ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року Справа № 160/7536/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Жукової Є.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вул. В. Липинського, буд.7, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування рішення №12031300018785 від 24.03.2023 р.; зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вул. В. Липинського, буд.7, м. Дніпро, 49000), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області № 12031300018785 від 24.03.2023 р. про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання, що видане громадянці Королівства Марокко ОСОБА_1 (закордонний паспорт Королівства Марокко № НОМЕР_1 виданий 21.02.2022 року, орган, що видав Префектура Сале); зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 37806243, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. В.Липинського, буд. 7) повторно розглянути питання стосовно оформлення (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянці Королівства Марокко ОСОБА_1 (закордонний паспорт Королівства Марокко НОМЕР_1 виданий 21.02.2022 року, орган, що видав Префектура Сале) на підставі заяви-анкети (про відмову) ОСОБА_1 від 14.03.2023 року та доданими до неї документами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 р. провадження у справі було відкрито, та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні. Витребувати у відповідача письмові пояснення, з підтверджуючими доказами, в розумінні норм ст. ст. 73, 74 КАС України щодо правових підстав винесення оскаржуваного рішення №12031300018785 від 24.03.2023 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач - ОСОБА_1 зазначає, що є громадянкою Королівства Марокко та 08.03.2023 року заїхала на територію України на підставі візи типу НОМЕР_3 та запрошення Дніпровського Державного Медичного Університету від 17.11.2022 №01-26/2627/4/3 у зв`язку із поданням документів до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області з метою оформлення посвідки на тимчасове проживання, як студентка Дніпровського Державного Медичного Університету.

14.03.2023 року позивач звернулась до відповідача із заявою про оформлення посвідки на тимчасове проживання, при цьому рішенням відповідача від 24.03.2023 року № 12031300018785 на підставі пп.9 п.61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання затвердженого постановою КМУ від 25.04.2018 року № 322 в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання відмовлено.

Позивач зазначає, що рішення відповідача від 24.03.2023 року № 12031300018785 отримала нарочно 03.04.2023 року в приміщенні Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області.

При цьому, у вказаному рішенні не зазначено, які саме відомості та/або документи надані позивачем завідомо неправдиві або підроблені. Позивачем було виконано всі вимоги законодавства та надано необхідний пакет документів. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.

11.04.2023 р. представником було нарочно подано запит до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області з метою захисту інтересів ОСОБА_1 щодо надання завірених належним чином копій документів, які передують підставою для прийняття рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_1 від 24.03.2023 року № 12031300018785; надання копій документів та інформацію, які саме відомості та/або документи надані позивачем завідомо неправдиві або підроблені; надати завірені належним чином копії документів (які було отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу), які свідчить про те, що дії іноземця - ОСОБА_1 загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, чи іноземець - ОСОБА_1 вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукується у зв`язку з учиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням відповідача, позивач звертається за захистом власних прав та інтересів до суду з цим позовом, внаслідок чого остання не має змоги продовжити навчання у вищому навчальному закладі в Україні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду від 27.04.2023 р. у справі №160/7536/23 в задоволенні клопотання представника відповідача - Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про розгляд адміністративної справи №160/7536/23 за участі представника, - відмовлено, зважаючи на норми Указу Президента України №58/2023 від 06.02.2023 р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», та з метою збереження життя та здоров`я людей.

Представником відповідача було подано на адресу суду відзив на позовну заяву, в тексті якого зазначено наступне.

Відповідно до Службової записки Відділу з питань тимчасового проживання іноземців та осіб без громадянства Управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Дніпропетровській області № 1201.3.1/17428-23 від 17.04.2023, громадянка Марокко ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.03.2023 звернулась до ГУ ДМС у Дніпропетровській області щодо оформлення посвідки на тимчасове проживання та зазначила своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (копія заяви-анкети № 100181671 від 16.03.2023 міститься в копіях матеріалів справи гр. Марокко ОСОБА_1 - що додаються до відзиву). Відповідно до пп.6 пункту 36 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 р. №322 (далі-Порядок), у разі необхідності підтвердження інших відомостей про іноземця або особи без громадянства або дійсності поданих ними документів надсилаються запити до відповідних державних органів. Згідно листа Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 24.03.2023, громадянка Марокко ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 не проживає, що свідчить про надання вказаною іноземною громадянкою неправдивих відомостей при оформленні посвідки на тимчасове проживання. На підставі вищевикладеного, 24.03.2023 ГУ ДМС у Дніпропетровській області було прийнято рішення про відмову в оформленні громадянці Марокко ОСОБА_1 посвідки на тимчасове проживання, згідно із підпунктом 9 пункту 61 Порядку. (копія Службової записки Відділу з питань тимчасового проживання іноземців та осіб без громадянства Управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Дніпропетровській області № 1201.3.1/17428-23 від 17.04.2023 міститься в копіях матеріалів справи гр. Марокко ОСОБА_1 .

Таким чином, 17.03.2023 за № 1201.3.1/12010-23 до Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісію була направлена Доповідна записка з проханням «З метою обміну посвідки на тимчасове проживання в Україні (підстава-навчання), звернулася громадянка Марокко ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в заяві-анкеті №100181671 від 16.03.2023 зазначила, що її місце проживання: АДРЕСА_2 .

Виходячи з вищевикладеного та з метою недопущення незаконної легалізації іноземців на території Дніпропетровської області, прошу Вас доручити підлеглим працівникам відділу провести перевірку вказаної адреси проживання до 22.03.2023, оскільки термін прийняття рішення по справі обмежений.» (копія доповідної записки за № 1201.3.1/12010-23 від 17.03.2023 міститься в копіях матеріалів справи гр. Марокко ОСОБА_1 .

Відповідно до Доповідної записки Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісію № 1201.17.1/13546-23 від 24.03.2023 встановлена наступна інформація, а саме: «Управлінням міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії ГУ ДМС в Дніпропетровській області опрацьовано Вашу доповідну записку про проведення перевірки за місцем проживання громадянки Марокко ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п. 5, п.п.9, 12, 20 п.7, п.п.3, 6, 9 п.9, п.11 Положення про Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії ГУ ДМС в Дніпропетровській області, затвердженого Наказом ГУ ДМС в Дніпропетровській області № 111 від 10.06.2022 та посадових інструкцій державних службовців Управління, проведено перевірку інформації, наданої вказаною особою, та адреси проживання іноземця, а саме: АДРЕСА_2 , зазначеної в заяві-анкеті №100181671 від 16.03.2023 про надання посвідки на тимчасове проживання в Україні (підстава - навчання).

За результатами перевірки повідомляю, що за вказаною в заяві-анкеті адресою проживання а саме: АДРЕСА_2 вищезазначена особа не проживає. Працівниками Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії ГУ ДМС в Дніпропетровській області проведено перевірку вище зазначеного адреса та встановлено, що громадянка Марокко ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає за адресою АДРЕСА_3 .

Вищевикладені результати перевірки свідчать про надання громадянки Марокко ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 неправдивих відомостей при зверненні надання посвідки на тимчасове проживання в Україні, що є підставою для відмови в оформленні та видачі посвідки відповідно до ч. 21 ст. 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та п.п. 9 п.61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року №322.

Викладена інформація надається для врахування в роботі при прийнятті рішення щодо надання посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянки Марокко ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » (копія доповідної записки Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісію № 1201.17.1/13546-23 від 24.03.2023 міститься в копіях матеріалів справи гр. Марокко ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного, 24.03.2023 ГУ ДМС у Дніпропетровській області було прийнято рішення № 12031300018785 про відмову в оформленні громадянці Марокко ОСОБА_1 посвідки на тимчасове проживання, згідно із підпунктом 9 пункту 61 Порядку. Копію рішення № 12031300018785 від 24.03.2023 було направлено громадянці Марокко ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку на адресу вказану в заяві-анкеті № 100181671 та виявлену адресу Управлінням міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісію. Також, в самому рішенні № 12031300018785 від 24.03.2023 міститься особистий підпис позивача про отримання рішення нарочно 03.04.2023 та особистий запис про роз`яснення позивачу, щодо підстав відмови у видачі посвідки.

Щодо твердження позивача якими остання обґрунтовує свій адміністративний позов по даній справі, а саме: «При цьому, у вказаному рішенні не зазначено, які саме відомості та/або документи надані позивачем завідомо неправдиві або підроблені.

Позивачем було виконано всі вимоги законодавства та надано необхідний пакет документів. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги» ГУ ДМС у Дніпропетровській області зазначає наступне, а саме: по-перше: Починаючи з 25 квітня 2018 року, усі документи, що стосуються оформлення, прийняття до розгляду, рішення про видачу посвідки або рішення про відмову у видачі посвідки та інші документи автоматично формуються та заповнюються друкованими засобами у підсистемі «Облік іноземців та біженців» ЄІАС УМП, уповноважена особа має доступ до внесення даних у відповідну форму і не має доступу до внесення змін у саму форму встановленого зразка відповідно до постанови КМУ від 25 квітня 2018 року №322.

За допомогою вищезазначеної інформаційної підсистеми ЄІАС УМП «Облік іноземців та біженців» здійснюється контроль за видачею документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус - для запобігання їх підробленню або незаконному використанню.

Окрім того, як вже зазначалось у викладі обставин по суті в самому рішенні №12031300018785 від 24.03.2023 р. міститься особистий підпис позивача про отримання рішення нарочно 03.04.2023 та особистий запис про роз`яснення позивачу, щодо підстав відмови у видачі посвідки.

По-друге: 11.04.2023 р. за № 7820/1/1201-23 зареєстровано адвокатський запит Окорського Віталія Васильовича в інтересах гр. Королівства Марокко ОСОБА_1 (копія міститься в копіях матеріалів справи гр. Марокко ОСОБА_1 ) на який було надано відповідь від 12.04.2023 за №1201.3.1-78258/12.3-23 де наведені чіткі роз`яснення підстав відмови в оформленні посвідки на тимчасове проживання гр. Марокко ОСОБА_1 (копія відповіді № 1201.3.1-78258/12.3-23 на адвокатський запит № 7820/1/1201-23 міститься в копіях матеріалів справи гр. Марокко ОСОБА_1 .

На підставі означеного вище, та зважаючи на той факт, що за результатами перевірки було встановлено, що за вказаною в заяві-анкеті адресою проживання а саме: АДРЕСА_2 позивач не проживає, що свідчить про надання громадянки Марокко ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 неправдивих відомостей при зверненні надання посвідки на тимчасове проживання в Україні та наданих позивачем відомостей щодо свого проживання в заяві-анкеті № 100181671 від 16.03.2023, що є підставою для відмови в оформленні та видачі посвідки відповідно до ч. 21 ст. 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та п.п. 9 п.61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року №322, представник відповідача просить суд у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представником позивача було направлено на адресу суду заперечення на відзив, в тексті якого зазначено, що посилання відповідача на пп.9 п.61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання затвердженого постановою КМУ від 25.04.2018 року № 322, як на підставу відмови, є безпідставним та необгрунтованим, оскільки позивач жодним чином не порушив норму Закону.

ОСОБА_1 дійсно проживає за адресою АДРЕСА_4 . але в заяві - анкеті зазначила квартиру 203 .

У зв`язку з тим, що позивач - іноземний громадянин та неідеально володіє українською мовою, у стані хвилювання переплутала як вимовляються цифри «два» та «три».

Більш того, працівники Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та раедмісії ГУ ДМС в Дніпропетровській області прибувши за адресою: АДРЕСА_6 зустріли ОСОБА_1 , яка пояснила, що невірно вказала номер квартири. Працівниками було запевнено позивачку, що все добре, встановлено факт проживання за квартирою АДРЕСА_7 .

Представник позивача також зазначає, що виходити за адресою позивача для проведенння перевірок за зазначеним адресом та встановлення чи дійсно остання проживає за цією адресою є перевищенням наданих йому повноважень.

При цьому, суд зазначає, що представником позивача подано до суду клопотання про залучення до участі у справі № 160/7536/23 у якості третіх осіб, на стороні відповідача, уповноважених осіб, якими було здійснено адресну перевірку за адресою проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_8 , як зазначено в заяві-анкеті).

Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

При цьому, згідно ч.4 ст.49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Відповідно до ч.5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши заявлене представником відповідача клопотання, поданого в порядку ст.49 КАС України про залучення у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача по справі №160/7636/23/23 суд зазначає, що останнім не було зазначено, яким саме чином на права чи обов`язки такої особи може вплинути рішення суду у даній справі.

Відтак, з урахуванням зазначеного вище, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви представника позивач, поданої в порядку ст. 49 КАС України про залучення у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача по справі №160/7636/23/23, - відмовити, з викладенням тексту зазначеної ухвали безпосередньо в тексті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/7536/23, дотримуючись при цьому принципу процесуальної економії в адміністративному судочинстві, та з урахуванням вимог ч.5 ст.243 КАС України.

На підставі викладеного вище, суд розглянув справу відповідно до ст. 262 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, враховуючи строк розгляду справи, передбачений ст.258 КАС України.

Дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , є громадянкою Королівства Марокко та 08.03.2023 року заїхала на територію України на підставі візи типу НОМЕР_3 та запрошення Дніпровського Державного Медичного Університету від 17.11.2022 №01-26/2627/4/3 у зв`язку із поданням документів до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області з метою оформлення посвідки на тимчасове проживання, як студентка Дніпровського Державного Медичного Університету.

14.03.2023 року позивач звернулась до відповідача із заявою про оформлення посвідки на тимчасове проживання.

Рішенням відповідача від 24.03.2023 року № 12031300018785 на підставі пп.9 п.61 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання затвердженого постановою КМУ від 25.04.2018 року № 322 в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання відмовлено.

Позивач зазначає, що рішення відповідача від 24.03.2023 року № 12031300018785 отримала нарочно 03.04.2023 року в приміщенні Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Приписами статті 21 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ визначено, що правовий статус іноземців та осіб без громадянства, юридичних осіб іноземних держав, які перебувають на території України під час дії воєнного стану, визначаються Конституцією та законами України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначено Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI від 22 вересня 2011 року (надалі за текстом - Закон № 3773-VI).

Пунктом 18 частини 1 статті 1 Закону № 3773-VI визначено, що посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Відповідно до частини 14 статті 4 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз`єднання сім`ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання посвідки на постійне проживання чи набуття громадянства України.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

В`їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянами України здійснюється: за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання (абзац шостий частини першої статті 15 Закону № 3773-VI).

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання. (частина тринадцята статті 4 Закону №3773-VI).

Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною п`ятнадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування та документ, згідно з яким вони, відповідно до права країни походження іноземця або особи без громадянства, вважаються членами сім`ї особи, зазначеної в частинах другій - тринадцятій статті 4 цього Закону. Документ, що підтверджує належність до членів сім`ї, визнається дійсним в Україні у разі його легалізації, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України (ч. 15 ст. 5 Закону №3773-VI).

Відповідно до частинт 1 статті 5-1 Закону №3773-VI строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства становить:

1) у випадку, визначеному частиною четвертою статті 4 цього Закону, - строк дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не встановлено законом чи міжнародним договором України;

2) у випадку, визначеному частиною п`ятою статті 4 цього Закону, - строк реалізації проекту міжнародної технічної допомоги, який зазначається в реєстраційній картці проекту;

3) у випадку, визначеному частиною дванадцятою статті 4 цього Закону, - два роки;

4) у випадку, визначеному частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, - період навчання, який зазначається в документі, що підтверджує факт навчання в Україні;

4-1) у випадку, визначеному частиною двадцятою статті 4 цього Закону, - три роки;

5) в усіх інших випадках, визначених статтею 4 цього Закону, - один рік.

Відповідно до частин 3-4 статті 5-1 Закону №3773-VI строк дії посвідки на тимчасове проживання може бути продовжено необмежену кількість разів, за наявності підстав, передбачених законом.

Для продовження строку дії посвідки іноземець або особа без громадянства має підтвердити працевлаштування у цій юридичній особі щонайменше трьох громадян України, які приступили до роботи не менш як за шість місяців до дати звернення про продовження строку дії посвідки, або сплату юридичною особою податку на прибуток підприємств у розмірі не менш як 50 мінімальних заробітних плат за останній повний фінансовий рік до дати звернення про продовження строку дії посвідки.

Між тим, Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №322 від 25.04.2018 (далі - Порядок №322).

Відповідно до пункту 1 Порядку №322 посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Посвідка видається строком на один рік, крім випадків, визначених цим пунктом (п. 4 Порядку №322).

Пунктами 16-19 Порядку №322 регламентовано, що документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб`єкт) та територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.

Документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

У разі виникнення обставин (подій), у зв`язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку її дії), документи для її обміну п

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.

Видача іноземцеві або особі без громадянства посвідки здійснюється територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, уповноваженим суб`єктом, який прийняв документи для її оформлення (у тому числі замість втраченої або викраденої), обміну (п. 53 Порядку №322).

Для отримання нової посвідки іноземець або особа без громадянства здають посвідку, що подавалася для обміну у випадку, зазначеному в пункті 19 цього Порядку (п. 59 Порядку №322).

За правилами пункту 57 Порядку №322 до заяви-анкети вносяться:

1) відомості про те, що іноземець або особа без громадянства здала посвідку, із зазначенням реквізитів посвідки (крім випадку, зазначеного в пункті 6 цього Порядку);

2) підпис іноземця або особи без громадянства із зазначенням дати отримання посвідки. Якщо іноземець або особа без громадянства через фізичні вади не може підтвердити власним підписом факт отримання посвідки, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта робить відмітку про її отримання, зазначає дату видачі посвідки та засвідчує факт видачі власним підписом;

3) прізвище та ініціали, підпис (із зазначенням дати) працівника територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта, на якого згідно з його службовими обов`язками покладено функції з видачі посвідки.

В силу вимог підпункту 9 пункту 61 Порядку №322 територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів подаються протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій).

Здійснивши системний аналіз як зазначених вище норм чинного законодавства, так і доводів сторін, суд ззаначає, що рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області № 12031300018785 від 24.03.2023 р. про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання, що видане громадянці Королівства Марокко ОСОБА_1 (закордонний паспорт Королівства Марокко № НОМЕР_1 виданий 21.02.2022 року, орган, що видав Префектура Сале), було прийнято відповідачем на підставі підпункту 9 пункту 61 Порядку № 322, а саме на підставіслужбової записки Відділу з питань тимчасового проживання та осіб без громаднства ГУ ДМС у Дніпропетровській області №1201.3.1/17428-23 від 17.04.2023 р., копія якої міститься в матеріалах справи та в тексті якої зазначено, що відповідно до листа Управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 24.03.2023, громадянка Марокко ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 не проживає, що свідчить про надання вказаною іноземною громадянкою неправдивих відомостей при оформленні посвідки на тимчасове проживання. На підставі вищевикладеного, 24.03.2023 ГУ ДМС у Дніпропетровській області було прийнято рішення про відмову в оформленні громадянці Марокко ОСОБА_1 посвідки на тимчасове проживання, згідно із підпунктом 9 пункту 61 Порядку.

Водночас, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься лист Дніпровського державного медичного університету від 17.11.2022 р. за №01-26/2627/4/3 адресований Посольству України в Королівстві Марокко, в тексті якого зазначено, що Дніпровський державний медичний університет підтверджує запрошення на навчання громадянці Королівства Марокко ОСОБА_1 та просить сприяти в оформленні візи для в`їзду в Україну з метою навчання в університеті.

При цьому, помилка в номері квартири, а саме: «203» на «202» в заяві-анкеті не може вважатись відомостями завідомо неправдивими або підробленими, в розумінні пп.9 п.6.1 Порядку №322, оскільки позивачем адреса проживання останньої була вказана вірно, а саме: АДРЕСА_9 , окрім останньої цифри квартири, яка в свою чергу не може слугувати спростуванню факту проживання позивача в будинку - Запорізьке шосе 48.

Отже, враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача при прийнятті спірного рішення, оскільки відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, без повного з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, та підійшов до виконання своїх обов`язків формально, чим порушив законні інтереси позивача.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірність вчинених дій та прийнятого рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією від 11.04.2023 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви до суду в розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (вул. В. Липинського, буд.7, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування рішення №12031300018785 від 24.03.2023 р.; зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області № 12031300018785 від 24.03.2023 р. про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання, що видане громадянці Королівства Марокко ОСОБА_1 (закордонний паспорт Королівства Марокко № НОМЕР_1 виданий 21.02.2022 року, орган, що видав Префектура Сале).

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 37806243, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. В.Липинського, буд. 7) повторно розглянути питання стосовно оформлення (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянці Королівства Марокко ОСОБА_1 (закордонний паспорт Королівства Марокко НОМЕР_1 виданий 21.02.2022 року, орган, що видав Префектура Сале) на підставі заяви-анкети (про відмову) ОСОБА_1 від 14.03.2023 року та доданими до неї документами.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання даної позовної заяви у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно дост.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова