ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" квітня 2023 р. Справа № 924/1020/22

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Жванецької сільської ради, с. Жванець Кам`янець-Подільського району Хмельницької області

до фермерського господарства "Еко-земля", м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

- ОСОБА_1 , с. Вихватнівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області,

- ОСОБА_2 , м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області

про витребування земельної ділянки

за участю:

прокурора: Скрипнюк А.В.

представники позивача, відповідача, третіх осіб не з`явилися

Рішення ухвалюється 20.04.2023, оскільки в судовому засіданні 06.04.2023 постановлено ухвалу про оголошення перерви.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Жванецької сільської ради, с. Жванець Кам`янець-Подільського району Хмельницької області звернувся до суду з позовом до фермерського господарства «Еко-земля», м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, в якому просить витребувати з незаконного володіння відповідача у комунальну власність Жванецької сільської ради земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0012, яка розташована за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Ухвалою суду від 12.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, залучено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; призначено підготовче засідання на 01.02.2023, яке у подальшому відкладено на 13.02.2023, 06.03.2023, 14.03.2023, 22.03.2023.

Ухвалою суду від 22.03.2023 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 06.04.2023, в якому оголошено перерву на 20.04.2023.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника поза його волею, оскільки реєстрація на земельну ділянку права власності ОСОБА_1 , подальше дарування земельної ділянки ОСОБА_2 , який надав ділянку в безоплатне користування відповідачу, здійснене за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про надання ділянки у приватну власність. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 13, 14, 19 Конституції України, ст. ст. 15, 317, 321, 328, 330, 346, 387, 388, 658 ЦК України, ст. ст. 78, 90, 116, 125, 126, 152, 153 Земельного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідач у письмових поясненнях від 31.01.2023 вважає позов необгрунтованим. Зокрема, зазначає, що відсутність копії рішення Сокільської сільської ради №21 від 29.08.2014 в архівному відділі Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації не свідчить про підроблення вказаного рішення та незаконне набуття ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, а може свідчити про недобросовісне відношення посадових осіб Сокільської сільської ради до своїх обов`язків щодо належного оформлення протоколу сесії сільської ради та відповідного рішення, у тому числі щодо їх передачі на зберігання до архівного відділу Кам`янець-Подільської РДА. Вважає, що втрата суб`єктом владних повноважень власного рішення, яке є підставою для набуття громадянином права власності на земельну ділянку, не означає втрату права власності. Власник нерухомого майна може продовжувати повноцінно користуватись ним, та у разі необхідності, вживати заходів щодо відновлення такого документа.

При цьому, посилаючись на положення ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вказує, що якщо відомості про певне речове право на нерухоме майно внесені до Державного реєстру прав, а правовстановлюючі документи, на підставі яких така реєстрація була проведена, втрачені чи пошкоджені, не вимагається вчинення жодних додаткових дій для "продовження існування факту державної реєстрації відповідного речового права". З наведеного доходить висновку, що відомості про документ, який підтверджує право власності, зберігаються у Державному реєстрі прав.

Окрім цього, зауважує про відсутність доказів на підтвердження факту підробки рішення Сокільської сільської ради №21 від 29.08.2014, а що стосується доводів позивача про те, що за фактом службового підроблення невідомою особою офіційного документа внесено відомості до ЄРДР за №42022242230000034 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, зазначив, що такі посилання позивача за відсутності з цього приводу вироку суду, який набрав законної сили, носять виключно інформаційний характер, а тому не можуть мати доказового значення для констатації неправильності чи незаконності рішення Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району №21 від 29.08.2014.

Також зазначає, що на час укладення договору дарування від 23.06.2015, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також після складання акту приймання-передачі земельної ділянки від 24.04.2020 ОСОБА_2 у власність ФГ "Еко - земля", було запроваджено Державний реєстр прав на нерухоме майно, відомості з якого презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тож добросовісний набувач не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти, покладаючись на такі відомості, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей. Разом з тим, позивачем не підтверджено жодними доказами факт неправомірного заволодіння земельною ділянкою з кадастровим номером 6822487900:03:002:0012, що є обов`язковою умовою для застосування до спірних правовідносин ст. 388 ЦК України. Твердження прокурора про незаконне вибуття спірної земельної ділянки з володіння органу місцевого самоврядування без його відома спростовує відомостями з Акту погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами від 09.01.2014.

Зауважує про невідповідність вимогам законодавства такого письмового доказу як лист архівного відділу Кам`янець-Подільської РДА № 70/04-06 від 17.10.2022, а також про те, що прокурор не підтвердив підстав для представництва. Зокрема, прокурор не звертався до Держгеокадастру, до сфери повноважень якого входить нагляд за додержанням органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, з приводу законності набуття у власність земельної ділянки із кадастровим номером 6822487900:03:002:0012. У свою чергу, Жванецька сільська рада не повідомила причин, які перешкоджають їй самостійно захистити інтереси ради, які збігаються з інтересами держави, прокурор таких причин не з`ясував та не навів передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави.

Третя особа - ОСОБА_2 у поясненнях (від 25.01.2023), посилаючись на положення ст. ст. 118, 186 Земельного кодексу України, зазначив, що на підставі заяви ОСОБА_1 . Сокільською сільською радою прийнято рішення №25 від 27.12.2013, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельною ділянки у власність із земель запасу сільської ради для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га гр. ОСОБА_1 в межах населеного пункту с. Межигір; за заявою ОСОБА_1 приватним підприємством «Земля 2012» було розроблено та затверджено Відділом Держземагентства у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 . У подальшому, ОСОБА_1 було подано заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність, відповідний проект затверджено рішенням Сокільської сільської ради №21 від 29.08.2014. При цьому зауважує, що з огляду на тимчасовий термін зберігання у Сокільській сільській раді звернення та заяви громадян за 2013 рік відсутні.

Зазначив, що фактично, на момент подання позовної заяви, рішення Сокільської сільської ради №21 від 29.08.2014 існує, не втратило чинності, не визнане судом недійсним (презумпція чинності правочину); рішення містить усі необхідні реквізити (дата, підпис голови Сокільської сільської ради та печатка), що свідчить про правомірність та законність дій для прийняття такого рішення; вирок за вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР №42022242230000034 від 19.10.2022, щодо службового підроблення рішення сесії Сокільської сільської ради №20 від 29.08.2014, відсутній. Вважає, що доводи про відсутність в архіві інформації про прийняття рішення Сокільською сільською радою №21 від 29.08.2014 свідчать про неналежне виконання своїх функціональних обов`язків посадовими особами сільської ради, а не про відсутність такого рішення.

Також звернув увагу на строки позовної давності, стверджуючи, що самостійне виявлення прокурором правопорушення 18.10.2022 не скасовує презумпцію можливості та обов`язку Жванецької сільської ради знати про свої права та належно і ретельно виконувати власні обов`язки. При прийнятті рішення органом місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 передували ряд дій для отримання у власність земельної ділянки таких як: подання клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою до органу місцевого самоврядування; розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі; затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; реєстрація права власності на земельну ділянку. Вважає, що Сокільська сільська рада фактично була обізнана у можливому порушені своїх цивільних прав з моменту підписання Акту погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами від 09.01.2014. Таким чином, строк позовної давності по витребуванню земельної ділянки у комунальну власність сплинув 09.01.2019.

Прокурор у додаткових поясненнях (від 10.02.2023) щодо рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність повідомив, що вивченням архівних копій протоколу 46 позачергової сесії 6-го скликання Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району від 29.08.2014 та усіх прийнятих рішень відповідної сесії встановлено, що питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу її у власність ОСОБА_1 на відповідній сесії не розглядалось, рішення Сокільської сільської ради №21 від 29.08.2014, яке слугували підставою для реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку, радою не приймалось. Висновки відповідача та третьої особи - ОСОБА_2 щодо правомірності набуття права власності на спірні земельні ділянки первісними власниками, оскільки Сокільська сільська рада приймала рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та погоджувала межі земельної ділянки, вважає необґрунтованими, оскільки відсутність спрямованого на відчуження земельної ділянки на користь ОСОБА_1 рішення повноважного органу місцевого самоврядування (про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність) означає, що орган місцевого самоврядування як власник землі волю на відчуження цих ділянок не виявив, тому вони вибули з володіння власника поза його волею. Також прокурор критично оцінює твердження про відсутність позовних вимог щодо визнання недійсними рішень сесії сільської ради, а також щодо законності державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку, оскільки право власності дійсного власника презюмується, не припиняється із втратою ним цього майна і дійсний власник не був стороною угоди щодо відчуження його майна, укладеної іншими особами. З наведеного робить висновок, що у таких випадках чинність правочинів, державної реєстрації прав на майно за іншими особами чи наявність у них правовстановлюючих документів не є перешкодою для витребування власником свого майна від добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України, що є належним способом захисту. Стверджує, що незаконна державна реєстрація спірної земельної ділянки у відповідному реєстрі фактично стала інструментом, який обумовив формальне набуття відповідачем права власності на неї.

Твердження ОСОБА_2 щодо знаходження оригіналів рішення Сокільської сільської ради №21 від 29.08.2014 у позивача спростовує долученими до матеріалів справи архівними копіями протоколу 46 позачергової сесії 6-го скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 та усіх прийнятих рішень відповідної сесії, з яких слідує, що відповідні питання у встановленому законом порядку на розгляд сесії не виносились та уповноваженим органом не вирішувались. Звернув увагу на те, що оригінали рішення Сокільської сільської ради №21 від 29.08.2014, які знаходились в матеріалах реєстраційної справи щодо державної реєстрації спірної земельної ділянки, вилучені та знаходяться в матеріалах кримінального провадження №42022242230000034.

Також прокурор не погоджується з твердженнями ОСОБА_2 про сплив строку позовної давності, оскільки факт незаконного оформлення права власності на спірну земельну ділянку виявлено прокуратурою за результатами опрацювання інформації в ході вивчення відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з метою встановлення фактів зловживання громадянами своїм правом на безоплатну приватизацію земельних ділянок в межах одного виду використання (жовтень 2022 року). При цьому Жванецькій сільській раді про порушення закону та прав і охоронюваних законом інтересів територіальної громади стало відомо лише у листопаді 2022 року, тобто з моменту отримання запитів прокурора (№52-9367вих-22 від 18.11.2022). Крім того, відповідач набув право власності на спірну земельну ділянку на підставі акту приймання-передачі земельних ділянок від 24.04.2020.

Аргументи відповідача щодо недопустимості доказів - листа архівного відділу Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 17.10.2022 вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, зокрема ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

З огляду на характер спірних правовідносин прокурор не вбачає невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном.

Щодо доводів відповідача про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Жванецької сільської ради зауважив, що належним суб`єктом владних повноважень для захисту інтересів держави є не будь-який орган, що уповноважений державою здійснювати певні функції контролю у певній сфері, а лише той, який має відповідні повноваження для захисту таких інтересів. В даному випадку має місце здійснення суб`єктом владних повноважень - Жванецькою сільською радою захисту законних інтересів держави неналежним чином, а тому в розумінні вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор мав належні повноваження щодо подання даного позову з метою захисту інтересів держави та жителів Жванецької громади.

Відповідачем подано заяву (від 02.03.2023) про застосування позовної давності, в якій стверджує про те, що самостійне виявлення прокурором правопорушення 18.10.2022, жодним чином не скасовує презумпцію можливості та обов`язку Жванецької сільської ради знати про свої права та належно і ретельно виконувати власні обов`язки. Факт прийняття Сокільською сільською радою рішення №21 від 29.08.2014 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства підтверджується наданими відповідачем заявами свідків, які дають підстави вважати, що Сокільській сільській раді було відомо про прийняття такого рішення та фактично рада була обізнана про можливе порушенні її прав. З огляду на вказане вважає, що строк позовної давності по витребуванню земельної ділянки у комунальну власність сплинув 29.08.2017.

Прокурор у запереченнях на заяву про застосування строків позовної давності (від 14.03.2023) навів доводи, аналогічні тим, що наведені у додаткових поясненнях від 10.02.2023. Крім того, зазначив, зокрема, що відповідач помилково пов`язує початок перебігу позовної давності з прийняттям Сокільською сільською радою рішення №21 від 29.08.2014, яке всупереч доводам відповідача згідно з долученими до позову доказами на розгляд відповідної сесії ради не виносилось та в установленому порядку не розглядалось. Щодо наданих відповідачем заяв свідків зауважив, що з огляду на положення ст. ст. 80, 87 ГПК України, ст. ст. 26, 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" наявні організаційно-розпорядчі документи Сокільської сільської ради спростовують твердження відповідних свідків.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Позивач - Жванецька сільська рада представника у засідання не направила. У клопотанні (від 07.03.2023) просить розглянути справу без участі її представників, підтримує позов у повному обсязі.

Відповідач представника у засідання не направив. Про судовий розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень 06.04.2023, 11.04.2023.

Третя особа - ОСОБА_1 представника у засідання не направила, пояснень не надала.

Третя особа - ОСОБА_2 представника у засідання не направив. Про судовий розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень 03.04.2023, 11.04.2023.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

У матеріалах справи наявна копія рішення 46 сесії VI скликання Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 29.08.2014 №21, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6822487900:03:002:0012) гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Надано гр. ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Сокільської сільської ради, що розташована у межах населеного пункту с. Межигірна території Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до наданого в матеріали справи прокурором договору дарування земельної ділянки від 23.06.2015, укладеного між ОСОБА_1 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдаровуваний), дарувальник передала (подарувала) у власність обдаровуваного безоплатно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га (рілля), кадастровий номер земельної ділянки - 6822487900:03:002:0012, що розташована за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Межигір. Договір дарування посвідчено приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за номером 601.

Рішенням засновника ФГ "Еко-земля" Дивдика М.В. від 24.02.2020 №1, з-поміж іншого створено ФГ "Еко-земля", утворено складений капітал господарства (100% якого належить засновнику), визначено основний вид економічної діяльності господарства (вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур). Також рішенням передбачено склад земель фермерського господарства, серед яких - земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2 га, кадастровий номер 6822487900:03:002:0012 за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Межигір. Дана земельна ділянка належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 23.06.2015 №601. Крім того, рішенням затверджено статут господарства, визначено головою ОСОБА_3 .

Згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок від 24.04.2020 ОСОБА_2 передав у безоплатне користування фермерському господарству "Еко-земля" земельні ділянки, серед яких земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2 га, кадастровий номер 6822487900:03:002:0012 за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Межигір, що належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 23.06.2015 №601.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (від 01.12.2022) земельна ділянка з кадастровим номером 6822487900:03:002:0012 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Межигір, зареєстрована 04.04.2014. При цьому 10.03.2015 на підставі, зокрема рішення Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області №21 від 29.08.2014 на зазначену земельну ділянку зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 , яке припинено 23.06.2015 та у цей же день зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_2 (на підставі договору дарування від 23.06.2015 №601). 19.08.2020 право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку припинено та зареєстровано за ФГ "Еко-земля" (на підставі рішення ФГ "Еко-земля" від 24.02.2020 №1 та акта приймання-передачі нерухомого майна від 24.04.2020).

Відповідно до рішення Жванецької сільської ради від 02.01.2018 №8 розпочато процедуру реорганізації Сокільської сільської ради шляхом приєднання до Жванецької сільської ради та встановлено, що Жванецька сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Сокільської сільської ради (п. п. 5, 6 рішення).

Листом від 07.10.2022 №52-8214вих-22 керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, з метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в суді, звернувся із проханням до начальника архівного відділу Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації надати належним чином засвідчені копії протоколу сесії Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району (з усіма наявними додатками) та усіх рішень відповідної сесії Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району, яка відбулась 29.08.2014.

У відповідь на лист керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури (від 07.10.2022) архівним відділом Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації (листом від 17.10.2022) надано завірені копії протоколу сорок шостої позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 з усіма рішеннями сесії.

Згідно з протоколом сорок шостої позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 затверджено порядок денний сесії, а саме:

1. Про внесення змін до сільського бюджету Сокільської сільської ради на 2014 рік;

2. Про затвердження мережі клубних закладів культури на території Сокільської сільської ради;

3. Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку;

4. Про роботу закладів культури;

5. Про скасування рішення 45 сесії сільської ради VI скликання №5 від 08.08.2014 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність гр. ОСОБА_4 ";

6. Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність під гаражне будівництво гр. ОСОБА_4 ;

7. Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_4 ;

8. Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку;

9. Про передачу надходжень на виконання заходів районної програми шкільний автобус на 2013 - 2015 роки.

У матеріали справи надано відповідні рішення сорок шостої позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради: від 29.08.2014 №1 "Про внесення змін до сільського бюджету Сокільської сільської ради на 2014 рік", №2 "Про затвердження мережі клубних закладів культури на території Сокільської сільської ради", №3 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку" (гр. ОСОБА_5 , земельна ділянка з кадастровим номером 6822487900:03:002:0024), №4 "Про роботу закладів культури", №5 "Про скасування рішення 45 сесії сільської ради VI скликання №5 від 08.08.2014 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність гр. ОСОБА_4 ", №6 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність під гаражне будівництво гр. ОСОБА_4 ", №7 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_4 ", №8 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку" (гр. ОСОБА_6 , земельна ділянка з кадастровим номером 6822487900:01:001:0271), №9 "Про передачу надходжень на виконання заходів районної програми шкільний автобус на 2013 - 2015 роки".

Листом №52-8290-вих від 12.10.2022 керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, з метою вирішення витання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в суді, звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати інформацію: який правовий статус (форма власності, категорія земель, вид використання в межах категорій, склад угідь, площа, розташування в межах чи за межами населеного пункту) мали земельні ділянки, зокрема з кадастровими номерами 6822487900:03:002:0012 до моменту їх передачі у приватну власність згідно обліковими даними та ін.

24.10.2022 Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області листом №10068-22 повідомлено прокуратуру, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 6822487900:03:002:0012, площею 2,0 га мала такий правовий статус, зокрема: форма власності - комунальна, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання в межах категорії - особисте селянське господарство, склад угідь - рілля, місце розташування - в межах населеного пункту с. Межигір.

Жванецькою сільською радою у відповідь на лист заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури (від 16.11.2022) повідомлено про те, що, зокрема земельна ділянка з кадастровим номером 6822487900:03:002:0012 вільна від забудови (лист ради від 15.12.2022).

Заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до Жванецької сільської ради з листом (від 18.11.2022), в якому, зазначивши, зокрема про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822487900:03:002:0012 у приватну власність в порядку, встановленому законом, не виділялась, а рішення Сокільської сільської ради, зазначене як підстава реєстрації права власності, не приймалось, з метою встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, та керуючись ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", просив надати інформацію з питань: чи було відомо Жванецькій сільській раді про незаконне вибуття з комунальної власності земельної ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:0012, якщо так, то з якого часу; чи вживались Жванецькою сільською радою заходи щодо витребування земельної ділянки у комунальну власність шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою, якщо ні, - зазначити, з яких причин не вживалися; чи має намір в майбутньому Жванецька сільська рада звертатися до суду для захисту порушеного права за вказаними фактами.

У відповідь на вищезазначений лист виконавчий комітет Жванецької сільської ради повідомив, що сільською радою не приймалися заходи щодо повернення вище зазначеної земельної ділянки у зв`язку з відсутністю інформації про її незаконне вибуття з комунальної власності. При можливості не заперечив щодо здійснення Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою заходів державного впливу щодо вирішення даного питання (лист від 02.12.2022).

У матеріали справи прокурором надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.12.2022 щодо реєстрації 19.10.2022 кримінального провадження 42022242230000034 за результатами самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366 КК України.

Керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до Жванецької сільської ради з повідомленням (від 07.12.2022) на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про намір здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі Жванецької сільської ради шляхом пред`явлення позову до фермерського господарства "Еко-Земля" про витребування земельної ділянки кадастровий номер 6822487900:03:002:0012 з незаконного володіння у комунальну власність.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, ОСОБА_2 до пояснень від 25.01.2023 додано до матеріалів справи копії:

рішення сорок першої позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 27.12.2013, за результатами розгляду заяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель запасу сільської ради для ведення особистого селянського господарства площею 2 га гр. ОСОБА_1 в межах населеного пункту с. Межигір. Матеріали технічної документації із землеустрою вирішено подати на розгляд чергової сесії сільської ради;

проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в с. Межигір Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області розроблений ПП "Земля 2012" (за підписом директора ОСОБА_2 ), який містить зокрема, довідку відділу Держземагентва у Кам`янець-Подільському районі ГУ Держземагентства у Хмельницькій області (від 02.04.2014) про те, що земельна ділянка передбачена до відведення за рахунок земель комунальної власності не потребує зміни цільового призначення та передається у власність; акт погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами від 09.01.2014, підписаний, у тому числі головою Сокільської сільської ради Бешлей І.В. без заперечень; кадастровий план земельної ділянки; висновок відділу Держземагентва у Кам`янець-Подільському районі ГУ Держземагентства у Хмельницькій області (від 02.04.2014) про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Крім того, директором відповідача ОСОБА_2 у матеріали справи надано:

копію заяви свідка ОСОБА_7 , посвідченої приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського нотаріального округу Хмельницької області Мартинюк С.О. 27.02.2023 за №177, в якій зазначається, що ОСОБА_7 02.11.2010 була обрана головою Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, повноваження здійснювала з моменту обрання і до 2015 року. Наразі є членом виконавчого комітету Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Сокільська сільська рада під головуванням Бешлей І.В. розглядала та ухвалювала, зокрема рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " від 27.12.2013 №25, "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 " від 29.08.2014 №21. Також у заяві зазначено, що наведені рішення приймались шляхом голосування місцевими депутатами на 46 сесії Сокільської сільської ради шостого скликання, підписані власноручно ОСОБА_7 як головою Сокільської сільської ради та скріплені печаткою ради. В процесі виготовлення технічної документації на земельні ділянки Сокільською сільською радою погоджувались межі ділянки. Після формування ділянки і оформлення права власності на рахунки Сокільської сільської ради та правонаступника - Жванецької сільської ради систематично надходили грошові кошти у формі земельного податку;

копії заяв свідка ОСОБА_8 (в період з 2010 по 2015 роки обіймала посаду секретаря Сокільської сільської ради) та свідка ОСОБА_9 (в період з 2010 по 2015 роки перебувала на посаді депутата Сокільської сільської ради, наразі працює в Жванецькій сільській раді на посаді діловода), які посвідчені приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського нотаріального округу Хмельницької області Мартинюк С.О. 27.02.2023 за №18 та №179 відповідно. В заявах повідомляється про прийняття Сокільською сільською радою рішень "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " від 27.12.2013 №25, "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 " від 29.08.2014 №21. Зазначено, що рішення приймались шляхом голосування місцевими депутатами на 46 сесії Сокільської сільської ради шостого скликання. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як депутати брали участь у голосуванні по вказаних питаннях. Після формування ділянки і оформлення права власності на рахунки Сокільської сільської ради та правонаступника - Жванецької сільської ради систематично находили грошові кошти у формі земельного податку.

Крім того, на запит прокурора (від 07.03.2023) архівним відділом Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації листом (від 08.03.2023) повідомлено, що в архівній справі 01-06 "Документи (протоколи, плани, список) про роботу постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних питань, соціального розвитку сіл і охорони навколишнього середовища" з 07.02.2014 по 22.12.2014 відсутня інформація щодо розгляду заяви, зокрема ОСОБА_1 , тому надати копії підтверджуючих документів немає можливості.

При цьому надано копії рішення сесії 6 скликання Сокільської сільської ради від 11.11.2010 №4 "Про утворення постійних комісій та затвердження їх складу"; рішення сесії 6 скликання Сокільської сільської ради від 11.11.2010 №5 "Про затвердження Положення про постійні комісії сільської ради" з додатком; рішення першої сесії 6 скликання Сокільської сільської ради від 11.11.2010 №6 "Про затвердження регламенту роботи Сокільської сільської ради" з додатком.

Зокрема, відповідно до розділу 1 Регламенту роботи Сокільської сільської ради, затвердженого рішенням першої сесії сільської ради VI скликання від 11.11.2010, сільська рада проводить свою роботу сесійно. Сесія ради включає пленарні засідання, а також засідання постійних комісій. Сесія сільської ради скликається головою ради у міру необхідності, але не менше одного разу на квартал. Сесію сільської ради відкриває і веде голова ради. Роботи ради ведеться протокольно секретарем сільської ради, який веде запис бажаючих виступити, реєструє депутатські запити, запитання, довідки, повідомлення, заявки, пропозиції та інші матеріали депутатів і передає їх головуючому на засіданні сесії. Протоколи сесії, прийняті нею рішення підписуються головою ради - сільським головою, а в разі його відсутності секретарем ради або депутатом ради, який за дорученням депутатів головує на її засіданні. Питання на розгляд ради вносяться головою ради, депутатами ради, постійними комісіями. Запропоновані для розгляду на сесії ради питання разом з обґрунтуванням необхідності їх вирішення та проектом рішення надаються в письмовій формі у виконавчий апарат сільської ради не пізніше, як за 15 днів до дати скликання сесії. Після цього вони передаються у відповідну постійну комісію ради, яка вносить свої пропозиції голові ради або секретарю ради. Питання, які потребують термінового вирішення, можуть вноситись в порядок денний в ході сесії ради за її рішенням шляхом прямого відкритого голосування простою більшістю голосів.

Порядок денний і порядок роботи сесії затверджуються сільською радою. Пропозиції і зауваження до порядку денного і порядку роботи сесії подаються сільському голові і секретарю сільської ради у письмовій формі або висловлюються депутатами в їх виступах на засіданні. Пропозиції, які надійшли в письмовій формі, оголошуються головуючим на засіданні в порядку їх надходження. Питання про включення до порядку денного сесії пропозицій, що надійшли, вирішується шляхом відкритого голосування по кожній пропозиції більшістю голосів від загальної кількості присутніх депутатів.

Згідно з розділом 4 Регламенту сільський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесії і головує на пленарних засіданнях.

Постійні комісії обираються радою з числа депутатів сільської ради, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішення сільської ради (розділ 7 Регламенту).

У розділі 1 Положення про постійні комісії Сокільської сільської ради VI скликання, затвердженого рішенням першої сесії сільської ради VI скликання від 11.11.2010, зазначено, що постійні комісії ради є органами сільської ради, що обираються з числа депутатів для вчинення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її компетенції, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Основними завданнями постійних комісій сільської ради є, зокрема розроблення пропозицій на розгляд ради та безпосередня участь у підготовці проектів рішень ради; підготовка рекомендацій з питань, винесених на розгляд ради.

Згідно з листом (від 13.03.2023) архівним відділом Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації надано копії розпорядження сільського голови про скликання 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 27.08.2014 №4 із переліком питань, що виносяться на розгляд сесії ради, серед яких відсутнє питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:0012 гр. ОСОБА_1 та надання земельної ділянки їй у власність, а також копії протоколів засідань постійної комісії по агропромисловому комплексу, земельних питаннях, соціальному розвитку сіл і охороні навколишнього середовища з 24.12.2013 по 22.12.2014, а саме: від 24.12.2013 №10, від 07.02.2014 №1, від 14.03.2014 №2, від 15.05.2014 №3, від 05.08.2014 №4, від 27.08.2014 №5, від 27.11.2014 №6, від 22.12.2014 №7, відповідно до яких питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:0012 гр. ОСОБА_1 та надання земельної ділянки їй у власність також не досліджувалось, не розглядалось, рішення комісії щодо розгляду цього питання на сесії сільської ради не приймалось.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 статті 4 ГПК України державні органи та органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (ч. 4).

Частинами 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

З аналізу зазначеного вбачається, що прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, має обґрунтувати, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).

З аналізу положень ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" можна зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначила, що звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У даній справі прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради про витребування з незаконного володіння у комунальну власність Жванецької сільської ради земельної ділянки.

Правовідносини, пов`язані з наданням у власність земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.

При цьому обґрунтовуючи позов і підстави представництва інтересів держави в суді, прокурор вказав на факти порушення ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст. ст. 116, 118, 122, Земельного кодексу України при отриманні у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що позбавляє Український народ загалом та державу зокрема правомочностей власника землі, що передбачені Конституцією та законами України

Порушення інтересів держави полягає в тому, що у зв`язку із незаконним вибуттям з комунальної власності земельної ділянки Жванецька сільська рада позбавлена права вільного користування та розпорядження землею, що безпосередньо вливає на обсяг її прав та обов`язків. Внаслідок цього унеможливлюється реалізація державної політики, спрямованої на регулювання земельних відносин з метою забезпечення прав на землю громадян, юридичних осіб, територіальної громади та держави, раціонального використання та охорони земель.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновки, що суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Судом враховується, що відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

З положень ст. ст. 12, 80, 122 Земельного кодексу України, ст. ст. 172, 327, 374 ЦК України, ч. 5 ст. 16, ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що право власності на землі комунальної власності належать територіальним громадам, які реалізують це право через органи місцевого самоврядування.

Положеннями ст. 83 Земельного кодексу України визначено право власності на землю територіальних громад.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-IХ, який набрав чинності з 27.05.2021, доповнено розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України пунктом 24 наступного відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Таким чином, на даний момент органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями на розпорядження земельними ділянками як в межах, так і за межами населеного пункту відповідно до закону.

Відповідно до рішення Жванецької сільської ради від 02.01.2018 №8 "Про реорганізацію Ластовецької, Гринчуцької, Сокільської, Рудської сільських рад шляхом: приєднання до Жванецької сільської ради" Жванецька сільська рада (код ЄДРПОУ 04404036) є правонаступником активів та пасивів всіх майнових прав та обов`язків Сокільської сільської ради (код ЄДРПОУ 04404088).

Жванецька сільська рада зареєстрована як юридична особа з організаційно-правовою формою - орган місцевого самоврядування, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та не перебуває в процесі припинення.

Отже, в силу приписів ст. ст. 12, 80, 122 Земельного кодексу України, ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень Жванецької сільської ради відноситься право володіти, користуватись та розпоряджатись землями територіальної громади.

Оскільки, позовні вимоги у справі стосуються земельної ділянки, яка вибула з володіння територіальної громади Сокільської сільської ради, правонаступником якої є Жванецька сільська рада, відтак остання є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Разом з тим, відповідач у поясненнях (від 31.01.2023), посилаючись на Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, постанови Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №807/784/17, від 14.12.2020 у справі №807/207/17-а, стверджує, що забезпечення законності (дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю) на відповідній території є завданням Держгеокадастру, натомість прокурор до зазначеного органу не звертався.

З приводу наведеного суд вважає слушними зауваження прокурора про те, що належним суб`єктом владних повноважень для захисту інтересів держави є не будь-який орган, що уповноважений здійснювати певні функції контролю у відповідній сфері, а лише той, який має повноваження саме для захисту таких інтересів. Тому, виходячи з наведених вище положень Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» про належність органу місцевого самоврядування правомочностей щодо володіння, користування та розпорядження землями комунальної власності та враховуючи обґрунтування позовних вимог незаконним вибуттям спірної земельної ділянки з комунальної власності, суд доходить висновку про наявність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави саме в особі відповідного органу місцевого самоврядування.

Позиція щодо правомірності представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування у правовідносинах щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками комунальної власності викладена, зокрема й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18, постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №922/2399/21.

З врахуванням наведеного, прокурор листом від 18.11.2022 звертався до Жванецької сільської ради із повідомленням про обставини незаконного отримання гр. ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:0012 та просив повідомити прокуратуру про те, чи вживались та чи будуть вживатись Жванецькою сільською радою заходи щодо витребування земельних ділянок у комунальну власність.

У відповідь на вищезазначене звернення Жванецька сільська рада повідомила, що сільською радою не вживались заходи щодо повернення вищезазначеної земельної ділянки у зв`язку з відсутністю інформації про її незаконне вибуття з комунальної власності (лист від 02.12.2022).

Таким чином, з матеріалів справи слідує, що позивач, отримавши від прокурора інформацію про виявлене порушення інтересів держави, заходів захисту інтересів держави у судовому порядку не вжив.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зазначено, що сам факт незвернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Отже, невжиття Жванецькою сільською радою заходів щодо захисту інтересів держави шляхом витребування земельної ділянки у комунальну власність, за умови обізнаності позивача про відповідне порушення інтересів територіальної громади та держави, про що свідчить вищенаведене листування прокурора зі Жванецькою сільською радою, є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності Жванецької сільської ради та достатньою підставою для звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі вказаного органу.

При цьому Верховний Суд у постанові від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 вказав, що прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист інтересів держави у спірних правовідносинах, чим спростовуються посилання відповідача на нез`ясування прокурором причин, які перешкоджають Жванецькій сільській раді самостійно захистити інтереси держави, та на ненаведення прокурором передбачених законом виключних випадків, коли він може звернутися до суду за захистом інтересів держави.

Наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді позивачем не заперечено, позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі.

У підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано повідомлення прокурора (від 07.12.2022) про намір здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі Жванецької сільської ради шляхом пред`явлення позову до фермерського господарства "Еко-Земля" про витребування земельної ділянки кадастровий номер 6822487900:03:002:0012 з незаконного володіння у комунальну власність.

Отже, зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, про підтвердження прокурором підстав представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтованість звернення до суду в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради.

Частинами 1 і 4 статті 41 Конституції України, зокрема встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Положення цього конституційного принципу кореспондуються із нормами статей 317, 319, 321 ЦК України, згідно з якими власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною другою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється у передбачений законом спосіб.

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту (статті 15, 16 Цивільного кодексу України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки зазначені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 04.11.2020 у справі №327/1884/17).

У контексті частини третьої статті 16 ГПК України до позовів щодо захисту речових прав на нерухоме майно відноситься зокрема віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Стаття 388 ЦК встановлює правила реалізації власником його права на витребування майна від добросовісного набувача.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Таким чином, у випадку якщо майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна, незважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами, і має право звернутися до суду з позовом про витребування майна від набувача.

Отже, власник майна, який фактично позбавлений можливості володіти й користуватися цим майном в результаті його незаконного вибуття з володіння за наявності певних умов має право витребувати таке майно із чужого володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору (такий правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №916/3727/15).

У постанові від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Таким чином, власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 01.10.2019 та 15.10.2019 року у справах №911/2034/16 та № 911/3749/17 відповідно, від 19.11.2019 у справі №911/3680/17, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18

Право власника на витребування свого майна із чужого незаконного володіння не є похідним від вищенаведених вимог, воно зберігається за власником за наявності умов, викладених у статтях 387, 388 ЦК України, що й повинно бути доведено в суді (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13).

Звернувшись до суду з позовом в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради, прокурор просить витребувати з незаконного володіння відповідача у комунальну власність Жванецької сільської ради земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0012, яка розташована за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

При розгляді позовних вимог суд виходить з того, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються, зокрема Конституцією України, положеннями Земельного кодексу України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України.

Так, статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст. 13 Конституції України).

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України (тут і далі в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Зазначені положення кореспондуються із нормами ст. ст. 172, 327, 374 ЦК України, відповідно до яких суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є, зокрема територіальні громади та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 16 та ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (тут і далі в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Відповідно до загальних положень статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України).

Так, в матеріалах справи наявна копія рішення 46 сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 №21, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6822487900:03:002:0012) гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області та надано гр. ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Сокільської сільської ради, що розташована у межах населеного пункту с. Межигір на території Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та, здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частинами 1, 15, 16 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до відання ради, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету з числа депутатів обираються постійні комісії ради, які є органами ради. Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

За правилами частин 1, 2, 3, 8 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням. Таємне голосування обов`язково проводиться у випадках, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону. Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження

Відповідні законодавчі норми знайшли своє відображення також у наявних в матеріалах справи Регламенті роботи Сокільської сільської ради та Положенні про постійні комісії Сокільської сільської ради VI скликання, які затверджені рішенням першої сесії Сокільської сільської ради VI скликання від 11.11.2010.

Проте, як убачається з матеріалів справи, зокрема, завірених архівним відділом Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації копій протоколу сорок шостої позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 та усіх рішень цієї сесії як документів постійного зберігання архівного фонду «Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області за 2014 рік», до порядку денного сорок шостої позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:0012 гр. ОСОБА_1 та надання земельної ділянки їй у власність не входило та сесією не розглядалось, рішення Сокільської сільської ради №21 від 29.08.2014, що слугувало підставою для реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822487900:03:002:0012, сільською радою не приймалось.

Крім того, відповідно до архівних копій розпорядження сільського голови про скликання 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 27.08.2014 №4 із переліком питань, що виносяться на розгляд сесії ради, серед останніх відсутнє питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:0012 гр. ОСОБА_1 та надання земельної ділянки їй у власність, а також протоколів засідань постійної комісії по агропромисловому комплексу, земельних питаннях, соціальному розвитку сіл і охороні навколишнього середовища з 24.12.2013 по 22.12.2014, а саме: від 24.12.2013 №10, від 07.02.2014 №1, від 14.03.2014 №2, від 15.05.2014 №3, від 05.08.2014 №4, від 27.08.2014 №5, від 27.11.2014 №6, від 22.12.2014 №7 - питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:0012 гр. ОСОБА_1 та надання земельної ділянки їй у власність не досліджувалось, не розглядалось, на сесію не виносилось, рішення комісії щодо розгляду цього питання на сесії сільської ради не приймалось.

Також архівним відділом Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації листом (від 08.03.2023) повідомлено, що в архівній справі 01-06 "Документи (протоколи, плани, список) про роботу постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних питань, соціального розвитку сіл і охорони навколишнього середовища" з 07.02.2014 по 22.12.2014 відсутня інформація щодо розгляду заяви, зокрема ОСОБА_1 .

Отже, з наявних у матеріалах справи копій документів, наданих архівним відділом Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації, зокрема протоколу сорок шостої позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 з рішеннями цієї сесії, розпорядження сільського голови про скликання 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 27.08.2014 №4 із переліком питань, що виносяться на розгляд сесії ради, протоколів засідань постійної комісії по агропромисловому комплексу, земельних питаннях, соціальному розвитку сіл і охороні навколишнього середовища з 24.12.2013 по 22.12.2014, слідує, що Сокільською сільською радою на 46 позачерговій сесії VI скликання питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6822487900:03:002:0012) гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області та надання цієї ділянки у власність ОСОБА_1 , не розглядалось та відповідне рішення, датоване 29.08.2014 за №21, не приймалось, постійною комісією вказане питання не опрацьовувалось та на розгляд сесії ради не подавалось.

З огляду на викладене, наявна у матеріалах справи копія рішення Сокільської сільської ради №21 від 29.08.2014, що слугувало підставою для реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822487900:03:002:0012, судом оцінюється критично, оскільки суперечать наведеним вище нормам Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Регламенту роботи Сокільської сільської ради та Положенню про постійні комісії Сокільської сільської ради VI скликання, які затверджені рішенням першої сесії Сокільської сільської ради VI скликання від 11.11.2010.

При цьому звертається увага, що надання дозволу уповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування або у власність, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом договору оренди (відчуження) за умови досягнення сторонами згоди щодо умов такого договору. Відповідні висновки узгоджуються з правовою позицією, зробленою Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 04.12.2018 у справі №32/563 (провадження №12-172гс18), від 30.05.2018 у справі №826/5737/16 (провадження №11-475апп18).

З огляду на викладене, доводи ОСОБА_2 та відповідача щодо правомірності набуття права власності на спірні земельні ділянки первісним власником, з підстав прийняття сільською радою рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, судом до уваги не беруться.

Щодо наданих відповідачем заяв свідків: ОСОБА_7 (обрана 02.11.2010 головою Сокільської сільської ради, повноваження здійснювала до 2015 року), ОСОБА_8 (в період з 2010 по 2015 роки обіймала посаду секретаря Сокільської сільської ради) та ОСОБА_9 (в період з 2010 по 2015 роки перебувала на посаді депутата Сокільської сільської ради), в яких, зокрема зазначено про прийняття Сокільською сільською радою рішень "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " від 27.12.2013 №25, "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 " від 29.08.2014 №21 шляхом голосування місцевими депутатами на 46 сесії Сокільської сільської ради шостого скликання, судом враховується, що відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Виходячи з наведеного, посилання відповідача на заяви свідків, а також на наявність недоліків у роботі посадових осіб Сокільської сільської ради спростовуються наданими прокурором документами, якими оформлено порядок та результати роботи 46 сесії Сокільської сільської ради шостого скликання, яка відбулась 29.08.2014 (протокол сесії, прийняті рішення) та тим, що відповідні повноваження щодо ведення протоколу сесії сільської ради, його підписання входили до безпосередніх обов`язків посадових осіб згідно із займаними посадами.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що наявність підпису сільського голови на рішенні Сокільської сільської ради від 29.08.2014 №21, про що зазначено і в заяві свідка ОСОБА_10 , суперечить факту наявності підпису того ж сільського голови у розпорядженні про скликання сесії від 27.08.2014 №4 та протоколі сесії від 29.08.2014 №1, згідно з якими питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 на відповідній сесії ради не розглядалось та не вирішувалось. При цьому у заявах свідків, у тому числі, колишній сільський голова, не вказують про наявність помилок у будь-яких документах, якими оформлено роботу та результати 46 сесії Сокільської сільської ради шостого скликання 29.08.2014, в якій вони брали участь, або про неналежне виконання відповідними посадовими особами Сокільської сільської ради своїх обов`язків, що призвело до невідображення рішення щодо спірної земельної ділянки у наданих прокурором документах, до непередання відповідного рішення на зберігання до архівного відділу Кам`янець-Подільської РДА чи до втрати такого рішення.

Враховуючи наведене, оскільки земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 6822487900:03:002:0012, що розташована за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, вибула з комунальної власності на підставі рішення Сокільської сільської ради №21 від 29.08.2014, яке не відповідає закону, суд доходить висновку, що орган місцевого самоврядування як власник землі волю на відчуження земельної ділянки не виявив, тому остання вибула з володіння поза його волею. Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 26.11.2019 у справі №914/3224/16 та від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц.

Як убачається із матеріалів справи було здійснено низку послідових дій щодо отримання з комунальної у приватну власність земельної ділянки з одночасним вчиненням дій щодо унеможливлення повернення такої земельної ділянки.

Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (від 01.12.2022), після реєстрації права власності на земельну ділянку 10.03.2015, ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 23.06.2015 №601 відчужила право власності на спірну земельну ділянку на користь ОСОБА_2 , який, у свою чергу, 24.04.2020 на підставі акту приймання-передачі земельних ділянок передав земельну ділянку у власність фермерського господарства "Еко-Земля".

Зважаючи на те, що земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 6822487900:03:002:0012, вибула з комунальної власності поза волею належного розпорядника землі, що встановлено судом вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для витребування її з незаконного володіння відповідача на підставі ст. 388 ЦК України.

При цьому, в даному випадку, як вже зазначалось вище судом з посиланням на правові позиції Верховного Суду, власник відповідно до ст. 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

З огляду на зазначене судом критично оцінюються доводи відповідача про відсутність вимог прокурора про визнання недійсним рішення Сокільської сільської ради від 29.08.2014 №21.

Отже, право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна, відтак право територіальної громади в особі Жванецької сільської ради на спірну земельну ділянку підлягає захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц звертає увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно.

Водночас, на наявність прав власника на майно не впливає і та обставина, що воно було предметом угоди щодо відчуження, укладеної іншими способами, оскільки дійсний власник не був стороною такої угоди.

При цьому, ст. 346 ЦК України не передбачено підстав припинення права власності дійсного власника у зв`язку із передачею земельної ділянки, реєстрацію права власності на неї за іншими особами, у тому числі у випадку відчуження власником свого майна, що відбулося без участі та поза волею дійсного власника.

У таких випадках чинність таких правочинів, державної реєстрації прав на майно за іншими особами чи наявність у них правовстановлюючих документів не є перешкодою для витребування власником свого майна від добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України, що є належним способом захисту. Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі №363/2936/15-ц, від 12.06.2018 у справі №916/3727/15, від 09.07.2018 у справі №910/3513/17.

Судом зазначається, що у цій справі незаконна державна реєстрація земельної ділянки у відповідному реєстрі, фактично стала засобом формального набуття відповідачем права власності на спірну земельну ділянку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц зауважила, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам).

Отже, належним відповідачем за позовом про витребування від (стягнення з) особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Тому, враховуючи викладене вище та те, що передумовою набуття права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку було попереднє незаконне її вибуття з комунальної власності, належним та ефективним способом захисту інтересів держави є заявлення вимоги про витребування з незаконного володіння останнього набувача - ФГ "Еко-земля" у комунальну власність Жванецької сільської ради (правонаступника Сокільської сільської ради) відповідної земельної ділянки.

Також суд бере до уваги, що гарантування державою об`єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.

Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).

Окремо суд зазначає, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.

У практиці ЄСПЛ напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям.

У справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, встановлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності втручання держави у право власності відповідача критеріям правомірного втручання у право на мирне володіння майном.

Витребування спірної земельної ділянки, яка вибула з комунальної власності поза волею власника, спрямоване на досягнення легітимної мети захисту "суспільного інтересу", який полягає у відновленні законності та у поверненні у власність територіальної громади комунального майна - земельних ділянок, які відповідно до Конституції України належать народу та щодо яких законами України встановлено спеціальний режим набуття у власність, що не є непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном та не покладає на відповідача надмірний індивідуальний тягар, з огляду на доведену безпідставність вибуття земельної ділянки із комунальної власності, недоведеність факту правомірного набуття відповідачем права власності на земельну ділянку.

Отже, зважаючи на те, що спірна земельна ділянка, як встановлено вище, вибула з власності позивача поза його волею, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про її витребування з незаконного володіння відповідача на підставі ст. 388 ЦК України.

Відповідачем було подано заяву щодо застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Судом враховується, що відповідно до ст. 256 ЦК України особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття) лише в межах певного строку - позовної давності.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки і застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. ст. 257, 267 ЦК України).

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.05.2014 у справі №3-14г14, у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі №367/6105/16-ц, від 07.11.2018 у справі №575/476/16-ц, від 26.11.2019 у справі №904/841/18, від 20.01.2020 у справі №924/774/18, від 07.04.2021 у справі №911/2669/19, від 13.10.2021 у справі № 914/687/20.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/18560/16, якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів (відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №362/44/17).

Також судом враховуються висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, де зазначено, що аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

З матеріалів справи слідує, що в ході вивчення відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з метою встановлення фактів зловживання громадянами своїм правом на безоплатну приватизацію земельних ділянок в межах одного виду використання, що мало місце у жовтні 2022 року, Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою скеровано запити до державних органів влади та органів місцевого самоврядування з приводу ряду земельних ділянок, у тому числі, до Жванецької сільської ради, архівного відділу Кам`янець-Подільської РДА з приводу спірної земельної ділянки.

За результатами опрацювання та аналізу отриманої інформації і документів виявлено факт незаконного оформлення права власності на земельні ділянки, в тому числі з кадастровим номером 6822487900:03:002:0012, які розташовані: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, зокрема, за відсутності відповідного рішення уповноваженого органу.

При цьому судом враховується, що прокурор не міг довідатися про таке порушення раніше лише шляхом моніторингу відкритих джерел інформації, оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором як підставу реєстрації права власності на спірну земельну ділянку вказано рішення Сокільської сільської ради №21 від 29.08.2014, яке у встановленому законом порядку не приймалось, що не є очевидним та може бути виявлене лише за результатами перевірки та дослідження відповідних обставин.

У свою чергу, листом від 18.11.2022 прокурор повідомив Жванецьку сільську раду про виявленні порушення вимог земельного законодавства під час оформлення права власності на спірну земельну ділянку та в подальшому отримав відповідь від 02.12.2022 про невжиття радою заходів судово-претензійного характеру у зв`язку з відсутністю інформації.

З огляду на те, що у 2018 році на підставі рішення сесії Жванецької сільської ради №8 від 02.01.2018 "Про реорганізацію Ластовецької, Гринчуцької, Сокільської, Рудської сільських рад шляхом приєднання до Жванецької сільської ради", Сокільська сільська рада реорганізована, документація передана на зберігання в архівний відділ Кам`янець-Подільської райдержадміністрації, Жванецькій сільській раді про порушення закону та порушення, у зв`язку з цим, прав і охоронюваних законом інтересів територіальної громади стало відомо лише у листопаді 2022 року, тобто з моменту отримання запитів прокурора.

При цьому суд вважає слушними доводи прокурора про те, що відповідач помилково пов`язує початок перебігу позовної давності з прийняттям рішення Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району №21 від 29.08.2014 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу її у власність ОСОБА_1 , адже згідно з наявними у матеріалах справи доказами: протоколом 46-ї позачергової сесії 6-го скликання Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району від 29.08.2014 року та прийнятими на цій сесії рішеннями, розпорядженням сільського голови про скликання 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 27.08.2014 №4 із переліком питань, що виносяться на розгляд сесії ради, протоколами засідань постійної комісії по агропромисловому комплексу, земельних питаннях, соціальному розвитку сіл і охороні навколишнього середовища з 24.12.2013 по 22.12.2014, на розгляд відповідної сесії таке рішення не виносилось та у встановленому законом порядку не розглядалось.

Крім того, позовні вимоги прокурора про витребування спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння звернуті до фермерського господарства "Еко-земля", за яким право власності на спірну земельну ділянку зареєстроване лише 19.08.2020 (на підставі рішення засновника ФГ "Еко-земля" від 24.02.2020 №1 та акту приймання-передачі нерухомого майна від 24.04.2020).

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що прокурором не пропущено трирічний строк позовної давності, оскільки позовна вимога про витребування у відповідача спірної земельної заявлена 21.12.2022.

Отже, вимоги прокурора про витребування земельної ділянки з незаконного володіння фермерського господарства "Еко-Земля" на користь держави в особі Жванецької сільської ради є доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростовними, а відтак, правомірними.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Виходячи з вищенаведених обставин справи, законодавчих норм, суд доходить висновку про задоволення позову та витребування з незаконного володіння відповідача у комунальну власність Жванецької сільської ради земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0012, яка розташована за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Аналізуючи питання обсягу надання оцінки кожному з аргументів та доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд керується висновками, викладеними Європейським судом з прав людини, який у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи положення ст. 129 ГК України, з огляду на задоволення позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Жванецької сільської ради, с. Жванець Кам`янець-Подільського району Хмельницької області до фермерського господарства "Еко-земля", м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , с. Вихватнівці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області і ОСОБА_2 , м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області про витребування земельної ділянки задовольнити.

Витребувати з володіння фермерського господарства "Еко-земля", Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Пушкінська, буд. 35, к. 47 (код 43532443) у комунальну власність Жванецької сільської ради, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Жванець, вул. Центральна, буд. 57 (код 04404036) земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0012, яка розташована за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Стягнути з фермерського господарства "Еко-земля", Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Пушкінська, буд. 35, к. 47 (код 43532443) на користь Хмельницької обласної прокуратури, м. Хмельницький, провулок Військоматський, буд. 3 (код 02911102) 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 28.04.2023.

Суддя В.В. Виноградова

1 - до справи, 2 - Кам`янець-Подільській окружній прокуратурі (32300, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Драгоманова, 11; kampod_oprok@khmel.gp.gov.ua),3 - Жванецькій СР (вул. Центральна, 57, с. Жванець, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область, 32365; 04404036@mail.gov.ua), 4 - ФГ «Еко-земля» (32316, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Пушкінська, 35, кв. 47), 5 - ОСОБА_1 (АДРЕСА_2), 6 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).