Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 квітня 2023 року № 400/4035/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі також Комісія, відповідач), в якому просила суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 10 серпня 2022 року № 22дк-22 «Про відмову ОСОБА_1 в допуску до складання кваліфікаційного іспиту».
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02січня 2023 року дану справу передано на розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва.
Водночас, на виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», яким ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва, 20 березня 2023 року справа № 400/4035/22 надійшла для розгляду до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 27 березня 2023 року дану справу прийнято до провадження судді Колеснікової І.С., відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовано неправомірністю оскаржуваного рішення з огляду на відсутність визначених законом підстав для відмови у допуску позивача до складання кваліфікаційного іспиту у межах процедури здійснення добору на посаду прокурора.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на обґрунтованості прийнятого ним оскаржуваного рішення з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як самого рішення від 10 серпня 2022 року № 22дк-22, так і дотримання визначеного законом порядку його прийняття.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Комісією 08 червня 2022 року ухвалено рішення № 1дк-22 «Про проведення добору кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури».
ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 21 червня 2022 року подано до Комісії документи для участі в доборі на посаду прокурора окружної прокуратури.
За наслідком опрацювання поданих ОСОБА_1 документів відповідачем встановлено, що вона з 23 березня 2005 року працює в органах прокуратури Миколаївської області та станом на 21 червня 2022 року перебуває на посаді прокурора Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області. ОСОБА_1 прийнято Присягу працівника прокуратури 04 лютого 2011 року.
Зокрема, наказом керівника Миколаївської обласної прокуратури від 19 жовтня 2021 року № 1236к позивача було звільнено з посади прокурора Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області та органів прокуратури з 22 жовтня 2021 року на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.
Наказом керівника Миколаївської обласної прокуратури від 19 травня 2022 року № 261к ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області з 23 жовтня 2021 року на підставі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року.
На підставі встановлення обставин подання позивачем документів для участі в доборі на посаду прокурора окружної прокуратури при наявності у неї дійсного статусу прокурора, рішенням Комісії від 10 серпня 2022 року № 22дк-22 ОСОБА_1 відмовлено в допуску до складання кваліфікаційного іспиту.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно статті 77 Закону України «Про прокуратуру» (далі також Закон)виключно за Комісією закріплені повноваження здійснювати добір кандидатів на посаду прокурора в установленому цим Законом порядку.
Відповідно до вимог статті 27 Закону прокурором окружної прокуратури (у тому числі прокурором - стажистом окружної прокуратури у визначених цим Законом випадках) за результатами добору може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Не може бути призначена на посаду прокурора особа, яка: 1) визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною; 2) має захворювання, що перешкоджає виконанню обов`язків прокурора; 3) має незняту чи непогашену судимість або на яку накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією.
Відповідно до статті 28 цього Закону добір кандидатів на посаду прокурора здійснюється на конкурсних засадах із числа осіб, які відповідають вимогам, установленим частинами першою та п`ятою статті 27 цього Закону, за результатами кваліфікаційного іспиту, проведеного відповідно до вимог цього Закону. Кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата на посаду прокурора, має право звернутися до Комісії із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора.
Порядок добору кандидатів та їх призначення на посаду прокурора окружної прокуратури визначений статтею 29 цього Закону, та включає, зокрема такі етапи:
1) прийняття відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, рішення про проведення добору кандидатів на посаду прокурора, що розміщується на офіційному веб-сайті відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та повинно містити виклад передбачених цим Законом вимог, яким має відповідати кандидат на посаду прокурора, а також перелік документів, що подаються до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, і кінцевий термін їх подання;
2) подання особами, які виявили бажання стати прокурором, до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, відповідної заяви та документів, визначених цим Законом;
3) здійснення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, на основі поданих кандидатами на посаду прокурора документів перевірки відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора;
4) складання особами, які відповідають установленим вимогам до кандидата на посаду прокурора, кваліфікаційного іспиту.
Частиною 1 статті 30 Закону України «Про прокуратуру» визначено перелік документів, які кандидат повинен подати для участі в доборі.
Згідно вимог частини 3 статті 30 Закону до участі в доборі кандидатів на посаду прокурора допускаються особи, які подали всі необхідні документи і відповідають вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора.
Аналогічно, згідно пункту 3.12 розділу III Положення про порядок розгляду питань та підготовки матеріалів щодо проведення добору кандидатів на вакантну (тимчасово вакантну) посаду прокурора окружної прокуратури, затвердженого рішенням Комісії від 26 жовтня 2021 року № 11зп-21 (далі також Положення № 11зп-21), до складання кваліфікаційного іспиту не допускаються:
-особи, які за результатами перевірки поданих документів не відповідають вимогам до кандидатів на посаду прокурора, установленим частинами першою та шостою статті 27 Закону;
-особи, які не подали всіх необхідних документів або оформили їх неналежним чином.
Виходячи з системного аналізу наведених положень вбачається наявність чіткої законодавчої регламентації вимог до особи, яка є кандидатом на посаду прокурора, та обставин, які унеможливлюють отримання особою такого статусу.
В даному ж випадку, відповідачем не заперечується відповідність позивача визначеним у статті 27 Закону критеріям, сукупність яких дозволяє особі претендувати на посаду прокурора. Також відповідачем не ставиться під сумнів подання ОСОБА_1 всіх необхідних документів, необхідних для участі у доборі на посаду прокурора окружної прокуратури.
В оскаржуваному рішенні єдиним мотивом його прийняття Комісією визначено дійсну наявність у позивача статусу прокурора. Такий висновок зроблений відповідачем з огляду на обставини поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області на підставі рішення суду, яке в цій частині підлягало до негайного виконання.
З цього приводу суд звертає увагу на вимоги статті 15 Закону України «Про прокуратуру», яка визначає статус прокурора. Так, прокурором органу прокуратури є:
1) Генеральний прокурор;
2) перший заступник Генерального прокурора;
3) заступник Генерального прокурора;
4-1) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
5) керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора;
6) заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора);
7) прокурор Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора);
8) керівник обласної прокуратури;
9) перший заступник керівника обласної прокуратури;
10) заступник керівника обласної прокуратури;
11) керівник підрозділу обласної прокуратури;
12) заступник керівника підрозділу обласної прокуратури;
13) прокурор обласної прокуратури
14) керівник окружної прокуратури;
15) перший заступник керівника окружної прокуратури;
16) заступник керівника окружної прокуратури;
17) керівник підрозділу окружної прокуратури;
18) заступник керівника підрозділу окружної прокуратури
19) прокурор окружної прокуратури (у тому числі прокурор - стажист окружної прокуратури).
Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.
Тобто, перебування позивача на посаді прокурора Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області не свідчить про наявність у неї статусу прокурора у розумінні вимог Закону України «Про прокуратуру», оскільки Вознесенська місцева прокуратура Миколаївської області не включена до системи органів прокуратури, яка визначена цим Законом.
Таким чином, необґрунтованим є висновок відповідача неможливість участі позивача у доборі на посаду прокурора окружної прокуратури з огляду на її призначення на посаду прокурора Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області.
Вказане підтверджується також тим, що згідно пункту 3 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури.
А оскільки саме Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» було змінено визначену Законом України «Про прокуратуру» структуру органів прокуратури, верифіковано новий статус прокурорів, вбачається наявність саме законодавчого розмежування статусу прокурорів до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (який мали у тому числі прокурори Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області), та після цього (статус прокурорів отримали прокурори окружних прокуратур).
При цьому, доводи відповідача про виключну необхідність проходження позивачем атестації, порядок якої визначений Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», у разі наявності у неї наміру продовжити свою трудову діяльність в органах прокуратури, суд вважає безпідставними з огляду на відсутність законодавчої заборони претендувати на посади прокурорів окружних прокуратур особам, які були, або є діючими прокурорами органів, включених до системи прокуратури до набрання чинності таким законом, про що вже зазначалось вище (стаття 27 Закону такої заборони не встановлює).
Більше того, як процедура добору на посаду прокурора, так і процес атестації передбачають необхідність виявлення у кандидатів знань, умінь та навичок, необхідних для зайняття посади прокурора, їх відповідності визначеним законодавчо критеріям. Відповідно, проходження будь-якої з них відповідає як положенням, так і меті Закону України «Про прокуратуру» щодо формування прокурорського корпусу з осіб, гідних його представляти.
Таким чином перебування позивача на посаді прокурора Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області при проходженні добору на посаду прокурора окружної прокуратури, не порушує жодне положення Закону України «Про прокуратуру».
Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 КАС України, не доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; НОМЕР_1 ) до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (04050, місто Київ, вулиця Іллєнка Юрія, будинок 81-Б; код ЄДРПОУ 41356563) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 10 серпня 2022 року № 22дк-22 «Про відмову ОСОБА_1 в допуску до складання кваліфікаційного іспиту».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.
