ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року

м. Київ

Cправа № Б26/16-10 (904/9569/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г.,

суддів: Банаська О. О., Погребняка В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,

учасники справи:

представник Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради - Ягодка В. А.,

представник Державної іпотечної установи - Громадюк О. Р.,

представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2023

у складі колегії суддів: Чередка А.Є. - головуючого, Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

у справі № Б26/16-10 (904/9569/21)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Продис"

до 1. Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради,

2. Павлоградської міської ради,

3. Виконавчого комітету Павлоградської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державна іпотечна установа

про стягнення грошових коштів, -

в межах справи № Б 26/16-10

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Продис",

На розгляд суду постало питання щодо підстав повернення покупцю, який перебуває в процедурі банкрутства, коштів, сплачених ним за договором купівлі-продажу майна в процедурі приватизації комунального майна, розірваного за рішенням суду.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи

1. 18.02.2010 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Продис" (далі - ТОВ "НВО "Продис") порушено провадження у справі про банкрутство №Б26/16-10, яке на даний час перебуває на стадії ліквідації.

2. 27.07.2006 між Фондом комунального майна Павлоградської міської ради (далі - відповідач-1, продавець) та ТОВ "НВО "Продис" (далі - позивач, покупець) укладений договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва 9-ти поверхового житлового будинку, розташованого за адресою: м. Павлоград, вул. Можайського, будівельний номер № 8-8а (далі - договір).

3. Відповідно до пункту 1.4 договору об`єкт проданий за 510 000 грн.

4. Договором (п. 5.3) передбачено, що покупець зобов`язаний завершити будівництво протягом 1,5 року з дня підписання Акту приймання-передачі. При невиконанні покупцем умов договору продавець мав право розірвати договір відповідно до чинного законодавства (п. 7.4 договору).

5. Пунктом 11.3 договору встановлено, що у разі невиконання однієї із сторін умов цього договору, він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням суду або господарського суду, а об`єкт повернений до комунальної власності.

6. До позову додано докази сплати коштів за об`єкт приватизації (а.с. 14-19, т. 1) у загальній сумі 510 000 грн.

7. 18.02.2010 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №Б26/16-10 відносно позивача відкрито провадження у справі про банкрутство.

8. 24.09.2012 відділ по обліку комунального майна та житлової площі Павлоградської міської ради, який є правонаступником Фонду комунального майна Павлоградської міської ради, звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "НВО "ПРОДИС" про розірвання договору та повернення об`єкта приватизації у зв`язку з невиконанням позивачем умов договору по своєчасному завершенню будівництва.

9. 17.10.2013 постановою Господарського суду Дніпропетровської області покупця майна - ТОВ "НВО "Продис" визнано банкрутом, до складу ліквідаційної маси включено об`єкт незавершеного будівництва.

10. 21.05.2014 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від у справі №6/5005/8193/2012 розірвано договір купівлі-продажу Об`єкта незавершеного будівництва 9-ти поверхового житлового будинку, розташованого за адресою: м. Павлоград, вул. Можайського, будівельний номер 8-8а, зобов`язано ТОВ "НВО "Продис" повернути у комунальну власність територіальної громади міста Павлограда об`єкт незавершеного будівництва - 9-ти поверховий житловий будинок, розташований за адресою: м.Павлоград, вул. Можайського, 2а, у складі: блок секції № 1 (літера А за генпланом) на рівні 5-го поверху та блок секції № 2 на рівні 9-го поверху з огорожею (літера №1 за генпланом), до складу об`єкту не входить перший поверх.

11. 30.07.2014 постановою Вищого господарського суду України постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 у справі №6/5005/8193/2012 залишена без змін. Вказаними судовими рішеннями встановлено факти:

- укладання 27.07.2006 року між фондом комунального майна Павлоградської міської ради та ТОВ "НВО "Продис" договору про купівлю-продаж об`єкта незавершеного будівництва - 9-ти поверхового житлового будинку (1 поверх не входить у склад об`єкту), розташованого за адресою: м. Павлоград, вул. Можайського, будівельний номер № 8-8а;

- передачі об`єкту незавершеного будівництва за Актом приймання-передачі від 01.12.2006 року;

- продажу об`єкту незавершеного будівництва за 510 000 (п`ятьсот десять тисяч) гривень;

- визначення порядку розрахунків за придбаний об`єкт незавершеного будівництва;

- зарахування в рахунок оплати вартості об`єкту грошових коштів сплачених позивачем за участь в аукціоні у сумі 157 549,44 (сто п`ятдесят сім тисяч п`ятсот сорок дев`ять гривень 44 коп.) повторного доведення не потребують.

12. 05.08.2019 Рішенням комітету кредиторів позивача доручено ліквідатору звернутися до міського голови міста Павлограда з пропозицією прийняти до комунальної власності міста Павлограда безоплатно об`єкт незавершеного будівництва - 9-ти поверхового житлового будинку, розташованого за адресою: м. Павлоград, вул. Можайського, 2а, у складі блок секції №1 (літера А за генпланом) на рівні 5-го поверху та блок секції №2 на рівні 9-го поверху з огорожею (літера №1 за генпланом), до складу об`єкту не входить перший поверх.

13. 06.08.2019 Рішенням Павлоградської міської ради Дніпропетровської області (53 сесія VII скликання) № 1762-53/VII надано згоду на безоплатне прийняття із власності ТОВ "НВО "Продис" до комунальної власності територіальної громади м Павлограда об`єкта незавершеного будівництва - 9-ти поверхового житлового будинку розташованого за адресою: м. Павлоград, вул. Можайського, 2а, у складі: блок секції №1 (літера А за генпланом) на рівні 5-го поверху та блок секції №2 на рівні 9-го поверху з огорожею (літера №1 за генпланом), до складу об`єкту не входить перший поверх.

14. 02.09.2019 Рішенням комітету кредиторів позивача №59 ліквідатору Чесновій Н.В доручено передати безоплатно Об`єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: м. Павлоград, вул. Можайського, 2а, у складі: блок секції №1 (літера А за генпланом) на рівні 5-го поверху та блок секції №2 на рівні 9-го поверху з огорожею (літера №1 за генпланом), до складу об`єкту не входить перший поверх. Нумерація визначена відповідно до нумерації блок секцій, визначених рішенням міськвиконкому від 22.10.2008 року "Про визначення черг проектування та будівництва двохсекційного житлового будинку" № 1336 і які, відповідно до Відомостей про об`єкт нерухомого майна ТОВ "НВО" Продис", розміщених в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 18428710 станом на 30.08.2019 є блок секції №2 на рівні 5-го поверху (готовність 50%) та блок секції №1 на рівні 9-го поверху (готовність 92%) з огорожею, до складу об`єкту не входить перший поверх, до комунальної власності територіальної громади м. Павлограда за ціною бухгалтерського обліку.

15. 24.06.2020 на виконання рішення Павлоградської міської ради від 06.08.2019 №1762-53VII "Про надання згоди на прийняття до комунальної власності об`єкта незавершеного будівництва", на підставі протоколу №59 від 02.09.2019р. засідання комітету кредиторів боржника ТОВ "НВО "Продис", згідно з рішенням виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 28.08.2019 №727 "Про створення комісії з прийняття до комунальної власності об`єкта незавершеного будівництва", враховуючи постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 по справі №6/5005/8193/2012, до комунальної власності територіальної громади м. Павлограда з приватної власності ТОВ "НВО "Продис" передано безоплатно за Актом приймання - передачі 9-ти поверховий житловий будинок, розташований за адресою: м. Павлоград, вул. Можайського, 2а, у складі: блок секції №1 (літера А за генпланом) на рівні 5-го поверху та блок секції №2 на рівні 9-го поверху з огорожею (літера №1 за генпланом), до складу об`єкту не входить перший поверх.

16. 02.02.2021 Рішенням Павлоградської міської ради №92-5/VIII об`єкт незавершеного будівництва був включений до об`єктів комунальної власності, що приватизуються у 2021 році.

17. Відповідно до рішення Павлоградської міської ради від 02.02.2021 №94-5/VIII "Про приватизацію об`єкта незавершеного будівництва", відповідачем через систему "Прозоро продажі" виставлено на аукціон об`єкт незавершеного будівництва, як об`єкт приватизації.

18. 02.07.2021 відбулося засідання комітету кредиторів ТОВ "НВО "Продис".

19. На вимогу члена комітету кредиторів АТ "КБ "Земельний капітал" внесено доповнення до порядку денного засідання комітету кредиторів, а саме включено до розгляду питання "Про повернення коштів, сплачених ТОВ "НВО "ПРОДИС" за об`єкт незавершеного будівництва - 9-ти поверховий житловий будинок, розташований за адресою: м. Павлоград, вул.Можайського,2а.

20. Рішенням комітету кредиторів доручено ліквідатору вжити всі заходи щодо повернення коштів, сплачених товариством з ТОВ "НВО "Продис" за об`єкт незавершеного будівництва - 9-ти поверховий житловий будинок, розташований за адресою: м. Павлоград, вул.Можайського,2а, у розмірі 510 000 грн., взяти під контроль аукціон з продажу об`єкту незавершеного будівництва - 9-ти поверхового житлового будинку, розташованого за адресою: м. Павлоград, вул. Можайського,2а, всю інформацію щодо аукціону направляти членам комітету кредиторів терміново.

21. 29.04.2021 об`єкт незавершеного будівництва, як власність Павлоградської міської територіальної громади, після підписання Акту приймання-передачі, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Право власності зареєстровано. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2349663412124, індексний номер витягу 256754648.

22. Підстава для державної реєстрації: рішення суду, серія та номер: 6/5005/8193/2012, виданий 21.05.2014, видавник: Дніпропетровський апеляційний господарський суд; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 24.06.2020, видавник: члени комісії; рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 727, виданий 28.08.2019, видавник: Павлоградська міська рада; протокол про передачу у комунальну власність, серія та номер: 50, виданий 02.09.2019, видавник: члени комітету; рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 1762-53/7, виданий 06.08.2019, видавник: Павлоградська міська рада; відомості з ДЗК, серія та номер: 42928057, виданий 29.04.2021, видавник: Державний земельний кадастр.

23. Згідно з протоколом про результати електронного аукціону № UA-PS-2021-10-12-000051-1 від 01.11.2021 з продажу об`єкта незавершеного будівництва, об`єкт незавершеного будівництва продано за ціною 2 368 619,63 грн. Переможець аукціону - ТОВ "ЮНІ ІНВЕСТ ПРОЕКТ".

24. 29.11.2021 в системі "Прозоро продажі" оприлюднено укладений між відповідачем-1 - Управлінням комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради та ТОВ "ЮНІ ІНВЕСТ ПРОЕКТ" договір купівлі - продажу об`єкту малої приватизації - об`єкт незавершеного будівництва - 9-ти поверховий житловий будинок у складі: блок секції №1 (літера А за генпланом) на рівні 5-го поверху та блок секції №2 на рівні 9-го поверху з огорожею (літера №1 за генпланом), до складу об`єкту не входить перший поверх, що знаходиться за адресою: м. Павлоград, вул. Можайського,2а.

25. Відповідачами не спростовано факт отримання оплати за проданий об`єкт приватизації.

26. 06.12.2021 позивач, з метою досудового врегулювання спору, звернувся до відповідача-1 та відповідача-2 листом в якому просив, зважаючи на наявність постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 у справі №6/5005/8193/2012 про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва 9-ти поверхового житлового будинку, факту повторного продажу об`єкта приватизації, згідно інформації, розміщеної в системі "Прозоро продажі" та законодавчо встановленого механізму повернення коштів, повернути кошти в сумі 510 000 грн. сплачені за договором, розірваним судовим рішенням.

27. Відповідачі не відреагували на вимогу позивача, відповіді не надали.

Подання позову

28. У грудні 2021 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ТОВ "НВО "Продис" до Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради про стягнення 510 000 грн неповернутих відповідачем грошових коштів та 7 650 грн витрат по сплаті судового збору.

29. 17.12.2021 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи № Б26/16-10 про банкрутство ТОВ "НВО "Продис", відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державну іпотечну установу.

30. 25.01.2022 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Павлоградську міську раду.

31. 21.02.2022 до Господарського суду Дніпропетровської області від ТОВ "НВО "Продис" надійшло клопотання № 02-02/22-7 від 18.02.2022 про залучення співвідповідачів, в якому позивач просив: залучити до участі у справі співвідповідачем Павлоградську міську раду, виключити Павлоградську міську раду зі складу третіх осіб, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача; залучити до участі у справі співвідповідачем Виконавчий комітет Павлоградської міської ради.

32. 18.05.2022 до Господарського суду Дніпропетровської області від ТОВ "НВО "Продис" надійшла заява №02-02/22-8 від 24.02.2022 про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив: стягнути солідарно з Павлоградської міської ради, Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Продис" 510 000 грн неповернутих грошових коштів та 7 650,00 грн витрат на сплату судового збору.

33. 21.06.2022 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області клопотання позивача про залучення співвідповідачів задоволено; залучено до участі у справі в якості співвідповідачів Павлоградську міську раду та Виконавчий комітет Павлоградської міської ради.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

34. 20.09.2022 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № Б26/16-10 (904/9569/21) позов ТОВ "НВО "Продис" задоволено. Стягнуто солідарно з Павлоградської міської ради, Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради на користь ТОВ "НВО "Продис" 510 000 грн. Стягнуто з Павлоградської міської ради на користь ТОВ "НВО "Продис" судовий збір у розмірі 2 550 грн. Стягнуто з Виконавчого комітету Павлоградської міської ради на користь ТОВ "НВО "Продис" судовий збір у розмірі 2 550 грн. Стягнуто з Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради на користь ТОВ "НВО "Продис" судовий збір у розмірі 2 550 грн.

35. Місцевий господарський суд, враховуючи положення ч. 11 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", п. 2 розділу VI Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 №1331, дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними і підлягають задоволенню.

36. Господарський суд відхилив доводи відповідачів про те, що позивач передав майно без наміру отримати за нього кошти в майбутньому та вказав, що ні рішення ліквідатора чи комітету кредиторів, ні рішення органу місцевого самоврядування щодо оплатності чи безоплатності передачі (приймання) майна не перешкоджають реалізації передбаченого чинним законодавством України права первісного покупця об`єкту приватизації на повернення покупцю коштів, сплачених ним за об`єкт приватизації.

37. Господарським судом першої інстанції також прийнято до уваги положення ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо того, що у разі банкрутства об`єкта приватизації, кошти від повторного продажу первісному покупцю не повертаються, та зазначено, що ця норма не може бути застосована у даному випадку, оскільки суб`єктом банкрутства є ТОВ "НВО "Продис", а не об`єкт приватизації.

38. Суд першої інстанції також визнав правомірним солідарне стягнення вищеозначеної суми з Павлоградської міської ради, Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради (як органу приватизації) на користь банкрута з огляду на те, що згідно ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядником бюджетних коштів є виконавчі органи та апарати місцевих рад. Оскільки предметом стягнення є грошові кошти місцевого бюджету, обов`язок Павлоградської міської ради, її виконавчого органу та органу приватизації є неподільним і має виконуватись солідарно.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

39. 31.01.2023 постановою Центрального апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 у справі № Б26/16-10 (904/9569/21) скасовано. Ухвалено нове рішення. Позов ТОВ "НВО "Продис" задоволено частково. Стягнуто з Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради на користь ТОВ "НВО "Продис" 510 000 грн неповернутих коштів та судовий збір за подання позову у сумі 7 650 грн. У позові до Павлоградської міської ради та Виконавчого комітету Павлоградської міської ради відмовлено.

40. З урахуванням приписів законодавства про приватизацію державного та комунального майна та встановлених судом вищезазначених фактів: укладення договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва в процедурі приватизації цього об`єкту, сплати покупцем грошових коштів на виконання цього договору, розірвання цього договору за рішенням суду, а також повторний продаж об`єкту приватизації, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення на його користь грошових коштів в сумі 510 000 грн.

41. При цьому, апеляційним господарським судом крім того було відхилено доводи відповідачів про те, що продаж об`єкту незавершеного будівництва 01.11.2021 було здійснено як первинний продаж у порядку Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а не як повторний продаж у процедурі, визначеної п. 3 розділу VI Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів та вказав, що предметом аукціону було те саме майно, що було предметом договору купівлі-продажу від 27.07.2006, розірваного згідно з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 по справі № 6/5005/8193/2012, та переданого позивачем відповідачу-1 за актом приймання-передачі від 24.06.2020.

42. Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правомірним є рішення про стягнення всієї суми позову тільки з Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради, яке є правонаступником Фонду комунального майна Павлоградської міської ради, оскільки саме воно виступало організатором аукціону та продавцем за договором купівлі-продажу з повторного продажу вказаного об`єкта незавершеного будівництва. При цьому, ані Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", ані Положенням про Управління, ані укладеним з позивачем договором купівлі-продажу об`єкту приватизації не встановлено солідарного обов`язку виконання зобов`язання Павлоградською міською радою, Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради та Управлінням комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

43. 02.03.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті "Укрпошта Експрес") Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2023 у справі № Б26/16-10 (904/9569/21) в частині стягнення з Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради на користь ТОВ "НВО "Продис" коштів у розмірі 510 000 грн та сплаченого судового збору за подання позову; ухвалити нове рішення.

44. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження заявник касаційної скарги стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, що вирішує питання повернення об`єктів приватизації до комунальної власності від підприємства-банкрута.

45. Скаржник наголошує, що рішенням суду зобов`язано підприємство-банкрута повернути до комунальної власності об`єкт незавершеного будівництва. Процедура повернення регламентується Порядком повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, визначеним Фондом Державного комунального майна. З іншого боку, за доводом скаржника, не зважаючи на наявність вищезазначеного рішення суду, передача об`єкта відбулася за ініціативою підприємства-банкрута, зокрема на підставі рішення комітету кредиторів, відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положення якого застосовувались під час виникнення спірних відносин.

46. Скаржник стверджує, що оскільки така передача мала бути проведена виключно за рішенням комітету кредиторів, то проводилася як звичайна операція з безоплатної передачі майна із власності одного власника до власності іншого за згодою сторін, із застосуванням норм Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності". Фактична процедура передачі об`єкта виключала, зокрема, встановлення збитків, завданих територіальній громаді за час перебування об`єкта у приватній власності, врахування факту продажу майнових прав на дві квартири у складі об`єкту, а також застосування форми Акту приймання-передачі об`єкта приватизації, що повертається у державну (комунальну) власність, передбаченої Порядком повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 №1331. При цьому, Управління стверджує, що в подальшому провело первинний продаж об`єкта у порядку, визначеному Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна", а не повторний продаж об`єкта у порядку, визначеному Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".

47. Крім того, відповідач вважає безпідставним стягнення 510 000 грн, до яких включено податок на додану вартість в сумі 85 000 грн, суму якого, за доводом скаржника, позивачем вже отримано шляхом зменшення своїх податкових зобов`язань. Як наслідок, відповідач вважає безпідставною вимогу в частині стягнення 7 650 грн витрат на оплату судового збору, оскільки такий розрахунок є помилковим внаслідок некоректного визначення суми оплати за об`єкт.

48. На думку скаржника, під час розгляду справи також не було достатньо з`ясовано питання , щодо продажу майнових прав на квартири, що знаходяться у складі об`єкта. Скаржник стверджує, що ТОВ "НВО "Продис" одержало від продажу майнових прав на квартири, які знаходяться у складі об`єкту, 461 868,75 грн грошових коштів, що перевищує вартість продажу за договором купівлі-продажу об`єкта від 27.07.2006 без урахування ПДВ, тим самим компенсувавши у повному обсязі витрати на його придбання.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

49. 19.04.2023 до Верховного Суду від ТОВ "НВО "Продис" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

50. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

51. Предметом касаційного перегляду у цій справі постало питання щодо підстав повернення покупцю, який перебуває в процедурі банкрутства, коштів, сплачених ним за договором купівлі-продажу майна в процедурі приватизації комунального майна, розірваного за рішенням суду.

52. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.07.2006 між Фондом комунального майна Павлоградської міської ради, правонаступником якого є Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради (продавець) та ТОВ "НВО "Продис" (покупець) в рамках процедури приватизації було укладено договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва та покупцем сплачено визначену за договором ціну продажу в розмірі 510 000 грн. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 у справі № 6/5005/8193/2012 договір купівлі-продажу від 27.07.2006 розірвано та зобов`язано покупця повернути у комунальну власність об`єкт незавершеного будівництва. Спірний об`єкт передано 24.06.2020 за актом приймання-передачі до комунальної власності територіальної громади м. Павлограда з приватної власності ТОВ "НВО "Продис".

53. Судами також встановлено, що 01.11.2021 об`єкт незавершеного будівництва було продано ТОВ "Юні Інвест Проект" на аукціоні в процедурі приватизації.

54. Вирішуючи питання наслідків розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, Верховний Суд враховує наступне.

55. Відповідно до частини другої - четвертої статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

56. 18.05.2000 було прийнято Закон України "Про Державну програму приватизації" (набрав чинності 22.06.2000), яким було Затверджено Державну програму приватизації на 2000-2002 роки, яка визначає основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, та відчуження комунального майна, групи об`єктів, які підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів приватизації державного майна та надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України та відповідні заходи щодо виконання цієї Програми.

57. Пунктом 133 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки було передбачено, що у разі розірвання договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації у зв`язку з невиконанням їх умов або визнання їх недійсними в судовому порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об`єкт приватизації, провадиться на підставі рішення суду з коштів позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації Автономної Республіки Крим, отриманих від повторного продажу цих об`єктів у порядку, встановленому Фондом.

58. Згідно з пунктом 133 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, був розроблений Порядок повернення покупцям коштів, сплачених за об`єкти приватизації, у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу, що затверджений наказом Фонду державного майна України від 15.08.2000 № 1701 (далі - Порядок № 1701), яким визначався механізм повернення покупцю об`єкта приватизації коштів, сплачених ним за об`єкт приватизації, у разі розірвання договору купівлі-продажу або визнання його недійсним через невиконання його умов і повернення об`єкта приватизації у власність держави.

59. Зокрема цим Порядком було передбачено, що при розірванні договору купівлі-продажу або визнанні його недійсним повернення покупцю коштів, сплачених ним за об`єкт приватизації, здійснюється лише на підставі рішення суду, арбітражного суду. Джерелом розрахунків з покупцем є кошти, одержані органом приватизації від повторного продажу об`єкта, повернутого у власність держави. Розрахунки здійснюються тільки після повторного продажу державою об`єкта приватизації, повернутого у її власність, і надходження коштів від повторного продажу на рахунок позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації АРК (п. 1, 2 Порядку № 1701).

60. 18.01.2001 постановою Кабінету Міністрів України № 32 затверджено Порядок повернення у державну власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, відповідно до п. 3 якого визначено, що повернення покупцям коштів, сплачених за об`єкт приватизації, у разі розірвання договору купівлі-продажу такого об`єкта у зв`язку з невиконанням його умов або визнання його недійсним у судовому порядку провадиться згідно із законодавством. Ця постанова була чинна до 05.01.2019 та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1168 втратила чинність.

61. У зв`язку із набранням чинності 19.02.2012 Законом України від 13.01.2012 про затвердження чергової Державної програми приватизації на 2012-2014 роки, Державна програма приватизації на 2000-2002 роки припинила дію.

62. 14.06.2013 згідно із наказом Фонду державного майна України від 13.05.2013 № 624 втратив чинність наказ Фонду державного майна України від 15.08.2000 № 1701, яким визначався механізм повернення покупцю об`єкта приватизації коштів.

63. 07.03.2018 набрав чинності Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна".

64. Частиною 11 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", в редакції на момент звернення із позовом у цій справі, визначено, що порядок повернення в державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів затверджується Фондом державного майна України. Повернення покупцям коштів, сплачених за об`єкти приватизації, здійснюється у порядку, встановленому Фондом державного майна України, на підставі рішення суду з коштів, які надійшли від повторного продажу таких об`єктів (зменшених на суму збитків, неустойки, штрафів та будь-яких інших платежів, які належать до сплати покупцем згідно з цим Законом та/або договором купівлі-продажу), протягом п`яти робочих днів після надходження коштів від повторного продажу на рахунок державного органу приватизації. Повернення коштів покупцям здійснюється в сумі, отриманій державними органами приватизації в результаті повторного продажу об`єктів, але не може перевищувати суми, сплаченої покупцем під час попереднього продажу. У разі якщо об`єкт приватизації визнано банкрутом, кошти від повторного продажу покупцю не повертаються. У разі повернення в державну (комунальну) власність об`єктів приватизації орган приватизації приймає рішення про повторний продаж такого об`єкта у порядку, визначеному цим Законом.

65. 18.10.2018, відповідно до частини одинадцятої статті 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" наказом Фонду державного майна України № 1331 затверджено Порядок повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів (набрав чинності 26.12.2018), пунктом 2 Розділу VI якого визначено, що повернення покупцям коштів, сплачених за об`єкти приватизації, здійснюється у порядку, встановленому Фондом державного майна України, на підставі рішення суду про розірвання договору купівлі-продажу або визнання його судом недійсним з коштів, які надійшли від повторного продажу таких об`єктів (зменшених на суму збитків, неустойки, штрафів та будь-яких інших платежів, які належать до сплати покупцем згідно із Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" та/або договором купівлі-продажу), протягом 5 робочих днів після надходження коштів від повторного продажу на рахунок державного органу приватизації.

66. З наведених нормативних актів вбачається чітке та послідовне підтримання законодавцем позиції щодо повернення покупцям коштів, сплачених за об`єкти приватизації, у випадку розірвання або визнання недійсним в судовому порядку договору купівлі-продажу за рахунок коштів, що надійшли від повторного продажу таких об`єктів.

67. Відтак, у випадку розірвання приватизаційного договору покупець вправі, згідно з частиною 4 статті 653 ЦК України, вимагати повернення коштів, внесених ним за об`єкт приватизації після здійснення його перепродажу та отримання коштів за нього, оскільки спеціальні норми законодавства про приватизацію, чинні на момент укладення договору, передбачали такі права для покупців приватизованого об`єкта (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 904/5492/15, від 07.05.2018 у справі № 921/512/17-г).

68. Разом з тим, після втрати 14.06.2013 чинності наказу Фонду державного майна України від 15.08.2000 № 1701, яким визначався механізм повернення покупцю об`єкта приватизації коштів, сплачених ним за об`єкт приватизації, у разі розірвання договору купівлі-продажу або визнання його недійсним через невиконання його умов і повернення об`єкта приватизації у власність держави, нового механізму повернення коштів затверджено не було.

69. З цього приводу, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на наступне.

70. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 також зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

71. У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття майно, а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як наявне майно, так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого права власності (пункт 74 Рішення ЄСПЛ від 2 березня 2005 року у справі Von Мaltzan and others v. Germany), ЄСПЛ робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту.

72. Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

73. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

74. В рішенні у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006 Європейський суд з прав людини визначив основні критерії, згідно з якими необхідно оцінювати дотримання вимог статті 1 Першого Протоколу до Конвенції у справах, що стосуються втручання в майнові права особи:

- чи мало місце втручання у майно в розумінні Конвенції;

- чи було втручання законним в контексті положень національного законодавства;

- чи переслідувало втручання мету, спрямовану на задоволення інтересів суспільства;

- чи було втручання у право власності справедливим, тобто чи було дотримано "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи.

75. Подібні висновки щодо застосування статті 1 Першого Протоколу до Конвенції містять рішення у справах "Стретч проти Сполученого Королівства", "Рисовський проти України","Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Спорронг та Льонротт проти Швеції", "Беєлер проти Італії", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" тощо.

76. Верховний Суд вважає, що неповернення Управлінням комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради на користь ТОВ "НВО "Продис" грошових коштів, які є предметом спору в межах даної справи, є порушенням прав, гарантованих Першим Протоколом, оскільки така бездіяльність державного органу не ґрунтується на нормах закону та не переслідує легітимної мети, спрямованої на захист інтересів суспільства, окремої особи чи держави, порушує баланс інтересів суспільства та особи, якій певні права було гарантовано законом. Особа не може нести весь тягар негативних наслідків, які спричинені бездіяльністю компетентних державних органів на затвердження процедури повернення з бюджету коштів, отриманих необґрунтовано внаслідок приватизації державного майна (аналогічний висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 904/5492/15, від 07.05.2018 у справі № 921/512/17-г).

77. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", "Москаль проти Польщі"). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" від 20.05.2010, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ("Онер`їлдіз проти Туреччини" та "Беєлер проти Італії").

78. Таким чином, бездіяльність держави щодо встановлення чіткого порядку повернення покупцям коштів, сплачених ними за об`єкти приватизації, у разі повернення цих об`єктів у державну власність не може бути правомірним виправданням відмови у реалізації фундаментального права особи мирно володіти своїм майном. Незважаючи на очевидність порушення принципу "належного урядування" в цій частині, дана проблема шляхом прийняття відповідного акта Кабінету Міністрів України вирішена не була (постанови Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 922/1830/20, від 04.02.2020 у справі № 910/65/14, від 09.07.2019 у справі № 918/926/17).

79. Висновок Європейського суду з прав людини, викладений у рішенні "Щокін проти України" від 14.10.2010, пунктом 56 якого, Європейський суд з прав людини, коментуючи можливість двозначного тлумачення норм матеріального права як на користь особи, так і на користь держави, вказав: "відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника". Аналогічні за змістом правові висновки щодо стягнення з державного бюджету України грошових коштів, сплачених за розірваним в судовому порядку договором купівлі-продажу об`єктів приватизації, викладені у постановах Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 904/5492/15, від 07.05.2018 у справі № 921/512/17-г, від 09.07.2019 у справі № 918/926/17.

80. Отже, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо укладення між ТОВ "НВО "Продис" та Фондом комунального майна Павлоградської міської ради, правонаступником якого є Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, сплату покупцем ціни договору, розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу, повторного продажу об`єкта приватизації на аукціоні, Верховний Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення на користь позивача 510 000 грн, які були сплачені ним за договором купівлі-продажу.

81. Водночас, суд апеляційної інстанції правомірно скасував рішення суду першої інстанції, яким спірну суму було стягнуто солідарно з Павлоградської міської ради, Виконавчого комітету Павлоградської міської ради та Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради та дійшов вірного висновку, що правомірним є рішення про стягнення всієї суми позову тільки з Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради, яке виступало продавцем за укладеним між ним та позивачем договором від 27.07.2006, а також організатором аукціону та продавцем за договором купівлі-продажу з повторного продажу вказаного об`єкта незавершеного будівництва.

82. Відносно доводів касаційної скарги про неправомірне включення до стягуваної суми 85 000 грн податку на додану вартість, Верховний Суд відзначає наступне.

83. Виходячи з системного аналізу пункту 9.1 статті 9, підпункту 14.1.179 пункту 14.1 статті 14, статті 180, статті 188 Податкового кодексу України, податок на додану вартість (ПДВ) - це загальнодержавний непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем (споживачем робіт, послуг), але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (виробник, надавач послуг), тобто особа, що здійснює господарську діяльність (платник податку) (п. 46 постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 У справі № 916/1319/19).

84. Відповідно до п. 192.1. Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

85. Суд зазначає, що як у продавця так і в покупця, за результатом здійсненої господарської операції, виникають відповідні податкові наслідки, врегульовані Податковим кодексом України щодо відображення господарської операції, сплати податків, отримання податкового кредиту, корегування відповідних сум тощо. Суд зазначає, що обставини щодо оподаткування операції купівлі-продажу, у даному випадку, не входять до предмету дослідження при розгляді цього спору щодо повернення покупцю коштів, сплачених за договором купівлі-продажу майна в процедурі приватизації комунального майна, в подальшому розірваного за рішенням суду, а тому відхиляє такі доводи скаржника.

86. Аналогічно Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що ТОВ "НВО "Продис" одержало від продажу майнових прав на квартири грошові кошти та таким чином компенсувало витрати на придбання об`єкту незавершеного будівництва, оскільки, по-перше, як встановлено судами, такі обставини не підтверджуються належними та допустимими доказами, а по-друге не входять, у даному випадку, до предмету доказування та не впливають на правомірність вимог позивача про повернення усієї суми грошових коштів, сплачених за об`єкт приватизації, який було повернуто внаслідок розірвання відповідного договору до комунальної власності.

87. В касаційній скарзі, скаржник також стверджує, що передача об`єкта відбулася за ініціативою підприємства-банкрута, зокрема на підставі рішення комітету кредиторів, відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

88. Колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 13 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", чинного на момент визнання ТОВ "НВО "Продис" банкрутом (17.10.2013), у разі ліквідації підприємства - банкрута, зобов`язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об`єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об`єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий (ліквідатор) передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законодавством.

89. Відповідно до ч. 1 ст. 42 зазначеного Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

90. Разом з тим, об`єкт незавершеного будівництва, який був предметом договору купівлі-продажу в рамках приватизації, не є об`єктом житлового фонду в розумінні наведених положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Житлового кодексу України, а отже і не підлягають застосуванню, у даному випадку, положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо обов`язку безоплатної передачі такого об`єкту у комунальну власність територіальної громади.

91. Окрім того, Суд не приймає посилання скаржника на положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", оскільки, у даному випадку, спірним постало питання щодо повернення покупцю коштів на підставі спеціальних норм приватизаційного законодавства, а не питання щодо порядку передачі в комунальну власність майна банкрута на підставі вказаних норм, а тому положення Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" при вирішенні цього спору не підлягають застосуванню.

92. Посилання скаржника на рішення комітету кредиторів звернутися до міського голови міста Павлограда з пропозицією прийняти до комунальної власності міста Павлограда безоплатно об`єкт незавершеного будівництва колегія суддів відхиляє та зауважує, що прийняте комітетом кредиторів позивача таке рішення не спростовує підстави для повернення коштів за розірваним договором купівлі-продажу на підставі спеціальних норм приватизаційного законодавства та не впливає на вирішення спору у цій справі.

93. Разом з тим, встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо продажу 01.11.2021 на електронному аукціоні об`єкту незавершеного будівництва (9-ти поверховий житловий будинок у складі: блок секції N 1 /літера А за генпланом/ на рівні 5-го поверху та блок секції № 2 на рівні 9-го поверху з огорожею /літера № 1 за генпланом/, до складу об`єкту не входить перший поверх, що знаходиться за адресою: м. Павлоград, вул. Можайського, 2а), тобто, того самого майна, що було предметом договору купівлі-продажу від 27.07.2006 та, в подальшому, розірваного судом у справі № 6/5005/8193/2012 й переданого позивачем Управлінню, спростовують доводи скаржника про те, що на вказаному аукціоні здійснено первинний, а не повторний продаж об`єкту приватизації. Натомість такі аргументи скаржника спрямовані на переоцінку доказів у справі та повторного встановлення обставин справи, що в силу положень статті 300 ГПК України виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

94. Відносно визначеної скаржником підстави касаційного оскарження, а саме - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, що вирішує питання повернення об`єктів приватизації до комунальної власності від підприємства-банкрута, Суд зазначає таке.

95. Як вже зазначалося вище, спірним у цій справі постало питання щодо повернення покупцю, який перебуває в процедурі банкрутства, коштів, сплачених ним за договором купівлі-продажу майна в процедурі приватизації комунального майна, розірваного за рішенням суду на підставі спеціальних норм приватизаційного законодавства, а не питання щодо порядку передачі в комунальну власність майна банкрута. Висновки, яких дійшов Верховний Суд у цій справі узгоджуються із правовими висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 904/5492/15, від 07.05.2018 у справі № 921/512/17-г, від 09.07.2019 у справі № 918/926/17 щодо стягнення з державного бюджету на користь покупця грошових коштів, сплачених ним за розірваним в судовому порядку договором купівлі-продажу об`єктів приватизації. Водночас, Суд зауважує на відсутності особливостей вирішення такого питання з огляду на перебування покупця за договором в процедурі банкрутства. З огляду на таке, колегія суддів не вбачає підстав для формування висновку Верховного Суду щодо повернення об`єктів приватизації до комунальної власності від підприємства-банкрута.

96. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим Верховний Суд не вбачає підстав для скасування законної та обґрунтованої постанови суду апеляційної інстанції.

97. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

98. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків апеляційного господарського суду.

Б. Висновки щодо застосування норми права

99. У випадку розірвання приватизаційного договору покупець вправі, згідно з частиною 4 статті 653 ЦК України, вимагати повернення коштів, внесених ним за об`єкт приватизації після здійснення його перепродажу та отримання коштів за нього, оскільки спеціальні норми законодавства про приватизацію, чинні на момент укладення договору, передбачали такі права для покупців приватизованого об`єкта. Водночас, бездіяльність держави щодо встановлення чіткого порядку повернення покупцям коштів, сплачених ними за об`єкти приватизації, у разі повернення цих об`єктів у державну (комунальну) власність не може бути правомірним виправданням відмови у реалізації фундаментального права особи мирно володіти своїм майном.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

100. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що постанова апеляційного господарського суду у справі прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі постанова Центрального апеляційного господарського суду - залишенню без змін.

Г. Розподіл судових витрат

101. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Управління комунального господарства та будівництва Павлоградської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2023 у справі № Б26/16-10 (904/9569/21) залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Погребняк