-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
07 квітня 2023 рокуСправа № 921/536/22
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
за участі секретаря судового засідання: Кульчицька Д.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Керівника Тернопільської окружної прокуратури, 46000, м. Тернопіль, бул. Т. Шевченка, 7;
в інтересах держави в особі: Тернопільської обласної державної адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, 46021, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, ідентифікаційний код 00022622;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, ідентифікаційний код 43672853;
до відповідача: Тернопільської міської ради, 46001, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5, ідентифікаційний код 34334305;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, 46002, м. Тернопіль, вул. М. Лисенка, 20 А, ідентифікаційний код 39766192;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Тернопільська регіональна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (код ЄДРПОУ 26427902, вул. Живова, 32-А, м. Тернопіль, 46008)
про:
-витребувати у власність держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, з незаконного володіння Тернопільської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером: 6122685400:01:001:0054 площею 7 га.
-стягнути з відповідача понесені витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2481,00 грн., на користь одержувача - Тернопільська обласна прокуратура, р/р UA 498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098, КЕКВ - 2800.
За участю представників:
-прокуратури: прокурор Куліковська Лілія Богданівна, довіреність № 12-14вих-23 від 05.01.2023;
-позивача: Цвігун Тарас Петрович, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (безкоштовний запит);
-відповідача: Друзюк Роман Миколайович, Голик Людмила Ростиславівна, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (безкоштовний запит);
-третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України: не з`явився;
-третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області: не з`явився;
-третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Тернопільська регіональна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»: не з`явився.
Суть справи.
Керівник Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської міської ради про:
-витребувати у власність держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, з незаконного володіння Тернопільської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером: 6122685400:01:001:0054 площею 7 га.
-стягнути з відповідача понесені витрати, пов`язані з і сплатою судового збору в сумі 2 481,00 грн., на користь одержувача - Тернопільська обласна прокуратура, р/р UA 498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098, КЕКВ - 2800.
Підставою позову визначено порушення інтересів держави внаслідок недотримання правового режиму, порядку передачі та використання земель державної форми власності, а саме земель природно-заповітного фонду.
Позиція прокуратури.
В обгрунтування позовних вимог Керівник Тернопільської окружної прокуратури зазначає, що на момент прийняття наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 41 -ОТГ від 09.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області не було наділене повноваженнями щодо розпорядження, вилучення та зміни цільового призначення земель природно-заповідного фонду державної власності на землі сільськогосподарського призначення та прийняття наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 41 -ОТГ від 09.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» зумовило незаконну передачу земельної ділянки з кадастровим номером 6122685400:01:001:0054 з земель державної власності до земель комунальної власності та фактично змінено цільове призначення вказаної земельної ділянки. Рішення сесії Тернопільської міської ради № 8/4/165 від 05.03.2021, яким погоджено прийняття в комунальну власність Тернопільської міської територіальної громади земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 513,7741 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Кобзарівської, Курівецької, Городищенської, Малашвецької, Чернихівської сільських рад Зборівського району та Тернопільської міської ради, в тому числі і земельну ділянку кадастровий номер 6122685400:01:001:0054, в частині земель природно-заповідного фонду, прийняті з перевищенням повноважень та всупереч Земельного кодексу України та Закону України «Про природно-заповідний фонд».
При цьому Керівник Тернопільської окружної прокуратури посилається на ст.ст. 84, 117, 122, ,141,142,149 Земельного кодексу України, ст. ст. 2,4, 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України.
Позиція позивача.
Письмово викладена позиція від позивача щодо заявлених позовних вимог Керівника Тернопільської окружної прокуратури до матеріалів справи не поступала.
Заперечення відповідача.
24.11 2022 до матеріалів справи від відповідача поступив Відзив на позовну заяву № без номера від 24.11.2022 (вх. № 7905), в якому зазначено, що право комунальної власності Тернопільською міською радою на спірну земельну ділянку набуто та зареєстровано у законодавчо встановленому порядку. Також у даному відзиві відповідач звертає увагу, що за інформацією Тернопільської обласної військової адміністрації, викладеною у листі від 29.08.2022 №03-6581/16 (який наявний у матеріалах справи) землі Гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський» не віднесено у встановленому порядку до категорії земель - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Гідрологічний заказник «Серетський» загальною площею 1192 га створений відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР без вилучення у власників і користувачів земельних ділянок. Землі під заказником не були передані у користування установам природно-заповідного фонду області, управління якими здійснюється їх спеціальними адміністраціями. Ураховуючи, що вид цільового призначення земельних ділянок, як земель природно-заповідного фонду, проектом землеустрою з організації встановлення меж заказника на даний час не визначений, обласна військова адміністрація не має підстав для повернення земельних ділянок з комунальної власності у державну власність. Відтак, твердження щодо порушення Тернопільською міською радою та органами виконавчої влади при формуванні та передачі спірної земельної ділянки норм законів є безпідставними та суперечать фактичному. Відповідач зазначає, що висновок експерта є неналежним та недопустимим доказом, та те що прокуратурою обрано неналежний спосіб захисту.
Також відповідач зазначає, що прокурором не враховано, що у діях Тернопільської міської ради не вбачається протиправних дій. Міська рада не могла розуміти, що спірна земельна ділянка може бути землями природно-заповідного фонду, більше того не підтверджено належними та допустимими доказами та відсутні будь-які нормативні документи, відповідно до яких орган місцевого самоврядування може зробити висновок про віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду. Вказаний позов містить взаємосуперечливі висновки, а обставини ґрунтуються на неналежних та недопустимих доказах, у зв`язку з чим просить суд в задоволенні позову відмовити.
Відповідь прокуратури на відзив.
01.12.2022 на поштову адресу суду від прокуратури до матеріалів справи поступила Відповідь на відзив №8959ВИХ-22 від 28.11.2022 (вх. № 8094 від 01.12.2022), в якій зазначає, зокрема про те, що спірну земельну ділянку Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області неправомірно віднесено (інвентаризовано) до земель сільськогосподарського призначення та в подальшому передано Тернопільській міській раді у комунальну власність. Також зазначає, що відповідач помилково відносить вказану земельну ділянку до земель сільськогосподарського призначення, оскільки вона відноситься до земель природно-заповідного фонду та вказує, що твердження відповідача, про те що висновок експерта є неналежним та недопустимим доказом є необгрунтованим.
Заперечення відповідача на Відповідь на відзив.
02.12.2022 на адресу суду до матеріалів справи від відповідача поступили Заперечення на відповідь на відзив № без номера від 02.12.2022 (вх.№8172 від 02.12.2022), в яких відповідач зазначає, зокрема, про те, твердження позивача, що землі гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський» після його створення перебувають у державній власності є хибним. Також зазначає, що статистичні відомості та документи підтверджують, що у складі заказника включено землі різних категорій земель за основним цільовим призначенням, а також підтверджують, що правовий статус земельної ділянки площе 7,0 га із кадастровим номером 6122685400:01:001:0054 як землі сільськогосподарського призначення за основним цільовим призначенням (категорія земель згідно статті 19 Земельного кодексу України) із цільовим призначенням згідно КВЦПЗ -18.00 Землі загального користування не суперечить режиму природоохоронної території за умови дотримання встановлених законом обмежень господарської діяльності. Також зазначає, що хибним є твердження прокуратури про необхідність отримання рішення Кабінету міністрів України ( в редакції чинній на момент прийняття спірних розпоряджень та наказу) Кабіет Міністрів вилучає земельної ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні. Землі заказника не перебували у постійному користуванні та не були віднесенні до земель природно-заповідного фонду. Відповідач зазначає, що у матеріалах справи відсутні копія проекту створення територій гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський».
Пояснення третіх осіб.
22.11.2022 від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до матеріалів справи поступили Пояснення №9-19-0.92-3098/2-22 від 22.11.2022, в яких зазначає, зокрема, про те, що на підставі наказу Держгеокадастру від 21.02.2019 №59 «Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності», із змінами внесеними наказом Держгеокадастру від 13.05.2019 №129 «Про деякі питання проведення заходу з інвентаризації земель державної власності» та договору на проведення заходу з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності від 21.02.2019 №12-Г, із змінами внесеними додатковою угодою від 13.05.2019 №1, укладеного між Держгеокадастром та Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» Тернопільською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» у 2019 році розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Малашовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області(копії наказів та угод долучені позивачем).
На основі вказаної землевпорядної документації та у зв`язку із відсутністю підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, визначених частиною 6 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» в редакції 2019 року до Державного земельного кадастру 05.12.2019 внесено відомості про земельну ділянку площею 7га за кадастровим номером 6122685400:01:001:0054.
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» та статті 117 Земельного кодексу України, земельну ділянку площею 7 га за кадастровим номером 6122685400:01:001:0054, на підставі наказу Головного управління від 09.12.2020 №41-ОТГ передано Тернопільській міській раді у комунальну власність.
05.01.2023 від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Тернопільської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» до матеріалів справи поступили Пояснення щодо позову №186 від 28.12.2022 (вх.№90 від 05.01.2023), в яких зазначає про те, що Філія згідно Наказу Держгеокадастру від 13.05.2019 року № 129, Договору від 21.02.2019 № 12-Г, здійснювала заходи із проведення державної інвентаризації земель на території Тернопільської області. Вищезазначені роботи проводилися на підставі вихідних даних наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області, згідно додатку № 1 до вищевказаного договору та зазначає, що на момент формування земельної ділянки 20.11.2019 відомості про обмеження у Державному земельному кадастрі - були відсутні, а тому роботи виконані Філією щодо здійснення заходу з проведення державної інвентаризації земель на території Тернопільської області відповідно до Договору від 21.02.2019 №12-Г, були виконані в повному обсязі та згідно чинного законодавства.
14.02.2023 від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до матеріалів справи поступили Пояснення щодо позову № 16/16-02/48-23 від 06.02.2023 (вх.№ 1295 від 14.02.2023), в яких зазначає, що прийняття наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 41 -ОТГ від 09.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» зумовило незаконну передачу земельної ділянки з кадастровим номером 6122685400:01:001:0054 з земель державної власності до земель комунальної власності та фактично змінено цільове призначення вказаної земельної ділянки та зазначає, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Ухвалою від 04.11.2022 про відкриття провадження у справі № 921/536/22 запропоновано третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України в строк до 23.11.2022 надати суду письмові пояснення з посилання на письмові докази щодо позову з наданням відповідних доказів та докази їх надіслання іншим учасникам (описи вкладення, фіскальні чеки) надати суду.
Ухвалу від 04.11.2022 про відкриття провадження третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України отримано 10.11.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.
Разом з тим, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, а в подальшому указами Президента України затвердженими Законами України "Про затвердження Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" режим воєнного стану продовжено до 25 квітня 2022 року, до 25 травня 2022 року, до 23 серпня 2022 року, до 21 листопада 2022 року, до 19 лютого 2023 року, до 20 травня 2023 року відповідно.
Радою суддів України рекомендовано судам в умовах воєнного стану виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану (пункт 6 рекомендацій опублікованих 02.03.2022 на офіційному вебсайті http://rsu.gov.ua).
Враховуючи викладене, та те що до вказаних Пояснень щодо позову третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 16/16-02/48-23 від 06.02.2023 (вх.№ 1295 від 14.02.2023) не додано жодних доказів, суд вважає за необхідне прийняти їх до розгляду в даній справі.
Рух справи.
Ухвалою від 04.11.2022 прийнято позовну заяву Керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Тернопільської обласної державної адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації до розгляду та відкрито провадження у справі №921/536/22 за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання на 30.11.2022 року на 10 год. 00 хв.; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області.
Ухвалою від 30.11.2022 (протокольна) повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 14.12.2022 року на 10 год. 40 хв.
Ухвалою від 14.12.2022 (протокольна) повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 04.01.2023 року на 11 год. 30 хв.
Ухвалою від 04.01.2023 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у справі відбудеться 18.01.2023 на 14 год. 00 хв.
Ухвалою від 18.01.2023 було продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів до 06 лютого 2023 року включно та відкладено підготовче засідання на 01 лютого 2023 року на 14 год. 00 хв.
Ухвалою від 01.02.2023 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 15 лютого 2023 року на 15 год. 00 хв.
Ухвалою від 15.02.2023 Клопотання № без номера від 07.02.2023 (вх.№1241 від 13.02.2023) представника відповідача про витребування доказів судом задоволено. витребувано у Територіального відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Січових Стрільців, 4, м. Тернопіль, 46001, ЄДРПОУ 02883096) документ про призначення земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №42022212050000065 від 10.08.2022р., за результатом проведення якої складено висновок експерта Володимира Ярмола від 60.09.2022 № 669/22-22; встановлено Територіальному відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Січових Стрільців, 4, м. Тернопіль, 46001, ЄДРПОУ 02883096) строк для подання до суду витребуваних доказів до 27.02.2023 року; повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 01 березня 2023 року на 14 год. 00 хв.
Ухвалою від 01.03.23 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 08.03.2023 до 14 год. 00 хв.
Ухвалою від 08.03.2023 було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.03.2023 року на 12 год. 40 хв.
Ухвалою від 09.03.2023 (протокольна) повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи по суті на 22.03.2023 на 15 год. 00 хв
Ухвалою від 22.03.2023 (протокольна) було оголошено перерву в судовому засіданні до 29 березня 2023 року до 14 год. 00 хв.
Ухвалою від 22.03.2023 повідомлено учасників справи, що продовження розгляду справи №921/536/22 відбудеться 31.03.2023 року об 12 год. 00 хв.
Ухвалою від 31.03.2023 (протокольна) оголошено перерву в судовому засіданні для надання учасникам справи підготуватися до судових дебатів до 07.04.2023 до 12 год. 00 хв.
Явка сторін.
Представник прокуратури в судове засідання з`явився, підтримав позовні вимоги, просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник позивача в судове засідання з`явився, підтримав позицію прокуратури, у вирішені розгляду справи поклався на розсуд суду.
Представники відповідача в судове засідання з`явилися, заперечили проти позовних вимог повністю.
Розгляд заяв та клопотань.
Заяви та клопотання від учасників справи не поступили.
Технічна підтримка.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) сервісу відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ВКЗ).
Господарський процес.
Судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Суд розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, встановив наступні фактичні обставини.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюється ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною 3 якої передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках - прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 по справі №913/166/19 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
У даному випадку прокурором зазначено, що компетентним органом для звернення до суду з цим позовом є Тернопільська обласна державна адміністрація, як розпорядник земельної ділянки природно-заповідного фонду державної власності, з урахуванням набуття нею статусу Тернопільської обласної військової адміністрації.
Прокурором було направлено Лист №5775вих-22 від 10.08.2022 на адресу Тернопільської обласної державної адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації як позивача про наявні порушення вимог законодавства.
У вказаних листах прокурор повідомив Тернопільську обласну державну адміністрацію, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації про порушення інтересів держави внаслідок незаконної передачі земельної ділянки природно-заповідного фонду з державної власності у комунальну власність та просив надати інформацію про те, чи будуть Тернопільською обласною державною адміністрацією, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації самостійно вживатись заходи до повернення земельних ділянок у власність держави, шляхом пред`явлення позову до суду.
Листом від 29.08.2022 № 03-6581/16 Тернопільська обласна державна адміністрація, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації зазначила, що Гідрологічний заказник «Серетський» загальною площею 1192 га створений відповідно до постанови Ради Міістрів Української РСР без вилучення у власників і користувачів земельних ділянок. Землі під заказником не були передані у користування установам природно-заповідного фонду області, управління якими здійснюється їх спеціальними адміністраціями. Ураховуючи, що вид цільового призначення земельних ділянок, як земель природно-заповідного фонду, проектом землеустрою з організації встановлення меж заказника на даний час не визначений, обласна військова адміністрація не має підстав для повернення земельних ділянок з комунальної власності у державну власність в судовому порядку.
На запит окружної прокуратури № 6804вих-22 від 14.09.2022 Тернопільська обласна державна адміністрація, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації Листом № 03-7252/16 від 26.09.2022 повідомила, що підтримує позицію викладену у листі від 29.08.2022 № 03-6851/16.
Незважаючи на обізнаність позивача Тернопільської обласної державної адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації про порушення інтересів держави внаслідок незаконної передачі земельної ділянки природно-заповідного фонду з державної власності у комунальну власність, позивач не здійснював та не висловлював намір здійснити жодних дій спрямованих на усунення порушення прав держави.
Таким чином, прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо звернення до компетентного органу до подання позову.
У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 викладено висновок про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Забезпечення дотримання фізичними та юридичними особами вимог законодавства є безумовним інтересом держави.
Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Також, Верховний Суд у п.5.6. постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив про необхідність врахування нездійснення позивачем упродовж тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах та зробив висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
А тому, керівник Тернопільської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації з даним позовом до Тернопільської міської ради.
В матеріалах справи знаходиться Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Малашовецької сільської ради, Зборівського району Тернопільської області (далі-Технічна документація), в тому числі і на спірну земельну ділянку площею 7,0000 га. Дана Технічна документація розроблена в 2019 році Тернопільською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».
Як вбачається із Пояснювальної записки до Технічної документації, підставою для розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки є наступні документи: Розпорядження КМУ «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад від 31.01.2018 №60-Р, Наказ Головного управління Держгеокадастру від 13.05.2019 р.№129, клопотання, технічне завдання на виконання робіт з інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею -64,7960 га, в межах Малашовецької сільської ради, Зборівського р-ну, Тернопільської області та складення за їх результатами технічної документації із землеустрою.
В Пояснювальній записці щодо Відомостей про замовника зазначено, що замовником розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території Малашовецької сільської ради Зборівського р-ну Тернопільської області, є Головне управління Держгеокадастру, який і є розпорядником зазначених земель згідно п.4 ст.122 Земельного кодексу України.
На титульній сторінці Технічної документації зазначено договір №12-Г від 13.05.2019 р. Замовник: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Відповідно до п.1.1. Положення про Тернопільську регіональну філію Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (нова редакція), затверджено наказом Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 06.02.2019 №6, це Положення визначає порядок діяльності та припинення Тернопільської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (далі-Центр ДЗК, Підприємство).
Тернопільська регіональна філія Центру ДЗК (далі-Філія Центру ДЗК) є відокремленим підрозділом Центру ДЗК і діє на території Тернопільської області (п.1.2. Положення).
Відповідно до п.2.2. Положення предметом діяльності Філії Центру ДЗК є, зокрема, роботи із землеустрою, проведення оцінки земель (бонітування грунтів, економічна оцінка земель, грошова оцінка земельних ділянок), топографо-геодезичні та картографічні роботи.
Філія Центру ДЗК не має статутсу юридичної особи, є відокремленим підрозділом Підприємства, діє від імені та в його інтересах.
Наказом №41-ОТГ від 09.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області відповідно до статтей 15-1,17,122,148-1 Земельного кодексу України, Указу Президента України від 15.10.2020 року №49/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 №1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», Положення про Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області,затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року №308 (зі змінами), наказу Держгеокадастру від 17.11.2020 року №485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності», листа Тернопільської міської ради від 08.12.2020 року №12017/01-Ю, наказано:
1.Передати Тернопільській міській раді (Тернопільській міській територіальній громаді) Тернопільського району Тернопільської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 513,7741 га, які розташовані на території колишніх Кобзарівської,Курівецької, Городищенської, Малашовецької, Чернихівської сільської ради (колишнього Зборівського району), Тернопільської міської ради Тернопільського району, згідно додатку.
2.Укласти з Тернопільською міською радою (Тернопільською міською територіальною громадою) Тернопільського району Тернопільської області акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної в комунальну власність.
3.Право комунальної власності земельних ділянок виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
4.Перехід права власності не припиняє встановлених обмежень та обтяжень на земельні ділянки.
5.Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Наказ №41-ОТГ від 09.12.2020(копія) знаходиться в матеріалах справи
До наказу №41-ОТГ від 09.12.2020 укладено Додаток (копія Додатку знаходиться в матеріалах справи), в якому зазначено, зокрема, місце розташування земельної ділянки (район,рада): Малашовецька сільська рада Зборівського району, кадастровий номер земельної ділянки: 6122685400:01:001:0054, площа(га): 7, цільове призначення земельної ділянки (код,назва):18.00 Землі загального користування; відомості про обтяження речових прав: відсутні, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки:відсутні.
09.12.2020 між Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області та Тернопільською міською радою складено Акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, згідно п.1. якого Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 09.12.2020 №41-ОТГ передає із державної власності, а Тернопільська міська рада (Тернопільська міська ТГ) Тернопільського району приймає у комунальну власність Тернопільської міської ради (тернопільської міської ТГ) 71 земельну ділянку загальною площею 513,7741 га згідно з додатком, що є невід`ємною частиною цього акту; згідно п.2 якого даний акт разом із наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 09.12.2020 №41-ОТГ є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на вказані у додатку земельні ділянки Тернопільською міською радою (Тернопільською міськоюТГ) Тернопільського району.
Акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 09.12.2020(копія) знаходиться в матеріалах справи.
До Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 09.12.2020 укладено Додаток (копія Додатку знаходиться в матеріалах справи), в якому зазначено, зокрема, місце розташування земельної ділянки (район,рада): Малашовецька сільська рада Зборівського району, кадастровий номер земельної ділянки: 6122685400:01:001:0054, площа(га): 7, цільове призначення земельної ділянки (код,назва):18.00 Землі загального користування; відомості про обтяження речових прав: відсутні, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки:відсутні.
Рішенням четвертої сесії восьмого скликання Тернопільської міської ради від 05.03.2021 №8/4/165 «Про погодження прийняття в комунальну власність земельних ділянок Тернопільської міської територіальної громади» керуючись ст.12,117,122 Земельного кодексу України, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 р.№60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад», Наказом Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області від 09.12.2020 року №41-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну», ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи висновки постійних комісій міської ради з питань регулювання земельних відносин та екології, з питань містобудування, вирішено:
1.Погодити прийняття в комунальну власність Тернопільської міської територіальної громади земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 513,7741 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Кобзарівської, Курівецької, Городищенської, Малашовецької та Чернихівської сільських рад Зборівського району та Тернопільської міської ради, згідно з додатком (додається).
2.Виконавчому комітету Тернопільської міської ради в двомісячний термін забезпечити оформлення право комунальної власності на земельні ділянки відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нероухомого майна щодо обєкта нерухомого майна (іонфрмаційна довідка №313492217, дата, час формування:27.10.2022 11:58:34, знаходиться в матеіралах справи) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.06.2021 державним реєстратором Сливка Віталієм Івановичем, Тернопільська міська рада, Тернопільська обл., проведено державна реєстрація права власності, форма власності: комунальна, розмір частки 1/1 за Тернопільською міською радою, код ЄДРПОУ:34334305 на об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер 6122685400:01:001:054, площею (га):7, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2398639861226. Номер запису про право власності/довірчої власності:42780189.
Підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер:8/4/165, виданий 05.03.2021, видавник: Тернопільська міська рада; наказ, з додатками, серія та номер:41-ОТГ, виданий 09.12.2020, видавник: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області; акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність (з додатками), серія та номер: б/н, виданий 09.12.2020, видавник:Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області та Тернопільської міської ради.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наданого на запит Господарського суду Тернопільської області від 21.02.2023 за кодом 479550437379 станом на 21.02.2023 Тернопільська міська рада, ідентифікаційний код 34334305 є правонаступником Малашовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04392416.
Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (копія Витягу знаходиться в матеріалах справи), 10.08.2022 зареєстровано кримінальне провадження:42022212050000065 за ст.366 ч.2 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: Службові особи ДП «Центр державного земельного кадастру» Тернопільська регіональна філія внесли до технічної документації із землеустрою завідомо неправдиві відомості про те, що земельні ділянки кадастровий номер 6122685400:01:001:0054 площею 7 га 6122685400:01:01:0053 площею 10,74 га є земельними ділянками сільськогосподарського призначення, у той час, коли вказані ділянки знаходяться в межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський». Внаслідок службового підроблення службовими особами вказаного підприємства, які діяли з порушенням вимог земельного та природоохоронного законодавства, зазначені земельні ділянки вибули з державної власності, чим спричинено державі тяжкі наслідки в сумі понад 300 тис.гривень.
Оцінивши подані прокуратурою,відповідачем, докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
а)землі сільськогосподарського призначення;
б)землі житлової та громадської забудови;
в)землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г)землі оздоровчого призначення;
д)землі історико-культурного призначення;
е)землі лісогосподарського призначення;
є) землі водного фонду;
ж)землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Згідно ч.2 ст.19 ЗК України земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Згідно ст.43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Стаття 44 ЗК України передбачає склад земель природно-заповідного фонду.
Так, згідно ст.44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-памятки садово-паркового мистецтва).
Згідно ч.1 ст.45 ЗК України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (ч.2 ст.45 ЗК України).
Відповідно до ст.3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам`ятки природи, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва.
Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
Згідно ст.7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів; оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів (ст.25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).
Згідно ч.1 ст.26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.
Постановою Ради Міністрів Української РСР від 25.02.1980 № 132 «Про доповнення переліку державних заказників Української РСР» створено державний заказник «Серетський» (місце знаходження: Тернопільський район, с. Верхній Іванів, Зборівський район, с. Чернихів, коротка характеристика державного заказника: система боліт на р. Серет у верхів`ї Тернопільського водосховища, яка є регулятором його водного режиму, притулком і місцем розмноження багатьох видів водоплавних і болотних птахів, підприємства, організації заказника (га), установи, у віданні яких знаходяться державні заказники: Тернопільський район,колгоспи: «Перше Травня», 147 га, ім. Леніна - 174 га, Зборівський район, колгоспи: «17 вересня»-325 га, «Світанок» - 540 га).
Пунктом 2 Постанови Ради Міністрів Української РСР від 12.12.1983 № 495 «Про доповнення переліку державних заказників Української РСР» погоджено з пропозицією Тернопільського облвиконкому, погодженою з Міністерством сільського господарства УРСР і Державним комітетом УРСР по охороні природи, про часткову зміну меж Серетського державного заказника відповідно до рішення облвиконкому від 23 серпня 1982 р. №425.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 584 "Про зміну деяких рішень Уряду України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про природно-заповідний фонд України" заказник «Серетський» затверджений як об`єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Охоронним зобов`язанням від 23.05.1980 р. Колгосп « 17 Вересня» дало Виконавчому комітету Тернопільської обласної Ради депутатів трудящих зобов`язання про те, що Серетські болота в заплаві р. Серет, площею 325 га об`явлені державним гідрологічним заказником республіканського значення і переданий в користування Колгоспу « 17 вересня», буде утримуватись в належному стані. В цих цілях Колгосп « 17 вересня» зобов`язується суворо виконувати «Положення про охорону пам`яток природи на території Української РСР» і «Інструкцію про порядок обліку, реєстрації і утримання памяток природи в Українській РСР», затверджено Радою Міністрів УРСР, і провести слідуючі міроприємства по утриманню вказаної пам`ятки природи: зобов`язується суворо виконувати «Положення про Серетський державний гідрологічний заказник», площею 1186 га.
Охоронним зобов`язанням від 28.06.1984 р. Колгосп « 17 Вересня» дало Виконавчому комітету Тернопільській Раді народних депутатів зобов`язання про те, що Серетські болота в заплаві р. Серет, площею 419 га об`явлений заповідним об`єктом державним гідрологічним заказником республіканського значення і переданий в користування Колгоспу «17 вересня», буде утримуватись в належному стані. В цих цілях Колгосп « 17 вересня» зобов`язується суворо виконувати «Положення про охорону заповідних об`єктів на території Української РСР і республіканський стандарт, «Порядок погодження, затвердження і державної реєстрації заповідних об`єктів і провести слідуючі міроприємства по утриманню вказаного заповідного об`єкту, визначити в натурі межи державного заказника, нанести їх на планово-картографічні матеріали та забезпечити його охорону.
Охранное обязательство 31 мая 1985 г. Колхоз « 17 Вересня» Зборовского района дает обязательство в том, что Серетский государственный гидрологичнеский заказник республиканского значения общей площадью 1192 га, в т.ч. на землях к-за « 17 Вересня» - 419 га обьявленный 25.02.1980 г. Постановлением Совмина УССР № 132 и от 12.12.1983 г.Пост. Совмина УССР № 495 в границах землепользователей колхозов Зборовского р-на « 17 Вересня» - 419 га, Світанок- 363 га, Іскра - 89 га и Тернопольского района- «Перше травня» - 147 га, им. Ленина 174 га общей площадью 419 гектаров, будет охраняться и содержаться в надлежащем состояние с соблюдением требований законоположений о территориях и обьектах природно-заповедного фонда Украинской ССР.
Охоронним зобов`язанням № 07-5 від 30.08.1996 р. відповідно до статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» Держуправління Мінекобезпеки у Тернопільській області передало під охорону землекористувачу Рибцех «Залізці» Тернопільського облрибкомбінату заповідний об`єкт Гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Серетський» загальною площею 1192,0 га., з метою збереження типового водоболотного масиву Західного лісостепу. Заповідний об`єкт розташований в межах Тернопільського 321,0 га і Зборівського - 871,0 га, в складі якого перебувають водо болотні угіддя риб цеху «Залізці» пл.306,0 га.
Охоронним зобов`язанням № 07-1 від 10.07.1996 р. відповідно до статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» Держуправління Мінекобезпеки у Тернопільській області передало під охорону землекористувачу колективному сільськогосподарському підприємству «Дніпро» заповідний об`єкт Гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Серетський» загальною площею 1192,0 га з метою збереження типового водоболотного масиву Західного лісостепу, який відіграє винятково-важливу роль у водному режимі р. Серет та Тернопільського водосховища і є місцем відтворення водоболотного біорозмаїття. Заповідний об`єкт розташований на території Тернопільського р-ну - 321, 0 і Зборівського р-ну 87,0, в складі якої входять землі кол. с/г п-ва «Дніпро» і входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання і є складовою частиною світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.
Охоронним зобов`язанням № 07-21 від 30.04.2006р. відповідно до статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» Державне управління екології та природних ресурсів в Тернопільській області передало Малашівській сільській раді Зборівського району під охорону територію площею 501,9 га, яка входить до складу Гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський» площею 1192,0 га, а Малашівська сільська рада Зборівського району взяла під охорону частину Гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський» площею 501,9 га, в тому числі ставки - 259,0 га, болота - 187,0 га, пасовища- 35,4 га, чагарники - 0,8 га, торфовища - 11,1 га, ріки - 8,6 га. І зобов`язувалась перенести межі частини заказника в натурі з встановленням необхідних державних охоронних знаків затвердженого взірця, нанести на планово-картографічні матеріали землеустрою сільської ради і землекористувачів. Забезпечити їх непорушність, а також режим охорони та збереження заказника.
Охоронним зобов`язанням № 50/03 від 27.08.2021, яке оформлене відповідно до статей 26, 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Постанови Ради Міністрів Української РСР від 25.02.1980 № 132 «Про доповнення переліку державних заказників Української РСР» із змінами, затвердженими Постановою від 12.12.1983 № 495 «Про доповнення переліку державних заказників Української РСР» Тернопільська Обласна Державна Адміністрація передала Тернопільській міській раді під охорону та дотримання встановленого режиму територія (частина території, об`єкт) гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський» (землі, не надані у власність і користування юридичним та фізичним особам) загальною площею 865,44 га в межах заплави р. Серет з Горішньоівачівським водосховищем від с. Плотича до с. Кобзарівка та фрагменту заплави р. Лопушанка зі ставом від с. Городище до с Носівці Тернопільського району.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 21.08.2012 № 415 затверджено Положення про гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Серетський».
Згідно п. 1.2. Положення заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання.
Відповідно до п. 1.3. Положення Заказник, загальною площею 1192 гектара, розташований у межах заплави р. Секрет та р. Лопушенка від с. Плотича Тернопільського району до с. Носівці Зборівського району у віданні Івачеводолішнівської (39,5 га), Великоглибочецької (138,6 га), Плотицької (93,9 га) сільських рад, комунального підприємства «Тернопільводоканал» (0,3 га) Тернопільського району, Чернихівської (266,7 га), Малашівської (501,9 га), Городищевської (64,04 га), Кобзарівської (62,1 га) сільських рад, приватного підприємця Бігуна Богдана Костянтиновича (24,96 га) Зборівського району Тернопільської області (далі Землекористувачі).
Згідно п. 1.4. Положення земельна ділянка, якій надано статус Заказника, не вилучається з користуваня Землекористувачів, які здійснюють у його межах свою діяльність згідно з цим Положенням.
Згідно п. 1.5. Положення землекористувачі на території Заказника у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», іншими законодавчими і нормативно-правовими актами та цим Положенням, забезпечують і несуть відповідальність за належний стан та додержання встановленого режиму території Заказника.
Відповідно до п. 1.6. Положення межі Заказника встановлюються в натурі, оформляються державними знаками та інформаційними матеріалами, наносяться на відповідні планово-картографічні матеріали, відображаються у формах державної статистичної звітності з кількісного обліку земель ( форма № 6-зем) та землевпорядній документації відповідно до законодавства, обов`язково враховуються при здійсненні землеустрою, розробленні містобудівної документації, проектних матеріалів щодо планування території на регіональному рівні, а також при реконструкції та розвитку прилеглих територій.
До встановлення меж Заказника у натурі його межі визначаються відповідно до проекту його створення.
Розділом 2 Положення визначено мету створення і завдання Заказника.
Розділом 2 Положення визначено Режим Території.
Згідно п. 3.1. Положення відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території Заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням Заказника, передбаченим цим Положенням, і загрожує збереженню природного комплексу ( наведено перелік видів діяльності).
Відповідно до п.4.1. Положення порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища у межах Заказника тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.
Відповідно до п.5.1. Положення зміна меж, категорії та скасування статусу Заказника проводиться відповідно до законодавства України про охорону навколишнього природного середовища.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.07.2021 № 493 затверджено оновлене Положення про гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Серетський».
Згідно п. 1.2. Положення заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання.
Відповідно до п. 1.3. Положення Заказник, загальною площею 1192 гектара, розташований у межах заплави р. Секрет та р. Лопушенка від с. Плотича Тернопільського району до с. Носівці Тернопільської області, на території Білецької сільської ради (301,6 га), у тому числі 0,3 га у постійному користуванні комунального підприємства «Тернопільводоканал» та Тернопільської міської ради (890,4 га), у тому числі 24,86 га в оренді у фізичної особи-підприємця Бігуна Богдана Костянтиновича, які здійснюють свої повноваження та діяльність на території Заказника згідно цим Положенням.
Територія Заказника розташована у межах об`єкту Смарагдової Мережі Європи - «Seretskyi» площею 6489 га («Серетський», UA 0000189).
Згідно п. 1.4. Положення земельна ділянка, якій надано статус Заказника, не вилучаються у власників або користувачів.
Згідно п. 1.5. Положення землекористувачі на території Заказника у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», іншими законодавчими і нормативно-правовими актами та цим Положенням, забезпечують і несуть відповідальність за належний стан та додержання встановленого режиму території Заказника.
Відповідно до п. 1.6. Положення межі Заказника встановлюються в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. До встановлення меж Заказника у натурі його межі визначаються відповідно до Проєкту створення Заказника.
Розділом 2 Положення визначено мету створення і завдання Заказника.
Відповідно до п.2.1. Положення Заказник створено з метою збереження у природному стані водно-болотних масивів лісостепової торфоболотної області, які є регулятором водного режиму р. Серет, мають виключне значення у відновленні та підтриманні рівня підземних вод, у межах яких підтримуються умови для існування типових та унікальних рослинних угрупувань, популяцій рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України, та Європейського Червоного списку, місць розмноження, скіпчення і проживання рідкісних видін тварин, що знаходяться під загрозою зникнення, нересту і розведення риби.
Відповідно до п.2.1. Положення основними завданнями Заказника є :
-створення умов для збереження у природному стані ділянки водно-болотних угідь у заплаві р. Серет та р. Лопушанка, які є регулятором водного режиму рік та рівня ґрунтованих вод прилеглих територій;
-відновлення та підтримання рівня підземних вод, які важливі для формування Горішньоівачівського водозабору, що є джерелом централізованого водопостачання міста Тернополя питною водою, забезпечення промисловості міста Тернополя технічною водою;
-підтримання умов проживання, концентрації під час міграцій, відтворення чисельності орнітологічного комплексу, у тому числі відтворення чисельності луня польового (Circus cyaneus), вівсянки чорноголової (Emberiza malanocephala), сорокупуда сірого (Lambrus viridis), горностая (Mustela erminea) - видів, занесених до Червоної книги України;
-збереження середовища існування пальчатокорінника травневого (Dactylorhiza majalis (Reichenb) p. F Hunt et Summerhayes), коручки болотної (Epipactis palustris (L.) Crantz.), молодильника озерного (Isoetes Lacustris L.), товстянки звичайної (Pinguicula vulgaris L.), пальчатокоріника Фукса (Dactilorhiza cordigera (Fries), меч-трави болотної (Cladium mariscus (L.)Pohl ) - видів, занесених до Червоної книги України, іншої типової водно-болотної рослинності для західного лісостепу;
-охорона місць нересту, нагулу чи зимівлі місцевих видів риб з невеликими популяціями (Leuciscus Leuciscus), в`язя (Leuciscus idus), coма (Silurus glanis), а також карася золотого, коропа, окуня, плітки, інших, що мають визначальне місце для підтримання їх популяцій;
-здійснення науково-дослідних робіт з метою розробки заходів по збереженню водно-болотних угідь, їх раціональному використанню в умовах антропогенного впливу, що посилюєься;
-підтримання загального екологічного балансу в регіоні;
- поширення екологічних знань серед населення тощо.
Розділом 2 Положення визначено Режим Території.
Згідно п. 3.1. Положення відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території Заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням Заказника, передбаченим цим Положенням, і загрожує збереженню природного комплексу (наведено перелік видів діяльності).
Відповідно до п.5.1. Положення зміна меж, категорії та скасування статусу Заказника проводиться відповідно до законодавства України про охорону навколишнього природного середовища.
У ч.1 ст.9 Конституції України закріплено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. В ч.1 ст.15 Закону України «Про міжнародні договори України» визначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Згідно п.1 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 №614, Міндовкілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема, формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки.
Відповідно до Пояснення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) №16/16-02/48-23 від 06.02.2023 Україна приєдналась до Бернської конвенції відповідно до Закону України від 29.10.1996 №436/96-ВР «Про приєднання України до Конвенції 1979 року «Про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі» та є стороною Бернської конвенції, а отже виконує взяті зобов`язання, у тому числі щодо створення Смарагдової мережі.
Резолюцією №5 (1998) Постійного комітету Бернської конвенції «Про правила мережі територій особливого природоохоронного значення (Смарагдова мережа) визначено https:// rm.coe.int/1680746bfa: будь-яка територія, на суші чи на морі, яка відповідає характеристикам, встановленим в пункті 1 Рекомендації ПК №16(1989). Може стати частиною Смарагдової мережі.
Для того, щоб території особливого природоохоронного значення (Areas of Special Conservation Interest-ASCIs) включити до Смарагдової мережі, вони мають бути призначені Урядами.
Для визначеної Урядом території особливого природоохоронного значення заповняється Стандартна форма даних, яка подається до Секретаріату Конвенції.Дана Стандартна форма даних є аналогом такої ж форми для мережі «Natura 2000» і є додатком до Резолюції №5.
Інформація про території особливого природоохоронного значення має бути опублікована та зібрана в базі даних, за винятком інформації, яка визнана конфіденційною.
Уряди зобов`язані здійснювати контроль статусу збереження видів і природних оселищ у межах призначених територій особливого природоохоронного значення, інформувати Секретаріат Конвенції про будь-які суттєві зміни, які ймовірно вплинуть негативно в значній мірі на екологічні характеристики призначених територій особливого природоохоронного значення чи на умови, що обумовлювали їх призначення.
Зокрема, Рекомендацією №16 (1989) Бернської конвенції визначено, що договірні сторони повинні забезпечити належне управління територіями Смарагдової мережі.
Збереження цих територій є зобов`язанням України перед Радою Європи в рамках Бернської конвенції та Європейським Союзом в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі-Угода).
Додатком ХХХ до Угоди передбачено заходи щодо наближення національного законодавства в секторі «Охорона природи» у частині двох директив ЄС: Директива №2009/147/ЄС про захист диких птахів (Пташина директива), Директива №92/43/ЄС про збереження природного середовища існування дикої флори та фауни (Оселищна директива), у тому числі:запровадження зберігаючих захисних заходів для захисту мігруючих видів птахів; запровадження заходів, необхідних для збереження територій; встановлення системи моніторингу природоохоронного статусу оселищ та видів тощо.
Враховуючи зазначене, при плануванні або здійсненні діяльності в межах території Смарагдової мережі або за її межами, але яка може мати вплив на таку територію, потрібно враховувати необхідність забезпечення збереження у довгостроковій перспективі природних оселищ та видів природної фауни і флори, що підлягають особливій охороні в Європі.
Межі територій Смарагдової мережі і їх стандартні форми даних розміщені на офіційному сайті Ради Європи:https:// www.coe.int/en/web/bern-convention/emerald-viewer.
При цьому, Міндовкілля інформує про наявність інформаційного шару «Смарагдова мережа» на Публічній кадастровій карті України:https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta.
Листом від 21.09.2022 №25/2-121/12655-22 Міндовкілля повідомило, що гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Серетський» розташований на території Смарагдової мережі UA0000189 «Seretskyi». У вказаному листі Міндовкілля зазначило, що при плануванні або здійсненні діяльності має враховуватися необхідність збереження у довгостроковій перспективі природних оселищ та видів природної фауни і флори, що підлягають особливій охороні в Європі та вказані у стандартних формах даних територій смарагдової мережі, що розміщені на офіційному сайті ради Європи: https:// www.coe.int/en/web/bern-convention/emerald-viewer.
Також Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації (Тернопільська обласна військова адміністрація) в своєму листі №04.1/847 від 03.08.2022 повідомило, що земельні ділянки з кадастровими номерами 612268540:01:01:053, 6122685400:01:01:0054 розташовані у межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський» та належать до природно-заповідного фонду України. До даного листа додано, зокрема, картосхеми розташування гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський» у межах території колишньої Малашівської сільської ради Зборівського району.
Крім того, листом №04.2/908 від 18.08.2022 Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації (Тернопільська обласна військова адміністрація) повідомлено, що земельні ділянки з кадастровим номером 6122685400:01:01:0054 площею 7 га, та 612268540:01:01:053 площею 10,74 га - розташовані у межах території гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський», створеного відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 25 лютого 1980 р.№132 «Про доповнення переліку державних заказників Української РСР» зі змінами, затвердженими постановою від 12 грудня 1983 р.№495 «Про доповнення переліку державних заказників Української РСР». Також повідомлено про надання завірених копій охоронних зобов`язань щодо забезпечення режиму охорони та збереження території заказника та завірені картосхеми території заказника у межах Малашовецької сільської ради.
Також в доповнення до листа управління від 18.08.2022 №04.2/908 Управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації (Тернопільська обласна військова адміністрація) своїм листом №04.2/909 від 18.08.2022 надано завірену картосхему проектованих меж гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський» у межах земель колгоспу « 17 вересня» станом на 1980 рік.
Судом під час розгляду справи по суті на стадії дослідження доказів було оглянуто: веб-ресурс https:// www.coe.int/en/web/bern-convention/emerald-viewer та встановлено, що гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Серетський» розташований на території Смарагдової мережі UA0000189 «Seretskyi» (заказник відображено зеленим кольором в межах території Смарагдової мережі (межі відображено розовим кольором).
Крім того, судом було оглянуто веб-ресурс: https://sfmu.org.ua/smaragdova-merezha-v-ukrayini щодо того, які території вже включені до Смарагдової мережі та встановлено, що гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Серетський» внесений в Смарагдову мережу UA0000189.
Відповідно до наданого прокуратурою до позовної заяви висновку експерта від 06.09.2022 № 669/22-22 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42022212050000065 від 10.08.2022, земельна ділянка кадастровим номером 6122685400:01:001:0054:
-згідно даних Державного земельного кадастру знаходиться в межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський»;
-відповідно до фактичного місця розташування знаходиться в межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський»;
-згідно даних Державного земельного кадастру, відноситься до земель сільськогосподарського призначення - землі загального використання, пасовища станом на дату проведення експертизи. Разом з тим, дана земельна ділянка сформована із земель природно-заповідного фонду.
21.02.2019 між Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (в подальшому - Сторона 1), з однієї сторони, та Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» (в подальшому- Сторона 2), з іншої сторони, укладено договір №12-Г на проведення заходу з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, згідно п.1.1. якого за умовами цього договору Сторона 2 здійснює захід з інвентаризації несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі крім земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій, на території об`єднаних територіальних громад з метою формування відповідних земельних ділянок та реєстрації їх у Державному земельному кадастрі відповідно до вимог чинного законодавства, технічного завдання на здійснення заходів з інвентаризації земель (Додаток 1 до договору) та плану здійснення заходу з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності (Додаток 2 до договору), які є невідємною частиною цього Договору, а Сторона 1 вживає організаційних заходів щодо виділення бюджетних асигнувань відповідно до Плану заходів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру бюджетної програми «Проведення земельної реформи» у 2019 році та Плану використання бюджетних коштів на 2019 рік.
13.05.2019 Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) прийнято наказ №129 «Про деякі питання проведення заходу з інвентаризації земель державної власності», відповідно до п.1 якого: внести зміни до наказу Держгеокадастру від 21.02.2019 №59 «Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності», зокрема, пункт 1 викладено в редакції: « 1.Провести у 2019 році захід з інвентаризації земель державної власності, а саме: інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах об`єднаних територіальних громад (несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі крім земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій) згідно з додатком 1, що додається; інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності на території областей України (несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі) згідно з додатком 2, що додається»; відповідно до п.2 якого: укласти додаткову угоду до договору з державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» від 21.02.2019 №12-Г на здійснення заходу з інвентаризації земель державної власності як з одержувачем бюджетних коштів за напрямком, визначеними підпунктом 3 пункту 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з проведення земельної реформи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2011 №219.
До даного наказу укладено Додаток 1 «Перелік об`єднаних територіальних громад, на території яких проводитиметься інвентаризація земель сільськогосподарського призначення державної власності у 2019 році» , Додаток 2 «Перелік областей, на території яких проводитиметься інвентаризація земель сільськогосподарського призначення державної власності у 2019 році», Додаток 3 «План здійснення заходу з інфенттаризації земель державної власності на 2019 рік».
За результатами інвентаризації спірна земельна ділянка була внесена в Державний земельний кадастр.
В матеріалах справи знаходиться Поземельна книга (копія) кадастровий номер земельної ділянки 6122685400010010054, яка відкрита 05.12.2019 державним кадастровим реєстратором Відділу у Зборівському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.
Згідно ч.1 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» №3613-VI від 7 липня 2011 року ( ст.24 в редакції станом на 05.12.2019) державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
Згідно ч.9 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.
Згідно ч.1 ст.25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а)кадастровий номер; б)площа; в)місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г)склад угідь; ґ)цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів.
Згідно ч.2 ст.25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.
В Поземельній книзі в Розділі 1. «Земельна ділянка.Загальні відомості» міститься запис від 05.12.2019 р.№001 (аркуш №1), в якому зазначено відомості про земельну ділянку 6122685400010010054:
*Місце розташування: Тернопільська область, Зборівський район, Малашовецька сільська рада;
*Цільове призначення:
-категорія земель: Землі сільськогосподарського призначення;
-вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель:Землі загального користування;
-код цільового призначення: 18.00 Землі загального користування (землі будь-якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, набережні, пляжі, парки, зелені зони, сквери, бульвари, водні об`єкти загального користування, а також інші землі, якщо рішенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування їх віднесено до земель загального користування);
*площа, гектарів: 7,0000;
*нормативна оцінка:
-значення, гривень: не зазначено;
-визначена (проіндексована): не зазначено;
-дата оцінки земель: не зазначено;
*форма власності: державна власність;
*прізвище та ініціали Державного кадастрового реєстратора, який вніс відомості:Рум`яна І.М.
Згідно ч.1 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Згідно ч.2 ст.79-1 ЗК України формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (ч.3 ст. 79-1 ЗК України).
Згідно ч.4 ст.79-1 ЗК України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння її кадастрового номера.
Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (ч.9 ст.79-1 ЗК України).
Згідно ч.10 ст.79-1 ЗК України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Спірній земельній ділянці площею 7 га було присвоєно кадастровий номер 6122685400:01:001:0054. Дана спірна земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі. Проведено державну реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку Тернопільської міської ради.
А, отже, спірна земельна ділянка площею 7 га кадастровий номер 6122685400:01:001:0054 стала об`єктом цивільних прав за основним цільовим призначенням категорія землі сільськогосподарського призначення.
Разом з тим, з огляду на вищенаведене, дана земельна ділянка була сформована з земель природно-заповідного призначення.
Стаття 20 ЗК України передбачає встановлення та зміну цільового призначення земельних ділянок.
Відповідно до ч.1 ст.20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Респрубліки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що стосовно спірної земельної ділянки розроблявся проект землеустрою.
Згідно ч.7 ст.20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Листом від 28.09.2022 №10-19-0.51-2494/2-22 Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повідомило окружну прокуратуру, що постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України по зміні цільового призначення земельної ділянки за вищезазначеним кадастровим номером в Головному управлінні на дату передачі її земель до земель комунальної власності відсутні.
Також відповідно до інформації з Секретаріату Кабінету Міністрів України №20985/0/2-22 від 12.10.2022 (наданої на запит окружної прокуратури №7350 вих-22 від 03.10.2022) Кабінетом Міністрів України рішення про зміни меж чи передачі земельної ділянки із вищевказаним номером (стосується зокрема земельної ділянки кадастровий номер 6122685400:01:001:0054) у комунальну власність не приймалися.
Крім того, саме Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області в своєму листі №10-19-0.51-2494/2-22 від 28.09.2022 зазначило про те, що постанови чи розпорядження Кабінету Міністрів України по зміні цільового зокрема земельної ділянки за кадастровим номером 6122685400:01:01:0054, в Головному управлінні на дату передачі її до земель комунальної власності відсутні. Дана земельна ділянка відносилась до земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (18.00 Землі загального користування).
Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області перевищило свої повноваження, та змінило цільове призначення спірної земельної ділянки - з природно-заповідного призначення на сільськогосподарське призначення, без погодження з Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.4 та ч.8 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірних розпоряджень та наказу №41-ОТГ від 09.12.2020 Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області) відповідно Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно ч.9 ст.149 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірних розпоряджень та наказу №41-ОТГ від 09.12.2020 Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області) Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб`єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" і земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти газотранспортної системи, що передаються суб`єкту господарювання у зв`язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу, крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, вилучати земельні ділянки державної власності природоохоронного призначення до 27.05.2021 мав виключно Кабінет Міністрів України.
Документи, на підставі яких Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області видано наказ №41-ОТГ від 09.12.2020 про передачу, зокрема, спірної земельної ділянки із державної у комунальну власність не містять посилань на постанови чи розпорядження Кабінету Міністрів України.
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі,в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Частиною 4 статті 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.
Згідно ч.1 ст.84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.
Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (ч.2 ст.84 ЗК України).
Згідно ч.1 ст.117 Земельного Кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Таким чином, згідно ч.5 ст.122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону ( п.2 ч.1 ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).
Пунктом 3 статті 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.
Як передбачено п.11 ч.1 ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація погоджує документацію із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України «Про землеустрій», щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Пунктом «а» ч.2 ст.20-4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що до компетенції обласної державної адміністрації належить забезпечення реалізації державної політики у сфері заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, здійснення управління та регулювання у сфері охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду України на відповідній території.
Відповідно до ст.150 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду відносяться до особливо-цінних земель, припинення права постійного користування на які з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що землі природно-заповідного фонду гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський» належать до державної власності та перебувають у розпорядженні обласної державної адміністрації, проте спірну земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Тернопільською міською радою як комунальна власність. Однак, з урахуванням редакції ст.149 Земельного кодексу України, розпорядником земель була Тернопільська обласна державна адміністрація.
В пункті 6.19 постанови від 7 квітня 2020 року у справі №916/2791/13 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що цільове призначення земель України покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель (розділ ІІ «Землі України» ЗК України), при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності, відносно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки.
Також у постанові від 03 вересня 2020 року у спаві №911/3306/17 Верховним Судом вказано стосовно, зокрема, земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, що остання, втручаючись у права щодо таких земельних ділянок, захищає загальні інтереси у безпечному довкіллі, не погіршенні екологічної ситуації, у використанні майна не на шкоду людині та суспільству і ці інтереси реалізовуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок.
З огляду на вищезазначене, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області не було наділене повноваженнями щодо розпорядження (вилучення) землями (земель) природно-заповідного фонду (частиною земель природно-заповідного фонду є спірна земельна ділянка площею 7 га) та зміни цільового призначення земель природно-заповідного фонду державаної власності на землі сільськогосподарського призначення.
Відтак, прийняття наказу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №41-ОТГ від 09.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» зумовило незаконну передачу земельної ділянки з кадастровим номером 6122685400:01:001:0054 з земель державної власності до земель комунальної власності та фактично змінено цільове призначення вказаної земельної ділянки.
Також відповідно до наказу №129 від 13.05.2019 «Про деякі питання проведення заходу з інвентаризації земель державної власності» Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) планувалось проведення у 2019 році інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності. Натомість фактично було проведено інвентаризацію земель природно-заповідного фонду (стосується спірної земельної ділянки).
Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області у своїх Поясненнях вказує, що у зв`язку із відсутністю проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж земель гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський», а також відсутністю у Державному земельному кадастрі відомостей про межі даного заказника та обмежень у використанні таких земель, Головним управлінням за наслідками інвентаризації земель до Державного земельного кадастру внесено відомості про спірну земельну ділянку, як землі сільськогосподарського призначення та передано її у комунальну власність.
Однак такі аргументи Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області суд не приймає до уваги, з огляду на наступне.
Так, дійсно, матеріалами справи не підтверджено, що межі гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський» встановлені.
Згідно ст.7 Закону України «Про природно-заповідний фонд» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до п.1.6. Положення про гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Серетський» (затверджено Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 21.08.2012 № 415) до встановлення меж Заказника у натурі його межі визначаються відповідно до проекту його створення та відповідно до п.1.6. оновленого Положення про гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Серетський» (затверджено Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.07.2021 № 493) межі Заказника встановлюються в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. До встановлення меж Заказника у натурі його межі визначаються відповідно до Проєкту створення Заказника.
Як вбачається із матеріалів справи, проєкт створення Заказника відсутній. Також межі Заказника у натурі не встановлені.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області володіло інформацією про розташування та місцезнаходження гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський» (основні аргументи - відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про межі даного заказника та обмежень у використанні таких земель).
Також, як вбачається із Листа Міністерства Захисту Довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) № 25/2-11/12655-22 від 21.09.2022, з метою виконання протокольних рішень наради від 26.09.2019 під головуванням Прем`єр-міністра України О.Гончарука «Питання функціонування державних кадастрів» та пункту 5 селекторної наради від 08.11.2019 під головуванням Прем`єр-міністра України з питань реалізації програм і проектів регіонального розвитку, Міністерство енергетики та захисту довкілля передало до Держгеокадастру надіслані обласними державними адміністраціями в сканованому вигляді матеріали, які містили проекти створення об`єктів природно-заповідного фонду, охоронні зобов`язання,положення та картографічні матеріали територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також наявні в міністерстві картографічні матеріали щодо біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків.
Також Міністерство зазначило, що відповідно до пункту 4 Порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами, затвердженого постановою Кабінету Міністерства України від 03.06.2013 №483 (далі-Порядок) взаємодія між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами здійснюється шляхом надання картографічної основи та іншої інформації Державного земельного кадастру для інших кадастрів та інформаційних систем, а також шляхом надання до Державного земельного кадастру геопросторових даних та інших матеріалів кадастрів та інформаційних систем.
Планово-картографічні та інші матеріали щодо розташування та режиму природоохоронних територій та об`єктів, інші дані Державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду, входять до Переліку відомостей, обмін якими здійснюється в процесі інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами.
Пунктом 12-2 Порядку визначено, що дані інших кадастрів та інформаційних систем, розміщені на картографічній основі Державного земельного кадастру у вигляді інформаційних шарів і атрибутів, є офіційними. У разі потреби такі дані можуть уточнюватися після розроблення документації, передбаченої законодавством.
Робота щодо наповнення шару «Природно-заповідний фонд» була проведена за підтримки проекту «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні», що впроваджується Світовим банком та фінансується Європейським Союзом та передана Міндовкіллю листом від 04.06.2021 № 2021/8068/04-1.
Міндовкілля відповідно до Порядку, з метою інтеграції державних кадастрів та ресурсів надало межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду та їхню атрибутивну таблицю для відображення даних у інформаційному шарі Публічної кадастрової карти України «Природно-заповідний фонд».
Версія шару «Природно-заповідний фонд», яка опублікована на Публічній кадастровій карті 09.06.2021 не є остаточною і буде постійно оновлюватися.
Міністерство у своєму листі, також зазначило, що гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Серетський» розташований на території Смарагдової мережі - UA0000189 Seretskyi.
При плануванні або здійсненні діяльності має враховуватися необхідність забезпечення збереження у довгостроковій перспективі природних оселищ та видів природної фауни і флори, що підлягають особливій охороні в Європі та вказані у стандартних формах даних територій Смарагдової мережі, що розміщені на офіційному сайті Ради Європи: https://www.coe.int/en/web/bern-convention/emerald-viewer.
Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області не спростовано доказами, що ним не отримувались зазначені вище матеріали, картографічні матеріали від Міндовкілля.
Крім того, згідно п.1.2. та п.2.1. Інструкції про зміст та складання документації державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду України (далі-Інструкція), затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 16.02.2005 №67, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2005 р. за №298/10578, відповідно дана Інструкція визначає склад та зміст документації державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду (далі-кадастр), єдині вимоги щодо заповнення кадастрових форм та строки подання документів; документація кадастру включає, зокрема, форму 1ДКПЗФ«Картка первинного обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України (додаток 1).
Згідно п.3.1. та п.3.2. Інструкції відповідно організація ведення кадастру, координація діяльності, пов`язаної з виконанням кадастрових робіт, забезпечення розробки нормативно-правових актів та методичних матеріалів, необхідних для ведення кадастру, покладається на Мінприроди; за результатами обліку, обстеження та інвентаризації природних комплексів, оцінки стану об`єктів ПЗФ, аналізу і узагальнення даних інших джерел на кожний об`єкт ПЗФ заповнюється Форма 1ДКПЗФ «Картка первинного обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України».
Відповідно до п.3.4. та п.3.5. Інструкції заповнення Форми 1ДКПЗФ щодо всіх інших об`єктів ПЗФ (крім визначених у п.3.3.) забезпечують уповноважені органи у відповідних адміністративно-територіальних одиницях; уповноважені органи здійснюють облік об`єктів ПЗФ, накопичення, оброблення та узагальнення кадастрової інформації щодо об`єктів ПЗФ, розташованих на закріпленій за ними території, та передають її у вигляді заповнених форм 1ДКПЗФ Мінприроди у термін до 1 березня року для оприлюднення даних кадастру.
Згідно п.3.6. та п.4.1. Інструкції відповідно Мінприроди формує та забезпечує оприлюднення на офіційному веб-сайті Мінприроди матеріалів кадастру в термін до 1 червня відповідного року; оброблення даних за формою 1ДКПЗФ та складання даних кадастру за формою 2 ДКПЗФ здійснюється шляхом використання Автоматизованої інформаційної системи ведення державного кадастру територій та об`єктів ПЗФ.
Підпункт 5.1.1.Інструкції передбачає заповнення рядків Картки. Картка складається з 28 розділів, що містять інформацію про окремі показники (групи показників).Номер розділу позначається трьома першими розрядами коду. Для об`єктів ПЗФ, які не є установами ПЗФ, проставляється,зокрема, 110 00 000 0000 - для об`єктів ПЗФ площею до 100 га зазначаються географічні координати умовного центру ділянки, площею понад 100 га - географічні координати крайньої північної, східної, південної та західної точок території.
Гідрологічний заказник «Серетський» має площу 1192 га, тобто понад 100 га.
В Картці первинного обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України Державного кадастру природно-заповідного фонду України (форма 1ДКПЗВ) по Тернопільській області (наданій відповідачем до матеріалів справи) зазначено географічні координати крайніх точок території (градуси, минути,секунди) гідрологічного заказника «Серетський»:
північна - 49 0 43/ 45// пн.ш. 250 23/ 10// сх.д західна - 49 0 43/ 39// пн.ш. 250 23/ 14// сх.д
південна - 49 0 36/ 40// пн.ш. 250 31/ 25// сх.д східна - 49 0 36/ 45// пн.ш. 250 32/ 30// сх.д
З огляду на те, що матеріали кадастру оприлюднюються на офіційному веб-сайті Мінприроди, а відтак, слід вважати, що географічні координати крайніх точок території (градуси, минути,секунди) гідрологічного заказника «Серетський» також оприлюднені на офіційному веб-сайті Мінприроди, та доступні до застосування.
Відповідачем до матеріалів справи надано лист Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної військової адміністрації «Про гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Серетський» №04.1/1444 від 26.11.2022 на адресу Тернопільської міської ради. Як вбачається із даного листа в додатку зазначено документи, які надавались разом з листом, а саме: 1.Документи до проекту створення заказника на 25 арк.; 2.Розподіл земель заказника по угіддях, власниках та користувачах земельних ділянок в його межах на 7 арк.; 3.Картосхеми заказника у межах Тернопільської міської територіальної громади на 5 арк.; 4.Охоронні зобов`язання на 38 арк.; 5.Положення про заказник на 29 арк.; 6.Картки первинного обліку на заказник на 16 арк. Відповідачем надано до матеріалів справи лише документи, які вказані в листі під номерами 2 та 6 на 14 арк. Однак документи до проекту створення заказника на 25 арк. відповідачем не було надано до матеріалів справи.
Отже, з цього можна зробити висновок, що такі документи до проекту створення заказника існують.
Також оглянувши додані Управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації (Тернопільська обласна військова адміністрація) до свого листа №04.2/908 від 18.08.2022 2 витяги з документації Державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду України (станом на 1997 рік), які включають 2 завірені картосхеми території заказника. На одній із картосхем справа вверху зазначено: «Серетський» гідрологічний заказник загальнодержавного значення (в межах Малашівської с/р) Площа 501,9 га; зліва внизу зазначено: Затверджую: Начальник Тернопільського обласного управління земельних ресурсів М.Романський, та міститься його підпис та відбиток печатки управління; Погоджено: Начальник Зборівського районного відділу земельних ресурсів П.Будник, та міститься його підпис та відбиток печатки.
В своєму листі №10-28-0.215-6136/2-22 від 19.09.2022 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) повідомила, зокрема, що з врахуванням ч.3 ст.6 Закону України «Про Державний земельний кадастр» адміністратором Державного земельного кадастру відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 28.01.2016 №36 «Про визначення адміністратора Державного земельного кадастру» є державне підприємство «Центр державного земельного кадастру(далі-ДП «Центр ДЗК»). Інформацію, що відображалася в інформаційному шарі «Природно-заповідний фонд» розміщено на офіційному вебсайті Держгеокадастру у розділі Публічна кадастрова карта України» ДП «Центр ДЗК» згідно з даними, наданими Міністреством захисту довкілля та природних ресурсів України листами від 04.06.2021 №25/7-11/11576-21 та від 05.11.2021 №2/7-11/23523-21. Інформаційний шар «Природно-заповідний фонд» не містить офіційних відомостей Державного земельного кадастру і носить інформаційний характер. 11.06.2021 на офіційному вебсайті Держгеокадастру land.gov.ua оприлюднено повідомлення щодо розміщення на Публічній кадастровій карті України нового інформаційного шару «Природно-заповідний фонд».
ДП «Центр ДЗК» в своєму листі №3/1314 від 14.09.2022 повідомило, що дані, які містяться на Публічній кадастровій карті України в Інформаційному шарі «Природно-заповідний фонд» (далі-Інформаційний шар), були надані Держгеокадастру листом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 04.06.2021 №25/7-11-11576-21 та передані Центру ДЗК листами Держгеокадастру від 16.06.2021 №24-28-0.211-7240/2-21 та від 15.06.2021 №5-28397/0/1-21 для їх опрацювання та публікації. Центр ДЗК своїм листом від 08.07.2021 №3/2258 проінформував Держгеокадастр щодо забезпечення оновлення даних в Інформаційному шарі. За результатами геопросторового аналізу Центром ДЗК встановлено, що межі земельних ділянок з кадастровими номерами 6122685400:01:001:0054, 6122685400:01:001:0053 перебувають в межах об`єкту Інформаційного шару гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Серетський». Також в даному листі зазначено, що додатково Центром ДЗК підготовлена схема, що додається до цього листа, з відображенням меж земельних ділянок з кадастровими номерами 6122685400:01:001:0053, 6122685400:01:001:0054 та меж об`єкта Інформаційного шару гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Серетський».
Також в Технічній документації, яка розроблялась Тернопільською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» міститься Викопіювання з планово-картографічних матеріалів (Публічної кадастрової карти України) щодо місця розташування земельної ділянки площею 7,0000 га для проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення. Місце розташування земельної ділянки: Малашовецька сільська рада. Цільове призначення:18.00-Землі загального користування.
Як вбачається із Схеми розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 6122685400:01:001:0053 і 6122685400:01:001:0054 та об`єктів інформаційного шару «Природно-заповідний фонд» з врахуванням умовних позначень на даній схемі земельна ділянка з кадастровим номером 6122685400:01:001:0054 знаходиться в межах об`єкту інформаційного шару «Природно-заповідний фонд» гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Серетський».
Також експертом у своєму висновку в розділі «Дослідження» (висновок знаходиться в матеріалах справи), зазначено про те, що межі територій Смарагдової мережі і їх стандартні форми даних розміщені на офіційному сайті Ради Європи. Також як вбачається із зазначеного висновку, експертом було визначено частину межі гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський» на території Тернопільської об`єднаної територіальної громади (бувша територія Малашовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області) без визначення її загальної площі та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Щодо аргументів відповідача, які стосуються того, що оскільки спірна земельна ділянка складається із таких угідь як пасовища, то така земельна ділянка за основним цільовим призначенням відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, то зазначені аргументи не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Згідно ч.2 ст.22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать:
а)сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б)несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
З наданої відповідачем до матеріалів справи Картки первинного обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України Державного кадастру природно-заповідного фонду України (форма 1ДКПЗВ) по Тернопільській області вбачається ведення обліку назва території, об`єкта ПЗФ: «Серетський», значення: -загальнодержавне, категорія:заказник, гідрологічний, місцезнаходження об`єкта ПЗФ:Заплава р.Серет із Івачівською водоймою та фрагмент заплави р.Лопушанка від с.Плотича Тернопільського району до с.Носівці Зборівського району, загальна площа об`єкта ПЗФ в гектарах, всього: 1192,0 га /фактична площа 1222,3 га/, в постійному користуванні (власності) інших землекористувачів(власників):504,19 га, землі запасу та інші землі, що не надані у постійне користування і власність:617,11 га.
В даній Картці первинного обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України Державного кадастру природно-заповідного фонду України також зазначено розподіл земель об`єкта ПЗФ («Серетський») за угіддями та в колонці «Площі угідь в межах земель, що знаходяться в користуванні (власності) інших землекористувачів (власників), земель запасу та інших земель, не наданих у постійне користування чи власність» вказано:
*Сільськогосподарські землі, всього -137,89,
з них:-сільгоспугіддя (137,89)
з сільгоспугідь: -сіножаті (50,40), -пасовища (87,49).
*Ліси та інші лісовкриті площі, всього -26,2,
з них:-лісові землі, всього -12,20, - чагарники (14,0)
*Забудовані землі, всього-691,59.
*Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 0,20.
*Води, всього-333,3,
з них:-природні водотоки (51,0), -озера (2,80), -ставки (20,5),-водосховища (259,0)
Всього: 1192,0 га.
Разом з тим, зазначений розподіл земель об`єкта ПЗФ («Серетський») не свідчить про те, що спірна земельна ділянка 7 га містить сільськогосподарські угіддя, зокрема, пасовища.
В Поземельній книзі кадастровий номер земельної ділянки 6122685400010010054 міститься Розділ 2. Кадастровий план земельної ділянки та експлікація земельних угідь (запис від 05.12.2019 №002). Даний розділ містить Експлікацію земельних угідь, в якій зазначено всього земель, гектарів, у тому числі за земельними угіддями, гектарів: рілля, 7.0000; площа земельної ділянки, гектарів 7.0000 (арк.№2).
В подальшому в Розділ 2.Кадастровий план земельної ділянки та експлікація земельних угідь внесено запис від 06.12.2019 р. №003, та в Експлікації земельних угідь зазначено всього земель, гектарів, у тому числі за земельними угіддями, гектарів: пасовища, 7.0000; площа земельної ділянки, гектарів 7.0000 (арк.№3).
Тобто, спочатку було внесено в Поземельну книгу відомості щодо виду угіддя - рілля, потім щодо виду угіддя - пасовища. Це два різних види угідь. Так,згідно з Додатком 1 «Перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ)» до Порядку ведення Державного земельного кадастру №1051 від 17 жовтня 2012 року (в редакції на дату відкриття Поземельної книги) група Рілля включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви; група Пасовища включає сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби (ГОСТ 26640-85); рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20 відсотків ділянки.
А отже, внесення таких суперечливих відомостей щодо виду угідь викликає сумнів щодо реального виду угідь, які знаходяться на спірній земельній ділянці.
Відповідно до п.3.1. Положення про гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Серетський» (затверджено Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 21.08.2012 № 415) відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території Заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням Заказника, передбаченим цим Положенням, і загрожує збереженню природного комплексу у тому числі, зокрема: сінокосіння та випасання худоби та пташників.
Також відповідно до п.3.1. оновленого Положення про гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Серетський» (затверджено Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 20.07.2021 № 493) відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на території Заказника забороняється будь-яка діяльність, що суперечить меті та завданням Заказника, передбаченим цим Положенням, і загрожує збереженню природного комплексу у тому числі, зокрема: сінокосіння та випасання худоби поза межами спеціально відведених місць.
А згідно Переліку угідь згідно з класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) (Додаток 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру) пасовища є сільськогосподарськими угіддями, які систематично використовуються для випасання худоби. Однак, в силу ч.1 ст.26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.
Відповідно до ст.44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти, зокрема, заказники.
У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов`язаний із фактом знаходження на ній об`єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не рішенням органу місцевого самоврядування. Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до їх дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.
Отже, умовою належності спірної земельної ділянки до категорії земель природно-заповідного фонду є розташування на ній об`єктів визначених ст.44 ЗК України, ст.3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», а не перебування у її складі певних видів угідь.
Таким чином, спірна земельна ділянка, на якій розташований гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Серетський», належить до земель природно-заповідного фонду.
Згідно Заяв про приєднання документів до матеріалів справи відповідачем надано на диску сканкопії графічної частини проекту формування території і встановлення меж території Малашовецької сільської ради Зборівського району, Сканкопії експлікації земель із проекту роздержавлення та приватизації земель селянської спілки «Дніпро» Зборівського району Тернопільської області, Сканкопії зведеної експлікації усіх земель, що знаходяться на території Малашовецької сільської Ради народних депутатів у розрізі землевласників і землекористувачів, переліку та площ земельних угідь, а також наданих на вимогу суду копій цих документів у паперовій формі. Диск надано до Заяви про приєднання документів до матеріалів справи №б/н від 09.12.2022 (вх.№8415 від 12.12.2022), а копії документів в паперовій формі додані до Заяви про приєднання документів до матеріалів справи №б/н від 30.12.2022 (вх.№8936 від 30.12.2022).
Суд, оглянувши сканкопії надані на диску та в паперовій формі Земельно-кадастровий план новостворених агроформувань по Малашовецькій с/раді та зіставивши з розташуванням територій Смарагдової мережі та гідрологічного заказника «Серетський» на ній (після проведеного огляду відповідного веб-сайту), дійшов до висновку, що даний план не відображає розташування територій гідрологічного заказника «Серетський». Проте, на документі відображено частину земель природоохоронного призначення, які за умовними позначеннями відмічено червоним кольором. Даний Земельно-кадастровий план стосується визначення грошової оцінки земельних ділянок.
Суд, оглянувши сканкопії надані на диску та в паперовій формі Черговий кадастровий план Малашівецької С/Рада с.Малашівці с.Іванківці та зіставивши з розташуванням територій Смарагдової мережі та гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський» на ній (після проведеного огляду відповідного веб-сайту), дійшов до висновку, що даний Черговий кадастровий план відображає на території Смарагдової мережі та гідрологічного заказника «Серетський» за умовними позначеннями землі передані до земель запасу (земзапасу).
Суд надавши оцінку як доказу наданій відповідачем до матеріалів справи Тимчасовій картці первинного обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України Державного кадастру природно-заповідного фонду України (Форма 1ДКПЗФ), яка стосується території, об`єкту ПЗВ «Серетський» (національний міжнародний), вважає, що оскільки така Тимчасова картка містить виправлення в зазначених площах (стор.1 та стор.2), то даний доказ не може вважатись належним.
Суд не бере до уваги надані відповідачем до матеріалів справи Протоколи засідання робочої групи №1 від 11.11.2022 та №2 від 28.11.2022 для узгодження земельно-облікових відомостей, щодо земель природно-заповідного фонду Гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський» на території Тернопільської міської територіальної громади, оскільки такі докази здобуті відповідачем вже після набуття Тернопільською міською радою та реєстрації за нею права комунальної власності на спірну земельну ділянку.
Окремо суд оцінив як доказ у справі наданий прокуратурою до позовної заяви висновок експерта від 06.09.2022 № 669/22-22 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42022212050000065 від 10.08.2022.
За змістом ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов`язку доказування. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи або змінено його властивості, до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).
При вирішенні господарських спорів може бути досліджений і висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 924/497/19).
У вступній частині висновку зазначено, що експертиза проведена експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Тернопільського відділення за постановою від 01.09.2022 року слідчого відділення Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції Гладка Ю.М. про призначення комплексної судової земельно-земельної експертизи та експертизи з питань землеустрою у кримінальному провадженні № 42022212050000065 від 10.08.2022, за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.366 КК, ч.2 ст.364 КК України.
Разом із постановою щодо призначення експертизи надійшли матеріали кримінального провадження № 42022212050000065.
У висновку експерта вказано, що відповідно до ст.70 та п.2 ст.102 КПК України про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України за завідомо неправдивий висновок та за ст. 385 КК України за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків експерт попереджений.
На вирішення експерта поставлені такі питання:
1.Чи знаходяться земельні ділянки кадастровий номер 6122685400:01:001:0054 площею 7.00 га, 6122685400:01:001:0053 площею 10.74 га в межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський»?
2.Чи відповідно до фактичного місця розташування земельних ділянок кадастровий номер 6122685400:01:001:0054 площею 7.00 га, 6122685400:01:001:0053 площею 10.74 га ці земельні ділянки знаходяться в межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський»?
3.Враховуючи відповідь на два вище запитання чи земельні ділянки кадастрові номери 6122685400:01:001:0054, 6122685400:01:001:0053 належать до земель природно-заповідного фонду?
4.Чи територія Заказника розташована у межах об`єкту ?
Експертом зазначено, що у зв`язку із взаємопов`язаністю, необхідністю дослідження одних і тих же документів та нормативної бази, дослідження по першому, другому, третьому та четвертому питаннях - об`єднано.
Об`єктами дослідження були земельні ділянки з кадастровим номером 6122685400:01:001:0054 площею 7.00 га, з кадастровим номером 6122685400:01:001:0053 площею 10.74 га.
При проведенні експертного дослідження експертом використовувались наступні вимірювальні та технічні засоби:
-Програмне забезпечення для цифрової картографії та землеустрою Digitals/Delta XE Version 5.0 Professional.
-Програмний пакет Google Earth Pro v.7.3.4.8248.
Для оформлення результатів експертного дослідження застосовувався ПК Intel (R ) Pentium (R ) CPU G4400, принтер Canon PIXMA MP490.
Експерт у висновку зазначає, що дослідження проведено методом аналізу наданих на дослідження матеріалів справи та методом зіставлення відомостей про межі земельних ділянок, аналізом одержаних результатів та співставленням із відомостями, наявними в матеріалах кримінального провадження.
За результатами дослідження був складений план розташування земельних ділянок (додаток 1). На даний план нанесено земельні ділянки з кадастровим номером 6122685400:01:001:0054 площею 7.00 га, з кадастровим номером 6122685400:01:001:0053 площею 10.74 га., нанесенням орієнтовної межі гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський» та смарагдова мережа України - «Seretskyi» площею 6489 га (Серетський UA0000189 ) в межах розташування.
Також експертом була визначена частина межі Смарагдової мережі України на території Тернопільської об`єднаної територіальної громади (бувша територія Малашовецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області), без визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру
За твердженнями експерта, враховуючи наведене у висновку та місце розташування досліджуваних земельних ділянок було встановлено, що земельні ділянки кадастрові номери 6122685400:01:001:0054, 6122685400:01:001:0053 були сформовані без врахування меж природно-заповідного фонду та віднесені до земель сільськогосподарського призначення (аркуш 11 висновку).
Зокрема, по першому, другому, третьому та четвертому питаннях експерт дійшов висновку:
1.Земельні ділянки кадастровими номерами 6122685400:01:001:0054, 6122685400:01:001:0053, згідно даних Державного земельного кадастру знаходяться в межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський».
2.Відповідно до фактичного місця розташування земельних ділянок з кадастровими номерами 6122685400:01:001:0054 площею 7.00 га, 6122685400:01:001:0053 площею 10.74 га знаходяться в межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський».
3.Земельні ділянки кадастровими номерами 6122685400:01:001:0054, 6122685400:01:001:0053, згідно даних Державного земельного кадастру, відносяться до земель сільськогосподарського призначення - землі загального використання, пасовища станом на дату проведення експертизи. Разом з тим, дані земельні ділянки сформовані із земель природно-заповідного фонду.
4.Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 20.07.2021 № 493 затверджено Положення про гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Серетський» (далі - Положення). Відповідно до п.1.3. Положення територія Заказника розташована у межах об`єкту Смарагдової мережі Європи «Seretskyi» площею 6489 га (Серетський UA0000189 ).
В додатках до висновку експерта додано № 1 - План розташування земельних ділянок за кадастровими номерами 6122685400:01:001:0054 площею 7.00 га, 6122685400:01:001:0053 площею 10.74 га з нанесенням межі гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський» та межі Смарагдової мережі Європи «Seretskyi» площею 6489 га («Серетський» UA0000189).
Також додано, але не зазначено у додатках до висновку експерта Інформацію про земельну ділянку з кадастровим номером 6122685400:01:001:0054 та інформацію про земельну ділянку з кадастровим номером 6122685400:01:001:0053 з Державного земельного кадастру.
Відповідач вважає, що даний висновок експерта не може визнаватись доказом у даному судовому провадженні, оскільки виданий з порушенням вимог Закону України «Про судову експертизу», Наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, Наказу Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3505/5, а відтак є недопустимим, недостовірним та недостатнім, не підлягає врахуванню судом при розгляді та вирішенні спору у вказаній господарській справі, з наступних підстав, зокрема:
-у постанові слідчого йшлося про проведення комплексної судової земель-земельної експертизи а проведено інший вид експертизи земельно-технічну;
-клопотання направлено до спеціалізованої експертної установи, а експертизу проведено експертом Ярмол Володимиром Михайловичем, який за основним місцем роботи працює у ПП «Матек», відповідно не є працівником державної спеціалізованої установи, на дослідження до якої направлено постанову слідчого від 01.09.2022 та матеріали кримінального провадження, а документи про залучення його до проведення комплексної судової експертизи відсутні.
-у висновку у розділі «дослідження» експерт всупереч положення наведених норм Інструкції №53/5 вирішував питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта, з`ясовував питання права і надавав оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно правовими актами.
-експертом самостійно збиралися матеріали та документи, зокрема використовувались неофіційні дані електронного інтернет продукту - дані земельного кадастру України.
Прокурор заперечуючи твердження відповідача, щодо невідповідності висновку експерта, зазначив, що постанову про проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою було доручено здійснювати Ярмол В.М. судовому експерту, який має повну вищу освіту, за спеціальністю «Землевпорядкування», освітньо-кваліфікаційний рівень-спеціаліст інженер землевпорядник, спеціальність «Геодезія та землеустрій» освітньо-кваліфікаційний рівень «Інженерна геодезія» - магістр, свідоцтво міністерства юстиції № 49-21П від 14.09.2021 року, експертну кваліфікацію за спеціальностями 10.7.- «Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками», 10.20 «Експертиза з питань землеустрою», тобто у експерта наявні знання для проведення земельно-технічної експертизи.
Щодо доводу відповідача про порушення під час проведення експертизи норм законодавства, оскільки у постанові слідчого йшлося про проведення комплексної судової земель-земельної експертизи, а проведено інший вид експертизи земельно-технічну , слід зазначити наступне.
Як зазначено у п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід:
-визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв`язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи;
-визначити об`єкти, що підлягають експертному дослідженню;
-максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз`ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності;
-за необхідності визначити вид (підвид) судової експертизи, до компетенції якої відноситься роз`яснення відповідних питань. Якщо визначення такого виду (підвиду) саме по собі потребує спеціальних знань, його слід віднести на розсуд експертної установи (експерта).
Тобто, експерт у зв`язку з володінням спеціальних знань може самостійно визначити вид (підвид) судової експертизи, до компетенції якої відноситься роз`яснення відповідних питань, а тому твердження відповідача що експертом проведено інший вид експертизи є необґрунтованими.
Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5 (далі- Інструкція №53/5) комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Згідно пункту 4.1. Інструкції №53/5 керівник експертної установи розглядає отримані матеріали і доручає відповідному структурному підрозділу експертної установи організувати проведення експертизи.
При цьому він може безпосередньо призначити експерта та встановити строк виконання експертизи відповідно до вимог цієї Інструкції або передати вирішення цих питань заступнику керівника експертної установи чи керівникові підрозділу. Якщо в експертній установі не проводяться певні види експертиз та відсутні фахівці з певної галузі спеціальних знань, керівник експертної установи повідомляє про це орган (особу), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), та повертає матеріали справи без виконання.
Згідно із частиною другою статті 10 Закону України «Про судову експертизу» судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.
Відповідно до пунктів 1, 4, 5 розділу V Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, з подальшими змінами, у разі прийняття кваліфікаційною палатою ЦЕКК рішення про присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта особі у день складання кваліфікаційного іспиту видається свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта з певного виду експертної спеціальності або робиться відмітка у Свідоцтві про продовження терміну його дії. Строк дії Свідоцтва судового експерта становить три роки. Свідоцтво, видане працівнику, дає право на проведення судових експертиз та експертних досліджень за дорученням керівництва цієї установи.
Згідно з вимогами ч.ч.1-4 ст.66 Закону України від 22.05.2003 №858-ІV «Про землеустрій» професійною діяльністю у сфері землеустрою можуть займатися особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою. Підготовка інженерів-землевпорядників здійснюється на факультетах землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації. Відповідальними особами за якість робіт із землеустрою можуть бути лише сертифіковані інженери-землевпорядники. Сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, мають стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників відповідно до цього
Зміст вказаного Висновку експерта від 06.09.2022 № 669/22-22 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42022212050000065 від 10.08.2022 свідчить про те, що експертиза проведена експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНДІСЕ) Тернопільського відділення Ярмол Володимиром Михайловичем, який має повну вищу освіту за спеціальностями: «Землевпорядкування», освітньо-кваліфікаційний рівень-спеціаліст інженер землевпорядник (підтверджено кваліфікаційним сертифікатом інженера-землевпорядника №012920 від 30.05.2016 року), спеціальність «Геодезія та землеустрій» освітньо-кваліфікаційний рівень «Інженерна геодезія» - магістр, свідоцтво міністерства юстиції № 49-21П від 14.09.2021 року, експертну кваліфікацію за спеціальностями 10.7.- «Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками», 10.20 «Експертиза з питань землеустрою».
Тобто судовим експертом виконано експертизу відповідно до його підтвердженої в установленому порядку кваліфікації з певних спеціальностей, та за її результатами надано висновки судової експертизи. Отже, підстави для невизнання висновків цієї експертизи через виконання комплексної судової експертизи лише одним експертом, у даному випадку відсутні.
Щодо доводу відповідача про те, що клопотання направлено до спеціалізованої експертної установи, а експертизу проведено експертом Ярмол Володимиром Михайловичем, який за основним місцем роботи працює у ПП «Матек», відповідно не є працівником державної спеціалізованої установи, на дослідження до якої направлено постанову слідчого від 01.09.2022 та матеріали кримінального провадження, а документи про залучення його до проведення комплексної судової експертизи відсутні, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
До державних спеціалізованих установ належать:
-науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;
-науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України;
-експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Відтак, експертизи та дослідження, що проводяться атестованими судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, здійснюються з урахуванням обмежень, передбачених ст. 7 Закону України «Про судову експертизу».
Статтею 9 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.
Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 10 вказаного Закону унормовано, що судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.
Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.
До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.
Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.
Суд звертає увагу, що відповідачем не подано до матеріалів справи жодних доказів, які б підтверджували те, що експерт Ярмол В.М. не працює в Тернопільському відділенні Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ), а тому суд вважає, що доводи відповідача про те, що експертизу проведено експертом, який не працює в даній установі є необґрунтованими.
Твердження відповідача про те, що у висновку у розділі «дослідження» експерт всупереч положення наведених норм Інструкції №53/5 вирішував питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта, з`ясовував питання права і надавав оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно правовими актами, є необґрунтованими, оскільки відповідачем не вказано які саме питання вирішені експертом виходять за межі спеціальних знань експерта, а тому такі твердження відповідача свідчать лише про суб`єктивну оцінку відповідачем вказаного висновку та не спростовують викладених у ньому обставин та встановлених фактів.
Також суд враховує позицію викладену в Постанові Верховного суду від 16.03.2023 у справі № 925/400/21, що суд не може виходити за межі своїх повноважень, вказуючи на неправильність використання експертом певних методик при проведенні експертизи, способу визначення достовірності наданих на експертизу зразків, тощо, оскільки суд не наділений спеціальними знаннями у відповідній галузі.
Щодо доводу відповідача про те, що експертом самостійно збиралися матеріали та документи, зокрема використовувались неофіційні дані електронного інтернет продукту - дані земельного кадастру України, слід зазначити наступне.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що на додатках «Інформація про земельну ділянку» вказано застереження що «інформація є довідковою, забороняється використання даних зі сторінки для офіційних дій щодо земельної ділянки. Для отримання офіційної сторінки зверніться до ДЗК.
Суд зазначає, що твердження відповідача є необґрунтованими, оскільки експертом не вчинялися жодні офіційні дії щодо земельної ділянки (реєстрація права власності, тощо).
Відповідно до абз. 10 ч. 2 п. 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, у вступній частині висновку експерта зазначаються, зокрема, попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України або за відмову від надання висновку за ст. 385 цього Кодексу.
Отже, обов`язковою вимогою до висновку експерта є вказівка на те, що останній обізнаний про кримінальну відповідальність.
Якщо у висновку експерта відсутні відомості про попередження (обізнаність) його про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України або за відмову від надання висновку за ст. 385 цього Кодексу, то такий висновок є недопустимим доказом (аналогічна позиція викладена у постанові КГС ВС від 04.11.2020 у справі № 904/684/18).
Оцінюючи висновок експерта від 06.09.2022 № 669/22-22, суд вважає, що зазначений висновок містять докладний опис проведених досліджень, обґрунтовані висновки з поставлених запитань. У той же час, висновок експерта складений атестованим судовим експертом Ярмол Володимиром Михайловичем, який, як зазначено у висновку, попереджений (обізнананий) про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України або за відмову від надання висновку за ст. 385 цього Кодексу.
Таким чином, висновок від 06.09.2022 № 669/22-22 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42022212050000065 від 10.08.2022, приймається судом як належний та допустимий доказ.
При цьому, суд зазначає, що відповідач в силу ст. 101 ГПК України не був позбавлений можливості подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, однак таким правом не скористався.
Крім того, відповідач у справі не надав інших належних доказів, що спростовують висновки експерта.
Відповідно до ч.6 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Прокуратурою не надано до матеріалів справи вирок суду в кримінальному провадженні 42022212050000065 за ст.366 ч.2 КК України про вчинення кримінального правопорушення службовими особами ДП «Центр державного земельного кадастру» Тернопільська регіональна філія.
Щодо аргументів відповідача щодо того, що землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Відповідно до ч.1 ст.45 ЗК України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Згідно ст. 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.
Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.
Тобто, саме на момент оголошення заказників якщо земельні ділянки, водні та інші природні об`єкти перебувають у власності або у користуванні, то вони у власників або користувачів не вилучаються.
Згідно ч.5 ст.53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.
Суд зауважує, що по даній справі не є ключовим питанням перебування у державній, комунальній та приватній власності земель природно-заповідного фонду, а саме законність передачі земель природно-заповідного фонду з державної власності у комунальну.
Розділ Х Перехідних положень ЗК України доповнено пунктом 24 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423-ІХ від 28.04.2021, який набрав чинності 27.05.2021.
Пунктом 24 розділу Х Перехідних положень ЗК України унормовано, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення.
Таким чином, земельні ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення віднесені до земель державної форми власності.
Отже, законодавцем щодо передачі землі розташованої за межами населених пунктів у межах територіальних громад, передбачено чіткі та однозначні для розуміння винятки щодо земель, які потребують особливої правової охорони, за їх цільовим призначенням.
Згідно ч.5 ст.122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Отже, на даний час Тернопільська обласна державна адміністрація, що набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації, є розпорядником земель природно-заповідного фонду державної власності.
Указом Президента України №68/2022 від 24.02.2022 «Про утворення військових адміністрацій» на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку постановлено утворити Тернопільську обласну військову адміністрацію. Відповідно до пункту 2 даного Указу, Тернопільська обласна державна адміністрація набула статусу відповідної військової адміністрації у зв`язку із необхідністю забезпечення разом із військовим командуванням, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану без проведення реорганізації юридичної особи.
До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зміни щодо Тернопільської обласної державної адміністрації не вносились.
Верховний Суд в своїй постанові від 16 березня 2023 року у справі №925/400/21 в пунктах 8.38-8.46 відповідно зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
До того ж, Верховний Суд наголошує, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд, оцінивши в сукупності докази надані до справи прокуратурою та відповідачем, дійшов до висновку, що докази надані прокуратурою є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на їх спростування.
В п.146 постанови від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц зазначається, що Велика Палата Верховного Суду знов нагадує, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256 цс 18, пункти 95-98), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86, 115), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункти 63, 74) та інших.
Таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку ( п.147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц ).
В даному випадку належним відповідачем є Тернопільська міська рада, за якою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 6122685400:01:001:0054 площею 7 га.
В п.80 постанови від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц зазначено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (провадження № 12-161гс18, пункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (провадження № 12-245гс18, пункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 26), від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункт 8.5) та інші).
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (провадження № 14-36цс19, пункт 35), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс 19, пункт 27)). Тому, зокрема, наявність чи відсутність у органу, через який діє держава, статусу юридичної особи, значення не має (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21, пункти 8.10, 8.12) (п.81 постанови від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц Великої Палати Верховного Суду).
В п.82 постанови від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц Велика Палати Верховного Суду зазначила, що при цьому міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19 (провадження № 12-11гс21)). Отже, незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор.
Також згідно ч.1 ст.170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
В даному випадку, передача спірної земельної ділянки, яка була сформована із земель природно-заповідного фонду, з державної форми власності до комунальної форми власності відбулась як встановлено вище по рішенню суду з перевищенням повноважень Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області всупереч нормам чинного законодавства, тобто незаконно, а тому і набуття права комунальної власності Тернопільською міською радою є незаконним.
Тернопільська міська рада при прийнятті рішення про прийняття спірної земельної ділянки в комунальну власність, в силу характеристик (зовнішніх,об`єктивних, явних, видимих природних ознак) спірної земельної ділянки, та інформації яка є вільною в доступі та розміщена на інформаційних ресурсах щодо розташування гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Серетський», проявивши розумну обачність, могла і повинна знати про те, що спірна земельна ділянка є частиною земель природно-заповідного фонду.
Пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України передбачений такий спосіб захисту, як відновлення становища, яке існувало до порушення, а статтею 387 (частина перша) ЦК України передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння.
А тому, суд не вбачає, що у випадку витребування спірної земельної ділянки у відповідача на користь держави буде порушення ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом №11.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на наведене, норми чинного законодавства, суд вважає за необхідне позов задовольнити та витребувати на користь Держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації з незаконного володіння Тернопільської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером: 6122685400:01:001:0054 площею 7 га.
Судовий збір.
Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Тернопільською обласною прокуратурою за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 2481 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення №1649 (внутрішній номер 233361909) від 18.10.2022.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
З врахуванням п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Тернопільської обласної прокуратури 2481 грн. 00 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.
Витрати на правову допомогу.
Витрати на правову допомогу учасниками справи не заявлялись.
Керуючись ст.ст.46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити.
2.Витребувати на користь Держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації, яка набула статусу Тернопільської обласної військової адміністрації (46021, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, ідентифікаційний код 00022622) з незаконного володіння Тернопільської міської ради (46001, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5, ідентифікаційний код 34334305) земельну ділянку з кадастровим номером: 6122685400:01:001:0054 площею 7 га.
3.Стягнути з Тернопільської міської ради (46001, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5, ідентифікаційний код 34334305) на користь Тернопільської обласної прокуратури (вул. Листопадова, 4, м.Тернопіль, 46002, ідентифікаційний код 02910098) р/р UA 498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098, КЕКВ - 2800, - 2481 грн. 00 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
В зв`язку із перебуванням судді у відпустці з 19.04.2023 по 21.04.2023, на періодичному навчанні з 24.04.2023 по 28.04.2023, у відпустці з 01.05.2023 по 05.05.2023 повне рішення складено: 08 травня 2023 року.
Суддя С.О. Хома
скопійовано
-
скопійовано
-
