Справа № 343/103/23

Провадження № 22-ц/4808/490/23

Головуючий у 1 інстанції Тураш В. А.

Суддя-доповідач Мальцева

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

Головуючої судді Мальцевої Є.Є.,

суддів: Девляшевського В.А., Луганської В.М.,

секретар Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Долинського районного суду Iвано-Франкiвської областi від 13 лютого 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Долинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Нововасилівка Іванівського району Херсонської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовця Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_1 ), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Первомайське Донецької області під час проходження військової служби під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області.

Свої вимоги мотивує тим, що вона є матір`ю ОСОБА_2 . Її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання якого було по АДРЕСА_1 , був призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_5 , зарахований до особового складу військової частини № НОМЕР_1 , як стрілець снайпер 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти.

Відповідно до витягу з наказу №168 від 17 червня 2022 року командира військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) ОСОБА_2 вважався таким, що з 17 червня 2022 року справу та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

12 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання на ВОП «ЧЕРВОНИЙ 10» РОП «ШАМАН» її син зник без вісті, з приводу чого було призначене службове розслідування на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13 жовтня 2022 року № 761, яке проводив офіцер-психолог військової частини НОМЕР_1 .

Під час проведення службового розслідування було встановлено, що 12 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання після артилерійського обстрілу та штурму противником бойових позицій на ВОП «ЧЕРВОНИЙ 10» РОП «ШАМАН» був втрачений зв`язок з стрільцем - снайпером 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 , місце перебування не відоме, тіло не знайдено, залишилось на непідконтрольній території в зоні ведення інтенсивних бойових дій.

За результатами службового розслідування складений висновок, що загибель стрільця снайпера 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , згідно з вимогами ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», сталася під час проходження служби в Збройних Силах України, пов`язана з виконанням військового обов`язку військової служби в Збройних Силах України, та не пов`язано з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення і не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Загибель сталася під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області.

За фактом загибелі її сина ОСОБА_2 складено акт про настання смерті від 14 жовтня 2022 року з участю старшого стрільця 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 , солдата ПІБ, навідника 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 , солдата ПІБ, які засвідчили, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Первомайське Донецької області під час артилерійського обстрілу зі сторони противника, загинув стрілець снайпер 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 . Тіло загиблого військовослужбовця не можливо евакуювати у зв`язку з інтенсивним обстрілом зі сторони противника та штурмом позицій.

Солдату ОСОБА_2 була видана військовою частиною НОМЕР_1 довідка №2486 від 13 жовтня 2022 року про те, що він дійсно в період з 17 червня 2022 року по 13 жовтня 2022 року брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів с. Піски, Ясинуватського району Донецької області.

Таким чином, факт смерті ОСОБА_2 підтверджується довідкою доповіддю командира військової частини НОМЕР_1 від 13 жовтня 2022 року, рапортом командира 2 мотопіхотної роти в/ч НОМЕР_1 від 13 жовтня 2022 року, поясненнями старшого стрільця 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти в/ч НОМЕР_1 солдата ПІБ,місце проживання: Миколаївська область, поясненнями навідника 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти в/ч НОМЕР_1 солдата ПІБ, місце проживання м. Одеса, актом службового розслідування, який затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 16 жовтня 2022 року, актом про настання смерті від 14 жовтня 2022 року, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №868 від 16 жовтня 2022 року, з яких вбачається, що ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 у с.Первомайське Донецької області під час артилерійського обстрілу зі сторони противника, загибель його настала під час проходження військової служби та пов`язана з виконанням обов`язків військової служби із захисту Батьківщини.

Загибель сина мала місце під час активних бойових дій в с. Первомайське Донецької області, ця територія є тимчасово окупованою територією України, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Дана обставина позбавляє можливості отримати документи, передбачені ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", ст. 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52 в редакції наказу Міністерства юстиції України 18 грудня 2010 року №3307/5 ( лікарське свідоцтво про смерть; фельдшерська довідка про смерть) та зареєструвати факт смерті померлої особи у встановленому законом порядку. Судово-медична експертиза смерті її сина з цих же причин не проводилась. Станом на момент подання заяви тіло сина знаходиться на місці загибелі, а евакуація є неможливою.

У зв`язку із відсутністю документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5, які є підставою для державної реєстрації смерті, Долинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не має неможливості зареєструвати смерть сина ОСОБА_2 .

Встановлення факту смерті сина необхідно заявниці для державної реєстрації його смерті в органах РАЦС, оскільки від цього залежить виникнення її особистих та майнових прав, зокрема, отримання одноразової допомоги після загибелі сина та оформлення спадщини після його смерті.

Рішенням Долинського районного суду Iвано-Франкiвської області від 13 лютого 2023 року заяву задоволено. Встановлений факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Нововасилівка Іванівського району Херсонської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовця Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_1 ), який загинув у с.Первомайське Покровського району Донецької області під час проходження військової служби під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу. Вважає дане рішення суду незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись до суду з вказаною заявою, визначаючи мету встановлення вищезазначеного факту, заявник посилається на необхідність реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця - на думку представника заінтересованої особи це вже спір про право.

Просить скасувати рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2023 року та прийняти нове, яким у задоволенні заяви відмовити.

Заявник ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вказала, що суд дійшов правильного висновку, який належно доведений матеріалами справи. Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону і підстави для його скасування відсутні. Просить залишити апеляційну скаргу заінтересованої особи без задоволення, а рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2023 року без змін.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не явилася, представник Долинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області надав заяву про розгляд справи без його участі.

Статтею 372ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , який підтримав апеляційну скаргу, просив рішення суду скасувати, в задоволенні заяви відмовити, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції керувався наступними нормами закону.

Відповідно дост.1Закону України"Проправовий режимвоєнного стану"від 12травня 2015року №389-VIIIвоєнний стан-цеособливий правовийрежим,що вводитьсявУкраїні абов окремихїї місцевостяху разізбройної агресіїчи загрозинападу,небезпеки державнійнезалежностіУкраїни,її територіальнійцілісності тапередбачає наданнявідповідниморганам державноївлади,військовому командуванню,військовим адміністраціямта органаммісцевого самоврядуванняповноважень,необхідних длявідвернення загрози,відсічі збройноїагресії тазабезпечення національноїбезпеки,усунення загрозинебезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст. 2 зазначеного Закону України).

Загальновідомою та такою, що не потребує доказування за змістом ст. 82 ЦПК України є обставина, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, останній раз Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022, згідно якого воєнний стан продовжений строком на 90 діб.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з ч.1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 49 ЦК України смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Судом встановлено, що заявник є матір?ю ОСОБА_2

ОСОБА_2 з 17.06.2022 зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення і вважати таким що з 17.06.2022 справу та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою, а з 18.06.2022 - на котлове забезпечення і призначено на посаду стрільця-снайпера 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти, 3526413378, ВОС-100672А, шпк «солдат» (а.с.21).

ОСОБА_2 в період з 17.06.2022 по 13.10.2022 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів с. Піски, Ясинуватського району Донецької області (а.с.22).

Акт про настання смерті від 14.10.2023 підтверджує, що 12.10.2022 у с.Первомайське, Донецької області під час артилерійського обстрілу зі сторони противника загинув стрілець-снайпер 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 . Тіло загиблого військовослужбовця не можливо евакуювати у зв`язку із інтенсивним обстрілом зі сторони противника та штурмових позицій (а.с.26)

З наказу командира військової частини НОМЕР_1 №868 від 16.10.2022 судом встановлено, що загибель стрільця - снайпера 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , згідно з вимогами ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» сталося під час проходження служби Збройних Силах України та пов`язана з виконанням військового обов`язку військової служби в Збройних Силах України, та не пов`язано з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення і не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Загибель сталася під час бойових дій і забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області.

Даним наказом наказано старшому помічнику начальника штабу з кадрів і стройової частини військової частини НОМЕР_1 , вивести урозпорядження стрільця - снайпера 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 у зв`язку з загибеллю (а.с.28-29) .

Як вбачається зі справи, матеріалами справи достатньо і належно доведений факт настання смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 у с.Первомайське Донецької області під час артилерійського обстрілу зі сторони противника солдата ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно з ст.68 ЗУ «Про нотаріат» та п.11.3 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮУ від 22.02.2012 №296/5 при зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, заявник надає свідоцтво про смерть спадкодавця, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану.

П.1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5 встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до вимог Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма № 1 Об/о), затвердженої наказом МОЗ України від 08.08.2006 № 545, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину (пп.2.2 п.2).

Відповідно до вимог Інструкції щодо заповнення та видачі фельдшерської довідки про смерть (форма № 1 Об/о), затвердженої наказом МОЗ України від 08.08.2006 № 545, фельдшерська довідка про смерть видається лише на підставі медичної документації, яка відображає стан хворого до його смерті, якщо немає підозри на насильницьку смерть і причина смерті може бути встановлена точно (п.2.4). При підозрі насильницької смерті або у випадках, зокрема, коли смерть настала від механічної асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, а також на померлих, особистість яких не встановлена, фельдшерська довідка про смерть не видається. У цих випадках обов`язково провадиться судово-медична експертиза, після чого видається лікарське свідоцтво про смерть закладом охорони здоров`я (п.2.5). Забороняється видача фельдшерської довідки про смерть заочно, без особистого встановлення фельдшером (акушеркою) факту смерті (п.2.6).

ОСОБА_1 звернулася до суду, щоб встановити факт смерті її сина ОСОБА_2 , який є необхідним для отримання свідоцтва про смерть та подальшого використання вказаного документу у цивільно-правових відносинах.

У зв`язку із відсутністю свідоцтва про смерть сина вона не має можливості скористатись своїми сімейними, цивільними і соціальними правами, пов`язаними із смертю ОСОБА_2 , зокрема: спадкування, отримання статусу членів сім`ї загиблого військовослужбовця, допомоги сім`ї загиблого військовослужбовця, та ін.

На підставі викладеного суд цілком обґрунтовано прийняв твердження заявника про неможливість отримання на території, де ведуться бойові дії, документів, що підтверджують факт смерті за формою, встановленою чинним законодавством України, на теперішній час з об`єктивних причин.

Суд правильно керувався правовим висновком, викладеним в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 в справі №490/6057/19-ц, про те, що встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника, а саме: отримання загиблим статусу жертви міжнародного збройного конфлікту з подальшим отриманням членами сім`ї загиблого допомоги від гуманітарних організацій та можливості звернення членів сім`ї загиблого до міжнародних судів із відповідними вимогами.

Отже, суд правомірно задовольнив вимоги ОСОБА_1 , і аргументовано, перевіривши і оцінивши докази, виклав свої висновки, які цілком відповідають встановленим судом обставинам.

Ураховуючи наведені обставини та положення закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги підлягають задоволенню, оскільки вони належно і достатньо підтверджені заявником.

Колегія суддів не може погодитися із доводами апеляційної скарги про те, що в даному випадку існує спір про право, тому в задоволенні заяви необхідно було відмовити.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спором є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26 травня 2021 року у справі №523/19129/19 (провадження №61-10712св20) та від 17 листопада 2021 року у справі №214/1816/20 (провадження 61-6397св21), ухвалі від 2 травня 2022 року у справі №944/2326/21 (провадження №61-3761ск22).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі №632/580/17 (провадження №61-51сво18) зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 3 лютого 2021 року у справі №644/9753/19 (провадження №61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі №643/6447/19 (провадження №61-14968св20), від 12 січня 2022 року у справі №227/2188/21 (провадження №61-18156св21) та від 26 січня 2022 року у справі №568/310/21 (провадження №61-16757св21).

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Згідно з частиною четвертою статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту смерті сина є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для отримання насамперед свідоцтва про смерть, на підставі якого вже можливі звернення за оформленням допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, за оформленням спадщини та інше.

Під час розгляду справи представник заінтересованої особи Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки заявляв про те, що суд повинен залишити заяву без розгляду у зв`язку із наявністю спору про право, але не конкретизував, який саме спір вбачає із заявником, якого характеру. Враховуючи, що заявник є матір`ю загиблого ОСОБА_2 , і статтею161Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста, то встановлення саме факту смерті військовослужбовця не пов`язується з наступним вирішенням підвідомчого суду спору про будь яке право, крім того, чинним законодавством не передбачено порядок іншого (позасудового) встановлення такого факту.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність ухваленого ним судового рішення не впливають.

Керуючись ст.ст. 315, 367, 368, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки залишити без задоволення.

Рішення Долинського районного суду Iвано-Франкiвської областi від 13 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 05 травня 2023 року.

Головуюча : Є.Є. Мальцева

Судді: В.А. Девляшевський

В.М.Луганська