), перебували на посаді державного реєстратора в іншого суб?єкта державної реєстрації. Пунктом 9 Порядку №990 встановлено, що камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін?юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Пунктом 10 Порядку №990 визначено, що у рішенні Мін?юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім?я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб?єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки. Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін?юсту (далі - комісія). Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п?ятнадцять робочих днів з дня прийняття Мін?юстом рішення про проведення такої перевірки (пункт 11 Порядку №990).

За результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін?юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб?єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін?юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов?язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів.

На адресу Міністерства юстиції України надійшло звернення народного депутата України Славицької А.К. від 14.06.2022 №890/нд-2022 стосовно перевірки законності реєстраційних дій позивачки. На підставі статті 37' Закону, підпункту 4 пункту 4 Порядку №990 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за результатом розгляду вищевказаного звернення, Міністерством юстиції України було прийнято рішення про проведення камеральної перевірки щодо реєстраційних дій за заявою, зареєстрованою в базі даних заяв за №49295559 від 22.11.2021.

Комісією, яка провела камеральну перевірку діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 , було виявлено порушення у сфері державної реєстрації прав, а також з урахуванням наявних у Мін?юсті відомостей щодо неодноразового застосування до позивачки протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов?язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, тому Міністерством юстиції України було прийнято рішення про тимчасове блокування Позивачу доступу до Державного реєстру прав строком на 3 місяці, оформлене Наказом №3225/5.

Щодо безпідставних тверджень позивачки, що державний реєстратор не несе відповідальності за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, вказав: частиною 3 статті 10 Закону, пунктом 12 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (зі змінами, далі - Порядок №1127) передбачено, що державний ресстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. Частиною 1 статті 22 Закону передбачено, що документи, які подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами. Пунктом 1 частини 1 статті 23 Закону визначено підстави для зупинення розгляду заяви, зокрема, подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством. У разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви (абзац 1 пункту 14 Порядок №1127). Враховуючи зазначене, Позивач зобов?язана була перевірити та встановити відповідність заявлених прав та документів, поданих для проведення реєстраційних дій вимогам законодавства, чим спростовується твердження Позивача про відсутність у неї такого обов?язку, та прийняти рішення про зупинення розгляду заяви.

Щодо необґрунтованих твердженнь про безпідставність застосування до заявниці дисциплінарного стягнення зазначив: як на думку ОСОБА_1 , нею при здійсненні реєстраційних дій було дотримано норми чинного законодавства.

За результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 22.11.2021 №49295559, поданою Кургановим Є.В. в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Предслава», позивачкою було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.11.2021 №61880776, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав на нежитлову будівлю (склад склотари) та проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ «ПРЕДСЛАВА». Згідно з відомостями Державного реєстру прав до Заяви додано: довідку щодо побудови об?єкта нерухомого майна до 1992 року, видану товариством з обмеженою відповідальністю «Армовірбуд» 22.09.2021 за №2150; інформаційну довідку щодо відсутності зареєстрованого права власності на об?єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, буд. 13/2, видану комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 24.11.2021 за № H-2021 № 1987.

Під час реєстрації заяви, позивачкою отримано відомості про технічну інвентаризацію громадського будинку (технічний паспорт з реєстраційним номером TI01:2395:1379:7093:0906 від 08.11.2021). При цьому, відповідно до визначених норм Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав. Однією із засад державної реєстрації прав с те, що внесення відомостей до Державного реєстру прав відбувається виключно на підставах та в порядку, визначених Законом (пункт 4 частини 1 статті 3 Закону).

Абзацом першим частини другої статті 18 Закону визначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються у Порядку №1127. Пунктом 41 Порядку №1127 визначено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об?єкт нерухомого майна подаються:

- документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття експлуатацію закінченого будівництвом об?єкта;

- технічний паспорт на об?єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об??єкту нерухомого майна адреси;

- письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об?єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

- договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об?єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

Документ, що підтверджує присвоєння об?єкту нерухомого майна адреси, також не вимагається у разі, коли адреса отримана під час реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об?єктам будівництва та об?єктам нерухомого майна та зазначена в документі, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об?єкта. У такому разі державний реєстратор відповідно до зазначених заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що згідно з вимогами законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об?єкта, обов?язково перевіряє відсутність суперечностей між заявленою адресою та відомостями, що містяться в Єдиному реєстрі документів.

До реєстрації права власності на нежитлову будівлю (склад склотари) не застосовується спрощена процедура державної реєстрації, передбачена положеннями пункту 42 Порядку №1127 щодо державної реєстрації об?єктів нерухомого майна закінчених будівництвом до 05.08.1992, а саме: індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, 4 господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, оскільки об?єкт нерухомого майна, зазначений у Заяві, не належить до категорії таких об?єктів.

Також, згідно відомостей технічного паспорту адреса об?єкту нерухомого майна в експериментальному порядку не присвоювалась. Отже, позивачка зобов?язана була зупинити розгляд заяви на підставі пункту 1 частини 1 статті 23 Закону, оскільки документи для державної реєстрації прав подано не в повному обсязі, передбаченому законодавством, а саме, приватному нотаріусу не було подано документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об?єкта та документ, що підтверджує присвоєння об?єкту нерухомого майна адреси. Таким чином, при проведенні реєстраційних дій приватним нотаріусом були порушені вимоги пунктів 12, 41 Порядку та статті 23 Закону.

Стосовно помилкових тверджень позивачки, що відсутність деяких документів у Державному реєстрі прав не свідчить про те, що такі документи не подавалися у паперовому вигляді. звернув увагу на наступне: позивачка у своєму позові зазначає, що Комісія не скориставшись своїм правом, передбаченим абзацом 2 пунктом 8 Постанови № 900 щодо витребування копії документів в паперовій формі, дійшла передчасного висновку щодо неподання їй при здійсненні реєстраційних дій документу, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об?єкта та документів, що підтверджують присвоєння об?єкту нерухомого майна адреси. По-перше, позивачка жодним чином не підтверджує наявність у неї вказаних документів, не надає суду доказів, що такі документи у неї були. По друге, позивачка помилково застосовує до спірних правовідносин норми Порядку №990 в редакції, яка втратила чинність на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, при проведенні камеральної перевірки діяла процедура Порядку №990 в редакції від 02.07.2021, яка суттєво відрізняється від процедура Порядку №990 в редакції від 21.12.2016, на яку посилається Позивач, оскільки пунктом 8 Порядку № 990 в редакції від 02.07.2021 передбачена процедура проведення спеціальної перевірки. Відповідно до пункту 13 Порядку №990 (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду) під час проведення камеральної перевірки державний реєстратор, уповноважена особа суб?єкта державної реєстрації мають право подавати Мін?юсту свої пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, які додаються до матеріалів перевірки. Однак, Позивач не скористалася своїм правом щодо надання пояснень та/або матеріалів що стосуються камеральної перевірки.

Крім того, відповідно до підпункту 7 пункту 3 статті 10 Закону до повноважень державного реєстратора належить, зокрема, виготовлення електронних копій документів, поданих у паперовій формі, та розміщення їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав).

Статтею 20 Закону передбачено особливості подання заяви та документів у сфері державної реєстрації прав. Так, згідно пункту 5 вказаної статті Закону з документів, поданих заявником для проведення реєстраційних дій у паперовій формі, виготовляються електронні копії шляхом сканування, які долучаються до заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав, та до реєстраційної справи в електронній формі. Варто зауважити, що камеральна перевірка, відповідно до норм Закону проводиться у приміщенні Міністерства юстиції України виключно на підставі даних Державного реєстру прав. Аналіз вказаної норми свідчить про те, що камеральна перевірка проводиться лише на підставі даних Державного реєстру прав, а позивач в свою чергу зобов?язана у разі наявності документів поданих, у паперовій формі сканувати їх та долучити до реєстраційної справи в електронному вигляді. Відтак, твердження про відсутність порушень з її боку ОСОБА_1 при здійсненні реєстраційних дій спростовується вище встановленими фактами, а доводи щодо наявності підстав для державної реєстрації прав є помилковими, тому позовні вимоги відносно оскаржуваного наказу є необґрунтованими та такими, що мають бути залишені без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги заяви та надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позові.

Уповноважений представник відповідача до суду з`явилась без належних повноважень, тому до участі у справі судом допущена не була.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки, узвязку з чим суд здійнив розгляд справи за відсутності представника відповідача.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд вважає, що в рамках даної адміністративної справи підлягає дослідженню питання дотримання позивачем при здійсненні державної реєстрації прав та їх обтяжень об`єкта нерухомого майна ( м. Київ, вул. Шовковична, 13/2 ) вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553) та інших нормативних актів.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож адміністративний суд має з`ясувати, чи були дії комісії Міністерства юстиції України, яка проводила камеральну перевірку приватного нотаріусу ОСОБА_1. та, які послугували підставою для прийняття спірного наказу, здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи було рішення Міністерства юстиції України прийнято на законних підставах.

Під час розгляду справи, судом встановлено таке: позивачка- ОСОБА_1 є приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. 26.11.2021, нею, як державним реєстратором, було прийнято рішення №61880776 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень нерухомого майна та проведена державна реєстрація речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Предслава" , код ЄДРПОУ 30437097; нежитлова будівля (склад склотари) за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2 , загальною площею 51, 1 кв.м. Вказані дії були проведені у зв`язку із поданням заяви про державну реєстрацію директором ТОВ "Предслава" Кургановим Є.В., для чого було відкрито розділ у Державному реєстрі прав на нежитлову будівлю (склад склотари), реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 2517624280000. До заяви про державну реєстрацію майна було подано: довідку щодо побудови обєкта нерухомого майна до 1992 року, видану ТОВ "Армовірбуд" 22.09.2021 за №2150; інформаційну довідку щодо відсутності зареєстрованого права власності на об`єкт нерумого майна за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2 .

Під час реєстрації заяви, приватним нотаріусом ОСОБА_1. було отримано відомості про технічну інвентаризацію громадського будинку (технічний паспорт з реєстраційним номером Т101:2395:1379:7093:0906 від 08.11.2021).

Після цього, на адресу Міністерства юстиції України надійшло звернення народного депутата України Славицької А.К від 14.06.2022 №890/нд-2022 стосовно перевірки законності вищевказаних реєстраційних дій.

На підставі ст.37-1 Закону №1952-IV та п.п.4 п.4 Порядку №990, за результатом вивчення вказаного звернення, відповідачем було прийнято рішення про проведення камеральної перевірки реєстраційних дій ОСОБА_1 за зверненням, зареєстрованим в базі даних заяв відомства за №49295559 від 22.11.2021.

01.08.2022, на підставі наказу Міністерства юстиції України від 12.07.2022 №1535/7. комісія Міністерства юстиції України провела камеральну перевірку державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. на предмет дотримання законодавства під час проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Під час проведення перевірки комісією встановлено, що згідно відомостей Державного реєстру прав реєстрація об`єкту нерухомго майна була проведена на підставі заяви ОСОБА_3 . До заяви про державну реєстрацію були полані два документа: довідка щодо побудови обєкта нерухомого майна до 1992, видана ТОВ "Армовірбуд"; інформаційна довідка щодо відсутності зареєстрованого права власності на обєкт нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Шолковична, 13/2 , видана БТІ 24.11.2021 №НЖ-2021 №1987. Під час реєстрації було отримано відомості про технічну інвентаризацію громадського будинку (технічний паспорт з реєстраційним номером Т101:2395:1379:7093:0906 від 08.11.2021).

Проводячі реєстраційні дії вищевказаного об`єкту нерухомого майна, позивачкою не було витребувано документ, який посвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння поштової адреси завершеному обєкту будівництва. Комісія вважала, що оскільки документи на реєстрацію були подані не в повному обсязі, державний реєстратор повинна була зупинити розгляд заяви та витребувати документи, яких не вистачало. Позаяк цього зроблено не було, перевіряючи дійшли висновку про порушення реєстратором ст.23 Закону № 1952-IV та п.12,41 Порядку №990.

Поміж іншого, відповідач стверджує, що на лист Мін`юсту від 13.07.2022 №56875/6998-2-22/19.1.1 з пропозицією позивачці надати свої пояснення та додаткову інформацію, яка стосувалась предмета перевірки, позивачка нічого не відповіла, тому було прийнято пропозицію про тимчасове блокування державному реєстратору - приватному нотаріусу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці.

На противагу доводам відповідача, ОСОБА_1 зазначила, що відсутність деяких документів у Державному реєстрі прав, невнесення таких документів нотаріусом до реєстру, не свідчить, що для державної реєстрації такі документи не подавались у паперовому вигляді. Крім того, позивачка заявляє, що лист Мін`юсту про витребування від неї додаткових документів та пояснень на підтвердження законності реєстраційних дій, вона не одержувала.

Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам, суд зважив на таке:

частиною 1 ст.182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України та обтяжень таких прав регулюютьсяЗаконом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV. Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень`державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реєстраційна справа - сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав -(пункти 8, 9 частини першої статті 2 Закону України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до п.1. ч.1 ст.4 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва. Згідно ч.1 ст.5, ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частиною 1 ст.10 Закону України №1952-IV передбачено, що державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв`язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає реєстрації, -п. 1 ч.3 ст.10 Закону України №1952-IV. Державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення,- п.2 ч.3 ст. 10 Закону №1952-IV.

Згідно з ч.1 ст.18 цього ж Закону, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником ; видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Як зазначено у довідці ТОВ "Армовірбуд" від 22.09.2021 №2150, оскільки спірне нерухоме майно було побудовано до 1992 року, відноситься до категорії будівель, побудованих з дотриманням вимог ДБН 5.21 В.2.2.-15:2019 "Житлові та нежитлові будинки". Основні положення не потребують дозвільнох документації на право їх виконання і не підлягають прийняттю в експлуатацію.

З огляду на що, суд звертає увагу на таке: постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 було затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі - Порядок №1127). Реєстрація вказаного об`єкту нерухомого майна проведена державним реєстратором на підставі п. 41 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Відповідно до п. 41 вказаного Порядку для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів. У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримує відомості Єдиного реєстру документів про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та перевіряє, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння обєкту нерухомого майна адреси також не вимагається, коли адреса була отримана під час реалізації експериментального проекту з присвоєнням адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна та зазначена в документі, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. У такому разі, державний реєстратор відповідно до зазначених заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що згідно з вимогами законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обовязково перевіряє відсутність суперечностей між заявленою адресою та відомостями, що містяться в Єдиному реєстрі документів. Водночас, до реєстрації права власності на нежитлову будівлю не застосовується спрощена процедура державної реєстрації, передбачена п.42 Порядку №1127 щодо реєстрації обєктів нерухомого майна, закінчених будівництвом до 05.08.1992, а саме індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських будівель і споруд, прибудов до них, оскільки обєкт нерухомого майна, зазначений у заяві, не належить до категорії таких обєктів.

Відтак, позивачка повинна була зупинити розгляд заяви про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, згідно п.1 ч.1 ст.23 Закону України №1952-IV.

Аналіз законодавства, яким визначено порядок дій позивачки як державного реєстратора права власності нерухомого майна свідчить, що, виявивши під час розгляду заяви для проведення державної реєстрації права власності на нежитловий будинок, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 13/2 (склад склотари) відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема, документа про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а також документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, державний реєстратор повинна була зупинити розгляд такого питання.

Підставою набуття права власності на вищевказане нерухоме майно ТОВ "Предслава" у Реєстрі визначено: довідку про побудову обєкт нерухомого майна до 1992, видану ТОВ "Армовірбуд"; інформаційну довідку щодо зареєстрованого права власності на вищевказаний обєкт; Інших документів серед підстав для набуття речових прав не зазначено. Отже, фактично на підставі лише двох документів ТОВ "Предслава" набуло право власності на об`єкт нерухомого майна.

В Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, інформація щодо прийняття до експлуатації вищевказаного нежитлової будівлі відсутня. Будь-яка інформація щодо прийняття до експлуатації спірного об`єкту у суду відсутня.

Водночас, Порядок присвоєння адрес, визначений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-V від 17 лютого 2011 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 26-3 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.

Як передбачено ч.ч.14, 15 ст.26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган з присвоєння адреси протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви про надання адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта: 1)приймає рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви); 2) оприлюднює рішення про надання адреси/відмову у зміні адреси об`єкта нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності); 3)вносить інформацію про надання адреси/відмову у зміні адреси (у тому числі копію рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Частина 1 статті 26-4 Закону України №3038-V регламентує, що після запровадження електронної системи присвоєння, зміна, коригування, анулювання адреси щодо об`єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких набуто до запровадження цієї системи, здійснюються у порядку, визначеному статтею 26-3 цього Закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Порядок запровадження зазначеної електронної системи визначено у постанові Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», пунктом 9 якої передбачено наступне: до введення в дію Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва в частині створення інвентаризаційних справ, матеріалів технічної інвентаризації, технічних паспортів закінчених будівництвом об`єктів та їх частин (житлових та нежитлових приміщень), об`єктів незавершеного будівництва, укладення електронних договорів про проведення технічної інвентаризації та вчинення інших дій щодо цих документів з 1 серпня 2021 р.:

фізичні особи - підприємці або юридичні особи, які відповідно до частини другої статті 39-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проводять технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна,вносять до електронного кабінету користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомості про проведену технічну інвентаризацію об`єкта нерухомого майна;

суб`єкти державної реєстрації прав під час надання послуги у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень використовують дані про об`єкт нерухомості, право на який підлягає реєстрації, з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Порядком присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2021 року № 690, визначено процедуру присвоєння, зміни, коригування адрес об`єктів будівництва, будинків, будівель, споруд, окремих частин об`єкта, які є самостійними об`єктами права на нерухоме майно (квартир, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень).

Згідно з п. 3 Порядку перелік документів, що подаються для присвоєння, коригування, анулювання адреси, строки їх розгляду, підстави для відмови у присвоєнні адреси, визначаються відповідно до положень статей 26-3, 26-4 і 26-5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». В силу п. п. 1, 2 ч. 8 статті 26-4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для відмови у присвоєнні, коригуванні адреси є у тому числі подання неповного пакета документів; виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально.

Таким чином, ТОВ "Предслава" в особі директора Курганова Є.В. повинно будо подати державному реєстратору документи, необхідні для оформлення права власності, а позивачка, у разі відсутності таких документів, під час надання послуги у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень використати дані про об`єкт нерухомості, право на який підлягає реєстрації, з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а у разі відсутності такої інформації в Єдиній державній електронній системі будівництва, зупинити реєстрацію та витребувати у заявника документи, яких не вистачає.

У зв`язку з відсутністю у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про проведену технічну інвентаризацію об`єкта нерухомого майна за адресою м. Київ, вул. Шовковична, 13/2 та відсутності документів про введення вказаного об`єкта в експлуатацію, а також довідки про присвоєння адреси у матеріалах адміністративної справи, суд вважає правомірним висновок перевіряючих про допущення державним реєстратором вимог ст.23 Закону України №1952-IV, у зв`язку з чим, суд критично ставиться до тверджень заявниці про пред`явлення їй таких документів у паперовому вигляді.

На обгрунтованість такого висновку свідчить пп.7 п.3 ст. 10 Закону України №1952-IV, яким передбачено, що державний реєстратор виготовляє електронні копії документів, подані у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав).

Статтею 20 Закону №1952-IV встановлено особливості подання заяви та документів у сфері державної реєстрації прав. Так, згідно п.5 цієї статті з документів, поданих заявником для проведення реєстраційних дій у паперовій формі, виготовялються електронні копії шляхом сканування, які долучаються до заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав, та до реєстраційної справи в електронній формі.

Камеральна перевірка, відповідно до Закону 1952-IV та Порядку №990 проводиться у приміщенні Міністерства юстиції України виключно на підставі даних Державного реєєстру речових прав, тому позивачка була зобов`язана у разі пред`явлення їй документів в паперовій формі відсканувати їх та внести до реєстраційної справи в електронному вигляді, але цього не зробила, тому твердження заявниці про недопущення нею порушень при проведенні реєстраційних дій -реєстрації права власності за ТОВ "Предслава", спростовуються матеріалами справи та обставинами, встановленими судом.

Щодо тверджень про неотримання нею листа Мін`юсту від 13.07.2022 №56875/6998-2-22/19.1.1 про проведення камеральної перевірки, судом встановлено таке: на виконання п.12,13 Порядку №990, відповідач на поштову та електронну адресу, яка розміщена на офіційному веб-сайті позивачки (саме цю адресу остання вказала і у позовній заяві) направив 13.07.2022 лист №56875/6998-2-22/19.1.1 з копією наказу " Про проведення камеральної перевірки- державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_1." з пропозицією надати пояснення та додаткову інформацію, яка стосується предмета перевірки (з позначкою Департаменту державної реєстрації), а також на електронну адресу. Вказане підтверджується роздруківкою електронної пошти Міністерства юстиції України від 14.07.2022 (копія наявна у справі).

Лист Міністерства юстиції №56875/6998-2-22/19.1.1 також було надіслано на електронну адресу позивачки як і оскаржуваний наказ, факт одержання якого визнає ОСОБА_1 . Оскільки даний факт визнається сторонами спору, то він не підлягає доказуванні під час розгляду справи. Оспорюваний наказ відповідачем було також оприлюднено 14.07.2022 на офіційному веб-сайті у рубриці "Моніторинг реєстраційних дій та камеральні перевірки"- розділ " Накази Міністерства юстиції України про проведення камеральних перевірок".

Нормами ч. 1 ст. 22 Закону № 1952 визначено, що документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Процедура здійснення Мін`юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації встановлена Порядком №990, який затверджено постановою КМУ від 21 грудня 2016 р. № 990 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1125).

Камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, п. 9 Порядку №990.

Мін`юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про проведення камеральної перевірки надсилає нотаріусу примірник відповідного рішення Мін`юсту в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному веб-сайті суб`єкта державної реєстрації, до якого в разі потреби додається запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки. У разі відсутності на його офіційному веб-сайті інформації про електронну адресу суб`єкта державної реєстрації чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін`юсту, запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки, в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб`єкта, нотаріуса.

Отже, відповідач належним чином повідомив ОСОБА_1 про проведення камеральної перевірки, з дотриманням процедури, передбаченої законом, що свідчить про повне дотримання процедури прийнття оспорюваного рішення.

Статтею 7 Закону № 1952 встановлено, що Міністерство юстиції України у сфері державної реєстрації прав має повноваження, зокрема, забезпечувати доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; розглядати скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом. Відповідно до ст. 37 Закону №1952 рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Частиною 6 ст. 37 Закону №1952 визначено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

За результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі прав позивачки, комісією з перевірки було складено Акт від 01.08.2022, яким виявлено порушення вимог пунктів 12, 41 Порядку № 1127, статті 23 Закону.

Пунктом 14 Порядку №990 передбачено, що за результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін`юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін`юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів. Позивачка рініше (протягом останніх 12 місяців) притягувалась до відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру (наказ Мін`юсту від 06.08.2021 №2803/5) та строком на 2 місяці (наказ Мін`юсту від 29.06.2022 №2714/5).

У разі виявлення в діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації порушень у сфері державної реєстрації, не передбачених пунктом 16 цього Порядку, застосовується пункт 1 частини 2 статті 37-1 Закону, -п. 17 Порядку № 990. При цьому строк тимчасового блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до реєстрів не може бути меншим ніж два тижні та перевищувати три місяці.

Пунктом 1 частини 2 статті 37' Закону встановлено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб?єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

Відтак, Наказом №3225/5 було вирішено тимчасово блокувати доступ до Державного реєстру прав стоком на 3 місяці.

Зі змісту вказаного наказу вбачається, що підставою його винесення був акт перевірки від 01.08.2022 №2025/19.1.1/22 за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі прав Позивача.

Таким чином, акт за результатами перевірки є підставою для ухвалення рішення Мін?юстом про притягнення державного реєстратора до відповідальності.

Враховуючи наведене, повноваження відповідача набули регламентації та мають дискреціний характер в частині притягнення або непритягнення до відповідальності.

Таким чином, при прийнятті спірного наказу, Міністерством юстиції України діяло у межах та у спосіб передбачений законодавством, оскільки, зокрема, було обґрунтовано прийнято на підставі вищевказаного акта за результатами камеральної перевірки.

Оцінка ступеню та характеру вчиненого позивачкою порушення віднесено до виключної компетенції субєкта владних повноважень- Міністерства юстиції, яке при визначенні способу реагування виходило із того, що застосування до державного реєстратора тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав на 3 місяці, є необхідним й достатнім для виправлення і попередження нових порушень та зловживань у сфері державної реєстрації прав. З огляду на вказану мету й, ґрунтуючись на принципах справедливості та співмірності заходів реагування, Міністерство юстиції ухвало рішення- наказ про тимчасове блокування доступу позивачки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

З урахуванням вищенаведених мотивів суд не бере до уваги доводи позивачки щодо протиправності оскаржуваного наказу та вважає прийняте рішення законним та обгрунтованим.

Відповідач, встановивши факт порушення у процесі здійснення реєстраційної дії без належної правової підстави та, всупереч порядку вчинення реєстраційних дій реєстратором ОСОБА_1 , реалізував свої повноваження шляхом блокування доступу державному реєстратору до Державного реєстру речових право на нерухоме майно.

Суд зазначає, що позивачка не спростовує вище викладені обставини щодо вчинення порушень у процесі здійснення реєстраційної дії, не вказує які норми чинного законодавства порушені чи недотримані відповідачем призвели до порушення її прав, а фактично не погоджується із блокуванням доступу до Державного реєстру речових право на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У даній справі відповідач належними та допустими доказами повністю довів правомірність прийнятого рішення, тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні. Ураховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення . У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Брагіна О.Є.

Джерело: ЄДРСР 110946660
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку