ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року Справа № 906/386/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Дужич С.П. , суддя Тимошенко О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 (повний текст складений 23.01.2023) та на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 06.12.2022 (повний текст складений 23.01.2023)

у справі №906/386/21

за позовом Приватного підприємства "Прогрес-Буд"

до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації

про стягнення 210 898,81 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у справі №906/386/21 позов задоволений частково.

Стягнуто з Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на користь Приватного підприємства "Прогрес-Буд" 107 118,89 грн понесених витрат за проведені роботи; 1 606,78 грн судового збору. У стягненні 282,31 грн заявлених витрат за проведені роботи відмовити. В частині вимог про стягнення 96 550,00 грн збитків, 5 476,10 грн штрафних санкцій та 1 471,51 грн 3%річних позов залишено без розгляду.

Вказане рішення мотивоване тим, що відповідач, в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України, без зазначення жодних причин ухилився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), що в свою чергу є підставою для покладення на нього обов`язку оплатити роботи, виконані позивачем за договором.

Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 06.12.2022 заяву Приватного підприємства "Прогрес-Буд" задоволено частково.

Стягнуто з Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на користь Приватного підприємства "Прогрес-Буд" 7618,74 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Вказане додаткове рішення мотивоване тим, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн є обґрунтованими, пов`язаними з розглядом даної справи та співмірними з її складністю, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом останніх та ціною позову. Водночас, згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому стягненню з відповідача підлягає 7618,74 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із ухваленими рішеннями, Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення з відповідача 107 118,89 грн понесених витрат за проведені роботи та 1606,78 грн судового збору; скасувати оскаржуване додаткове рішення в частині стягнення з відповідача 7618,74 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу. Просить ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у часині стягнення з відповідача 107 118,89 грн понесених витрат за проведені роботи та 1606,78 грн судового збору, 7618,74 грн. Судові витрати покласти на позивача.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що листом від 12.08.2020 підтверджується той факт, що у Департаменту був обмежений доступ до будівельного майданчика об`єкта. Також скаржник зазначає, що в листі від 12.08.2020 позивач сам зазначає, що акти форми КБ-2в та довідка КБ-3 позивачу направлялися додатком до позову, однак жодного доказу про звернення до замовника щодо погодження актів форми КБ-2в та довідки КБ-3 позивачем не надано. Скаржник звертає увагу, що лист 12.08.2020 №1/08 був адресований Житомирській обласній державній адміністрації, а тому за дорученням останньої лист опрацьовано та надано обґрунтовану інформацію ПП "Прогрес-Буд". Повідомляє, що згідно інформації Житомирської обласної державної адміністрації акти форми КБ-2в та довідки КБ-3 до листа не додавались. Скаржник звертає увагу, що листом від 11.09.2020 Департамент регіонального розвитку, розглянувши звернення ПП "Прогрес-Буд", надав обґрунтовану відповідь на звернення позивача та вимагав повернути замовнику закуплені на виконання договору невикористані матеріали, конструкції, вироби та устаткування (згідно раніше погоджених сторонами актів виконаних робіт).

Скаржник зазначає, що позовні вимоги, в тому числі, щодо стягнення за результатами виконаних робіт в період січень - березень 2020 року є необгрунтованими оскільки 03.03.2020 було припинено договірні відносини. Скаржник зазначає, що саме Позивач обов`язок в частині отримання листів від Департаменту, надання доступу Замовника до об`єкту та повернення невикористаних матеріалів, конструкції, вироби та устаткування (згідно раніше погоджених сторонами актів виконаних робіт) не виконав. Звертає увагу суду, що у справі, що розглядається спірним, з огляду на природу та характер правовідносин, зміст заявлених вимог та доводів сторін, є питання обсягу (кількості) надання послуг за Договором, його ціни, розміру оплати та як результат суми боргу, стягнення якого є предметом даного позову. Крім того, зазначає, що Господарським судом Житомирської області в порушення норм процесуального права не враховано доводи Департаменту, що тільки 14.09.2020 замовник у складі комісії, в тому числі інженером з технічного нагляду, виконав огляд будівельного майданчика, розташованих на ньому будівель та споруд, та встановлено обсяги незавершеного будівництва по об`єкту Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шляхова, 55 у с. Покалів, Овруцького району Житомирської області та встановлено ряд суттєвих недоробок, що виникли з вини підрядника. Також, Господарським судом Житомирської області, в порушення норм процесуального права, не надано оцінку висновку в звіті на обстеження будівель і споруд на відповідність проектно - кошторисної документації встановлено, в тому числі, що виконані будівельні роботи по об`єкту: Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом, що знаходиться за адресою: вул. Шляхова, 55 у с. Покалів, Овруцького району Житомирської області не відповідають проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. Будівельні роботи виконувалися не якісно з порушенням будівельних норм та встановлено, що виявлена шкода складає - 3 588 295,04 грн.

Листом суду апеляційної інстанції від 20.02.2023 матеріали справи витребовувалися з Господарського суду Житомирської області.

03.03.2023 матеріали справи надійшли на адресу суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у справі №906/386/21. Запропоновано протягом 15 днів з дня одержання даної ухвали надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам провадження. Роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

19.04.2023 на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 - без змін.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).

Згідно з частиною 10 статті 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Крім того, відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В прохальній частині апеляційної скарги скаржник оскаржує рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 в частині стягнення з відповідача 107 118,89 грн понесених витрат за проведені роботи, 1606,78 грн судового збору та стягнення з відповідача 7618,74 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи те, що частково оскаржується рішення місцевого господарського суду, в якому ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент звернення з апеляційною скаргою, а справа №906/386/21 не належить до категорії справ вказаних у частині 4 статті 247 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги, в межах її доводів та вимог, за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2018 між Приватним підприємством "Прогрес-Буд" (підрядник) та Департаментом регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (замовник), за результатами відкритих торгів, укладено Договір підряду №50, відповідно до якого підрядник зобов`язався на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати відповідно до умов договору та проектно-кошторисної документації будівельні роботи по об`єкту: Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шляхова, 55 у с. Покалів Овруцького району Житомирської області - будівництво (ДК 021:2015 (СРУ) - 45210000-2 - Будівництво будівель), (далі - роботи) в повному обсязі відповідно до вимог чинних нормативних документів з питань будівництва, технічної документації та умов Договору і здати Замовнику закінчені роботи у встановлений Договором строк, а Замовник зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Додатковими угодами №1, 2, 3, 4 було внесено зміни до Договору.

Відповідно до п. 1.5. Договору, склад та обсяг робіт, що доручаються до надання підряднику, визначені кошторисною документацією.

Згідно п.1.9 - 1.10 Договору, підрядник зобов`язаний виконати роботи згідно календарного графіку виконання та фінансування робіт, який є невід`ємною частиною договору, і має право на дострокове виконання робіт за письмовим погодженням замовника.

Відповідно до п. 2.1, 2.5. Договору, ціна останнього є твердою та становить 6 707 290,00 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 1 117 881,67 грн. Обсяг фінансування в листопаді 2018 року становить 5 791 157,00 грн (п`ять мільйонів сімсот дев`яносто одна тисяча сто п`ятдесят сім гривень 00 копійок). При надходженні співфінансування з місцевих бюджетів об`єднаних територіальних громад в грудні 2018 року обсяг фінансування в 2018 році буде збільшено.

Згідно п. 2.7 і п. 2.8 Договору, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (№КБ-2в, КБ-3). Оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника.

Замовник зобов`язаний здійснювати постійний і своєчасний технічний нагляд за виконанням робіт протягом усього періоду будівництва об`єкту і здійснює контроль за якістю будівництва в порядку, визначеному розд. 9, 11 Договору.

Відповідно до п. 9.6 Договору, замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за відповідністю якості, обсягів виконаних робіт проекту, кошторису, будівельним нормам і правилам. Замовник призначає відповідальну особу, яка вправі в будь-який час перевіряти хід і якість будівельно-монтажних робіт, а також якість використовуваних матеріалів, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника.

Розділом 10 Договору визначено:

10.1. Видатки на виконання робіт за рахунок державних коштів здійснюються у порядку, визначеному законодавством.

10.2. Оплату виконаних робіт замовник проводить поетапно по мірі надходжень з бюджету цільових коштів на оплату видатків для виконання будівельних робіт, в сумі що не перевищує розмір фактичного надходження коштів з бюджету.

10.4. Замовник бере на себе бюджетні фінансові зобов`язання виключно в межах відповідних фактичних надходжень бюджету.

10.5. Оплата за виконані роботи здійснюється в межах фактичних надходжень на рахунок замовника на підставі актів виконаних робіт (№ КБ-2В та № КБ-3).

За п.12.3. Договору, здавання-приймання виконаних робіт після їх закінчення здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом форми №КБ-2в та довідкою №КБ-3.

У разі виявлення в процесі приймання виконаних робіт недоліків, допущених з вини підрядника, він, у визначений замовником строк, зобов`язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до здачі виконаних робіт (п. 12.4. Договору).

Відповідно до п. 17.1. Договору, до договірної документації, крім Договору та Загальних умов, входять додатки, додаткові угоди до Договору, тендерна документація, тендерна пропозиція підрядника, проектна документація, кошториси, інші договірні документи тощо.

Перелічені документи набувають статусу договірних після підписання Договору. У разі виявлення між окремими документами розбіжностей перевага буде надаватися Договору, якщо інше не буде узгоджено сторонами шляхом укладання додаткової угоди до Договору (п. 17.2. Договору).

Строки виконання робіт (будівництва об`єкта) встановлюються Договором і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід`ємною частиною Договору є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (станів, комплексів) робіт, передбачених Договором (п. 18.1.).

Строком договору є час, потягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати обов`язки відповідно до Договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2018, але у всякому разі до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань (п. 18.2).

Відповідно до п.18.4. Договору, Договір припиняється в односторонньому порядку за ініціативою замовника у разі невиконання підрядником календарного графіку виконання робіт, умов Договору та у випадках, передбачених даним Договором. Підрядник бере на себе ризик неодержання повідомлення замовника про розірвання припинення Договору, якщо повідомлення відправлено підряднику замовником рекомендованим листом через засоби поштового зв`язку України за фактичною адресою, зазначеною в Договорі. В такому випадку Договір вважається розірваним на 10-й день після відправлення рекомендованого листа замовником підряднику.

За п. 18.5. Договору, останній припиняється в односторонньому порядку за ініціативою замовника у разі непогодження підрядником внесення змін до Договору відповідно до п. 15.2 Договору. В такому разі розірвання Договору здійснюється відповідно до п. 18.4 Договору .

Матеріали справи містять погоджену сторонами Договірну ціну (а.с. 18-21, т. 1) та календарний Графік виконання робіт, які є невід`ємною частиною Договору (а.с. 22, т. 1).

Додатковою угодою №1 від 31.12.2018 (а.с. 23, т. 1) сторони внесли зміни до Договору з врахуванням часткового фінансування у 2018 році та встановили що останній діє до 30 червня 2019 року.

Додатковою угодою № 1 Д/р від 22.12.2018, сторони внесли зміни в пункт 1.6. Договору щодо перегляду складу та обсягу робіт (а.с. 24, т. 1).

Додатковою угодою № 2 від 27.06.2019 (а.с. 25) були внесені зміни до пункту 2.5. Договору "Ціна договору" з урахуванням обсягів фінансування в 2018-2019 роках та визначено ціну договору у розмірі 6707290,00 грн. До вказаної Додаткової угоди, сторони підписали Договірну ціну (а.с. 26-27, т. 1).

Додатковою угодою № 3 від 27.06.2019 (а.с. 28, т. 1) сторони внесли зміни у п. 2.5. Договору, визначили, зокрема, що обсяг фінансування у 2018 році становить 2861127,60 грн, у 2019 - 3861127,60 грн. Також погодили строк дії Договору до 31.12.2019. До вказаної Додаткової угоди сторони підписали Договірну ціну (а.с. 29-30, т.1).

Додатковою угодою №4 від 31.12.2019 (а.с. 32, т. 1) сторони внесли зміни у п. 18.2 Договору, погодивши строк дії Договору - до 31.12.2020, та виклали Додаток 2 "Календарний графік виконання та фінансування робіт" у новій редакції.

Матеріали справи містять лист від 03.03.2020 за №01.3-817, яким позивач повідомив ПП "Прогрес-Буд" про відмову від договору підряду №50 від 07.11.2018, на підставі права, визначеного ч. 4 ст. 849 ЦК України (а.с. 83, 90, т.1).

Матеріали справи містять також лист №01.3-1611, з доказами його направлення позивачу (а.с. 88, 89, т.1), з повторним повідомленням про розірвання договору №50 від 07.11.2018 та з вимогою повернути замовнику будівельний майданчик, всю дозвільну документацію, невикористані матеріали, конструкції, вироби, устаткування та підписати відповідні акти приймання-передачі.

Враховуючи, що замовник відмовився від Договору підряду №50 від 07.11.2018, на підставі ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, а розрахунок за виконану у 2020 році роботу не провів, позивач звернувся із даним позовом до суду. Зазначає, що із сайту https://www.dzo.com.ua/tenders/5980977, позивачу випадково стало відомо, що на об`єкт "Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шляхова, 55 у с. Покалів Овруцького району Житомирської області - будівництво." (завершення робіт) (ДК 021:2015 (СРУ) - 45210000 - 2 - Будівництво будівель)" була оголошена процедура закупівлі. Крім того, Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації звернувся з позовом до Господарського суду Житомирської області (справа №906/595/20) про витребування у підприємства проектно-кошторисної документації та зобов`язання звільнити будівельний майданчик. Звертає увагу суду, що в період січень-березень 2020 року виконав будівельні роботи та поніс неоплачені витрати по Договору №50 від 07.11.2018 на суму 107 401,20 гривень, на підтвердження чого надав Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форма КБ-3 та Акт приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік форма КБ-2в (а.с. 34-45, т.1) .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач керується ст. 526, 527, 651, 846, 849, 850, 851, 853, 876, 879, 882, 883, 885 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193, 321 Господарського кодексу України.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Спір у цій справі стосується правовідносин, що виникли з договору підряду.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина перша статті 853 ЦК України).

Наведені норми містять презумпцію обов`язку замовника здійснювати приймання роботи з його засвідченням актом або іншим документом, що фіксує факт прийняття роботи. Крім того, на замовника покладається обов`язок оглянути виконані роботи. Значення такого огляду полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаної роботи.

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Статтею 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором, у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.07.2021 у справі №911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19).

Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 24.10.2018 у справі №910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі №921/262/18.

При цьому, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акту виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12 та в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18 тощо.

Якщо позивач як підрядник фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання-виконання будівельних робіт, які останній отримав під час розгляду справи про стягнення з нього коштів за виконані за цими актами роботи (до винесення рішення у справі) і під час розгляду справи не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20.

Судом встановлено, що пунктом 12.3 договору сторони погодили, що здавання-приймання виконаних робіт після їх закінчення здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом форми №КБ-2в та довідкою №КБ-3.

Суд встановив, що листом від 12.08.2020 №1/08, позивач пропонував відповідачу провести огляд зазначених об`єктів з участю представників обох сторін та спеціаліста з технічного нагляду, за результатами чого підписати акти прийому передачі робіт, після чого ПП "Прогрес-Буд" звільнить будівельні майданчики по об`єктах та передасть всю документацію.

Додатками до листа вказано, зокрема, довідку про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік (форма КБ-2в) на об`єкт - Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шляхова, 55, у с. Покалів, Овруцького району (а.с. 59-60,т.1 ).

Отримання та розгляд зазначеного листа, без зауважень щодо зазначених додатків до нього підтверджено листом відповідача від 11.09.2020 (а.с. 62, т.1).

Колегія суддів не погоджується із доводами скаржника, що листом від 12.08.2020 №1/08 підтверджується обмежений доступ відповідача до будівельного майданчика об`єкта, оскільки у вказаному листі відсутні відомості про обмеження доступу відповідача до будівельного майданчика об`єкта.

Крім того, згідно листа №1 від 02.03.2020, адресованого інженеру з технічного нагляду Докійчуку О.П., позивач направляв акти виконаних робіт за ІІІ-IV квартал 2019 року та І квартал 2020 року для здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва, у тому числі об`єкта Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шляхова, 55, у с. Покалів, Овруцького району (а.с. 61, т.1).

Лист містить розписку про отримання 02.04.2020.

Відповідно до умов Договору та пункту 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, передбачено, що технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об`єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни такого об`єкта.

Враховуючи наведене, лист позивача №1 від 02.03.2020, адресований інженеру технічного нагляду Докійчуку О.П., по суті був направлений з метою виконання умов Договору та перевірки відповідальною особою відповідача обсягів виконаних будівельних робіт, дотримання при їх виконанні проектних рішень, норм, вимог державних стандартів, будівельних норм і правил.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що враховуючи те, що інженер технічного нагляду Докійчук О.П. є особою, яка перебувала у трудових відносинах з відповідачем, що не заперечувалось останнім, тому вказане свідчить про обізнаність відповідача станом на час подання позивачем позовної заяви і про отримання 02.04.2020 актів виконаних робіт за ІІІ-IV квартал 2019 року та І квартал 2020, згідно листа №1 від 02.03.2020.

Також судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що згідно зі ст.1 Закону України "Про архітектурну діяльність" технічний нагляд - здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та будівельних норм і правилам, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування;

Відповідно до ч. 1, 2, 6 статті 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат. Обов`язок щодо здійснення технічного нагляду може бути покладений замовником на спеціалізовану організацію чи спеціаліста з технічного нагляду або на інженера-консультанта, з визначенням у договорі підряду їхніх повноважень. Примірні форми договорів про здійснення технічного нагляду та про надання інженерно-консультаційних послуг у будівництві затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.

Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єктів архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, визначено, що особи, які здійснюють технічний нагляд: проводять перевірку: наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва об`єкта, - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо; відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації; виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду; ведуть облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками; проводять разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів; повідомляють підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів; оформляють акти робіт, виконаних з недоліками; беруть участь у проведенні перевірки: робочою комісією якості окремих конструкцій і вузлів, будівельно- монтажних робіт усіх видів, відповідності змонтованого спецобладнання, устаткування і механізмів технічним умовам; органами державного нагляду та архітектурно-будівельного контролю; виконують інші функції, пов`язані з технічним наглядом на відповідному об`єкті.

Фахівці технагляду перевіряють дотримання технологій і наявність необхідних документів, що підтверджують якість матеріалів і конструкцій. Також вони стежать за виконанням проектних рішень, їх бюджетом і термінами. Якщо під час зведення об`єкта виявляються порушення, служба технагляду складає акт і контролює усунення порушень.

Відповідно до п.п. 77-79 Загальних умов, укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві з метою забезпечення контролю за відповідністю робіт, матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник здійснює технічний нагляд та контроль за виконанням робіт.

Здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням робіт замовник може доручити спеціалізованій (консультаційній, проектній, інжиніринговій) організації або спеціалісту з визначенням їх повноважень у договорі підряду.

Для здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням пусконалагоджувальних робіт можуть залучатися виробники (постачальники, продавці) відповідного устаткування.

Технічний нагляд і контроль за виконанням робіт забезпечується шляхом: проведення експертизи відповідності робіт і матеріальних ресурсів установленим вимогам, у тому числі із залученням незалежних експертів; участі в експертизах (перевірках, випробуваннях) відповідності робіт і матеріальних ресурсів установленим вимогам; проведення перевірок наявності у підрядника документів (дозволів, ліцензій, сертифікатів, паспортів тощо), необхідних для виконання робіт; перевірки ведення документації про виконання договору підряду та виконання підрядником вказівок і приписів уповноважених державних органів і проектної організації, що здійснює авторський нагляд стосовно якості виконаних робіт і матеріальних ресурсів.

Отже, норми чинного законодавства не містять приписів щодо обов`язковості підписання актів приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 інженером із технічного нагляду.

Замовник зобов`язаний здійснювати постійний і своєчасний технічний нагляд за виконанням робіт протягом усього періоду будівництва об`єкту і здійснює контроль за якістю будівництва в порядку, визначеному розд. 9, 11 договору.

Згідно з п. 9.6 Договору замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за відповідністю якості, обсягів виконаних робіт проекту, кошторису, будівельним нормам і правилам. Замовник призначає відповідальну особу, яка вправі в будь-який час перевіряти хід і якість будівельно-монтажних робіт, а також якість використовуваних матеріалів, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника.

Як зазначалося вище, згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Судом встановлено, що вищевказані акт форми №КБ-2в та довідка №КБ-3 підписані лише позивачем.

Матеріали справи містять лист від 11.09.2020 за №01.3-3341 (а.с. 62, т.1), у якому відповідач, опрацювавши лист ПП "Прогрес-Буд" щодо здійснення огляду об`єктів будівництва, функції підрядника на яких здійснювало підприємство ПП "Прогрес-Буд" та підписання актів приймання-передачі робіт, будівельних майданчиків та документації, повідомляє, що 03.03.2020 відмовився від договорів підряду в односторонньому порядку. Вказує, що у зв`язку із ігноруванням ПП "Прогрес-Буд" листів Департаменту регіонального розвитку, а також невиконанням умов договорів в частині передачі замовнику будівельних майданчиків, проектно-кошторисної документації та виконавчої документації, Департамент змушений був звернутися за захистом своїх прав до суду.

Судом першої інстанції встановлено, що підстав для відмови у підписанні, ні акт форми №КБ-2в та довідка №КБ-3, ні вищевказаний лист не містять. Іншого скаржником не доведено.

Лише під час розгляду справи в суді замовник у відзиві на позовну заяву (а.с. 74-82, т.2) навів заперечення щодо наданого підрядником Акту форми №КБ-2в та надав копію звіту на обстеження будівель і споруд на відповідність проектно-кошторисної документації об`єкту: Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шляхова, 55, у с. Покалів, Овруцького району Житомирської області.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що на дату односторонньої відмови від Договору, оскільки остання відбулася, як вказує відповідач з наведених ним у відзиві підстав, відповідач не був позбавлений можливості зазначити всі визначені ним підстави, а також інші причини не підписання у надісланих йому позивачем акті форми №КБ-2в та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форма КБ-3, після чого повернути такий примірник позивачу.

Суд враховує, що обов`язок замовника прийняти виконані роботи та підписати акти визначений як умовами договору, так і нормами ст. 853, 882 ЦК України. Таким чином, замовник/відповідач ухилився від прийняття виконаних робіт та підписання актів.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов`язок виконати певну роботу, і водночас замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Таким чином, виконання позивачем робіт за відсутності заперечень відповідача щодо якості таких робіт, надає позивачу "законне очікування", що виконані ним роботи за цим договором будуть оплачені. Невиплата замовником таких коштів виконавцю прирівнюється до порушення права останнього на "мирне володіння майном" (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).

Як вже зазначалося, обов`язок замовника прийняти виконані роботи та підписати акти визначений як умовами договору, так і нормами ст. 853, 882 ЦК України. Крім того, відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт та, відповідно, виникнення у замовника обов`язку щодо їх оплати.

Отже, відповідач, в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України, без зазначення жодних причин ухилився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), що в свою чергу є підставою для покладення на нього обов`язку оплатити роботи, виконані позивачем за договором.

Аналогічні висновки наведено у постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №906/762/20.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що у даному випадку розмір понесених витрат на виконані роботи, які відображено в акті форми №КБ-2в та довідці №КБ-3, не потребують додаткового доказування.

При цьому наведені відповідачем під час розгляду справи в суді, заперечення щодо наданих підрядником Акту форми №КБ-2в та довідки КБ-3, а також наданий відповідачем Звіт на обстеження будівель і споруд на відповідність проектно-кошторисної документації об`єкту: Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шляхова, 55, у с. Покалів, Овруцького району Житомирської області (а.с. 84-85, 91-109, т. 1), за вищевказаних обставин, не впливають на обов`язок Департамента оплатити роботи, виконані позивачем за договором. До того ж суд звертає увагу, що, виходячи із досліджуваних у поданому Звіті документів, останні не стосуються спірного періоду.

Крім того, 16.11.2021 позивач надав, а суд першої інстанції прийняв та долучив до матеріалів справи висновок експерта №1249/1/11-2021 від 16.11.2021 за результатами проведення будівельно - технічної експертизи (а.с. 143-210, т. 1), виконаний судовим експертом Свістуновим І.Г., зсилаючись на який представник позивача не заперечив щодо обґрунтованості встановленої експертом вартості виконаних позивачем обсягів робіт, які зазначені в Довідці про вартість виконаних будівельних робіт за 2020 рік та Акті приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік, саме у розмірі 107 118,89 грн, тобто на 282,31 грн менше заявленої до стягнення суми вартості понесених витрат на виконані роботи, суд враховує наступне.

За висновком експерта по першому питанню встановлено, що вартість робіт, які фактично не виконані, але внесені у звітну документацію, а саме актів форми КБ-2В, відповідно до проведених розрахунків, становить: 282,31 грн 31 коп.

Також встановлено, що робіт (матеріалів) що б не виконувалися (не використовувалися), але були б внесені до акту виконаних будівельних робіт за 2020 рік на суму 107401,20 грн, виявлено не було.

Судом враховано, що Висновок експерта №1249/1/11-2021 від 16.11.2021 виконаний судовим експертом Свістуновим Ігорем Сергійовичем, який має вищу будівельно-технічну, геодезичну та землевпорядну освіту другого рівня за ступенем магістра, експертну кваліфікація за спеціальностями: 10.6. "Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів", 10.7. "Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками", 10.10. "Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд", 10.14. "Оцінка земельних ділянок" (свідоцтво №1623 від 22.03.2013, видане Міністерством юстиції України), стаж експертної роботи з 2009 року. У вказаному висновку зазначено, що від директора ПП "Прогрес-Буд" надійшла заява про проведення будівельно-технічної експертизи у господарській справі №3906/386/21.

Частиною першою статті 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до частини третьої статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Частиною сьомою статті 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно з п`ятою, шостою статті 101 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок; експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Втім у поданому позивачем висновку експертизи не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, тому колегія суддів вважає такий висновок експерта недопустимим доказом у справі на підтвердження обсягів та вартості виконаних позивачем робіт, які зазначені в Довідці про вартість виконаних будівельних робіт за 2020 рік та Акті приймання виконаних будівельних робіт за 2020 рік.

Враховуючи, що відповідач, в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України, без зазначення жодних причин ухилився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), що є підставою для покладення на нього обов`язку оплатити роботи, виконані позивачем за договором, тому розмір понесених витрат на виконані робіт, які відображено в акті форми №КБ-2в та довідці №КБ-3, не потребують додаткового доказування (Аналогічні висновки наведено у постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №906/762/20).

Оскільки відповідач не спростував обґрунтованості заявлених до стягнення витрат на проведені роботи у заявленій сумі, згідно акта форми №КБ-2в та довідки №КБ-3 за 2020 рік, однак сам позивач не заперечує обґрунтованість цих витрат у розмірі 107118,89 грн, тобто на 282,31 грн менше, від заявленої суми, що є правом позивача, суд розцінює в цій частині як обґрунтовано заявлені до стягнення саме 107 118,79 грн витрат на проведені роботи. У стягненні 282,31 грн витрат на проведен і роботи слід відмовити.

Таким чином, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 107 118,89 грн витрат на проведення робіт по об`єкту Амбулаторія на 1-2 лікаря з житлом по вул. Шляхова, 55 у с. Покалів, Овруцького району Житомирської області. При цьому 282,31 грн витрат на проведення робіт спростовано саме позивачем, стосовно чого останній не заперечував під час розгляду справи, що також узгоджується з приписами ч.1 ст. 75 ГПК України та не порушує прав відповідача.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Щодо судових витрат на правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування щодо невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (такий правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У заяві про здійснення розподілу судових витрат, позивач просить стягнути з відповідача 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем в зв`язку з розглядом в господарському суді справи №906/386/54. До заяви додано акт виконаних робіт по наданню юридичних послуг від 28.11.2022, договір про надання юридичних послуг від 01.01.2021, меморіальний ордер №@2PL255752 від 28.11.2022 та докази направлення заяви з додатками відповідачу.

Судом встановлено, що 01.01.2021 укладено Договір про надання юридичних послуг №6 від 01.01.2021 (а.с. 57-58, т.2) між Сачком Андрієм Вікторовичем, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №000746 (видане на підставі рішення Ради адвокатів Житомирської обласної від 20.07.2015 №31/1) (далі "адвокат"), з однієї сторони, та Приватним підприємством "Прогрес-Буд" в особі директора Парфенюка Дмитра Дмитровича, що діє на підставі статуту, (далі іменований "клієнт"), згідно п. 1.1. якого адвокат приймає на себе обов`язки представляти права і законні інтереси клієнта та його працівників в органах прокуратури, державної податкової служби, управління поліції, органах державної виконавчої служби, підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, органах реєстрації актів цивільного стану та судах загальної юрисдикції, адміністративних судах та господарських судах всіх ланок.

Відповідно до п. 1.2 Договору, клієнт також доручає адвокату: приймати участь у загальних судах, господарських і адміністративних судах України, третейському суді, при розгляді всіх кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ, а саме: знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, приймати участь у судових засіданнях, надавати докази, приймати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення суду, наводити свої докази та міркування з приводу всіх питань, які виникають в ході розгляду справи, заперечувати проти клопотань та міркувань тих учасників процесу, до винесення рішення по справі змінювати підставу та -предмет позову, збільшувати та зменшувати розмір позовних вимог, відмовлятися від позову, укладати мирову угоду, подавати заяву про перегляд рішення, ухвали чи постанови суду в апеляційному та касаційному порядку, отримувати судові рішення, інші процесуальні документи, що направляються на адресу клієнта, сплачувати судові витрати, вчиняти інші процесуальні дії учасника процесу, здійснювати всі враховані повноваження з правом підпису позовних заяв, клопотань, скарг та інших процесуальних документів.

Згідно з п. 1.4 адвокат має право, зокрема, готувати проекти процесуальних та інших документів в інтересах клієнта; виконувати інші дії, передбачені законодавством України.

Відповідно до п. 4.1 та п. 4.2 вартість послуг адвоката визначається сторонами в сумі 35000 гривень та може бути змінена за згодою сторін. Оплата робіт проводиться частинами на підставі акту виконаних робіт.

Обсяг наданої правничої допомоги зафіксований у Акті виконаних робіт по наданню юридичних послуг від 28.11.2022, за яким адвокат надав такі послуги: - підготовлено позовну заяву про стягнення коштів за договором підряду справа №906/386/21 - вартість послуг становить 5000 грн (п`ять тисяч гривень) без ПДВ; - участь в судових засіданнях в Господарському суді Житомирської області 21.09.2021, 23.08.2022, 28.09.2022, 24.10.22, 22.11.2022 по справі №906/386/21 - вартість послуг становить 10000 грн без ПДВ, Вартість послуг складає 15000,00 грн без ПДВ.

Акт виконаних робіт по наданню юридичних послуг від 19.01.2021 р. підписаний сторонами та скріплений їх печатками без зауважень.

Факт оплати наданих послуг підтверджується меморіальним ордером № @2PL255752 від 28.11.2022 з призначенням платежу "за юридичні послуги зг. дог.№ 6 про надання юридичних послуг від 28.11.2022 ПП "Прогрес-Буд".

Отже, ПП "Прогрес-Буд" згідно з вимогами статей 74, 126 ГПК України доведено обставини надання професійної правничої допомоги Сачком Андрієм Вікторовичем під час розгляду справи №906/386/21 у суді першої інстанції у заявленому розмірі.

При цьому суд враховує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат в силу приписів частини 5 статті 126 ГПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації скористався своїм правом відповідно до статті 126 ГПК України та подав до суду заперечення на клопотання витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в якому зазначає, що часткова відмова стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма. Звертає увагу суду на те, що в межах Господарського суду Житомирської області перебувають в провадженні справи, предмет позову яких подібний, тому адвокату Сачку А.В. не потребувалось вивчення нових обставин, практики суду, тобто, критерій складності вказаної справи є нескладним. При цьому, зауважив, що адвокатом в акті виконаних робіт вказано участь у п`яти судових засіданнях - 10000,00 грн, що складає 2000,00 грн у одному засіданні. Враховуючи вказане, відповідач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та врахувати, що Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації є структурним підрозділом облдержадміністрації, фінансується з Державного бюджету України та наразі здійснює заходи у ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Як вбачається із позовної заяви позивач просив стягнути 35000,00 грн. Умовами Договору про надання юридичних послуг №6 від 01.01.2021, сторони визначили вартість послуг у розмірі 35000,00 грн, та погодили, що вказана сума може бути зменшена за згодою сторін. У підписаному акті виконаних робіт, сторони визначили вартість виконаних робіт по наданню юридичних послуг у розмірі 15000,00 грн. Тобто, позивач, у порівнянні з наведеним у позовній заяві попереднім (орієнтовним) розрахунком, фактично заявив до стягнення з відповідача більш, ніж у двічі менший розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про те, що в провадженні Господарського суду Житомирської області справи, перебувають справи, предмет позову яких подібний, тому адвокату Сачку А.В. не потребувалось вивчення нових обставин, практики суду, тобто, критерій складності вказаної справи є нескладним суд вважає помилковим, оскільки кожна справа розглядається окремо, суд не досліджує обсяг наданих послуг адвокатом з інших справах. Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача, що останній є структурним підрозділом облдержадміністрації та фінансується з Державного бюджету України, оскільки в силу приписів ст. 126, 129 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", вказане не є підставою для зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, надані представником ПП "Прогрес-Буд" докази підтверджують наявність підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 15 000,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідно до ст. 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. Зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу є співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу їх здійснення. Підстави для зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відсутні.

Оскільки згідно п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому стягненню з відповідача підлягає 7618,74 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 та на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 06.12.2022 у справі №906/386/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 06.12.2022 у справі №906/386/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Матеріали справи №906/386/21 повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "20" квітня 2023 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Тимошенко О.М.