Справа № 686/19217/22

Провадження № 2/686/184/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Заворотної О.Л.

секретаря судового засідання Сікори Ю.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до служби автомобільних доріг у Донецькій області, Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_4 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до служби автомобільних доріг у Донецькій області, Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, в обґрунтування якого вказав, що Наказом Укравтодору від 03.08.2018 № 250-К позивача з 07.08.2018 було призначено виконуючим обов`язки начальника Служби автодоріг, а наказом від 10.12.2018 № 405-К - начальником Служби з 12.12.2018 (за погодженням Донецької обласної державної адміністрації від 05.12.2018 № 01/15-6275/4-08). Контракт з позивачем не укладався. Протягом роботи в Службі позивач сумлінно та старанно виконував свою роботу, що була пов`язана з високим ступенем відповідальності та значними психоемоційними навантаженнями. Працював понаднормово та часто у вихідні і святкові дні, намагаючись виконувати всі ті завдання, які стояли перед Службою у відповідний час. До січня 2021 року позивач не мав жодних дисциплінарних стягнень та зауважень по роботі. 21 лютого 2020 року за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у будівництво, ремонт та утримання автомобільних доріг і штучних споруд на території області був нагороджений грамотою Донецької облдержадміністрації, про що свідчить відповідний запис у трудовій книжці.

В подальшому, після змін в керівному складі Укравтодору, наказом від 14.01.2021 № 6-ВДС позивачу було вперше оголошено догану. Позивач не погодився з накладеним на нього дисциплінарним стягненням та у встановленому законом порядку оскаржив даний наказ до Краматорського міського суду Донецької області (цивільна справа № 234/4867/21). Станом на сьогодні судовий розгляд триває і рішення у справі не ухвалено.

Наказами Укравтодору від 20.05.2021 № 125-ВДС та № 126-ВДС позивачу було оголошено одночасно ще дві догани. Надалі, у той самий день (20.05.2021) Укравтодор видав наказ № 202-К, яким звільнив позивача з роботи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за нібито систематичне невиконання без поважних причин покладених на нього трудових обов`язків.

На переконання позивача, звільнення не було пов`язане з результатами його професійної діяльності, а було обумовлене виключно бажанням окремих посадових осіб Укравтодору замінити начальника Служби в обхід передбачених законом процедур.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 25.10.2021 по цивільній справі № 234/6991/21 було частково задоволено позов ОСОБА_4 до Укравтодору, Служби автодоріг, про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Визнано незаконними та скасовано накази Укравтодору від 20.05.2021 - № 125- ВДС (догана), № 126-ВДС (догана) та № 202-К (звільнення). Поновлено ОСОБА_4 на роботі на посаді начальника Служби автодоріг з 21 травня 2021 року. Стягнуто зі Служби на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.05.2021 по 25.10.2021 (всього 158 днів) в сумі 183 136,22 грн., моральну шкоду в сумі 10 000 грн. та судовий збір в сумі 3934,67 грн.

Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

Представники Укравтодору та Служби були присутні в судовому засіданні 25.10.2021, а копія повного рішення Краматорського міського суду Донецької області від 25.10.2021 надійшла на адресу Укравтодору безпосередньо від суду не пізніше 16.11.2021.

Додатковим рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 22.11.2021 було задоволено заяву позивача про розподіл судових витрат між сторонами. Стягнуто з Укравтодору на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14000,00 грн. Стягнуто зі Служби на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2331,00 грн.

Відповідач у справі № 234/6991/21 Укравтодор рішення суду від 25.10.2021 не виконав (в частині, допущеній судом до негайного виконання), ОСОБА_4 на роботі не поновив (відповідний наказ не видав) та до роботи не допустив. 02.12.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мін`юсту було відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про поновлення позивача на роботі (ВП № 67706633), а постановами від 10.01.2022 та від 14.02.2022 на Укравтодор було накладено штрафи в сумі 5100 грн.та 10200,00 грн. відповідно, за невиконання рішення суду без поважних причин.

Одночасно з цим, позивач самостійно вживав заходи щодо спонукання Укравтодору виконати рішення суду.

Так, 03.11.2021 позивач звернувся на адресу Укравтодору з листом, в якому повідомив про свою готовність невідкладно приступити до роботи. Просив видати наказ про поновлення на роботі та допустити його до роботи. До листа додав копію рішення суду.

Листом від 08.11.2021 за вих. № 5038/1/11-01/09-5274/10-21 Укравтодор фактично відмовився виконати рішення суду.

02.11.2021 та повторно 19.11.2021 представник позивача (адвокат) звертався на адресу Укравтодору з адвокатськими запитами, в яких просив надати інформацію про те, чи видано станом на день отримання відповідних запитів наказ про поновлення позивача на роботі на виконання рішення суду і якщо ні, то з яких причин.

Листами від 08.11.2021 за вих. № 5040/1/11-01/09-5311/10-21 та від 02.12.2021 за вих. № 5449/1/11-01/09-5739/1/10-21 Укравтодор повідомив про відсутність наказу про поновлення позивача на роботі та фактично відмовився виконати рішення суду.

Постановою Донецького апеляційного суду від 07.02.2022 по справі № 234/6991/21 рішення Краматорського міського суду Донецької області від 25.10.2021 було залишено без змін, а апеляційні скарги Укравтодору та Служби автодоріг - без задоволення.

09.02.2022 позивач звернувся на адресу Укравтодору з черговим листом, в якому повідомив про свою готовність невідкладно приступити до роботи. Просив видати наказ про поновлення на роботі та допустити його до роботи.

У той самий день (09.02.2022) позивач отримав від Укравтодору лист від 02.02.2022 за вих. № 267/1/13/11, в якому повідомлялося, що наказом Укравтодору від 28.01.2022 № 46-К/ТР його поновлено на роботі на посаді начальника Служби. Позивачу пропонувалося протягом трьох днів з моменту отримання листа прибути до Укравтодору (в м. Київ) з метою продовження трудових відносин.

11.02.2022 тобто у визначений строк, позивач прибув до приміщення апарату управління Укравтодору (м. Київ), де його вперше ознайомили з наказом від 28.01.2022 № 46-К/ТР «Про поновлення ОСОБА_4 ».

За пропозицією керівництва Укравтодору, до роботи на посаді начальника Служби позивач мав приступити з 16.02.2022, проти чого він не заперечував.

Надалі, 14.02.2022, Укравтодор абсолютно неочікувано та не заплановано видав наказ № Н-60/08-02 «Про припинення Служби автомобільних доріг у Донецькій області в результаті реорганізації шляхом приєднання до Служби автомобільних доріг у Луганській області», тобто про припинення Служби автодоріг як юридичної особи в результаті її реорганізації. Даним наказом було утворено Комісію з реорганізації Служби, до складу якої позивача як начальника Служби включено не було.

Жодних мотивів та обґрунтувань припинення Служби автодоріг (економічних, соціальних, юридичних передумов, реформування галузі тощо) наказ Укравтодору не містив.

15.02.2022 Укравтодор видав наказ № 64-К/ТР «Про керівництво Службою автомобільних доріг у Донецькій області», згідно якому позивача з 16.02.2022 все ж таки допустили до роботи на посаді начальника Служби. Але враховуючи факт утворення днем раніше Комісії з реорганізації Служби та призначення голови цієї комісії, позивач як начальник Служби фактично був усунутийвід керівництва нею, адже відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (в даному випадку - до комісії з реорганізації) з моменту призначення перейшли всі повноваження щодо управління справами юридичної особи.

Паралельно з цим, 16.02.2022, тобто у день поновлення позивача на посаді начальника Служби, Укравтодор видав наказ № 66-К/ТР «Про попередження про наступне вивільнення працівників Служби автомобільних доріг у Донецькій області», яким вирішив скоротити в штатному розписі посаду «начальник» Служби та попередив позивача про наступне його вивільнення із займаної посади не раніше ніж через два місяці від дати ознайомлення з цим наказом.

Станом на 14.02.2022 жодних економічних, юридичних або інших підстав та передумов для припинення Служби авто доріг в Донецькій області, як невід`ємної складової частини мережі служб автомобільних доріг України, шляхом її приєднання до менш чисельної за кількістю персоналу та меншої за обсягом завдань Служби автодоріг в Луганській області, не було.

В подальшому, після 14.02.2022 і до моменту повторного звільнення позивача, жодних дій, спрямованих на виконання рішення про припинення юридичної особи (затвердження нової організаційної структури установи та штатного розпису, скорочення чисельності або штату працівників, інвентаризації активів та зобов`язань, складання передавального акту тошо) Укравтодор та Комісія з реорганізації Служби не вчиняла, що опосередковано свідчить про фіктивність рішення про реорганізацію Служби та відсутність реальних змін в організації виробництва та праці.

14.04.2022 керуючись ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», позивач надіслав на адресу (поштою та електронною поштою) Укравтодору та голови комісії з реорганізації Служби заяву, в якій повідомив про призупинення дії трудового договору з 14.04.2022 на час воєнного стану, а 16.05.2022 - заяву про своє рішення поновити дію договору з 16 травня 2022 року.

Водночас, листом від 15.04.2022 вих. № 692/1/13/11 Укравтодор повідомив позивачу про звільнення.

Укравтодор зазначав, що наказом № 119-К/ТР «Про звільнення начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області ОСОБА_4 », на якому проставили дату «14 квітня 2022 року» (дату отримання від позивача заяви про призупинення дії трудового договору), позивача звільнено з посади начальника Служби 18 квітня 2022 року у зв`язкузі скороченнямштату працівників, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40, ст. 44 КЗпП України та Положення про Державне агентство автомобільних доріг України, затвердженого постановою КМУ від 10.09.2014 № 439.

У зв`язку з чим Позивач вважає наказ № 119-К/ТР «Про звільнення начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області ОСОБА_4 », датований «14 квітня 2022 року», незаконним та таким, що підлягає скасуванню, просить його поновити на посаді начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області з 19 квітня 2022 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 10000грн.

19.10.2022 представник Служби автомобільних доріг у Донецькій області подав відзив на позов, де зазначив про безпідставність доводів позивача про фіктивність реорганізації, зокрема, що загальновідомим фактом в Україні є збройна агресія російської федерації проти України. У зв`язку з цим Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 території України введено воєнний стан із 24.02.2022 строком на 30 діб. Відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 № 341/2022, продовжується строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022 року). 28 лютого 2022 року ТПП видала документ під № 2024/02.0-7.1, який адресувала всім, кого це стосується, і яким підтвердила існування форс-мажорної обставини військової агресії Російської Федерації проти України та введення воєнного стану в Україні. Позивач, як начальник Служби, у зв`язку із зазначеними надзвичайними подіями, відповідно до п. 7.2. Положення про службу зобов`язаний був розробити і здійснити заходи щодо забезпечення функціонування дорожнього господарства в зазначених умовах надзвичайного стану в Державі, настали у зв`язку з військовою агресією російської федерації. Але, в порушення своїх посадових обов`язків ОСОБА_4 , ніяких дій щодо збереження майна, що знаходиться на балансі Служби, первинної документації Служби, тощо, не вчинив, що є грубим порушенням його посадових обов`язків, які Позивач виконував до моменту його скорочення відповідно до Наказу Укравтодору№119К/ТР. Вважає за належне зазначити, що ОСОБА_4 , з 24.03.2022 (дата набрання чинності Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану») не подав відповідну заяву про призупинення дії трудового договору ним, а зробив це на свій розсуд лише 14.04.2022 р. Таким чином, за період 24.02.2022 р., по 14.04.2022 позивач, як начальник Служби зобов`язаний був вчинити всі зазначені вище дії щодо організації роботи Служби під час військового стану в Україні, які передбачені п. 7.2. Положення про Службу автомобільних доріг у Донецькій області. Посилаючись на надуману «фіктивність рішення про реорганізацію» позивач напевно забуває пояснити суду, що він як начальник Служби, зробив для життєдіяльності підприємства за відповідний період. Також, звертає увагу суду і на той факт, що ОСОБА_4 , отримував заробітну плату в повному обсязі, при цьому не виконуючи своїх посадових обов`язків. Таким чином, у зв`язку з зазначеними надзвичайними подіями. Головою комісії з реорганізації Служби автодоріг у Донецькій області було прийнято рішення видати наказ про організацію роботи Служби в період воєнного часу та запроваджено дистанційну роботу. Працівникам, які працюють у віддаленому доступі, упродовж робочого часу наказано виконувати свої посадові обов`язки за допомогою інформаційно-телекомунікаційних технологій поза межами адміністративної будівлі за місцем знаходження. Враховуючи загострення бойових дій на сході України, а саме в зоні ООС (населені пункти - Лиман, Слов`янськ, Краматорськ, тощо), на сьогоднішній день Служба не має повного доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал підприємств, що безумовно є перепоною для проведення подальших дій реорганізації Служби посилання позивача на начеб то «фіктивність рішення про реорганізацію Служби» є надуманим, та спростовується надзвичайними обставинами, що виникли в Україні, та є загальновідомими на сьогоднішній день. Щодо доводів позивача про звільнення в період призупинення трудового договору зазначив, що в період воєнного стану роботодавець може розривати трудовий договір з працівником з власної ініціативи (ст. 40 та 41 КЗпП). Така норма закріплена у ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». 24.03.2022 набрав чинності Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" N 2136-1Х (далі - Закон N 2136-ІХ).

Відповідно до частин першої, третьої статті 1 Закону N 2136-ІХ цей Закон визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2136-ІХ у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустки (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим дня після закінчення відпустки. У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Так, в період дії воєнного стану Закон передбачає можливість розривати трудовий договір з працівником з ініціативи роботодавця (ст. 40 та 41 КЗпП). Як правило, кожному працівнику, якого попереджають про майбутнє вивільнення, надається письмове повідомлення про можливе майбутнє вивільнення під підпис. Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не містить виключень із зазначеного правила. Враховуючи вищезазначене, вважаємо, що у разі відсутності фізичних можливостей вручити повідомлення про вивільнення під підпис, необхідно надіслати працівнику вищезазначене повідомлення електронною поштою, через месенджери або зателефонувати й зачитати при свідках та скласти акт про такий спосіб ознайомлення працівника із вказаним повідомленням. Таким чином, як вбачається з норм Закону № 2136-ІХ, роз`яснень Міністерства економіки України, роз`яснень Держпраці, Закон № 2136-ІХ не містить прямої заборони на звільнення працівника за ініціативою власника в період призупинення дії трудового договору. Щодо порушення установленого законом порядку звільнення працівника за п. 1, ч. І, ст. 40 КЗпП України, зазначив, що 20.05.2021 ОСОБА_4 , було звільнено на підставі наказу Укравтодору № 202-К, за систематичне невиконання без поважних причин покладених на нього обов`язків як працівника, до якого раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення. У зв`язку із з звільненням ОСОБА_4 , його членство в Профспілковій організації Служби автомобільних доріг у Донецькій області було припинено. Після поновлення ОСОБА_4 , на роботі, відповідно до наказу Укравтодору № 64-К/ТР від 15.02.2022 р., останній не звертався з відповідною заявою про прийняття його до профспілкового органу Служби автомобільних доріг у Донецькій області. В свою чергу, після отримання Службою автомобільних доріг у Донецькій області наказу № 66-К/ТР від 16.02.2022 р., на виконання п. 3 цього наказу, та враховуючи положення ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», головою комісії з реорганізації було подано до Профспілкового комітету Служби автомобільних доріг у Донецькій області інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також запропоновано провести консультації з профспілкою про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. Розірвання трудового договору можливе також з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, зокрема, у випадку змін виробництва і праці (пункт 1 ст. 40 КЗпП України), під якими слід розуміти ліквідацію, реорганізацію, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Важливим аспектом припинення трудових відносин відповідно п. 1 ст.40 КЗпП України є персональне попередження працівників не пізніше ніж за два місяці із одночасною пропозицією іншої роботи на цьому ж підприємстві за відповідною професією чи спеціальністю, якщо такі вакансії є в наявності. ОСОБА_4 не відноситься до категорій працівників, щодо яких є прямі заборони звільняти під час реорганізації, з чого слідує, що прямої заборони на законодавчому рівні щодо його звільнення не було. Водночас, на підставі наказу Укравтодору № 66-К/ТР від 16.02.2022 ОСОБА_4 , було персонально, під підпис, повідомлено, що в штатному розписі працівників Служби автомобільних доріг у Донецькій області в Адміністративно-управлінському апараті у розділі 1. Адміністративний персонал посада начальника яку займає ОСОБА_4 , скорочується. Власник вважається таким, що належним чином виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. З ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну посаду, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Водночас, інша вакантна робота, яку позивач міг виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду, були відсутні в Службі автомобільних доріг у Донецькій області, та Відповідач був позбавлений реальної можливості запропонувати їх позивачу. Відповідно до п. 1.1 Положення про Службу автомобільних доріг у Донецькій області Служба заснована на державній власності і належить до сфери управління УКРАВТОДОРУ. Разом із тим, повноваження щодо призначення та визначення обсягу необхідної кваліфікації працівника на ту чи іншу посаду належить виключно власнику або уповноваженому ним органу. Щодо питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників, зазначив, що відповідно до правової позиції Верховного суду, що викладена у постанові від 27.03.2019 р., № 756/5243/17 питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників не належить до компетенції суду. При звільненні у зв`язку зі скороченням штату працівників враховується переважне право працівника залишитися на роботі та пропонується інша робота на тому самому підприємстві, в установі, організації. Коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право а залишення на роботі, формується з осіб, які займають аналогічну (ідентичну) посаду. Частиною першою ст. 42 КЗпП України встановлено, що при скорочені чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається вказаним у переліку 2 ст. 42 КЗпП України). Тобто, застосування положень ст. 42 КЗпП України можливе серед працівників, які обіймають ідентичні (тотожні, однакові) посади. Враховуючи, що посада провідного інженер-технолога цеху приймання виноматеріалів та ферментації була єдиною на підприємстві, застосування у такому випадку положень ст. 42 КЗпП України є помилковим. Разом із тим, повноваження щодо призначення та визначення обсягу необхідної кваліфікації працівника на ту чи іншу посаду належить власнику або уповноважено ним органу. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування). Щодо стягнення моральної шкоди зазначив, що Позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування того, в чому полягає завдана йому моральна шкода, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, просить в позові відмовити.

26.10.2022 представник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури надав відзив на позов, де зазначив, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з пунктами 1, 2, підпункту 10 пункту 10 Положення про Державне агентство автомобільних доріг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 439 Укравтодор є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства. Укравтодор у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Згідно з пунктами 1.1., 8.1. Положення про Службу автомобільних доріг у Донецькій області, затвердженим Наказом Укравтодору від 29.07.2019 № 241 Служба заснована на державній власності і належить до сфери управління Укравтодору. Укравтодор здійснює свої права щодо управління Службою безпосередньо та відповідно до Положення про Державне агентство автомобільних доріг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 439, інших нормативно-правових актів, цього Положення та покладених на нього завдань, зокрема, призначає на посаду та звільняє з посади начальника Служби, вирішує в установленому порядку питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника Служби та заохочення працівників Служби. Пунктом 1 резолютивної частини наказу Укравтодору від 14.02.2022 № Н- 60/08-02 «Про припинення Служби автомобільних доріг у Донецькій області в результаті реорганізації шляхом приєднання до Служби автомобільних доріг у Луганській області» наказано припинити Службу в результаті реорганізації шляхом приєднання до Служби автомобільних доріг у Луганській області. Пунктами 1, 2 резолютивної частини наказу Укравтодору від 16.02.2022 № 66-К/ТР «Про попередження про наступне вивільнення працівників Служби автомобільних доріг у Донецькій області» у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у Службі автомобільних доріг у Донецькій області у відповідності до п.10 Положення про Укравтодор, наказу Укравтодору від 14.02.2022 № Н-60/08-02 «Про припинення Служби автомобільних доріг у Донецькій області в результаті реорганізації шляхом приєднання до Служби автомобільних доріг у Луганській області» наказано скоротити в штатному розписі працівників Служби в адміністративно-управлінському апараті у розділі 1. Адміністративний персонал посаду начальник. Попередити персонально під підпис начальника Служби ОСОБА_4 про наступне його вивільнення із займаної посади згідно з чинним законодавством, не раніше ніж через два місяці від дати ознайомлення з цим наказом. Наказом Укравтодору від 14.04.2022 № 119-К/ТР «Про звільнення начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області ОСОБА_4 » звільнено Позивача з посади начальника Служби 18.04.2022 у зв`язку зі скороченням штату працівників. Отже при звільненні Позивача Укравтодор діяв в межах наданих повноважень, з дотриманням норм діючого законодавства. у позовній заяві Позивач зазначає, що прибувши 11.02.2022 до приміщення апарату управління Укравтодору не заперечував приступити до роботи на посаді начальника Служби з 16.02.2022. Проте через видання Укравтодором 14.02.2022 наказу № Н-60/08-02 та утворення Комісії з реорганізації Служби без включення Позивача до складу останньої фактично призвело до усунення останнього від керівництва Службою. Водночас Позивач не наводить жодних аргументів та не надає жодних доказів, які б свідчили про те, що останній був позбавлений можливості перебуваючи 11.02.2022 в Укравтодорі погодити своє поновлення з визначенням дати, з якої бажає приступити до роботи, а саме, з 11.02.2022 або з 14.02.2022. Також Позивачем не надано доказів того, що перебуваючи 11.02.2022 в Укравтодорі він звертався до Укравтодору з проханням допустити його до роботи з 11.02.2022 або з 14.02.2022. Водночас твердження Позивача про його усунення від керівництва службою через наказ Укравтодору 14.02.2022 № Н-60/08-02 не відповідає дійсності, оскільки зазначений наказ прийнятий до моменту, з якого Позивач приступив до виконання обов`язків начальника Служби та не містить вказівки на усунення Позивача від керівництва службою в майбутньому. Будь-яких доказів фактичного усунення від керівництва Службою Позивачем не надано, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність такого твердження. При прийнятті наказу від 14.02.2022 № Н-60/08-02 Укравтодором, серед іншого, було прийнято до уваги рішення колегії Укравтодору від 11.02.2022 №РН-3/08-00 «Деякі питання функціонування Служби автомобільних доріг у Луганській області та Служби автомобільних доріг у Донецькій області». Зазначеним рішенням, зокрема, рекомендовано Укравтодору прийняти рішення про припинення Служби автомобільних доріг у Донецькій області в результаті її реорганізації шляхом приєднання до Служби автомобільних доріг у Луганській області». Згідно з преамбулою вказаного рішення останнє прийняте колегією Укравтодору з метою забезпечення ефективного управління Службою автомобільних доріг у Луганській області та Службою автомобільних доріг у Донецькій області в умовах збройної окупації східних районів Луганської та Донецької областей, що зумовило зменшення обсягів робіт з нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, замовниками яких є Служби автомобільних доріг у Луганській та Донецькій областях. Зазначене є достатнім мотивуванням прийняття Укравтодором наказу від 14.02.2022 № Н-60/08-02 «Про припинення Служби автомобільних доріг у Донецькій області в результаті реорганізації шляхом приєднання до Служби автомобільних доріг у Луганській області». Відповідне рішення щодо припинення Служби автомобільних доріг у Донецькій області внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Водночас жодним нормативно правовим актом чи документом організаційно-розпорядчого характеру не передбачено обов`язку голови Укравтодору звітувати та наводити мотиви і обґрунтування щодо прийняття рішення про реорганізацію Служби перед начальником Служби. Наказ Укравтодору від 16.02.2022 № 66-К/ТР було прийнято, зокрема, на підставі наказу Укравтодору від 14.02.2022 № Н-60/08-02 яким прийнято рішення припинити Службу, а тому цілком логічним є скорочення однієї з двох посад начальника (юридичної особи, що припиняється та юридичної особи, що утворюється внаслідок приєднання), оскільки положеннями про Служби автомобільних доріг у областях здійснення керівництва останніми більш ніж одним керівником (начальником) за посадою не передбачено. Також цілком обґрунтованим є скорочення посади начальника юридичної особи-Служби, що припиняється як наслідок її безпосереднього припинення. Згідно з п. 1.1 резолютивної частини наказу Укравтодору від 17.03.2022 № Н-88/05-03 керівникам служб дозволено, як виняток, на період до припинення чи скасування воєнного стану, затверджувати структуру та штатний розпис служби без погодження з Укравтодором, у разі, якщо це не передбачає збільшення штатної чисельності працівників. Крім того, згідно з п. 5 резолютивної частини наказу Укравтодору від 14.02.2022 № Н-60/08-02 та п. 3 резолютивної частини наказу Укравтодору від

16.02.2022 № 66-К/ТР вжиття заходів щодо припинення Служби, як юридичної особи, зокрема і заходи щодо змін в організації виробництва і праці працівників Служби доручено здійснювати комісії з реорганізації Служби, до якої Позивач як керівник служби не був позбавлений можливості звернутись за отриманням інформації та надання власних пропозицій чи зауважень. Таким чином, твердження позивача про фіктивність, на думку останнього, рішення про реорганізацію Служби є безпідставним та необґрунтованим, а відтак не заслуговує на увагу. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація про перебування Служби в стані припинення на підставі рішення уповноваженого органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації. Водночас на теперішній час припинення Служби в результаті реорганізації шляхом приєднання триває, а тому звинувачення у не вчиненні певних дій щодо припинення Служби є передчасними та не можуть вважатись доказами фіктивності рішення про реорганізацію Служби та відсутності змін в організації виробництва та праці. Листом від 07.04.2022 №639/1/13/08 Укравтодор звернувся до Голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації ОСОБА_5 щодо погодження звільнення Позивача з посади начальника Служби у зв`язку із скороченням штату працівників. Листом Донецької обласної державної адміністрації від 13.04.2022 №0.1/15- 1088/4-22 остання погодила звільнення Позивача з посади начальника Служби. Отже, з урахуванням норм діючого законодавства, звільненню Позивача передувало отримання погодження на звільнення від голови Донецької обласної державної адміністрації. Водночас, Позивач вважає, що звільняючи Позивача з посади начальника Служби та погоджуючи таке звільнення з головою облдержадміністрації, Укравтодор не відібрав від Позивача письмові пояснення щодо його звільнення з посади та не долучив їх до листа-пропозиції щодо погодження звільнення. Щодо зазначеного, звертає увагу суду, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку Укравтодору щодо необхідності отримання таких пояснень у особи, яка звільняється у зв`язку зі скороченням штату працівників для їх направлення голові облдержадміністрації з метою погодження звільнення такої особи. Крім того, згідно з пунктом з Порядку погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 № 818 у пропозиції щодо погодження звільнення з посади керівника підприємства зазначаються прізвище, ім`я та по батькові, дата народження, громадянство, найменування займаної посади на час подання документів, підстава для звільнення. До зазначеної пропозиції додаються копія заяви про звільнення, біографічна довідка кандидата на посаду (з фотокарткою розміром 4x6 сантиметрів), засвідчена підписом керівника кадрової служби, який скріплений печаткою. Натомість необхідності додавання центральним органом виконавчої влади до пропозиції щодо погодження звільнення письмових пояснень особи яка звільняється вказаний Порядок не передбачає. Всупереч твердженням Позивача необхідно зазначити, що з пункту 5 вказаного Порядку не вбачається, що саме центральний орган виконавчої влади має подавати голові місцевої держадміністрації, під час розгляду пропозиції щодо погодження звільнення усні чи письмові пояснення особи, що звільняється оскільки усні пояснення може надати лише сама особа яка звільняється, а не будь-хто інший. Також з пункту 5 вказаного Порядку не вбачається і те, що усні, чи письмові пояснення особи, яка звільняється є обов`язковою умовою при розгляді головою місцевої держадміністрації пропозицій щодо погодження звільнення керівника підприємства. Щодо заява позивача, що приймаючи Наказ про звільнення дія трудового договору була призупинена за рішенням Позивача і його розірвання за ініціативи роботодавця в період з 14.04.2022 по 16.05.2022 не можна вважати законним, зазначає, що наказ про звільнення прийнятий Укравтодором 14.04.2022. Прийняття вказаного наказу саме 14.04.2022 (а не як вважає Позивач пізніше), підтверджується листом Укравтодору від 14.04.2022 № 691/1/13/09 на голову комісії з реорганізації Служби, для ознайомлення Позивача з Наказом про звільнення. Вказаний лист надісланий Службі в системі електронного документування АСКОД 14.04.2022 о 13:16:08. При цьому, на момент видання Наказу про звільнення, а також на момент підготовки та відправки вищевказаного листа адресованого Голові комісії з реорганізації Служби, Укравтодору не було відомо ні про заяву Позивача, ні про призупинення дії трудового договору. Зазначене підтверджується роздруківкою з електронної пошти (копія додається) підтверджується надсилання представником Позивача повідомлення про направлення заяви Позивача від 14.04.2022 після кінця робочого дня в Укравтодорі 14.04.2022 о 6:26 РМ (тобто о 18:26). Доказів зворотного Позивачем не надано. із заявою від 14.04.2022 про призупинення Позивач звернувся лише в кінці двомісячного терміну для вивільнення після відповідного попередження та в середині квітня, після півмісячної активізації бойових дій на сході (як зазначає Позивач у власній заяві про призупинення дії трудового договору) та після прийняття Укравтодором наказу про звільнення, що свідчить про те, що наказ про звільнення слугував підставою для заяви Позивача від 14.04.2022 про призупинення трудового договору. Також звертаємо увагу, що відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. У своїй позовній заяві Позивач стверджує, що надіслав заяву про призупинення трудового договору після її складання 14.04.2022 поштою та електронною поштою. Зазначене підтверджує той факт, що Позивач мав можливість повідомити Укравтодор про своє бажання призупинити трудовий договір до прийняття Укравтодором Наказу про звільнення, проте не зробив цього. А отже твердження Позивача з цього приводу є безпідставними та необгрунтованими. У заяві від 14.04.2022 щодо призупинення дії трудового договору Позивачем не зазначено, які саме трудові обов`язки, як начальник Служби, Позивач не може виконувати та якою роботою і у відповідності до умов якого трудового договору Укравтодор не був здатен забезпечити Позивача станом на 14.04.2022. Крім того, листом від 18.04.2022 № 06-640 Службою було повідомлено Укравтодор про те, що фактичне місце ведення діяльності та розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління, визначено місто Дніпро, вул. Воскресенська, 24. Зазначене ставить під сумнів щонайменше інформацію із заяви Позивача від 14.04.2022 щодо призупинення дії трудового договору про те, що «Укравтодор (Служба) не здатен був забезпечити останнього роботою у відповідності до умов раніше укладеного трудового договору» та про те, що Позивач перебуваючи на посаді начальника служби не міг виконувати покладені на нього трудові обов`язки, відтак підтверджує раніше наведене твердження про те, що заява Позивача від 14.04.2022 про призупинення трудового договору була реакцією Позивача на Наказ про звільнення та намаганнями його уникнути в такий спосіб. Відсутність пропозицій від Служби Позивачеві щодо наявності іншої вакантної роботи в Службі свідчить про те, що Служба не мала змоги запропонувати Позивачеві іншу роботу в Службі автомобільних доріг у Донецькій області, оскільки у Службі як на момент повідомлення Позивача про звільнення, так і на день звільнення, були відсутні посади, що відповідають професії, кваліфікації чи спеціальності Позивача. до повноважень Голови Укравтодору належить призначення та звільнення лише начальників Служб у областях. Натомість призначення інших працівників служб автомобільних доріг у областях до повноважень Укравтодору не належить, що виключає можливість надання Укравтодором пропозицій Позивачеві щодо вакантної роботи у складі інших служб автомобільних доріг у областях. Також позивачем не надано доказів наявності вакантних посад (роботи) в Службі, які на думку Позивача могли бути йому запропоновані. Таким чином, твердження Позивача про те, що йому в порушення закону не було запропоновано переведення на іншу роботу є безпідставним та необґрунтованим. Твердження Позивача про те, що профспілковий орган завчасно не був повідомлений про реорганізацію та наступне вивільнення є безпідставним та необґрунтованим. Щодо змін в організації виробництва і праці необхідно зазначити, що відповідні зміни тривають з урахуванням повномасштабної війни з російською федерацією в умовах збройної окупації східних районів Луганської та Донецької областей, що зумовило зменшення обсягів робіт з нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, замовниками яких є Служби автомобільних доріг у Луганській та Донецькій областях, а також зміною умов праці робітників зазначених служб автомобільних доріг у областях. Крім того, підтвердженням зазначеного є і заява Позивача від 14.04.2022 про призупинення дії трудового договору, у якій позивач особисто зазначає, що в умовах, які склались на сході країни Служба тимчасово не може виконувати покладені на неї завдання на території Донецької області. А тому твердження Позивача про те, що фактичні зміни в організації виробництва і праці не відбулися є безпідставним та необґрунтованим. враховуючи відсутність у позивача документального підтвердження нанесення моральної шкоди, а також обґрунтування витрат немайнового характеру чи нервового страждання, вважаємо, що вимоги позивача є необгрунтованими та не підлягають задоволенню. Крім того необхідно звернути увагу, що Служба є державною неприбутковою організацією - юридичною особою публічного права, а тому у разі задоволення даної позовної вимоги позивача фактично будуть стягнуті кошти державного бюджету що на теперішній час є неприпустимим, просить в позові відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача служби автомобільних доріг у Донецькій області в судовому засіданні позов не визнав, вказав, що звільнення проведено відповідно до вимог чинного законодавства, чи відбулось скорочення посади та чи затверджено новий штатний розпис не відомо, просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури в судовому засіданні позов не визнав, просить в позові відмовити, також вказав, що реорганізація не завершена, дата скорочення посади позивача, не визначена.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

З 07.08.2018 ОСОБА_4 призначено виконуючим обов`язки начальника Служби автодоріг у Донецькій області на підставі наказу Укравтодору від 03.08.2018 № 250-К, а наказом від 10.12.2018 № 405-К - начальником Служби автомобільних доріг у Донецькій області з 12.12.2018 (за погодженням Донецької обласної державної адміністрації від 05.12.2018 № 01/15-6275/4-08).

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 25.10.2021 по цивільній справі № 234/6991/21 було частково задоволено позов ОСОБА_4 до Укравтодору, Служби автодоріг, про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Визнано незаконними та скасовано накази Укравтодору від 20.05.2021 - № 125- ВДС (догана), № 126-ВДС (догана) та № 202-К (звільнення). Поновлено ОСОБА_4 на роботі на посаді начальника Служби автодоріг з 21 травня 2021 року. Стягнуто зі Служби на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.05.2021 по 25.10.2021 (всього 158 днів) в сумі 183 136,22 грн., моральну шкоду в сумі 10 000 грн. та судовий збір в сумі 3934,67 грн.

Постановою Донецького апеляційного суду від 07.02.2022 по справі № 234/6991/21 рішення Краматорського міського суду Донецької області від 25.10.2021 було залишено без змін, а апеляційні скарги Укравтодору та Служби автодоріг - без задоволення.

Наказом Укравтодору від 28.01.2022 № 46-К/ТР ОСОБА_4 поновлено на роботі на посаді начальника Служби і 11.02.2022 ОСОБА_4 ознайомився з наказом від 28.01.2022 № 46-К/ТР «Про поновлення ОСОБА_4 », згідно даного наказу ОСОБА_4 мав приступити до роботи з 16.02.2022.

14.02.2022, Укравтодор видав наказ № Н-60/08-02 «Про припинення Служби автомобільних доріг у Донецькій області в результаті реорганізації шляхом приєднання до Служби автомобільних доріг у Луганській області». Даним наказом було утворено Комісію з реорганізації Служби, до складу якої ОСОБА_4 як начальника Служби включено не було.

15.02.2022 Укравтодор видав наказ № 64-К/ТР «Про керівництво Службою автомобільних доріг у Донецькій області», згідно якого ОСОБА_4 з 16.02.2022 допустили до роботи на посаді начальника Служби.

16.02.2022 Укравтодор видав наказ № 66-К/ТР «Про попередження про наступне вивільнення працівників Служби автомобільних доріг у Донецькій області», яким скорочено в штатному розписі посаду «начальник» Служби та попереджено ОСОБА_4 про наступне його вивільнення із займаної посади не раніше ніж через два місяці від дати ознайомлення з цим наказом.

14.04.2022 керуючись ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», позивач надіслав на адресу (поштою та електронною поштою) Укравтодору та голови комісії з реорганізації Служби заяву, в якій повідомив про призупинення дії трудового договору з 14.04.2022 на час воєнного стану, а 16.05.2022 - заяву про своє рішення поновити дію договору з 16 травня 2022 року.

Листом від 07.04.2022 №639/1/13/08 Укравтодор звернувся до Голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації Кириленка П.О. щодо погодження звільнення ОСОБА_4 з посади начальника Служби у зв`язку із скороченням штату працівників.

Листом Донецької обласної державної адміністрації від 13.04.2022 №0.1/15- 1088/4-22 погоджено звільнення ОСОБА_4 з посади начальника Служби.

Наказом від 14.04.2022 № 119-К/ТР «Про звільнення начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області ОСОБА_4 », ОСОБА_4 звільнено з посади начальника Служби 18 квітня 2022 року у зв`язкузі скороченнямштату працівників, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40, ст. 44 КЗпП України та Положення про Державне агентство автомобільних доріг України, затвердженого постановою КМУ від 10.09.2014 № 439.

Водночас, листом від 15.04.2022 вих. № 692/1/13/11 Укравтодор повідомив ОСОБА_4 про звільнення.

Згідно постанови КМ України від 13.01.2023 №29 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» перейменовано Державне агентство автомобільних доріг України на Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.

Звертаючись досуду ізвказаним позовомпозивач вказувавна відсутністьмотивів таобґрунтувань припиненняСлужби автодоріг(економічних,соціальних,юридичних передумов,реформування галузітощо), фіктивність рішення про реорганізацію Служби та відсутність реальних змін в організації виробництва та праці

При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури.

Відповідно до статті 64 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Частиною другою статті 65 ГК України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

Згідно з позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц (провадження № 61-312св17), від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц (провадження № 61-1214св18), від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18 (провадження № 61-393св19), від 28 квітня 2021 року у справі № 373/2133/17 (провадження № 61-8393св20), суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

Згідно з пунктом 3 Порядку погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 № 818 у пропозиції щодо погодження звільнення з посади керівника підприємства зазначаються прізвище, ім`я та по батькові, дата народження, громадянство, найменування займаної посади на час подання документів, підстава для звільнення. До зазначеної пропозиції додаються копія заяви про звільнення, біографічна довідка кандидата на посаду (з фотокарткою розміром 4x6 сантиметрів), засвідчена підписом керівника кадрової служби, який скріплений печаткою.

Згідно абз.2 п. 5 Порядку погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 № 818, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голова місцевої держадміністрації під час розгляду пропозиції щодо погодження звільнення з посади керівника підприємства враховує усні чи письмові пояснення особи, що звільняється.

Разом з тим до пропозиції щодо звільнення ОСОБА_4 із займаної посади, заява ОСОБА_4 щодо звільнення не додавалась, усні чи письмові пояснення не враховувались.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 території України введено воєнний стан із 24.02.2022 строком на 30 діб. Відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022 № 341/2022, продовжується строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022 року).

Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 23.08.2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 19.02.2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до ч.1,2 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

18.02.2022 Голова комісії з реорганізації листом № 01-6-485 звернувся до Профспілкового комітету Служби автомобільних доріг у Донецькій області з інформацією щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також запропоновано провести консультації з профспілкою про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

ОСОБА_4 не надано суду доказів на підтвердження обрання його до профспілкових органів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (частини перша, третя статті 49-2 КЗпП України).

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника. Реалізація зазначеного обов`язку повинна відбуватися з урахуванням принципу рівності трудових прав громадян і не може бути обумовлена виключно розсудом роботодавця.

Встановлено, що ОСОБА_4 не пропонувались наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.

Крім цього, в судовому засіданні представники відповідачів пояснили, що штатний розпис реорганізованої Служби не затверджений та не введений в дію, при цьому пояснили у зв`язку із введенням воєнного стану реорганізація фактично призупинена.

Разом з тим, звільнення працівника на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України відбувається у зв`язку із фактичним скороченням чисельності чи штату, а не зі спливом двомісячного строку попередження про наступне вивільнення.

Враховуючи вищевикладене, наказ Державного агентства автомобільних доріг України від 14 квітня 2022 року № 119-К/ТР «Про звільнення начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області ОСОБА_4 » підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Частиною 2 ст. 235 КЗпП передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати проводиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до наданого позивачем та представником відповідача розрахунку середньоденна заробітна плата позивача становить 1772,74 грн., а кількість робочих днів невідпрацьованих внаслідок вимушеного прогулу за період з 19.04.2022 по 06.04.2023 складає 245 днів.

За таких умов, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.04.2022 по 06.04.2023 становить 434321,30 грн. (1772,74*245), який підлягає стягненню з Служби автомобільних доріг у Донецькій області на користь ОСОБА_4 .

Така сума середньої заробітної плати визначена без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз положень статей 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Враховуючи верховенство права, засади розумності і справедливості, обставини справи, суд дійшов висновку щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 21, 40, 235, 237-1 КЗпП, суд -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Державного агентства автомобільних доріг України від 14 квітня 2022 року № 119-К/ТР «Про звільнення начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області ОСОБА_4 ».

Поновити ОСОБА_4 на посаді начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області з 19 квітня 2022 року.

Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Донецькій області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19 квітня 2022 по 06 квітня 2023 року в розмірі 434321 грн. 30 коп.

Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Донецькій області на користь ОСОБА_4 3000 грн. компенсації моральної шкоди.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач : ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач : Служба автомобільних доріг у Донецькій області, код ЄДРПОУ 25946285, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24.

Відповідач : Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, код ЄДРПОУ 37641918, м. Київ, вул. Фізкультури, 9.

Дата складання повного тексту рішення суду 14.04.2023.

Суддя: