Справа № 309/1356/23

Провадження № 2-о/309/127/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Піцур Я.Я. вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Горінчівська сільська рада Хустського району Закарпатської області, про встановлення факту здійснення стороннього догляду на безоплатній основі за особою, яка потребує постійного стороннього догляду,

В С Т А Н О В И В:

28.03.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду із заявою про встановлення факту здійснення стороннього догляду на безоплатній основі за особою, яка потребує постійного стороннього догляду.

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його батьком та потребує догляду вдома, отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи. Батько виявив бажання щоб заявник здійснював такий догляд. Інших осіб, які б могли здійснювати догляд за батьком не має. Офіційно догляд через територіальний орган соціального захисту населення він не оформляв, оскільки представником ЦНАП органу місцевого самоврядування йому роз`яснено, що на даний час заяви про взяття на облік осіб, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, не приймаються по причині відсутності бюджетних коштів на такі видатки. Факт здійснення ним постійного догляду за батьком має для нього юридичне значення, оскільки породжує у нього виникнення прав та обов`язків щодо отримання соціальних пільг і виплат, а також виникнення прав та обов`язків, визначених ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу».

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , просить суд: встановити факт шо він здійснює постійний сторонній догляд на безоплатній основі за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який потребує постійного стороннього догляду.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 04.04.2023 заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку ненаданням заявником доказів неможливості встановлення відповідного факту у позасудовому порядку.

На виконання даної ухвали ОСОБА_1 подав заяву у якій указує, що факт здійснення ним постійного догляду за батьком має для нього юридичне значення, оскільки породжує у нього виникнення прав та обов`язків щодо отримання соціальних пільг і виплат, а також виникнення прав та обов`язків, визначених ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу». При зверненні до територіальних центрів комплектування із заявою для отримання відстрочки серед переліку документів для підтвердження такого права крім медичних довідок та документів виданих органами місцевого самоврядування вимагають рішення суду про встановлення факту такого догляду і посилаються на невідому інструкцію Міністерства оборони України, якою затверджено такий перелік.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, вважаю необхідним відмовити у відкритті провадження за заявою, з огляду на таке.

З поданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за своїм станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду.

Рішенням Горінчівської сільської ради №296/24 від 19.09.2022 призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помічником дієздатного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який за станом здоров`я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки.

Згідно посвідчення № НОМЕР_1 виданого Горінчівської сільською радою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є помічником фізичної дієздатної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження визначений главами 1 і 6 розділу IV ЦПК України.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).

Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При цьому суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо:

згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав;

чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення;

заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

У постанові Великої Плати Верховного Суду у справі № 287/167/18-ц від 30 січня 2020 року зазначено про таке:

"33. Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

34. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній.

У даному випадку заявник просить встановити факт здійснення ним постійного стороннього догляду за особою, яка потребує такого догляду. Указаний факт згідно заяви та заяви про усунення недоліків йому потрібно встановити оскільки такий породжує у нього виникнення прав та обов`язків щодо отримання соціальних пільг і виплат, а також виникнення прав та обов`язків, визначених ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу».

З цього приводу слід зазначити наступне.

Так, відповідно до абзацу 10 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

Пунктом шостим частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» визначено, що надавачами соціальних послуг, зокрема, є фізичні особи, які включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Пунктом 3 частини 6 статті 13 даного Закону для фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього закону, передбачена можливість надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачем соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки, та є громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями, проте, для отримання відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг повинні бути включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, незалежно від того, претендує надавач соціальної послуги на отримання компенсації від держави чи ні.

Формування Реєстру, відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону, здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг.

Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг затверджений Постановою КМ України від 27 січня 2021 року № 99.

Окрім того постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 р. № 1040 затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі.

Таким чином, порядок встановлення факту здійснення догляду за батьком, який потребує постійного догляду, визначений відповідним законодавством, у зв`язку з чим не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні.

Визначаючи, чи пов`язується з встановленням зазначеного факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов`язків, Суд застосовує положення статті 1 ЦК України. За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.

Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.

Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.

Вимоги заявника як у цій справі, так і у справі, розглянутій Великою Палатою Верховного Суду, пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за ними певного соціально-правового статусу, не пов`язані з будь-якими цивільними права та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявників з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 23.05.2022 року № 539/4118/19, врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, визнає недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим.

Відносно тверджень заявника про те, що ЦНАП органу місцевого самоврядування відмовлено йому у прийнятті заяви про взяття на облік осіб, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі по причині відсутності бюджетних коштів, а також, що ТЦК на його заяву щодо надання відстрочки по призову вимагають рішення суду про встановлення факту такого догляду, то такі є голослівними та нічим не підтвердженими. Заявником не надано до даних доказів його звернення до відповідних органів та отримання від них відмов з указаних питань. При цьому у будь-якому випадку він не позбавлений можливостей оспорити відповідні відмови суб`єктів владних повноважень у порядку адміністративного судочинства.

Відтак оскільки законодавством визначено позасудовий порядок встановлення факту здійснення особою нагляду за батьком, який потребує постійного догляду, то у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 186, 258-261, 293, 315, 354, 355 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Горінчівська сільська рада Хустського району Закарпатської області, про встановлення факту здійснення стороннього догляду на безоплатній основі за особою, яка потребує постійного стороннього догляду.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її отримання через Хустський районний суд.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.