ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

19.04.2023Справа № 910/269/23

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Леоніс Марбл"

про забезпечення позову

у справі № 910/269/23

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леоніс Марбл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фейрлоджікс"

про стягнення 63 200,00 дол. США

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фейрлоджікс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леоніс Марбл"

про стягнення 433 181,40 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Леоніс Марбл" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фейрлоджікс" про стягнення 63 200,00 дол. США.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором № 00382/21 про транспортно-експедиторське обслуговування від 08.10.2021, внаслідок чого позивачу завдано збитки в розмірі 63 200,00 дол. США, що становить вартість втраченого вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/269/23, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.03.2023.

21.02.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "Фейрлоджікс" до ТОВ "Леоніс Марбл" про стягнення 433 181,40 грн.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом (позивачем за первісним позовом) взятих на себе зобов`язань за Договором № 00382/21 про транспортно-експедиторське обслуговування від 08.10.2021 в частині здійснення оплати послуг експедитора та відшкодування витрат експедитора, понесених в інтересах клієнта.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 вказану зустрічну позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

У підготовче засідання 01.03.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання сторони були повідомлені належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 01.03.2022 судом було оголошено перерву до 29.03.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2023, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання призначено на 29.03.2023.

07.03.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фейрлоджікс" надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2023 прийнято зустрічний позов ТОВ "Фейрлоджікс" до ТОВ "Леоніс Марбл" про стягнення 433 181,40 грн до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ "Леоніс Марбл" до ТОВ "Фейрлоджікс" про стягнення 63 200,00 дол. США, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Підготовче засідання, призначене на 29.03.2023, не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання призначено на 26.04.2023.

18.04.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Леоніс Марбл" надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просить накласти арешт на морський контейнер № GCXU5803224, який перебуває у володінні ТОВ "МЕРСК Україна ЛТД", а також заборонити ТОВ "МЕРСК Україна ЛТД" вчиняти дії, спрямовані на утилізацію морського контейнера № GCXU5803224.

Обґрунтовуючи необхідність у вжитті заходів забезпечення позову, заявник посилається на отримання ним від ТОВ "Фейрлоджікс" листа перевізника - ТОВ "МЕРСК Україна ЛТД", у якому останній вказує на тривале незатребування вантажу, стягнення збитків за втрату якого є предметом первісного позову, а також намір перевізника передати вантаж для подальшої реалізації чи утилізації. Відтак, за доводами заявника, невжиття таких заходів та утилізація контейнеру унеможливлять відновлення його прав.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Леоніс Марбл" про забезпечення позову суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Накладення арешту на майно та заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання є одними із заходів забезпечення позову (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частин 1, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову - це по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Предметом первісного позову є вимога про стягнення збитків за втрачений вантаж, який перевозився у морському контейнері № GCXU5803224 відповідно до коносаменту SZBS21120013A (215153002).

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, морський контейнер № GCXU5803224 з належним позивачеві вантажем 23.02.2022 було вивантажено у порту Південний і він протягом 407 днів з дати вивантаження не був затребуваний.

За таких обставин перевізник, керуючись, зокрема, положеннями статей 167, 169 Кодексу торговельного мореплавства України повідомив експедитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фейрлоджікс" про намір звільнити контейнер від незатребуваного вантажу, у зв`язку з чим запропонував забрати вантаж протягом 14 календарних днів та повідомив, що у протилежному випадку вантаж буде переданий для подальшої реалізації або утилізації.

За приписами частин 1, 3, 5 статті 167 Кодексу торговельного мореплавства України якщо для перевезення вантажу було надано не все судно і в порту призначення одержувач не запитав цей вантаж, не розпорядився ним або відмовився від нього, перевізник вправі, повідомивши про це відправника, здати вантаж на зберігання на склад або в інше надійне місце за рахунок і на ризик відправника.

Якщо протягом двох місяців з дня приходу судна в порт зданий на зберігання вантаж не буде запитаний і відправник не сплатить перевізнику всіх належних за це перевезення сум, перевізник вправі продати вантаж. Незапитаний вантаж, що швидко псується, може бути проданий і до закінчення зазначеного терміну. Про факт продажу вантажу перевізник повідомляє відправника.

Вантажі, що зберігаються у портах понад встановлені терміни, підлягають продажу у порядку, встановленому чинним законодавством України, з компенсацією витрат на зберігання відповідно до правил статті 169 цього Кодексу.

Суми, виручені від продажу вантажу, зазначеного в статті 167 цього Кодексу, за вирахуванням сум, належних перевізнику, зараховуються на депозит перевізника для видачі за належністю (ч. 1 ст. 169 Кодексу торговельного мореплавства України).

Суд враховує, що Кодексом торговельного мореплавства України не передбачено права перевізника на утилізацію вантажу в разі його не затребування.

Водночас заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчинення дій щодо морського контейнера № GCXU5803224, що виходить за межі предмета позову, адже між сторонами існує спір щодо стягнення збитків за втрачений вантаж, а саме верстат (WATERJET CUTTING MACHINE model APW 41037Z-A16+B/APW-4020BA).

Матеріали справи не містять жодних правовстановлюючих документів на контейнер № GCXU5803224, у зв`язку з чим обтяження майна може мати негативний вплив на права та/або інтереси інших осіб, які не є учасниками даної справи.

Отже відсутній зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, а заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить заявник, не є співмірними із заявленими позовними вимогами.

З наведено слідує й не адекватність вимог щодо заборони ТОВ "МЕРСК Україна ЛТД" вчиняти дії, спрямовані на утилізацію вказаного контейнера.

Суд зазначає, що забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Проте позивачем за первісним позовом у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не надано суду жодних доказів, у розумінні чинного процесуального закону, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136 - 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Леоніс Марбл" про забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Нечай