ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2613/23 Справа № 175/970/22 Суддя у1-йінстанції - Васюченко О.Г. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Піменової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргупредставника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області нарішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2022 року (ухвалене під головуванням судді Васюченко О.Г.) у цивільній справі №175/970/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 про визнання рішень про кадастрову реєстрацію незаконними, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що він мав на праві власності земельну ділянку на території садового товариства «Ландиш» Ювілейної селищної ради для ведення садівництва. Зазначена ділянка складалася з двох частин та мала загальну площу 0,1200 га. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2009 року у порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_3 та право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1200 га, яка розташована в садовому товаристві «Ландиш» Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Однак, у червні 2018 року він дізнався про те, що він вже не є власником земельної ділянки, розташованої в садовому товаристві «Ландиш» Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, земельна ділянка вибула з його власності без його відома.

Просив визнати рішення про кадастрову реєстрацію незаконними.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2022 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконними дії відділу у Дніпровському районні Головного управління Держгеокадастру уДніпропетровській областівід 16.02.2017 року про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:01:085:0025 та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:01:085:0025.

Визнано незаконними дії відділу у Дніпровському районні Головного управління Держгеокадастру уДніпропетровській областівід 16.02.2017 року про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:01:085:0026 та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:01:085:0026.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру уДніпропетровській областіна користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 992,40 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 992,40 грн.

Вапеляційній скарзі представник Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській областіпросить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Позивачем оскаржується законність дій державного органу під час розгляду наданих йому в установленому порядку документів для проведення державної реєстрації земельних ділянок. Вказані правовідносини на думку апелянта відносяться до сфери публічно-правових відносин,а тому відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Підставою позовних вимог фактично є порушене право власності позивача на спірні земельні ділянки,які вибули із його власності поза його волею. Порушене право власності позивача не може бути відновлене шляхом скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок , як об`єктів майнових прав, оскільки судом в межах заявлених позовних вимог одночасно не скасовано відомості про державну реєстрацію речових прав на ці об`єкти.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є неналежним. До участі в справі не залучена ОСОБА_3 , адже за її участі фактично відбулося відчуження спірних земельних ділянок на користь ОСОБА_4 ..

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення,а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає,що спір є цивільно-правовим,оскільки позовні вимоги про визнання незаконними дій відповідача про державну реєстрацію земельної ділянки та скасування державної реєстрації є похідними від спору про право власності на земельну ділянку. Крім того позивач уже звертався до адміністративного суду з таким позовом,де йому було відмовлено у відкритті провадження.

Позивачем обрано ефективний спосіб захисту його порушеного права,так як саме скасування кадастрової реєстрації,що була вчинена внаслідок незаконних дій відповідача відповідає положенню діючого законодавства,зокрема, приводить до відновлення становища,що існувало до порушення права.

Суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні правильно застосував норми права у редакції,чинній на момент виникнення правовідносин,тобто 16 лютого 2017 року. Закон України «Про Державний земельний кадастр» та Порядок передбачають реєстрацію земельної ділянки виключно за заявою власника такої земельної ділянки.

В судове засідання з`явилися ОСОБА_1 тайого представникадвокат ДроздР.Юта представники Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Вінник А.А. та ОСОБА_5 ..

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті79-1ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державнареєстрація речовихправ наземельні ділянкиздійснюється післядержавної реєстраціїземельних діляноку Державномуземельному кадастрі.

Судом першоїінстанції встановлено,що ОСОБА_1 на праві власності належала земельна ділянка на території садового товариства «Ландиш» Ювілейної селищної ради для ведення садівництва,яка складалася з двох частин та мала загальну площу 0,1200 га, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серія ДП №030523 (а.с. 26).

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2009 року у порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1200 га, яка розташована в садовому товаристві «Ландиш» Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с. 27-29).

За заявою ОСОБА_3 ТОВ «Бізнес Експерт» виконало роботи по виготовленню документації з відновлення меж земельної ділянки загальною площею 0,1200 га,розташованої в садівничому товаристві «ЛАНДИШ» Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, що підтверджується відповідними актами від 05 листопада 2016 року.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03 липня 2018 року право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0580га з кадастровим номером 1221455800:01:085:0025 та ділянку площею 0,0620га з кадастровим номером 1221455800:01:085:0026 з 01 березня 2017 року переоформлено та зареєстровано за ОСОБА_2 ..

Зі слів ОСОБА_1 у червні 2018 року він дізнався про те, що він вже не є власником спірних земельних ділянок. При розподілі спільного умісного майна предметом розподілу був будинок та земельна ділянка АДРЕСА_1 ніяких будівель не має і не була предметом розподілу. Проте виготовлені документи були на дві ділянки та не містять взагалі ніяких будівель. Зазначена обставина нічим не спростовується та не заперечується.

Доказів того,що технічнадокументація виготовляласята впослідуючомупроведена реєстраціяспірних земельнихділянокв Держгеокадастрі за заявою власника ОСОБА_1 не надано.

Представник відповідача підтвердив, що для реєстрації земельних ділянок необхідна заява власника. Доводи про те, що документи розроблялися і була проведена впослідуючому реєстрація земельних ділянок за заявою ОСОБА_3 не можуть буи прйнґтими до уваги,оскільки ОСОБА_3 була власником лише частини, і реєстрація потребувала заяви власника іншої частини.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що державна реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 1221455800:01:085:0026 та 1221455800:01:085:0025, яка проведенаГоловним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області на ім`я ОСОБА_1 без його заяви або довіреності на ім`я заявника, є незаконною та порушує права позивача.

Висновок суду підтверджується положеннями п. 70 Порядку ведення Державного земельного кадастру державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, перевіряє повноваження особи, що звернулася за внесенням відповідних відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. У разі звернення за внесенням відповідних відомостей (змін до них) неналежної особи (особи, яка не може бути заявником відповідно до цього Порядку), подання заявником не повного пакета документів Державний кадастровий реєстратор відмовляє такій особі, заявникові у прийнятті заяви безпосередньо у момент її подання або у день надходження рекомендованим листом зазначених документів за формою згідно з додатком 13 із зазначенням рекомендацій щодо усунення причин, що є підставою для такої відмови, зокрема найменування та місцезнаходження органу, до повноважень якого належить внесення відомостей (змін до них) про об`єкт Державного земельного кадастру.

Здійснення кадастрової реєстрації на попереднього власника земельної ділянки чинним законом не передбачено, а реєстрація права власності на земельну ділянку, що належить на праві спільної часткової власності, можливо лише за заявою усіх співвласників майна.

У відповідності до п. 109 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012р. № 1051 в редакції постанови від 23.11.2016р. № 1058, що діяло на час оскаржуємої реєстрації, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою: власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.

Суд першої інстанції правильно виходив із того,що внесення до Державного земельного кадастру відомостей про спірну земельну ділянку, яка незаконно сформована без згоди власника, створює перешкоди власнику земельної ділянки у здійсненні права користування та розпорядження нею.

Стаття 152 ЗК Українивизначає такі шляхи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Судом першої інстанції обгрунтовано не прийнято до уваги доводи представникаГоловного управління Держгеокадастру уДніпропетровській області про не вірно обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права, та те, що спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Оспорюючи рішення про державну реєстрацію, потрібно одночасно заявляти вимогу про скасування останнього. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту, оскільки, за чинним Цивільним кодексом, право власності виникає з моменту його реєстрації. Відповідну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 року у справі №909/968/16 та постанові Верховного Суду від 30.07.2019 року у справі №28/29б43/212-2012.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі №814/1971/17 зазначено, що визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав, запису про їх реєстрацію за третьою особою є способом захисту права позивача на спірну земельну ділянку від його порушення іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того самого нерухомого майна.

А якщо спір стосується визнання незаконним рішення державного кадастрового реєстратора, то такий спір не належить до юрисдикції адміністративних судів. Адже він спрямований на поновлення прав позивача у сфері земельних відносин, а тому має вирішуватися за правилами цивільного судочинства. Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 року у справі №128/3751/14-ц та від 2.10.2019 року у справі №814/2030/17.

Оскільки на підставі дій ГУ Держгеокадастру як суб`єкта владних повноважень щодо державної реєстрації земельної ділянки у третьої особи виникло речове право, правомірність набуття якого оспорюється позивачем, спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Звернення до суду з вимогою про скасування державної реєстрації земельної ділянки за третіми особами, фактично вказує на її витребування шляхом скасування державної реєстрації земельних ділянок за їх реальними власниками.Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права в подібних відносинах викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 826/14015/17.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є ефективним, відповідає змісту порушеного права та інтересу, призведе до реального відновлення інтересів позивача.

Правильносуд першоїінстанції неприйняв доводивідповідача про незалученнядо справияк учасникапроцесу ОСОБА_6 , оскільки спірні земельні ділянки перебувають у власності ОСОБА_2 і права ОСОБА_6 ухваленим судовим рішенням не порушуються.

Посилання на те, що позивачем у позовній заяві зазначено відомості щодо порушеного речового права, а тому скасування державної реєстрації земельних ділянок не відновить порушене право позивача є безпідставними, оскільки державна реєстраціяречових правна земельніділянки здійснюєтьсясаме післядержавної реєстраціїземельних діляноку Державномуземельному кадастрі.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.

З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, підстав для відшкодування, зміни або перерозподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України не має.

Керуючись ст. ст.368, 375, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській областізалишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровськогорайонного судуДніпропетровської області від28листопада 2022року залишитибез змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 квітня 2023 року.

Судді: