Справа № 420/12521/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача адвоката Білак Н.І., представника відповідача Яровенка Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання незаконним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської митниці про визнання незаконним та скасування наказу №747-о від 09.08.2022 року про притягнення до відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.06.2021 року згідно наказу Одеської митниці Про особовий склад №37-о ОСОБА_1 призначено з укладенням контракту про проходження державної служби з 00 годин 00 хвилин 01 липня 2021 року в порядку переведення з Одеської митниці Держмитслужби на посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці. У подальшому, 9 серпня 2022 року між ОСОБА_1 та Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України укладено контракт №1228.

28.06.2022 року наказом №293 Одеської митниці порушено дисциплінарне провадження стосовно старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці ОСОБА_1

09.08.2022 року Одеською митницею видано наказ №747-о Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , згідно якого старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов`язків, передбачених п.1 розділу 3 посадової інструкції старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці.

Позивач вказав, що в оскаржуваному наказі та поданні є посилання на те, що ним порушено пункт 8 ч.2 ст.544 МК України в частині здійснення контролю за дотриманням переміщення валютних цінностей через митний кордон України. Водночас ці норми є загальними та не містять будь-яких уточнень щодо порядку виконання. Позивач забезпечив у повній мірі здійснення контролю за дотриманням переміщенням валютних цінностей через митний кордон України. Позивачем перевірено митну декларацію, в якій задекларовано сума переміщуваних через митний кордон валютних цінностей. Перевірено документи, здійснено перерахунок коштів, в результаті чого порушень не встановлено. Митним кодексом України визначено, що іноземна валюта - це іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу.

Позивач вказав, що ч.1 ст.8 Закону України Про валюту і валютні операції врегульовано транскордонне переміщення валютних цінностей. Зокрема, передбачено, що транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Тобто даним законом регламентовано вимогу щодо письмового декларування митним органам фізичними особами валютних цінностей при їх транскордонному переміщенні у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України у порядку, визначеному КМУ.

Позивач вказав, що постановою КМУ Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей від 27.02.2019 р. №203, прийнятою відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про валюту і валютні операції" та ч.6 ст.257 (Процедура декларування) Митного кодексу України, серед іншого затверджено форму бланка декларації транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей (далі - декларація транскордонного переміщення) згідно з додатком. Згідно Постанови КМУ №203 у роз`ясненнях щодо її заповнення передбачено, що декларування валютних цінностей фізичними особами при їх транскордонному переміщенні здійснюється з урахуванням частини першої статті 8 Закону України від 21 червня 2018 р. №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" та статей 371, 374 Митного кодексу України. Тобто, в даному випадку відсутнє посилання на Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджених постановою Нацбанку України від 02.01.2019 №5.

Також відповідно до Постанови КМУ №203 передбачено, що разом із заповненою декларацією для митного контролю та митного оформлення товарів громадянином або уповноваженою особою подаються такі документи: документи, що посвідчують особу та підтверджують країну постійного проживання громадянина або уповноваженої особи; документи, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках та придбання особою банківських металів у банках та/або Національному банку, визначені у пункті 18 постанови Правління Національного банку України від 2 січня 2019 р. №5 "Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті". Тобто, в даному випадку немає обмежень щодо терміну дії документів.

Водночас, декларація транскордонного переміщення містить окрему графу Походження і мета використання валютних цінностей, в якій вказується джерело отримання валютних цінностей (наприклад: заощадження, спадок, продаж власності тощо). Коротко пояснюється мета використання (наприклад: придбання власності, капіталовкладення тощо). Зазначене дає підстави говорити, що перелік підтверджуючих документів, визначених п.18 постанови Правління Національного банку України від 2 січня 2019 р. №5 Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті не є вичерпним.

Постановою Правління Нацбанку від 04.03.2022 №36 внесені зміни до Постанови НБУ №18, в тому числі доповнено новим пунктом 14-2 такого змісту: 14-2. Фізичні особи-резиденти здійснюють валютні операції з траскордонного переміщення валютних цінностей без урахування вимог пункту 18 розділу І Положення №5 у частині подання підтвердних документів.

Нацбанк постановою від 13.03.2022 №51 вніс зміни до своєї ж постанови від 24.02.2022 №18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану. Змінами передбачено виключення положення, згідно з яким фізособи - резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей без урахування вимог п.18 розд. І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті у частині подання підтвердних документів. Постанова набрала чинності 13 березня 2022 року.

Позивач вказав, що ч.2 ст.8 Закону України Про валюту і валютні операції передбачено, що порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті. Тобто, нормами МК України регламентовано, що переміщення іноземної валюти через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про валюту і валютні операції", нормами якого передбачено транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Отже, вимога щодо переміщення валютних цінностей, встановлена на рівні МК України і Закону України "Про валюту і валютні операції" передбачає лише вимогу про письмове декларування валютних цінностей при їх транскордонному переміщенні фізичними особами.

Перехідні положення цього закону регламентують, що тимчасово на період дії особливого правового режиму тимчасової окупації, визначеного Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", Національний банк України має право встановити порядок транскордонного переміщення готівкової валюти держави-окупанта та/або порядок здійснення операцій з готівковою валютою держави-окупанта на території України. Тобто, законом передбачено окремі випадки, коли НБУ може встановлювати порядок переміщення в умовах воєнного стану.

Позивач вказав, що Закон має вищу юридичну силу, з огляду на що, застосування положень п.18 розділу 1 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджених поставою Нацбанку України від 02.01.2019 №5, в даному випадку є необґрунтованим.

Ухвалою від 26.09.2022 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 12.10.2022 року за клопотанням позивача ухвалено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та викликано сторін у судове засідання.

У судове засідання, призначене на 10.05.2023 року о 14 год. 00 хв., з`явилися представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вважав позов необґрунтованим.

13.10.2022 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, зокрема, таке.

Згідно з наказом Одеської митниці від 28.06.2022 №293 на підставі інформації, викладеної у доповідній записці керівника комісії з проведення перевірки з окремих питань, головного державного інспектора відділу організації митного контролю та оформлення Одеської митниці Олександра Дядьори від 17.06.2022 №7.10-17/452, порушено дисциплінарне провадження відносно Максима Стащенка - старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці, спеціальне звання Інспектор митної служби ІІІ рангу. На час здійснення дисциплінарного провадження не мав діючих дисциплінарних стягнень.

На виконання наказу Одеської митниці від 06.06.2022 №248 Про проведення перевірки з окремих питань проведено перевірку з окремих питань щодо дотримання посадовими особами митних постів Одеської митниці порядку транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей за період з 24.02.2022 по 06.06.2022 та складено Акт про результати проведення перевірки з окремих питань від 16.06.2022 №7.10-17/444.

Згідно Акту старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці Стащенком Максимом Анатолійовичем порушено вимоги пункту 18 розділу І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5, фізичні особи-резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро, на підставі документів, що підтверджують: 1) зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро; 2) придбання цією особою банківських металів у банках та/або Національному банку виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро.

06.07.2022 року старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці ОСОБА_1 надані письмові пояснення стосовно обставин справи, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, відповідно до яких зазначив, що при митному оформленні валютних цінностей для підтвердження походження валюти фізичні особи надавали квитанції про здійснення валютно-обмінних операцій, які містили паспортні дані осіб-декларантів, що підтверджують факт належності коштів цим особам, довідки про списання коштів з особового рахунку, квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією валютою.

Відповідач вказав, що не зважаючи на вимоги чинного законодавства України старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці Максимом Стащенком, допущено недотримання вимог пункту 18 розділу І Положення.

Дисциплінарна комісія, відповідно до матеріалів дисциплінарної справи, прийшла до висновку, що старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці Максимом Стащенком не виконувалися в повному обсязі дотримання вимог чинного законодавства щодо контролю за переміщенням валютних цінностей через митний кордон України.

За результатами дисциплінарного провадження встановлено вчинення старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, а саме: неналежного виконання старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці ОСОБА_2 своїх посадових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією державного службовця затвердженої начальником Одеської митниці від 30.06.2021, що призвело до порушення пункту 8 частини другої статті 544 МК України, у частині здійснення контролю за дотриманням переміщення валютних цінностей через митний кордон України, пункту 18 розділу І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5, підпункту 10 пункту 14 Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці, пункту 1 розділу 3 посадової інструкції державного службовця.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 30.06.2021 року згідно наказу Одеської митниці Про особовий склад №37-о ОСОБА_1 призначено з укладенням контракту про проходження державної служби з 00 годин 00 хвилин 01 липня 2021 року в порядку переведення з Одеської митниці Держмитслужби на посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці (а.с. 30, т. 1).

09 серпня 2022 року між ОСОБА_1 та Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України укладено контракт №1228 (а.с. 19-26, т. 1).

На виконання наказу Одеської митниці від 06.06.2022 №248 Про проведення перевірки з окремих питань проведено перевірку з окремих питань щодо дотримання посадовими особами митних постів Одеської митниці порядку транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей за період з 24.02.2022 по 06.06.2022 та складено Акт про результати проведення перевірки з окремих питань від 16.06.2022 №7.10-17/444 (а.с. 49-55, т. 1).

Згідно Акта від 16.06.2022 року старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці ОСОБА_1 порушено вимоги пункту 18 розділу І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5, фізичні особи-резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/ пересилання в еквіваленті 10000 євро, на підставі документів, що підтверджують:

1) зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро;

2) придбання цією особою банківських металів у банках та/або Національному банку виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро.

Документи, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами-резидентами з метою її вивезення, є чинними протягом 90 календарних днів із дня зняття ними готівки з власних рахунків у банках.

Актом встановлено, наступні випадки здійснення пропуску та митного оформлення вивезення валютних коштів, які були задекларовані із застосуванням письмової форми декларування транскордонного переміщення валюти на вивезення з митної території України фізичними особами - громадянами України, контроль за дотриманням переміщення валютних цінностей через митний кордон України, за якими виконував старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці Максим Стащенко:

1) 17.03.2022 старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці ОСОБА_1 здійснено пропуск та митне оформлення на вивезення валютних коштів у розмірі тридцять вісім тисяч сімсот (38700,00) доларів США, громадянки України ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 ).

(Приєднана квитанція про обмін коштів у гривні на 47000 доларів США.)

Документи, що підтверджують зняття фізичною особою готівки з власних рахунків у банках, чинні протягом 90 календарних днів із дня зняття готівки з власних рахунків на час здійснення митного оформлення були відсутні.

2) 18.03.2022 старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці Стащенком Максимом Анатолійовичем здійснено пропуск та митне оформлення на вивезення валютних коштів у розмірі шістдесят шість тисяч доларів США (66000,00 USD), громадянина України ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_2 ).

(Приєднані банківські довідки про списання коштів (за декілька років) не містять інформації про зняття фізичною особою готівки з власних рахунків у банках протягом 90 днів до дня вивезення. Документи, що підтверджують зняття фізичною особою готівки з власних рахунків у банках, чинні протягом 90 календарних днів із дня зняття готівки з власних рахунків на час здійснення митного оформлення були відсутні).

3) 18.03.2022 старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці Стащенком Максимом Анатолійовичем здійснено пропуск та митне оформлення на вивезення валютних коштів у розмірі дев`яносто п`ять тисяч шістсот п`ятдесят п`ять євро (95655,00 EUR), громадянки України ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_3 ).

(Приєднані банківські довідки про списання коштів (за декілька років) не містять інформації про зняття фізичною особою готівки з власних рахунків у банках протягом 90 днів до дня вивезення. Документи, що підтверджують зняття фізичною особою готівки з власних рахунків у банках, чинні протягом 90 календарних днів із дня зняття готівки з власних рахунків на час здійснення митного оформлення були відсутні).

4) 23.04.2022 старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці Стащенком Максимом Анатолійовичем здійснено пропуск та митне оформлення на вивезення валютних коштів у розмірі 190000,00 EUR, громадянки України ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_4 ).

(Приєднані 23 квитанції на покупку 193535 євро у лютому 2022 року. У квитанціях не зазначено прізвище, ім`я та по-батькові покупця. Документи, що підтверджують зняття фізичною особою готівки з власних рахунків у банках, чинні протягом 90 календарних днів із дня зняття готівки з власних рахунків на час здійснення митного оформлення були відсутні).

5) 23.05.2022 старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці Стащенком Максимом Анатолійовичем здійснено пропуск та митне оформлення на вивезення валютних коштів у розмірі чотири тисячі доларів США (USD 4000,00) та двадцять тисяч євро (20000,00 EUR), громадянина України ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт № НОМЕР_5 ).

(Приєднана довідка банку про здійснення з 01.03.2022 по 30.04.2022 видаткових операцій по картковому рахунку на 1776036 грн. (видаткові операції - не обов`язково зняття готівкових коштів). Приєднана квитанція про обмін коштів у гривні на 13950 євро. Документи, що підтверджують зняття фізичною особою готівки з власних рахунків у банках, чинні протягом 90 календарних днів із дня зняття готівки з власних рахунків, на час здійснення митного оформлення були відсутні).

Наказом Одеської митниці від 28.06.2022 №293 на підставі інформації, викладеної у доповідній записці керівника комісії з проведення перевірки з окремих питань, головного державного інспектора відділу організації митного контролю та оформлення Одеської митниці Олександра Дядьори від 17.06.2022 №7.10-17/452, порушено дисциплінарне провадження відносно Максима Стащенка - старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці, спеціальне звання Інспектор митної служби ІІІ рангу (а.с. 47-48, т. 1).

06.07.2022 року старшим державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці ОСОБА_1 надані письмові пояснення стосовно обставин справи, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, відповідно до яких зазначив, що при митному оформленні валютних цінностей для підтвердження походження валюти фізичні особи надавали квитанції про здійснення валютно-обмінних операцій, які містили паспортні дані осіб-декларантів, що підтверджують факт належності коштів цим особам, довідки про списання коштів з особового рахунку, квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією валютою (а.с. 100, т. 1).

Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарної справи за результатами здійснення дисциплінарного провадження, порушеного наказом Одеської митниці від 28.06.2022 №293 стосовно старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці Максима Стащенка, встановлені порушення:

пункту 8 частини 2 статті 544 Митного кодексу України в частині здійснення контролю за дотриманням переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

пункту 18 розділу І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5;

підпункту 10 пункту 14 Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці, затвердженого наказом Одеської митниці від 30.06.2021 №15.

Дисциплінарна комісія дійшла висновку про порушення основних обов`язків державного службовця в частині сумлінного і професійного виконання своїх посадових обов`язків (пункт 7 частини першої статті 8 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII Про державну службу), тобто вчинення дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України Про державну службу.

У зв`язку з вищевикладеним, наказом Одеської митниці Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 від 09.08.2022 року №747-о, наказано за неналежне виконання посадових обов`язків, передбачених пунктом 1 розділу 3 посадової інструкції старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці, притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці ОСОБА_1 . Підстава: подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи від 01.08.2022 №7.10-12/643, матеріали дисциплінарної справи, пояснення ОСОБА_1 від 08.08.2022 б/н (а.с. 17-18, т. 1).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проходження служби в митних органах визначається главою 79 Митного кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин. Відповідно до ст.569 Митного кодексу України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.

Особи, вперше прийняті на службу до митних органів на посади, які передбачають виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, приймають Присягу державних службовців, якщо раніше вони не приймали такої Присяги.

Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Відповідно до преамбули, принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі за текстом - Закон № 889-VIII).

Згідно з ч.1 ст.3 Закону №889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Статтею 5 Закону №889-VIII визначено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно ч.1 ст.65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Згідно із частиною 3 статті 66 Закону №889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Відповідно до ч.1 ст.67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно пунктів 2, 3 ч.2 ст.67 Закону №889-VIII, обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є, серед іншого: попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; високі показники виконання службових завдань.

Дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються):

1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії;

2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії (стаття 68 Закону №889-VIII).

Відповідно до частини першої статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.

Частинами 10, 11 статті 69 Закону №889-VIII передбачено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Відповідно до частин 1-3 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частин 5-7 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.76 Закону №889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Згідно ст.75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (частина перша статті 77 Закону №889-VIII).

Частиною 6 статті 77 Закону №889-VIII визначено, що державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.544 Митного кодексу України, здійснюючи митну справу, митні органи виконують такі основні завдання: здійснення контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Згідно п.18 розділу І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №5, фізичні особи-резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро, на підставі документів, що підтверджують:

1) зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро;

2) придбання цією особою банківських металів у банках та/або Національному банку виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро.

Документи, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами-резидентами з метою її вивезення, є чинними протягом 90 календарних днів із дня зняття ними готівки з власних рахунків у банках.

Частина 3 ст.197 МК України передбачає, що переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про валюту і валютні операції".

Згідно Закону України Про валюту і валютні операції транскордонне переміщення валютних цінностей є ввезення, пересилання на митну територію України, вивезення, пересилання з митної території України або транзит через митну територію України банківських металів, готівкової валюти.

Частина 4 ст.4 Закону України Про валюту і валютні операції регламентує, що резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.

Частиною 1 ст.8 Закону України Про валюту і валютні операції врегульовано транскордонне переміщення валютних цінностей. Зокрема, передбачено, що транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Тобто даним Законом регламентовано вимогу щодо письмового декларування митним органам фізичними особами валютних цінностей при їх транскордонному переміщенні у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей від 27.02.2019 р. №203, прийнятою відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про валюту і валютні операції" та ч.6 ст.257 Митного кодексу України, серед іншого, затверджено форму бланка декларації транскордонного Кабінет Міністрів України переміщення фізичними особами валютних цінностей (далі - декларація транскордонного переміщення) згідно з додатком.

Згідно Постанови КМ України №203 у роз`ясненнях щодо її заповнення передбачено, що декларування валютних цінностей фізичними особами при їх транскордонному переміщенні здійснюється з урахуванням частини першої статті 8 Закону України від 21 червня 2018 р. №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" та статей 371, 374 Митного кодексу України.

Постановою КМ України №203 передбачено, що разом із заповненою декларацією для митного контролю та митного оформлення товарів громадянином або уповноваженою особою подаються такі документи, а саме: документи, що посвідчують особу та підтверджують країну постійного проживання громадянина або уповноваженої особи; документи, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках та придбання особою банківських металів у банках та/або Національному банку, визначені у пункті 18 постанови Правління Національного банку України від 2 січня 2019 р. №5 Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Відповідно до пункту 6 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5, фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Згідно з пунктом 18 розділу І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5, фізичні особи-резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро, на підставі документів, що підтверджують:

1) зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро;

2) придбання цією особою банківських металів у банках та/або Національному банку виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10000 євро.

Документи, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами-резидентами з метою її вивезення, є чинними протягом 90 календарних днів із дня зняття ними готівки з власних рахунків у банках.

24.02.2022 року видана постанова Правління Національного банку України № 18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану.

Постановою Правління Національного банку України від 04.03.2022 №36 внесені зміни до Постанови НБУ №18, в тому числі доповнено новим пунктом 14-2 такого змісту: 14-2. Фізичні особи-резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей без урахування вимог пункту 18 розділу І Положення № 5 у частині подання підтвердних документів.

Згідно з пунктом 2 Постанови Правління НБУ №36 постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування. Постанову НБУ № 36 офіційно опубліковано 04.03.2022.

Надалі, Постановою Правління Національного банку України від 13.03.2022 №51 внесені зміни до Постанови Правління НБУ №18, а саме: пункт 142 Постанови НБУ №18 (зі змінами) виключено.

Згідно з пунктом 2 Постанови НБУ №51 постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування. Постанову НБУ №51 офіційно опубліковано 13.03.2022.

Отже, в період з 4 по 13 березня 2022 року надання документів, передбачених пунктом 18 розділу І Положення № 5 у разі транскордонного переміщення валютних цінностей у сумі, що перевищує 10000 євро, не вимагалося.

З матеріалів справи вбачається, що 17.03.2022 старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці Стащенком М.А. здійснено пропуск та митне оформлення на вивезення валютних коштів у розмірі 47000 доларів США громадянкою України ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 ).

На підтвердження переміщення вказаних валютних цінностей ОСОБА_3 було подано квитанцію про здійснення валютно-обмінної операції від 17.01.2022 року на суму 47000 доларів США, також ОСОБА_3 було подано декларацію транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей на суму 38700 доларів США (а.с. 58-60, т. 1).

18.03.2022 старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці Стащенком М.А. здійснено пропуск та митне оформлення на вивезення валютних коштів у розмірі шістдесят шість тисяч доларів США (66000,00 USD), громадянином України ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_2 ).

На підтвердження переміщення вказаних валютних цінностей ОСОБА_4 було подано довідку про списання коштів від 16.03.2022 року на суму 80972 євро, та довідку про списання коштів від 16.03.2022 року на суму 17034 доларів США, також було подано декларацію транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей на суму 66000 доларів США (а.с. 61-71, т. 1).

18.03.2022 старшим державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці Стащенком М.А. здійснено пропуск та митне оформлення на вивезення валютних коштів у розмірі 95655,00 євро громадянкою України ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_3 ).

На підтвердження переміщення вказаних валютних цінностей ОСОБА_5 було подано довідку про списання коштів від 16.03.2022 року на суму 541044 євро, також було подано декларацію транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей на суму 95655 євро (а.с. 72-79, т. 1).

Як вбачається з наданої відповідачем на вимогу суду відомості повторного ознайомлення особового складу відділу митного оформлення №1 митного поста Білгород-Дністровський Одеської митниці з постановою Національного банку України від 13.03.2022 №51 Про внесення змін до постанови НБУ від 24.02.2022 року №18, з вказаними змінами позивача було ознайомлено під підпис лише 21.03.2022 року (а.с. 57-59, т. 2).

Отже, суд вважає, що до відома позивача відповідачем не було своєчасно доведено вимоги постанови Правління НБУ від 13.03.2022 №51, якою було відновлено дію пункту 18 розділу І Постанови Правління НБУ № 5 щодо обов`язковості подання вказаного у цьому пункті переліку документів у разі транскордонного переміщення валютних цінностей у сумі, що перевищує 10000 євро.

Вищевказані митні оформлення на вивезення валютних коштів громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 були здійснені позивачем 17 та 18 березня 2022 року, до ознайомлення його з відповідними змінами до Постанови Правління НБУ № 5.

Вказана обставина не була встановлена відповідачем під час здійснення дисциплінарного провадження, їй не було надано відповідної оцінки.

При цьому, суд не бере до уваги доводи позивача, що застосування положень п.18 розділу І Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого поставою Нацбанку України від 02.01.2019 №5 є необґрунтованим через її невідповідність нормативним актам вищої юридичної сили, оскільки, на думку суду, вказана Постанова не суперечить нормативним актам вищої юридичної сили, а встановлює механізми їх реалізації, вона (постанова) є чинною, не скасована, тому підлягала застосуванню.

Також суд бере до уваги ту обставину, ОСОБА_4 було подано довідку про списання коштів від 16.03.2022 року на суму 80972 євро, а переміщення валютних цінностей здійснювалося у меншій сумі 66000 доларів США. При цьому, пункт 18 розділу І Постанови № 5 вимагає надання квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою у разі здійснення такої операції. В іншому випадку надання таких квитанцій не вимагається.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_5 було подано довідку про списання коштів від 16.03.2022 року на суму 541044 євро, а переміщення через митний кордон здійснювалося набагато меншої суми - 95655 євро.

Щодо переміщення валютних цінностей вказаними особами суд зауважує, що ними було надано документи, що підтверджують походження та приналежність їм цих коштів (банківські виписки), а тому, на думку суду, позивач законно здійснив митне оформлення.

Що стосується переміщення валютних цінностей ОСОБА_6 23 квітня 2022 року, суд бере до уваги доводи позивача про те, що вкзана особа надала квитанції про здійснення онлайн на суму 193535 євро, що перевищує задекларовану суму (190000 євро). Здійснення онлайн валютно-обмінних операцій можливе за наявності власного банківського рахунку, отже надані квитанції підтверджують приналежність валютних цінностей декларанту.

Стосовно переміщення валютних цінностей ОСОБА_7 23.05.2022 року у сумі 20000 євро та 4000 доларів США, суд також бере до уваги доводи позивача, що декларантом було надано довідку банку від 10.05.2022 року про видаткові операції на суму 1776036 грн., що за курсом НБУ на 23.05.2022 року (1 євро = 30,918 грн) дорівнює 57443,43 грн.

При цьому ОСОБА_7 було надано квитанції про здійснення валютно-обмінних операцій з придбання за гривню 13950 євро.

На підтвердження походження валютних цінностей декларант мав надати документи на суму, що перевищує 10000 євро.

За курсом НБУ на 23.05.2022 року 1 долар США = 29,2549 гривень, 1 євро = 30,918 гривень, отже 4000 доларів США за курсом НБУ складають 3784,84 євро.

Тобто, без підтверджуючих документів декларант міг перемістити через митний кордон 4000 доларів США, що дорівнює 3784,84 євро, та додатково 6215,16 євро.

За наявності у декларанта суми 20000 євро, він повинен був підтвердити походження суми 13784,84 євро (20000 євро 6215,16 євро = 13784,84 євро). Тому, наданих ним документів з обміну гривні на євро (придбання 13950 євро) було цілком достатньо для переміщення вищевказаних валютних цінностей через митний кордон України.

За викладених обставин, суд не вбачає порушень митного законодавства та посадової інструкції позивачем під час митного оформлення переміщення валютних цінностей вказаною особою.

Під час судового розгляду справи судом з`ясовано, що Актом від 16.06.2022 року про результати проведення перевірки з окремих питань було встановлено допущення порушень, аналогічних тим, що інкриміновані позивачу, й іншими інспекторами митних постів Одеської митниці (ще 15 осіб). Цими особами було допущено від одного до трьох таких порушень, у той час як позивачу інкриміновано вчинення 5 порушень. При цьому представник відповідача пояснив суду, що інших інспекторів до дисциплінарної відповідальності притягнуто не було через поодинокі випадки цих порушень, а до позивача застосовано дисциплінарне стягнення через систематичність таких порушень (5 порушень). Разом з тим, як встановлено судом під час розгляду даної справи, описані вище митні оформлення здійснені позивачем з дотриманням вимог митного законодавства, а три з п`яти митних оформлень здійснені позивачем до ознайомлення його зі змінами, внесеними до Постанови Правління НБУ, що регулює спірні відносини з митного оформлення переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Таким чином, оцінюючи оскаржуваний наказ на його відповідність приписам частини 2 статті 2 КАС України, зокрема, на дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, суд дійшов висновку, що вказаний принцип не було дотримано відповідачем та протиправно притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності.

При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо відсутності у складі дисциплінарної комісії особи з юридичною освітою, оскільки до її складу входив ОСОБА_9 , який є працівником юридичного підрозділу Одеської митниці.

Доводи позивача щодо порушення дисциплінарного провадження та формування складу дисциплінарної комісії одним наказом суд також не бере до уваги, оскільки пункт 2 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою КМ України № 1039 від 04.12.2019 року не вимагає видання з вказаних питань окремих наказів.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності наказом від 09.08.2022 року №747-о, а тому цей наказ слід визнати протиправним та скасувати. Тому позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_6 ) до Одеської митниці (адреса: вул. Лип Івана та Юрія, буд.21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці №747-о від 09 серпня 2022 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 травня 2023 року.

Суддя В.В. Андрухів