ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 р.Справа № 440/4619/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т.,

предстввника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2022, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 02.08.22 року по справі № 440/4619/22

за позовом ОСОБА_2

до Зіньківської міської ради Полтавської області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2022 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 (надалі - позивач, ОСОБА_2 ) до Зіньківської міської ради Полтавської області (надалі також відповідач), у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Зіньківської міської ради Полтавської області (п`ятнадцята сесія восьмого скликання) від 29.04.2022 "Про заборону проведення фото-відео зйомки та аудіо фіксації сесій Зіньківської міської ради, засідань виконавчого комітету Зіньківської міської ради, засідань депутатських комісій та робочих груп".

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на засіданні 15 сесії 8 скликання Зіньківської міської ради Полтавської області 29.04.2022 було прийнято рішення "Про заборону проведення фото-відео зйомки та аудіо фіксації сесій Зіньківської міської ради, засідань виконавчого комітету Зіньківської міської ради, засідань депутатських комісій та робочих груп". ОСОБА_2 не погоджується з вказаним рішенням, посилаючись на те, що спірне рішення спрямоване на обмеження доступу громадськості до об`єктивної інформації щодо рішень, які приймаються органом місцевого самоврядування, збільшує корупційну складову посадових осіб у прийняття рішень, унеможливлює громадський контроль за діяльністю депутатів. Позивач вважає, що законом не передбачено повноваження відповідача на заборону проведення фото та відео зйомки сесій ради, засідань депутатських комісій та виконкому. Вказує, що спірним рішенням порушено права позивача ОСОБА_2 як позаштатного кореспондента газети "Зіньків рідне місто" здійснювати професійні обов`язки щодо об`єктивного висвітлення політичного життя Зіньківського регіону, а також як громадянина України щодо доступу до публічної інформації.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4619/22 за позовом ОСОБА_2 до Зіньківської міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2022 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Зіньківської міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що повноваженнями щодо обмеження конституційних прав громадян наділені виключно військове командування разом із військовими адміністраціями. Функція органу місцевого самоврядування є виключно допоміжною. Натомість, судом першої інстанції не встановлено, що з приводу оскаржуваного рішення мали місце дії військового командування чи військової адміністрації.

Позивач зазначає, що відповідачем не було зафіксовано жодного порушення з боку позивача щодо захисту суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечен ня її економічної та інформаційної безпеки, що є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Отже, обмеження доступу до засідань колегіальних органів місцевого самоврядування, з урахуванням приписів статті 64 Конституції України, можливе лише у випадках, передбачених Законами України «Про правовий режим надзвичайного стану» та «Про правовий режим воєнного стану», якими допускається обмеження прав громадян на перебування у громадських місцях з метою усунення реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові.

Позивач вважає, що Закони України «Про правовий режим надзвичайного стану» та «Про правовий режим воєнного стану», не надають повноважень органу місцевого самоврядування - Зіньківській міській раді щодо прийняття рішень про заборону проведення фото-відео зйомки.

На переконання позивача, законодавством не передбачено і можливість обмеження права бути присутнім на пленарному засіданні у зв`язку з вирішенням питань порядку денного, що не є обмеженими відповідно до чинного законодавства України.

Відповідач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає що втручання у конституційні права і свободи людини і громадянина у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, спирається на закон, має законну мету та є необхідним у демократичному суспільстві, оскільки метою такого втручання є нагальна суспільна потреба у захисті державної незалежності України та її територіальної цілісності, що є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу в силу статті 17 Конституції України.

У рішенні 15 сесії 8 скликання Зіньківської міської ради Полтавської області від 29.04.2022 "Про заборону проведення фото-відео зйомки та аудіо фіксації сесій Зіньківської міської ради, засідань виконавчого комітету Зіньківської міської ради, засідань депутатських комісій та робочих груп" вказано мету, якою відповідач керувався приймаючи рішення заборонити на період дії воєнного стану в Україні проведення фото-відео зйомки та аудіо фіксації сесій Зіньківської міської ради, засідань виконавчого комітету Зіньківської міської ради, засідань депутатських комісій та робочих груп: забезпечення протидії несанкціонованому розповсюдженню інформації щодо прийнятих заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні територіальної громади в Україні, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, території, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, запобігання загрози життю та здоров`ю депутатського корпусу, членів виконавчого комітету Зіньківської міської ради.

На переконання представника відповідача, зважаючи на те, що рішення Зіньківської міської ради від 29.04.2022 «Про заборону проведення фото-відео зйомки та аудіо фіксації сесій Зіньківської міської ради, засідань виконавчого комітету Зіньківської міської ради, засідань депутатських комісій, робочих груп» не порушує права та законні інтереси позивачки, пов`язані із доступом до публічної інформації, а також на здійснення професійних обов`язків, як позаштатного журналіста- то і апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Також, позивачем надано відповідь на відзив в якому зазначено, що повноваженнями щодо обмеження конституційних прав громадян наділені виключно військове командування разом із військовими адміністраціями. Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.

Доступ до засідань сесії ради є формою реалізації права громадян на доступ до публічної інформації та має бути забезпечений для кожного на рівних умовах.

Позивач зазначає, що оспорюване рішення міської ради містить заборону виключно щодо фото та відеозйомки при висвітленні діяльності органу місцевого самоврядування та посадових осіб, та не містить обмеження щодо місць масових скупчень людей, зокрема шкіл, мед закладів, інших комунальних установ.

Отже, позивач вважає, що дане рішення не забезпечує потреб всієї громади, а містить тільки заборону фото та відеофіксацію на висвітлення діяльності певної категорії осіб при виконанні їх повноважень які повинні бути гласними.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2022 по справі № 440/4619/22 за позовом ОСОБА_2 до Зіньківської міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2023 року адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2022 по справі № 440/4619/22 за позовом ОСОБА_2 до Зіньківської міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення призначено до апеляційного розгляду на 23.03.2023 року о 10:30 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у залі судових засідань № 6. В судове засідання викликано осіб, які беруть участь у справі та їх представників.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2023 року відкладено розгляд справи на 09:30 год. 27.04.2023 год, в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у залі судових засідань № 6.

Зобов`язано Зіньківську міську раду Полтавської області опублікувати оголошення щодо оскарження нормативно-правового акту - рішення Зіньківської міської ради Полтавської області (п`ятнадцята сесія восьмого скликання) від 29.04.2022 "Про заборону проведення фото-відео зйомки та аудіо фіксації сесій Зіньківської міської ради, засідань виконавчого комітету Зіньківської міської ради, засідань депутатських комісій та робочих груп".

Роз`яснено, що оголошення повинно містити вимоги апелянта щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи та має бути опубліковано не пізніш як за 7 днів до наступного судового засідання.

Зобов`язано Зіньківську міську раду Полтавської області невідкладно надати докази виконання даної ухвали.

На виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2023 року по справі №440/4619/22, відповідачем на офіційному сайті «Зіньківська громада», (https://zink.gov.ua/news) 28.03.2023 року опубліковано оголошення, наступного змісту: "27.04.2023 року о 09:30 год. в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у залі судових засідань №6, який знаходиться за адресою: 61057, Україна, м.Харків, майдан Театральний,1 відбудеться розгляд справи №440/4619/22, щодо оскарження нормативно-правового акту про визнанння протиправним та скасування рішення Зіньківської міської ради Полтавської області (п`ятнадцята сесія восьмого скликання) від 29 квітня 2022 року «Про заборону проведення фото-відео зйомки та аудіо фіксації сесій Зіньківської міської ради, засідань виконавчого комітету Зіньківської міської ради, засідань депутатських комісій та робочих груп» та вирішення питання судових витрат." Зазначено, що друковані засоби масової інформації в Зіньківській міській раді відсутні.

Отже, вказане оголошення містить вимоги апелянта щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача надав до суду апеляційної інстанції клопотання про розгляд справи без участі та посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Зіньківська міська рада зареєстрована як юридична особа /а.с. 30/ та є органом місцевого самоврядування в силу статті 10 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон №280/97-ВР).

29.04.2022 15 сесія 8 скликання Зіньківської міської ради Полтавської області прийнято рішення "Про заборону проведення фото-відео зйомки та аудіо фіксації сесій Зіньківської міської ради, засідань виконавчого комітету Зіньківської міської ради, засідань депутатських комісій та робочих груп", яким, враховуючи тривале повномасштабне вторгнення російських агресорів, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21.04.2022, Закону України "Про доступ до публічної інформації", Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, з метою запобігання загрози життю та здоров`ю депутатського корпусу, членів виконавчого комітету Зіньківської міської ради, забезпеченню протидії несанкціонованому розповсюдженню інформації щодо прийнятих заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні територіальної громади в Україні, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, території, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, враховуючи рекомендації постійної комісії міської ради з аграрної політики, земельних відносин, природокористування та планування території, вирішила заборонити на період дії воєнного стану в Україні проведення фото-відео зйомки та аудіо фіксації сесій Зіньківської міської ради, засідань виконавчого комітету Зіньківської міської ради, засідань депутатських комісій та робочих груп /а.с. 31/.

Позивач не погодився з рішенням 15 сесії 8 скликання Зіньківської міської ради Полтавської області від 29.04.2022 "Про заборону проведення фото-відео зйомки та аудіо фіксації сесій Зіньківської міської ради, засідань виконавчого комітету Зіньківської міської ради, засідань депутатських комісій та робочих груп" та звернувся до суду з позовом у цій справі.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення 15 сесії 8 скликання Зіньківської міської ради Полтавської області від 29.04.2022 "Про заборону проведення фото-відео зйомки та аудіо фіксації сесій Зіньківської міської ради, засідань виконавчого комітету Зіньківської міської ради, засідань депутатських комісій та робочих груп" прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, та обґрунтовано.

Колегія суддів переглядаючи дану адміністративну справу по суті в межах доводів апеляційної скарги, дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Свобода вираження поглядів закріплена статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до частини 1 якої кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

Частиною 2 статті 10 Європейської конвенції з прав людини встановлено, що здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

За приписами статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон № 280/97-ВР).

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону № 280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

За приписами пунктів 23, 27, 40, 45-1 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету; заслуховування інформації прокурорів та керівників органів Національної поліції про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадської безпеки і порядку та результати діяльності на відповідній території; визначення територій, на яких можуть проводитися потенційно небезпечні заходи в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: сприяння діяльності органів суду, прокуратури, юстиції, служби безпеки, Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, адвокатури і Державної кримінально-виконавчої служби України (підпункт 2 пункту "а" частини 1 статті 38 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до частини 1, 2, 5 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

За приписами частини 10 статті 59 Закону № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (надалі - Закон № 389-VIII) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (статті 2 Закону № 389-VIII).

Законом № 2102-IX від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом №2119-IX від 15 березня 2022 року затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", пунктом 1 якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Законом №2212-IX від 21 квітня 2022 року затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", пунктом 1 якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом №2263-IX від 22 травня 2022 року затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", пунктом 1 якого строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Таким чином, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 24 лютого 2022 року в Україні введено особливий правовий режим - воєнний стан, який на даний час триває.

В Указі Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022 зазначено, зокрема, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Частиною 1 статті 8 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: 1) встановлювати (посилювати) охорону об`єктів критичної інфраструктури та об`єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їх роботи. Порядок встановлення (посилення) охорони таких об`єктів та їх перелік, що із введенням воєнного стану підлягають охороні, а також порядок особливого режиму їх роботи затверджуються Кабінетом Міністрів України; 2) запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та захисту критичної інфраструктури і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та захисту критичної інфраструктури і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб. За працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада). Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт та питання їхнього соціального захисту з урахуванням вимог закону визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю; 4) примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка; 5) запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; 6) встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів; 7) перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України; 8) забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів; 9) порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських об`єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на стійкість критичної інфраструктури, права і свободи людини, здоров`я населення; 10) встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, заборону або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан; 11) регулювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, роботу постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших підприємств, установ, організацій і закладів культури та засобів масової інформації, а також використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і проведення роз`яснювальної роботи серед військ і населення; забороняти роботу приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп`ютерні мережі; 12) у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян електронне комунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп`ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв`язку; 13) забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі; 14) встановлювати особливий режим у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, інші сильнодіючі речовини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України; 15) вилучати у підприємств, установ і організацій навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини; 16) забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Службі безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки України, змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпеки України чи Служби зовнішньої розвідки України; обмежувати проходження альтернативної (невійськової) служби; 17) встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу служби цивільного захисту, евакуйованого населення та розміщення військових частин, підрозділів і установ; 18) встановлювати порядок використання фонду захисних споруд цивільного захисту; 19) проводити евакуацію населення, якщо виникає загроза його життю або здоров`ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення, згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України; 20) запроваджувати у разі необхідності у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами; 22) вживати додаткових заходів щодо посилення охорони державної таємниці; 23) інтернувати (примусово оселяти) громадян іноземної держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України; 24) здійснювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, обов`язкову евакуацію затриманих осіб, що перебувають в ізоляторах тимчасового тримання; підозрюваних, обвинувачених осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, що перебувають в слідчих ізоляторах; етапування засуджених осіб, які відбувають такі покарання, як арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічне ув`язнення, з установ виконання покарань, розташованих у місцевостях, наближених до районів, де ведуться бойові дії, до відповідних установ, які розташовані в безпечній місцевості.

Таким чином, в Указі Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022 зазначено, зокрема, вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Зокрема, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтею 34 Конституції України.

Пунктом 2 Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022 встановлено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Отже, органи місцевого самоврядування разом з іншими наведеними вище особами запроваджують та здійснюють передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, розголошення яких може негативно вплинути на хід виконання завдань під час дії правового режиму воєнного стану.

Частиною 2 статті 9 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Відповідно до частини 10 статті 9 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про державну допомогу суб`єктам господарювання".

Згідно із статтею 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 2 статті 6 Закону № 2657-XII передбачено, що право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Статтею 9 Закону № 2657-XII визначено, що основними видами інформаційної діяльності є створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорона та захист інформації.

Згідно із частиною 2 статті 22 Закону № 2657-XII засоби масової інформації - засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації.

Частиною 1 статті 25 Закону № 2657-XII передбачено, що під час виконання професійних обов`язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно із частинами 1-3 статті 21 Закону № 2657-XII інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

Статтею 8 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" визначено, що таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами.

Статтею 1 Закону України від 21 січня 1994 року № 3855-XII "Про державну таємницю" визначено, що державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Статтею 8 Закону України від 21 січня 1994 року № 3855-XII "Про державну таємницю" визначена інформація, що може бути віднесена до державної таємниці.

Так, за приписами пункту 1 частини 1 статті 8 цього Закону до державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, відноситься інформація: 1) у сфері оборони:

про зміст стратегічних і оперативних планів та інших документів бойового управління, підготовку та проведення військових операцій, стратегічне та мобілізаційне розгортання військ, а також про інші найважливіші показники, які характеризують організацію, чисельність, дислокацію, бойову і мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову підготовку, озброєння та матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань;

про дислокацію, характеристики пунктів управління, зміст заходів загальнодержавного та регіонального, у разі необхідності міського і районного рівня, щодо приведення у готовність єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій до виконання завдань в особливий період та про організацію системи зв`язку (оповіщення) в особливий період, можливості населених пунктів, регіонів і окремих об`єктів щодо евакуації, розосередження населення і забезпечення його життєдіяльності; забезпечення виробничої діяльності об`єктів національної економіки у воєнний час;

про геодезичні, гравіметричні, картографічні та гідрометеорологічні дані і характеристики, які мають значення для оборони країни;

про застосування систем озброєння, підготовку та проведення військових операцій;

про винаходи, дослідження і розробку нових зразків озброєння в інтересах забезпечення національної безпеки і оборони та про результати таких досліджень і розробок;

про заходи та показники розвитку Збройних Сил України та їх спроможностей;

про склад, завдання та матеріально-технічне забезпечення розвідувального органу Міністерства оборони України та зібрану і створену ним інформацію в результаті його діяльності;

про особовий склад Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, а також осіб, які співпрацюють або раніше співпрацювали на конфіденційній основі із Силами спеціальних операцій Збройних Сил України, фінансування та матеріально-технічне забезпечення руху опору, засоби, зміст, плани, організацію, завдання, форми, методи і результати ведення руху опору, оперативний резерв та мережу осередків руху опору.

Згідно з приписами пункту 2 частини 1 статті 8 цього Закону до державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, відноситься інформація: у сфері економіки, науки і техніки:

про зміст мобілізаційних планів державних органів та органів місцевого самоврядування, мобілізаційні потужності, заходи мобілізаційної підготовки і мобілізації та обсяги їх фінансування, запаси та обсяги постачання стратегічних видів сировини і матеріалів, а також зведені відомості про номенклатуру та рівні накопичення, загальні обсяги поставок, відпуску, закладення, освіження, розміщення і фактичні запаси державного матеріального резерву;

про використання транспорту, зв`язку, потужностей інших галузей та об`єктів інфраструктури держави в інтересах забезпечення її безпеки;

про плани, обсяги та інші найважливіші характеристики добування, виробництва та реалізації окремих стратегічних видів сировини і продукції;

про державні запаси дорогоцінних металів монетарної групи, коштовного каміння, валюти та інших цінностей, операції, пов`язані з виготовленням грошових знаків і цінних паперів, їх зберіганням, охороною і захистом від підроблення, обігом, обміном або вилученням з обігу, а також про інші особливі заходи фінансової діяльності держави;

про наукові, науково-дослідні, дослідно-конструкторські та проектні роботи, предметом яких є створення новітніх складних зразків озброєння, військової або спеціальної техніки та інші роботи, що мають важливе оборонне чи економічне значення або суттєво впливають на зовнішньоекономічну діяльність та національну безпеку України;

про найменування, загальну кількість, вартість озброєння, військової техніки, боєприпасів, запасних частин та матеріалів до них, що закуповуються для потреб військових формувань (правоохоронних органів);

про кількість, строки поставок військовим формуванням чи правоохоронним органам, спеціальним формуванням Міністерства внутрішніх справ України для забезпечення їх боєздатності основних видів пального (мастильних матеріалів), речового майна та продовольства;

про факт та предмет закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань та правоохоронних органів (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлю таких товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що закуповуються відповідно до Закону України "Про оборонні закупівлі", становить державну таємницю. У такому разі окрема інформація розміщується у додатку до тендерної документації).

Відповідальність за злочини проти основ національної безпеки України, зокрема, за несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану встановлена Кримінальним кодексом України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що втручання у конституційні права і свободи людини і громадянина у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, спирається на закон, має законну мету та є необхідним у демократичному суспільстві, оскільки метою такого втручання є нагальна суспільна потреба у захисті державної незалежності України та її територіальної цілісності, що є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу в силу статті 17 Конституції України.

У рішенні 15 сесії 8 скликання Зіньківської міської ради Полтавської області від 29.04.2022 "Про заборону проведення фото-відео зйомки та аудіо фіксації сесій Зіньківської міської ради, засідань виконавчого комітету Зіньківської міської ради, засідань депутатських комісій та робочих груп" чітко зазначено нормативно-правові акти, якими відповідач керувався приймаючи це рішення: Закон України "Про правовий режим воєнного стану", Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21.04.2022, Закон України "Про доступ до публічної інформації", Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022.

У рішенні 15 сесії 8 скликання Зіньківської міської ради Полтавської області від 29.04.2022 "Про заборону проведення фото-відео зйомки та аудіо фіксації сесій Зіньківської міської ради, засідань виконавчого комітету Зіньківської міської ради, засідань депутатських комісій та робочих груп" вказано мету, якою відповідач керувався приймаючи рішення заборонити на період дії воєнного стану в Україні проведення фото-відео зйомки та аудіо фіксації сесій Зіньківської міської ради, засідань виконавчого комітету Зіньківської міської ради, засідань депутатських комісій та робочих груп: забезпечення протидії несанкціонованому розповсюдженню інформації щодо прийнятих заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні територіальної громади в Україні, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, території, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, запобігання загрози життю та здоров`ю депутатського корпусу, членів виконавчого комітету Зіньківської міської ради.

Відповідно до Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" до повноважень органу місцевого самоврядування відноситься прийняття рішень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, розголошення інформації про які може завдати істотної шкоди інтересам національної безпеки, територіальної цілісності та така шкода в умовах воєнного стану переважає суспільний інтерес в отриманні відповідної інформації.

Оскаржуваним рішенням встановлено виключно заборону на період дії воєнного стану в Україні проведення фото-відео зйомки та аудіо фіксації сесій Зіньківської міської ради, засідань виконавчого комітету Зіньківської міської ради, засідань депутатських комісій та робочих груп.

Відповідно до частини 17 статті 46 Закону № 280/97-ВР сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону.

Отже, відкритість проведення сесій забезпечується правом кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством.

Оскаржуваним рішенням не встановлено заборону бути присутнім на сесії, засіданні виконавчого комітету Зіньківської міської ради, засіданнях депутатських комісій та робочих груп, не встановлено заборону здійснювати письмові записи під час виконання журналістом професійних обов`язків, не встановлено заборону здійснення основних видів діяльності, крім збирання та зберігання інформації, у спосіб, зазначений у спірному рішенні.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги позивача про порушення її права бути присутньою на засіданні сесії, на доступ до інформації щодо рішень, які приймаються органом місцевого самоврядування, та права на здійснення громадського контролю за діяльністю депутатів.

Колегія суддів критично оцінює доводи позивача про те, що оскаржуване рішення порушує право позивача об`єктивно висвітлювати політичне життя Зіньківського регіону, зважаючи на те, що оскаржуваним рішенням заборона встановлена виключно на період дії воєнного стану в Україні та виключно на проведення фото-відео зйомки та аудіо фіксації сесій Зіньківської міської ради, засідань виконавчого комітету Зіньківської міської ради, засідань депутатських комісій та робочих груп, спірним рішенням не встановлено заборону на присутність осіб на засіданнях та на здійснення їх фіксації у іншій спосіб, ніж зазначено у рішенні. При цьому, позивач є позаштатним кореспондентом газети /а.с. 12/, тобто засобу масової інформації, призначеного для публічного поширення саме друкованої інформації.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку забезпечено баланс між потребою забезпечення принципу гласності місцевого самоврядування та метою, з якою прийнято оскаржуване рішення, оскільки захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення 15 сесії 8 скликання Зіньківської міської ради Полтавської області від 29.04.2022 "Про заборону проведення фото-відео зйомки та аудіо фіксації сесій Зіньківської міської ради, засідань виконавчого комітету Зіньківської міської ради, засідань депутатських комісій та робочих груп" прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, та обґрунтовано.

Разом з тим, судова колегія зазначає наступне.

Згідно ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

У статті 4 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення Позивача до суду) визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:

- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

- індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5 (у редакції Наказу Міністерства юстиції України від 15.05.2013 № 883/5) визначено, що нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні такі ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень визначає стаття 264 КАС України.

Відповідно до приписів частин 4, 5, 6, 7, 8 цієї статті у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження.

Однак суд першої інстанції, розглядаючи справу про оскарження нормативно-правового акта Міністерства фінансів України, не дотримався порядку, визначеного статтею 264 КАС України та необґрунтовано розглянув справу у порядку письмового провадження.

Відповідно ж до пункту 7 частини 3 статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2022 по справі № 440/4619/22 скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Зіньківської міської ради Полтавської області (ідентифікаційний код 1395982, вул. Воздвиженська, 40, м. Зіньків, Полтавський район, Полтавська область, 38100) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 27.04.2023 року