ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 823/360/18

адміністративне провадження № К/9901/63717/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Берназюк Я.О., Кравчук В.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 (суддя - Гайдаш В.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 (судді - Коротких А.Ю., Файдюк В.В., Чаку Є.В.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення,

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

В січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Ільченко І.С. №1574 від 01.12.2017 визнати незаконним та скасувати.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.01.2016 управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради видано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 паспорт прив`язки тимчасової споруди №484 - кіоск ремонту взуття, загальною площею 5,0 кв. м. по АДРЕСА_1 , строком дії до 12.01.2021.

Посадовими особами відповідача проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил третьою особою.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 22.11.2017, яким встановлено невідповідність намірів замовника щодо місця розташування тимчасової споруди комплексній схемі тимчасових споруд (на стадії визначення відповідним органом з питань містобудування та архітектури відповідності намірів), зокрема, у паспорті тимчасової споруди № НОМЕР_1 від 21.01.2016.

На підставі акта перевірки від 22.11.2017 головним інспектором будівельного нагляду Ільченко І.С. було прийнято рішення від 01.12.2017 №1574, яким скасовано дію паспорту прив`язки тимчасової споруди від 21.01.2016 №484.

Не погодившись із скасуванням паспорта прив`язки тимчасової споруди, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.04.2018, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018, позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. від 01.12.2017 №1574.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до заяви про можливість розміщення тимчасової споруди надані всі документи, що визначені Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, у зв`язку з чим 21.01.2016 управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради правомірно видано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 паспорт тимчасової споруди №484 - кіоск ремонту взуття, загальною площею 5,0 кв. м. по АДРЕСА_1 , строком дії до 12.01.2021.

Посилання відповідача на невідповідність намірів замовника щодо місця розташування тимчасової споруди комплексній схемі тимчасових споруд - не приймається судом до уваги, оскільки проект стаціонарної тимчасової споруди (кіоск ремонту взуття, загальною площею 5,0 кв. м. по АДРЕСА_1 ) виконаний на підставі рішення Черкаської міської ради від 05.04.2012 №3-753 «Про затвердження схеми розміщення тимчасових споруд в м. Черкаси та внесення змін до рішення Черкаської міської ради».

Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції та виходив з того, що позивачем до заяви про можливість розміщення тимчасової споруди надані всі документи, що визначені Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, у зв`язку з чим 21.01.2016 третьою особою правомірно видано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 паспорт тимчасової споруди №484 - кіоск ремонту взуття, загальною площею 5,0 кв. м. по АДРЕСА_1 , строком дії до 12.01.2021.

ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

В обґрунтування касаційної скарги відповідач, покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно встановлено обставини справи, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень. Просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Зокрема, покликається на те, що оскаржуване позивачем рішення №1574 про скасування дії паспорту прив`язки тимчасової споруди від 21.01.2016 №484 по АДРЕСА_1 , прийнято в межах вимог чинного законодавства, оскільки вказаний паспорт прив`язки видано всупереч Комплексній схемі розміщення тимчасових споруд, що затверджена рішенням Черкаської міської ради від 05.04.2012 №3-753 (далі - Рішення №3-753).

Під час видачі позивачеві паспорту прив`язки тимчасової споруди, третьою особою не з`ясовано відповідність місця розташування на комплексній схемі розміщення тимчасових споруд та не надано аргументовану відмову щодо реалізації намірів розміщення тимчасової споруди. Судами першої та апеляційної інстанцій даний факт не було враховано під час розгляду справи.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Покликається на те, що паспорт прив`язки тимчасової споруди №484 видано з дотриманням усіх існуючих інструкцій та вимог діючого законодавства, а в оскаржуваному рішенні не вказано в чому полягали порушення діючого законодавства і яким чином вони можуть бути усунуті.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин (Закон №3038) тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначено Порядком №244.

Відповідно до пунктів 2.1-2.3 Порядку №244 підставою для розміщення тимчасової споруди (далі - ТС) є паспорт прив`язки ТС.

Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.

Пунктом 2.4 Порядку № 244 передбачено, що відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

Відповідно до статті 41-1 Закону №3038 державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами пункту 6 частини 4 статті 41-1 Закону №3038 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до заяви про можливість розміщення ТС надані всі документи, що визначені Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, а також, що проект стаціонарної тимчасової споруди виконаний на підставі рішення Черкаської міської ради від 05.04.2012 №3-753 «Про затвердження схеми розміщення тимчасових споруд в м. Черкаси та внесення змін до рішення Черкаської міської ради».

Водночас, в порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, суд першої інстанції не дослідив питання відповідності на стадії визначення відповідним органом з питань містобудування та архітектури намірів замовника щодо місця розташування тимчасової споруди комплексній схемі тимчасових споруд, хоча саме це було підставою для скасування дії паспорту прив`язки тимчасової споруди.

При цьому, саме по собі надання позивачем до заяви про можливість розміщення ТС всіх документів згідно Порядку не може автоматично свідчити про відповідність намірів щодо місця розташування тимчасової споруди комплексній схемі тимчасових споруд без дослідження відповідних доказів, в т.ч. і самої комплексної схеми.

Крім того, застосування судами до спірних правовідносин положень пункту 2.27 Порядку №244 є безпідставним, оскільки цим пунктом передбачено підстави для анулювання паспорта прив?язки ТС, однак предметом оскарження у справі, яка розглядається, є рішення про скасування паспорта прив?язки в порядку здійснення відповідачем, відповідно до статті 41-1 Закону №3038, державного архітектурно-будівельного нагляду.

За своєю природою та наслідками анулювання паспорта прив?язки ТС та його скасування в порядку державного архітектурно-будівельного нагляду є різними рішеннями, відтак під час розгляду справи з?ясуванню підлягали саме наявність встановлених відповідачем порушень третьою особою, як об?єкту нагляду, вимог містобудівного законодавства під час видачі позивачу паспорта прив?язки, а не дотримання позивачем вимог Порядку №244 під час звернення за отриманням паспорта прив?язки та встановлення тимчасової споруди.

Суд апеляційної інстанції такі недоліки судового розгляду не усунув, визнав обґрунтованими висновки суду першої інстанції.

За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судів підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно надати правову оцінку доводам сторін з врахуванням фактичних обставин справи, встановити дійсні правовідносини між сторонами на підставі наданих доказів та чинного на той час правового регулювання.

Керуючись статтями 341, 345, 353, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук