ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4690/22

18 квітня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 /далі позивач, державний службовець/ 27.12.2022 звернувся в Тернопільський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України /далі відповідач, ГУ ДПС у Тернопільській області/, в якій просив:

- Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Тернопільській області від 16 грудня 2022 року № 10-дс Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ".

- Відшкодувати шкоду заподіяну наказом Головного управління ДПС у Тернопільській області від 16 грудня 2022 року № 10-дс Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 в розмірі 46171,53 грн з врахуванням індексації, шляхом її стягнення з рахунків Головного управління ДПС у Тернопільській області на мою користь /а.с.1-13/.

В подальшому, з урахуванням прийнятої судом заяви позивача про зменшення (зміни) позовних вимог, суд продовжив розгляд справи лише щодо першої позовної вимоги, а саме:

- Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Тернопільській області від 16 грудня 2022 року № 10-дс Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ".

Доводи сторін.

Позивач у заявах по суті покликався на (1) протиправність підстав для порушення дисциплінарного провадження та (2) протиправність наслідків дисциплінарного провадження у виді рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Протиправність підстав для порушення дисциплінарного провадження, на переконання позивача, знаходить своє вираження в бездіяльності ДПС України, зокрема:

- не зазначені в наказі від 27.09.2022 № 683 Про проведення тематичної перевірки предмета та завдань, що підлягали перевірці, що є порушенням підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Порядку організації та проведення перевірок в органах Державної податкової служби України, підприємствах, в установах, організаціях, які належать до сфери управління ДПС, оформлення і реалізації їх результатів, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 19.11.2020 № 655 (із змінами; далі Порядок № 655);

- не зазначені акті тематичної перевірки № 2/99-00-14-03-22 від 27.10.2022 /а.с.65-98/, мети перевірки та питань, що підлягали перевірці, що свідчить про порушення пункту 5.5 Порядку взаємодії комісій центрального та регіонального рівнів, структурних підрозділів ДПС, головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.05.2020 № 204 (далі Порядок № 204).

Протиправна підстава не може породжувати законний результат. Тож, рішення прийняті суб`єктом владних повноважень повинні засновуватись на легітимній підставі. Одним із наслідків тематичної перевірки є рішення у формі наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 21.11.2022 № 469 Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 /а.с.56, 57/. Відтак, на думку позивача, останній не може створювати юридичних наслідків, прийнятий не на підставі, що передбачена законом.

Протиправність наслідків дисциплінарного провадження, на думку позивача, полягає в недоведеності за результатами дисциплінарного провадження складу дисциплінарного проступку в його діях, зокрема, такого обов`язкового його елементу, як об`єктивна сторона.

Так, стаття 8 Закону України Про державну службу називається Основні обов`язки державного службовця частина 1 якої складається із 13 пунктів, що містять невичерпний перелік обов`язків державного службовця. Відповідач указуючи на порушення позивачем статті 8 цього Закону має своїм обов`язком конкретизувати, які дії становлять об`єктивну сторону дисциплінарного проступку.

Аналогічно, відповідач, указуючи про порушення позивачем пункту 4.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 № 52 (в редакції наказу Державної податкової служби України від 23.06.2021 № 635) (далі Правила № 52), не вказує, які із перерахованих у даному пункті обов`язків позивачем порушені.

Позивач наголошував на тому, пункт 3.6 Порядку № 204 необхідно розглядати в посутнісному зв`язку із внутрішніми організаційно-розпорядчими документами, що визначають завдання та функції конкретних структурних підрозділів ГУ ДПС у Тернопільській області, а також права та обов`язки працівників, в тому числі позивача, як начальника управління правового забезпечення. У зв`язку із чим, позивач виснував, що пункт 3.6 Порядку № 204 свідчить, що секретар комісії отримує від структурних підрозділів не будь-яку узагальнену інформацію щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а виключно за переліком, що наведений в пункті 3.6, та таку, яка кореспондує завданням та функціям, які покладаються на структурний підрозділ.

У той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).

Порядок № 1165 є підзаконним актом у сфері оподаткування, який покликаний, на виконання вимог статті 201 Податкового кодексу України /далі - ПК/, врегулювати правовий алгоритм зупинення реєстрації податкових накладних. Додатком 1 до Порядку № 1165, визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість. Відповідність платника податків одному із названих критеріїв ризиковості платника ПДВ має наслідком зупинення реєстрації податкових накладних. Питання про відповідність або невідповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість розглядається комісією регіонального рівня, про що приймається рішення.

Отож, на переконання позивача, обов`язок структурного підрозділу подати на кожне засідання комісії регіонального рівня інформацію про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податків на додану вартість (Додаток 1 до Порядку № 1165) суперечить самій сутності такої процедури, що визначена Порядком № 1165. Оскільки, не кожен платник податків повинен відповідати критеріям ризиковості, а відтак, не в кожного структурного підрозділу, і не в кожному із випадків (на кожне засідання комісії), така інформація повинна бути в наявності.

У зв`язку із наведеним, позивач просив визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Тернопільській області від 16.12.2022 № 10-дс.

Крім того, вважає, що у зв`язку із протиправним рішенням відповідача про притягнення дисциплінарної відповідальності йому заподіяно шкоду: (1) моральну, яка полягала в спричиненні душевних страждань та приниженні його ділової репутації та (2) матеріальну, яка полягала у невстановлені йому надбавки в грудні 2022 року, з огляду на притягнення до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на це, просив стягнути з відповідача, в якості відшкодування заподіяної йому шкоди, 46171,53 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, покликаючись на те, що за результатами тематичної перевірки /а.с.65-98/, встановлено, що управління правового забезпечення не надало інформації про відповідність платника податків, Товариства з обмеженою відповідальністю «СОККЕРЛАЙФ», критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Наведене, свідчить про порушення начальником управління ОСОБА_1 приписів пункту 3.6 Порядку № 204, що має наслідком порушенням вимог статті 8 Закону України Про державну службу та пункту 4.1 Правил № 52. У зв`язку із чим ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України Про державну службу та накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.

Оскільки під час вчинення дій та прийняття рішень відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, то підстав для відшкодування ОСОБА_1 заподіяної йому шкоди не має.

Процесуальні дії (рішення) у справі, заяви та клопотання сторін.

27.12.2022 позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 500/4690/22 між суддями, визначено головуючого суддю у справі Баб`юка П.М. /а.с.103/.

Ухвалою суду від 02.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників /а.с.104/.

17.01.2022 позивачем подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження /а.с.107, 108/.

Ухвалою суду від 23.01.2023 клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено. Призначено підготовче судове засідання у справі на 10:30 год. 07.02.2023 /а.с.109,110/.

24.01.2023 відповідачем подано відзив на позов /а.с.112-130/.

06.02.2023 ДПС подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів /а.с.131, 132/.

Ухвалою суду від 06.02.2023 клопотання ДПС повернуто без розгляду /а.с.137/.

07.02.2023 відповідачем подано заяву, в якій повідомлено, що представництво інтересів ГУ ДПС у Тернопільській області здійснюватиметься працівником апарату ДПС. У зв`язку із неможливістю забезпечити його участь в даному судовому засідання відповідач просив розгляд справи відкласти /а.с.140/.

Ухвалою суду від 07.02.2023 підготовче судове засідання, яке призначалось на 10:30 год. 07.02.2023 відкладено до 11:00 год. 07.02.2023 /а.с.143/.

07.02.2023 відповідачем подано клопотання про проведення судового засідання 07.02.2023 о 10:30 год. в режимі відеоконференції /а.с.146,147/.

13.02.2023 відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи копію матеріалів дисциплінарної справи № 5 /а.с.153-207/.

28.02.2023 позивачем подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів /а.с.208/.

Ухвалою суду від 01.03.2023 підготовче судове засідання відкладено до 10:30 год. 14.03.2023 відкладено /а.с.209/.

10.03.2023 ДПС надіслала заяву про вступ у справу представника ОСОБА_2 , проведення судового засідання в режимі відеоконференції /а.с.212, 213/.

Ухвалою суду від 13.03.2023 заяву ДПС задоволено. Вирішено провести судове засідання, яке призначалось на 10:30 год. 14.03.2023 в режимі відеоконференції /а.с.215/.

14.03.2023 позивач подав клопотання, в якому просив витребувати в ГУ ДПС у Тернопільській області належним чином засвідченні копії: подання про встановлення надбавки за інтенсивність праці для керівників самостійних структурних підрозділів, координацію роботи яких згідно з розподілом обов`язків здійснює начальник ГУ ДПС у Тернопільській області за грудень 2022 року; подання про встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи для керівників самостійних структурних підрозділів, координацію роботи яких згідно з розподілом обов`язків здійснює начальник ГУ ДПС у Тернопільській області за грудень 2022 року; подання про преміювання керівників самостійних структурних підрозділів, які відповідно до розподілу обов`язків безпосередньо підпорядковуються начальнику ГУ ДПС у Тернопільській області; наказу ГУ ДПС у Тернопільській області про преміювання працівників за грудень 2022 року з Додатком 1; наказу ГУ ДПС у Тернопільській області про встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи працівникам за грудень 2022 року з Додатком 1 /а.с. 218, 219/.

Підготовче судове засідання.

14.03.2023 о 10:30 год. відбулось підготовче судове засідання. В підготовчому засіданні взяли участь сторони позивач та представник відповідача Бонка Р.М., який брав участь в судовому засідання в режимі відеконференції поза межами приміщення суду.

В підготовчому судовому засідання судом розглянуто клопотання позивача від 14.03.2023 про витребування доказів /а.с.218, 219/.

Протокольною ухвалою суду клопотання позивача задоволено. Зобов`язано представника відповідача в наступне підготовче судове засідання, яке відбудеться 28.03.2023 об 11:00 надати належним чином засвідчені копії наступних документів, які вказані у клопотанні /а.с.218, 219/.

У зв`язку із чим підготовче судове засідання відкладено /а.с.221, 222/.

21.03.2023 позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог. Позивач просив зменшити розмір позовних вимог, в частині залишення без розгляду позовної вимоги щодо відшкодування шкоди заподіяної наказом Головного управління ДПС у Тернопільській області від 16 грудня 2022 року № 10-дс Про притягнення до дисціплінарної відповідальності ОСОБА_1 в розмірі 46171,53 грн з врахуванням індексації, шляхом її стягнення з рахунків Головного управління ДПС у Тернопільській області на мою користь /а.с.233,234/.

28.03.2023 об 11:00 відбулось підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні взяли участь сторони позивач та представник відповідача Бонка Р.М. (в режимі відеоконференції).

У підготовчому судовому засіданні судом прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог /а.с.233, 234/.

Таким чином, суд продовжив розгляд справи з наступними позовними вимогами:

- Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Тернопільській області від 16 грудня 2022 року № 10-дс Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ".

Після завершення з`ясування питань, які передбачених частиною 2 статті 180 Кодексу адміністративного судочинства України /далі - КАС/, суд протокольною ухвалою закрив підготовче судове засідання і призначив справу до судового розгляду по суті на 05.04.2023 о 10:30 год /а.с.235,236/.

Судовий розгляд по суті.

05.04.2023 о 10:30 год. відбувся судовий розгляд справи по суті. В судовому розгляді справи по суті взяли участь сторони позивач та представник відповідача Бонка Р.М. (в режимі відеоконференції).

В судовому засіданні позивач позов підтримав, а представник відповідача проти задоволення позову заперечив посилаючись на мотиви, які викладенні у заявах по суті.

Заслухавши вступне слово учасників справи, суд, за згодою сторін (позивача та представника відповідача) вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження, про що постановив протокольну ухвалу /а.с.238,239/.

05.04.2023 позивач подав до суду заяву, в якій просив суду продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження /а.с.240/.

05.04.2023 представником відповідача, через систему Електронний суд подано заяву про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження в якій просив відмовити у задоволенні позову /а.с.241/.

Відповідно до частини 3 статті 192 КАС, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів.

Обставини встановлені судом.

(1) Щодо правового статусу позивача (місця роботи, посади яку обіймає його прав та обов`язків, як посадової особи).

ОСОБА_1 працює в органах ДПС з 09.12.1993. За час роботи обіймав різні посади в ДПІ м. Тернополя, Тернопільській ОДПІ, ГУ Міндоходів у Тернопільській області, ГУ ДФС у Тернопільській області, ГУ ДПС у Тернопільській області.

Наказом ГУ ДПС у Тернопільській області від 14.06.2022 № 72-о, ОСОБА_1 призначено на посаду начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Тернопільській області.

ОСОБА_1 є державним службовцем категорії Б (абзац 4 пункту 2 частини 2 статті 6 Закону України Про державну службу). ОСОБА_1 присвоєно 5 ранг державного службовця.

Із посадової інструкції державного службовця категорії «Б» - начальника управління правового забезпечення, затвердженої начальником ГУ ДПС у Тернопільській області 14.06.2022 Михайлом Яциною, вбачається наступне (далі Посадова інструкція) /а.с.38,39/.

ОСОБА_1 ознайомлений із Посадовою інструкцією 14.06.2022, про що свідчить його власноручний підпис.

Метою посади (начальник управління правового забезпечення) є забезпечення представництва та супроводження справ у судах; організація та ведення позовної роботи, спрямованої на забезпечення надходження податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів; участь у формуванні реалізації правової політики ГУ ДПС (пункт 2 Посадової інструкції).

До основних посадових обов`язків начальника управління правового забезпечення (Олексюка Р.З.) відноситься: здійснення керівництва діяльністю та організація роботи управління правового забезпечення відповідно до Регламенту ГУ ДПС та положення про структурний підрозділ; забезпечення контролю за дотриманням законності ГУ ДПС при виконанні завдань і функцій, покладених чинним законодавством; здійснення внутрішнього контролю в управлінні; організація представництва в установленому законодавством порядку інтересів ДПС, ГУ ДПС, їх посадових осіб та інших органах під час розгляду спорів; участь у разі необхідності, у межах компетенції у супроводженні судових справах та у судових засіданнях, підготовка необхідних документів; моніторинг інформації про стан розгляду справ у судах, формування інформаційно-аналітичних матеріалів; здійснення інформаційного супроводження претензійно-позовної роботи в органах ДПС за допомогою підсистеми АІС «Суди» ІС «Податковий блок»; супроводження податкових перевірок платників податків, розгляд проектів актів перевірок та податкових-повідомлень рішень; взаємодія із судовими органами та органами виконавчої влади з метою формування єдиною позиції з митних і податкових спорів, пов`язаних із адмініструванням єдиного внеску; оцінка результатів роботи, ділових якостей працівників при виконанні покладених на структурний підрозділ завдань (пункт 3 Посадової інструкції).

Пунктом 4 Посадової інструкції перераховані права державного службовця (стаття 7 Закону України «Про державну службу»). Крім інших, начальник управління має право на забезпечення прав, передбачених Законом України «Про державну службу».

Наказом від 16.06.2022 № 153 «Про затвердження Положення про управління правового забезпечення», затверджено Положення про управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі Положення про управління) /а.с.40/.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про управління, основними завданнями управління є: забезпечення контролю за дотриманням законності в діяльності ГУ при виконанні завдань і функцій, покладених чинним законодавством; організація та участь у забезпеченні реалізації державної правової політики у сфері податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС; організація та ведення позовної роботи, забезпечення в установленому порядку представлення інтересів ДПС в судах та інших органах; підготовка пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства, участь в розробці проектів нормативно-правових актів /а.с.41-52/.

(2) Щодо обставин, встановлених за результатами тематичної перевірки, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 , а згодом притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у виді догани.

Наказом Державної податкової служби України від 27.09.2022 № 683 «Про проведення тематичної перевірки» призначено проведення тематичної перевірки ГУ ДПС у Тернопільській області.

Підставою для проведення тематичної перевірки слугувала інформація, яка надійшла листом Тернопільської обласної прокуратури від 05.09.2022 № 22/3-126вих-22 (вх. ДПС від 12.09.2022 № 60153/5) про те, що 30.08.2022 близько 20:00 год. у м. Тернополі співробітниками ТУ ДБР, розташованого у м. Львів, у ході розслідування кримінального провадження № 62022140140000050, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.08.2022 за правовою кваліфікацією частина 3 статті 368, частина 2 статті 345 Кримінального кодексу України, в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України затримано заступника начальника ГУ ДПС у Тернопільській області, під час отримання неправомірної винагороди від посередника, який діяв в інтересах ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» щодо виключення товариства з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, та уникненню в майбутньому перепон у веденні господарської діяльності.

Таким чином, з указаних підстав у ГУ ДПС у Тернопільській області проведено тематичну перевірку, зокрема в частині дотримання процедури та наявності правових підстав віднесення ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платників податку на додану вартість.

Обставини, які зафіксовані під час проведення тематичної перевірки зафіксовані в акті тематичної перевірки ДПС від 27.10.2022 № 2/99-00-14-03-22 (далі Акт тематичної перевірки) /а.с.65-99/.

Із Акту тематичної перевірки вбачається, що на підставі доповідної записки відділу прогнозу, аналізу, звітів, моніторингу операцій, ризиків та роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Тернопільській області від 02.06.2022 № 19-0018-04-05/132 комісії регіонального рівня запропоновано розглянути питання відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податків ТОВ «СОККЕРЛАЙФ».

В подальшому, відповідно до доповідної записки секретаря комісії від 02.06.2022 № 19-00-18-04/130, від деяких структурних підрозділів ГУ ДПС у Тернопільській області, зокрема, управління правової роботи не надано узагальнену інформацію щодо відповідності ТОВ «СОККЕРЛАЙФ», критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Таким чином, начальником управління правової роботи не забезпечено дотримання вимог пункту 3.6 Порядку № 204 (на переконання автора доповідної записки).

02.06.2022 відбулось засідання комісії на якому був відсутній Олексюк Р.З. (начальник управління правової роботи). Відповідно до наказу начальника ГУ ДПС у Тернопільській області від 18.05.2022 № 162-в «Про надання відпустки ОСОБА_1 », позивач з 30 травня 2022 року по 14 червня 2022 року перебував у відпустці /а.с.164/.

За результатами засідання комісії прийнято рішення про відповідність платника податків, ТОВ «СОККЕРЛАЙФ», критеріям ризиковості податків, відповідно до пункту 8 Додатку 1 до Порядку № 1165 Критерії ризиковості платника податків на додану вартість.

Під час проведення тематичної перевірки проаналізовано фінансово-господарську діяльність ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» та аргументи, які наводились у службовій записці відділу прогнозу, аналізу, звітності, моніторингу операцій, ризиків та роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Тернопільській області від 02.06.2022 № 19-00-18-04-05/132 і зрештою, стали підставою для віднесення платника податків до ризикових платників ПДВ відповідно до пункту 8 Додатку 1 до Порядку № 1165. Як наслідок, зроблено висновок, що інформація, яка зазначена в даній службовій записці не містить ознак ризикових операцій ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» відповідно до пункту 8 Додатку 1 до Порядку № 1165.

В подальшому, 08.07.2022 ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» подано повідомлення № 1 та копії документів щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості платника ПДВ.

19.07.2022 секретар комісії доповідною запискою № 19-00-18-02/231 повідомила, що крім інших, від управління правової роботи не отримано узагальнену інформацію щодо відповідності платника податків, ТОВ «СОККЕРЛАЙФ», критеріям ризиковості. У зв`язку із чим, автором доповідної записки зроблено висновок, що начальником управління правової роботи Олексюком Р.З. не дотримано вимог пункту 3.6 Порядку № 204.

19.07.2022 відбулось засідання регіональної комісії з метою розгляду поданого ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» повідомлення та копій доданих документів, для вирішення питання про виключення платника податків із ризикових, згідно з пунктом 8 Додатком 1 до Порядку № 1165.

В засіданні комісії взяли участь: голова комісії Бабій Сергій (заступник начальника ГУ ДПС у Тернопільській області); заступник голови комісії Горошко Валерій (заступник начальника управління начальник відділу моніторингу операцій та ризиків, роботи з ризиками); члени комісії: Кривик Людмила (заступник начальника управління начальник відділу планових перевірок); Васильків Олександр (начальник відділу запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом); Вусата Вікторія (головний інспектор відділу прогнозу, аналізу та звітності); секретар комісії Паламар Світлана (заступник начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності, моніторингу операцій, ризиків та роботи з ризиками).

Під час засідання комісії 24.08.2022 ОСОБА_1 був відсутній.

За результатами розгляду документів комісією вирішено залишити діючим запис про відповідність ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості платника податків, передбаченим пунктом 8 Додатку 1 до Порядку № 1165.

24.08.2022 ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» подано повідомлення № 2 та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. До даного повідомлення платником долучено копії документів у кількості 43 додатків (167).

30.08.2022 секретар комісії доповідною запискою № 19-00-18-01/191 повідомила, що крім інших, від управління правової роботи не отримано узагальнену інформацію щодо відповідності платника податків, ТОВ «СОККЕРЛАЙФ», критеріям ризиковості. У зв`язку із чим, автором доповідної записки зроблено висновок, що начальником управління правової роботи Олексюком Р.З. не дотримано вимог пункту 3.6 Порядку № 204.

30.08.2022 відбулось засідання регіональної комісії з метою розгляду поданого ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» повідомлення та копій доданих документів, для вирішення питання про виключення платника податків із ризикових, згідно з пунктом 8 Додатком 1 до Порядку № 1165.

В засіданні комісії взяли участь: голова комісії Бабій Сергій (заступник начальника ГУ ДПС у Тернопільській області); заступник голови комісії Волошинович Наталія (начальник управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків); члени комісії: Горошко Валерій (заступник начальника управління начальник відділу моніторингу операцій та ризиків, роботи з ризиками); Притула Віктор (начальник управління податкового аудиту); Захарко Леся (заступник начальника управління начальник відділу розгляду звернень платників податків, інформаційно-аналітичного забезпечення та опрацювання податкових ризиків); Кривик Людмила (заступник начальника управління начальник відділу податкових перевірок); Стецько Наталія (начальник управління оподаткування юридичних осіб); Матвійчук Юрій (заступник начальника управління - начальник відділу планових та перевірок оподаткування фізичних осіб); Книгницький Василь (заступник начальника відділу запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом); Олексюк Ростислав (начальник управління правового забезпечення); Шандурська Ірина (головний державний інспектор відділу з питань запобігання та виявлення корупції); секретар комісії Паламар Світлана (заступник начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності, моніторингу операцій, ризиків та роботи з ризиками).

За результатами розгляду питання комісією прийнято рішення про невідповідність ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості платника податків.

Як установлено за результатами тематичної перевірки, що одним із основних аргументів прийняття рішень щодо відповідності Критеріям ризиковості ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» на комісії 02.06.2022 та 19.07.2022 було наявність взаємовідносин із ризиковим контрагентом ТОВ «ПРЕМІУМ ШИНА» у 2020 році, зокрема придбання автомобільних шин.

Втім, у службовій записці відділу прогнозу, аналізу, звітності, моніторингу операцій, ризиків та роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків від 30.08.2022 № 19-00-18-02/336 інформація щодо наявності взаємовідносин із ризиковим контрагентом ТОВ «ПРЕМІУМ ШИНА» відсутня.

За результатами тематичної перевірки, встановлено порушення вимог статті 8 Закону України «Про державну службу», пункту 3.6 Порядку № 204 та пунктів 3.5 та 4.1 Правил № 52, зокрема, начальником управління правової роботи ОСОБА_1 /а.с.65-99/.

(3) Щодо порушення дисциплінарного провадження, його проведення та застосування заходу стягнення.

Виконуючий обов`язки директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Євгеній Говійко та керівник робочої групи головний державний інспектор відділу контролю за дотриманням антикорупційного законодавства Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Артем Андрушко, звернулись із доповідною запискою від 10.11.2022 № 875/99-00-14-03-13 від 10.11.2022 на адресу в.о. голови ДПС України Тетяни Корнієнко, в якій за наслідками проведеної тематичної перевірки ГУ ДПС у Тернопільській області, внесено пропозицію щодо прийняття управлінського рішення про необхідність доручення в.о. начальника ГУ ДПС у Тернопільській області Цвігуну Руслана, на підставі статей 64-69 Закону України «Про державну службу» для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку розглянути питання щодо ініціювання перед Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Тернопільській області порушення дисциплінарного провадження, зокрема, стосовно начальника управління правової роботи ОСОБА_1 /а.с.60-64/.

В.о. голови ДПС письмовим дорученням від 16.11.2022 № 156-д (14), адресованим в.о. начальнику ГУ ДПС у Тернопільській області Цвігуну Руслану на підставі статей 64-69 Закону України «Про держану службу», для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку розглянути питання щодо ініціювання перед Дисциплінарною комісією з дисциплінарних справ ГУ ДПС у Тернопільській області порушення дисциплінарного провадження, зокрема, стосовно начальника управління правової роботи ГУ ДПС у Тернопільській області ОСОБА_1 за порушення стаття 8 Закону України «Про державну службу», пункту 3.6 Порядку № 204, пункту 4.1 Правил № 52 /а.с. 58,59/.

Наказом від 21.11.2022 № 469 Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 , відповідно до частини першої статті 68 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-УІІІ «Про державну службу» (із змінами та доповненнями), на виконання вимог пункту 1 доручення В.о. голови ДПС Кірієнко Тетяни від 16.11.2022 № 156-д до доповідної записки Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС від 10.11.2022 №875/99-00-14-03-13, порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС) ОСОБА_1 (в тому числі й за час перебування на посаді начальника управління супроводження судових справ) за порушення вимог статті 8 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (із змінами), пункту 3.6 Порядку взаємодії комісій центрального та регіонального рівнів, структурних підрозділів ДПС, головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС, затвердженого наказом ДПС від 12.05.2020 № 204 (зі змінами), та пункту 4.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС від 02.09.2019 №52 (зі змінами), зокрема не надання секретарю Комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних узагальненої інформації стосовно ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 43610133) щодо відповідності платника критеріям ризиковості перед проведенням засідання Комісії регіонального рівня /а.с.56, 57/.

21.11.2022 відбулось засідання дисциплінарної комісії. На порядок денний засідання виносились питання: 1. Про обрання голови та секретаря дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи, порушеної наказом ГУ ДПС від 21.11.2022 № 469, стосовно начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС ОСОБА_1 . 2. Про початок розгляду та початок формування дисциплінарної справи стосовно начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС ОСОБА_1 .

За результатами засідання складено протокол № 9 /а.с.183-185/.

01.12.2022 ОСОБА_1 надано пояснення дисциплінарній комісії, в яких він звернув увагу, що стаття 8 Закону України Про державну службу називається Основні обов`язки державного службовця частина 1 якої складається із 13 пунктів, що містять невичерпний перелік обов`язків державного службовця. Відповідач указуючи на порушення позивачем статті 8 цього Закону має своїм обов`язком конкретизувати, які дії становлять об`єктивну сторону дисциплінарного проступку.

Крім того, вказуючи в Акті тематичної перевірки про порушенням ним пункту 4.1 Правил № 52 не вказується, які із перерахованих у даному пункті обов`язків ним порушені.

Позивач у поясненнях дисциплінарної комісії, наголошував на тому, пункт 3.6 Порядку № 204 необхідно розглядати в посутнісному зв`язку із внутрішніми організаційно-розпорядчими документами, що визначають завдання та функції конкретних структурних підрозділів ГУ ДПС у Тернопільській області, а також права та обов`язки працівників, в тому числі позивача, як начальника управління правового забезпечення. У зв`язку із чим, пункт 3.6 Порядку № 204 свідчить, що секретар комісії отримує від структурних підрозділів не будь-яку узагальнену інформацію щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а виключно за переліком, що наведений в пункті 3.6, та таку, яка кореспондує завданням та функціям, які покладаються на структурний підрозділ.

У той же час, Порядок № 1165 є підзаконним актом у сфері оподаткування, який покликаний, на виконання вимог статті 201 ПК, врегулювати правовий алгоритм зупинення реєстрації податкових накладних. Додатком 1 до Порядку № 1165, визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість. Відповідність платника податків одному із названих критеріїв ризиковості платника ПДВ має наслідком зупинення реєстрації податкових накладних. Питання про відповідність або невідповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість розглядається комісією регіонального рівня, про що приймається рішення.

Отож, на переконання позивача, обов`язок структурного підрозділу подати на кожне засідання комісії регіонального рівня інформацію про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податків на додану вартість (Додаток 1 до Порядку № 1165) суперечить самій сутності такої процедури, що визначена Порядком № 1165. Оскільки, не кожен платник податків повинен відповідати критеріям ризиковості, а відтак, не в кожного структурного підрозділу, і не в кожному із випадків (на кожне засідання комісії), така інформація повинна бути в наявності.

Підсумовуючи ОСОБА_1 у наданих поясненнях виснував, що Акт тематичної перевірки не містить доказів щодо вчинення ним дисциплінарного проступку, який визначений статтею 65 Закону України «Про державну службу» /а.с.168-173/.

01.12.2022 в.о. начальника ГУ ДПС у Тернопільській області Русланом Цвігуном (безпосередній керівник Олексюка Р.З.) надано пояснення дисциплінарній комісії. ОСОБА_3 пояснив, що ним ініційоване дисциплінарне провадження на виконання доручення в.о. голови ДПС від 16.11.2022 156-д(14) до доповідної записки від 10.11.2022 № 875/99-00-14-03-3 та враховуючи Акт тематичної перевірки. Будь-яких обставин, щодо можливого вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку не повідомив. Утім, наголосив на тому, що з червня 2022 року та по серпень 2022 року не був безпосереднім керівником ОСОБА_1 /а.с.168/.

В.о начальника ГУ ДПС у Тернопільській області ОСОБА_4 надано характеристику на начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Тернопільській області, яку приєднано до матеріалів дисциплінарного провадження. Відповідно до наданої характеристики, ОСОБА_1 характеризується виключно позитивно, раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувався /а.с.173/.

06.12.2022 відбулось засідання дисциплінарної комісії, на якому ОСОБА_1 надав пояснення, які за своїм змістом аналогічні письмовим поясненням /а.с.168-173/.

Про результати засідання складено протокол № 10 /а.с.158-161/.

08.12.2022 відбулось засідання комісії, на якому дисциплінарна комісія вирішила:

1.1. Врахувати пояснення начальника управління правового забезпечення ОСОБА_1 , в частині того, що у період з 30.05.2022 по 13.06.2022 він перебував у відпустці згідно з наказом ГУ ДПС від 18.05.2022 № 162-в та відповідно не міг забезпечити дотримання вимог пункту 3.6 Порядку щодо надання узагальненої інформації щодо відповідності ТОВ СОККЕРЛАЙФ критеріям ризиковості до проведення засідання Комісії ГУ ДПС 02.06.2022.

1.2. Визнати наявність в діях начальника управління правового забезпечення ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону, зокрема невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, за який відповідно до статті 66 Закону, передбачено застосування дисциплінарного стягнення у виді догани.

1.3. Відповідно до частини 10 статті 69 та частини 4 статті 73 Закону та Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039 (із змінами), підготувати подання начальнику ГУ ДПС про притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді догани начальника управління правового забезпечення ОСОБА_1 за порушення вимог статті 8 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (із змінами), пункту 3.6 Порядку взаємодії комісій центрального та регіонального рівнів, структурних підрозділів ДПС, головних управлінь ДПС в областях м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС, затвердженого наказом ДПС від 12.05.2020 № 204 (із змінами) та пункту 4.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС від 02.09.2019 № 52 (зі змінами), зокрема не надання секретарю Комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних узагальненої інформації стосовно ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 43610133) щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості перед проведення засідання Комісії регіонального рівням…».

09.12.2022 підготовлено подання про притягнення начальника управління правового забезпечення до дисциплінарної відповідальності. В поданні сказано, що дисциплінарний проступок кваліфікується за пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», за який відповідно до пункту 3 частини 1 статті 66 цього Закону, передбачено застосування дисциплінарного стягнення у виді догани.

Подання містить пояснення ОСОБА_1 , які аналогічні тим, які надавались письмо дисциплінарній комісії /а.с.168-173/.

На завершення в подані зазначено, що Беручи до уваги характер вчиненого дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, пом`якшуючі обставини, дисциплінарна комісія керуючись вимогами Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1039 (із змінами) рекомендує:

оголосити догану начальнику управління правового забезпечення ГУ ДПС ОСОБА_5 за порушення вимог статті 8 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (із змінами), пункту 3.6 Порядку та пункту 4.1 Правил, зокрема за не надання секретарю Комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних узагальненої інформації стосовно ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 43610133) щодо відповідності платника критеріям ризиковості перед проведення засідання Комісії регіонального рівня /а.с.155,156/.

14.12.2022 ОСОБА_1 надано письмові пояснення начальнику ГУ ДПС у Тернопільській області, в яких навів мотиви, що згадувались в раніше наданих письмових поясненнях дисциплінарній комісії /а.с.168-173/, а також просив за наслідками розгляду подання дисциплінарної комісії не застосовувати до нього дисциплінарне стягнення /а.с.19-23/.

Відповідно до наказу від 16.12.2022 № 10-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » /а.с.16,17/, «… на підставі статей 65, 66, 77 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», із змінами та доповненнями, оголошено догано начальнику управління правового забезпечення ГУ ДПС Олексюку Ростиславу за порушення вимог статті 8 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (із змінами), пункту 3.6 Порядку взаємодії комісій центрального та регіонального рівнів, структурних підрозділів ДПС, головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС, затвердженого наказом ДПС від 12.05.2020 № 204 (зі змінами), та пункту 4.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС від 02.09.2019 № 52 (зі змінами), зокрема за не надання секретарю Комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних узагальненої інформації стосовно ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 43610133) щодо відповідності платника критеріям ризиковості перед проведення засідання Комісії регіонального рівня».

Не погоджуючись із даним наказом ОСОБА_1 вирішив звернутись із даним позовом до окружного адміністративного суду.

Норми права, які застосовуються судом (в редакції, яка діяла станом на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі Закон № 889) визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Статтею 7 Закону № 889, визначено, що державний службовець має право на: 1) повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; 2) чітке визначення посадових обов`язків; 3) належні для роботи умови служби та їх матеріально-технічне забезпечення; 4) оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 5) відпустки, соціальне та пенсійне забезпечення відповідно до закону; 6) професійне навчання, зокрема за державні кошти, відповідно до потреб державного органу; 7) просування по службі з урахуванням професійної компетентності та сумлінного виконання своїх посадових обов`язків; 8) участь у професійних спілках з метою захисту своїх прав та інтересів; 9) участь у діяльності об`єднань громадян, крім політичних партій у випадках, передбачених цим Законом; 10) оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності; 11) захист від незаконного переслідування з боку державних органів та їх посадових осіб у разі повідомлення про факти порушення вимог цього Закону; 12) отримання від державних органів, підприємств, установ та організацій, органів місцевого самоврядування необхідної інформації з питань, що належать до його повноважень, у випадках, встановлених законом; 13) безперешкодне ознайомлення з документами про проходження ним державної служби, у тому числі висновками щодо результатів оцінювання його службової діяльності; 14) проведення службового розслідування за його вимогою з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Державні службовці також реалізують інші права, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Статтею 8 Закону № 889, передбачено, що державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов`язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відповідно до статті 64 Закону № 889, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Статтею 65 Закону № 889, передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

9-1) порушення вимог Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов`язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "А" або "Б";

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

За змістом частин 1 та 3 статті 66 Закону № 889, за вчинення дисциплінарного правопорушення, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 65 Закону № 899, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Частиною 1 статті 69 Закону № 889, визначено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Стаття 71 Закону № 889, передбачає, що Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі Порядок № 1039).

Пунктом 4 Порядку № 1039, визначено, що дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Пункт 7 Порядку № 1039, вказує, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1039, комісія, дисциплінарна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання здійснення дисциплінарних проваджень, і цим Порядком.

Пунктом 24 Порядку № 1039, визначено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Згідно із пунктом 25 Порядку № 1039, дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Пункт 34 Порядку № 1039, визначає, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:

чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;

чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;

чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;

чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;

який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Відповідно до пункту 35 Порядку № 1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії. Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.

Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).

Пропозиція (подання) складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.

У вступній частині зазначаються:

дата складення;

відомості щодо підстав для порушення дисциплінарного провадження;

прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, його посада, інші відомості, що мають значення для здійснення дисциплінарного провадження.

У мотивувальній частині зазначаються:

у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- факти, що підтверджують відсутність вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку із відповідним обґрунтуванням;

- заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду;

у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів;

- обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;

- ступінь вини державного службовця;

- характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків;

- відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби;

- заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.

У резолютивній частині зазначаються:

у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- прізвище, ім`я, по батькові державного службовця, висновок про відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку;

- пропозиція про закриття дисциплінарного провадження;

у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- вид дисциплінарного стягнення, рекомендованого до застосування, передбачений відповідною частиною статті 66 Закону, або обставини, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення.

Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в редакції, яка діяла станом час виникнення спірних правовідносин, далі Порядок № 1165).

Пунктами 6, 7 Порядку № 1165, передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Абзацом 2 пунктом 25 Порядку № 1165, визначено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Пунктом 27 Порядку № 1165, передбачено, що комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно із пунктами 33, 34 Порядку № 1165, голова комісії контролюючого органу організовує роботу комісії і відповідає за виконання покладених на неї завдань та функцій, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.

Голова комісії контролюючого органу: організовує роботу комісії та координує роботу її членів; головує на засіданнях комісії та визначає перелік питань, що підлягають розгляду; визначає функціональні обов`язки кожного члена комісії; відповідає за виконання покладених на комісію завдань та функцій; організовує підготовку документів щодо діяльності комісії; забезпечує надання аналітичної інформації; ініціює питання щодо зміни персонального складу комісії; забезпечує формування рішень за встановленою формою та надсилання їх платнику податку; забезпечує вирішення інших питань, що стосуються здійснення повноважень комісії.

Пунктом 36 Порядку № 1165, передбачено, що секретар комісії контролюючого органу забезпечує:

підготовку проектів письмових доручень голови комісії (або особи, яка виконує його обов`язки);

підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях;

оформлення протоколів засідань комісії;

збір та надсилання матеріалів членам комісії на визначену офіційну адресу електронної пошти для забезпечення телекомунікаційного зв`язку, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, з метою прийняття рішення;

ведення діловодства комісії;

подання голові комісії зведеної інформації про результати проведених засідань та прийнятих рішень.

У разі відсутності секретаря комісії його обов`язки виконує один із членів комісії, який обирається комісією.

За змістом пунктів 37, 38 Порядку № 1165, члени комісії контролюючого органу мають право: ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії, та брати участь у проведенні їх перевірки; переглядати всю інформацію про платників податку, наявну в ДПС; подавати пропозиції з питань, що розглядаються; викладати окрему думку, оформлену в письмовій формі; вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

Члени комісії контролюючого органу зобов`язані: особисто брати участь у роботі комісії; не розголошувати відомостей, що стали їм відомі у зв`язку з участю в роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; виконувати доручення голови комісії в межах, передбачених цим Порядком; брати участь у голосуванні.

Пунктом 8 Додатку 1 «Критерії ризиковості платника податку на додану вартість» до Порядку № 1165, визначено такий критерії ризиковості «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Мотивована оцінка суду.

Спір, який виник між сторонами стосується проходження публічної служби, зокрема, тієї її частини, що стосується порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності державного службовця.

Доводи сторін дають підстави виділити ряд спірних питань, які необхідно з`ясувати для вирішення спору по суті, зокрема:

1. Чи є відомості, що вказані Акті тематичної підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно позивача, та одночасно, чи є такі відомості підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача;

2. Чи наявний в діях позивача склад дисциплінарного проступку, передбаченого пункту 5 частини 2 статті 65 Закону № 889, що полягає в порушенні статті 8 Закону № 889, пункту 3.6 Порядку № 204 та пункту 4.1 Правил № 52, зокрема не надання секретарю комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних узагальненої інформації стосовно ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості перед проведенням засідання комісії регіонального рівня.

З`ясовуючи вказані питання суд виходить з такого.

Стаття 19 Основного Закону України означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Коли питання стосується дисциплінарної відповідальності публічного службовця (яким є позивач), то за наявності для того підстав, суб`єкт призначення державного службовця повинен перевірити, чи діяв той, під час виконання своїх посадових обов`язків відповідно до статті 19 Конституції України.

Порушуючи дисциплінарне провадження та приймаючи рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, суб`єкт призначення зобов`язаний слідувати вимогам статті 19 Конституції України, оскільки під час судової перевірки дій суб`єкта призначення, мірилом правомірності дій останнього є дотримання вказаної статті Основного Закону України.

Розглядаючи спори про визнання протиправними дій та рішень суб`єктів владних повноважень, суд, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України /далі - КАС/ має своїм обов`язком, перевірити, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статті 64, 65, 66, 69, 71 Закону № 889 та пункти 3, 4, 7 Порядку № 1039 дають підстави дійти висновку, що, оскільки підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним «дисциплінарного проступку», то в кожному випадку, коли суб`єкт призначення отримує інформацію про дії/бездіяльність державного службовця, що можуть мати ознаки дисциплінарного проступку, останній має своїм обов`язком порушити дисциплінарне провадження щодо державного службовця. Це пов`язується з тим, що виключно в ході дисциплінарного проходження встановлюється ступінь вини, характер і тяжкість вчиненого дисциплінарного проступку. Для виконання такого завдання утворюється дисциплінарна комісія. Прикметним є те, що суб`єкт призначення самостійно не наділений повноваженням здійснювати перевірку отриманої інформації, встановлення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.

Втім, порушення дисциплінарного провадження не означає констатацію факту вчинення дисциплінарного проступку, а свідчить про проведення перевірки дисциплінарною комісією дій (рішень) державного службовця щодо наявності ознак дисциплінарного проступку.

З огляду на це, в рішенні про порушення дисциплінарного провадження, яке приймає суб`єкт призначення, необхідно уникати передчасного звинувачення державного службовця у вчиненні дисциплінарного проступку.

Формулювання, які використовуються суб`єктом призначенням в рішенні про порушення дисциплінарного провадження, повинні з достатньою чіткістю відображати завдання стадії дисциплінарного провадження, на якій воно приймається.

Як свідчать оголошені вище обставини разом із письмовими доказами, які їх підтверджують, підставою для видання наказу від 21.11.2022 № 469 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » /а.с.56, 57/, послуговували Акт тематичної перевірки /а.с.65-99/, доповідна записка від 10.11.2022 № 875/99-00-14-03-13 /а.с.60-64/, доручення від 16.11.2022 № 156-д(14) /а.с.58,59/.

Тож, відповідач вірно виходив з того, що для перевірки отриманої інформації необхідно прийняти рішення про порушення дисциплінарного провадження.

Поряд з цим, суд, звертає увагу на неприпустимість формулювання, яке використав відповідач у розпорядчій частині наказу № 469. Зокрема, констатація факту порушення вимог законів України, підзаконних актів, організаційно-розпорядчих актів є неприпустимим, оскільки завданням стадії дисциплінарного провадження є «встановлення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного вчиненого проступку». На даній стадії, встановлюється склад дисциплінарного проступку та здійснюється його правова кваліфікація. В подальшому, коли дисциплінарна комісія дійде висновку про наявність в діях державного службовця ознак дисциплінарного проступку, а суб`єкт призначення визнає це можливим, на державного службовця може бути накладено стягнення «за порушення», які отримали відповідну правову кваліфікацію.

Передчасне звинувачення державного службовця «за порушення» норм права, які не отримали відповідної оцінки зі сторони дисциплінарної комісії та суб`єкта призначення, можуть викликати упереджене ставлення державного службовця до об`єктивності дисциплінарного провадження та підсумкового рішення суб`єкта призначення загалом.

Безумовно, наведені факти одноособово не можуть свідчити про протиправність дисциплінарного провадження та ставити під сумнів остаточне рішення, за умов законності процедури дисциплінарного провадження загалом, а також наявності складу дисциплінарного проступку в діях державного службовця.

Поряд з цим, суд не погоджується із доводами ОСОБА_1 про те, що не зазначенні в наказі ДПС від 27.09.2022 № 683 Про проведення тематичної перевірки предмета та завдань, які підлягали перевірці, а також відсутність в Акті тематичної перевірки мети перевірки, мають своїм наслідком незаконність проведення тематичної перевірки, а відтак, нівелюють правову підставу для прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження.

Так, рішення, які приймались (дії, які вчинялись) під час призначення та проведення тематичної перевірки не являються предметом даного судового провадження. Тому, суд не може оцінювати порядок призначення тематичної перевірки. Більше того, тематична перевірка призначалась не стосовно діяльності позивача, як посадової особи ГУ ДПС у Тернопільській області, а у зв`язку із внесенням відомостей до ЄДРДС стосовно колишнього заступника ГУ ДПС у Тернопільській області. В той же час, суб`єкт призначення, як під час прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження, так і під час застосування дисциплінарного стягнення стосовно позивача, не повинен бути пов`язаний результатами такої перевірки. Суб`єкт призначення повинен самостійно встановити обставини, які вказують на наявність або відсутність в діях державного службовця ознак дисциплінарного проступку. Головним завданням, яке постало керівником ГУ ДПС у Тернопільській області, це перевірити отриману інформацію шляхом ініціювання дисциплінарного провадження, що й було зроблено відповідачем у даному випадку.

Що стосується встановлення складу дисциплінарного проступку.

Дисциплінарний проступок це протиправна винна дія або бездіяльність чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина 1 статті 65 Закону № 889).

Поряд з цим, дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

У той же час, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.

Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом № 889, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації (див. пункти 42-44 постанови Верховного Суду від 02.02.2023 у справі № 140/8162/20, постанову Верховного Суду від 01.11.2022 у справі № 380/3045/21).

Оскільки, позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм (див. постанову Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 808/991/17).

Разом з тим, вирішуючи питання щодо невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків державним службовцем, слід в першу чергу виходити із того, що такі обов`язки, їх зміст і обсяг повинні бути визначені Законом та підзаконним нормативно-правовим актом. При цьому, в залежності від статусу посади державної служби, слід розрізняти види посадових обов`язків. Так, остання (найнижча) ланка посадової особи державної служби у відповідному підрозділі має менший обсяг і зміст обов`язків, в їх порівнянні із керівником державної служби такого підрозділу, в якого окрім виконання обов`язків, визначених законом, додатково наявні організаційно-розпорядчі функціональні права та обов`язки, як правило пов`язані із загальним керівництвом і контролем (див. пункти 39, 40 постанови Верховного Суду від 19.08.2021 у справі № 140/9314/20).

Остання правова позиція Верховного Суду випливає із змісту статті 19 Конституції України та обов`язку державного службовця, під час виконання своїх обов`язків, діяти згідно із її алгоритмом. Оскільки, під час дисциплінарного провадження, комісія має своїм обов`язком перевірити, чи дотримався державний службовець такого алгоритму дій у своїй поведінці.

Таким чином, державний службовець має беззастережно виконувати те, що написано в законах, підзаконних актах, організаційно-розпорядчих актах керівництва, письмових та протокольних дорученнях вище стоячого керівництва тощо.

Відповідач здійснив правову кваліфікацію дій начальника управління правового забезпечення ОСОБА_1 за пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону № 889, невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Так, відповідач указує, що позивачем порушено пункт 3.6 Порядку № 204, в якому зазначено, що Секретар комісії щодня, за дві години до початку засідання Комісії регіонального рівня отримує від структурних підрозділів головних управлінь/Офісу великих платників податків ДПС, працівники яких входять до складу Комісії регіонального рівня, узагальнену інформацію щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості (додаток 1 до Постанови):

платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;

платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;

платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами;

платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ);

платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Для правильного застосування пункту 3.6 Порядку № 204, суд убачає за необхідне розглянути питання порядку прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості.

Як указувалось вище, основоположним підзаконним актом, який регулює правовідносини, що виникають під час віднесення платників податків до категорії тих, що відповідають одному із критеріїв ризиковості платників ПДВ (Додаток 1 Порядку № 1165), врегулювано постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.

Посутнісній аналіз пунктів 6, 7, абзацу 2 пункту 25, пункту 27, 33-38 Порядку № 1165 дає підстави дійти висновку, що не кожен платник податку є таким, що відповідає критеріям ризиковості платника ПДВ.

Прийняття рішення про віднесення платника податків до ризикових, як і виключення із ризикових належить до виключних повноважень комісії регіонального рівня.

Комісія є колегіальним органом, який складається із голови, секретаря та членів, які посадовими особами ГУ ДПС.

Права та обов`язки голови, секретаря та членів комісії, серед іншого, визначаються Порядком № 1165 та внутрішніми організаційно-розпорядчими актами (положеннями про управління (відділи), посадовими інструкція, наказами (розпорядженнями).

Голова комісії має своїм обов`язком організувати роботу комісії, відповідає за виконання комісією відповідних завдань та функцій. У той же час, голова комісії, як заступник начальника ГУ ДПС наділений організаційно-розпорядчими повноваженнями стосовно інших членів комісії. Це означає, що крім обов`язків, він має широкий спектр прав, які реалізує з метою виконання поставлених перед ним завдань. Безумовно, що своїми правами останній повинен користуватись добросовісно, на підставі Конституції та законів України. Проте, головним вектором їх здійснення є виконання завдань та функції контролюючого органу.

Крім інших своїх повноважень, голова комісії визначає порядок денний засідання комісії.

Секретар комісії, крім іншого, готує матеріали на засідання комісії та оформляє протоколи засідання комісії.

Члени комісії мають право вносити пропозиції до порядку денного та подавати пропозиції з питань, що розглядаються, знайомитись із матеріалами. Що стосується обов`язків, то члени комісії, серед іншого, зобов`язані виконати доручення голови комісії.

Як убачається із викладеного, головною правовою фігурою комісії, є її голова. Останній наділений широким спектром повноважень, він організовує, координує та контролює як діяльність комісії загалом, так і кожного члена окремо.

Порядком № 1165 не передбачено "обов`язку" члена комісії (яким є позивач) подавати будь-які документи на засідання комісії. Такий обов`язок також відсутній у Положенні про управління правового забезпечення та посадовій інструкції позивача, які аналізувались вище.

Втім, це не означає, що такий обов`язок не може виникнути у зв`язку із наданим дорученням голови комісії.

Дисциплінарною комісією під час дисциплінарного провадження не здобуто інформації, що позивач не виконав доручення голови комісії про надання інформації про відповідність ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості платника ПДВ. Більше того, такої інформації не здобуто і під час тематичної перевірки.

Суд розглядаючи справу по суті не здобув доказів того, що позивачу надавалось доручення головою комісії про надання інформації про відповідність ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості платника ПДВ.

Крім того, аналізовані пункти 6 Порядку № 1165 вказують, що за результатами засідання комісії регіонального рівня може бути прийнято два рішення: 1) про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника ПДВ та включення платника до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості згідно із Додатком 1 до Порядку № 1165; 2) про невідповідність платника податків критеріям ризиковості платника ПДВ та виключення платника із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості згідно із Додатком 1 до Порядку № 1165.

Отже, покладення на члена комісії обов`язку надати інформацію виключно щодо відповідності платника критерія ризиковості платника податків … та встановлення відповідальності за ненадання (відсутність) такої інформації, є порушенням Порядку № 1165.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не мав установленого обов`язку надати інформацію про відповідність ТОВ СОККЕРЛАЙФ критеріям ризиковості платника ПДВ, які визначені Додатком 1 до Порядку № 1165, якщо така інформація була відсутня в управлінні правового забезпечення чи не була здобута у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на управління завдань.

Секретар комісії лише звітує голові комісії яка інформація надійшла і від яких структурних підрозділів, при цьому, думка секретаря про ніби то порушення членом комісії вимог пункту 3.6 Порядку № 204, якщо так інформація ним не подана, не заслуговує на увагу, оскільки, ним як не враховано можливість подання такої інформації так і не уповноважено останнього на прийняття таких висновків. Доповідна секретаря носить лише довідковий характер для голови та членів комісії про подану структурними підрозділами інформацію.

На підставі інформації секретаря, Комісія на засіданні, або голова комісії, вправі надати доручення відповідному члену комісії подати таку інформацію.

Разом з тим, судом не встановлено що Комісією чи головою комісії приймались будь-які рішення чи надавались доручення щодо цього, при цьому, що засідання відбувалось не одноразово.

Що стосується застосування пункту 3.6 Порядку № 204, то на переконання суду, його положення не спрямовані на порушення Порядку № 1165. Наведена ситуація, більше пов`язана із невірним застосуванням пункту 3.6 Порядку № 204 та розумінням його змісту, а головне наслідків, які за цим настають.

Безсумнівно, що рішення Уряду має вищу юридичну силу в порівнянні з Порядком № 204, а тому норми останнього повинні виконуватись та тлумачись в розрізі постанови КМУ від 19.12.2019 № 1165.

Позивач неодноразово звертав увагу безпосереднього керівника та дисциплінарну комісію на те, що Зі змісту пункту 3.6 Порядку № 204 видно, що узагальнена інформація має стосуватись саме наявності критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначених Додатком 1 до Постанови КМУ № 1165.

Тобто, у випадку наявності у структурного підрозділу інформації, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість такий підрозділ надає її на засідання комісії, а у випадку відсутності такої інформації обов`язку інформувати про відсутність немає.

Суд погоджується із даним твердженням позивача. Як керівник позивача, так і дисциплінарна комісія даної інформації до уваги не взяли, хоча позивач тричі надавав з цього приводу пояснення та кожного разу наголошував та даних обставинах.

У зв`язку із чим, суд дійшов висновку про те, що в діях позивача відсутнє порушення пункту 3.6 Порядку № 204.

Щодо порушень статті 8 Закону № 889 та пункту 4.1 Правил № 52, суд зазначає наступне.

Стаття 8 Закону № 889 називається Обов`язки державного службовця.

Суд наголошував вище на обов`язку встановити склад дисциплінарного проступку.

У поданні дисциплінарної комісії та наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності не конкретизовано, який обов`язок, передбачений статтею 8 Закону № 889 порушив ОСОБА_1 .

Так, порушення кожного із названих обов`язків в частині 1 статті 8 Закону №889 здатне утворити самостійний склад дисциплінарного проступку. Наприклад, порушення вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції (пункт 9 частини 1 статті 8), порушення обов`язку запобіганню виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби (пункт 10 частини 1 статті 8); неповага до державних символів України (пункт 4 частини 1 статті 8) тощо.

Аналогічним чином, викладене стосується пункту 4.1 Правил № 52, в якому вказується, що Працівники зобов`язані виконувати свої посадові обов`язки якнайкраще, чесно і неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських, політичних, релігійних організацій, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії (бездіяльність) та рішення).

Тож, суд наголошує, що ознаки, які відрізняють один вид дисциплінарного проступку від іншого, є вид обов`язків, невиконання яких становить об`єктивну сторону дисциплінарного проступку.

Зміст наказу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності свідчить про те, що відповідач дійшов висновку про порушення позивачем статті 8 Закону №889 та пункту 4.1 Правил №52 за фактом ненадання секретарю комісії узагальненої інформації стосовно ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» щодо відповідності платника критеріям ризиковості перед проведення засідання комісії регіонального рівня.

Відомостей про вчинення інших дій позивачем, які можуть свідчити про порушення вимог статті 8 Закону № 889 та пункту 4.1 Правил № 52, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності не містить.

Як указувалось вище, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень пункту 3.6 Порядку № 204.

Таким чином, за висновком суду, в діях позивача відсутні порушення вимог статті 8 Закону № 889, пункту 3.6 Порядку № 204 та пункту 4.1 Правил № 52.

Отже, наказ ГУ ДПС у Тернопільській області від 16.12.2022 № 10-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » прийнято: не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тобто з порушенням критеріїв, які передбачені частиною 2 статті 2 КАС.

У зв`язку із чим, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати у справі у виді сплаченого судового збору в сумі 992,40 грн, належить стягнути з Головного управління Державної податкової служби України в користь ОСОБА_1 (статті 132, 139, 143 КАС).

Керуючись статтями 2, 5, 12, 90, 132, 139, 143, 241-248, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області від 16.12.2022 № 10-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби України у Тернопільській області в користь ОСОБА_1 судові витрати у справі у виді сплаченого судового збору в сумі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 18 квітня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (місцезнаходження: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ 44143637).

Головуючий суддяБаб`юк П.М.