Справа № 161/1997/23

Провадження № 2/161/1401/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2023 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого-суддіКрупінської С.С.

при секретаріЛесько Б.Я.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника співвідповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя, Волинської філії ДП «Український науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя», треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за період затримки у її виплаті, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за період затримки у її виплаті, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 24.03.2023 року було замінено третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача Волинську філію ДП «Український науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя» на співвідповідача та залучено до участі в справі в якості третіх осіб: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Позовні вимоги мотивує тим, що з 01.06.2011року прийнятана посадуголовного бухгалтерапроекту уВолинську філіюДП «Українськийнауково-досліднийінститут ПМ«Діпромісто» іменіЮ.М.Білоконя».30.06.2022року булазвільнена зроботи зазгодою сторін. При прийнятті на роботу їй було встановлено заробіток згідно штатного розпису в розмірі 17320 грн. в місяць. Однак при звільненні їй не було виплачено заробітну плату в розмірі 34550,08 грн. за період з травня 2022 року по червень 2022 року включно. В добровільному порядку відповідач відмовляється виплатити їй належну заборгованість по заробітній платі. У зв`язку з невиплатою у встановлені законом строки заробітної плати вона має право на стягнення середнього заробітку за весь час затримки у проведенні розрахунку за період з травня 2022 року по 02.02.2023 року включно за 217 календарних днів в розмірі 122906,63 грн., а також компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 2779,98 грн.

У зв`язку з чим, просить стягнути з відповідача на її користь 34550,08 грн. заборгованості по заробітній платі, 122906,63 грн. середній заробіток за період затримки у виплаті заробітної плати та 2779,98 грн. компенсацію за втрату частини грошових доходів, а всього 160236,69 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 підтримав позовні вимоги.Просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечив. Просив в частині стягнення середнього заробітку за період затримки застосувати строк позовної давності.

Треті особи без самостійних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторонами по справі є фізична та юридичні особи.

Відповідно до п.п.1.3,4.1 Положення про Волинську філію Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя, затвердженого наказом державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя від 12.09.2016 року № 55 зазначено, що філія не є юридичною особою. Філія є відокроемленим підрозділом Підприємства, яке має статус базової організації з науково-технічної діяльності у сферах будівництва, архітектури і містобудування (наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.05.2012 року № 190), а його діяльність сертифікована за Міжнародним стандартом ISO9001:2008.

Таким чином належним відповідачем по даній справі є юридична особа, тобто ДП «Український науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя», саме воно несе відповідальність по заявлених вимогах.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_4 01.06.2011 року була прийнята на посаду головного бухгалтера проекту у Волинську філію ДП «Український науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя на підставі наказу № 16-к від 01.06.2011 року (а.с.11).

На підставі наказу № 18-К/ від 30.06.2022 року, ОСОБА_4 було звільнено з займаної посади 30.06.2022 року за згодою сторін, п.1 ст.36 КЗпП України (а.с.12).

Згідно витягу із штатного розпису по Волинській філії ДП «Український науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя затвердженого наказом № 45 від 01.12.2021 року вбачається, що посадовий оклад головного бухгалтера ОСОБА_4 становить 17320,00 грн. (а.с.13).

Відповідно до довідки про розмір заборгованості ОСОБА_4 по Волинській філії ДП «Український науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя» № 227/3-3 від 28.12.2022 року, заборгованість по заробітній платі за травень 2022 року 2502,17 грн., червень 2022 року 32047,91 грн., а всього на загальну суму 34550,08 грн. (з урахування податків і зборів) (а.с.14,15, 16-19).

Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу.

Частиною першою статті 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як передбачено ч. 1 ст. 47 КЗпП України (в редакції, яка діяла на дату звільнення позивача 30.06.2022р.) роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 116 КЗпП України (в редакції, яка діяла на дату звільнення Позивача) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Однак, в день звільнення позивача по справі 30.06.2022 року відповідач не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч.1 ст. 116 КЗпП України.

Щодо стягнення середнього заробітку за період затримки у виплаті заробітної плати суд приходить до наступного висновку.

Частиною першоюстатті 233 КЗпП Українипередбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

За змістом частини другоїстатті 233 КЗпП Україниу разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Правова природа строку звернення до суду дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, обумовлена передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися встановлених законом правил при прийнятті процесульних рішень.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з розрахунковим листком по заробітній платі за червень 2022 року про розмір заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_4 ,остання отримала зазначений листок 30.06.2022 року.

З позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_4 звернулася 06 лютого 2023 року, тобто через більше ніж сім місяців, тоді як строк пред`явлення до суду цієї вимоги обмежується трьома місяцями з дня повного розрахунку по заробітній платі.

Тому вимога позивача про стягнення середнього заробітку в розмірі 122906,63 грн. до задоволення не підлягає.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем були порушені права позивача, передбачені ст. 116 КЗпП України,асаме:несвоєчасна виплатазаробітної плати,дане правопідлягає захисту,а томуз відповідачана користьпозивача слідстягнути заборгованістьпо заробітнійплаті врозмірі 34550,08грн.,з відповіднимутриманням податківта іншихобов`язкових платежів,та компенсацію за втрату частину грошових доходів в розмірі 2779,98 грн.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимогЗакону України «Про судовий збір»позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення заробітної плати, у зв`язку з чим судовий збір з відповідача у розмірі 1187,43 грн. підлягає стягненню у дохід держави.

Керуючись ст.ст.10,12,60,77,78,141,263,265,268,280-282 ЦПК України, на підставі ст.ст.47,115,116 ,117,233 КЗпП України,Закону України «Про оплату праці», -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства«Український науково-досліднийінститут проектуванняміст «Діпромісто»імені Ю.М.Білоконяна користь ОСОБА_5 заборгованість по заробітній платі в розмірі 61028 (шістдесят одна тисяча двадцять вісім) грн. 58 коп., середній заробіток за час затримки виплати по заробітній платі в розмірі 49050 (сорок дев`ять тиясяч п`ятдесят) грн. 96 коп., компенсацію за втрату частину грошових доходів в розмірі 6663 (шість тисяч шістсот шістдесят три) грн. 42 коп. та 2000 (дві тисячі) грн. моральної шкоди, а всього на суму 118742 (сто вісімнадцять тисяч сімсот сорок дві) грн. 96 коп.

В решті заявлених вимог відмовити.

Стягнути Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя в користь держави 1187 (одну тисячу сто вісімдесят одну) грн. 43 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачем у справі є ОСОБА_5 адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідачем у справі є Державне підприємство «Український науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя», адреса 01133, місто Київ, вул.Лесі Українки,26, код ЄДРПОУ 02497720.

Відповідачем у справі є Волинська філія ДП «Український науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя», адреса: 43000, м.Луцьк, вул.Кременецька,38, код ЄДРПОУ 0249776.

Треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача :

ОСОБА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомо.

ОСОБА_6 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлено 08.05.2023 року .

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області С.С.Крупінська