П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 400/5182/22

Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О. Час і місце ухвалення: 27.01.2023р., м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.

Ступакової І.Г.

при секретарі Аргіровій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області про визнання дій протиправними та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області, в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ від 23.06.2022р. №108 «Про внесення змін до наказу Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області від 20.05.2022р. №91»;

-визнати протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області щодо позбавлення позивача частини грошового забезпечення, встановленого наказом ДСА України від 26.08.2020р. №384 «Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони», що було здійснено на підставі наказу від 23.06.2022р. №108 «Про внесення змін до наказу Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області від 20.05.2022р. №91»;

-визнати протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області щодо утримання з позивача коштів у сумі 22 183,78 грн. за втрачені матеріальні цінності матеріально-відповідальною особою.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він до 02.08.2022р. він проходив службу в ТУ Служби судової охорони у Миколаївській області на посаді заступника територіального управління зі служби. Наказом Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області від 20.05.2022р. №91, за результатами роботи за травень 2022 року, ОСОБА_1 встановлено премію за період роботи з 01.05.2022р. по 20.05.2022р. в розмірі 105%, а за період з 21.05.2022р. по 31.05.2022р. в розмірі 100%. Проте, спірним наказом від 23.06.2022р. №108 ТУ Служби судової охорони у Миколаївській області протиправно, без наявності будь-яких проступків чи порушень в роботі позивача, внесло зміни до наказу від 20.05.2022р. №91, згідно яких позивачу встановлено 0% премії за результатами роботи за травень 2022 року. Зазначене стало підставою для встановлення ОСОБА_1 наказом від 24.06.2022р. №110 премії за червень 2022 року в розмірі 0%, що, в свою чергу вплинуло на розмір виплаченої позивачу допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та компенсації за невикористані дні відпусток. Крім того, відповідачем у липні та серпні 2022 року незаконно було утримано з ОСОБА_1 кошти за матеріальні цінності в сумі 22183,78 грн., які були втрачені службою матеріального забезпечення та контролю, за які позивач не був матеріально-відповідальною особою. Утримання коштів здійснено на підставі висновку службового розслідування, встановлені яким обставини ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені жодним доказом.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області від 23.06.2022р. №108 «Про внесення змін до наказу Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області від 20.05.2022р. №91».

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 496,20 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині задоволення позову, ТУ Служби судової охорони у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 27.01.2023р. з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що спірний наказ від 23.06.2022р. №108 прийнято відповідачем на підставі п.35 розділу ІІ Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом ДСА України від 26.08.2020р. №384, та п.3.3 Положення про преміювання співробітників територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області, затвердженого наказом начальника Територіального управління від 21.01.2022р., якими передбачено можливість внесення змін та проведення перерахунку виплачених співробітникам премій у випадку допущення ними проступків, що впливають на розмір премії. При цьому, вчинення таких дій не обов`язково може мати місце при притягненні співробітника Територіального управління до дисциплінарної відповідальності відповідно до законодавства, як про це помилково зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що 23.05.2022р. керівництву ТУ ССО у Миколаївській області стало відомо про факт порушення заступником начальника ТУ ССО у Миколаївській області полковником Служби судової охорони Момотом В.В. законодавства у сфері охорони державної таємниці, який був встановлений Управлінням СБУ у Миколаївській області та зафіксований у відповідному акті. Відповідне порушення встановлено уповноваженим органом СБУ, що не потребувало від ТУ ССО у Миколаївській області додаткової перевірки, а вимагало лише вжиття відповідних заходів реагування. До того ж, крім факту порушення ОСОБА_1 законодавства у сфері охорони державної таємниці, у діях позивача наявні і інші порушення, про які йдеться в рапорті начальника медичної служби ТУ ССО у Миколаївській області підполковника Служби судової охорони Гончарука О. від 23.06.2022р. №45/14-620.

Апелянт стверджує, що наказом від 23.06.2022р. №108 не позбавлено ОСОБА_1 премії, а встановлено йому премію відповідно до його особистого вкладу в загальний результат роботи ТУ ССО у Миколаївській області з урахуванням показників, визначених п.3.1 Положення 1.4.

ОСОБА_1 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу ТУ ССО у Миколаївській області, в якому зазначив, що за фактом порушення законодавства про охорону державної таємниці відповідач повинен був призначити службове розслідування у відповідності до п.3 Порядку проведення службового розслідування стосовно співробітників Служби судової охорони, затвердженого наказом Голови Служби судової охорони від 27.08.2021р. №342. Позивач стверджує, що жодного документу з обмеженим доступом у нього на розгляді та на виконанні не було, тому ним не могли бути допущенні будь-які порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці. Жодних доказів в чому саме полягає таке порушення відповідачем суду не надано. Стосовно доповідної записки ОСОБА_2 , то ОСОБА_1 зазначає, що викладені в ній факти жодним чином не перевірені та не доведені.

ОСОБА_1 також подав апеляційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2023р. в частині відмови в задоволенні його позову, обґрунтовану посиланням на не правильне застосування судом норм матеріального права та не повне з`ясування обставин справи. Просить частково скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та задовольнити поданий ним позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що відмовляючи в задоволенні вимог позову про визнання протиправними дій ТУ ССО у Миколаївській області щодо утримання з ОСОБА_1 коштів у сумі 22 183,78 грн. за втрачені матеріальні цінності суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не оскаржено наказ №120 від 06.07.2022р. «Про результати службового розслідування та притягнення до матеріальної відповідальності», власне на підставі якого з нього були утриманні кошти. При цьому, судом першої інстанції не надано правової оцінки посиланням позивача на те, що ним не отримано копії вказаного наказу, що призвело до неможливості його оскарження.

Також, апелянт посилається на те, що при вирішенні спору судом не встановлено такі обов`язкові обставини як: факт передачі ОСОБА_1 матеріальних цінностей, за які з нього утримані кошті; факт знаходження в сумці служби документального забезпечення саме тих матеріальних цінностей, за які утриманні кошти, та саме на таку суму. Позиція ТУ ССО у Миколаївській області повністю побудована на припущеннях, тоді як частиною другою статті 77 КАС України саме на відповідача покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності його дій та рішень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також просить винести окрему ухвалу суду в порядку частини першої статті 249 КАС України за фактами зловживання службовим становищем та порушенням законів з боку начальника ТУ ССО у Миколаївській області ОСОБА_3 , яку направити до Генеральної прокуратури України, Вищої ради правосуддя та до центрального органу управління Служби судової охорони для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню законів.

ТУ ССО у Миколаївській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить скаргу позивача залишити без задоволення. Відповідач зазначає, що службове розслідування проведено дисциплінарною комісією повно та об`єктивно, провина ОСОБА_1 у втраті матеріальних цінностей на суму 22 183,78 грн. підтверджена, що відображено в наказі №120 від 06.07.2022р. «Про результати службового розслідування та притягнення до матеріальної відповідальності»

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 11.06.2020р. по 02.08.2022р. полковник ОСОБА_1 проходив службу в Службі судової охорони. Остання посада перед звільненням заступник начальника ТУ ССО у Миколаївській області (зі служби).

Наказом начальника ТУ ССО у Миколаївській області від 20.05.2022р. №91 «Про преміювання співробітників та працівників ТУ ССО у Миколаївській області у травні 2022 року» по результатам роботи за травень місяць 2022 року заступнику начальника ТУ ССО (зі служби) полковнику Служби судової охорони ОСОБА_1 було встановлено та виплачено премію за період з 01.05.2022р. по 20.05.2022р. у розмірі 105% та за період з 21.05.2022р. по 31.05.2022р. у розмірі 100%.

В подальшому ТУ ССО у Миколаївській області видало наказ від 23.06.2022р. №108 «Про внесення змін до наказу ТУ ССО у Миколаївській області від 20.05.2022р. №91», яким ОСОБА_1 встановлено 0% премії за травень 2022 року.

У вказаному наказі зазначено, що 22.06.2022р. начальник медичної служби ТУ ССО у Миколаївській області ОСОБА_2 подав рапорт на ім`я начальника Управління про порушення заступником начальника територіального управління (зі служби) ССО у Миколаївській області ОСОБА_1 . Інструкції про організацію медичного забезпечення в Службі судової охорони, затвердженої наказом від 20.08.2021р. №333, та Організаційно-медичних вказівок при захворюваннях або травмуваннях співробітників ТУ ССО у Миколаївській області, затверджених начальником ТУ ССО у Миколаївській області від 18.03.2021р. №45/14-555. Так, у період з 17.05.2022р. по 15.06.2022р. без звернення до медичної служби ТУ ССО у Миколаївській області та отримання направлення ОСОБА_1 (з його слів) перебував на стаціонарному лікуванні у ТМО МВС України у Миколаївській області. Після закінчення лікування пред`явив довідку, в якій зазначено, що лікування проводилося амбулаторно, чим ввів в оману керівництво ТУ Служби, що, в свою чергу призвело до систематичного викривлення звітності, яка подається до Центрального органу управління Служби судової охорони, та, відповідно, введення в оману керівництва ЦОУ. Після закінчення лікування ОСОБА_1 на робочому місці не з`явився та до медичної служби не звертався. На теперішній час з 16.06.2022р. ОСОБА_1 перебуває з його слів на амбулаторному лікуванні, однак не повідомив в якому саме закладі.

Крім цього, в наказі зазначається, що у травні 2022 року Управлінням СБУ у Миколаївській області здійснювалася перевірка режимно-секретного органу ТУ Служби. За результатами перевірки встановлено факт грубого порушення ОСОБА_1 законодавства у сфері державної таємниці, що в подальшому призвело до скасування йому Управлінням СБУ у Миколаївській області допуску до державної таємниці та складання акту за результатами перевірки, в якому ТУ Служби має суттєві недоліки в організації роботи у сфері державної таємниці.

Не погоджуючись з правомірністю наказу ТУ ССО у Миколаївській області від 23.06.2022р. №108 ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 в цій частині та скасовуючи наказ ТУ ССО у Миколаївській області від 23.06.2022р. №108 «Про внесення змін до наказу ТУ ССО у Миколаївській області від 20.05.2022р. №91» суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 3.2. Положення про преміювання співробітників територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області, затвердженого наказом начальника Територіального управління від 21.01.2022р., передбачено право начальника ТУ Служби позбавляти співробітників премії повністю або частково лише при притягненні їх до дисциплінарної відповідальності відповідно до законодавства. Відповідач позбавив позивача премії за травень 2022 року без притягнення його до дисциплінарної відповідальності, що прямо протирічить Положенню 1.4, відтак, за висновками суду, спірний наказ від 23.06.2022р. №108 є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» від 03.04.2019р. №289 порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020р. №384 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, пунктом 3 розділу І якого передбачено, що грошове забезпечення співробітникам Служби визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання.

Відповідно до п.п. 4-6 розділу І Порядку №384 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за стаж служби.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат. (п.9 розділу І Порядку №384)

Згідно п.10 розділу І Порядку №384 грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Відповідно до п.17 розділу І Порядку №384 виплата грошового забезпечення співробітникам за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця.

Пунктом 35 розділу ІІ Порядку №384 передбачено, що Голова Служби та начальники територіальних управлінь Служби мають право преміювати співробітників відповідно до особливостей проходження служби, специфіки та складності покладених на співробітника завдань та його особистого внеску в загальні результати служби у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого у кошторисі Служби або територіального управління Служби.

Порядок і умови преміювання (показники преміювання, підстави для зменшення преміювання частково або в повному обсязі, розміри премій) установлюються положенням про преміювання, затвердженим наказом Служби або територіального управління Служби.

Рішення про виплату премії співробітникам із зазначенням конкретних розмірів щомісячно оформлюються наказами Служби або територіальних управлінь Служби на підставі клопотань керівників структурних підрозділів Служби або територіального управління Служби про виплату премії співробітникам, погоджених з фінансовим підрозділом Служби або територіального управління Служби. Накази про преміювання співробітників видаються до 25 числа поточного місяця.

Преміювання начальників територіальних управлінь Служби здійснюється на підставі наказів Служби.

Виплата премії проводиться щомісяця разом з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

У випадку допущення співробітниками проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок виплачених по наказу премій в наступному місяці.

Відповідно до п.2 розділу ІІІ Порядку №384 співробітникам, звільненим від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, або тим, які перебувають у відпустці через хворобу, виплачується належне грошове забезпечення за основною штатною посадою з урахуванням розміру премії, встановленого за результатами роботи за місць, у якому співробітник захворів, але не більше ніж чотири місяці, крім випадків, коли законодавством передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні.

У разі якщо співробітник захворів у перший день місяця, премія до розрахунку грошового забезпечення за повні місяці хвороби (з першого до останнього дня місяця) включається в розмірі, який було встановлено співробітнику за місяць, що передував місяцю початку хвороби.

Пунктом 1.4 наказу ТУ ССО у Миколаївській області від 21.01.2022р. затверджено Положення про преміювання співробітників ТУ ССО у Миколаївській області (далі - Положення №1.4).

Відповідно до п.1.3 Положення №1.4 преміювання співробітників здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат роботи ТУ Служби.

Граничні розміри премії співробітників встановлюються за рішенням начальника ТУ Служби в межах наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі ТУ Служби. (п.2.1 Положення №1.4)

Відповідно до пункту 3.1 Положення №1.4 по результатам служби за місяць розмір премії визначається за такими показниками: якість виконання завдань, покладених на відповідний структурний підрозділ ТУ Служби; ініціативність при виконанні завдань; терміновість виконання завдань; виконання додаткового обсягу завдань; сумлінне ставлення співробітників до збереження довіреного їм майна; дотримання співробітниками порядку і правил, встановлених законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами; дотримання внутрішнього розпорядку ТУ Служби; високий рівень особистої професійної та фізичної підготовки; особистий внесок у загальні результати роботи ТУ Служби; виконавська дисципліна (виконання доручень Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наказів, директив, розпоряджень та начальника ТУ Служби, а також виконання наказів та доручень прямих та безпосередніх начальників).

Пунктом 3.2 Положення №1.4 передбачено, що начальник ТУ Служби має право позбавляти співробітників премії повністю або частково при притягненні їх до дисциплінарної відповідальності відповідно до законодавства.

Відповідно до п.3.3 Положення №1.4 співробітники позбавляються премії в повному обсязі або частково виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом начальника ТУ Служби на підставі поданих у встановленому порядку в кінці кожного місяця клопотань (рішень) безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим співробітникам. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії співробітників та працівників протягом кількох місяців за одне порушення.

Виплата премії співробітникам здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця за поточний місяць разом із виплатою грошового забезпечення. (п.4.1 Положення №1.4)

Згідно п.4.6 Положення №1.4 у випадку допущення співробітниками проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок виплачених по наказу премій в наступному місяці.

З аналізу вказаних правових норм у їх сукупності слідує, що при притягненні співробітників ТУ Служби до дисциплінарної відповідальності відповідно до законодавства начальник ТУ Служби має право позбавляти їх премії повністю або частково. Також, начальник ТУ Служби має право переглянути розмір встановленої його наказом премії шляхом внесення до такого наказу відповідних змін у випадку допущення співробітниками проступків, які впливають на розмір премії.

А відтак, висновок суду першої інстанції про те, що при позбавленні премії право начальника обмежене наявністю факту притягнення співробітника ТУ ССО у Миколаївській області до дисциплінарної відповідальності є помилковим.

При здійсненні такого висновку суд першої інстанції керувався п.3.2 Положення №1.4, залишивши поза увагою п.3.3, п.4.6 цього ж Положення.

Більше того, зменшення чи позбавлення розміру премії не входить до переліку дисциплінарних стягнень, передбачених пунктом 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII. Зазначене дає підстави для висновку, що право начальника ТУ Служби при притягненні співробітників до дисциплінарної відповідальності позбавляти їх премії повністю або частково визначено в якості додаткового засобу стимулювання та підтримання службової дисципліни.

Однак, варто врахувати, що на теперішній час на законодавчому рівні не визначені повноваження керівників Служби судової охорони щодо застосування дисциплінарних стягнень, передбачених Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

При цьому, як вже зазначалося, начальник територіального управління наділений правом преміювати співробітників відповідно до особливостей проходження служби, специфіки та складності покладених на співробітників завдань та їх особистого внеску в загальні результати служби, а також правом позбавляти співробітників премії повністю або частково, змінювати її розмір.

А відтак, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ТУ ССО у Миколаївській області про те, що внесення наказом від 23.06.2022р. №108 змін до розміру премії ОСОБА_1 , визначеного наказом від 20.05.2022р. №91, є заходом впливу, передбаченим п.35 розділу ІІ Порядку №384 та п.3.3, п.4.6 Положення №1.4, яке не пов`язане з накладенням дисциплінарного стягнення.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що для встановлення правомірності наказу від 23.06.2022р. №108 про внесення змін до наказу Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області від 20.05.2022р. №91, в частині визначення розміру премії ОСОБА_1 за травень 2022 року в розмірі 0%, замість раніше встановленого 100%-105%, перевірці підлягає факт допущення позивачем проступків, які впливають на розмір премії.

Як стверджує відповідач, основною підставою для видання наказу ТУ ССО у Миколаївській області від 23.06.2022р. №108 став факт порушення ОСОБА_1 законодавства у сфері охорони державної таємниці, про який стало відомо в травні 2022 року. Так, у період з 11.05.2022р. по 23.05.2022р. Управлінням СБУ у Миколаївській області здійснювало перевірку стану охорони державної таємниці в ТУ ССО у Миколаївській області, в ході якої встановлено порушення заступником начальника територіального управління (зі служби) ССО у Миколаївській області Момотом В.В. законодавства у сфері охорони державної таємниці. Результати перевірки були викладені в акті перевірки стану охорони державної таємниці в ТУ ССО у Миколаївській області від 23.05.2022р., який містить гриф «Для службового користування». У зв`язку з цим, Управлінням СБУ у Миколаївській області заступнику начальника територіального управління (зі служби) ССО у Миколаївській області ОСОБА_1 скасовано доступ до державної таємниці за формою 2 відповідно до п.3 ч.2 ст.23, ч.2 ст.26 Закону України «Про державну таємницю».

Апелянт стверджує, що оскільки 23.05.2022р. керівництву ТУ ССО у Миколаївській області стало відомо про факт порушення позивачем законодавства у сфері охорони державної таємниці, який встановлено Управлінням СБУ у Миколаївській області та зафіксований в акті як «невиконання обов`язків щодо збереження державної таємниці, яка особі довірена або довірялася раніше», і даний факт не потребував додаткової перевірки, так як встановлений уповноваженим контролюючим органом, відповідачем правомірно вжито відповідні заходи реагування, на які останнього уповноважено чинним законодавством, а саме: зменшено розмір премії ОСОБА_1 , встановленої йому за травень 2022 року.

Колегія суддів критично ставиться до таких доводів відповідача, оскільки в матеріалах справи відсутній жодний доказ встановлення Управлінням СБУ у Миколаївській області факту порушення заступником начальника територіального управління (зі служби) ССО у Миколаївській області Момотом В.В. законодавства у сфері охорони державної таємниці та повідомлення Управлінням СБУ у Миколаївській області про вказану обставину ТУ ССО у Миколаївській області.

При вирішенні спору колегія суддів враховує пояснення відповідача, що акт перевірки стану охорони державної таємниці в ТУ ССО у Миколаївській області від 23.05.2022р., містить гриф «Для службового користування», однак будь-які докази того, що у вказаному акті йдеться про невиконання саме ОСОБА_1 обов`язків щодо збереження державної таємниці в справі відсутні.

Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій ТУ ССО в Миколаївській області не надало лист УСБУ в Миколаївській області від 08.06.2022р. про скасування ОСОБА_1 доступу до державної таємниці, з якого колегія суддів могла б встановити підстави для такого скасування.

При цьому, колегія суддів враховує, що скасування доступу до державної таємниці не завжди пов`язано з невиконанням громадянином обов`язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше. У відповідності до положень ст.ст. 23, 26 Закону України «Про державну таємницю» скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України, серед іншого, у разі відсутності у громадянина обґрунтованої необхідності в роботі із секретною інформацією або після припинення громадянином діяльності, у зв`язку з якою йому було надано допуск.

А відтак, сам по собі факт скасування Управлінням СБУ у Миколаївській області ОСОБА_1 доступу до державної таємниці не є свідченням порушення ним законодавства у сфері охорони державної таємниці, що є тим проступком в розумінні п.35 розділу ІІ Порядку №384 та п.3.3, п.4.6 Положення №1.4, який впливає на розмір премії.

Більше того, колегія суддів враховує, що у відповідності до п.3 Порядку проведення службових розслідувань стосовно співробітників Служби судової охорони, затвердженого наказом Служби судової охорони від 27.08.2021р. №342, за фактом порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці має бути проведене службове розслідування відповідно до Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013р. №939.

Доказів проведення такого службового розслідування матеріали справи не містять та про це не зазначає ТУ ССО в Миколаївській області.

На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість посилань ТУ ССО у Миколаївській області на порушення ОСОБА_1 законодавства у сфері охорони державної таємниці як на підставу для прийняття спірного наказу від 23.06.2022р. №108.

Що ж до посилань відповідача на обставини, які зазначені в рапорті від 23.06.2022р. №45/14-620 начальника медичної служби ТУ ССО у Миколаївській області ОСОБА_2 поданому на ім`я начальника Управління, про порушення заступником начальника територіального управління (зі служби) ССО у Миколаївській області ОСОБА_1 . Інструкції про організацію медичного забезпечення в Службі судової охорони, затвердженої наказом від 20.08.2021р. №333, та Організаційно-медичних вказівок при захворюваннях або травмуваннях співробітників ТУ ССО у Миколаївській області, затверджених начальником ТУ ССО у Миколаївській області від 18.03.2021р. №45/14-555, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно змісту вказаного рапорту проступок позивача полягає в повідомленні ним керівництву ТУ Служби про перебування у період з 17.05.2022р. по 15.06.2022р. на стаціонарному лікуванні у ТМО МВС України у Миколаївській області, в той час як лікування проводилося амбулаторно. Наслідком таких дій ОСОБА_1 стало систематичне викривлення звітності, яка подається до Центрального органу управління Служби судової охорони, та, відповідно, введення в оману керівництва ЦОУ.

Колегія суддів критично ставиться до таких доводів відповідача, оскільки будь-яких доказів повідомлення ОСОБА_1 про перебування його на стаціонарному лікуванні відповідачем не надано, тоді як позивач не підтверджує вказану обставини.

Більше того, відповідачем у спірному наказі від 23.06.2022р. №108 жодним чином не обґрунтовано співмірність зменшення розміру премії позивача за травень 2022 року з 100-105% до 0% вчиненому проступку.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення уповноваженим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Відповідно до п.3, п.8 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

На думку колегії суддів, спірний наказ вказаним критеріям правомірності не відповідає.

Колегія суддів враховує, що у відповідності до пункту 35 розділу ІІ Порядку №384 начальники територіальних управлінь Служби преміюють співробітників відповідно до особливостей проходження служби, специфіки та складності покладених на співробітника завдань та його особистого внеску в загальні результати служби, що визначається на розсуд начальника ТУ Служби. Однак, внесення змін до наказу про преміювання, якими особі зменшується розмір премії до 0% за вчинення проступку, має бути належним чином обґрунтовано, в тому числі й в частині пропорційності обраного заходу реагування відносно допущеного порушення з тим, аби уникнути ознак свавілля, що є недопустимим у правовій державі.

На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку про не доведення ТУ ССО у Миколаївській області правомірності наказу від 23.06.2022р. №108 «Про внесення змін до наказу Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області від 20.05.2022р. №91» та, у зв`язку з цим, про наявність підстав для його скасування.

Відповідно до п.27 розділу І Порядку №384 під час обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та грошової компенсації за невикористані дні відпусток (за якими відповідно до законодавства передбачена така компенсація) для визначення 4 розміру місячного грошового забезпечення премія включається в середньому розмірі за повні (з першого по останній день місяця) дванадцять календарних місяців служби підряд за останньою займаною посадою, з якої звільняється співробітник, а за менший період служби в середньому розмірі за повні календарні місяці служби.

Згідно п.28 розділу І Порядку №384 співробітникам, які звільняються зі служби та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, установлених на день звільнення та премії, розрахованої відповідно до пункту 30 розділу І цього Порядку.

Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №384 передбачено, що співробітникам, звільненим від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, або тим, які перебувають у відпустці через хворобу, виплачується належне грошове забезпечення за основною штатною посадою з урахуванням розміру премії, встановленого за результатами роботи за місць, у якому співробітник захворів, але не більше ніж чотири місяці, крім випадків, коли законодавством передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні.

З аналізу вказаних норм слідує, що наслідком прийняття ТУ ССО у Миколаївській області незаконного наказу від 23.06.2022р. №108 є встановлення ОСОБА_1 премії за червень 2022 року в розмірі 0%, а також зменшення розміру виплачених позивачу при звільненні допомоги на оздоровлення, одноразової допомоги при звільненні та грошової компенсації за невикористані дні відпусток.

А відтак, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позову про визнання протиправними дій ТУ СОО у Миколаївській області щодо позбавлення ОСОБА_1 частини грошового забезпечення, встановленого наказом ДСА України від 26.08.2020р. №384 «Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони», що було здійснено на підставі наказу від 23.06.2022р. №108 «Про внесення змін до наказу Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області від 20.05.2022р. №91».

Що ж до вимог позову про визнання протиправними дій ТУ ССО у Миколаївській області щодо утримання з позивача коштів у сумі 22 183,78 грн. за втрачені матеріальні цінності матеріально-відповідальною особою, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу начальника ТУ ССО у Миколаївській області від 29.04.2022р. №75, у період з 29.04.2022р. по 27.06.2022р. проведено службове розслідування у формі письмового провадження для з`ясування обставин знищення 24.02.2022р. матеріальних носіїв інформації та матеріальних цінностей, що належать ТУ ССО у Миколаївській області.

За результатами службового розслідування було встановлено, що у зв`язку із явною загрозою початку бойових дій на території м.Миколаєва 24.02.2022р. керівництвом ТУ Служби було прийнято рішення про вжиття заходів з евакуації матеріальних носіїв інформації, озброєння та матеріальних цінностей ТУ Служби.

Приблизно о 18.00 год. 24.02.2022р. усним наказом т.в.о. начальника ТУ Служби ОСОБА_3 було поставлено завдання здійснити завантаження заздалегідь підготовлених МНІ, озброєння та матеріальних цінностей ТУ Служби до службового автомобіля, в якому, серед іншого, була службова документація служби документального забезпечення та контролю, упакована в полімерну клітчату сумку, що була закрита на замок типу «блискавка», який, в свою чергу, був прошитий ниткою білого кольору. Опис наявного в сумці майна знаходився в сумці.

За усним наказом т.в.о. начальника ТУ Служби ОСОБА_3 групою співробітників у складі: старшого з евакуації майна - начальника варти заступника начальника ТУ Служби (зі служби) ОСОБА_1 , водія-вартового начальника медичної служби ТУ Служби ОСОБА_2 та вартового т.в.о. командира господарського взводу ТУ Служби ОСОБА_4 , о 19.15 год. 24.02.2022р. здійснено виїзд на службовому автомобілі до ТУ ССО у Кіровоградській області для здійснення евакуації МНІ, озброєння та матеріальних цінностей ТУ Служби.

До ТУ ССО у Кіровоградській області співробітники ТУ ССО у Миколаївській області прибули о 22.00 год. 24.02.2022р. Під час розвантаження автомобіля заступник начальника ТУ Служби (зі служби) ОСОБА_1 прийняв самостійне рішення про знищення клітчатої полімерної сумки з її вмістом шляхом спалення, не погодивши дане рішення з т.в.о. начальника ТУ Служби ОСОБА_3 Жорсткий диск та флеш-накопичувачі спочатку були розтрощені цеглиною співробітником ТУ ССО у Кіровоградській області ОСОБА_5 у присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , після чого у подвір`ї внутрішнього двору ОСОБА_5 спалив сумку з її вмістом.

Таким чином, заступник начальника ТУ Служби (зі служби) полковник ОСОБА_1 своїми діями вчинив дисциплінарний проступок, який полягає у порушенні п.п.3 п.3 розділу ІІ Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019р. №1052/0/15-19, а також пункту 2.2.4 функціональних обов`язків заступника начальника ТУ Служби (зі служби) ССО у Миколаївській області від 08.09.2021р. №45/03-1835/21, що виразилося у самовільному прийнятті рішення про знищення належного ТУ Службі майна та документів після евакуації 24.02.2022р. до ТУ ССО у Кіровоградській області, що призвело до порушення нормальної роботи ТУ Служби та заподіяння прямої дійсної шкоди у розмірі 22 183,78 грн.

У зв`язку з цим, наказом ТУ ССО у Миколаївській області від 06.07.2022р. №120 «Про результати службового розслідування та притягнення до матеріальної відповідальності» наказано накласти на заступника начальника ТУ Служби (зі служби) ССО у Миколаївській області дисциплінарне стягнення. Однак, враховуючи, що на законодавчому рівні не визначені повноваження керівників у Службі судової охорони щодо застосування дисциплінарних стягнень, передбачених Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII, наказано попередити ОСОБА_1 про недопустимість порушення службової дисципліни та притягнути його до матеріальної відповідальності у повному розмірі завданої шкоди на суму 22183,78 грн. у порядку статей 1, 2, 3, 6, 10, 12, 13 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».

В пункті 2 наказу ТУ ССО у Миколаївській області від 06.07.2022р. №120 визначено перелік втраченого майна та службової документації.

На підставі вказаного наказу ТУ ССО у Миколаївській області у липні та серпні 2022 року було утримано з ОСОБА_1 кошти за матеріальні цінності в сумі 22183,78 грн.

Не погоджуючись з правомірністю дій ТУ ССО у Миколаївській області щодо утримання коштів у сумі 22 183,78 грн. за втрачені матеріальні цінності ОСОБА_1 оскаржив їх в судовому порядку.

Відмовляючи в задоволенні позову в цій частині суд першої інстанції виходив з того, що порушення відповідачем порядку проведення службового розслідування не встановлено, а під час службового розслідування було доведено вину ОСОБА_1 у заподіяні матеріальної шкоди шляхом прийняття усного рішення щодо знищення матеріальних цінностей ТУ ССО у Миколаївський області. При цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання позивача, що він не є матеріально-відповідальною особою, зазначивши, що Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» передбачає підстави для відповідальності саме у зв`язку з наявністю шкоди, а не письмового зобов`язання про повну матеріальну відповідальність. До того ж, судом враховано, що позивач в цій справі не оскаржує наказ №120 від 06.07.2022р. про притягнення його до відповідальності.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в цій частині виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 ст.163 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на співробітників Служби судової охорони поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Порядок проведення службового розслідування стосовно співробітників Служби судової охорони та утворення дисциплінарних комісій, їх повноваження встановлюються Головою Служби судової охорони.

Порядок проведення службового розслідування стосовно співробітників Служби судової охорони затверджено наказом Голови Служби судової охорони від 27.08.2021р. №342 (далі - Порядок №342).

У відповідності до п.1 розділу VI Порядку №342 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Згідно п.2 розділу VI Порядку №342 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається із вступної, описової та резолютивної частин.

Розділом IX Порядку №342 встановлено особливості службового розслідування за фактами завданої державі матеріальної шкоди, пунктом 1 якого визначено, що проведення службового розслідування за фактами завданої державі матеріальної шкоди здійснюється за загальними правилами проведення службових розслідувань, встановленими розділами I -VIII цього Порядку, з урахуванням особливостей, передбачений цим розділом.

Пунктом 3 розділу IX Порядку №342 встановлено, що у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Відповідно до п.5, п.6 розділу IX Порядку №342 під час проведення такого службового розслідування додатково встановлюється: наявність шкоди; протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; вина особи у завданні шкоди та обставини, за яких було заподіяно шкоду.

Розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу державного та іншого майна за встановленими нормами.

Якщо строк експлуатації державного та іншого майна на дату його втрати закінчився або неможливо встановити під час його втрати, відшкодування шкоди проводиться у розмірі 50 відсотків первинної вартості майна, якого не вистачає, але не нижче вартості металів, у тому числі дорогоцінних, та дорогоцінного каміння, які в ньому містяться, визначеної відповідно до законодавства про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації, розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.

До висновку службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника підрозділу за напрямком діяльності якого здійснюється забезпечення Служби відповідним майном і начальника підрозділу фінансового забезпечення та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Відповідно до п.7 розділу IX Порядку №342 якщо вину особи доведено, Голова Служби (начальник територіального управління Служби) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Пунктом 6 розділу І Порядку №342 передбачено, що службове розслідування за фактами завданої співробітниками Служби шкоди державному майну, а також грошовим коштам під час виконання ними службових обов`язків проводиться з дотриманням вимог цього Порядку та положень Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».

Пунктами 4, 5 статті 1 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019р. №160-IX (далі Закон №160-ІХ) визначено, що:

матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності;

пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.

Відповідно до ст.3 Закону №160-ІХ підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України.

Згідно п.1 ч.1 ст.6 Закону №160-ІХ особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону №160-ІХ, розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

Частинами 5, 6 статті 8 Закону №160-ІХ передбачено, що порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань.

За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Статтею 9 Закону №160-ІХ встановлено обставини, що виключають матеріальну відповідальність. Завдана шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок: 1) дії непереборної сили; 2) необхідної оборони; 3) крайньої необхідності; 4) виконання наказу або розпорядження командира (начальника), крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження; 5) виправданого службового ризику; 6) затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус; 7) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

Обставини, що виключають матеріальну відповідальність, підлягають встановленню під час проведення розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону №160-ІХ, відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.

Згідно ч.1 ст.13 Закону №160-ІХ стягнення сум завданої шкоди в разі притягнення винної особи до матеріальної відповідальності здійснюється щомісяця із грошового забезпечення особи в розмірі до 20 відсотків її місячного грошового забезпечення.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.14 Закону №160-ІХ наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством.

У разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ.

З аналізу вказаних норм Закону №160-ІХ та Порядку №342 слідує, що передумовою для притягнення особи до матеріальної відповідальності у повному розмірі завданої шкоди в разі виявлення знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, є, серед іншого, встановлення вини особи у вчиненні таких дій, а також розміру завданої шкоди.

Як вже зазначалося колегією суддів, в наказі ТУ ССО у Миколаївській області від 06.07.2022р. №120 «Про результати службового розслідування та притягнення до матеріальної відповідальності» зазначено, що по прибутті службового автомобіля до ТУ ССО у Кіровоградській області для здійснення евакуації МНІ, озброєння та матеріальних цінностей ТУ Служби, та його розвантаженні заступник начальника ТУ Служби (зі служби) ОСОБА_1 прийняв самостійне рішення про знищення клітчатої полімерної сумки з її вмістом шляхом спалення, не погодивши дане рішення з т.в.о. начальника ТУ Служби ОСОБА_3 , чим заподіяно державі пряму дійсну шкоду у розмірі 22 183,78 грн.

Одночасно, у наказі зазначено, що опис наявного в сумці майна знаходився безпосередньо в сумці.

В матеріалах справи відсутні докази, що в клітчатій полімерній сумці, наказ щодо знищення вмісту якої надав позивач, містилися саме ті матеріальні цінності, перелік яких наведено в п.2 наказу ТУ ССО у Миколаївській області від 06.07.2022р. №120, за які з ОСОБА_1 утримані кошти.

До того ж, розмір прямої дійсної шкоди не встановлено у визначеному п.6 розділу IX Порядку №342 та ст.7 Закону №160-ІХ порядку. Зокрема, відповідачем не долучено до висновку службового розслідування довідки про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника підрозділу, за напрямком діяльності якого здійснюється забезпечення Служби відповідним майном і начальника підрозділу фінансового забезпечення та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

В матеріалах справи відсутні відповідна довідка та/або акт.

Також, колегія суддів враховує, що ні в наказі ТУ ССО у Миколаївській області від 06.07.2022р. №120 «Про результати службового розслідування та притягнення до матеріальної відповідальності», а ні у відзивах та позовну заяву та апеляційну скаргу ОСОБА_1 , відсутні посилання на докази, на підставі яких відповідачем встановлено вчинення заступником начальника ТУ Служби (зі служби) полковником ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який полягає у порушенні п.п.3 п.3 розділу ІІ Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019р. №1052/0/15-19, а також пункту 2.2.4 функціональних обов`язків заступника начальника ТУ Служби (зі служби) ССО у Миколаївській області від 08.09.2021р. №45/03-1835/21, що виразилося у самовільному прийнятті рішення про знищення належного ТУ Службі майна та документів після евакуації 24.02.2022р. до ТУ ССО у Кіровоградській області.

А відтак, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем, що під час службового розслідування було доведено вину позивача у заподіяні матеріальної шкоди та її розмір.

За відсутності доказів вини позивача у заподіяні матеріальної шкоди та її розміру дії ТУ ССО у Миколаївській області щодо утримання з позивача коштів у сумі 22 183,78 грн. за втрачені матеріальні цінності не можуть бути визнанні законними.

Поряд з цим, колегія суддів враховує, що вчинення відповідних дій відповідачем здійснено на виконання наказу ТУ ССО у Миколаївській області від 06.07.2022р. №120 «Про результати службового розслідування та притягнення до матеріальної відповідальності», який не є предметом даного спору.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладені обставини у їх сукупності та для ефективного захисту прав ОСОБА_1 колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати наказ ТУ ССО у Миколаївській області від 06.07.2022р. №120 «Про результати службового розслідування та притягнення до матеріальної відповідальності».

На думку колегії суддів саме такий спосіб захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах призведе до їх відновлення, враховуючи положення ч.3 ст.14 Закону №160-ІХ, якою передбачено, що у разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Оскільки при вирішенні спору судом першої інстанції не повно з`ясовано обставини справи та допущено порушення норм матеріального права, тому, відповідно до п.1, п.4 ч.1 статті 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду від 27.01.2023р., з прийняттям по справі нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Поряд з цим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали суду в порядку частини першої статті 249 КАС України за фактами зловживання службовим становищем та порушенням законів з боку начальника ТУ ССО у Миколаївській області ОСОБА_3 , та направлення її до Генеральної прокуратури України, Вищої ради правосуддя та до центрального органу управління Служби судової охорони для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню законів.

Відповідно до ч.1 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В розумінні вказаної норми окрема ухвала виноситься судом у зв`язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб`єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом розв`язання спору по суті.

Вказана норма закону дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли, для встановлення винних осіб та притягнення їх до юридичної відповідальності. Окрема ухвала є реакцією на ті порушення, що не усуваються судовим рішенням, а також на причини й умови вчинення порушень для запобігання їх повторенню.

До того ж, винесення окремої ухвали є правом суду, а не його обов`язком.

На думку колегії суддів, допущенні ТУ ССО у Миколаївській області порушення щодо ОСОБА_1 охоплюються предметом спору, який задоволено у повному обсязі, а тому відсутні підстави для вжиття додаткових заходів реагування, передбачених статтею 249 КАС України.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області від 23.06.2022р. №108 «Про внесення змін до наказу ТУ ССО у Миколаївській області від 20.05.2022р. №91».

Визнати протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області щодо позбавлення ОСОБА_1 частини грошового забезпечення, встановленого наказом ДСА України від 26.08.2020р. №384 «Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони», що було здійснено на підставі наказу від 23.06.2022р. №108 «Про внесення змін до наказу Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області від 20.05.2022р. №91».

Визнати протиправним та скасувати наказ Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області від 06.07.2022р. №120 «Про результати службового розслідування та притягнення до матеріальної відповідальності».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 43562808, вул.Миру, 38, с.Мішково-Погорілове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57214) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 992,40 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 квітня 2023 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступакова