ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/342/23

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:

від позивача: Банар В.В. адвокат ,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МБП-ТЕПЛОМЕРЕЖА

до Христинівської міської ради

про стягнення 882 418,51 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МБП-ТЕПЛОМЕРЕЖА (вул. Ювілейна, 14, м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001, код ЄДРПОУ 14180891) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Христинівської міської ради (вул. Соборна, 30, м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001, код ЄДРПОУ 33319218) про стягнення заборгованості за договором будівельного підряду №37 від 02.07.2018 у розмірі 806 867,86 грн основної заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 71 274,20 грн пені, 4 276,45 грн 3% річних від простроченої суми та відшкодування судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не належним чином виконав свої зобов`язання відповідно до умов договору будівельного підряду № 37 від 02.07.2018 щодо оплати виконаних робіт, в порядку передбаченому п. 3.1 цього Договору не здійснив оплату таких робіт у повному обсязі, внаслідок чого станом на момент звернення з позовом до суду відповідач має заборгованість у розмірі 800464,15 грн.

Ухвалою від 14.03.2023 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки; розгляд справи по суті призначив у судовому засіданні на 10 годину 00 хвилин 18 квітня 2023 року.

Відповідно до частин 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (також по тексту ГПК України) розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

04 квітня 2023 року до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив, в якому останній погодився з позовними вимогами в повному обсязі; керуючись ст. 130 Господарського процесуального кодексу України просив стягнути з відповідача на користь позивача лише 50% судового збору, оскільки ним визнано позов до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення щодо позовних вимог, які просив задовольнити.

У судовому засіданні згідно з ст. 240 ГПК України було підписано вступну та резолютивну частини судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши обґрунтування представника позивача, судом встановлено такі обставини.

Відповідно до рішення Христинівської міської ради № 1-1-VIII від 27.12.2020 Про реорганізацію шляхом приєднання селищної, сільських рад до Христинівської міської ради та їх виконавчих комітетів до виконавчого комітету Христинівської міської ради. Відповідно до статей 104, 105, 107 Цивільного кодексу України, Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 №807-IX, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.05.2020р. №541-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Черкаської області», на підставі рішень Христинівської міської ради від 24.11.2020 р. № 1-1-VІІІ «Про початок повноважень депутатів міської ради» та від 24.11.2020 р. № 1-2-VІІІ «Про початок повноважень міської голови» та керуючись ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», правонаступником Христинівської сільської ради є Христинівська міська рада.

02 липня 2018 року між Христинівською сільською радою, надалі Замовник (відповідач у справі) та ТОВ «МБП-Тепломережа», в особі директора Плужника Миколи Андрійовича, надалі «Генпідрядник» (позивач у справі), був укладений договір будівельного підряду (далі Договір, а.с. 16-29).

Відповідно до п. 2.1. Договору - Замовник доручає, а Генпідрядник бере на себе зобов`язання виконати на свій ризик власними і залученими силами та засобами будівельно - монтажні роботи та здати Замовнику у встановлений Договором строк закінчення робіт по будівництву об`єкта «Будівництво водогону в селі Христинівка, Христинівського району, Черкаської області», надалі - Об`єкт, відповідно до проектно-кошторисної документації з додержанням державних стандартів та технічних умов.

Відповідно до п. 3.1. Договору вартість робіт складає 5716000,00 грн (п`ять мільйонів сімсот шістнадцять тисяч) грн. в т.ч. ПДВ 952666,67 грн.

Відповідно до п. 3.2. Договору ціна є твердою і встановлюється незмінною на весь обсяг будівництва, відповідно до поточних цін на матеріально-технічні ресурси, що склалися в регіоні на момент укладення Договору, розраховується у відповідності до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 5.1. Договору - початок робіт визначається датою підписання договору по Об`єкту, закінчення робіт - датою введення Об`єкта в експлуатацію після повного виконання робіт Генпідрядником відповідно до умов Договору та проектно-кошторисної документації.

Відповідно до п.4.6 Договору, Відповідач, як Замовник, зобов`язаний провести кінцеві розрахунки з Генпідрядником за виконані роботи при наявності коштів на рахунку фінансування об`єкта у двотижневий термін після виконання Генпідрядником і приймання Замовником всіх передбачених Договором робіт та підписання акта готовності об`єкта до експлуатації, погодженого у встановленому порядку.

Відповідно до п.11.2 Договору - Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018, а в частині зобов`язань до повного їх виконання.

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їхніми печатками.

05.09.2018 укладено Додаткову угоду №1 до Договору, якою було внесено зміни у пункт 3.1 та 4.1 Договору.

26.12.2018 було укладено Додаткову угоду №2 до Договору, якою було внесено зміни у пункт 5.1 та 11.2 Договору, продовжено строк дії договору на рік.

27.08.2019 було укладено Додаткову угоду №3 до Договору, якою було внесено зміни у пункт 3.1 та 5.1 та 11.2 Договору, продовжено строк дії договору на рік.

21.12.2020 було укладено Додаткову угоду №4 до Договору, якою було внесено зміни у пункт 5.1 та 11.2 Договору, продовжено строк дії договору на рік.

20.12.20121 було укладено Додаткову угоду №5, якою було внесено зміни у пункт 5.1 та 11.2 Договору, продовжено строк дії договору на рік (а.с. 30-34).

Відповідно до п. 4.6. сторони Договору підписали Акти приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 149-190). В самих Актах «Замовник» не зазначив, що має претензій до виконаних робіт «Генпідрядником».

25.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю МБП-ТЕПЛОМЕРЕЖА та Христинівська сільська рада підписали довідку про вартість виконаних робіт та витрати (а.с. 37).

01.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю МБП-ТЕПЛОМЕРЕЖА та Виконком Христинівської сільської ради підписали акт звірки взаємних розрахунків за період 10.09.2018 - 01.10.2020, з якого встановлено, що замовник сплатив за отримані підрядні роботи лише 4837912,00 грн., заборгованість відповідача становить 800 464,15 грн (а.с. 38).

02.03.2023 позивач звернувся до Христинівської сільської ради (правонаступником якої є Христинівська міська рада, відповідач у справі) з письмовою претензією №16 з вимогою погашення заборгованості у розмірі 800464 грн. 15 коп. згідно Договору №37 від 02.07.2018.

03.03.2023 на адресу позивача надійшла відповідь відповідача від 03.03.2023 № 03-10-12-805, в якій зазначалося, що Христинівська міська рада не має можливості виконати зобов`язання, щодо погашення вищезазначеної заборгованості, оскільки в свій час не було зареєстровано зобов`язання по кредиторській заборгованості УДКСУ в Христинівському районі Черкаської області.

Станом на дату звернення до суду вказане зобов`язання відповідачем не виконане.

Зазначені обставини стали підставою для звернення із позовом до суду.

Предметом спору є майнова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором, трьох процентів річних, пені та інфляційні нараховані на суму боргу внаслідок порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

На підставі ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 202 ГК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договорами підряду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Судом встановлено, що відповідач підтвердив належне виконання позивачем виконаних робіт, які повністю відповідають умовам Договору, укладеного між сторонами, шляхом підписання Актів приймання-передачі виконаних робіт згідно Договору, акту готовності об`єкта до експлуатації, погодженого в встановленим порядком відповідно до п.4.6 Договору.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не подані докази претензій відповідача щодо обсягу та/або якості виконаних робіт.

Таким чином, позивач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором будівельного підряду №37 від 02 липня 2018 року в строки та в порядку передбаченому цим Договором, що є основним зобов`язанням позивача за Договором.

Відповідачем було сплачено на рахунок позивача лише 4837912,00 грн., тому заборгованість відповідача становить 800 464,15 грн, що підтверджується актом звірки від 01.10.2020, підписаний сторонами.

Таким чином, суд доходить до висновків, що відповідач не належним чином виконав свої грошові зобов`язання щодо оплати виконаних робіт, в порядку передбаченому п. 3.1 цього Договору не здійснив оплату таких робіт у повному обсязі, внаслідок чого станом на момент звернення з позовом до суду відповідач має заборгованість у розмірі 800464,15 грн.

Отже, позивач в порядку захисту своїх порушених прав вправі вимагати від відповідача примусового виконання своїх зобов`язань шляхом стягнення з нього на свою користь заборгованості на суму 800464,15 грн.

Щодо заявленої до стягнення пені у розмірі 71274,20 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, визначені у ст. 611 ЦК України. Зокрема, відповідно до п. 3 ч. 1 цієї статті у разі порушення зобов`язання одним з його наслідків є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 8.1.1 Договору передбачена відповідальність (у вигляді пені) за неналежне виконання грошових зобов`язань в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, але не більше 10% суми договірної ціни.

Відповідно до п. 8.1.1 Договору позивачем нараховано відповідачу пеню, розмір якої на прострочення виконання зобов`язання за Договором становить 71274,20 грн.

Відтак, оскільки можливість стягнення пені передбачена ЦК України, умовами Договору та не заперечується відповідачем, господарський суд доходить висновку про задоволення цієї позовної вимоги та стягнення 71274,20 грн пені.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 6403,71 грн. інфляційних та 4276,45 грн 3 % річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, борг відповідача з урахуванням індексу інфляції за період 01.01.2023-31.01.2023 становить 806867,86 грн (800464,15 х 100/8%).

Три проценти річних від простроченої суми за період з 01.01.2023 -06.03.2023 становить 4276,45 грн (800464,15 грн. х 3% / 365 днів у році х 65 днів прострочення зобов`язання ).

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем розрахунку, інфляційних та 3% річних, суд встановив, що дані нарахування відповідають обставинам справи, вимогам законодавства, розрахунки виконано арифметично вірно, з урахуванням чого, позовні вимоги про стягнення інфляційних та 3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Як зазначалося вище, відповідач позов визнав повністю.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд не знаходить підстав для відмови у прийнятті заяви відповідача про визнання позову, тому доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Позивач у позовній заяві заявляв вимогу про відшкодування понесених судових витрат: сплаченого судового збору 13236,28 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься в ч. 4 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку з визнанням позову відповідачем, позивачу належить повернути з Державного бюджету України 50 % сплаченого ним судового збору.

Решта сплаченого позивачем судового збору у сумі 6618,14 грн належить відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

З врахуванням вищевикладеного, оскільки позивач не заявляв про повернення судового збору, питання повернення позивачу сплаченого ним при поданні позову судового збору при ухвалені рішення господарським судом не розглядалося.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 191, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Христинівської міської ради (вул. Соборна, 30, м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001, код ЄДРПОУ 33319218) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МБП-ТЕПЛОМЕРЕЖА (вул. Ювілейна, 14, м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001, код ЄДРПОУ 14180891) - 800464,15 грн основної заборгованості, 6403,71 грн інфляці, 71 274,20 грн пені, 4 276,45 грн 3% річних від простроченої суми та 6618,14 грн судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 24 квітня 2023 року.

Суддя О.В. Чевгуз