ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 480/4226/21

адміністративне провадження № К/990/14446/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді Коваленко Н.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г.,

за участю секретаря судового засідання Глущенка Д.В.,

учасники справи:

представник позивача,

представник відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційному порядку справу за позовом Акціонерного товариства «Сумиобленерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Сумського окружного адміністративного суду у складі судді Діски А.Б. від 14.09.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Калиновського В.А., Кононенко З.О., Мінаєвої О.М. від 17.01.2022,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2021 року Акціонерне товариство «Сумиобленерго» (далі також АТ «Сумиобленерго», Товариство, позивач) звернулося з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також НКРЕКП, Національна комісія, відповідач), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:

- визнати протиправною та скасувати з дати прийняття постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 20.11.2020 №2154 «Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електричними мережами 1 та 2 класів напруги на прогнозний період» в частині затвердження для АТ «Сумиобленерго» економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електромережами 1 класу напруги на 2021-2023 роки для операторів системи розподілу, до яких застосовується стимулююче регулювання, на рівні 0,0199 на 2021 рік, 0,0198 на 2022 рік, 0,0197 на 2023 рік (далі також спірна, оскаржувана постанова);

- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснити для АТ «Сумиобленерго» перерахунок відповідно до Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 27.07.2017 №981, економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електромережами 1 класу напруги на 2021-2023 роки для операторів системи розподілу, до яких застосовується стимулююче регулювання, в редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 18.11.2020 №2099;

- зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за результатами перерахунку для АТ «Сумиобленерго» економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електромережами 1 класу напруги на 2021-2023 роки, здійснити для АТ «Сумиобленерго» перегляд тарифів на послуги з розподілу електричної енергії у бік збільшення, який забезпечить компенсацію недоотриманих коштів у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії внаслідок необґрунтованого затвердження постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 20.11.2020 №2154 «Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електричними мережами 1 та 2 класів напруги на прогнозний період» для АТ «Сумиобленерго» розміру економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електромережами 1 класу напруги на 2021-2023 роки для операторів системи розподілу, до яких застосовується стимулююче регулювання.

2. В обґрунтуванні позову Товариством наводились аргументи про те, що оскаржуваною постановою відповідачем не вірно визначено для АТ «Сумиобленерго» економічний коефіцієнт прогнозованих технологічних витрат електроенергії (далі - ЕКПТВЕ) 1 класу напруги на 2021-2023 роки у розмірі 0,0199, 0,0198, 0,0197, що суперечить процедурі його розрахунку, який, на думку позивача, необхідно здійснювати у відповідності до пункту 1.3 глави 1 пункту 2.8 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою НКРЕКП №981 від 27.07.2017.

3. Позивач наводив аргументи й про те, що відповідач, прийнявши оскаржувану постанову в частині затвердження для АТ «Сумиобленерго» ЕКПТВЕ 1 класу напруги на рівні 0,0199 у 2021 році, 0,0198 у 2022 році, 0,0197 у 2023 році як для оператора системи розподілу, до якого застосовується стимулююче регулювання, порушив право позивача як учасника ринку електричної енергії та оператора системи розподілу на встановлення недискримінаційних, прозорих тарифів, які ураховують витрати відповідного учасника ринку електричної енергії, зокрема технологічні витрати електричної енергії.

4. Товариство наголошувало, що невірний розрахунок ЕКПТВЕ 1 класу напруги впливає на розмір тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів 1 та 2 класу напруги, а отже порушує його права.

5. Окрім цього, позивач наполягав, що з метою реалізації ефективного захисту та забезпечення поновлення порушеного права щодо отримання недискримінаційного, прозорого тарифу, який ураховує витрати АТ «Сумиобленерго» як оператора системи розподілу, належним способом захисту прав позивача, крім скасування оскаржуваної постанови в частині, є також зобов`язання НКРЕКП вчинити дії щодо здійснення перерахунку ЕКПТВ 1 класу напруги на 2021-2023 роки, як для оператора системи розподілу, до якого застосовується стимулююче регулювання та, відповідно, тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання для 1 класу напруги та для 2 класу напруги, установлених АТ «Сумиобленерго», з урахуванням перерахованого ЕКПТВЕ 1 класу напруги.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2022, позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 20.11.2020 №2154 «Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електричними мережами 1 та 2 класів напруги на прогнозний період» в частині затвердження для Акціонерного товариства «Сумиобленерго» економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електромережами 1 класу напруги на 2021 - 2023 роки для операторів системи розподілу, до яких застосовується стимулююче регулювання, на рівні 0,0199 на 2021 рік, 0,0198 на 2022 рік, 0,0197 на 2023 рік;

зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснити для Акціонерного товариства «Сумиобленерго» перерахунок економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електромережами 1 класу напруги на 2021-2023 роки для операторів системи розподілу, до яких застосовується стимулююче регулювання, відповідно до Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.07.2017 №981, в редакції постанови від 18.11.2020 №2099;

у задоволенні інших вимог позову відмовлено.

7. Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідач, розраховуючи економічний коефіцієнт прогнозованих технологічних витрат електроенергії (далі ЕКПТВЕ) для АТ «Сумиобленерго», використав дані, розраховані у базовому році (2020 рік), затверджені постановою НКРЕКП від 19.11.2019 №2406, яка, однак, як встановлено судовим розглядом цієї справи, була визнана протиправною та скасована у судовому порядку відповідно до рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021 у справі №480/3100/20.

8. Суди першої та апеляційної інстанцій взяли до уваги те, що відповідно до вищевказаних судових рішень постанова НКРЕКП від 19.11.2019 №2406 була прийнята відповідачем без дотримання норм Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 27.07.2017 №981 та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

9. Отже, на переконання суду апеляційної інстанції, оскільки ЕКПТВЕ 1 класу напруги на базовий рік (2020 рік) було розраховано невірно (що встановлено вищезазначеними судовими рішеннями), зазначення Регулятором в апеляційній скарзі про те, що при прийнятті індивідуального акта були враховані дані постанови НКРЕКП від 19.11.2019 №2406, свідчить про протиправність оскаржуваного рішення в частині затвердження для АТ «Сумиобленерго» ЕКПТВЕ 1 класу напруги на 2021-2023 роки для операторів систем розподілу, до яких застосовується стимулююче регулювання.

10. У оскаржуваній постанові апеляційного суду також підкреслюється, що відповідачем жодним чином не спростовується наданий позивачем у позовній заяві розрахунок та значення ЕКПТВЕ на 2021-2023 роки, а належних доказів того, яким чином НКРЕКП проводився розрахунок ЕКПТВЕ на 2021-2023 роки, Національною комісією не надано.

11. Суди попередніх інстанцій також відзначали, що пунктом 2.8. Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії встановлено формулу, за якою визначається ЕКПТВЕ 1 класу напруги. Проте відповідачем, при розрахунку, застосована формула, яка містить зайві дані, не передбачені вказаною нормою.

12. Так, згідно з мотивами, наведеними у оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції, у формулі, яка використана регулятором для його розрахунку ЕКПТВЕ на 2021-2023 роки й наведена у відзиві на позовну заяву, відповідач використав два показники ефективності - (1-0,5/100) та (1-3,5/100). При цьому, в пункті 1.3 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат йдеться лише про застосовані показники ефективності базового року, тобто 2020 року.

13. Зокрема, апеляційний суд зауважив, що у пункті 2.8. Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії вказується, що:

ПЕ1тве1 - показник ефективності технологічних витрат електричної енергії, параметр регулювання, що має довготерміновий строк дії, який встановлюється НКРЕКП на регуляторний період на 1 класі напруги, %. Якщо оператор системи розподілу не переходить на стимулююче регулювання, то значення дорівнює 0,5;

ПЕ2тве2 - показник ефективності технологічних витрат електричної енергії, параметр регулювання, що має довготерміновий строк дії, який встановлюється НКРЕКП на регуляторний період на 2 класі напруги, %. Якщо оператор системи розподілу не переходить на стимулююче регулювання, то значення дорівнює 1.

14. Апеляційним судом враховано, що згідно постанови НКРЕКП від 23.07.2013 №1009 «Про встановлення параметрів регулювання, що мають довгостроковий строк дії, для цілей стимулюючого регулювання» ПЕ1тве1 та ПЕ2тве2 (показники ефективності технологічних витрат електричної енергії, параметр регулювання, що має довготерміновий строк дії, який встановлюється НКРЕКП на регуляторний період) мають наступні розміри: на 1 класі напруги - 1 % або 0,01 відносних одиниць, на 2 класі напруги - 3,5 % або 0,035 відносних одиниць, відповідно.

15. Суди у цій справі встановили, що у базовому 2020 році до АТ «Сумиобленерго» не застосовувалося стимулююче регулювання, а тому, на переконання судів, згідно формули, що наведена у пункті 2.8 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, показники ефективності у формулі наведеній у цьому пункті зазначеного вище Положення в контексті вимог його пункту 1.3 повинні бути - (1-0,5/100) та (1-1/100) для 1 та 2 класу напруги відповідно, а не (1-1/100) та (1-3,5/100) для 1 та 2 класу напруги відповідно, які додатково всупереч вимогам вищевказаних норм застосував Регулятор у розрахунку, що наведений у відзиві на позовну заяву і який брався до уваги під час прийняття оскаржуваної у цій справі постанови НКРЕКП.

16. Крім того, у постанові суду апеляційної інстанції, яка оскаржується відповідачем у касаційному поряду, наголошено, що всупереч пункту 1.3 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії у розрахунку відповідача застосовані дані за інші періоди, які не відповідають даним для ЕКПТВЕ на базовий (2020) рік, а саме - 2015-2017 роки, а не 2016-2018 роки (три завершені річні періоди для розрахунку ЕКПТВЕ на базовий 2020 рік).

17. Колегія суддів апеляційного суду, обґрунтовуючи свій висновок щодо наявності підстав для задоволення цього позову, також зауважила, що відповідачем під час розгляду справи не надано доказів, які саме дані брались відповідачем для обрахунку ЕКПТВЕ на 2021-2023 роки та чому у зазначеній відповідачем формулі вказано зайві показники. Будь-яких належних нормативних обґрунтувань щодо застосування даних за інші періоди, що не відповідають даним для ЕКПТВЕ на базовий (2020) рік, а також щодо урахування зайвих показників ефективності, з посиланням на норми Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії чи на інший нормативно-правовий акт, відповідачем також не надано.

18. При цьому, суд апеляційної інстанції констатував, що Положенням про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії чітко передбачено, що ЕКПТВЕ - величина, розрахована у встановленому цим Положенням порядку, в якому, зокрема, у пункті 2.8 визначено формулу розрахунку ЕКПТВЕ 1 класу напруги. Приписами цього Положення не передбачено право відповідача відступати від порядку здійснення розрахунку ЕКПТВЕ, визначеного у цьому нормативному акті.

19. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувана постанова НКРЕКП прийнята відповідачем без дотримання норм Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

20. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, НКРЕКП подала касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх в частині задоволених позовних вимог скасувати та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою НКРЕКП №1445 від 16.11.2018 позивачу було видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності.

22. 20.11.2020 №2154 відповідачем прийнято постанову «Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електричними мережами 1 та 2 класів напруги на прогнозний період», якою, крім іншого, затверджено для АТ «Сумиобленерго» економічні коефіцієнти прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електромережами 1 класу напруги на 2021 - 2023 роки для операторів системи розподілу, до яких застосовується стимулююче регулювання, на рівні 0,0199 на 2021 рік, 0,0198 на 2022 рік, 0,0197 на 2023 рік.

23. Вважаючи, що вказаною постановою відповідачем невірно розраховано ЕКПТВЕ 1 класу напруги на 2021 - 2023, що вплинуло на розрахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для 1 та 2 класу напруги, позивач звернувся до суду з позовною заявою за захистом своїх прав.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

24. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

25. Вказану підставу НКРЕКП мотивує відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме -щодо правомірності затвердження Регулятором економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу на 2021-2023 роки для позивача на підставі положення пункту 1.3 глави 1 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 27.07.2017 №981, (чи правомірно Регулятор врахував значення постанови НКРЕКП від 19.11.2019 №2406 «Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік» для АТ «Сумиобленерго», при прийнятті постанови №2154).

26. У відзиві на касаційну скаргу АТ «Сумиобленерго» наводить аргументи про те, що відповідач взагалі не дотримувався процедури обрахунку та затвердження ЕКПТВЕ для позивача, яка передбачена Положенням про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії.

27. Позивач також наголошує й на тому, що вищевказане Положення порушувалось Регулятором як при прийнятті оскаржуваної у цій справі постанови, так і під час прийняття ним постанови від 19.11.2019 №2406 «Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами І та 2 класів напруги на 2020 рік», яка, однак, визнана протиправною та скасована у відповідній частині за наслідками розгляду справи №480/3100/20.

28. Вважає, що недотримання Регулятором Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії при обрахунку для АТ «Сумиобленерго» ЕКПТВЕ 1 класу напруги на 2021-2023 роки, а також ЕКПТВЕ І класу напруги на 2020 рік, який як встановлено у судовому порядку здійснено протиправно, і який брався відповідачем до уваги під час прийняття ним спірної постанови - є очевидним і доводами касаційної скарги не спростовується.

29. Товариство звертає увагу на те, що згідно пункту 1.3 глави 1 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії у редакції, чинній на час прийняття постанови №2406, якою визначено ЕКПТВЕ для базового (2020) року, ЕКПТВЕ затверджується НКРЕКП на розрахунковий період (рік) на підставі даних форм звітності №2-НКРЕ та 1Б-ТВЕ як середній за три завершені річні періоди (січень - грудень), що передували прогнозному періоду, який розраховується відповідно до глави 3 цього Положення, та не може перевищувати значення середньорічних ЕКПТВЕ за базовий рік.

30. З урахуванням приписів вищевикладених норм, скаржник відзначає, що оскільки постанова №2406 приймалася у 2019 році, то трьома завершеними річними періодами (січень - грудень), що передували прогнозному періоду є 2016-2018 роки, дані за які й повинні були використовуватися для обрахунку ЕКПТВЕ на 2020 рік, а не за 2014-2016, як необґрунтовано, на думку позивача, вважає Регулятор.

31. Тому, на переконання АТ «Сумиобленерго», незаконне визначення Регулятором значення ЕКПТВЕ 1 класу напруги на 2020 рік унеможливлює визначення розмірів ЕКПТВЕ 1 класу напруги на 2021-2023 роки для позивача у порядку, що передбачений пунктом 1.3 глави 1 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії.

32. За наведеного, позивач наполягає на тому, що оскаржувана ним постанова в частині затвердження для АТ «Сумиобленерго» ЕКПТВЕ 1 класу напруги на 2021-2023 роки є протиправною та обґрунтовано скасована судами попередніх інстанцій за результатом розгляду цієї справи. При цьому, як стверджується у відзиві на касаційну скаргу, наведений Регулятором у касаційній скарзі розрахунок суперечить пункту 1.3 глави 1 та пункту 2.8 глави 2 вищевказаного Положення, а аргументи на користь його правомірності, наведені скаржником, є непереконливим і безпідставними.

33. З урахуванням вищевикладеного, Товариство у відзиві на касаційну скаргу просить у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

34. Окрім цього, позивачем подано клопотання, отримане Верховним Судом в електронній формі 07.10.2022 та у паперовому вигляді засобами поштового зв`язку 12.10.2022, у якому заявник просить закрити касаційне провадження у цій справі на підставі приписів частини четвертої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України.

35. В обґрунтування такої вимоги позивачем зазначається, що висновок щодо застосування пункту 1.3 глави 1 Положення про порядок подання, визначення затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 27.07.2007 №981, було викладено у подібних правовідносинах Верховним Судом у постанові від 29.09.2022 у справі №360/2013/20.

36. При цьому заявник вказує, що з аналізу пункту 4 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, який з`явився після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою НКРЕКП, є також підставою для закриття касаційного провадження, що підтверджується відповідною практикою Верховного Суду, зокрема, у постановах: від 30.03.2021 у справі №198/878/19, від 18.05.2022 у справі №460/3834/19, від 12.11.2021 у справі №460/1275/19 та від 20.10.2020 у справі №914/2140/19.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

37. Так, правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України від 13.04.2017 №2019-VІІІ «Про ринок електричної енергії»

38. Частиною третьою статті 6 цього Закону визначено, що до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать: затвердження методик (порядків) встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії; встановлення (зміна) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії.

39. Постановою від 05.10.2018 №1175 НКРЕКП було затверджено Порядок встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (застосований судами попередніх інстанцій в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у додатку 16 якого наведено форму розрахунку тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на прогнозний рік, який, окрім іншого, містить таку складову як економічний коефіцієнт прогнозованих технологічних витрат електроенергії (далі - ЕКПТВЕ) на розподіл 1 класу та ЕКПТВЕ на розподіл 2 класу.

40. Зазначеною вище постановою НКРЕКП, зокрема її пунктами 5.3, 7.21, передбачено, що при розрахунках прогнозованих витрат (прогнозований необхідний дохід) від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії на рік, операційних витрат для забезпечення діяльності з розподілу електричної енергії, використовуються ЕКПТВЕ, встановлені відповідно до Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії.

41. Пунктом 1.3 вищезазначеного Положення у редакції постанови НКРЕКП від 18.11.2020 №2099, яка була чинною станом на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин, визначено що ЕКПТВЕ затверджується НКРЕКП на прогнозний період з урахуванням змін структури балансу електричної енергії, пов`язаних зі зміною правил роботи на ринку електричної енергії, на підставі усереднених даних форм звітності №2а-НКРЕКП-розподіл електричної енергії (місячна) «Звітні дані про обсяги розподілу електричної енергії та технологічні витрати електричної енергії за 1 та 2 класами напруги», затвердженої постановою НКРЕКП від 20 грудня 2019 року № 2897 (далі - форма звітності № 2а-НКРЕКП), № 2-НКРЕ (місячна) «Звітні дані про обсяги передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та нормативні технологічні витрати електроенергії за 1-2 класами напруги», затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 04 жовтня 2012 року №1257 (далі - форма звітності №2-НКРЕ), та №1Б-ТВЕ «Структура балансу електроенергії та технологічних витрат електроенергії (ТВЕ) на передачу по електричних мережах», затвердженої наказом Міністерства енергетики України від 14.10.1999 №289 (далі - форма звітності №1Б-ТВЕ), за три завершені річні періоди (січень-грудень), що передували прогнозному періоду, та розраховується відповідно до глави 2 цього Положення.

Розраховане значення ЕКПТВЕ по 1 та 2 класах напруги, без урахування відповідного показника ефективності, порівнюється із відповідним середньорічним ЕКНТВЕ на II-IV квартали 2017 року та I квартал 2018 року та ЕКПТВЕ, затвердженим НКРЕКП на базовий рік.

Якщо отримане значення ЕКПТВЕ більше середньорічного ЕКНТВЕ або ЕКПТВЕ, то для розрахунку ЕКПТВЕ відповідно до глави 2 цього Положення використовуються дані, що відповідають найменшому із зазначених коефіцієнтів, а саме:

якщо найменшим є значення середньорічного ЕКНТВЕ, то для остаточного розрахунку ЕКПТВЕ використовуються дані, що відповідають середньорічному ЕКНТВЕ,

якщо найменшим є значення ЕКПТВЕ, затвердженого НКРЕКП на базовий рік, то для остаточного розрахунку ЕКПТВЕ використовуються дані (із застосованими показниками ефективності базового року), що відповідають ЕКПТВЕ, затвердженому НКРЕКП на базовий рік.

Розраховані таким чином ЕКПТВЕ, крім випадків, передбачених цим Положенням, затверджуються НКРЕКП.

Для операторів систем розподілу, які не переходять на стимулююче регулювання, ЕКПТВЕ затверджуються на прогнозний період.

Для операторів систем розподілу, які переходять на стимулююче регулювання, ЕКПТВЕ затверджуються НКРЕКП для кожного регуляторного періоду в цілому в розрізі років.

42. Розрахунок та затвердження ЕКПТВЕ на прогнозний період регламентовано главою 2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, згідно з пунктами 2.1, 2.2 якого для затвердження ЕКПТВЕ, щороку не пізніше 01 вересня, оператори системи розподілу подають до НКРЕКП:

форму звітності №2а-НКРЕКП за грудень місяць;

форму звітності №2-НКРЕ за грудень місяць;

форми звітності №1Б-ТВЕ за три завершені річні періоди (січень-грудень), на базі яких розраховуються ЕКПТВЕ;

копію протоколу затвердження НХТВЕ на базі останнього завершеного річного періоду.

ЕКПТВЕ розраховуються НКРЕКП на прогнозний період на підставі даних форм звітності № 2а-НКРЕКП, №2-НКРЕ, №1Б-ТВЕ та розрахованого ЕКНТВЕ на II-IV квартали 2017 року та I квартал 2018 року.

43. У пункті 2.8 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії наведено формулу, за якою визначається ЕКПТВЕ 1 класу напруги.

44. За змістом вищевказаного пункту:

ПЕ1тве1 - показник ефективності технологічних витрат електричної енергії, параметр регулювання, що має довготерміновий строк дії, який встановлюється НКРЕКП на регуляторний період на 1 класі напруги, %. Якщо оператор системи розподілу не переходить на стимулююче регулювання, то значення дорівнює 0,5;

ПЕ2тве2 - показник ефективності технологічних витрат електричної енергії, параметр регулювання, що має довготерміновий строк дії, який встановлюється НКРЕКП на регуляторний період на 2 класі напруги, %. Якщо оператор системи розподілу не переходить на стимулююче регулювання, то значення дорівнює 1.

45. Також, згідно з постановою НКРЕКП від 23.07.2013 №1009 «Про встановлення параметрів регулювання, що мають довгостроковий строк дії, для цілей стимулюючого регулювання» ПЕ1тве1 та ПЕ2тве2 (показники ефективності технологічних витрат електричної енергії, параметр регулювання, що має довготерміновий строк дії, який встановлюється НКРЕКП на регуляторний період) мають наступні розміри: на 1 класі напруги - 1% або 0,01 відносних одиниць, на 2 класі напруги - 3,5% або 0,035 відносних одиниць, відповідно.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

46. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

47. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

48. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

49. Аналіз наведених у попередньому розділі цієї постанови Верховного Суду норм Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії дає підстави колегії суддів стверджувати про те, що економічний коефіцієнт прогнозованих технологічних витрат електроенергії (ЕКПТВЕ) встановлюється відповідно до Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії.

50. Висновок про те, що ЕКПТВЕ розраховується виключно у встановленому цим Положенням порядку, наведено й у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №360/2013/20

51. Зміст пункту 1.3 вищевказаного Положення засвідчує, що ЕКПТВЕ затверджується НКРЕКП на прогнозний період з урахуванням змін структури балансу електричної енергії, пов`язаних зі зміною правил роботи на ринку електричної енергії, на підставі усереднених даних форм звітності №2а-НКРЕКП, №2-НКРЕ), та №1Б-ТВЕ, за три завершені річні періоди (січень-грудень), що передували прогнозному періоду, та розраховується відповідно до глави 2 цього ж Положення.

52. Для цього щороку не пізніше 01 вересня, оператори системи розподілу подають до НКРЕКП вищевказані форми звітності, а саме: форму звітності №2а-НКРЕКП за грудень місяць; форму звітності №2-НКРЕ за грудень місяць; форми звітності №1Б-ТВЕ за три завершені річні періоди (січень-грудень), на базі яких розраховуються ЕКПТВЕ.

53. Розраховане значення ЕКПТВЕ по 1 та 2 класах напруги, без урахування відповідного показника ефективності, порівнюється із відповідним середньорічним економічним коефіцієнтом нормативних технологічних витрат електричної енергії (далі ЕКНТВЕ) на II-IV квартали 2017 року та I квартал 2018 року та ЕКПТВЕ, затвердженим НКРЕКП на базовий рік, і якщо отримане значення ЕКПТВЕ більше середньорічного ЕКНТВЕ або ЕКПТВЕ, то для розрахунку ЕКПТВЕ відповідно до глави 2 цього Положення використовуються дані, що відповідають найменшому із зазначених коефіцієнтів, зокрема, якщо найменшим є значення ЕКПТВЕ, затвердженого НКРЕКП на базовий рік, то для остаточного розрахунку ЕКПТВЕ використовуються дані (із застосованими показниками ефективності базового року), що відповідають ЕКПТВЕ, затвердженому НКРЕКП на базовий рік.

54. Розраховані таким чином ЕКПТВЕ підлягають затвердженню НКРЕКП. При цьому, для операторів систем розподілу, які не переходять на стимулююче регулювання, ЕКПТВЕ затверджуються на прогнозний період.

55. Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів констатує, що ЕКПТВЕ розраховується на базі даних за три завершені річні періоди (січень-грудень), що передували прогнозному періоду (у спірних відносинах 2021-2023 роки) на підставі поданих оператори системи розподілу до НКРЕКП форми звітності, визначених у пункті 1.3 та 2.1 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії.

56. Розраховане з урахуванням вищевказаних даних значення ЕКПТВЕ порівнюється із відповідним ЕКНТВЕ на II-IV квартали 2017 року та I квартал 2018 року та ЕКПТВЕ, затвердженим НКРЕКП на базовий рік (у спірних відносинах 2020 рік).

57. Якщо отримане значення ЕКПТВЕ більше середньорічного ЕКНТВЕ або ЕКПТВЕ, то для розрахунку ЕКПТВЕ відповідно до глави 2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії використовуються дані, що відповідають найменшому із зазначених коефіцієнтів, зокрема, якщо найменшим є значення ЕКПТВЕ, затвердженого НКРЕКП на базовий рік, то для остаточного розрахунку ЕКПТВЕ використовуються дані (із застосованими показниками ефективності базового року), що відповідають ЕКПТВЕ, затвердженому НКРЕКП на базовий рік (у спірних відносинах 2020 рік).

58. Остаточно розрахований показник ЕКПТВЕ підлягає затвердженню НКРЕКП у порядку, визначеному Положенням про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії.

59. При цьому, для операторів систем розподілу, які не переходять на стимулююче регулювання, ЕКПТВЕ затверджуються на прогнозний період, яким у спірних відносинах охоплюються 2021-2023 роки.

60. Під час розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій встановлено, що розраховане на базі даних за три завершені річні періоди (січень-грудень), які передували прогнозному періоду, значення ЕКПТВЕ по 1 класу напруги для АТ «Сумиобленерго» на прогнозний період було більше затвердженого ЕКПТВЕ на базовий рік (на 2021 - 0,0363, на 2022 - 0,0361, на 2023 - 0,0358).

61. Тому, колегія суддів вважає, що у НКРЕКП виникли передбачені законом підстави для використання при остаточному розрахунку показника ЕКПТВЕ даних (із застосованими показниками ефективності базового року), що відповідають ЕКПТВЕ, затвердженому НКРЕКП на базовий рік, яким у спірних відносинах є 2020 рік.

62. Показник ЕКПТВЕ для АТ «Сумиобленерго» на 2020 рік було затверджено НКРЕКП постановою від 19.11.2019 №2406 «Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік».

63. Водночас, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021, у справі №480/3100/20 вищевказану постанову НКРЕКП в частині затвердження для АТ «Сумиобленерго» економічного коефіцієнту прогнозованих технологічних витрат електричної енергії електромережами 1 класу напруги на рівні 0,0201 - визнано протиправною та скасовано.

64. Зазначені вище судові рішення станом на момент звернення АТ «Сумиобленерго» до суду з цим позовом набрали законної сили.

65. Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №9901/777/18, у разі визнання акта незаконним суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом, про що зазначити у резолютивній частині постанови

66. Окрім цього, відповідно до висновку щодо застосування норм права, наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №520/12022/17 з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 08.12.2009, такий спосіб захисту як вимога про визнання акта нечинним може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема, у моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

67. Постанова НКРЕКП від 19.11.2019 №2406 «Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік» є актом індивідуальної дії, а тому, після її скасування у судовому порядку, вона вважається такою, що не діє з моменту її прийняття.

68. Подібне питання щодо правомірності здійснення Національною комісією розрахунків показника ЕКПТВЕ на підставі вищевказаної Постанови НКРЕКП від 19.11.2019 №2406, яка визнана протиправною і скасована, поставало й у справі №360/2685/21, яка була розглянута Верховним Судом (постанова від 23.03.2023).

69. У вищевказаній постанові Верховний Суд зазначав, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, підтверджено неправильність розрахованого для оператора систем розподілу ЕКПТВЕ для 2 класу напруги на базовий рік (2020 рік), який у подальшому був використаний НКРЕКП при визначенні ЕКПТВЕ електромережами 2 класу напруги на 2021 рік для позивача у постанові №2154, у частині, що стосується АТ «Сумиобленерго», оскаржується й у цій справі з підстав, подібних до тих, що вказані позивачем у справі №360/2685/21, розглянутій Верховним Судом.

70. Аналогічні обставини наявні й у справі, яка розглядається, що дозволяє стверджувати про подібність правовідносин у цих справах й зумовлює необхідність врахування раніше висловлених Верховним Судом висновків щодо застосування норм права у цих відносинах.

71. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №360/2685/21 визнано, що за таких умов НКРЕКП під час визначення ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2021 рік для відповідного оператора систем розподілу не могла дотрималася вимог пункту 1.3 глави 1 Положення №981, яким передбачено обов`язкове врахування значення ЕКПТВЕ на базовий рік, який у випадку позивача був розрахований неправильно.

72. За таких обставин Верховний Суд вважав цілком обґрунтованою позицію судів обох інстанцій про те, що здійснений відповідачем розрахунок ЕКПТВЕ для 2 класу напруги на 2021 рік не відповідає вимогам пункту 1.3 Положення № 981. Подібний висновок викладено й у судових рішеннях, які оскаржуються в касаційному порядку і в справі, що розглядається.

73. Реагуючи на доводи касаційної скарги про те, що на момент прийняття спірної постанови №2154 судового рішення у справі №360/2013/20, яким постанову №2406 визнано протиправною та скасовано з дати прийняття, не існувало, а відтак, НКРЕКП не мала підстав не враховувати ЕКПТВЕ по 2 класу напруги на 2020 рік для оператора систем розподілу на визначеному цією постановою рівні, колегія суддів у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №360/2685/21 зазначила таке.

74. Той факт, що судове рішення у справі №360/2013/20 набрало законної сили вже після прийняття спірної постанови НКРЕКП №2154 не свідчить про правомірність розрахованого відповідачем для позивача ЕКПТВЕ по 2 класу напруги на базовий рік (2020 рік).

75. Колегія суддів також наголошувала, що судовими рішеннями у справі №360/2013/20 лише підтверджено, що НКРЕКП усупереч вимогам Положення №981 затвердила для позивача неправильні показники ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2020 рік, що у подальшому призвело до неправильного розрахунку ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2021 рік. Як слушно зауважив суд апеляційної інстанції, у спірному випадку визначальним є факт підтвердження судовим рішенням протиправності Постанови №2406 у відповідній частині та неправильного розрахунку Регулятором для позивача ЕКПТВЕ 2 класу напруги на 2020 рік.

76. В указаному аспекті Верховний Суд акцентував увагу на приписах частини другої статті 19 Конституції України, яка закріплює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

77. Ця норма Основного Закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

78. «На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

79. «У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

80. «У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

81. На підставі наведеного Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі №360/2685/21 констатував, що сам по собі факт чинності постанови №2406 на час затвердження ЕКПТВЕ для 2 класу напруги на 2021 рік не спростовує факту допущеного НКРЕКП порушення вимог пункту 1.3 глави 1 Положення №981, яке призвело до порушення прав ліцензіата з розподілу електричної енергії, що виразилося у затвердженні неправильного значення ЕКПТВЕ для 2 класу напруги на 2021 рік.

82. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що проведений відповідачем розрахунок показника ЕКПТВЕ для позивача на прогнозний період, затверджений оскаржуваною постановою, не відповідає вимогам закону і не може вважатись обґрунтованим, оскільки Національною комісією використовувались дані, які відповідають ЕКПТВЕ, затвердженому відповідною постановою НКРЕКП на базовий 2020 рік, яка, однак, визнана протиправною і скасована у судовому порядку й, будучи актом індивідуальної дії, втратила чинність з моменту її прийняття.

83. Крім того, згідно з установленими у справі №480/3100/20 обставинами відповідач (також НКРЕКП) не надав належних доказів того, що ЕКПТВЕ електромережами 1 класу напруги для АТ «Сумиобленерго» обраховані позивачем у розрахунку на рівні 0,0307, більші ніж відповідні значення економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії (ЕКНТВЕ). А згідно з Постановою НКРЕКП від 16.03.2017 за №292 «Про затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії в електричних мережах ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами І та II класів напруги на II - IV квартали 2017 року та 1 квартал 2018 року» ЕКНТВЕ для 1 класу напруги для АТ «Сумиобленерго» (на той час - ПАТ «Сумиобленерго») становив: II квартал 2017 року - 0,0343, III квартал 2017 року - 0,0384, IV квартал 2017 року - 0,0398, І квартал 2018 року 0,0367. Тобто, вказані розміри ЕКНТВЕ є більшими за розмір, який розрахований позивачем ЕКПТВЕ електромережами для 1 класу напруги у розрахунку - 0,0307.

84. Ці обставини як встановлено судами попередніх інстанцій у справі, яка розглядається, відповідачем не спростовано.

85. Тому колегія суддів погоджується з викладеними у оскаржуваних судових рішеннях мотивами про те, що показник ЕКПТВЕ, затверджений відповідачем постановою від 19.11.2019 №2406 на 2020 рік, повинен був затверджуватись на підставі усереднених даних відповідних форм звітності за три завершені річні періоди (січень-грудень), що передували прогнозному періоду, тобто за 2016-2018 роки, а не за 2015-2017 роки як помилково вважає відповідач.

86. До того ж, аналіз положень пункту 1.3 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, дає колегії суддів підстави для висновку про те, що при остаточному обчисленні показника ЕКПТВЕ на прогнозний період для АТ «Сумиобленерго» відповідач повинен був використовувати дані, що відповідають ЕКПТВЕ, затвердженому НКРЕКП на базовий рік, із застосованими показниками ефективності такого року, яким у спірних відносинах є 2020 рік.

87. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зауважили, що відповідно до глави 2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії (пункти 2.7, 2.8) для визначення ЕКПТВЕ 2 класу напруги застосовується показник ефективності технологічних витрат електричної енергії (ПЕ2тве), який дорівнює 1, якщо оператор системи розподілу не переходить на стимулююче регулювання, то значення, а для визначення ЕКПТВЕ 1 класу напруги застосовується показник ефективності технологічних витрат електричної енергії (ПЕ1тве), який дорівнює 0,5, якщо оператор системи розподілу не переходить на стимулююче регулювання.

88. У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій установили, що у базовому 2020 році до АТ «Сумиобленерго» не застосовувалося стимулююче регулювання.

89. Отже, колегія суддів визнає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що згідно формули, наведеної у пункті 2.8 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, показники ефективності у цій формулі в контексті пункту 1.3 цього ж Положення повинні бути- (1-0,5/100) та (1-1/100) для 1 та 2 класу напруги відповідно, а не (1-1/100) та (1-3,5/100) для 1 та 2 класу напруги відповідно, які всупереч зазначеним вимогам законодавства застосував регулятор у наведеному ним розрахунку ЕКПТВЕ для Товариства на прогнозний період.

90. Враховуючи те, що підставою для відкриття касаційного провадження у справі, яка розглядається, слугували доводи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме - щодо правомірності затвердження Регулятором економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 класу на 2021-2023 роки для позивача на підставі положення пункту 1.3 глави 1 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 27.07.2017 №981, (чи правомірно Регулятор врахував значення постанови НКРЕКП від 19.11.2019 №2406 «Про затвердження економічних коефіцієнтів прогнозованих технологічних витрат електроенергії електромережами 1 та 2 класів напруги на 2020 рік» для АТ «Сумиобленерго», при прийнятті постанови №2154), то колегія суддів, за результатом розгляду цієї справи у касаційному порядку вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок у спірних правовідносинах.

91. У разі, якщо значення ЕКПТВЕ по 1 та 2 класах напруги розраховане відповідно до глави 2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії на підставі усереднених даних форм звітності №2а-НКРЕКП, №2-НКРЕ, №1Б-ТВЕ), за три завершені річні періоди (січень-грудень), що передували прогнозному періоду, у порівнянні із відповідним середньорічним ЕКНТВЕ на II-IV квартали 2017 року та I квартал 2018 року та ЕКПТВЕ, затвердженим НКРЕКП на базовий рік, є більшим за такі середньорічні показники, то у такому випадку правомірним є використання Регулятором для остаточного розрахунку ЕКПТВЕ даних, що відповідають найменшому із зазначених коефіцієнтів, зокрема, якщо найменшим є значення ЕКПТВЕ, затвердженого НКРЕКП на базовий рік, - даних (із застосованими показниками ефективності базового року), що відповідають ЕКПТВЕ, затвердженому НКРЕКП на базовий рік.

92. Водночас, НКРЕКП зобов`язана дотримуватись встановленого главою 2 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії порядку розрахунку та затвердження ЕКПТВЕ на прогнозний період і не має права відступати від наведених у цій главі правил регулювання таких відносин.

93. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів констатує, що НКРЕКП, з урахуванням обставин, встановлених у цій справі, мала право на використання даних (із застосованими показниками ефективності базового року), що відповідають ЕКПТВЕ, затвердженому постановою НКРЕКП від 19.11.2019 №2406 на базовий (у спірних відносинах 2020) рік.

94. Проте, беручи до уваги те, що як встановлено судами попередніх інстанцій, підтверджено під час касаційного розгляду цієї справи та не спростовано доводами касаційної скарги, постанова НКРЕКП від 19.11.2019 №2406 визнана протиправною у судовому порядку і втратила чинність з моменту її прийняття, а затверджений оскаржуваною постановою НКРЕКП розрахунок показника ЕКПТВЕ на прогнозний період для АТ «Сумиобленерго» проведено відповідачем з порушенням вимог законодавства і прав позивача, то колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення цього позову.

95. Колегія суддів критично оцінює доводи Товариства про наявність підстав для закриття касаційного провадження у цій справі відповідно до норм пункту 4 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з наявністю, на думку позивача, висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, викладеного Верховним Судом у постанові від 29.09.2022 у справі №360/2013/20.

96. З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

97. У справі ж, яка розглядається, у касаційній скарзі відповідач порушував питання щодо застосування пункту 1.3 глави 1 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії у розрізі правомірності врахування НКРЕКП даних (із застосованими показниками ефективності базового року), що відповідають ЕКПТВЕ, затвердженому постановою НКРЕКП від 19.11.2019 №2406 на базовий у спірних відносинах 2020 рік, під час здійснення остаточного розрахунку ним показника ЕКПТВЕ на прогнозний період для АТ «Сумиобленерго» і затвердження його оскаржуваною у цій справі постановою.

98. Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №360/2013/20, на яку посилається Товариство в обґрунтування свого клопотання про закриття касаційного провадження у справі, касаційну скаргу НКРЕКП було обґрунтовано тим, що за результатами проведеного аналізу пояснень до розрахунків, наданих позивачем на прогнозний період, до Національної комісії, відповідно до критеріїв розділу 4 Положення, не надано підтверджуючих матеріалів і розрахунків щодо зміни структури балансу електричної енергії, пов`язаної зі зміною технічних характеристик електричних мереж та/або структури споживання електричної енергії, які могли би вплинути до росту ЕКПТВЕ, а тому у відповідача не було підстав для перегляду в сторону збільшення ЕКПТВЕ при розрахунку для затвердження. Посилався скаржник й на те, що затвердження значень ЕКПТВЕ є дискреційними повноваженнями, а також вказував, що розраховані позивачем ЕКПТВЕ є завищеними, а тому останні затверджені на рівні року, що передував.

99. У якості підстав касаційного оскарження відповідачем у справі №360/2013/20 вказано відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо застосування пункту 1.3 та 4 розділу Положення про порядок подання, визначення затвердження економічних коефіцієнтів нормативних та прогнозованих технологічних витрат електроенергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 27.07.2007 №981 та підпункту 4 пункту 3 статті 3 Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

100. Відповідач у касаційні скарзі посилався на пункт 2.8 Положення, який на його думку, вказує про неправильний висновок судів попередніх інстанцій про те, що пункт 1.3 Положення містить виключні підстави для затвердження ЕКПТВЕ.

101. За вказаних обставин колегія суддів у справі №360/2013/20 сформувала такі висновки:

Пунктом 1.3 Положення №981 визначено, на підставі яких даних розраховується ЕКПТВ на наступний рік. При цьому, формули, порядок та алгоритм розрахунку ЕКПТВ на прогнозований період встановлено та деталізовано розділами 2, 3 Положення №981, якими водночас передбачено право НКРЕКП у разі потреби вимагати від оператора системи розподілу додаткові дані для підтвердження розрахунку ЕКПТВЕ.

Розділ 4 Положення №981, який має назву «Підстави та порядок перегляду ЕКПТВЕ», встановлює перелік підстав для перегляду вже затверджених ЕКПТВЕ та не повинен застосовуватися для встановлення ЕКПТВЕ на прогнозований рік.

У спірних правовідносинах повноваження НКРЕКП не є дискреційними, оскільки існує лише один варіант правомірної поведінки - затвердження ЕКПТВЕ, розрахованих на підставі Положення №981 та у встановленому ним порядку.

102. Вищевказані питання щодо застосування норм права не порушувались НКРЕКП у касаційній скарзі в межах доводів, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі, що розглядається, а тому, на переконання колегії суддів, наведені Товариством аргументи в обґрунтуванні вимог клопотання про закриття касаційного провадження у цій справі не зумовлюють їх задоволення.

103. До того ж, за диспозицією пункту 4 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі.

104. Аналіз вищевказаної норми процесуального права засвідчує, що така може бути застосована у випадках, коли на момент відкриття касаційного провадження у справі вже існував відповідний висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі. Тобто, за ситуації, у якій відкриття касаційного провадження не було необхідним у зв`язку з існуванням відповідного висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, формування якого стосувались доводи касаційної скарги.

105. На переконання колегії суддів, дія цієї норми не поширюється на випадки, за яких висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, було викладено після відкриття касаційного провадження у справі й такого висновку на той час не існувало.

106. Постанова ж Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №360/2685/21, на яку в обґрунтуванні вимог для закриття касаційного провадження у справі посилається Товариство, прийнята після відкриття провадження у справі, що розглядається, відповідно до ухвали Верховного Суду від 04.07.202 й станом на момент її постановлення висновку, про відсутність якого зазначалось у касаційній скарзі, не існувало.

107. У зв`язку з цим колегія суддів не вбачає наявності передбачених процесуальним законом правових підстав для задоволення клопотань Товариства про закриття касаційного провадження у справі, що розглядається.

108. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій стосовно протиправності оскаржуваної постанови НКРЕКП, а отже й наявності підстав для задоволення позову Товариства, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права.

109. Наведені ж скаржником аргументи таких висновків не спростовують, у зв`язку з чим колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги і вважає, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи цей спір, ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, які скасуванню не підлягають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

110. За правилами частин першої, другої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

111. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.

112. Керуючись статтями 340, 341, 343, 349, 350, 355, 356, Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, залишити без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2022 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

Т.Г. Стрелець