Єдиний державний реєстр судових рішень
Роздільнянськийрайонний суд Одеськоїобласті
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа 511/700/23
Номер провадження: 1-кп/511/130/23
03 травня 2023 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022162390000534 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.11.2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Понятівка, Роздільнянського району Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
У зв`язкуз військовоюагресією РосійськоїФедерації УказомПрезидента Українивід 24.02.2022№ 64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні»,затвердженого ЗакономУкраїни «Прозатвердження УказуПрезидента України«Про введеннявоєнного станув Україні»від 24.02.2022№2102-ІХ,на територіїУкраїни, починаючи з 05години30хвилин 24лютого 2022року,введеновоєнний стан на 30 діб.
Законом України«Про продовженнястроку діївоєнного станув Україні»від 15.03.2022року №2119-ІХзатверджено УказПрезидента Українивід14.03.2022 року№133/2022та продовженострок діївоєнного станув Україніз 05години 30хвилин 26березня 2022року строкомна 30діб.Законом України«Про продовженнястроку діївоєнного станув Україні»від 21.04.2022року №2212-ІХзатверджено УказПрезидента Українивід 18.04.2022року №259/2022та продовженострок діївоєнного станув Україніз 05години 30хвилин 25квітня 2022року строкомна 30діб.Законом України«Про продовженнястроку діївоєнного станув Україні»від 22.05.2022року №2263-IXзатверджено УказПрезидента Українивід 17.05.2022року №341/2022та продовженострок діївоєнного станув Україніз 05години 30хвилин 25травня 2022року строкомна 90діб.Законом України«Про продовженнястроку діївоєнного станув Україні»від 15.08.2022року №2500-ІХзатверджено УказПрезидента Українивід 12.08.2022року №753/2022,яким продовженострок діївоєнного станув Україніз 05години 30хвилин 23серпня 2022року на90діб.Законом України«Про продовженнястроку діївоєнного станув Україні»від16.11.2022 р. №2738-ІХ затверджено Указ Президента України від 06.02.2022 року № 58/2023, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
У зв`язку з введенням воєнного стану Законом України від 03.03.2022 № 2117-ІХ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство», крім іншого, посилено відповідальність за кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 185-187. 189, 191 КК України, у разі їх вчинення в умовах воєнного або надзвичайного стану.
В цей період, 15.11.2022 року, близько 19 години, у ОСОБА_4 , який знаходився по АДРЕСА_3 , виник раптовий злочинний корисливий умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, яке перебувало в приміщенні будинку АДРЕСА_3 , належного ОСОБА_5 ..
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в той же день та час, ОСОБА_4 достовірно знаючи, що власника домоволодіння ОСОБА_5 не має вдома, таємно від сторонніх осіб через вхідні ворота проник на подвір`я домоволодіння АДРЕСА_3 . Перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_4 , шляхом пошкодження даху над ванною кімнатою відповідного домоволодіння проник до приміщення будинку, перебуваючи в приміщенні будинку ОСОБА_4 в одній з кімнат, з метою власного незаконного збагачення, відшукав належне ОСОБА_5 майно, у вигляді грошових коштів загальною сумою 7000 гривень.
Після чого з викраденим майном ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.
Крім того, 22.12.2022 року у вечірній час доби, у ОСОБА_4 , який знаходився в с. Бакалове, Роздільнянського району Одеської області, виник раптовий корисливий умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, яке перебувало в приміщенні будинку АДРЕСА_3 , належного ОСОБА_5 ..
Реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , близько 22:30 години, прибувши пішки до домоволодіння по АДРЕСА_3 , де, впевнившись у відсутності власника домоволодіння та сторонніх осіб, через вхідні ворота проник на подвір`я відповідного домоволодіння. Перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_4 , шляхом зняття скла із віконного пройму, проник до приміщення будинку, перебуваючи в приміщенні будинку в одній із кімнат ОСОБА_4 , з метою власного не законного збагачення, відшукав належне ОСОБА_5 майно у вигляді грошових коштів загальною сумою 2500 гривень, зарядного пристрою (адаптер) на 2 ЮСБ входи «Qualcomm» вартістю 202,33грн., WI-FI мережевого адаптеру «Теndа» вартістю 143,00 грн., портативного зарядного пристрою «Хіаоmі» 10000 mAh вартістю 666,67 грн., та зовнішнього жорсткого диску об`ємом пам`яті 1ТВ «Тranscend» вартістю 1650 грн.
Після чого з викраденим майном ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 завдав матеріального збитку потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 12162 гривень.
В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуу вчиненізлочину передбаченого ч. 4 ст.185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив фактичні обставини справиі судупояснив,щоосінью 2022 року, він разом зі своїм родичем робили ремонт у ванній кімнаті, в будинку, що належить ОСОБА_5 і таким чином з ним познайомився. Він бачив, що на робочому столі в одній із кімнат, ОСОБА_5 поклав грошові кошти. Так, 15.11.2022 року, біля 19 години він прибув до помешкання ОСОБА_5 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Через вхідні ворота потрапив до подвір`я домоволодіння. Перебуваючи на подвір`ї, він шляхом пошкодження даху над ванною кімнатою, проник до приміщення будинку, де в одній із кімнат, відшукав 7000грн. Після чого з викраденними грошима він зник. Також, 22.12.2002 року, близько 22.30год., він прибув пішки з с. Бакалове до в будинок де проживає ОСОБА_5 , а саме на АДРЕСА_3 , Впевнившись що власника домоволодіння та інших сторонніх осіб в будинку не має, він потрапив до подвір`я домоволодіння через вхідні ворота, де шляхом зняття скла із віконного пройму, проник до приміщення будинку, де в одній із кімнат відшукав 2500грн, зарядний пристрій, WI-FI мережевого адаптеру, портативно зарядний пристрій «Хіаоmі» та жорсткий диск. Після чого з викраденним майном та грошима, він з місця вчинення злочину зник, повернувшись до свого місця проживання. В подальшому, через деякий час, коли вже почалося розслідування, він повернув частину грошей ОСОБА_5 .
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність, він претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, покарання просить обрати на розсуд суду, на суворому покаранні не наполягає (а.с.28).
Таким чином показання обвинуваченого ОСОБА_4 повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не оспорює.
Враховуючи дані обставини, за погодженням всіх інших учасників процесу, суд визнав не доцільним дослідження доказів та тих обставин справи, які ніким не оспорюються та роз`яснивши положення ст.349 ч.3 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу обвинуваченого, оскільки істинність, добровільність та правдивість його позиції у суду сумнівів не викликає.
Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні вище зазначеного злочину, а його дії правильно кваліфіковані ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК Українита роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особливості конкретного кримінального злочину й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення злочину і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
Зазначене узгоджується із положеннямист.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікованаЗаконом від 17.07.1997 року "Про ратифікацію Конвенції прозахист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції"і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що коженпри встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом…
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого та враховує ті обставини, що він характеризується задовільно за місцем проживання (а.с.51.), і є особою раніше не судимою (а.с.50.), на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, ( а.с.52.)
Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відсутні.
Згідно наданої суду досудової доповіді відносно ОСОБА_4 Роздільнянським районним відділом ДУ «Центр пробації», вбачається, що беручи до уваги інформацію, що характеризує обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень зроблено висновок про середній ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення та про середній ризик небезпеки для суспільства. Орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливо за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних правопорушень. (а.с.31-38).
Відповідно до ч.1ст.7 ЗУ "Про пробацію"під час вирішення питання про застосування до особи пробації суд бере до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення та соціально-психологічну характеристику особи обвинуваченого або засудженого, яку готує персонал органу пробації або адміністрація установи виконання покарань.
Згідно з п.2 ч.1ст.2 ЗУ "Про пробацію", досудова доповідь - письмова інформація для суду, що характеризує обвинуваченого.
За приписами ч.1ст.368 КПК Україниухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
Згідно з вимогами ч. 1 ст.75ККУкраїни суд, звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням, повинен ураховувати тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дотримуючись загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України.
Вирішуючи питання про застосування ст. 75 КК України, суд повинен належним чином досліджувати та оцінювати всі обставини, які мають значення для справи й застосовувати вказаний кримінальний закон лише в тому разі, коли для цього є умови та підстави, про що в судовому рішенні мають бути викладені докладні мотиви.
Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суду необхідно виходити з класифікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення, зокрема форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, кількості епізодів злочинної діяльності, ролі кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характеру і ступеню тяжкості наслідків, що настали тощо.
Суд вважає, що згідно з вимогами діючого кримінального процесуального законодавства, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у мотивованих висновках суду при ухваленні вироку.
При цьому, щире каяття - це певний психічний стан особи винуватого, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї винуватості, розкриттям всіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної злочином шкоди, тобто визнання винуватості є складовою частиною щирого каяття особи. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставин вчиненого злочину, що значно ускладнює розкриття злочину, визнає свою вину лише частково для того щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.
Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, досудової доповіді з інформацією про соціально психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_4 враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання, якими відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, на підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з можливим звільненням його від відбування покарання, надавши іспитовий строк на підставі ст.75 КК України.
Також суд вважає необхідним по даній справі з метою організації органами виконання покарань належного контролю за поведінкою обвинувачених покласти на них обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
При цьому суд вважає що вказана думка суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 01.02.2018 року у справі № 634/609/15-к, яка є обов`язковою для застосування, у відповідності до якої судова дискреція (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість, зокрема, призначення покарання з випробуванням.
Також,судом встановлено,щоухвалою слідчогосудді Роздільнянськогорайонного судуОдеської областівід 18.11.2022року бувнакладений арештна тимчасовевилучене майно,а саме: на грошові коштиу сумі1000гривень,номіналом 500гривень серіїЄГ №6456049та 500гривень серіїЕИ №5119899,з метою їх збереження в якості речових доказів та можливості проведення судових експертиз.
Крім того, ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 22.11.2022 року був накладений арешт на тимчасове вилучене майно, а саме: на чоловічі кросівки 41-го розміру, із надписом «BMW», які добровільно видав громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою їх збереження в якості речових доказів та можливості проведення судових експертиз.
Також,ухвалою слідчогосудді Роздільнянськогорайонного судуОдеської областівід 26.12.2022року бувнакладений арештна тимчасовевилучене майно,а саме: на зарядний пристрій (адаптер) на 2 USB входи «Qualcomm», WI-FI мережевий адаптер «Tenda», портативний зарядний пристрій «Xiaomi» 10000 mAh, та зовнішній жорсткий диск об`ємом пам`яті 1TB «Transcend».
У відповідності до ст. 174 ч. 4 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Суд вважає, що арешт, накладений на тимчасове вилучене майно підлягає скасуванню.
На досудовому слідстві проведені: судово трасологічна експертиза від 25.11.2022 року № СЕ-19/116-22/19105Д, вартістю 755,12грн., судово трасологічна експертиза від 27.12.2022 року № СЕ-19/116-22/20358ТР, вартістю 1887,80грн., судово товарознавча експертиза від 19.01.2023 року №СЕ -19/116-23/252-ТВ, вартістю 2831,70грн.
Загальна сума судових витрат 5474,62грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, згідно ч.2 ст.124 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Керуючисьст.100, 174, 349, 368, 369, 371,373,374 КПК України, суд,
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) роківіспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до засудженого ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирати.
Скасувати арештнакладений ухвалоюслідчого суддіРоздільнянського районногосуду Одеськоїобласті від18.11.2022року натимчасове вилученемайно,а саме: на грошові коштиу сумі1000гривень,номіналом 500гривень серіїЄГ №6456049та 500гривень серіїЕИ №5119899.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 18.11.2022 року на тимчасове вилучене майно, а саме: на чоловічі кросівки 41-го розміру, із надписом «BMW», які добровільно видав громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Скасувати арештнакладений ухвалоюслідчого суддіРоздільнянського районногосуду Одеськоїобласті від18.11.2022року натимчасове вилученемайно,а саме:на зарядний пристрій (адаптер) на 2 USB входи «Qualcomm», WI-FI мережевий адаптер «Tenda», портативний зарядний пристрій «Xiaomi» 10000 mAh, та зовнішній жорсткий диск об`ємом пам`яті 1TB «Transcend».
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Понятівка, Роздільнянського району Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , витрати на проведення судово трасологічної експертиза від 25.11.2022 року № СЕ-19/116-22/19105Д, в дохід держави 755,12грн., судово трасологічної експертиза від 27.12.2022 року № СЕ-19/116-22/20358ТР, в дохід держави 1887,80грн., судово товарознавчої експертиза від 19.01.2023 року №СЕ -19/116-23/252-ТВ, в дохід держави 831,70грн.
Речові докази:
-грошові коштиу сумі1000гривень,номіналом 500гривень серіїЄГ №6456049та 500гривень серіїЕИ №5119899, після набрання вироком законної сили, - повернути ОСОБА_5
- чоловічі кросівки 41-го розміру, із надписом «BMW», які добровільно видав громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після набрання вироком законної сили, - повернути ОСОБА_4
- зарядний пристрій (адаптер) на 2 USB входи «Qualcomm», WI-FI мережевий адаптер «Tenda», портативний зарядний пристрій «Xiaomi» 10000 mAh, та зовнішній жорсткий диск об`ємом пам`яті 1TB «Transcend», після набряння вироком законної сили, - - повернути ОСОБА_5 .
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня отримання копії вироку учасниками судового провадження.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1
