Справа № 308/2854/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шумило Н.Б.

за участю секретаря судових засідань Луцак В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин справи

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить:

- розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстрований 18 жовтня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгород Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 , актовий запис №390;

- стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій фіксованій сумі 5000,00 гривень, з врахуванням індексації відповідно до закону, починаючи стягувати від дня пред`явлення заяви до суду і до досягнення нею повноліття;

- після розірвання шлюбу залишити позивачу дівоче прізвище ОСОБА_4 .

В обгрунтування позову посилається на те, що 18.10.2012 року між нею та відповідачем укладено шлюб, в даному шлюбі у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає разом з нею. Зазначає, що з відповідачем давно подружнім життям не живуть, спільного господарства та побуту не ведуть, матеріально одне одного не підтримують. Через відсутність взаємоповаги одне до одного, у них неприязні стосунки, за весь цей час майже не спілкуються. Також вказано, що через постійні сварки, та через те, що кожний із них має різні погляди на сімейне життя і ведення спільного господарства їх шлюб розпався. Вважає, що за даних обставин реєстрація шлюбу носить формальний характер, оскільки жодних обов`язків як подружжя не несуть. Вказує, що за наведеного їх подальше спільне життя і збереження шлюбу стало неможливим, оскільки це суперечить її інтересам. Просить не надавати термін на примирення.

Вимогу щодо стягнення аліментів позивач обгрунтовує тим, що донька проживає разом з нею. Вказує, що відповідач працює на ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» та має непоганий постійний дохід, не має на утриманні інших осіб, зокрема батьків чи осіб, які потребують обов`язкового утримання з його боку. Вказує на обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Просить стягувати з відповідача аліментиу твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн., починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Процесуальні дії по справі, заяви сторін

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.03.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторони.

В судове засідання 16.05.2023 позивач не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином. При цьому, 11.04.2023 від представника позивача адвоката Бойко Б.Б., (який діє на підставі ордера серія АО №1086148 від 11.04.2023) поступила заява, в якій просить розглянути справу без участі позивача та її представника. Також зазначено, що позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки та SMS-повідомлення на його номер телефону вказаний у позові, про причини неявки суд не повідомив. Разом з тим, 04.05.2023 зареєстрована заява відповідача ОСОБА_2 , в якій просить розглянути справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів без його участі. Вимоги щодо розірвання шлюбу визнає, щодо стягнення аліментів визнає частково в сумі 3000,00 грн.

За наведеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України,оскільки розглядсправи здійснюєтьсясудом завідсутності учасниківсправи,фіксування судовогопроцесу задопомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрували шлюб 18 жовтня 2012 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис № 390. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка « ОСОБА_6 », дружини - « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 (а.с.7).

З копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 18 січня 2013 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_3 , її батьками записані батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 (а.с. 3).

Згідно доданої до матеріалів справи копії довідки виданої Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області №110 від 02.02.2023, така видана про те, що склад сім`ї гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 такий: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5).

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів

Щодо вимоги про розірвання шлюбу, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.24СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст.56СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ч. 3 ст. 105СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.110СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ч. 2 ст.112СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до вимог ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу відновити своє дошлюбне прізвище.

У відповідності до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Формальне існування шлюбу обмежує особисту свободу сторін та порушує їх особисті інтереси, що мають істотне значення, що суперечить ч.1 ст.51Конституції України про добровільну згоду жінки та чоловіка на перебування в шлюбі.

Суд бере до уваги зазначені позивачем у позові обставини, що у сторін є неповнолітня дитина, 2013 року народження, що через різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства між ними неприязні стосунки, що давно не живуть подружнім життям та не ведуть спільного господарства, Крім того, позивач вважає що подальше спільне життя та збереження шлюбу між сторонами неможливе і суперечить її інтересам. Позивач просить розірвати шлюб.

Суд, також приймає до уваги позицію відповідача викладену в письмовій заяві, в якій вимоги щодо розірвання шлюбу визнає.

З урахуванням фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову, категоричної позиції позивача щодо розірвання шлюбу, наведене свідчить про те, що розлад у відносинах сторін носить стійкий характер, що призвело до втрати почуттів та перспектив налагодження стосунків немає.

Наведене дає підстави для висновку про те, що подальше проживання та збереження сім`ї сторін неможливе, тому суд приходить до переконання, що їх шлюб слід розірвати. Після розірвання шлюбу відновити позивачці дошлюбне прізвище.

Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини слід зазначити наступне.

Статтею 8ЗУ «Проохорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ст.180СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положеньст.141СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до положень Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч. 1ст. 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Як зазначено у ч. 2ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» визначенопрожитковий мінімумдля дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні.

Відповідно до ч.3ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно дост. 184 Сімейного кодексу України,суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Судом встановлено з матеріалів справи, що дитина проживає разом з матір`ю, що підтверджується довідкою Середнянської селищної ради від 02.02.2023. В позовній заяві зазначено, що відповідач працює в ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед», проте в матеріалах справи відомості про працевлаштування відповідача відсутні.

При визначенні розміру аліментів суд враховує вік дитини, те, що дитина проживає з матір`ю, що відповідач є особою працездатного віку, на утриманні інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних батьків немає, а також визнання відповідачем позову в частині стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 3000,00 грн., про що зазначив у поданій до суду заяві.

Виходячи з наведеного, керуючись принципом розумності і справедливості, враховуючи обставини передбачені ст.182 СК України, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на утримання дитини, в розмірі по 3 500,00 гривень щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, оскільки такий розмір аліментів, на переконання суду, є об`єктивним з огляду на вимоги закону щодо прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та обов`язку обох батьків її утримувати та відповідатиме реальним потребам дитини, а також матеріальному становищу сторін у справі, та непорушуватиме якзаконні інтересиплатника аліментів,так ізаконні інтересиїх отримувача. На думку суду такий розмір аліментів, не є надмірним тягарем для відповідача. Аліменти, спрямовані на утримання дитини, повинні бути достатніми і, разом із тим, співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов`язання.

Відповідно до ст.191СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі п. 1 ч. 1 ст.430ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.

У відповідності до вимог ст. ст.141,142ЦПК України з урахуваннямвизнання відповідачем позову в частині вимог про розірвання шлюбу, з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню 50 відсотків сплаченого при поданні позову судового збору в розмірі 536,80 грн. Крім того, з відповідача підлягає стягненню в користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 133, 137, 141, 247,258, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, ст. ст. 24,56,104,105,110, 160, 161,180-184, 191СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, - задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований 18 жовтня 2012 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис № 390.

Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Стягувати із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер невідомий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 23 лютого 2023 року.

Стягнути із ОСОБА_2 накористь ОСОБА_1 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. судового збору.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету України судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер невідомий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 16 травня 2023 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило