ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року

м. Київ

справа № 420/19810/21

адміністративне провадження № К/990/37523/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Стеценка С.Г., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 420/19810/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «РУТА НОВА-К» до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (далі - Держекоінспекція) про визнання дій протиправними та скасування рішень,

провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Держекоінспекції

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2021, ухвалене у складі головуючого судді Бутенко А.В.

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді: Бітова А.І., суддів: Лук`янчук О.В., Ступакової І.Г.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 22.10.2021 ТОВ «РУТА НОВА-К» звернулося до суду з позовом, у якому просило:

визнати протиправними дій Держекоінспекції з відбору зразків продукції, призначення та проведення експертизи (випробування) відібраних зразків продукції під час проведення планової перевірки ТОВ «РУТА НОВА-К»;

визнати протиправними та скасувати рішення Держекоінспекції про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 08.10.2021 №186-21 та № 187-21 щодо автомобільного бензину А-95-Євро5-Е0 та А-92-Євро5-Е0, відповідно.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «РУТА НОВА-К» вказало на те, що 29.09.2021 на належній йому автозаправній станції (АЗС №6) посадовими особами Держекоінспекції була проведена перевірка, під час якої були відібрані зразки продукції - бензину автомобільного А-95-Євро5-Е0, бензину автомобільного А-92-Євро5-Е0 та дизельного палива ДП-Л-Євро5-ВО, проте такій відбір не міг бути проведений відповідачем з дотриманням вимог ДСТУ 4488:2005 Нафта і нафтопродукти. Методи відбирання проб, оскільки усі нафтопродукти на вказаній АЗС були вилучені та арештовані під час обшуку, проведеного 09.07.2021 старшим слідчим в особливо важливих справах першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Одеській області, резервуари були опломбовані паперовими наклейками-пломбами. Розпломбування резервуарів відбулося 04.10.2021 в присутності державних ревізорів-інспекторів територіального відділу контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області під час проведення фактичної перевірки ТОВ «РУТА НОВА-К» з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів. До розпломбування резервуарів доступу до їх вмісту не було. Враховуючи наведене позивач вважає, що відбір сукупної проби зразків продукції переносним пристроєм (пробовідбірником) шляхом змішування точкових проб станом на 29.09.2021 був неможливим, а відтак дії відповідача з проведення відбору проб продукції, призначення та проведення експертизи (випробування) відібраних зразків продукції є протиправними, а рішення, прийняті за результатами відбору проб продукції такими, що підлягають скасуванню.

2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 23.12.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022, частково задовольнив позовні вимоги:

визнав протиправними та скасував рішення Держекоінспекції про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 08.10.2021 № 186-21 та № 187-21 щодо автомобільного бензину А-95-Евро5-Е0 та А-92-Евро5-Е0, відповідно;

в іншій частині позовних вимог - відмовив.

3. 29.12.2022 Держекоінспекція звернулась до Верховного Суду із касаційної скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 у справі № 420/19810/21 за вищевказаним позовом, у якій просила поновити пропущений нею строк на касаційне оскарження; скасувати зазначені вище судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій; ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. Верховний Суд ухвалою від 06.02.2023 поновив Держекоінспекції строк на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 у справі № 420/19810/21; відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. У справі, яка розглядається суди встановили, що ТОВ «РУТА НОВА-К», код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 33757245, зареєстроване Кілійською районною державною адміністрацією Одеської області 14.12.2005, номер запису: 15361210000000200. Основним видом діяльності є (КВЕД 47.30) роздрібна торгівля пальним.

29.09.2021 на автозаправній станції (АЗС №6), належній ТОВ «РУТА НОВА-К», розташованій за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район (до 19.07.2020 Кілійський район), м. Вилкове, вул. Різдвяна, 152, посадовими особами органу Держекоінспекції була проведена перевірка.

Перевірка проводилася на підставі наказу від 28.09.2021 №1225 та направлення на проведення перевірки від 28.09.2021 №1115пр, виданих Держекоінспекцією.

Разом із направленням на проведення перевірки від 28.09.2021 №1115пр відповідачем було надіслано позивачу запит про надання документів (копії), а саме: ліцензію на роздрібну торгівлю пальним; документи, що дають змогу відстежити походження палива та його подальший обіг (договори, товаро-супровідна документація тощо); сертифікат відповідності автомобільних бензинів та дизельного палива; розрахункові документи (фіскальні чеки) на кожну марку палива, які оформляються за результатами роздрібної торгівлі.

Направленням на проведення перевірки від 28.09.2021 №1115пр доручалося посадовим особам Держекоінспекції провести перевірку характеристик продукції: автомобільного бензину та дизельного палива.

Підставою проведення перевірки зазначено Секторальний план державного ринкового нагляду на 2021 рік, затверджений Головою Державної екологічної інспекції України 24.11.2020.

За результатом опрацювання отриманих документів було встановлено, що продукція, яка перевіряється вважається небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, на підставі чого було прийнято рішення про відбір зразків продукції від 29.09.2021 №4-21 - бензину автомобільного А-95-Євро5-Е5, бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 та дизельного палива ДП-Л-Євро5-ВО, яке прийнято з підстав того, що:

декларація про відповідність від 22.04.2021, що складена ПАТ «ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА НАФТОВА КОМПАНІЯ «УКРТАТНАФТА», не містить даних про номер сертифіката відповідності, дату його реєстрації, строк дії, що має застосовуватися за умови використання модуля, в якому оцінка відповідності проводиться призначеним органом з оцінки відповідності, що свідчить про недотримання вимог пункту 19 Технічного регламенту на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5;

декларація про відповідність від 22.04.2021, що складена ПАТ «ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВА НАФТОВА КОМПАНІЯ «УКРТАТНАФТА», не містить даних про номер сертифіката відповідності, дату його реєстрації, строк дії, що має застосовуватися за умови використання модуля, в якому оцінка відповідності проводиться призначеним органом з оцінки відповідності, що свідчить про недотримання вимог пункту 19 Технічного регламенту на бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5;

номер резервуару, який вказано в паспорті якості №05435702/21-00241 не співпадає з номером, який вказаний в товарно-транспортній накладній від 16.09.2021 №928 (номер резервуару відсутній).

За результатами відбору зразків складено акт відбору зразків продукції від 29.09.2021 № 04-07/21, у якому зафіксовано, що відбір бензину А-95-Євро5-Е5 здійснений з резервуару №1; відбір бензину А-92-Євро5-Е5 здійснений з резервуару №2; відбір дизельного палива ДП-Л-Євро5-ВО здійснений з резервуару №4.

Також у вказаному акті зазначено, що відбір зразків проводився згідно з Національним стандартом України Нафта і нафтопродукти. Методи відбирання проб. ДСТУ 4488:2005, Порядком відбору зразків продукції для визначення її якісних показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 №1280 та зважаючи на вимоги наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики Міністерства палива та енергетики України від 04.06.2007 №271/121 «Про затвердження Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України».

06.10.2021 посадовими особами відповідача продовжено перевірку характеристик продукції: автомобільного бензину та дизельного палива, за результатом якої складено акт перевірки характеристик продукції від 08.10.2021 №83/07-21, у якому зазначені порушення вимог законодавства, виявлені під час перевірки, а саме:

згідно із висновком протоколу випробувань від 05.10.2021 №2426/21КР, за показниками «Детонаційна стійкість», «Вміст сірки», «Масова частка кисню», «Об`ємна частка кисневмісних сполук» відібрані та надані на випробування до ТОВ «Інспекторат Україна» зразки бензину автомобільного А-95-Євро5-Е0 не відповідають вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 (далі - Технічний регламент), чим порушено вимоги пункту 11 вказаного Технічного регламенту та додаток 2 до нього щодо вимог до автомобільних бензинів;

згідно із висновком протоколу випробувань від 05.10.2021 №2427/21КР, за показниками «Детонаційна стійкість», «Вміст сірки», «Масова частка кисню», «Об`ємна частка кисневмісних сполук» відібрані та надані на випробування до ТОВ «Інспекторат Україна» зразки бензину автомобільного А-92-Євро5-Е0 не відповідають вимогам Технічного регламенту, чим порушено вимоги пункту 11 вказаного Технічного регламенту та додаток 2 до нього щодо вимог до автомобільних бензинів.

На підставі акта перевірки характеристик продукції від 08.10.2021 №83/07-21 відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 08.10.2021 №187-21 щодо автомобільного бензину А-92-Євро5-Е5, яким заборонено надання продукції на ринку, вилучено продукцію з обігу та відкликано продукцію. Термін виконання 22.10.2021.

Також відповідачем прийняте рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 08.10.2021 №186-21 щодо автомобільного бензину А-95-Євро5-Е5, яким заборонено надання продукції на ринку, вилучено продукцію з обігу та відкликано продукцію. Термін виконання 22.10.2021.

Не погоджуючись із такими діями та рішеннями відповідача ТОВ «РУТА НОВА-К» звернулось до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із протиправності оспорюваних рішень відповідача про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, оскільки в цих рішеннях відповідачем не зазначено, яким саме вимогам Технічного регламенту не відповідає автомобільний бензин А-95-Евро5-Е5 та А-92-Евро5-Е5 та в чому полягає порушення, а відтак такі рішення не відповідають критеріям чіткості та визначеності, що в свою чергу ставить суб`єктів, до яких звернутий такий акт в неоднозначне становище і, відповідно, нівелює можливі дії цих суб`єктів, направлені на виконання таких актів через те, що позивач як особа, яка реалізує нафтопродукти в роздрібній мережі, не має права самостійно вносити зміни/доповнення/уточнення до паспортів якості, які виробляються виробником, при цьому усунути визначені порушення іншим чином також не має можливості, оскільки діють спеціальні норми законодавства, які визначають правовий режим документів про якість палива.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із відсутності ознак протиправності в діях посадових осіб Держекоінспекції щодо відбору зразків продукції, призначення та проведення експертизи (випробування) відібраних зразків продукції під час проведення планової перевірки.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. Касаційна скарга відповідача обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправильно застосували положення Закону України від 02.12.2010 № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон № 2735-VI) та Технічного регламенту, а висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах - відсутній.

Окрім того, скаржник зазначає суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, оскільки суть порушень, за які позивача притягнуто до відповідальності підтверджено також результатами випробувань, які були зафіксовані протоколами випробувань від 05.10.2021 № 2426/21КР та №2427/21КР, у яких було зроблено висновок про невідповідність вимогам Технічного регламенту зразків бензину А-95-Євро5-Е5 та А-92-Євро5-Е5, з урахуванням сертифікату відповідності №UA.056.II.00126-21, декларації про відповідність від 22.04.2021 та паспорту якості від 15.09.2021 №1155 на бензин А-95-Євро5-Е0 та А-92-Євро5-Е0 за показниками «Вміст сірки», «Об`ємна частка бензолу», «Масова частка кисню», «Об`ємна частка кисневмісних сполук».

8. У відзиві на касаційну скаргу відповідача ТОВ «РУТА НОВА-К» просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані Держекоінспекцією судові рішення - без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

10. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Закон № 2735-VI встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, за правилами статті 1 якого державний ринковий нагляд - це діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

12. Законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів (стаття 3 Закону № 2735-VI).

13. Частинами першою та другою статті 10 Закону № 2735-VI визначено, що ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

14. Згідно з частиною шостою цієї ж статті органи ринкового нагляду та сфери їх відповідальності визначаються Кабінетом Міністрів України.

15. На виконання цих положень Закону № 2735-VI постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1069 затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд (далі - Перелік № 1069), відповідно до пункту 21 якого Держекоінспекція здійснює державний ринковий нагляд на відповідність вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» щодо автомобільного бензину, дизельного, суднового та котельного палив.

16. За приписами частини першої статті 15 Закону № 2735-VI посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, зокрема, мають право:

1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);

2) безперешкодно відвідувати, за умови пред`явлення службового посвідчення та направлення на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об`єкта:

а) торговельні та складські приміщення суб`єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб`єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

б) місця, зазначені в пункті 3 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб`єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п`ятої статті 26 цього Закону;

в) місця, зазначені в пункті 4 частини шостої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції;

3) вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їх копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані у строк не більше ніж тридцять робочих днів за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;

4) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу до суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та встановлених вимог;

6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України;

7) залучати у разі потреби в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. На осіб, які залучені в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду, поширюються обов`язки, визначені пунктами 1-5 частини першої статті 17 цього Закону;

8) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів Національної поліції за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.

17. Відповідно до частин першої та другої статті 20 Закону № 2735-VI ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності.

Секторальний план ринкового нагляду охоплює види (типи), категорії та/або групи продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику.

18. Відповідно до частин першої та другої статті 22 Закону № 2735-VI заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:

а) обмеження надання продукції на ринку;

б) заборону надання продукції на ринку;

в) вилучення продукції з обігу;

г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

У випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», заходи ринкового нагляду вживаються щодо продукції, яка:

1) надається на ринку, в тому числі щодо одиниць чи партій введеної в обіг продукції, що зберігаються на складах виробників (імпортерів);

2) представлена за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;

3) перебуває під митним контролем у разі призупинення її митного оформлення за результатами контролю продукції.

19. Порядок проведення перевірок характеристик продукції регламентовано положеннями статті 23 Закону № 2735-VI, частиною третьою якої визначено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

20. Частинами першою та другою цієї ж статті цього ж Закону передбачено, що під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону.

При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

21. Частиною сьомою статті 23 Закону № 2735-VI визначено, що під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:

1) декларація про відповідність;

2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;

4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори).

Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції;

7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;

8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

22. Змістом частини десятої статті 23 Закону № 2735-VI визначено, що строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п`яти робочих днів.

У разі проведення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час перевірки, на час її проведення перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції призупиняється до одержання органом ринкового нагляду результатів експертизи (випробування).

23. У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію.

Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції (частина дванадцята статті 23 Закону № 2735-VI).

Особливості проведення перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів визначені у статті 24 Закону № 2735-VI, згідно із підпунктом 1 частини першої якої органи ринкового нагляду проводять планові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів згідно із секторальними планами ринкового нагляду.

24. У справі, яка розглядається суди встановили, що підставою проведення перевірки характеристик продукції: автомобільного бензину та дизельного палива зазначений Секторальний план державного ринкового нагляду на 2021 рік, затверджений Головою Державної екологічної інспекції України 24.11.2020.

25. Наведене свідчить про те, що відповідачем дотримано процедуру призначення перевірки, наслідки якої оспорюються у цій справі.

26. При цьому, під час перевірки контролюючим органом було виявлено факти порушення позивачем вимог пункту 11 Технічного регламенту та додатку 2 до нього як розповсюджувачем автомобільного бензину.

27. Так, Закон України від 15.01.2015 № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначає правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності, відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 5 якого до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері технічного регулювання належить затвердження технічних регламентів.

28. На виконання вказаної норми Закону Кабінет Міністрів України постановою від 01.08.2013 № 927 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» затвердив Технічний регламент, який розроблений на основі Директиви 98/70/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13.10.1998 про якість бензину та дизельного палива та внесення змін і доповнень до Директиви Ради 93/12/ЄС, Директиви 2009/30/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 23.04.2009 про внесення змін до Директиви 98/70/ЄС, що стосується технічних вимог, пов`язаних з бензином, дизельним пальним та газойлем, а також про введення механізму, який дозволяє скорочувати викиди парникових газів, та про внесення змін до Директиви Ради 1999/32/ЄС, що стосується технічних вимог, пов`язаних з паливом, що використовується для суден внутрішньої навігації, та про скасування Директиви 93/12/ЄС та Директиви 2016/802/ЄС Європейського парламенту та Ради від 11.05.2016 про зменшення вмісту сірки у деяких видах рідкого палива, та встановлює вимоги до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, що вводяться в обіг та реалізуються на території України, з метою захисту життя та здоров`я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів.

29. Пунктом 5 Технічного регламенту дозволено виготовлення, введення в обіг і обіг палив, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

30. Відповідно до пунктів 7-9 Технічного регламенту під час роздрібного постачання (реалізації) палива позначення палив повинне бути розміщено у місцях, доступних для споживача (на паливо-розподільчому обладнанні), а також відображено в розрахункових документах.

На вимогу споживача (користувача) розповсюджувач повинен надати копію документа про якість (паспорт якості) палива та копію декларації про відповідність.

Кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива.

Документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити:

дату видачі і номер документа;

назву, марку (категорію) - для суднових та котельних палив; позначення палива - для автомобільного бензину та дизельного палива;

назву та адресу підприємства - виробника;

назву та адресу розповсюджувача (за наявності);

дату виготовлення палива;

дату відбирання проби та дату проведення випробування;

нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту;

відомості щодо декларації про відповідність;

посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо;

номер партії (резервуара);

дані про вид та кількість добавок (присадок);

підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою;

гарантійний строк зберігання.

31. Вимоги щодо якості палив визначені у пунктах 11-16 Технічного регламенту, відповідно до яких якість палив повинна відповідати вимогам цього Технічного регламенту.

32. При цьому вимоги щодо якості автомобільного бензину визначені у пункті 12 Технічного регламенту та передбачають, що за екологічними показниками встановлено такі екологічні класи автомобільних бензинів: Євро3, Євро4, Євро5.

Автомобільні бензини повинні відповідати вимогам, наведеним у додатку 2 до цього Технічного регламенту.

Забороняється використання в автомобільних бензинах екологічних класів Євро3, Євро4 та Євро5 добавок (присадок), що мають у своєму складі хоча б один з таких компонентів: фосфор, сполуки свинцю та заліза, ароматичні аміни (монометиланіліни, моноетиланіліни тощо).

Також забороняється з 01.01.2017 використання в автомобільних бензинах екологічного класу Євро5 добавок (присадок) з концентрацією марганцю більше ніж 6 міліграмів на один куб. дециметр.

Автомобільні бензини можуть містити барвники та речовини-маркери.

Можливе додавання до автомобільних бензинів добавок (присадок), біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру, які не погіршують експлуатаційних показників палива, не впливають негативно на екологічні, енергетичні та економічні показники двигунів, що підтверджено результатами випробувань, та допущені до застосування в установленому порядку.

33. У додатку 2 до Технічного регламенту визначені вимоги щодо характеристик автомобільного бензину, зокрема за показниками: «Детонаційна стійкість», «Вміст сірки», «Масова частка кисню», «Об`ємна частка кисневмісних сполук».

34. Для проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник застосовує процедуру оцінки відповідності згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 № 95 «Про затвердження модулів оцінки відповідності, які використовуються для розроблення процедур оцінки відповідності, та правил використання модулів оцінки відповідності» для:

палив, що виробляють або імпортують партіями, - за модулем F1;

палив, що виробляють дослідними партіями, - за модулем F1;

палив, що виробляють серійно, - за модулем A1 (пункт 17 Технічного регламенту).

35. Згідно із пунктом 19 Технічного регламенту за результатами проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник складає декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 6 до цього Технічного регламенту.

36. Пунктом 20 Технічного регламенту обумовлено, що перед введенням в обіг палив на документ про якість (паспорт якості) палива виробником повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність. Зображення національного знака відповідності повинно відповідати його опису, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 №1599.

37. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива, супроводжуватися декларацією про відповідність продукції Технічному регламенту. При цьому, виготовлення паспорту якості, що містить всі передбачені законодавством елементи та складові на конкретне паливо є обов`язком виробника.

38. Водночас, безпека палива забезпечується додержанням вимог, установлених цим Технічним регламентом.

Правила та методи випробувань, у тому числі відбирання проб, необхідних для виконання вимог цього Технічного регламенту, та проведення оцінки відповідності, встановлюються національними стандартами, перелік яких затверджується і оприлюднюється відповідно до законодавства, а в разі їх відсутності (до прийняття національних стандартів) - нормативними документами.

Випробування палив для підтвердження виконання вимог цього Технічного регламенту проводяться акредитованими випробувальними лабораторіями (пункти 23 та 24 Технічного регламенту).

39. Відповідні правові висновки про пріоритетність життя та здоров`я людини у сфері захисту прав споживачів, що забезпечується, у тому числі належним інформуванням споживачів про якість товару, його відповідність встановленим вимогам та технічним регламентам, неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 14.11.2019 у справі № 817/381/16, від 14.02.2020 у справі № 808/2525/16, від 28.09.2020 у справі № 826/855/16, від 17.02.2021у справі № 640/19248/19 та від 31.01.2022 у справі № 640/15352/19.

40. На переконання Верховного Суду, виходячи із мети затвердження Технічного регламенту, а саме - захисту життя та здоров`я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів, зокрема, розповсюджувач пального зобов`язаний дотримуватися усіх без винятку вимог Технічного регламенту, особливо щодо додержання вимог безпеки.

41. У свою чергу за правилами частин першої - третьої статті 27 Закону № 2735-VI відбір зразків продукції здійснюється за умови повного відшкодування власнику такої продукції їх вартості.

Відбір зразків продукції і проведення їх експертизи (випробування) здійснюються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі вмотивованого письмового рішення керівника органу ринкового нагляду або його заступника.

Експертиза (випробування) зразків продукції проводиться у випробувальних лабораторіях чи інших організаціях, акредитованих на право проведення таких робіт Національним органом з акредитації, на підставі договорів, укладених з ними органами ринкового нагляду.

42. Механізм здійснення органами державного нагляду (контролю) відбору зразків продукції у суб`єктів господарювання для проведення експертизи (випробування) визначає Порядок відбору зразків продукції для визначення її якісних показників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 № 1280.

43. Єдиний порядок організації та проведення робіт, пов`язаних з контролюванням якості товарної нафти та нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, транспортування та відпуску встановлює Інструкція з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена спільним наказом Мінпаливенерго України, Держспоживстандарту України від 04.06.2007 № 271/121 (далі - Інструкція).

44. Порядок відбирання проб нафтопродуктів встановлений пунктом 4.2 Інструкції, відповідно до підпункту 4.2.1 якого проби повинні відбиратись під час приймання, зберігання, відпуску нафти та/або нафтопродуктів і в усіх інших випадках, коли необхідно визначити їх якість в обсязі приймально-здавальних, контрольних, повних випробувань або за окремими показниками якості. Підготовку посуду, пробовідбірників і відбирання проб нафти та/або нафтопродуктів необхідно здійснювати, дотримуючись вимог ДСТУ 4488.

45. Методи відбирання проб товарної нафти і нафтопродуктів з резервуарів, підземних сховищ, нафтоналивних суден, залізничних і автомобільних цистерн, трубопроводів, бочок, бідонів, каністр та інших засобів зберігання і транспортування для визначання кількісних та якісних показників нафти та нафтопродуктів установлює ДСТУ 4488:2005 «Нафта і нафтопродукти. Методи відбирання проб».

46. Під час відбирання проб для випробувань у сторонніх акредитованих або атестованих лабораторіях, а також під час проведення перевірок якості нафти та нафтопродуктів складається акт за формою 2-НК (додаток 2) у двох примірниках, один з яких разом з пробою направляється до лабораторії. Другий примірник залишається на підприємстві, на якому відбиралася проба нафти та/або нафтопродуктів. Термін зберігання актів відбирання проб - 3 роки (підпункт 4.2.5 пункту 4.2 Інструкції).

47. Згідно із підпунктом 4.2.6 пункту 4.2 Інструкції для відбирання проби нафтопродукту з роздавального крана працюючої паливо-роздавальної колонки (далі - ПРК), оливороздавальної колонки (далі - ОРК) оператор АЗС задає необхідну дозу і відпускає її до підготовленої чистої металевої ємності, з якої потім здійснюють розливання в скляну тару.

В акті відбирання проби за формою № 2-НК зазначається, що пробу відібрано з роздавального крана ПРК (ОРК). Якщо на момент відбирання проби з конкретної ПРК, ОРК відпуск нафтопродуктів не здійснювався протягом 30 хвилин, то перед початком процедури відбирання проби до мірника відпускається кількість палива, яка становить не менше 10л, олив - не менше 5л. Нафтопродукти із мірника необхідно злити до резервуарів АЗС, про що повинен бути складений відповідний акт.

Відібрану пробу поділяють на три рівні частини, розливають у сухі чисті скляні пляшки, герметично закупорюють пробками, не розчинними в нафтопродукті. На етикетці проби, відібраної з роздавального крана колонки, зазначають реквізити АЗС, назву, марку та вид (у залежності від масової частки сірки) нафтопродукту, номер нормативного документа на нафтопродукт, номер роздавальної колонки, дату і час відбирання проби, прізвище, ім`я та по батькові працівників(а) АЗС, представника органу контролю (підрозділу) і, за необхідності, - інших посадових осіб, які брали участь у відбиранні проби.

Одна частина проби разом з актом відбирання проби надсилається для лабораторних випробувань, а дві інші з другим примірником акта, у разі суперечностей, - зберігаються на АЗС як арбітражні протягом 45 діб. При отриманні паспорта якості, що підтверджує відповідність нафтопродукту вимогам нормативного документа, проба, що зберігається на АЗС, вилучається раніше завершення терміну, визначеного ДСТУ 4488.

48. Підпунктом 4.2.7 пункту 4.2 Інструкції передбачено, що у разі відбирання проби для випробування в сторонній лабораторії або державними органами контролю пробу відбирають в об`ємі не менше 3 літрів, яку поділяють на три рівні частини, з яких перша (для випробувань) і друга (арбітражна) направляються до сторонньої випробувальної лабораторії. Третя (арбітражна) залишається на підприємстві. Випробування арбітражних проб здійснюються в лабораторії за згодою і в присутності всіх зацікавлених сторін, які письмово повідомляються про місце і дату проведення арбітражних випробувань їх ініціатором.

Розкриття арбітражних проб здійснюється безпосередньо перед випробуваннями в присутності всіх зацікавлених сторін і оформлюється актом за формою № 15-НК. Вартість випробувань у нейтральній лабораторії сплачується ініціатором випробувань. Якщо результати випробувань нафти або нафтопродуктів у двох лабораторіях, вибраних за згодою сторін, відповідають умовам відтворюваності, передбаченим нормативним документом на метод випробування, то кінцевий результат визначається як середнє арифметичне цих результатів, якщо інше не зазначено нормативним документом на нафту або нафтопродукт або методом випробування. Якщо результати випробувань не відповідають умовам відтворюваності, залишок проби пломбується (опечатується) всіма зацікавленими сторонами зі складанням акта пломбування (опечатування) довільної форми. Випробування проби нафти або нафтопродукту продовжують у наступній нейтральній лабораторії до отримання результатів, що відповідають умовам відтворюваності з одним із раніше отриманих результатів. Якщо будь-яка сторона безпідставно відмовляється від участі в розкритті проби та арбітражних випробуваннях, то випробування проводяться без представників цієї сторони.

49. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавець встановив додаткові вимоги для процедури відбирання зразків нафтопродуктів для проведення, зокрема, контрольних лабораторних досліджень з огляду на специфіку зразків таких продуктів для забезпечення збереження їх якості, тому складання акта за формою 2-НК, затвердженого Інструкцією, який містить детальну інформацію про порядок відібрання проб нафти, є обов`язковим для дослідження якості такої продукції та не суперечить положенням чинного законодавства щодо державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

50. Обмежувальні (корегувальні) заходи щодо продукції, яка становить серйозний ризик регламентовані статтею 28 Закону №2735-VІ, частиною першою якої визначено, що у разі якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб`єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку.

51. Обмежувальні (корегувальні) заходи щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, регламентовані статтею 29 Закону №2735-V, частиною першою якої визначено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

52. Так, стаття 30 Закону № 2735-VІ визначає способи обмеження надання продукції на ринку, які здійснюються шляхом:

1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону);

2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону);

3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

53. Статтею 31 Закону № 2735-VІ визначено, що заборона надання продукції на ринку (введення в обіг або розповсюдження продукції) застосовується органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

54. Вилучення продукції з обігу та її відкликання регламентовано статтею 32 Закону № 2735-VІ, за правилами якої вилучення продукції з обігу чи її відкликання застосовується у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», щодо продукції, яка відповідно надається на ринку або вже надана споживачам (користувачам).

Вилучення продукції з обігу передбачає повернення розповсюджувачами всіх одиниць відповідної продукції, що перебуває у їх розпорядженні, виробнику цієї продукції та припинення ними будь-якого демонстрування, пропонування такої продукції споживачам (користувачам).

Відкликання продукції передбачає повернення її виробнику одиниць відповідної продукції, що вже надана споживачам (користувачам).

55. Порядок прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів регламентований статтею 33 Закону № 2735-VI, частиною другою якого визначено, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті:

1) за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень митних органів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону;

2) за результатами моніторингу результативності запровадженої заборони надання продукції на ринку, здійсненого відповідно до частини десятої статті 34 цього Закону;

3) на підставі повідомлень про продукцію, що становить ризик, наданих суб`єктами господарювання відповідно до вимог відповідних технічних регламентів;

4) на підставі повідомлень про продукцію, що не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, наданих суб`єктами господарювання відповідно до Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

56. Будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування (частина п`ята статті 33 Закону № 2735-VI).

57. Частиною шостою статті 33 Закону № 2735-VI визначено, що Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, затверджує методику вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у якій мають бути визначені чіткі та зрозумілі критерії оцінки ризику, умови та обставини, за яких органи ринкового нагляду обирають відповідні обмежувальні (корегувальні) заходи, яких необхідно вжити.

58. Відповідно до частини сьомої статті 33 Закону № 2735-VI у рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються:

1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення;

2) конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов`язані з ними дії, що має виконати суб`єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи;

3) потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій;

4) строк виконання рішення;

5) способи, порядок і строки оскарження суб`єктом господарювання цього рішення;

6) строк повідомлення відповідним суб`єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення.

59. Строк виконання рішення має бути обґрунтованим і визначатися з урахуванням характеру ризику та/або невідповідності встановленим вимогам, обсягу продукції, що підлягає приведенню у відповідність із встановленими вимогами, вилученню з обігу чи відкликанню, та реальних можливостей суб`єкта господарювання належним чином виконати це рішення. Строк виконання рішення може бути змінено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням суб`єкта господарювання. Таке клопотання може бути подано у будь-який час виконання рішення, але до закінчення строку виконання такого рішення (частина десята статті 33 Закону № 2735-VI).

60. Так, критерії оцінки ризику, умови та обставини, за яких органи державного ринкового нагляду в межах сфери їх відповідальності обирають відповідні обмежувальні (корегувальні) заходи, яких необхідно вжити визначаються Методикою вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 №1407 (далі - Методика).

61. В пункті 5 Методики зазначено, що рівень загрози визначається органом ринкового нагляду шляхом проведення оцінки ризику, що становить чи може становити відповідна продукція (далі - оцінка ризику).

62. Відповідно до пунктів 7-8 Методики оцінка ризику проводиться посадовою особою органу ринкового нагляду шляхом проведення аналізу, за результатами якого визначається рівень загрози.

Аналіз проводиться на підставі критеріїв оцінки ризику. При цьому враховуються звичайні та обґрунтовано передбачувані умови використання продукції.

63. Умови та обставини обрання обмежувальних (корегувальних) заходів визначені у пунктах 15 - 19 Методики, відповідно до яких у разі коли за результатами оцінки ризику встановлено, що продукція становить низький рівень загрози та стосовно якої технічними регламентами не встановлено спеціальних вимог щодо забезпечення її безпечності, обмежувальні (корегувальні) заходи органами ринкового нагляду щодо такої продукції не вживаються.

При цьому органи ринкового нагляду невідкладно приймають рішення про попередження виробником та/або розповсюджувачем споживачів (користувачів) про ризик, який становить продукція, а у разі необхідності - рішення про вжиття заходів до приведення продукції у відповідність з вимогами щодо забезпечення безпечності такої продукції (пункт 15).

64. У разі коли за результатами оцінки ризику встановлено, що продукція становить середній рівень загрози, органи ринкового нагляду вживають обмежувальних (корегувальних) заходів шляхом обмеження надання продукції на ринку відповідно до статті 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (пункт 16 Методики).

65. У разі коли за результатами оцінки ризику встановлено, що продукція становить високий рівень загрози, органи ринкового нагляду вживають обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до статей 30 - 31 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Відкликання продукції застосовується як винятковий захід, якщо вжиті виробником та/або розповсюджувачем заходи є недостатніми для усунення невідповідності продукції встановленим вимогам (пункт 17 Методики).

66. У разі коли за результатами оцінки ризику встановлено, що продукція становить серйозний рівень загрози, органи ринкового нагляду невідкладно вживають обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до статті 32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (пункт 18 Методики).

67. Аналіз зазначених норм права у своїй сукупності дає підстави для висновку, що вид обмежувальних (корегувальних) заходів, який орган ринкового нагляду обирає при прийнятті відповідного рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів за результатами перевірок характеристик продукції напряму залежить від характеру та серйозності ризику суспільним інтересам від відповідної продукції.

68. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення по суті позовних вимог, виходили із недотримання відповідачем при винесенні рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 08.10.2021 принципу правової визначеності, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом, та принципу належного урядування, одним з елементів якого є обов`язок державного органу діяти в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права, оскільки позивач як особа, яка реалізує нафтопродукти в роздрібній мережі, не має права самостійно вносити зміни/доповнення/уточнення до паспортів якості, які виробляються виробником, при цьому усунути визначені порушення іншим чином також не має можливості, оскільки діють спеціальні норми законодавства, які визначають правовий режим документів про якість палива.

69. Разом з цим судами попередніх інстанцій не встановлено та ними не була надана правова оцінка видам обмежувальних (корегувальних заходів) у відповідності до критеріїв оцінки ризику, умов та обставин, за яких відповідачем було обрано та застосовано оспорюваними рішеннями до позивача відповідні обмежувальні (корегувальні) заходи, а також можливості застосування саме таких заходів до позивача.

70. Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що для прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів за реалізацію пального, що не відповідає технічним умовам, судам необхідно надати оцінку та дослідити дотримання процедури відбору зразків нафтопродуктів у відповідності до Інструкції та ДСТУ 4488:2005 Нафта і нафтопродукти. Методи відбирання проб, оскільки судами попередніх інстанцій взагалі не надано правової оцінки доводам позивача щодо вилучення у нього нафтопродуктів на момент відбору зразків продукції, який відбувався 29.09.2021, оскільки за твердженнями позивача такі на вказаній АЗС були вилучені та арештовані під час обшуку, проведеного 09.07.2021 старшим слідчим в особливо важливих справах першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Одеській області, резервуари були опломбовані паперовими наклейками-пломбами, а до розпломбування резервуарів, яке відбулося 04.10.2021 в присутності державних ревізорів-інспекторів територіального відділу контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС в Одеській області під час проведення фактичної перевірки ТОВ «РУТА НОВА-К» з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, доступу до їх вмісту у нього не було.

71. Суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою такі обставини, у зв`язку із чим їх висновки по суті позовних вимог, є передчасними.

72. Колегія суддів зазначає, що вимоги частини четвертої статті 9 КАС України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

73. За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

74. Без дослідження і з`ясування наведених вище обставин, ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими.

75. Згідно із частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

76. Отже, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) задовольнити частково.

Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022, а справу № 420/19810/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РУТА НОВА-К» до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання дій протиправними та скасування рішень, - направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук С.Г. Стеценко А.Ю. Бучик