КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2023 року м.Київ № 640/20360/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Національної академії аграрних наук України до Рахункової палати про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Національна академія аграрних наук України (далі також НААН України, позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Рахункової палати (далі також відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Рахункової палати від 09 червня 2020 року № 13-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2020 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/20360/20 передано на розгляду головуючій судді Кузьменко А.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2021 року справу прийнято до провадження судді Кузьменко А.І. та призначено судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2021 року зупинено провадження в адміністративній справі № 640/20360/20 до одержання Окружним адміністративним судом міста Києва результатів економічної експертизи.

23 вересня 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи № 640/20360/20.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року призначено судове засідання на 08 листопада 2022 року.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

24 січня 2023 року вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Лисенко В.І.

Ухвалою суду від 31 січня 2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 03 травня 2023 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті у відповідності до ст. 180 КАС, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність оскаржуваного рішення відповідача з огляду як на порушення порядку його прийняття, зокрема неврахування чисельних пояснень та заперечень позивача, які направлялись відповідачу, так і на невідповідність висновків, які покладені в основу оскаржуваного рішення, фактичним обставинам.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті про результати проведення аудиту позивача та наданому суду відзиві.

Також в матеріалах справи наявні відповідь позивача на відзив та письмові заперечення відповідача, які надавались ними під час розгляду справи Окружним адміністративним судом міста Києва, зміст яких було досліджено судом при новому її розгляді.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 10 жовтня 2019 року по 17 березня 2020 року Департаментом контролю з питань аграрно-промислового комплексу, використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища Рахункової палати України проведено аудит ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету.

За результатами аудиту Рахунковою палатою було складено акт про результати проведення аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету від 16 березня 2020 року № 01-03-10/30 (далі також Акт) та звіт про результати аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету, затверджений Рішенням (далі також - Звіт).

За результатами розгляду Звіту на засіданні Рахункової палати 09 червня 2020 року було прийнято рішення № 13-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету», яким такий Звіт був затверджений.

Так, за результатами розгляду Звіту про результати аудиту, Рахункова палата встановила, що НААН України через недоліки внутрішнього контролю, несвоєчасні і неефективні рішення НААН та науковими установами, які перебувають у її віданні при використанні бюджетних коштів було вчинено ряд порушень. У своєму рішенні Рахункова палата вказує, що НААН України допущено, зокрема:

-витрачання коштів державного бюджету з ознаками нецільового їх використання у загальному обсязі - 589 472, 50 тис. грн;

-використання коштів з порушенням норм чинного законодавства - 14 950, 00 тис. грн;

-використання коштів з порушенням норм чинного законодавства при проведенні закупівлі товарів, робіт і послуг - 51 503, 20 тис. грн.;

- неефективне управління коштами державного бюджету - 933, 50 тис. грн;

-нерезультативне, непродуктивне та неекономне використання коштів державного бюджету відповідно у сумі 4 454, 90 тис. грн, 2 536, 00 тис. грн і 3 785, 20 тис. грн;

-порушення норм чинного законодавства при плануванні видатків державного бюджету - 786 735, 10 тис. грн;

-неправильне та несвоєчасне відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності науковими установами фінансово-господарських операцій - 102 443, 30 тис. грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

В першу чергу суд вважає за необхідне надати оцінку доводам відповідача про те, що оскільки оскаржуване рішення не є актом індивідуальної дії, воно не порушує прав позивача та, відповідно, не може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до статті 98 Конституції України контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням здійснює Рахункова палата. Організація, повноваження і порядок діяльності Рахункової палати визначаються законом.

Згідно статті 1 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата є державним колегіальним органом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про Рахункову палату» повноваження, покладені на Рахункову палату Конституцією України, здійснюються через провадження заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Отже, Рахункова палата є суб`єктом владних повноважень в розумінні КАС України, який уповноважений на реалізацію владно-управлінських функцій щодо здійснення контролю шляхом провадження заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Тобто, Рахункова палата стосовно НААН України діє як державний орган, владні повноваження якого визначені спеціальним Законом України «Про Рахункову палату».

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про Рахункову палату» державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) забезпечується Рахунковою палатою шляхом здійснення фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів.

Спірні правовідносини стосуються проведення Рахунковою палатою аудиту ефективності НААН України, тобто здійснення Рахунковою палатою саме владних управлінських функцій.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України «Про Рахункову палату» за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) складається звіт.

Згідно пункту 9 частини 2 статті 25 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата на своїх засіданнях розглядає та вирішує питання затвердження звітів, прийняття рішень за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Відповідно до вимог статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Оскаржуване рішення прийняте Рахунковою палатою за результатами проведення аудиту ефективності НААН України, тобто під час реалізації Рахунковою палатою своїх повноважень щодо державного зовнішнього фінансового контролю за використанням бюджетних коштів.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про Рахункову палату» рішення, прийняте за результатами обговорення звіту, підлягає розгляду об`єктом контролю.

Об`єкт контролю у місячний строк інформує Рахункову палату про результати розгляду рішення Рахункової палати, заплановані та вжиті у зв`язку з цим заходи.

Таким чином вбачається, що за своєю суттю контрольні повноваження органів державної влади передбачають безпосередньо проведення контролю та прийняття за його результатами рішень, які є обов`язковими до виконання об`єктом контролю.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 30 травня 2018 року у справі №464/5495/13-ц та від 02 квітня 2019 року у справі № 914/2584/17 дійшла висновку, зокрема про те, що здійснення державного контролю означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а отже, і публічно-правову природу таких правовідносин.

Тобто, оскаржуване рішення прийняте суб`єктом владних повноважень на виконання владних управлінських функцій та безпосередньо стосується прав та інтересів НААН України як об`єкту здійснення відповідного контролю.

Суд звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах сторони виступають одна щодо іншої не як рівноправні, оскільки одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати іншому учаснику правовідносин на необхідність дотримання певної поведінки.

Отже, Рахункова палата є суб`єктом владних повноважень, який уповноважений приймати рішення, які в розумінні КАС України є індивідуальними актами, а спірні правовідносини є публічно-правовими, у яких Рахункова палата виконує владні управлінські функції щодо позивача.

З аналізу вимог Закону України «Про Рахункову палату» вбачається, що рішення Рахункової палати є тим юридично значимим актом, який тягне за собою для підконтрольного об`єкта правові наслідки у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та породжує для нього певні обов`язки, оскільки саме за наслідками розгляду рішення об`єктом контролю останній зобов`язаний вжити заходи, зазначені у такому рішенні.

Таким чином, протилежні доводи відповідача оцінюються судом критично та визнаються такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Щодо питання дотримання відповідачем порядку прийняття оскаржуваного рішення суд зазначає таке.

Так, відповідно до вимог частини 1 статті 35 Закону України «Про Рахункову палату» за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) складається звіт, складовими частинами якого є акт (у разі наявності), висновки та рекомендації (пропозиції).

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про Рахункову палату» за результатами обговорення на засіданні Рахункової палати звіту, складеного за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), Рахункова палата приймає рішення, яке надсилає разом із відповідним звітом об`єкту контролю.

Тобто, рішення щодо питання затвердження звіту, складеного за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), приймається з урахуванням відповідного звіту та акту, як його складової частини. Отже, у разі виявлення Рахунковою палатою порушень законодавства під час складення акту та звіту чи невідповідності відомостей, викладених у звіті та акті, реальним обставинам, остання повинна врахувати це під час прийняття рішення за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 32 Закону України «Про Рахункову палату» особи, які входять до складу контрольної групи Рахункової палати, під час здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) зобов`язані приймати від посадових осіб об`єкта контролю подані за їх ініціативою усні та письмові заяви, зауваження, пояснення і проводити перевірку порушених у зверненнях питань.

За змістом частини 1 статті 34 Закону України «Про Рахункову палату» за наявності зауважень щодо змісту акта керівник об`єкта контролю (а в разі його відсутності - посадова особа об`єкта контролю, яка його заміщує) підписує такий акт із застереженнями та подає (надсилає) у строк, визначений Регламентом Рахункової палати, але не пізніше п`яти робочих днів, члену Рахункової палати, відповідальному за здійснення аудиту ефективності, фінансового аудиту, аргументовані письмові зауваження стосовно положень акта, з якими не погоджується. Такі зауваження додаються до акта і є його невід`ємною частиною, а також розглядаються членом Рахункової палати під час складання звіту за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Так, НААН України неодноразово зверталася до Рахункової палати зі своїми зауваженнями до висновків Рахункової палати за результатами проведеного аудиту.

Листом від 23 березня 2020 року вих. № 1-7/40 НААН України надіслано до Рахункової палати свої зауваження до акту про результати проведення аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету від 16 березня 2020 року № 01-03-10/30.

За твердженням відповідача членом Рахункової палати Богуном В.П. розглянуто подані НААН України зауваження до Акту, щодо кожного з яких обґрунтовано підстави їх врахування чи не врахування (відхилення).

Однак, суд звертає увагу на те, що з долученого до матеріалів справи документу під назвою «Розгляд зауважень Національної академії аграрних наук України до акта Рахункової палати про результати проведення аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджетну та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету від 16.03.2020 № 01-03-10/30 в порядку вимог статті 34 Закону України «Про Рахункову палату» не вбачається можливим встановити, коли саме було складено вказаний документ.

Крім того, як зазначалося вище, зауваження додаються до акта і є його невід`ємною частиною, проте ані зауваження НААН України, ані зазначений документ відповідача щодо Розгляду зауважень НААН України не долучені до Акта.

Відповідно до частини 3 статті 35 Закону України «Про Рахункову палату» не пізніш як за сім робочих днів до розгляду на засіданні Рахункової палати проект звіту обговорюється відповідним членом Рахункової палати та уповноваженою посадовою особою об`єкта контролю. У п`ятиденний строк об`єкт контролю може надати письмові зауваження щодо змісту проекту звіту відповідному члену Рахункової палати, який їх розглядає та складає довідку про результати розгляду зауважень. Такі зауваження і довідка додаються до звіту і є його невід`ємними частинами.

Листом від 29 травня 2020 року вих. № 13-2/254 НААН України надіслала та просила врахувати зауваження та пропозиції до проекту звіту Рахункової палати про результати проведення аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету. Також 09 червня 2020 року НААН України було подано до Рахункової палати листи на ім`я голови Рахункової палати Пацкана В.В. № 13-2/261 та члена Рахункової палати Богуна В.П. № 13-2/262 із зазначенням інформації за результатами аудиту Рахункової палати стосовно ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності.

Відповідач вказує про розгляд зауважень НААН України до звіту членом Рахункової палати Богуном В.П., за результатами чого складено Довідку щодо розгляду зауважень та пропозицій до Звіту, яка, як зазначає відповідач, долучена до Звіту як його невід`ємна частина. Також відповідач стверджує, що членом Рахункової палати Богуном В.П. складено та долучено до Звіту довідку щодо розгляду пропозицій до Звіту, наданих НААН України.

Однак, як вбачається із Звіту, примірник якого наявний у матеріалах справи, вказані документи не долучені Рахунковою палатою до Звіту, що свідчить про безпідставність таких доводів відповідача.

При цьому, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, жодної інформації щодо розгляду, відхилення або врахування зауважень та пропозицій об`єкта контролю Рахунковою палатою зазначено не було.

Отже, Рахункова палата в порушення вимог статей 32, 34, 35 Закону України «Про Рахункову палату» у межах спірних правовідносин проігнорувала зауваження та пропозиції об`єкта контролю за результатами проведення аудиту, що призвело до прийняття рішення від 09 червня 2020 року № 13-1, яке є необґрунтованим у розумінні вимог частини 2 статті 2 КАС України, оскільки воно прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Зазначені обставини є самостійними підставами для визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування як такого, що не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям, так як недотримання наведеного критерію необґрунтованості, у встановлені судом формі, одночасно свідчить про недотримання відповідачем критеріїв добросовісності, розсудливості, пропорційності та урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Щодо суті встановлених в оскаржуваному рішенні порушень суд, враховуючи що у межах дослідження даного питання необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, а саме економічній сфері, бере до уваги наданий позивачем висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи в адміністративній справі № 640/20360/20 від 27 лютого 2023 року № 02/2023.

Суд звертає увагу, що при розгляді даної справи Окружним адміністративним судом міста Києва вже ставилось питання про призначення економічної експертизи. Така експертиза була призначена ухвалою цього суду від 21 вересня 2021 року. Разом з тим, у зв`язку з незадоволенням Окружним адміністративним судом міста Києва (відповідь від 20 червня 2022 року №640/20360/20/6259/22) клопотання експерта про надання додаткових матеріалів та уточнення поставлених питань, було складено повідомлення про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи, та повернуто матеріали адміністративної справи № 640/20360/20 до Окружного адміністративного суду міста Києва.

З огляду на те, що заявленої НААН України мети у клопотанні про проведення судової економічної експертизи на підставі ухвали суду від 21 вересня 2021 року у справі № 640/20360/20 так і не було досягнуто, а об`єктивних доказів для вирішення даної справи у сфері економічних розрахунків не отримано, позивач скористався наданим йому статтею 104 КАС України правом на проведення експертизи на його замовлення.

Суд зазначає, що за час розгляду справи відповідачем не було заявлено про необхідність відводу експерта який підготував висновок на замовлення позивача.

Так, на дослідження експерту було поставлено наступні питання:

1)Чи підтверджуються документально висновки, викладені в рішенні Рахункової палати від 09 червня 2020 року № 13-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету» у частині, щодо використання Національною академією аграрних наук України коштів державного бюджету у загальному обсязі - 589 472, 50 тис. грн за бюджетною програмою за КПКВК 6591060 у 2018-2019 роках?

2)Чи підтверджуються документально висновки, викладені в рішенні Рахункової палати від 09 червня 2020 року № 13-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету» у частині, щодо ефективності управління Національною академією аграрних наук України коштами державного бюджету - 933, 50 тис. грн?

3)Чи підтверджуються документально висновки, викладені в рішенні Рахункової палати від 09 червня 2020 року № 13-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету» у частині, що стосується порушення Національною академією аграрних наук України порядку планування видатків державного бюджету - 786 735, 10 тис. грн (у тому числі науковими установами - 4 347, 50 тис. грн) та при їх затвердженні - 26 684, 90 тис. грн (науковими установами)?

За наслідком проведеної експертизи висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи в адміністративній справі № 640/20360/20 від 27 лютого 2023 року № 02/2023 встановлено:

1. Висновки, викладені в рішенні Рахункової палати від 09 червня 2020 року № 13-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання Національною академією аграрних наук України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету», у частині щодо витрачання Національною академією аграрних наук України коштів державного бюджету у загальному обсязі 589 472, 50 тис. грн за бюджетними програмами за КПКВК 6591060 та за КПКВК 6591080 у 2018- 2019 роках з ознаками нецільового їх використання документально не підтверджуються;

2. Висновки, викладені в рішенні Рахункової палати від 09 червня 2020 року № 13-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання Національною академією аграрних наук України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету», у частині щодо неефективного управління Національною академією аграрних наук України коштами державного бюджету у загальній сумі 933, 50 тис. грн документально не підтверджуються.

3. Висновки, викладені в рішенні Рахункової палати від 09 червня 2020 року № 13-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання Національною академією аграрних наук України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету», у частині щодо порушення Національною академією аграрних наук України порядку планування видатків державного бюджету у сумі 784 185, 10 тис. грн (у тому числі науковими установами - 1 797, 50 тис. грн) та при їх затвердженні у сумі 26 684, 90 тис. грн (науковими установами) документально не підтверджуються.

Водночас, експерту не видалось можливим встановити документальну обґрунтованість висновків, викладених в рішенні Рахункової палати від 09 червня 2020 року № 13-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання Національною академією аграрних наук України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету», у частині щодо порушення Національною академією аграрних наук України порядку планування видатків державного бюджету науковими установами Національної академії аграрних наук України у сумі 2 550, 00 тис. грн. з причин ненадання на дослідження окремих документів, які необхідні для його проведення.

Відповідачем подано заперечення на вказаний висновок експерта. Аналізуючи наведені у таких запереченнях доводи суд зауважує на тому, що вказана експертиза була проведена у відповідності до вимог статті 104 КАС України, яка унормовує проведення експертизи на замовлення учасників справи, а тому безпідставними є доводи відповідача про неналежність такого доказу.

Крім того суд визнає безпідставними доводи відповідача про те, що експертиза була проведена з питань права, оскільки аналіз самого експертного висновку у розрізі поставлених експерту питань свідчить про те, що предметом експертизи були виключно питання, які лежать в економічній площині, тобто відповідають предмету проведення такого дослідження.

Більше того, у контексті заперечень відповідача суд звертає увагу на те, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2021 року вже ставилось питання про призначення економічної експертизи у даній справі. Вказана ухвала суду за наслідком її перегляду в апеляційному порядку залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року, що в сукупності підтверджує необхідність спеціальних знань у галузі економіки для встановлення всіх обставин у даній справі, що входять до предмету доказування у ній.

Відповідно до частини 1 статті 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Системний аналіз наданого експертного висновку у контексті наявних у справі доказів та документів, які надавались на експертне дослідження, свідчить про відсутність підстав для відхилення судом такого експертного висновку, неврахування встановлених у ньому обставин при розгляді даної справи. При цьому судом не встановлено надання відповідачем доказів, які б прямо і беззаперечно спростовували вказані вище висновки експертизи, а тому суд вважає безпідставними наведені відповідачем у запереченнях на такий висновок експерта доводи.

Враховуючи наведене, суд вважає встановленими обставини непідтвердження переважної більшої частини висновків про неефективність використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, на яких ґрунтується оскаржуване рішення,

А оскільки оскаржуване рішення є комплексним, оскільки окреслені у його резолютивній частині дії, які є наслідком затвердження Звіту, визначені до виконання у зв`язку з встановленням відповідачем сукупних обставин неефективного використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що, водночас, не знайшло свого підтвердження від час розгляду даної адміністративної справи, суд, враховуючи також встановлені вище обставини порушення порядку прийняття рішення відповідача, вважає обґрунтованими заявлені позовні вимоги про визнання протиправним оскаржуваного рішення та його скасування.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 КАС України, не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Додатково до наведеного вище суд звертає увагу на те, що за змістом частини 2 статті 36 Закону України «Про Рахункову палату» об`єкт контролю у місячний строк інформує Рахункову палату про результати розгляду рішення Рахункової палати, заплановані та вжиті у зв`язку з цим заходи.

Якщо об`єкт контролю не поінформував Рахункову палату про результати розгляду її рішення або якщо Рахункова палата визнала неналежними заходи, заплановані та вжиті об`єктом контролю у зв`язку з її рішенням, Рахункова палата інформує про це відповідні органи влади, а також громадськість через засоби масової інформації.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що вказаним положенням частини 2 статті 36 Закону України «Про Рахункову палату» чітко і однозначно визначено випадки інформування відповідачем громадськості про випадки не виконання або неналежного виконання її рішень за наслідком здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Однак ще до того, як НААН України мало змогу ознайомитися зі змістом оскаржуваного рішення, надати свої зауваження, проінформувати в межах встановленого законом строку Рахункову палату про результати розгляду такого рішення, заплановані та вжиті у зв`язку з цим заходи, Рахункова палата оприлюднила у публічному доступі інформацію про вчинені НААН України бюджетні порушення.

Так, 03 серпня 2020 року на офіційному веб-сайті Рахункової палати з`явилася публікація під назвою «Національна академія аграрних наук з порушеннями використала 1,6 млрд грн у 2018-2019 роках - Рахункова палата» (https://rp.gov.ua/PressCenter/Nevvs/7icN915). Зазначена публікація містить звинувачення на адресу НААН України у нецільовому використанні коштів державного бюджету, порушенні бюджетного законодавства, неналежної претензійно-позовної діяльності, зловживання службовим становищем посадовими особами НААН України.

При цьому, саме оскаржуване рішення направлене НААН України супровідним листом Рахункової палати № 03-1885 від 03 серпня 2020 року.

Таким чином, публікація такого рішення відбулася передчасно, з порушенням вимог статті 36 Закону України «Про Рахункову палату», що об`єктивно призвело до репутаційних ризиків позивача.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Національної академії аграрних наук України (01010, місто Київ, вулиця Омеляновича-Павленка, будинок 9; код ЄДРПОУ 00024360) до Рахункової палати (01601, місто Київ, вулиця Михайла Коцюбинського, будинок 7; код ЄДРПОУ 00013540) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рахункової палати від 09 червня 2020 року № 13-1 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об`єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рахункової палати на користь Національної академії аграрних наук України понесені останнім судові витрати у розмірі 2 102, 00 грн (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.