Справа № 420/19083/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року м. Одеса

У залі судових засідань № 18

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Донець В.Р.

за участю сторін:

представника позивача - Васильєва Ю.Ю.

представника відповідача- Супрун Д.В.

представника третьої особи - не з`явився

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД» до Одеської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митних декларацій, стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД» з позовною заявою до Одеської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001118, №UA500500/2022/001337, стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 91846,50 грн. в якості витрат понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД» через дії Одеської митниці, що виразились у прийнятті карток відмов в прийнятті митних декларацій №UA500500/2022/001118, №UA500500/2022/001337.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив, третій особі пояснень щодо суті спору.

Ухвалою від 16.02.2023 року суд перейшов до розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що дії відповідача з прийняття карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення при наявності всієї документації, що дає право на звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, є протиправними та такими, що призвели до збільшення витрат позивача на митне оформлення. Виявлені недоліки у поданій документації є надуманими, необґрунтованими і ніяким чином не впливають на право позивача на звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість. Крім того, у зв`язку із неправомірними діями відповідача, позивачем були понесені додаткові витрати на сплату послуг по договору №30112018-1 від 30.11.2018 року про транспортне експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні.

Представник відповідача в судове засідання з`явився. З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що Класифікатор ДК 021-2015 «Єдиний закупівельний словник», застосовується під час планування закупівлі, а саме для визначення предмета закупівлі. Відповідно до річного плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2022 рік від 04.08.2022 року № 267 визначено потреби в закупівлі, що відповідають коду національного класифікатора України ДК 021-2015 «Єдиний закупівельний словник» 34220000-5, а саме причепи напівпричепи та пересувні контейнери, що згідно з УКТ ЗЕД класифікується за кодом товару 8716, що підтверджується знімком екрана (скріншот). В митній декларації позивач зазначає код товару 8704 (моторні транспортні засоби для перевезення вантажів з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, дизелем, з повною масою транспортного засобу понад 20т, нові). Отже, можна робити висновок, що при складані річного плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення ДСНС не визначило предметом закупівлі на 2022 рік вантажний автомобіль бренду «ASTRA» отже, вантажівка була закуплена та ввозилась на територію України в якості окремого транспортного засобу. До Одеської митниці надійшла заява ТОВ «ТЕЛЕКАРД-ПРИЛАД» від 09.11.2022 № 0211/23 щодо ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту комплектувальних виробів для використання у виробництві товарі оборонного призначення, а саме: «вантажівка-шасі кабіна - 1 шт., бренд ASTRA для виготовлення продукції, пересувного пункту управління (мобільного).» За результатом розгляду наданих документів, було встановлено: що ТОВ «ТЕЛЕКАРД-ПРИЛАД» наданий наказ «Про внесення ТОВ «ТЕЛЕКАРД-ПРИЛАД» до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) від 01.11.2022 № 126-ДР. Проте, на сайті mspu.go.ua в розділі «Відомості про суб`єкти господарювання, що включені до реєстру» відсутні дані ТОВ. Технічний паспорт або інший документ заводу-виробника на кожний товар, який ввозиться на митну територію України ТОВ не був наданий. ТОВ «ТЕЛЕКАРД-ПРИЛАД» надано лист-зобов`язання від 02.11.2022 № 0211/22 в якому некоректно сформульовано необхідне зобов`язання. Проформа-інвойс №20230010 на вищезазначений товар складена 24.10.2022 року ще до видання наказу про внесення ТОВ до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів. Позивачем було заявлено у графі 36 номер 168000168, що означає звільнення позивача від сплати ввізного мита та податку на додану вартість. Проте, згідно Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезені товарів на митну територію України, кодом пільги 168, звільняються від сплати ввізного мита та податку на додану вартість складові (матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби), що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту для використання у виробництві продукції оборонного призначення, визначеної згідно з законом, якщо замовником такої продукції є державний замовник, визначений Кабінетом Міністрів України. На виконання вимог частини 2 статті 69 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів та поданих до митниці документів для підтвердження класифікації товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) № 22UA500500044506U4 від 01.12.2022 року, № 22UA50050004308 від 22.11.2022 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, що стали підставою відмови в митному оформленні про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі «Підстави відмови» карток відмови № UA500500/2022/001118 від 04.11.2022 року, №UA500500/2022/001337 від 01.12.2022 року. Відповідач також зазначив, що видача картки відмови митним органом не тягне за собою потреби в простої товарів, а зазначає про неточності в митній декларації, які не виправив декларант. Отже, немає причинно-наслідкового зв`язку між видачею картки відмови в митному оформленні №UA500500/2022/001118 та № UA500500/2022/001337 Одеською митницею та збитками, про які зазначає позивач, щодо санкцій за простій. На думку Одеської митниці у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/001118 від 04.11.2022 року, № UA500500/2022/001337 від 01.12.2022 року наведено достатнє обґрунтування причин та підстав такої відмови. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001118 від 04.11.2022 року, №UA500500/2022/001337 від 01.12.2022 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД».

Пояснень від третьої особи щодо суті спору до суду не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

31 серпня 2022 року між Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД» (постачальник), керуючись Законом України «Про оборонні закупівлі», постановами Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 року №363 «Питання оборонних закупівель», від 28.02.2008 року №169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (зі змінами), від 04.12.2019 року №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (зі змінами), наказом ДСНС з адміністративно-господарських питань від 04.08.2022 року №267 «Про деякі питання здійснення оборонних закупівель» укладений договір про закупівлю пересувного пункту управління (мобільного) №30, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити у власність замовнику згідно з ДК 021:2015 код 34220000-5 причепи, напівпричепи та пересувні контейнери (пересувний пункт управління (мобільний)) у відповідності з специфікацією та опису продукції (додаток 2), що є невід`ємною частиною договору, а замовник, як суб`єкт що бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки зобов`язується прийняти та оплатити продукцію на умовах цього договору (аркуші справи 30-32).

Відповідно до опису продукції пересувного пункту управління (додаток 2 до договору) до складу пересувного пункту управління (мобільного) повинні входити кузов змінного об`єму (контейнер) та транспортна база колісний автомобіль підвищеної прохідності. в якості транспортної бази повинен використовуватись новий. невживаний колісний автомобіль підвищеної з колісною формулою 6х4 або 6х6 у комплекті згідно із специфікаціями, технічними умовами, тощо (аркуші справи 33-38).

На виконання умов зазначеного договору для виготовлення пересувного пункту управління (мобільного) позивачем була здійснена закупівля транспортної бази колісного автомобіля у якості комплектувального виробу, зокрема, нову вантажівку бренду «ASTRA», модель HD9 64.42 12.9L DIESEL EURO3, номер шасі НОМЕР_1 , 2022 року виготовлення вартістю 88495 євро.

Листом №6701-5267/6720 від 02.11.2022 року Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області було погоджено позивачу використання вищезазначеного транспортного засобу в якості комплектувального виробу для виготовлення пересувного пункту управління (мобільного) (аркуш справи 43).

З метою митного оформлення вищезазначеного транспортного засобу за договором від 31.08.2022 року №30 позивачем до Одеської митниці було подано заяву від 02.11.2022 року №0211/23 щодо ввезення на митну територію України в митному режимі імпортної вантажівки «ASTRA» (аркуш справи 22).

04.11.2022 року позивачем була подана митна декларація №22UA500500040328U2, де у графі 36 зазначено номер 168000168, що згідно із класифікатором звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України означає звільнення позивача від сплати ввізного мита та податку на додану вартість у разі ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту для використання у виробництві товарів оборонного призначення, визначених згідно із п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» та якщо замовником таких товарів є державний замовник у сфері оборони (аркуш справи 47).

Разом з митною декларацією позивачем подані документи, які підтверджують вартість товару, зокрема, договір про перевезення №30 від 31.08.2022 року, рахунок-фактуру (інвойс) №20230010 від 24.10.2022 року, автотранспортну накладну б/н від 28.10.2022 року, декларацію про походження товару №20230010 від 24.10.2022 року, банківські платіжні документи, що стосуються товару №104 від 26.09.2022 року, №120 від 21.10.2022 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №41707 від 28.10.2022 року, доповнення до договору №1, №2 від 31.08.2022 року, договір (контракт) про перевезення №30112018-1 від 30.11.2018 року, інший документ, що використовується у міжнародній практиці замість договору (контракту) №RN/20220922/23109/2 від 22.09.2022 року, лист ДСНС №6701-5236/6720 від 01.11.2022 року, лист зобов`язання №0211/22 від 02.11.2022 року, лист - узгодження ДСНС №6701-526 від 02.11.2022 року, наказ Мінстратегпром №126-ДР від 01.11.2022 року, постанову №170 від 16.03.2016 року, сертифікат виробника б/н від 18.10.2022 року, заяву підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів №0211/23 від 02.11.2022 року.

Проте, за результатами розгляду декларації від 04.11.2022 року №22UA500500040328U2 та доданих до неї документів, Одеською митницею складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001118 (аркуш справи 48).

Позивачу відмовлено у митному оформленні товару у зв`язку із невиконанням умов, які визначені ст. 257 (п. 6 ч. 8), 264, 266 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.2012 року №4495-VІ, вимог порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651 невірне внесення до граф 36 «Преференція» митної декларації цифрових кодів податкової пільги в обкладенні товарів ввізним митом відповідно до класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, передбачених законодавством України. Недотримання порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №170 (п.2, п.3, п.4), Закону України «Про оборонні закупівлі» п. 10, п. 29 ч. 1 статті, у зв`язку із чим імпортеру пропонується здійснення оформлення вищезазначених товарів на загальних підставах.

Після консультацій з Одеською митницею та Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області позивачем була подана нова митна декларація №22UA500500043081U5 та додатково додано роздруківку постанови Кабінету Міністрів України №363 від 03.03.2021 року «Питання оборонних закупівель» (аркуш справи 55).

Разом з митною декларацією позивачем подані документи, які підтверджують вартість товару, зокрема, договір про перевезення №30 від 31.08.2022 року, рахунок-фактуру (інвойс) №20230010 від 24.10.2022 року, автотранспортну накладну б/н від 28.10.2022 року, декларацію про походження товару №20230010 від 24.10.2022 року, митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів №22UA500500040328U2 від 04.11.2022 року, картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001118 від 04.11.2022 року, банківські платіжні документи, що стосуються товару №104 від 26.09.2022 року, №120 від 21.10.2022 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №41707 від 28.10.2022 року, доповнення до договору №1, №2 від 31.08.2022 року, договір (контракт) про перевезення №30112018-1 від 30.11.2018 року, інший документ, що використовується у міжнародній практиці замість договору (контракту) №RN/20220922/23109/2 від 22.09.2022 року, заяву декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю від 22.11.2022 року, лист ДСНС №6701-5236/6720 від 01.11.2022 року, лист зобов`язання №0211/22 від 02.11.2022 року, лист - узгодження ДСНС №6701-526 від 02.11.2022 року, наказ Мінстратегпром №126-ДР від 01.11.2022 року, постанову №170 від 16.03.2016 року, сертифікат виробника б/н від 18.10.2022 року, заяву підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів №21727/13 від 09.11.2022 року.

Проте, за результатами розгляду декларації від 22.11.2022 року №22UA500500043081U5 та доданих до неї документів, Одеською митницею складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001337 (аркуш справи 56).

Позивачу відмовлено у митному оформленні товару у зв`язку із невиконанням умов, які визначені ст. 257 (п. 6 ч. 8), 264, 266 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.2012 року №4495-VІ, вимог порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651 невірне внесення до граф 36 «Преференція» митної декларації цифрових кодів податкової пільги в обкладенні товарів ввізним митом відповідно до класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, передбачених законодавством України. Недотримання порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 року №363 (п.2), «Питання оборонних закупівель» державний замовник відсутній. Також в річному плані закупівель, затвердженим наказом ДСНС від 04.08.2022 року №267 (п. 77) відсутній автомобіль за кодом 8704, у зв`язку із чим імпортеру пропонується здійснення оформлення вищезазначених товарів на загальних підставах.

З метою якісного та своєчасного виконання оборонного замовлення за договором, позивачем було подано нову митну декларацію з урахуванням двох карток відмов прийнятих відповідачем.

При цьому, позивач не погодився із прийнятими Одеською митницею картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001118, №UA500500/2022/001337 та звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до п. 6 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів); 7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; 8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; 9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу; 10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Згідно із ч. 2, 6, 10 ст. 264, ст. 266 Митного кодексу України, митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

У випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, декларант має право вимагати від митного органу випуску товарів, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

При цьому, в порушення ст. 264 Митного кодексу України в оскаржуваних картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідачем не зазначено які саме норми Митного кодексу України порушено позивачем при поданні документів до митного оформлення.

Крім того, однією з підстав відмови у прийнятті митної декларації відповідачем зазначено невиконання вимог порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу невірне внесення до графи «Преференція» цифрових кодів податкової пільги в обкладенні товарів ввізним митом.

Так, в поданих митних деклараціях Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД» у графі 36 зазначено номер 168000168.

Згідно із п. 168 Класифікатору звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, звільняються від сплати ввізного мита та податку на додану вартість складові (матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби), що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту для використання у виробництві продукції оборонного призначення, визначеної згідно із законом, якщо замовником такої продукції є державний замовник, визначений Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 197.23 статті 197 розділу V Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених частиною восьмою статті 287 Митного кодексу України, та з першого постачання цих товарів на митній території України для їх використання у виробництві товарів оборонного призначення, визначених згідно із законом, та якщо замовником таких товарів є державний замовник у сфері оборони, визначений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно д ч. 8 ст.287 Митного кодексу України, звільняються від оподаткування ввізним митом складові (матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби) (далі - товари), що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту для використання у виробництві товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України «Про оборонні закупівлі», якщо замовником такої продукції є державний замовник у сфері оборони, визначений Кабінетом Міністрів України, за такими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД, зокрема, 8704 (крім товарних підкатегорій 8704 10 10 10, 8704 21 10 00, 8704 22 10 00, 8704 23 10 00, 8704 31 10 00, 8704 32 10 00 та товарної категорії 8704 10 90).

З матеріалів справи вбачається, що вантажівка бренду «ASTRA» була закуплена та ввозилася на територію України в якості комплектувального виробу для виготовлення пересувного пункту управління (мобільного), що передбачено договором №30 від 31.0.2022 року про закупівлю пересувного пункту управління (мобільного) та додатками до цього договору та підпадає під дію положень ч. 8 ст. 287 Митного кодексу України, у зв`язку із чим позивачем вірно зазначено преференцію у графі 36 митних декларацій.

Щодо зазначення у оскаржуваній картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001118 від 04.11.2022 року про недотримання порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №170 (п.2, п.3, п.4), Закону України «Про оборонні закупівлі» п. 10, п. 29 ч. 1 статті, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 10, 29 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» державні замовники у сфері оборони - визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України.

Товари оборонного призначення - озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв`язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп`ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої цієї статті, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Відповідно до п. 2, 3 «Порядку ввезення, першого постачання та цільового використання товарів, визначених частиною восьмою ст. 287 Митного кодексу України, для використання у виробництві товарів оборонного призначення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №170 терміни «оборонні закупівлі», «державні замовники у сфері оборони», «виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель», «співвиконавці/субпідрядники», «державний контракт (договір)», «товари оборонного призначення» вживаються в цьому Порядку у значенні, наведеному в Законі України «Про оборонні закупівлі».

Державні замовники у сфері оборони визначені постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 року № 363.

Дія цього Порядку поширюється на співвиконавців/субпідрядників державного контракту (договору) у разі, коли державним контрактом (договором) з оборонних закупівель визначено залучення співвиконавця/ субпідрядника шляхом передачі йому на виконання частки державного контракту (договору) з оборонних закупівель.

Для підтвердження відповідності товарів вимогам, визначеним частиною восьмою статті 287 Митного кодексу України, виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель подає митниці, що здійснює митне оформлення товарів, заяву із зазначенням найменування товарів, їх кодів згідно з УКТЗЕД, кількості, вартості та призначення, країни походження товарів, найменування державного замовника у сфері оборони та виконавця державного контракту (договору) з оборонних закупівель, до якої додаються: засвідчені в установленому порядку копії: - зовнішньоекономічного договору (контракту) на постачання товару або іншого документа, який є підставою для ввезення товарів на митну територію України; - державного контракту (договору), укладеного з державним замовником; - електронного повідомлення про внесення його до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів); - технічного паспорта або іншого документа заводу-виробника на кожний товар, який ввозиться на митну територію України; документ, який підтверджує зобов`язання виконавця державного контракту (договору) з оборонних закупівель щодо використання ввезених товарів виключно у власному виробництві товарів оборонного призначення на виконання державного контракту (договору), укладеного з державним замовником.

У разі коли державним контрактом (договором) з оборонних закупівель визначено залучення співвиконавця/субпідрядника шляхом передачі йому виконання частки державного контракту (договору) з оборонних закупівель, співвиконавець/субпідрядник подає митниці, що здійснює митне оформлення товарів, крім документів, визначених цим пунктом, договір субпідряду щодо виконання частки державного контракту.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 року №363 «Питання оборонних закупівель» визначено, зокрема, Державну службу з надзвичайних ситуацій державним замовником у сфері оборони.

Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій (з адміністративно-господарських питань) від 04.08.2022 року №НГ-267 «Про деякі питання здійснення закупівель» затверджено річний план (перелік та обсяги) закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2022 рік та визначено службами державного замовника підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій та уповноважено їх на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення відповідно до додатка.

Тобто, договір від 31 серпня 2022 року №30 на закупівлю пересувного пункту управління (мобільного), укладений між позивачем та Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області та його предмет відповідають визначеним у постанові Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 року №363 «Питання оборонних закупівель» вимогам.

При цьому, відповідачем не зазначено в чому саме полягає порушення позивача та яким саме вимогам не відповідає зазначений договір.

Також, листом від 01.11.2022 року №6701-5236/6720 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області просило Державну митну службу України сприяти у митному оформленні транспортного засобу «ASTRA», модель HD9 64.42 12.9L DIESEL EURO3, номер шасі НОМЕР_1 , який в подальшому буде використовуватися для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки (аркуш справи 42).

Крім того, позивачем було надано до відповідача весь пакет необхідних документів, перелічених у п. 3 «Порядку ввезення, першого постачання та цільового використання товарів, визначених частиною восьмою статті 287 Митного кодексу України, для використання у виробництві товарів оборонного призначення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 170.

Проте, відповідачем не зазначено які саме документи не подані позивачем разом з митною декларацією.

Щодо зазначення відповідачем про порушення позивачем п. 4 «Порядку ввезення, першого постачання та цільового використання товарів, визначених частиною восьмою статті 287 Митного кодексу України, для використання у виробництві товарів оборонного призначення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №170, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 «Порядку ввезення, першого постачання та цільового використання товарів, визначених частиною восьмою статті 287 Митного кодексу України, для використання у виробництві товарів оборонного призначення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №170, документи, зазначені у пункті 3 цього Порядку, виконавець(співвиконавець/субпідрядник) державного контракту (договору) з оборонних закупівель надсилає з дотриманням вимог режиму секретності митниці, що здійснює митне оформлення товарів, не пізніше ніж за три дні до здійснення митного оформлення.

Укладеним договором №30 від 31.08.2022 року режим секретності або конфіденційності інформації не передбачено, у зв`язку із чим дії вказаної норми сторонами не виконувались.

При цьому, відповідачем не зазначено, як саме виконання зазначеного пункту могло вплинути на звільнення товару від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, враховуючи те, що товар згідно вимог чинного законодавства підпадає під таке звільнення.

Таким чином вантажний автомобіль «ASTRA», що ввозився на територію України в якості комплектувального виробу для виготовлення пересувного пункту управління (мобільного) на замовлення державного замовника у сфері оборони повністю відповідає вимогам Закону України «Про оборонні закупівлі» та постанові Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №170.

Щодо зазначення у оскаржуваній картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001337 від 22.11.2022 року про недотримання порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 року №363 (п.2), «Питання оборонних закупівель» державний замовник відсутній, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 року №363 «Питання оборонних закупівель» визначено, зокрема, Державну службу з надзвичайних ситуацій державним замовником у сфері оборони.

Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій (з адміністративно-господарських питань) від 04.08.2022 року №НГ-267 «Про деякі питання здійснення закупівель» затверджено річний план (перелік та обсяги) закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2022 рік та визначено службами державного замовника підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій та уповноважено їх на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення відповідно до додатка.

На підставі вищевказаного наказу, позивачем та Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області і було укладено договір від 31 серпня 2022 року №30 на закупівлю пересувного пункту управління (мобільного), у зв`язку із чим відповідачем не доведено правомірності висновків щодо відсутності замовника та недотримання порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 року №363 (п.2).

Також, у оскаржуваній картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001337 від 22.11.2022 року зазначено про відсутність у річному плані закупівель, затвердженому наказом ДСНС від 04.08.2022 року №267 (п. 77) автомобіля за кодом 8704.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 77 річного плану закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2022 рік, затвердженого наказом ДСНС 04.08.2022 року №267 зазначено про закупівлю пересувного пункту управління (мобільного) та не зазначено посилання на закупівлю вантажного автомобілю за кодом 8704.

При цьому, в додатку №2 до договору №30 від 31.08.2022 року про закупівлю пересувного пункту управління (мобільного) зазначені технічні вимоги до закупівлі саме пересувного пункту управління (мобільного) повинні входити: кузов змінного об`єму (контейнер) із обладнанням зазначеним у описі та транспортна база колісний автомобіль підвищеної прохідності, новий, невживаний колісний автомобіль підвищеної з колісною формою 6х4 або 6х6 у комплексі згідно зі специфікаціями, технічними умовами, тощо. Тобто, вантажний автомобіль ввозиться не в якості окремої одиниці, а в якості невід`ємної частини та комплектувального виробу для виготовлення іншої одиниці продукції, яка і вказана у річному плані закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2022 рік, затвердженому наказом ДСНС 04.08.2022 року №267 та відповідає ч. 8 ст. 287 Митного кодексу України.

Щодо зазначення відповідачем про те, що дані позивача відсутні у розділі сайту mspu.go.ua «Відомості про суб`єкти господарювання, що включені до реєстру» суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за адміністрування зазначеного сайту, а на підтвердження внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАРД-ПРИЛАД» до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) позивачем надано до суду наказ Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України №126-ДР від 01.11.2022 року, який підписаний електронним цифровим підписом першого заступника міністра (аркуші справи 40-41).

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує на те, що проформа-інвойс складена 24.10.2022 року, а наказ про включення позивача до реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) датовано 01.11.2022 року, суд зазначає, що товар розмитнювався вже після включення позивача до реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів).

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, невідповідності нормам чинного законодавства України та відсутність права позивача на звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість.

Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для його митного оформлення, документи містять повну інформацію про митну вартість товару, надані документи на підтвердження права позивача на звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, оскаржувані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню судом.

Крім того, у зв`язку із діями Одеської митниці, які виразились у прийнятті оскаржуваних карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивачем були понесені додаткові витрати на сплату послуг по договору №30112018-1 від 30.11.2018 року про транспортне експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні.

Так, 30.22.2018 року між ТОВ «МІКО-ТРАНС-1» (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД» укладено договір транспортного експедирування вантажних перевезень у міжнародному сполученні №30112018-1, за умовами якого експедитор приймає на себе обов`язки від свого імені та за рахунок замовника організувати надання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу автомобільним транспортом з метою його доставки від пунктів відправлення до пунктів призначення згідно із заявками замовника (аркуші справи 62-66).

Відповідно до п. 4.6 зазначеного договору за кожну добу простою транспортного засобу під завантаженням/розвантаженням та митним оформленням вантажів понад строк, вказаний у п. 3.2.4 даного договору, а також на прикордонних переходах через неналежне оформлення документів з вини замовника, замовник сплачує експедитору 100 євро по курсу НБУ на момент виставлення рахунку за кожну добу простою.

Судом враховано при розгляді цієї справи наданий позивачем розрахунок простою ТОВ «МІКО-ТРАНС» №171, згідно якого автомобіль заїхав на територію митниці в Одесі 31.10.2022 року, розмитнили та відвантажити 01.12.2022 року. Домовились рахувати простій з 03.11.2022 року по 01.12.2022 року, сума 2900 євро (106517 грн.) та з урахуванням знижки, домовились на суму простою в розмірі 2500 євро (91846,50 грн.).

Таким чином, за час знаходження ввезеного товару на вантажному тралі у зоні митного оформлення через прийняття відповідачем карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення позивачем були понесені додаткові витрати на сплату простою в розмірі 91846,50 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком простою №171, рахунком до сплати №2308 від 01.12.2022 року на суму 91846,50 грн. та платіжним дорученням від 16.12.2022 року №6432 на суму 91846, 50 грн. (аркуші справи 67-69).

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини третьої 147 Господарського кодексу України збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної вдали чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальними положеннями, передбаченими частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи, відшкодовується на підставі статті 1174 Цивільного кодексу України.

Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Згідно з частиною другою статті 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою у порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 27 Митного кодексу України якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов`язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Частиною другою статті 30 Митного кодексу України встановлено, що шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю органів доходів і зборів або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов`язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.

Таким чином, визнання протиправними карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, внаслідок прийняття яких позивачу завдано шкоду, є підставою для задоволення вимоги про стягнення з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД» грошові кошти у розмірі 91846,50 грн. в якості витрат понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД».

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД» (вул. Люстдорфська дорога, буд. 162, м. Одеса, 65113, код ЄДРПОУ 13881657) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (вул. Героїв Чорнобиля, 1/2, м. Хмельницький, 29008, код ЄДРПОУ38662200) про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/001118, №UA500500/2022/001337, стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 91846,50 грн. в якості витрат понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД» через дії Одеської митниці, що виразились у прийнятті карток відмов в прийнятті митних декларацій №UA500500/2022/001118, №UA500500/2022/001337 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500500/2022/001118.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500500/2022/001337.

Стягнути з Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД» грошові кошти у розмірі 91846,50 грн. в якості витрат понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД» (вул. Люстдорфська дорога, буд. 162, м. Одеса, 65113, код ЄДРПОУ 13881657) через дії Одеської митниці, що виразились у прийнятті карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500500/2022/001118, №UA500500/2022/001337.

Стягнути з Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД» (вул. Люстдорфська дорога, буд. 162, м. Одеса, 65113, код ЄДРПОУ 13881657) сплачений судовий збір у розмірі 8052 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17.04.2023 року.

Суддя Л.І. Свида