ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року

м. Київ

справа № 380/10352/21

адміністративне провадження № К/990/31336/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року (прийняте судом у складі: головуючого судді Потабенко В.А., суддів: Братичак У.В., Кравціва О.Р.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Довгої О.І., суддів: Глушка І.В., Запотічного І.І.) у справі за її позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі - Інспекція ДАБК) про визнання протиправними і скасування приписів та їх зупинення, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:

- скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, що виданий ОСОБА_1 , та винесений 31.05.2021 Інспекцією ДАБК;

- скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, що виданий ОСОБА_1 та винесений 31.05.2021 Інспекцією ДАБК.

Позов обґрунтовує тим, що 31.05.2021 Інспекцією ДАБК було складено акт перевірки від 31.05.2021 №309-пп. На підставі вказаного акта відповідачем винесено припис від 31.05.2021 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та припис від 31.05.2021 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Крім того, 31.05.2021 складено протокол про адміністративне правопорушення. 10.06.2021 Інспекцією ДАБК винесено постанову №67-а про закриття справи про адміністративне правопорушення. Позивач зазначає, що у своєму приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 здійснила саме перепланування, а не реконструкцію. Позивач зазначає, що нею встановлено двері на місці віконного отвору, що відноситься до елементів перепланування. Реконструкції у вказаному приміщенні не здійснювалось. Також позивач зазначає, що одночасна видача припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та припису про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт законодавством не передбачена.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 жовтня 2022 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що позивачем зроблено відмітку про те, що з направленням для проведення позапланового заходу від 18.05.2021 ознайомлена, про свідчить підпис позивача. Відтак, позивач була присутньою під час перевірки, адже ознайомлена з направленням, у якому безпосередньо вказано строк перевірки та її підстава. Також суд зазначив, що оскільки посадова особа відповідача мала доступ до об`єкта перевірки, що було б неможливим без відома позивача, та під час проведення перевірки зроблено фотофіксацію цього об`єкта (ззовні та всередині), то слід дійти висновку, що позивач була повідомлена про проведення перевірки. Бути присутнім під час перевірки є правом, а не обов`язком суб`єкта містобудування. Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідачем вчинялись будь-які перешкоди для присутності позивача або уповноваженої ним особи під час її проведення.

Своїми діями позивач здійснила втручання в несучі та огороджувальні конструкції, що проявилося у влаштуванні позивачем входу в приміщення з вікна першого поверху будівлі дев`ятиповерхового будинку, що свідчить саме про реконструкцію, а не планування. Ці обставини встановлені позаплановою перевіркою з фіксуванням в акті перевірки та проведеною фотофіксацією приміщення. З фотографій, долученої до матеріалів справи, що є додатками до акта від 31.05.2021, чітко видно вибиття дверей у будинку, а стіна, у якій відбулось таке вибиття є зовнішньою та, відповідно, огороджувальною.

Влаштування дверного отвору замість віконного отвору потребує, відповідно до вимог статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт до органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку про правомірність Спірних приписів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постановлені у цій справі судові рішення скасувати та прийняте нове рішення - про задоволення позову.

У скарзі посилається на те, що всупереч вимогам пункту 71 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі - Порядок № 553) позивача не було повідомлено про час і місце засідання Комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності.

У акті та протоколі про адміністративне правопорушення зазначено невірну серію паспорта, у протоколі не зазначено ряд обов`язкових реквізитів, що стосуються місця народження позивача, роботи, тощо, у цих та інших документах Інспекції ДАБК є ряд незаповнених обов`язкових реквізитів, що є неприпустимим.

Акт та протокол складені за відсутності позивача, що суперечить висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 210/3059/17(2-а/210/148/17), згідно з яким акт, складений за відсутності позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача. Аналогічна правова позиція викладена і у справі № 201/3017/17 (2-а/201/281/2017). Також у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 210/3059/17, від 17.07.2019 у справі № 822/714/16, від 08.08.2019 у справі № 822/712/16, від 08.11.2019 у справі № 400/2866/18, від 14.11.2019 у справі № 822/680/16, від 05.02.2019 у справі № 821/1157/16, від 05.02.2019 у справі № 2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі № 807/242/14.

Не враховано висновків, що викладено у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 465/1461/16-а, від 30.09.2019 у справі № 0440/6595/18, відповідно до яких сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Зазначає, що відповідачем не враховано, що роботи по переплануванню, встановленню пандуса та сходів не є будівельними роботами, а норми Порядку № 466 щодо необхідності отримання дозволів (повідомлення) на будівництво не можна поширювати на вказаний випадок. Таку правову позицію виклав Верховний Суд у постанові від 21 листопада 2019 року у справі № 462/2845/16-а, від 17 липня 2019 року у справі № 820/2007/18, від 28 квітня 2020 року у справі № 727/11479/17.

Посилається на те, що перепланування завершено до проведення перевірки.

Зазначає, що у судових рішеннях немає посилань на докази та не зазначено усіх заяв, клопотань. У рішеннях позиція відповідача висвітлена більш повно ніж позиція позивача, що, як зазначає позивач, свідчить про упереджене ставлення суду.

У резолютивній частині рішення не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи та інші реквізити на порушення норм пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилається на те, що судами неправильно встановлено обставини справи.

Зазначає, що у статті 152 Житлового кодексу України йдеться лише про несучі конструкції, про огороджувальні, зовнішні не йдеться. Перенесення дверного прорізу здійснено в межах процедури перепланування. На місці віконного отвору встановлено двері. Стіна під вікном є самонесучою.

У період проведення перевірки не здійснювалося будівельних робіт.

Верховний Суд України у постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14 зазначив, що чинним законодавством встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Невиконання вимог закону щодо процедури та порядку проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Посилається також і на те, що судом апеляційної інстанції позивача не було повідомлено про розгляд справи.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2022 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., касаційну скаргу передано судді-доповідачу.

Верховний Суд ухвалою від 13 грудня 2022 року відкрив касаційне провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Позивач є власником приміщення № 2 (квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.04.2019, індексний номер: 164288320.

Згідно з наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 27.06.2019 №320 «Про надання дозволу громадянам та організаціям на використання власних квартир як нежитлових» дозволено використання власних квартир як нежитлових, при умові заборони влаштування у приміщеннях цих квартир та будинку закладів грального бізнесу.

Зокрема, п. 1.6 вказаного наказу ОСОБА_1 надано право на використання власної квартири АДРЕСА_2 як нежитлового приміщення при умові заборони влаштування у приміщеннях цих квартир та будинку закладів грального бізнесу.

Після здійсненого перепланування та на підставі вищевказаного дозволу про можливість використовувати це приміщення як нежитлове, позивачем отримано новий витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.11.2019, індексний номер: 190649850.

ЛКП «Рясне-402» Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради листом від 13.05.2021 №244 повідомлено в.о. начальника Інспекції ДБАК про те, що ОСОБА_1 самовільно встановлено сходи та влаштовано дверний проріз на місці віконного прорізу у капітальній стіні нежитлового приміщення № 2 житлового будинку по АДРЕСА_3 .

Наказом Інспекції ДАБК від 18.05.2021 3309-п «Про проведення позапланової перевірки» призначено провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва: «Будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_3 , нежитлове приміщення № 2», предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На підставі цього наказу, в.о. начальника Інспекції ДАБК видано направлення для проведення позапланового заходу від 18.05.2021 № 309-пп, яким доручено заступнику начальника відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК Літавому Василю Миколайовичу здійснити позапланову перевірку на об`єкті «Будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_3 , нежитлове приміщення № 2». Строк дії направлення: з 18.05.2021 до 31.05.2021.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складено акт від 31.05.2021 №309-пп, в якому зафіксовано порушення пункту 3 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частини п`ятої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частини першої статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», а саме під час проведення перевірки з виїздом за місцезнаходженням об`єкта встановлено, що ОСОБА_1 проведено будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення шляхом влаштування дверного прорізу на місці віконного без відповідних дозвільних документів та без отримання вихідних даних для проектування.

Заступником начальника відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК Літавим Василем Миколайовичем видано позивачу припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 31.05.2021 з вимогою з моменту отримання даного припису зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва «Будівельні роботи за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 376, нежитлове приміщення № 2» до усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Крім того, заступником начальника відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК Літавим Василем Миколайовичем видано позивачу припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.05.2021 з вимогою у 2-ох місячний термін з дня отримання даного припису усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Вважаючи вказані приписи протиправними, позивач звернулася до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

У статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України від 17.02.2011 № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної, діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок № 698), пунктом 2 якого передбачалося, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Згідно з пунктами 1, 2 частини четвертої статті 411 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 6 пункту 5 Порядку № 698 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 було затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 5 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

За правилами пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Частиною третьою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом.

Крім того, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки (пункт 10 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , підпункт 11 пункту 11 Порядку №553).

Пунктом 13 Порядку №553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з пунктом 16 цього Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Пунктом 18 Порядку №553 передбачено, що керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Згідно з пунктом 19 Порядку №553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Колегія суддів зазначає, що на законодавчому рівні встановлено алгоритм дій щодо проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю у сфері містобудівної діяльності. Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки. При цьому, в акті фіксуються порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності у разі їх виявлення. На підставі акту складаються обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також відповідні протоколи, які у встановлений Порядком №553 строк подаються для винесення постанови про накладення штрафу.

Позивач зазначає, що її не було повідомлено про проведення позапланової перевірки. Однак, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення. Умова, з якою пов`язується початок проведення перевірки, визначена пунктом 7 Порядку №553. Так під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Як встановили суди, позивач з направленням для проведення позапланового заходу від 18.05.2021 ознайомлена, про свідчить її підпис на направленні. Відтак, позивач була присутньою під час перевірки, адже ознайомлена з направленням, у якому безпосередньо вказано строк перевірки та її підстава.

Також суди зазначили, що оскільки посадова особа відповідача мала доступ до об`єкта перевірки, що було б неможливим без відома позивача, та під час проведення перевірки зроблено фотофіксацію цього об`єкта (ззовні та всередині), то слід дійти висновку, що позивач була повідомлена про проведення перевірки. Бути присутнім під час перевірки є правом, а не обов`язком суб`єкта містобудування.

Пунктом 21 Порядку №553 передбачено, що у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

В акті перевірки та приписах від 31.05.2021 вказано про відмову від підписання керівником суб`єкта господарювання /фізичною особою або уповноваженою ними особами, іншими особами цього акта «в останній день перевірки для підписання та отримання не з`явилась». Примірник акта та приписів надіслано поштою, що підтверджується супровідним листом від 01.06.2021 №0006-вих-46031 та отримано позивачем згідно з відстеженням поштового відправлення №7904102782323.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили, що позивач не була позбавлена права на захист під час проведення позапланового заходу державного контролю та реалізація її прав, визначених Порядком №553, залежала виключно від неї.

Відповідно до фактичних обставин, встановлених під час перевірки з виїздом на місцезнаходження об`єкта встановлено, що позивачем проведено будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення шляхом влаштування дверного прорізу на місці віконного без відповідних дозвільних документів та без отримання вихідних даних для проектування. Клас наслідків - СС2.

За наслідками проведеної перевірки, контролюючим органом встановлено, що позивачем порушено вимоги пункту 3 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частини п`ятої статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частини першої статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Позивач зазначає, що своєму приміщенні нею здійснено саме перепланування, а не реконструкцію - на місці віконного отвору нею встановлено двері і влаштовано сходи на вулицю. Зазначає, що стіна під вікном є самонесучою, оскільки не несе навантаження від перекриття та верхніх поверхів. Отже, на її думку, реконструкція у вказаному приміщенні не здійснювалось, а тому необхідність отримання дозволу (повідомлення) не може поширюватись на вказаний випадок.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (що затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 №163) будівництво - нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва; реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Порядок отримання дозвільних документів на проведення реконструкції визначається Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт».

Згідно з пунктом 2 Порядку №466 будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Частиною другою статті 26 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Пунктом 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 5 Порядку № 466 передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Згідно з частиною першою статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забороняється виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Частиною сьомою статті 34 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Кабінет Міністрів України 18.12.2018 затвердив відповідні зміни до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що надають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію від 07.06.2017 № 406, зокрема, роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Відповідно до листа Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 20.12.2010 N 22-22/3622/0/6-10, вказано, що згідно з усталеною практикою несучі конструкції - це будівельні конструкції, що становлять несучий остов (каркас) будинку або споруди, забезпечуючи їх надійність і довговічність. Несучі конструкції сприймають основні навантаження (власну масу, масу устаткування, людей, снігу, напір вітру, тиск ґрунту на підземні частини будинку або споруди тощо) і передають їх на основу.

Судами обґрунтовано зазначено, що своїми діями позивачем було здійснено втручання в несучі та огороджувальні конструкції, що проявилося у влаштуванні позивачем входу в приміщення з вікна першого поверху будівлі дев`ятиповерхового будинку, що свідчить саме про реконструкцію, а не перепланування. Ці обставини встановлені позаплановою перевіркою з фіксуванням в акті перевірки та проведеною фотофіксацією приміщення. З фотографій, долучених до матеріалів справи, що є додатками до акта від 31.05.2021, чітко видно вибиття дверей у будинку, а стіна, у якій відбулось таке вибиття є зовнішньою та, відповідно, огороджувальною.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що влаштування дверного отвору замість віконного отвору в огороджувальній конструкції першого поверху дев`ятиповерхового будинку потребує, відповідно до вимог статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт до органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Разом із тим, наказом Департаменту архітектури і урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради від № 84-2019 АЛВ від 07.11.2019 «Про затвердження громадянці ОСОБА_1 вимог до архітектурно-планувальної частини проекту реконструкції квартири АДРЕСА_2 під магазин промислових товарів із влаштуванням дверного прорізу на місці віконного отвору» (який долучений до справи самим позивачем) зобов`язано громадянку ОСОБА_1 у встановленому порядку отримати технічні умови на інженерне забезпечення проектованого об`єкту (п. 2.1 наказу); розробити робочий проект на реконструкцію у спеціалізованій проектній організації або архітектора, який має кваліфікаційний сертифікат на виконання робіт та провести його експертизу (п. 2.2.); звернутись в ІДАБК у м. Львові для отримання дозвільних документів про початок виконання будівельних робіт (п. 2.32) та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (п. 2.3.2).

Таким чином, як зазначили суди, ОСОБА_1 достеменно знала про те, що влаштування дверного прорізу на місці віконного отвору є не переплануванням, а саме реконструкцією і така реконструкція вимагає отримання дозвільних документів про початок виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови). До складу комплексу (будови) можуть належати об`єкти, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією.

Усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти: характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті, - 50 осіб; рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об`єкті, - 100 осіб; рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат; пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини»; нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки); об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки»; житлові будинки понад чотири поверхи; об`єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

До значних наслідків (СС3) відносяться такі об`єкти: пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини»; об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки»; житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті.

З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що відсутні підстави стверджувати, що об`єкт за адресою: АДРЕСА_3 , не відноситься до об`єкта з класом наслідків СС2.

Позивачем жодним чином не спростовано визначений відповідачем клас наслідків СС2 для її приміщення, адже втручання у зовнішню стіну дев`ятиповерхового будинку, безумовно може матиме наслідки, які не можуть бути віднесені до незначних наслідків (СС1).

Також суди встановили, що рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 24.09.2020 у справі №463/5726/20 залишено постанову в справі про адміністративне правопорушення №55 від 14.05.2020 без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 - без задоволення. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2020 рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24.09.2020 у справі № 463/5726/20 залишено без змін. У вказаній постанові, крім іншого, зазначено, що з постанови в справі про адміністративне правопорушення №55 від 14.05.2020, винесеної адміністративною комісією при ЛРА ЛМР вбачається, що на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51,00 грн. за те, що остання 26.03.2020 здійснила перепланування приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , нежитлове приміщення №2», із влаштуванням на місці віконного отвору дверного, що є порушенням статті 150 КУпАП. Тому суд враховує, що при розгляді справи судом досліджувалась і надавалась оцінка доказів щодо того, що позивачем проведено перепланування не в середині квартири, а шляхом втручання у зовнішню стіну дев`ятиповерхового будинку, яка без сумніву приймає на себе навантаження від перекриттів і даху будинку і передає її фундаменту, тобто є несучою, а тому таке перепланування потребувало отримання відповідного дозволу.

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили, що преюдиційність вказаного рішення лише підтверджує те, що позивачем були вчинені дії, які вимагали одержання дозвільних документів.

Також судами на довід позивача про те, що винесеними відповідачем приписами від 31.05.2021 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, не конкретизовано, у який спосіб повинно здійснюватися усунення порушень, ґрунтовно зазначено таке.

Інспекція ДАБК листом від 24.06.2021 №0006-вих-54036 повідомляла позивача, що приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.05.2021 інспекцією зобов`язано позивача усунути виявлені порушення, а саме привести об`єкт у відповідність до вимог містобудівного законодавства, а саме отримати дозвільні документи або привести вищевказаний об`єкт до попереднього стану, який існував до виконання будівельних робіт. Тобто на виконання вимог припису про зупинення виконання будівельних робіт від 31.05.2021 необхідно зупинити проведення за адресою: АДРЕСА_3 , нежитлове приміщення № 2 будь-яких будівельних робіт.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно з`ясували обставини в справі, належним чином дослідили докази, надали їм відповідну оцінку та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

При цьому, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01 від 6 вересня 2005 року, пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00 від 18 липня 2006 року, пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04 від 10 лютого 2010 року, пункт 58), відповідно до якої принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» серія A. 303-A від 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Водночас слід зазначити, що відповідно до положень Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи ОСОБА_1 про те, що її не було повідомлено про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, не свідчать про порушення норм процесуального права, оскільки, як видно з протоколу судового засідання від 13 жовтня 2022 року (том ІІ а.с. 250-253) та постанови суду апеляційної інстанції від 13 жовтня 2022 року позивач ОСОБА_1 брала участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Посилання на те, що в судовому рішенні не зазначено всіх заяв, клопотань позивача, як от клопотань про розгляд справи без її участі, про ознайомлення з матеріалами справи, про надання додаткових документів, про використання висновків Верховного Суду, а також і незазначення у резолютивній частині рішення найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших реквізитів, не свідчать про порушення яке б призвело до неправильного вирішення спору, отже не є підставою для обов`язкового скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду згідно з частиною третьою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилання на те, що судами не застосовано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17 липня, 21 листопада 2019 року, 28 квітня 2020 року у справах №№ 820/2007/18, 462/2845/16-а, 727/11479/17 відповідно, є також безпідставними, оскільки у розглядуваній справі суди встановили, що влаштування дверного прорізу на місці віконного отвору в огороджувальній конструкції будинку є реконструкцією.

Тоді як:

- у справі № 820/2007/18 суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що не було втручання в огороджувальні та несучі конструкції, оскільки до початку будівельних робіт щодо облаштування окремого входу до будівлі, вхід вже існував, проте був закладений цеглою;

- у справі № 727/11479/17 суд касаційної інстанції, розглянувши справу у порядку цивільного судочинства, встановив, що відповідачем здійснено виконання робіт з перепланування квартири, зокрема демонтовано перегородку між приміщенням кімнати 2-3 площею 13,6 кв. м та приміщенням кімнати 2-4 площею 7,7 кв. м, при цьому, втручань в конструктивні елементи будівлі не здійснювалося, отже і не потребувалося отримання відповідних дозвільних документів на проведення таких робіт;

- у справі № 462/2845/16-а оскаржувалася постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 150 КУпАП, при цьому суди встановили, що проведення робіт з переобладнання та перепланування жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання дозволу та введення в експлуатацію. Спір у цій справі виник щодо самочинно зашитого дверного отвору (входу у квартиру) та утеплення двері на товщину 10 см за рахунок коридору загального користування другого поверху та встановлення камери відеоспостереження на коридорі та балконі загального користування.

Отже, обставити, встановлені у справі, що розглядається, та у справах №№ 820/2007/18, 727/11479/17, 462/2845/16-а відповідно, на судові рішення в яких здійснено посилання у касаційній скарзі, не є подібними.

Є необґрунтованим і посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 210/3059/17, від 17.07.2019 у справі № 822/714/16, від 08.08.2019 у справі № 822/712/16, від 08.11.2019 у справі № 400/2866/18, від 14.11.2019 у справі № 822/680/16, у яких, як зазначив скаржник, суд дійшов висновку про те, що акт, складений за відсутності суб`єкта містобудування чи його уповноваженого представника, не може бути підставою для складення протоколу, припису та постанови про накладення штрафу, оскільки є порушенням прав суб`єкта містобудування бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень, з огляду на те, що у цих справах судами встановлено, що суб`єкта містобудування не було належним чином повідомлено про проведення перевірки. Тоді як у справі, що розглядається, суди встановили, що позивач з направленням для проведення позапланового заходу від 18.05.2021 ознайомлена, про що свідчить її підпис, отже, позивач була присутньою на початку проведення перевірки та ознайомлена з направленням, у якому безпосередньо вказано строк перевірки та її підстава.

На підтвердження цих своїх доводів скаржниця послалася також на постанови Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 826/7847/17, від 05.02.2019 у справі № 821/1157/16, від 05.02.2019 у справі № 21-0138/12/2670, від 04.02.2019 у справі № 807/242/14, у яких зазначено, що лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення, проте як вже встановлено вище, у справі, що розглядається, суди встановили, що такий порядок було дотримано.

Також посилається на постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 465/1461/16-а, від 30.09.2019 у справі № 0440/6595/18, у яких зазначено, що державний архітектурний контроль може здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт, при цьому, в одній справі суд встановив, що на збудований об`єкт нерухомості вже зареєстровано право власності на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а в іншій справі суд зазначив, що сукупність заходів, які здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт, тобто, за загальним правилом перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва, водночас суд зазначив, що виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкта.

Отже, правовідносини у справі, в якій оскаржено рішення суду апеляційної інстанції, та правовідносини у справах, в яких ухвалено зазначені вище постанови Верховного Суду та Верховного Суду України, не є подібними.

Інше вирішення судом апеляційної інстанції спору у цій справі в порівнянні із результатами касаційного перегляду справ, на судові рішення в яких здійснено посилання, обумовлено іншим складом обставин у справі та оцінкою доказів.

Посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 802/1642/17-а, від 07.08.2018 у справі № 813/2520/17, від 24.10.2019 у справі № 820/1981/16, у яких йдеться про застосування адміністративно-господарських санкцій у строк, передбачений статтею 250 Господарського кодексу України є безпідставним, з огляду на спір у цій справі.

Інші доводи касаційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували наведені висновки судів. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2022 - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко