КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи: 753/7341/22 Головуючий в суді першої інстанції: Колесник О.М.

Номер апеляційного провадження: 33/824/529/2023

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Худик М.П., при секретарі судового засідання Шило А.В., за участю:

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Галича О.М..

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 21 листопада 2022 року, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 21 листопада 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп. на користь держави.

Згідно з постановою судді, 07 травня 2022 року о 19 год. 21 хв. ОСОБА_1 по Харківській площі в м. Києві, керував автомобілем «BMW X5», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість шкіряного покрову обличчя, нечітка мова), від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, порушивши при цьому п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Також, згідно вимог апеляційної скарги, в разі встановлення апеляційним судом порушення правил підсудності при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, направити їх до Дніпровського районного суду м. Києва для розгляду по суті.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про те суд першої інстанції не надав вказаним обставинам належної оцінки, а підійшов формально до розгляду справи.

Зокрема, згідно доводів апеляційної скарги, будучи допитаний у судовому засіданні працівник патрульної поліції ОСОБА_2 пояснив, що особисто ОСОБА_1 не зупиняв, хто його саме зупиняв він не пам`ятає, до лікаря нарколога теж не доставляв, хто доставляв не пам`ятає, відеозйомку на боді камеру не здійснював, хто це робив також не пам`ятає, протокол відносно ОСОБА_1 не складав.

Інші докази у справі, на думку апелянта, є неналежними і недопустимими.

Також, ОСОБА_1 вважає, що справу було розглянуто з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки він був зупинений за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 20, що територіально відноситься до Дніпровського району м. Києва.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , його захисника Галича О.М., які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є в тому числі своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції не дотримався в повній мірі.

Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 07 травня 2022 року о 19 год. 21 хв. по Харківській площі в м. Києві, керував автомобілем «BMW X5», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість шкіряного покрову обличчя, нечітка мова), від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, порушивши при цьому п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Свої висновки суд першої інстанції мотивував тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується наданими суду матеріалами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відео з нагрудної камери поліцейського.

Відповідно до п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з ч. ч. 2, 3, 5 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103 був затверджений Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду. Вказаний порядок визначає процедуру направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав та заперечив факт керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, пояснив, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, однак працівниками поліції була порушена процедура проведення такого освідування.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 10 грудня 2021 року, ОСОБА_1 07 травня 2022 року о 19 год. 21 хв. по Харківській площі в м. Києві, керував автомобілем «BMW X5», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість шкіряного покрову обличчя, нечітка мова), від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що підтверджується відео записом з боді камери поліцейського.

Про те, під час розгляду справи апеляційним судом оглянуто відеозапис з боді камери № 470246, з якого вбачається, що інспектором поліції 07 травня 2022 року о 19 год. 21 хв. на Харківській площі в м. Києві було зупинено автомобіль марки «BMW X5», під керуванням водія ОСОБА_1 , який на думку поліцейського мав ознаки наркотичного сп`яніння, інспектор поліції запропонував водію пройти огляд у лікаря нарколога, на що водій погодився, після чого, як вбачається з відео вони їдуть в машині, однак на цьому відео закінчується.

Суд зауважує, що при дослідженні відеозапису встановлено, що на ньому, не зафіксовано відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров'я.

У свою чергу, відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп`яніння містить Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858.

Водночас, згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Таким чином, із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним, не повним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.

Зазначене кореспондує із позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а.

Відтак, слід зробити висновок, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 працівниками поліції не дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції.

Також, матеріали справи містять надані документи КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», а саме: копію витягу з Журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; копію інформованої добровільної згоди пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення (форма № 003-6/о).

Однак, відповідно до п. 1 «Інструкції щодо заповнення щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003-6/о «Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення і на присутність або участь учасників освітнього процесу» затвердженоїНаказ Міністерства охорони здоров`я України 14.02.2012 №110 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2014 №549) Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 р. за № 697/21010, передбачено, що саме ця інструкція визначає порядок заповнення форми первинної облікової документації № 003-6/о «Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення і на присутність або участь учасників освітнього процесу». Форма первинної облікової документації № 003-6/о «Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення і на присутність або участь учасників освітнього процесу» складається з трьох аркушів.

Зміст зазначеної правової норми свідчить про те, що видана ОСОБА_1 інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення форми № 003-6/о, є неповною, неналежно оформленою, а також без підпису ОСОБА_1 , без відмітки, що останній відмовився від такого підпису.

Крім цього, ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції повідомив, що працівники патрульної поліції ставляться до нього упереджено, необ`єктивно та безпідставно складають протоколи про адміністративне правопорушення, саме за статтею 130 КУпАП. На підтвердження вказаних обставин, ОСОБА_1 було надано копії постанов: Дарницького районного суду м. Києва від 10 листопада 2022 року про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП; Святошинського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП; Дніпровського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, враховуючи вище проведений аналіз доказів, суд вважає, що звинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке наведено в протоколі про адміністративне правопорушення, на яке посилається суд першої інстанції є таким, що не знайшло свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доказування поза розумним сумнівом, який застосовується при оцінці доказів і полягає у тому, що такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Вищенаведені обставини дають підстави вважати, що наявних в матеріалах справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 доказів недостатньо для того, щоб поза розумним сумнівом дійти висновку про те, що він 7 травня 2022 року о 19 год. 21 хв. по Харківській площі в м. Києві, керував автомобілем «BMW X5», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння та від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Таким чином, з урахуванням того, що всі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а відтак апеляційна скарга ОСОБА_1 , підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 21 листопада 2022 року по визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати, провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду М.П. Худик