РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 травня 2023 року м. Рівне№460/48233/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, у якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 06 жовтня 2022 року №728, в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області сержанта поліції ОСОБА_1 та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 17 жовтня 2022 року №201 о/с, в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) сержанта поліції ОСОБА_1 (0153932) поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, з 17.10.2022 року;

-поновити сержанта поліції ОСОБА_1 з 18 жовтня 2022 року на службі в Національній поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області;

-стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь позивача грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваним наказом від 17.10.2022 № 201 о/с його звільнено зі служби в поліції, у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Підставою для прийняття вказаного наказу є наказ ГУНП в Рівненській області від 06.10.2022 № 728.

Позивач зазначає про відсутність складу дисциплінарного проступку та, відповідно, неправомірність оскаржуваного наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення крайнього заходу дисциплінарного впливу -звільнення зі служби в поліції. Крім цього, звертав увагу на порушення вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань уНаціональній поліції України при притягненні його до дисциплінарної відповідальності.

19.12.2022 через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що до ГУНП в Рівненській області надійшли рапорти начальника ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_2 стосовно повідомлення 02.09.2022, 05.09.2022 та 10.09.2022 у межах кримінального провадження № 62022240030000026 від 08.04.2022 працівникам ввіреного йому підрозділу про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.127, ч. 1 ст.28, ч. 1 ст.162, та ч. 1 ст.28, ч. 2 ст.365 КК України. Зазначають, що рапортом повідомлено про те, що позивачу оголошено про підозру у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.28, ч. 2 ст.162, ч. 2 ст.365 КК України. Проведеним на підставі наказу ГУНП № 1384 від 19.09.2022 дисциплінарною комісією службовим розслідуванням, строк якого продовжено наказом ГУНП № 1444 від 30.09.2022, відповідно до отриманої інформації та зібраних матеріалів встановлено, що у діях сержанта поліції ОСОБА_1 встановлені порушення вимог службової дисципліни, невиконання ним вимогКонституції України,Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилися у неналежному вжитті заходів щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , внаслідок чого не дотримано права і свободи останніх, а такожу порушенні встановленого законом порядку при проникненні 06.04.2022 до домогосподарства, належного на праві приватної власності ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 та перебуванні у ньому приблизно до 01:22 год 07.04.2022 без дозволу власника і користувача ОСОБА_3 та інших передбачених законом підстав. Вважають, що як наслідок, позивачем допущено вчинення дій, які несумісні з вимогами, що пред`являються до поліцейського. Відповідач стверджує, що питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності хоч і прийнято на підставі встановлених службовим розслідуванням відомостей, у тому ж числі наявних у матеріалах кримінального провадження, однак ґрунтується на самостійних правових підставах. З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.

24 листопада 2022 року судом відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи визначено провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач, ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції, на момент звільнення - на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №7 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Наказом ГУНП в Рівненській області від 17.10.2022 року №201 о/с позивача звільнено з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №7 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, за пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 17.10.2022 року.

Як підставу для видачі оскаржуваного наказу №201 о/с від 17.10.2022 року, зазначено наказ ГУНП в Рівненській області від 06.10.2022 року №728 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

Судом встановлено, що до Головного управління Національної поліції України в Рівненській області надійшла інформація про те, що ТУ ДБР, розташованим в м. Хмельницький, внесено відомості до ЄРДР № 62022240030000026 від 08.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 365 КК України. За попередньою інформацією нікому із працівників ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП про підозру у вказаному кримінальному провадженні не повідомлялось.

В межах кримінального провадження позивачу обрано запобіжний захід та відсторонено від посади.

Наказом Головного управління Національної поліції України в Рівненській області № 544 від 25.04.2022 "Про призначення службового розслідування" призначено за вказаним фактом службове розслідування, за результатами якого складено висновок, затверджений начальником ГУ НП в Рівненській області від 23.05.2022 року. На реалізацію вказаного висновку службового розслідування видано наказ №336 від 24.05.2022 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності посадових осіб ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, зокрема старшого інспектора-чергового чергової частини ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_6 , позивача - поліцейського СРППП ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капрала поліції ОСОБА_1 та заступника начальника ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області з превентивної діяльності капітана поліції ОСОБА_7 .

Судом встановлено, що в ході проведення службового розслідування комісія перевіряла правомірність дій поліцейського сектору реагування патрульної поліції сержанта поліції ОСОБА_1 , які мали місце 06.04. та 07.04.2022 року на території домогосподарства, яке належить ОСОБА_5 і яке розташоване у АДРЕСА_1 та за наслідками службового розслідування позивач був попереджений про необхідність дотримання службової дисципліни у подальшій службовій діяльності.

До Головного управління Національної поліції України в Рівненській області з Департаменту головної інспекції НП України надійшов лист старшого слідчого групи слідчого третього слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого в м. Хмельницький, щодо проведення службового розслідування за інформацією про можливе порушення службової дисципліни поліцейськими ВП № 7 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , що призвело до вручення їм повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.28, ч. 2 ст.365 КК Україниу кримінальному провадженні № 62022240030000026.

02.08.2022 року Наказом Головного управління Національної поліції України в Рівненській області № 1091 від 02.08.2022 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування по факту можливого порушення службової дисципліни поліцейськими ВП №7 РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , що призвело до вручення їм у кримінальному провадженні №6202240030000026 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України.

В ході проведення службового розслідування комісією не було встановлено у діях позивача складу дисциплінарного правопорушення, а тому, до дисциплінарної відповідальності, за наслідками проведеного службового розслідування, він не притягався.

19.09.2022 року наказом ГУ НП в Рівненській області №1384 призначено службове розслідування на підставі рапортів начальника ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_2 стосовно повідомлення 02.09.2022, 05.09.2022 та 10.09.2022 року у межах кримінального провадження №62022240030000026 від 08.04.2022 щодо вчинення кримінальних правопорушень працівниками ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 127, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 162 та ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України.

За результатами проведеного службового розслідування складено висновок, який затверджений 05.10.2022 року начальником ГУНП в Рівненській області, в якому, серед іншого, запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції - за порушення службової дисципліни, зокрема вимог статей 1,2,3 частин 1,2 статті 7 частини 1 статті 8, частини 3 статті 11, пунктів 1,2 та пункту 3 частини 1 статті 18, статей 23,38 та 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 30 Конституції України, підпункту 1,2,4,5,6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337, Посадової інструкції поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, що виразилося у порушенні порядку при проникненні 06.04.2022 до домогосподарства, належного на праві приватної власності ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 та перебуванні у ньому до 01 год. 22 хв. 07.04.2022 року без дозволу власника і користувача ОСОБА_3 та інших передбачених законом підстав, як наслідок допущення вчинення дій, які несумісні з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, та у свою чергу дискредитують звання поліцейського та підривають довіру до авторитету органів поліції.

На реалізацію свої повноважень щодо притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, начальником ГУНП в Рівненській області видано наказ ГУ НП у Рівненській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 06.10.2022 № 728 яким застосовано до сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягненняу вигляді звільнення зі служби в поліції. В пункті 1 (резолютивної частини) вказаного наказу зазначено, що позивач підлягає звільненню з органів Національної поліції за порушення службової дисципліни, зокрема вимог статей 1,2,3 частин 1,2 статті 7 частини 1 статті 8, частини 3 статті 11, пунктів 1,2 та пункту 3 частини 1 статті 18, статей 23,38 та 64 Закону України «Про Національну поліцію», статті 30 Конституції України, підпункту 1,2,4,5,6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337, Посадової інструкції поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, що виразилося у порушенні порядку при проникненні 06.04.2022 до домогосподарства, належного на праві приватної власності ОСОБА_10 , що за адресою: АДРЕСА_1 та перебуванні у ньому до 01 год. 22 хв. 07.04.2022 року без дозволу власника і користувача ОСОБА_3 та інших передбачених законом підстав, як наслідок допущення вчинення дій, які несумісні з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, та у свою чергу дискредитують звання поліцейського та підривають довіру до авторитету органів поліції.

Вважаючи вищевказані накази відповідача протиправними в частині, що стосується притягнення до дисциплінарної відповідальності тазвільнення зі служби в поліції, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду про їх скасування, поновлення на службі в Національній поліції на попередній посаді та стягнення середнього грошового забезпеченняза час вимушеного прогулу.

Оцінюючи правомірність оскаржених наказів, суд керується приписами ч. 2ст. 2 КАС Українипро те, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд враховує, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України"Про Національну поліцію".

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (ч. 1 ст. 17 Закону України"Про Національну поліцію").

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України"Про Національну поліцію"поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положеньКонституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Частиною 2 ст. 19 Закону України"Про Національну поліцію"встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України"Про Дисциплінарний статут Національної поліції України"від 15.03.2018 №2337-VIII (даліДисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. ДіяСтатуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейськимКонституції, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Частиною 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України"Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно зі статтею 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний:

1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського;

2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;

3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського;

4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;

5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;

6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;

7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;

8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

У ст. 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбаченихКодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з вказаним Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

У ч. 1-3 ст. 13 Дисциплінарного статуту зазначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту унормовано, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського (ч. 1 ).

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч. 2).

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч. 3).

Згідно з ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Частиною 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Відповідно до ч. 7 ст. 14 Дисциплінарного статуту у разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

Частинами 8, 9 ст. 14 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.

У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

З наведених правових норм висновується, що поліцейський може бути підданий дисциплінарному стягненню не інакше, як за вчинення дисциплінарного проступку, факт вчинення якого має бути встановлено та доведено в ході проведеного службового розслідування, проведеного з дотриманням встановленої процедури.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (даліПорядок проведення службових розслідувань) проведення службових розслідувань.

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з п. 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;

повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;

надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції»;

ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;

недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;

недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;

втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;

розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;

порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;

перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку;

здійснення поліцейським дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками в будь-якій формі, а також сексуальних домагань.

Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (п. 1 розділу V Порядку проведення службових розслідувань).

Відповідно до п. 4 розділу V Порядку проведення службових розслідуваньслужбове розслідування має встановити:

наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

вид і розмір заподіяної шкоди;

причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пункт 5 розділу VIПорядку проведення службового розслідування: У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:

висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;

вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;

відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Пункт 10 розділу VIПорядку проведення службового розслідування: У разі надходження до керівника органу поліції вищого рівня скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо якого є висновок службового розслідування, якщо в ній містяться відомості, які не були досліджені під час проведення службового розслідування, чи безпосереднього виявлення таких відомостей уповноважений керівник органу поліції вищого рівня призначає нове службове розслідування за такими відомостями, проведення якого доручається дисциплінарній комісії органу поліції вищого рівня.

Дослідженням зібраних у справі доказів встановлено, що події 06-07.04.2022, які перебувають в безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з висновками відповідача про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни та його звільненням зі служби в Національній поліції, були предметом перевірки трьох службових розслідувань ГУНП в Рівненській області.

Суд встановив, що наказом ГУНП в Рівненській області від 25.04.2022 № 544 призначено службове розслідування за фактом отриманої УГІ ГУНП в Рівненській області інформації про те, що ТУ ДБР, розташованим в м. Хмельницький, внесено відомості до ЄРДР №62022240030000026 від 08.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 365 КК Українита 15.04.2022 на підставі ухвали Рівненського міського суду від 14.04.2022 № 569/4468/22 здійснювався обшук у службових кабінетах ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП. Визначено склад дисциплінарної комісії.

23.05.2022 начальником ГУНП в Рівненській області затверджено висновок службового розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР № 62022240030000026від 08.04.2022 за ч. 2ст. 365 КК України. З огляду на встановлені обставини дисциплінарна комісія дійшла висновку про допущені порушення службової дисципліни працівниками ВП № 7 РУП ГУН, які несли службу у групах реагування патрульної поліції, зокрема недотримання вимогЗакону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»,Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженоїнаказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, та вимог п. 2постанови КМУ № 1363 від 28.12.2011 «Про затвердження порядкуінформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою»та Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженоїнаказом МВС України від 23.05.2017 № 440.

Також у висновку від 23.05.2022 зазначено, що на підставі зібраних матеріалів під час проведення службового розслідування відомості про вчинення неправомірних дій окремими працівниками відділення поліції № 7 РУП ГУНП щодо спричинення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_3 та іншим громадянам підтвердити чи спростувати не виявилось можливим. Водночас, зауважено, що питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції в частині можливої причетності до вчинення діянь, відповідальність за які передбаченаКримінальним кодексом України, вирішити у разі доведення їх винуватості у встановленому законом порядку.

Таким чином, відповідно до висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП в Рівненській області 23.05.2022, встановлено факти порушення службової дисципліни ОСОБА_1 .

Наказом ГУНП в Рівненській області від 24.05.2022 № 336 за результатами службового розслідування притягнуто до дисциплінарної відповідальності капрала поліції ОСОБА_1 та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про необхідність дотримання службової дисципліни у подальшій службовій діяльності.

Також суд встановив, що згідно з наказом ГУНП в Рівненській області від 02.08.2022 № 1091 «Про призначення службового розслідування» до ГУНП в Рівненській області з Департаменту головної інспекціїНП України надійшов лист старшого слідчої групи слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Рівному) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому М.Троцюка від 08.07.2022 щодо проведення службового розслідування за інформацією про можливе порушення службової дисципліни поліцейськими ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , що призвело до вручення їм повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.28, ч. 2 ст.365 КК України, в кримінальному провадженні № 6202240030000026. Крім того, до ГУНП в Рівненській області надійшла доповідна записка УГІ ГУНП щодо обставин, які можуть свідчити про порушення службової дисципліни окремими працівниками ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП, які були залучені до чергування у складі добового наряду.

У зв`язку з такими обставинами означеним наказом ГУНП в Рівненській області призначено за вказаним фактом службове розслідування, визначено персональний склад дисциплінарної комісії.

Суд встановив, що 29.08.2022 начальником ГУНП в Рівненській області затверджено висновок службового розслідування за фактами можливих порушень службової дисципліни окремими працівниками ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП.

Зі змісту вказаного висновку службового розслідування убачається, що дисциплінарна комісія при наданні оцінки діям окремих працівників поліції щодо обставин, на які вказується у листах слідчого ДБР та прокуратури, в ході цього службового розслідування враховує результати, отриманіпри службовому розслідуванні, проведеному на підставі наказу ГУНП № 544 від 25.04.2022, оскільки складений та затверджений відповідний висновок та виданий на його підставі наказ ГУНП від 24.05.2022 № 336 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» є чинним та нескасованим у встановленому законодавством порядку.

Встановлені під час службового розслідування обставини дали підстави дисциплінарній комісії дійти висновку про порушення службової дисципліни інспектором-черговим чергової частини ВП №7, помічником чергового, заступником начальника ВП № 7, що виразилось у незабезпеченні організації належного пропускного режиму до адміністративного будинку підрозділу поліції, що у свою чергу призвело до не реєстрації 07.04.2022 осіб до журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених, невчиненні дій з перевірки наявності правових підстав їх доставлення.

Водночас, дисциплінарна комісія зазначила, що питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції, в частині можливої причетності до вчинення діянь, відповідальність за які передбаченаКримінальним кодексом України, вирішити у разі доведення їх винуватості у встановленому законом порядку.

Суд встановив,що згідно з наказом ГУНП в Рівненській області від 19.09.2022 № 1384, у зв`язку з тим, що до ГУНП в Рівненській області надійшли рапорти начальника ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_2 стосовно повідомлення 02.09.2022, 05.09.2022 та 10.09.2022 в межах кримінального провадження № 620222400030000026 від 08.04.2022 працівникам підрозділу про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.127, ч. 1 ст.28, ч. 1 ст.162та ч. 1 ст.28, ч. 2 ст.365 КК України, за вказаним фактом було призначено службове розслідування, визначено склад дисциплінарної комісії.

Наказом ГУНП від 30.09.2022 № 1444 продовжено строк проведення за вказаним фактом службового розслідування до 18.10.2022.

Суд встановив, що згідно з повідомленням про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри від 09.09.2022 слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, Троцюк М.М., розглянувши матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні № 620222400030000026 від 08.04.2022, повідомив ОСОБА_1 про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 28, ч. 2 ст. 162, КК України, тобто у незаконному проникненні до іншого володіння особи, вчиненому службовою особою, групою осіб, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.28, ч. 2 ст.365 КК України, а саме у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межа наданих йому повноважень, що супроводжувалося насильством, за відсутності ознак катування, вчиненому групою осіб.

Суд встановив, що 05.10.2022 начальником ГУНП в Рівненській області затверджено висновок службового розслідування за фактами повідомлення 02.09.2022, 05.09.2022 та 10.09.2022 в межах кримінального провадження № 62022240030000026 від 08.04.2022 окремим працівникам ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.127, ч.1 ст.28,ч.2 ст.162та ч.1 ст.28ч.2 ст.365 КК України.

В означеному висновку службового розслідування процитовано зміст підозри, повідомленої працівникам поліції, у тому числі й ОСОБА_1 від 09.09.2022, зміст протоколів допиту потерпілих та протоколів додаткового допиту потерпілих, які судом проаналізовані вище по тексту судового рішення, вказано про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень потерпілих. Зазначено про те, що на пропозицію надати під час службового розслідування пояснення ОСОБА_1 відмовився на підставіст. 63 Конституції України. Опитані в ході службового розслідування працівники поліції додаткових відомостей щодо обставин подій 06.04.202207.04.2022 повідомити не змогли за сплином часу.

Ураховуючи наведене, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в діях сержанта поліції ОСОБА_1 , лейтенанта поліції ОСОБА_9 , капітана поліції ОСОБА_8 , капітана поліції ОСОБА_7 встановлено порушення вимог службової дисципліни, невиконання ними вимогКонституції України,Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилося у неналежному вжитті заходів відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_11 , внаслідок чого недотримано права та свободи останніх, а також у порушенні встановленого законом порядку при проникненні 06.04.2022 до домогосподарства, належного на праві приватної власності ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуванні у ньому приблизно до 01 год. 22 хв. 07.04.2022 без дозволу власника і користувача ОСОБА_12 та інших передбачених законом підстав, як наслідок допущено вчинення дій, які несумісні з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, та у свою чергу дискредитують звання поліцейського, підривають довіру та авторитет органів поліції. Зазначено, що вина сержанта поліції ОСОБА_1 , лейтенанта поліції ОСОБА_9 , капітана поліції ОСОБА_8 та капітана поліції ОСОБА_7 підтверджується сукупністю зібраних у ході службового розслідування матеріалів.

Дисциплінарна комісія визнала обтяжуючою обставиною вчинення дисциплінарного проступку в період дії у ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення. Суд зазначає, що зазначене дисциплінарне стягнення було застосовано до позивача за результатами проведеного службового розслідування по факту подій, які мали місце 06.04. та 07.04.2023 року і які повторно були предметом службового розслідування, затвердженого висновком від 05.10.2022 року.

Дисциплінарна комісія уважала наявними підстави звільнити ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно з п. 6 ч. 1ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Разом з тим, встановлені судом під час розгляду справи обставини не дають суду підстав для висновку, що службове розслідування, за результатами якого видані оскаржені накази, проведене відповідачем у відповідності до вимог Дисциплінарного статуту НПУ та Порядку проведення службових розслідувань, з огляду на таке.

Проаналізованими вище по тексту судового рішення нормативно-правовими актами не передбачено підстав для неодноразового проведення службового розслідування щодо одних і тих же обставин та осіб.

Так, за правилами статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.

У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування.

У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк.

Отже, в разі неодноразового отримання інформації про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, можливим є проведення повторного службового розслідування у випадку наявної інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування.

Такий висновок узгоджується з приписами пункту 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань, яким встановлено, що службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;

повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.

За обставинами справи наказом ГУНП в Рівненській області № 544 від 25.04.2022 було призначено службове розслідування у зв`язку з отриманою відповідачем інформацією про внесення територіальним органом ДБР до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей № 62022240030000026 від 08.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 365 КК України, в діях працівників ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, за результатами якого складено висновок, затвердженим начальником ГУ НП в Рівненській області від 23.05.2022 року. За результатами проведеного службового розслідування видано наказ №336 від 24.05.2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності посадових осіб ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, зокрема старшого інспектора-чергового чергової частини ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_6 , поліцейського СРППП ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капрала поліції ОСОБА_1 та заступника начальника ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області з превентивної діяльності капітана поліції ОСОБА_7 .

В ході проведення даного службового розслідування перевіряли правомірність дій позивача, він приймав участь у цьому розслідуванні та був допитаний та за наслідками розслідування був попереджений про необхідність дотримання службової дисципліни у подальшій службовій діяльності.

Тобто, в результаті проведеного службового розслідування в діях ОСОБА_1 , які мали місце 06.04.2022 року та 07.04.2022 року було встановлено склад дисциплінарного проступку та наказом №336 від 24.05.2022 року притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Частиною 9 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

В подальшому у зв`язку з отриманням від органу досудового розслідування відомостей про те, що в межах кримінального провадження № 62022240030000026 від 08.04.2022 повідомлено про підозру за ч. 1 ст.28, ч. 2 ст.365 КК Україниполіцейським ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, у тому числі й ОСОБА_1 , наказом ГУНП в Рівненській області від 02.08.2022 № 1091 було призначено службове розслідування, що цілком узгоджується з положеннями пункту 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань (наявність даних про повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку).

За результатами проведеного на підставі наказу № 1091 від 02.08.2022 службового розслідування в діях ОСОБА_1 не було встановлено дисциплінарного проступку. При цьому дисциплінарна комісія уважала, що питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції у частині можливої причетності до вчинення діянь, відповідальність за які передбаченаКримінальним кодексом України, вирішити у разі доведення їх винуватості у встановленому законом порядку.

Водночас, наказом ГУНП в Рівненській області від 19.09.2022 № 1384 призначено службове розслідування за фактом отриманої інформації про те, що в межах кримінального провадження № 62022240030000026 від 08.04.2022 повідомлено про підозру поліцейським ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 02.09.2022, 05.09.2022 та 10.09.2022, за ч. 1 ст.127, ч. 1 ст.28, ч. 1 ст.162та ч. 1 ст.28ч. 2 ст.365 КК України.

Як встановлено судом, 09.09.2022 ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри, при цьому надано нову юридичну кваліфікацію дій підозрюваного стосовно тих же самих подій, які були покладені в основу підозри, повідомленої 24.06.2022.

У зв`язку з цим суд зауважує, що положення пункту 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань не виокремлюють такої підстави для проведення службового розслідування, як зміна підозри, повідомленої поліцейському, якщо стосовно обставин, покладених в основу підозри, службове розслідування вже було проведено зі складанням відповідного висновку.

Співставленням інформації, яка була отримана та опрацьована дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування, призначеного на підставі наказу ГУНП в Рівненській області від 02.08.2022 № 1091 та наказу від 19.09.2022 № 1384, встановлено, що фактично дисциплінарна комісія в обох випадках досліджувала надані слідчим територіального органу ДБР матеріали кримінального провадження № 62022240030000026 від 08.04.2022, а саме: протоколи допиту потерпілих; додаткові протоколи допитів потерпілих; відеозаписи системи відеоспостереження відділення поліції № 7 Рівненського РУП ГУНП за період часу з 06.07.2022 по 07.04.2022; повідомлення про підозру, ухвали слідчого судді Рівненського міського суду про обрання запобіжних заходів підозрюваним; ухвали слідчого судді Рівненського міського суду про відсторонення від посад підозрюваних.

Суд зауважує, що на час проведення останнього службового розслідування в обсязі дослідженої дисциплінарною комісією інформації змінилися лише повідомлення про підозру, а всі інші протоколи слідчих дій та ухвали слідчого судді були наявними на час складення висновку про результати службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП від 29.09.2022. При цьому відібрання під час останнього службового розслідування пояснень від працівників поліції, які не повідомили жодних суттєвихвідомостей щодо обставин, які перевірялися, не можна вважати отриманням інформації, яка попередньо не була досліджена.

Отже, наведене свідчить на користь висновку, що дисциплінарною комісію під час проведення двох службових розслідуваньбули досліджені одні й ті ж обставини, які є предметом кримінального провадження № 62022240030000026 від 08.04.2022, при цьому висновки службових розслідувань щодо доведеності в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку є протилежними. За таких обставин висновок службового розслідування, затверджений начальником ГУНП від 05.10.2022, не можна вважати безстороннім.

Окрім цього, суд вважає, що всупереч приписам п. 1 розділу V Порядку проведення службових розслідувань, дисциплінарною комісією неповно та необ`єктивно з`ясовано обставини вчинення дисциплінарного проступку, а відтак висновок службового розслідування не можна вважати обґрунтованим, з огляду на таке.

Так, за висновком відповідача, порушення службової дисципліни ОСОБА_1 виразилося в неналежному вжитті заходів відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_11 , внаслідок чого було недотримано права та свободи останніх, а також у порушенні встановленого законом порядку при проникненні 06.04.2022 до домогосподарства, належного на правівласності ОСОБА_5 .

Висновок службового розслідування про те, що ОСОБА_1 , 06.04.2022починаючи з 22 год. перебував на території домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , не узгоджується з матеріалами адміністративної справи та суперечить дослідженим судом доказам, що ставить під сумнів як хронологію досліджуваної події, так іїї конкретні обставини, у тому числі й щодо поведінки позивача. В цій частині висновки службового розслідування ґрунтуються виключно на показаннях потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які підлягають перевірці та оцінці судом під час розгляду кримінального провадження № 62022240030000026 від 08.04.2022.

Суд критично оцінює доводи відповідача про «неналежне вжиття заходів відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_11 , внаслідок чого було недотримано права та свободи останніх», та зазначає про таке.

Службовим розслідуванням, висновок якого затверджений 23.05.2022, встановлено, що 07.04.2022 відносно гр. ОСОБА_3 інспектор СРПП старший лейтенант поліції Коршук В.М. склав адміністративний протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогост. 185 КУпАПсерії ВАБ № 755460, а також протокол затримання особи заст. 286 КУпАПсерії АА № 054080.

Службовим розслідуванням також встановлено, що капітаном поліції ОСОБА_8 складено рапорт на ім`я т.в.о. начальника ВП № 7 Рівненського РУП Несена Ю.С. про подію, яка мала місце 07.04.2022, у якому зазначено факт застосування спеціального засобу «кайданки» відносно гр. ОСОБА_3 .

Тобто, службовим розслідуванням було встановлено, що протокол затримання ОСОБА_3 складав не ОСОБА_1 , а правомірність застосування останнім спецзасобу відповідачем не заперечувалась. Водночас матеріали справи не містять жодних документально підтверджених відомостей стосовно застосування спецзасобу до ОСОБА_3 . Зазначених осіб до відділу поліції позивач також не доставляв. Тому не можна вважати доведеним "неналежне вжиття позивачем заходів" відносно означених громадян.

Суд не погоджується також з доводами відповідача про те, що ОСОБА_1 перешкоджав проведенню службового розслідування, оскільки відмовився від надання пояснення.

Відповідно до пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.

Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.

Матеріалами справи підтверджено та відображено у висновку першого службового розслідування, що ОСОБА_1 надавав пояснення члену дисциплінарної комісії про події, пов`язані з виїздом СРПП та доставкою потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 до медичного закладу.

Суд зауважує, оскільки на час вирішення судового спору накази відповідача № 336 від 24.05.2022 та № 589 від 29.08.2022, видані за результатами проведених службових розслідувань, є чинними та не скасованими, відсутні підстави для неврахування фактичних обставин, встановлених висновками службових розслідувань, що затверджені відповідно, 23.05.2022 та 29.08.2022.

З огляду на наведене, суд вважає, що висновок службового розслідування, затверджений 05.10.2022, складений з порушенням встановленої процедури та за сукупністю оцінених в ньому доказів не підтверджує всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку позивачем та не встановлює вину поліцейського.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України"Про Національну поліцію"та ч. 6 ст. 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський, щодо якого здійснюється кримінальне провадження та якому повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від посади.

В межах кримінального провадження позивачу обрано запобіжний захід та відсторонено від посади.

Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 77 Закону № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п. 6). Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Відповідно до частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За результатами проведеного службового розслідування, відповідач дійшов висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку позивача слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність встановленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 у справі №360/4790/19 зроблено правовий висновок, що питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень за критеріями частини другої статті 2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 20.12.2019 у справі №804/2054/17, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Суд зауважує, що Дисциплінарний статут НПУ доповнено розділом V згідно із Законом№ 2123-IX від 15.03.2022. Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану та особливості доведення до поліцейського наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності визначені ст.ст. 29, 30 Дисціплінарного статуту Національної поліції України, згідно яких, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

24.02.2022року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і триває до сьогодні.

Згідно зі статтею 26 Дисциплінарного статуту НПУ у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь.

Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.

У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Протягом 10 днів з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його пом`якшити, застосувати суворіше дисциплінарне стягнення або звільнити поліцейського від дисциплінарної відповідальності, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини.

У разі застосування до поліцейського інших заходів дисциплінарного впливу, не пов`язаних із застосуванням дисциплінарного стягнення, прямий керівник посадової особи, яка призначила службове розслідування, має право переглянути це рішення шляхом видання наказу про притягнення цього поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Тобто дискреційні повноваження керівника, уповноваженого на застосування до поліцейського заходів дисциплінарного впливу, на час воєнного стану обмежені вказаною нормою права, яка визначає поряд накладення дисциплінарних стягнень від менш суворого до більш суворого виду дисциплінарного стягнення.

В межах спірних правовідносин, враховуючи встановлені в ході службового розслідування обставини, а також під час розгляду справи судом обставини притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності під час дії воєнного стану, суд дійшов висновку про недоведеність вини позивача у вчиненні дисциплінарного правопорушення та відсутність підстав для його звільнення зі служби в поліції.

Крім того, суд зазначає, що в порушення вимог ст. 29 Дисциплінарного статуту НПУ, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Судом встановлено, що на час притягнення до дисциплінарної відповідальності у позивача було діюче дисциплінарне стягнення догана і у відповідності до ст. 29 Дисциплінарного статуту НПУ, в разі встановлення у діях позивача складу дисциплінарного проступку на нього мало би бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. Проте у порушення вимог статті 29 Дисциплінарного статуту НПУ, до нього протиправно застосовано крайній захід дисциплінарного впливу звільнення зі служби в поліції.

Разом з цим, слід зазначити, що аналіз співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності особи свідчить про те, що перша застосовується за діяння, котре є суспільно небезпечним, охоплюється положеннямиКК України, та за яке передбачено найбільш суворий захід державного примусу. На відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов`язань, які можуть бути передбачені службовими обов`язками суб`єкта проступку.

Саме по собі відтворення у висновку службового розслідування фабули кримінального правопорушення чи інших обставин, наведених у рішеннях слідчого (прокурора, слідчого судді) в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення, а так само відтворення у висновку службового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.03.2020 в справі № 818/25/17.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що за відсутності беззаперечних доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, підстави для звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліціїбули відсутні. Отже, оскаржуваними наказами порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи дисциплінарного впливу.

Отже, суд вважає протиправним застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на підставі наказу ГУНП у Рівненській області № 728 від 06.10.2022"Про притягнення до дисциплінарної відповідальності"та, відповідно, звільнення з займаної посади на підставі наказу ГУНП у Рівненській області № 201 о/с від 17.10.2022"По особовому складу".

Відповідно до ч. 1ст. 235 Кодексу законів про працю України(даліКЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Тобто, у випадку незаконного звільнення працівника, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його незаконно звільнено.

За наведеного вище, суд вважає наявними підстави для поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальноїполіції відділення поліції №7 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, з 18.10.2022, тобто з першого дня вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 3 ч.1ст. 371 КАС Українирішення суду в частині поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, слід зазначити таке.

Згідно з ч. 2ст. 235 КЗпП Українипри винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 27 Закону УкраїниПро оплату праціпорядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Водночас, виплата грошового забезпечення поліцейському під час вимушеного прогулу регулюєтьсяпостановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988"Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з наступними змінами та доповненнями.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України"Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції"визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Пунктом 9 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, встановлено, що при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Зі змісту вищевказаного Порядку, який є специфічним для вирішення даних спірних відносин, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

Отже, обрахування середньоденного грошового забезпечення позивача на момент звільнення повинно здійснюватися відповідно до кількості календарних днів за два останніх повних місяці служби. Тобто, діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

Аналогічний висновок сформовано викладено в постанові Верховного Суду від 19.07.2018, справа № 805/1110/17-а, де чітко врегульовано питання про те, як здійснюється виплата грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу, а саме - в календарних, а не робочих днях.

Згідно з довідкою ГУНП в Рівненській області від 07.12.2022 №1206 про грошове забезпечення ОСОБА_1 , його середньоденне грошове забезпечення, обраховане у відповідності до вищевказаного Порядку, становить 171,64 грн.

Слід зазначити, що періодом вимушеного прогулу позивача є період з 18.10.2022 (оскільки останнім днем роботи позивача було 17.10.2022) по дату постановлення рішення у справі 17.05.2023, який налічує 212 календарних дні.

Отже на користь позивача суд присуджує середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 18.10.2022 по 17.05.2023 в сумі 36387,68 грн (171,64 грн. х 212) і така сума зазначена без вирахування податків та зборів, обов`язкових платежів, які підлягають утриманню під час виплати доходу відповідно до положень податкового законодавства.

Відповідно до п. 2 ч.1ст. 371 КАС Українинегайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної службиу межах суми стягнення за один місяць.

З огляду на вказане, рішення суду в частині стягнення на користь позивача середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць в сумі 5235,17 грн необхідно допустити до негайного виконання.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з вимогамистатті 78 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами правомірності оскаржених наказів, а тому позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно дост. 139 КАС Українивідсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 06 жовтня 2022 року №728, в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області сержанта поліції ОСОБА_1 та накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 17 жовтня 2022 року №201 о/с, в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) сержанта поліції ОСОБА_1 (0153932) поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, з 17.10.2022 року.

Поновити сержанта поліції ОСОБА_1 з 18 жовтня 2022 року на службі в Національній поліції на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу, а саме за період з 18.10.2022 по 17.05.2023 року у сумі 36387,68 грн (тридцять шість тисяч триста вісімдесят сім грн. 67 коп).

Рішення суду частині поновлення на посаді та стягнення грошового утримання в межах суми стягнення за один місяць 5235,17 грн. (п`ять тисяч двісті тридцять п`ять гривень 17 коп.) допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 17 травня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Хвильового, 2,м. Рівне,33000, ЄДРПОУ/РНОКПП 40108761)

Суддя С.М. Дуляницька