КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/6169/2023

справа №755/907/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Нежури В.А., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Чепур Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою адвоката Подольського Андрія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року, постановлену під головуванням судді Гаврилова О.В.,

у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року до суду звернулась ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Подольський А.А., із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 народилася дитина в КП "Лікарня №2" Житомирської міської ради.

Вказує, що з метою здійснення реєстрації народження дитини у 2019 року заявниця звернулась до закладу охорони здоров`я, у якому приймались пологи, для отримання необхідних документів, а саме медичного свідоцтва про народження.

У відповідь КП «Лікарня №2» Житомирської міської ради надала довідку, якою повідомлено, що ОСОБА_1 народила живу дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 об 11:30 год хлопчика вагою 3600 г, зростом 53 см. У видачі довідки за встановленою формою заявниці відмовлено.

Вказує, що в листопаді 2022 року звернулася в Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про державну реєстрацію народження дитини, однак листом від 18 листопада 2022 року Відділ державної реєстрації відмовив заявниці у задоволенні її заяви.

Вказує, що на теперішній час у заявниці відсутня можливість підтвердити факт народження дитини в позасудовому порядку.

Факт народження заявницею дитини породжує юридичні наслідки для останньої, оскільки від цього залежить виникнення у неї визначених законодавством прав та обов`язків матері. Відповідно метою встановлення зазначеного факту є забезпечення реалізації заявницею прав та обов`язків матері відповідно до положень СК України.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовлено.

Не погодившись з постановленою ухвалою, адвокатом Подольським А.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу, у якій посилається на неповне з`ясування судом обставинам, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права.

Вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що дитина народжена заявницею у 2001 році, тоді як форма №103/о введена в дію наказом Міністерства охорони здоров`я України №545, який виданий 08 серпня 2006 року, тобто на момент народження заявницею дитини, відповідної форми первинної облікової документації, взагалі не існувало.

Посилається на порушення судом першої інстанції прав заявниці на доступ до правосуддя.

Вказує, висновок суду першої інстанції про те, що для встановлення факту, про який просить заявниця, передбачено інший порядок, і тому дана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи.

Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві, а також від представника заявниці адвоката Подольського А.А надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, суд робить висновок, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовивши у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, суд першої інстанції вказав, що законодавчо визначено інший позасудовий порядок встановлення факту народження дитини. При цьому, суд вказав про застосування частини 9 статті 10 ЦПК України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 315 ЦПК України:

1. Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

2. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України.

Встановлення фактів є особливою функцією суду, необхідною для підтвердження певної обставини як факту, про що просить заявник. Необхідність цього виникає у зв`язку із прогалиною в інформації або її відсутності, яка не дає змоги дійти остаточного висновку у питанні.

Юридичний факт - це така обставина, яка існувала в певний час, але щодо якої втрачено повністю або частково які-небудь відомості чи документи, або їх неможливо було скласти, або ж обставина, про яку згідно із визначеним законом порядком допускається її існування (наприклад, пункт 9 частини 1 статті 315 ЦПК України).

Статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Звертаючись із цією заявою до суду, заявниця просить в порядку окремого провадження встановити, що у громадянки ОСОБА_1 народилася жива дитина ІНФОРМАЦІЯ_2 об 11:30 годині.

Звернення до суду із вказаною заявою обґрунтовує необхідністю забезпечення реалізації заявницею прав та обов`язків матері відповідно до положень Сімейного кодексу України.

Вказавши на положення частини 9 статті 10 ЦПК України, суд першої інстанції мотивованого пояснення причин застосування до судового рішення аналогії закону або аналогії права ухвала суду першої інстанції не навів.

Разом з тим, згідно частини 9 статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

При цьому, частиною 10 статті 10 ЦПК України визначено, що забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Отже слід констатувати, що застосування аналогії закону або аналогії права з метою відмови у розгляді справи суперечить принципу верховенства права та є неприпустимим.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно частини 5 статті 186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Разом з тим, суд першої інстанції не роз`яснив, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи, а вказав на існування позасудового порядку вирішення питання.

При цьому, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що, звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, заявниця вказала, що має медичну довідку про народження дитини, проте Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) листом від 18 листопада 2022 року Відділ державної реєстрації відмовив заявниці у задоволенні її заяви про державну реєстрацію народження дитини.

Відтак, суд першої інстанції не перевірив, чи має заявниця іншу можливість одержати документ, який посвідчує факт народження дитини, не з`ясував мету встановлення цього факту, що є необхідним для визначення юридичного характеру факту, та дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження.

Відповідно до статті 379 ЦПК України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, є підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Подольського Андрія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді В.А. Нежура

В.В. Соколова