ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2023 р. Справа№ 17-14-01/1494(925/1142/18)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Остапенка О.М.

Сотнікова С.В.

секретар судового засідання Нечасний О.Л.

за участю представників:

від ЗЕА "Новосвіт" - Пекар А.О. ордер АІ № 1362899 від 13.03.2023р., Черненко С.М. довір. №20 від 06.02.2023р.;

від ПАТ "Черкасиобленерго" - Суткович М.А. ордер АА № 1284673 від 07.04.2023р.;

від Міністерства енергетики України - Іжаківський А.О. паспорт, витяг з ЄДР;

від Київської міської прокуратури - Лиховід О.С. посвідчення;

розпорядник майна Литвин В.В. - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт"

на рішення господарського суду Черкаської області від 08.02.2023р.

(повний текст складено 20.02.2023р.)

у справі №17-14-01/1494(925/1142/18) (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Черкасиобленерго"

до Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства енергетики України

про визнання недійсними договорів

та

за позовом Міністерства енергетики України

до ПАТ "Черкасиобленерго",

до Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт"

про визнання недійсними договорів

за участю Черкаської обласної прокуратури на стороні Міністерства енергетики України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 08.02.2023р. у справі №17-14-01/1494(925/1142/18) позов ПАТ "Черкасиобленерго" до Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" про визнання недійсними договорів задоволено повністю; позовом Міністерства енергетики України до ПАТ "Черкасиобленерго" та до Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" про визнання недійсними договорів задоволено повністю; визнано недійсними, укладені між ПАТ "Черкасиобленерго" і Зовнішньоекономічною асоціацією "Новосвіт": договір купівлі-продажу від 06.11.2015р. №549-01/10-15; договір купівлі-продажу від 06.11.2015р. №550-01/10-15; договір купівлі-продажу від 06.11.2015р. №551-01/10-15; договір купівлі-продажу від 06.11.2015р. №552-01/10-15; договір про поділ нерухомого майна в натурі та припинення спільної часткової власності від 06.11.2015р. №553-01/18-15; судовий збір за подання позовів в сумі 13374,00 грн. покладено на Зовнішньоекономічну асоціацію "Новосвіт", а в сумі 4405,00 грн. на ПАТ "Черкасиобленерго"; стягнуто із Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" на користь ПАТ "Черкасиобленерго" 8969,00 грн. судового збору; стягнуто із Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" на користь Міністерства енергетики України 4405,00 грн. судового збору; стягнуто із ПАТ "Черкасиобленерго" на користь Міністерства енергетики України 4405,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Зовнішньоекономічна асоціація "Новосвіт" звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 08.02.2023р. у справі №17-14-01/1494(925/1142/18) у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ПАТ "Черкасиобленерго" та Міністерства енергетики України.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ "Черкасиобленерго" просить відмовити Зовнішньоекономічній асоціації "Новосвіт" у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Черкаської області від 08.02.2023р. у справі №17-14-01/1494(925/1142/18) залишити без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" на рішення господарського суду Черкаської області від 08.02.2023р. у справі №17-14-01/1494(925/1142/18) та призначено її до розгляду на 10.04.2023р.

10.04.2023р. колегією суддів у судовому засіданні по справі №17-14-01/1494(925/1142/18) оголошено перерву до 09:30 годин 11.04.2023р. згідно ст. 216 ГПК України.

07.04.2023р. до відзиву на апеляційну скаргу представником ПАТ "Черкасиобленерго" було додано клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи.

Колегія суддів відхиляє клопотання представника ПАТ "Черкасиобленерго" про призначення судової оціночно-будівельної експертизи як необґрунтоване, оскільки наявних доказів у матеріалах справи достатньо для об`єктивного вирішення спору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення Київської міської прокуратури та представників ЗЕА "Новосвіт", ПАТ "Черкасиобленерго", Міністерства енергетики України, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч.4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

30.10.2018р. ПАТ "Черкасиобленерго" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" про визнання недійсними, укладених між ПАТ "Черкасиобленерго" і Зовнішньоекономічною асоціацією "Новосвіт" договору купівлі-продажу від 06.11.2015р. №549-01/10-15, договору купівлі-продажу від 06.11.2015р. №550-01/10-15, договору купівлі-продажу від 06.11.2015р. №551-01/10-15 та договору купівлі-продажу від 06.11.2015р. №552-01/10-15 (далі також - спірні договори) з підстав передбачених ч.1 ст.203, ст.215 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.207 Господарського кодексу України через невідповідність спірних договорів вимогам чинного законодавства та укладення їх з перевищенням виконуючою обов`язки голови правління ПАТ "Черкасиобленерго" Кузьмінською С.О. її повноважень, передбачених статутом цього товариства. Також ПАТ "Черкасиобленерго" у своїй позовній заяві просило господарський судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову ПАТ "Черкасиобленерго" зазначило, що за спірними договорами зовнішньоекономічній асоціації "Новосвіт" було передано у власність нерухоме та рухоме майно Стеблівської і Корсунь-Шевченківської гідроелектростанцій (далі також - Стеблівська ГЕС та Корсунь-Шевченківська ГЕС), які до укладення спірних договорів перебували в оренді Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" як цілісні майнові комплекси на підставі укладеного нею з ВАТ "Черкасиобленерго", перейменованим в подальшому в ПАТ "Черкасиобленерго", договору оренди від 12.09.2002р. №5-56/02. 46% акцій ПАТ "Черкасиобленерго" належить державі в особі Фонду Державного майна України, а 25 % акцій - Приватному акціонерному товариству "Українська енергозберігаюча сервісна компанія" (ідентифікаційний код 20077482), засновником якого є також Фонд державного майна України. Майнові комплекси Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС були передані ПАТ "Черкасиобленерго" державою, тому їх відчуження мало проводитися в порядку, передбаченому Положенням про продаж єдиних майнових комплексів державних підприємств, які за класифікацією об`єктів приватизації віднесені до груп В, Г, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 26.07.2002р. №1336, виключно із застосуванням конкурентного способу продажу - аукціону. Однак майнові комплекси Стеблівської ГЕС і Корсунь-Шевченківської ГЕС були відчужені за спірними договорами без проведення аукціону, без повідомлення Фонду державного майна України з метою приховання незаконних правочинів, внаслідок чого ПАТ "Черкасиобленерго" і державі були завдані значні збитки. Оцінка відчуженого за спірними договорами майна задля визначення його ринкової вартості в порушення вимог ч.1 та ч.3 ст.8 Закону України "Про акціонерні товариства" та п.10.12.6 статуту ПАТ "Черкасиобленерго" була проведена без прийняття наглядовою радою цього товариства рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності, про затвердження умов договору, що укладатиметься з ним та встановлення розміру оплати його послуг та про затвердження ринкової вартості майна. Внаслідок незаконного проведення оцінки майна Стеблівської ГЕС і Корсунь-Шевченківської ГЕС, як цілісних майнових комплексів виконуюча обов`язки голови правління товариства Кузьмінська С.О., яка уклала спірні договори від імені ПАТ "Черкасиобленерго", штучно занизила ринкову вартість цих двох ГЕС з метою уникнення передбаченої п.11.8.12 статуту ПАТ "Черкасиобленерго" заборони на прийняття нею самостійного рішення про вчинення правочинів щодо майна, ринкова вартість якого перевищує 5% вартості активів товариства за даними його останньої річної фінансової звітності. Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017000000001320 за фактами кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.364-1, ч.2 ст.205, ч.2 ст.205-1 Кримінального кодексу України, в тому числі щодо розтрати майна ПАТ "Черкасиобленерго" в особливо великих розмірах, в ході якого встановлено укладення 06.11.2015р. між ПАТ "Черкасиобленерго" в особі Кузьмінської С.О. та Зовнішньоекономічною асоціацією "Новосвіт" договорів купівлі-продажу №549-01/10-15, №550-01/10-15, №551-01/10-15 і №552-01/10-15 з порушенням вимог чинного законодавства та статуту ПАТ "Черкасиобленерго" без проведення аукціону, без погодження суб`єкта оціночної діяльності, без затвердження вартості об`єктів оцінки наглядовою радою товариства, внаслідок чого було продане нерухоме та рухоме майно Стеблівської ГЕСі Корсунь-Шевченківської ГЕС ПАТ "Черкасиобленерго", які є цілісними майновими комплексами, на користь Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" за заниженою вартістю. Також ПАТ "Черкасиобленерго" вказало у позовній заяві на необхідність отримання дозволу Антимонопольного комітету України на відчуження Стеблівської ГЕС і Корсунь-Шевченківської ГЕС, як цілісних майнових комплексів, що передбачено ст.22 Закону України "Про захист економічної конкуренції" і які не були отримані.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.11.2018р. за вказаною позовною заявою ПАТ "Черкасиобленерго" було відкрито провадження у справі №925/1142/18, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання.

Також, ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.11.2018р. залучено до участі у справі №925/1142/18 Фонд державного майна України третьою особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

31.10.2018р. Фонд державного майна України подав до господарського суду Черкаської області позовну заяву від 30.10.2018р. №10-25-22057 до ПАТ "Черкасиобленерго" та до Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" про визнання недійсними укладених між ПАТ "Черкасиобленерго" і Зовнішньоекономічною асоціацією "Новосвіт" договору купівлі-продажу від 06.11.2015р. №549-01/10-15, договору купівлі-продажу від 06.11.2015р. №550-01/10-15, договору купівлі-продажу від 06.11.2015р. №551-01/10-15, договору купівлі-продажу від 06.11.2015р. №552-01/10-15 і договору про поділ нерухомого майна в натурі та припинення спільної часткової власності від 06.11.2015р. №553-01/18-15 (далі також - спірні договори) з підстав передбачених ч.1- ч.3 ст.203, ст.215 Цивільного кодексу України через невідповідність спірних договорів вимогам ч.4 ст.12 Закону України "Про приватизацію державного майна", ч.4 ст.12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", ст.8 та ст.70 Закону України "Про акціонерні товариства". Також Фонд державного майна України у своїй позовній заяві просив господарський судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позову Фонд державного майна України зазначив, що в порушення вимог ч.4 ст.12 Закону України "Про приватизацію державного майна", ч.4 ст.12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" спірні договори були укладені під час приватизації державного пакету акцій у статутному капіталі ПАТ "Черкасиобленерго" в розмірі 46% без погодження із загальними зборами акціонерів цього товариства, його наглядовою радою та Фондом державного майна України. Крім того, Фонд державного майна України зазначив у своєму позові, що визначення ринкової вартості відчуженого за спірними договорами майна Стеблівської ГЕС і Корсунь-Шевченківської ГЕС проведене з порушенням вимог ч.1 та ч.3 ст.8 і ч.5 ст.70 Закону України "Про акціонерні товариства" без прийняття наглядовою радою товариства рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки цього майна та про затвердження його ринкової вартості, а також без дотримання заборони на поділ предмету правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину. За твердженням Фонду державного майна України виконуюча обов`язки голови правління ПАТ "Черкасиобленерго" поділила предмет правочинів саме з метою ухилення від погодженого вчинення значного правочину з наглядовою радою цього товариства, оскільки у разі б залучення суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки вказаного майна як єдиних майнових комплексів, а також затвердження його ринкової власності наглядовою радою ПАТ "Черкасиобленерго" вартість відчуженого за спірними договорами майна була б набагато вищою, а вчинення правочинів з цим майном мало б погоджуватися наглядовою радою товариства. Тому виконуюча обов`язки голови правління ПАТ "Черкасиобленерго" не мала права самостійно приймати рішення та укладати спірні договори.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.11.2018р. було прийнято позовну заяву Фонду державного майна України до розгляду, відкрито провадження у справі №925/1164/18, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду Черкаської області 18.12.2018р. за заявою заступника прокурора Черкаської області Ковтуна Ю.С. від 12.12.2018р. було допущено прокурора до участі у справі №925/1142/18 на стороні Фонду державного майна України.

Заявою від 09.01.2019р. №145/0903 про збільшення позовних вимог ПАТ "Черкасиобленерго" було збільшено розмір позовних вимог. ПАТ "Черкасиобленерго" просило господарський суд, крім вказаних у його позовній заяві від 29.10.2018р. №8549/09-03 спірних договорів, визнати недійсним також і укладений між ПАТ "Черкасиобленерго" і Зовнішньоекономічною асоціацією "Новосвіт" договір про поділ нерухомого майна в натурі та припинення спільної часткової власності від 06.11.2015р. №553-01/18-15 (далі також - спірний договір).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.01.2019р. у справі №925/1142/18 було прийнято заяву ПАТ "Черкасиобленерго" від 09.01.2019р. №145/0903 про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.02.2019р. було зупинено провадження у справі №925/1142/18 до набрання законної сили рішенням господарського суду Черкаської області у справі №925/1164/18.

Зовнішньоекономічна асоціація "Новосвіт" проти позовів ПАТ "Черкасиобленерго" та Фонду державного майна України заперечила, пославшись на наступне:

- твердження позивачів про те, що Стеблівська ГЕС та Корсунь-Шевченківська ГЕС є цілісними майновими комплексами не підтверджені належними та допустимими доказами, є безпідставними і спростовуються свідоцтвами про право власності ПАТ "Черкасиобленерго" на нерухоме майно від 27.12.2013р. та від 05.10.2015р., згідно з якими нерухоме майно, що знаходиться за місцезнаходженням Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС зареєстроване як будівлі та споруди, комплекс будівель та споруд, а не цілісним майновим комплексом, а також положеннями чинного законодавства України;

- нерухоме майно та обладнання Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС разом з іншим майном було передане у власність ПАТ "Черкасиобленерго" Міністерством палива та енергетики України відповідно до переліку, затвердженого 02.04.2003р. заступником державного секретаря цього міністерства Тітенком С.М. як окремо визначені будівлі, споруди, обладнання, а не як цілісні майнові комплекси і на день укладання спірних договорів належало ПАТ "Черкасиобленерго" на праві приватної, а не державної власності. Обмежень чи особливих умов щодо розпорядження ПАТ "Черкасиобленерго" вказаним майном не було;

- оскільки Стеблівська ГЕС та Корсунь-Шевченківська ГЕС не є цілісними майновими комплексами і на дату укладення спірних договорів не були ні державними підприємствами, ні структурними підрозділами державного підприємства, то Положення про продаж єдиних майнових комплексів державних підприємств, які за класифікацією об`єктів приватизації віднесені до груп В, Г, затверджене наказом Фонду державного майна України від 26.07.2002р. №1336, при укладенні спірних договорів застосуванню не підлягало;

- державі у статутному капіталі ПАТ "Черкасиобленерго" належить 46% акцій, а інший пакет акцій в розмірі 25% належить не державі, а приватному акціонерному товариству "Українська енергозберігаюча сервісна компанія", тому загальна частка держави у статутному капіталі ПАТ "Черкасиобленерго" становить 46%;

- ціна майна, що є предметом купівлі-продажу за спірними договорами, визначалася за домовленістю сторін і є вищою за його балансову та ринкову вартість, встановлену згідно зі звітами про проведення незалежної оцінки нерухомого та рухомого майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС, складених 04.09.2015р. суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання - товарною біржею "Універсальна" на замовлення покупця. Ні чинним законодавством, ні статутом ПАТ "Черкасиобленерго" станом на день укладення спірних договорів необхідність проведення оцінки нерухомого майна і обладнання для визначення і затвердження їх ринкової вартості при їх продажу не передбачалася;

- фактична сукупна ціна продажу усього майна за спірними договорами становить 4,02 % вартості активів ПАТ "Черкасиобленерго" за даними його останньої річної фінансової звітності. Позивач не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що фактична вартість майна, що є предметом купівлі-продажу за спірними договорами, є вищою від його вартості, визначеної у цих договорах, і перевищує 5% вартості активів ПАТ "Черкасиобленерго" за даними його останньої річної фінансової звітності. Отож виконуюча обов`язки голови правління ПАТ "Черкасиобленерго" Кузьмінська С.О. мала повноваження на укладення спірних договорів від імені цього товариства;

- оскільки Стеблівська ГЕС та Корсунь-Шевченківська ГЕС не є цілісними майновими комплексами і за спірними договорами відчужувалися не як цілісні майнові комплекси, а як нерухоме майно та обладнання цих ГЕС, і це відчуження відбувалося на стадії банкрутства ВАТ "Черкасиобленерго" у процедурі розпорядження майном боржника з письмового дозволу розпорядника майна Литвина В.В., то одержання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію для укладення спірних договорів не потребувалося;

- наявність кримінального провадження №12017000000001320 за фактами кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.364-1, ч.2 ст.205, ч.2 ст.205-1 Кримінального кодексу України, в тому числі щодо розтрати майна ПАТ "Черкасиобленерго" в особливо великих розмірах, не означає про порушення чинного законодавства при укладенні спірних договорів. Відповідно до ч.6 ст.75 ГПК України тільки вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. У кримінальному провадженні №12017000000001320 ні вирок, ні ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності судом не постановлялися, тому й обставини встановлені у цьому кримінальному провадженні не повинні братися господарським судом до у ваги при ухваленні рішення у даній справі;

- на день укладення спірних договорів ПАТ "Черкасиобленерго" не було державним підприємством, як не були таким і Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС, тому положення ч.4 ст.12 Закону України "Про приватизацію державного майна" не підлягали застосуванню до спірних правовідносин при укладенні спірних договорів. Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" був прийнятий Верховною радою України 18.01.2018р. і набрав чинності лише 07.03.2018р., а спірні договори були укладені 06.11.2015р., тому положення цього закону також не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

ПАТ "Черкасиобленерго" визнало позов Фонду державного майна України, про що заявило у поданих до господарського суду додаткових поясненнях від 15.03.2019р. №1770/0903 та у заяві від 24.07.2020р. №1329/20-аб.

Прокурор підтримав позови ПАТ "Черкасиобленерго" та Фонду державного майна України з вказаних у них підстав.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.03.2019р. було об`єднано в одне провадження справи №925/1164/18 і №925/1142/18.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.03.2019р. було поновлено провадження у справі №925/1142/18 і призначено підготовче засідання.

Іншою ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.03.2019р. було прийнято справу №925/1164/18 до сумісного розгляду в одному провадженні зі справою №925/1142/18 та присвоєно їй єдиний №925/1142/18.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019р. апеляційну скаргу Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 19.08.2019р. у справі №925/1142/18 було задоволено частково, змінено абзац 1 резолютивної частини названої ухвали, виклавши його в наступній редакції: "Відмовити в роз`ясненні ухвали господарського суду Черкаської області від 28.03.2019р. у справі №925/1142/18." А в решті оскаржену ухвалу залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.04.2020р. було закрито підготовче провадження у справі №925/1142/18 і призначено її до розгляду по суті.

27.07.2020р. до господарського суду Черкаської області надійшла заява представниці ПАТ "Черкасиобленерго" від 24.07.2020р. №1328/20-аб про зміну (доповнення) підстав позову. У цій заяві адвокат Суткович М.А. зазначила про приналежність державі в статутному капіталі ПАТ "Черкасиобленерго" 71% акцій (41% в особі Фонду державного майна України і 25% в особі приватного акціонерного товариства "Українська енергозберігаюча сервісна компанія", засновником якого є Фонд державного майна України); про те, що ПАТ "Черкасиобленерго" є суб`єктом господарювання державного сектору економіки; про заборону абзацом 11 пункту "г" ч.2 ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна" в редакції, чинній на день укладення спірних договорів, приватизації об`єктів, що мають загальнодержавне значення, - об`єктів, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому: атомних станцій, гідроелектростанцій з греблями, що забезпечують водопостачання споживачам та проведення гідромеліоративних робіт, якими і є Стеблівська ГЕС та Корсунь-Шевченківська ГЕС; про порушення встановленого ст.17 Закону України "Про приватизацію державного майна" порядку приватизації Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС, як цілісних майнових комплексів, що перебували в оренді зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт"; про невідповідність спірних договорів вимогам ч.1 та ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України; про те, що відсутність у складі майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС на праві власності земельних ділянок жодним чином не впливає на правовий режим цих ГЕС як цілісних майнових комплексів; про неотримання дозволів Антимонопольного комітету України на продаж Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС та про порушення колишньою виконуючою обов`язки голови правління публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" Кузьмінською С.О. процедури продажу цілісних майнових комплексів та привласнення нею функцій Фонду державного майна України.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20.07.2021р. у справі №925/1142/18 було задоволено заяву представника ПАТ "Черкасиобленерго" від 24.07.2020р. №1328/20-аб, продовжено процесуальний строк для подання ПАТ "Черкасиобленерго" заяви про зміну (доповнення) підстав позову і прийнято її до розгляду.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.06.2022р. було вирішено провести у справі №17-14-01/1494(925/1142/18) повторне підготовче провадження і призначено підготовче засідання.

У судовому засіданні господарський суд Черкаської області постановив ухвалу від 15.07.2022р., якою за заявою Фонду державного майна України замінив його у справі №17-14-01/1494(925/1142/18), як третю особу без самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача, за позовом ПАТ "Черкасиобленерго" до Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" про визнання недійсними договорів та як позивача за його позовом до ПАТ "Черкасиобленерго" та Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" про визнання недійсними договорів правонаступником - Міністерством енергетики України.

На виконання Указу Президента України від 21.05.1994р. №244/93 «Про заходи щодо ринкових перетворень в галузі електроенергетики», розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.1994р. №816-р «Про план заходів щодо реструктуризації електроенергетики» Міністерство енергетики та електрифікації України видало наказ від 31.03.1995р. №59 «Про реорганізацію виробничого енергетичного об`єднання «Київенерго». Цим наказом Міністерство енергетики та електрифікації України на базі відособлених підрозділів ВЕО «Київенерго» та обласної служби енергонагляду, які розташовані в Черкаській області, створило державне енергопостачальне підприємство «Черкасиобленерго».

Указом Президента України від 04.04.1995р. №282/95 зобов`язано Міністерство енергетики і електрифікації України відповідно до намічених заходів щодо ринкових перетворень у галузі електроенергетики створити до 1 липня 1995 року, зокрема, державні акціонерні енергопостачальні компанії згідно з переліком (додаток № 2), в тому числі державну акціонерну енергопостачальну компанію «Черкасиобленерго».

На підставі Указу Президента України, 19.07.1995р. Міністерством енергетики та електрифікації України видано наказ №124 «Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Черкасиобленерго». Цим наказом затверджено акт оцінки цілісного майнового комплексу державного енергопостачального підприємства «Черкасиобленерго» і в порядку корпоратизації на базі останнього засновано Державну акціонерну енергопостачальну компанію «Черкасиобленерго», затверджено її статут.

Наказом від 27.12.1996р. №28-ДПК Фонд державного майна України прийняв рішення про приватизацію частини державного пакету акцій у статутному капіталі (фонді) Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Черкасиобленерго» і перейменування її у відкрите акціонерне товариство «Черкасиобленерго», що було здійснено впродовж наступних років. Перейменування Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Черкасиобленерго» у відкрите акціонерне товариство «Черкасиобленерго» відбулося за рішенням загальних зборів акціонерів цього товариства, які відбулися 12.03.1999р.

В 2002 році ВАТ «Черкасиобленерго» звернулося до Фонду державного майна України з листом від 22.04.2002р. №19 щодо надання роз`яснення з питання одержання дозволу на передачу в дострокову оренду Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС та укладення договору оренди між відкритим акціонерним товариством «Черкасиобленерго» і Зовнішньоекономічною асоціацією «Новосвіт».

Фонд державного майна України листом від 15.05.2002р. №10-17-6508 повідомив відкрите акціонерне товариство «Черкасиобленерго», що згідно з ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність. Тому, якщо вищевказані гідроелектростанції входять до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Черкасиобленерго», рішення з питання укладення договорів оренди відносяться до компетенції органів управління відкритого акціонерного товариства відповідно до його статуту.

12 вересня 2002 року Відкрите акціонерне товариство «Черкасиобленерго» як орендодавець і Зовнішньоекономічна асоціація «Новосвіт» як орендар уклали між собою письмовий договір №5-56/02, згідно з п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування цілісні майнові комплекси Корсунь-Шевченківської ГЕС і Стеблівської ГЕС, склад і вартість яких визначені в додатку №1.

У п. 10.1 договору від 12.09.2002р. №5-56/02 його сторони передбачили, що цей договір діє з 01.10.2002р. до 01.10.2026р. строком на 24 роки.

22 листопада 2002 року Антимонопольний комітет України за заявами зовнішньоекономічної асоціації «Новосвіт» прийняв два рішення №342-р і №343-р про надання цій асоціації дозволу на оренду нерухомого майна у вигляді цілісного майнового комплексу Стеблівської ГЕС та цілісного майнового комплексу Корсунь-Шевченківської ГЕС.

02.04.2003р. заступником Державного секретаря Міністерства палива та енергетики України Тітенко С. М. затверджено Перелік майна, що передається у власність Відкритому акціонерному товариству «Черкасиобленерго», до якого ввійшли будівлі, споруди та обладнання Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС.

27.12.2013р. реєстраційною службою Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції Черкаської області здійснено державну реєстрацію права приватної власності Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на будівлі і споруди Стеблівської ГЕС загальною площею 1180,3 кв. м., розташовані по вул. Нечуя Левицького, буд. 91 в смт. Стеблів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 258416771225, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 4116200, про що видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27.12.2013р. індексний номер 15624143 та витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.12.2013р. індексний номер 15624569.

05.10.2015р. реєстраційною службою Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції Черкаської області здійснено державну реєстрацію права приватної власності Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на комплекс будівель та споруд Корсунь-Шевченківської ГЕС загальною площею 670,1 кв. м., розташованих по вул. Чапаєва, буд.80Б в м. Корсунь-Шевченківський Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 741867071225, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11464251, про що видано про право власності на нерухоме майно від 05.10.2015р. індексний номер 45075219 та витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.10.2015р. індексний номер 45075393.

В подальшому, як вбачається з наявних в матеріалах справи листів Служби безпеки України №1843 від 18.11.1998р., Міністерства енергетики України №23715/47 від 23.11.1998р., ПАТ «Черкасиобленерго» №6118/09-03 від 25.09.2015р. та №6116/09-03 від 25.09.2015р., у зв`язку з невідкладною необхідністю проведення капітального ремонту чи реконструкції Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС, а також критичним дефіцитом грошових коштів, ПАТ «Черкасиобленерго» прийнято рішення про відчуження спірного майна.

04 вересня 2015 року на замовлення ЗЕА «Новосвіт» товарною біржою «Універсальна» здійснено оцінку належного на праві приватної власності ПАТ «Черкасиобленерго» нерухомого та рухомого майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС задля визначення їх ринкової вартості для здійснення купівлі, про що були складені відповідні два висновки про вартість майна, згідно з якими ринкова вартість нерухомого та рухомого майна Стеблівської ГЕС становить 12 080 500,00 грн. з урахуванням ПДВ і 10 067 083,33 грн. без урахування ПДВ, а ринкова вартість нерухомого та рухомого майна Корсунь-Шевченківської ГЕС - 10 419 500,00 грн. з урахуванням ПДВ і 8 682 916,67 без урахування ПДВ, а разом 22 500 000,00 грн. з урахуванням ПДВ і 18 750 000,00 грн. без урахування ПДВ.

У період з 10 по 12 вересня 2015 року рецензентом Крот Ю.М. здійснено рецензування обох висновків про вартість нерухомого та рухомого майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС, відповідно до яких звіти про незалежну оцінку вартості, у цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але мають незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки».

28.09.2015р. розпорядником майна ПАТ «Черкасиобленерго» Литвин В.В. листом №55/04-15 та №56/04-15 надано згоду на відчуження нерухомого та рухомого майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС.

06.11.2015 року виконуюча обов`язки голови правління публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» Кузьмінська С.О. видала наказ №598, яким наказала здійснити продаж зовнішньоекономічній асоціації «Новосвіт» основних засобів Корсунь-Шевченківської ГЕС та Стеблівської ГЕС за вказаними у цьому наказі переліком і вартістю.

06.11.2015 року між ПАТ «Черкасиобленерго» як продавцем в особі виконуючої обов`язки Голови правління Кузьмінської С.О. і зовнішньоекономічною асоціацією «Новосвіт» як покупцем в особі генерального директора Кульматицького С.О. укладено чотири договори купівлі-продажу:

- №549-01/10-15, згідно з якими продавець зобов`язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язався прийняти у власність від продавця обладнання Корсунь - Шевченківської гідроелектростанції (ГЕС), що знаходиться за адресою: Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, місто Корсунь - Шевченківський, вул. Чапаєва, буд. 80Б в кількості та за ціною (вартістю), відповідно до переліку (додатку №1), загальною вартістю 3899000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- №550-01/10-15, згідно з якими продавець зобов`язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язався прийняти у власність від продавця обладнання Стеблівської гідроелектростанції, що знаходиться що знаходиться за адресою: Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, селище міського типу Стеблів, вул. Нечуя - Левицького, буд. 91, в кількості та за ціною (вартістю), відповідно до переліку (додатку №1), загальною вартістю 5485500,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- №551-01/10-15, згідно з яким продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає нерухоме майно Корсунь-Шевченківської гідроелектростанції (ГЕС), що знаходиться за адресою: Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, місто Корсунь-Шевченківський, вул. Чапаєва, буд. 80Б, перелік якого визначено пунктом 1.2 та пунктом 1.2.1 даного договору, та сплачує його вартість відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, за ціною 6905500,00 грн. з урахуванням ПДВ.

- №552-01/10-15, згідно з яким продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає нерухоме майно Стеблівської гідроелектростанції (ГЕС), що знаходиться за адресою: Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, селище міського типу Стеблів, вул. Нечуя - Левицького, буд. 91, перелік якого визначено пунктом 1.2.1 та пунктом 1.2.2 даного договору, та сплачує його вартість відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, за ціною 7860000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Об`єкт продажу, що відчужується за даним договором, складає 22/25 частини будівель і споруд, розташованих за вказаною адресою загальною площею 827,9 кв. м. Інше майно належить продавцю.

Місцевим судом правильно встановлено, що сукупна вартість нерухомого та рухомого майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС з урахуванням ПДВ, за яку публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» за спірними договорами купівлі-продажу від 06.11.2015р. №549-01/10-15, №550-01/10-15, №551-01/10-15 та №552-01/10-15 продало зовнішньоекономічній асоціації «Новосвіт» це майно, становить суму 24150000,00 грн. (3899000,00 грн. + 5485500,00 грн. + 6905500,00 грн. + 7860000,00 грн.), що на 1650000,00 грн. є більшою від суми, визначеної за результатами проведеної товарною біржою «Універсальна» на замовлення зовнішньоекономічної асоціації «Новосвіт» оцінки нерухомого та рухомого майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС станом на 04.09.2015, і сукупно за чотирма правочинами становить 4,02 % вартості активів публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» згідно останньої річної (за 2014 рік) фінансової звітності.

06.11.2015р. приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С. О. здійснено державну реєстрацію права приватної власності зовнішньоекономічної асоціації «Новосвіт» на придбане на підставі договору від 06.11.2015р. №551-01/10-15 нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, загальною площею 670,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Чапаєва, буд. 80Б, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 741867071225, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11933422, що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.11.2015 індексний номер 47111165, та право приватної спільної часткової власності зовнішньоекономічної асоціації «Новосвіт» в розмірі 22/25 на придбані нею за договором купівлі-продажу від 06.11.2015р. №552-01/10-15 об`єкти нерухомого майна будівлі та споруди загальною площею 1180,3 кв. м., що знаходиться за адресою: Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, смт. Стеблів, вул. Нечуя Левицького, буд. 91, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 258416771225, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11932576, що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.11.2015р. індексний номер 47107169.

ЗЕА «Новосвіт» за придбане на підставі спірних договорів майно розрахувалася в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, а саме: -№ 1 від 09.11.2015р. про перерахування 6 905 500,00 грн.; -№2821 від 09.11.2015р. про перерахування 7 860 000,00 грн.; - №2 від 10.11.2015р. про перерахування 3 127 000,00 грн.; -№ 2849 від 10.11.2015р. про перерахування 3 899 000,00 грн.; - №394 від 11.11.2015р. про перерахування 2 358 500,00 грн.

На виконання спірних договорів купівлі-продажу їх сторони склали і підписали акти приймання-передачі від 06.11.2015р. на передачу продавцем покупцю купленого останнім обладнання та нерухомого майна Корсунь-Шевченківської ГЕС та Стеблівської ГЕС, а також накладні від 06.11.2015р. №№ 21, 31, 195, 237.

Крім того, 06.11.2015р. між ПАТ «Черкасиобленерго» в особі виконуючої обов`язки Голови правління Кузьмінської С.О. і ЗЕА «Новосвіт» в особі генерального директора Кульматицького С.О. укладено договір про поділ нерухомого майна в натурі та припинення спільної часткової власності від №553-01/18-15, згідно з яким сторони цього договору визначили конкретні об`єкти нерухомого майна, які відповідають часткам ПАТ «Черкасиобленерго» в розмірі 3/25 і ЗЕА «Новосвіт» в розмірі 22/25 в нерухомому майні Стеблівської ГЕС після укладення договору купівлі-продажу від 06.11.2015р. №552-01/10-15.

Задовольняючи позов ПАТ «Черкасиобленерго» та Міністерства енергетики України, місцевий господарський суд керувався наступними мотивами:

1. Фонд державного майна України наказом від 19.05.2015р. №740 затвердив перелік об`єктів груп В, Г, які підлягають продажу в 2015 році, до якого включив державний пакет акцій у статутному капіталі Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в розмірі 46%.

Наказом Фонду державного майна України від 08.06.2015р. №829 з урахуванням змін, внесених наказами Фонду державного майна України від 10.06.2015р. №839, від 22.07.2015р. №1003 та від 14.09.2015р. №1345, був затверджений план-графік виставлення об`єктів груп В, Г на продаж в 2015 році, згідно з яким державний пакет акцій у статутному капіталі Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в розмірі 46% мав виставлятися на продаж в грудні 2015 року.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного майна» (тут і надалі у редакції, чинній станом на 06.11.2015 року), з моменту прийняття рішення про приватизацію об`єкта, стосовно його майна (нерухомого майна, інших необоротних активів) та земельної ділянки державної власності, на якій розташований такий об`єкт, забороняється здійснення операцій (дій), внаслідок яких може відбутися відчуження зазначеного майна чи зменшення його вартості або зменшення розміру земельної ділянки державної власності. А тому, оскільки 46% акцій ПАТ «Черкасиобленерго» було передано на приватизацію, останнє не могло відчужити належне йому на праві власності рухоме та нерухоме майно Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківській ГЕС Зовнішньоекономічній асоціації «Новосвіт».

2. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства» (тут і надалі у редакцій, чинній станом на 06.11.2015 року), а також, з урахуванням положень статуту ПАТ «Черкасиобленерго», наглядова рада останнього повинна була прийняти рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для визначення ринкової вартості майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС задля встановлення наявності чи відсутності ознак значного правочину та повноважень виконуючої обов`язки голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» Кузьмінської С.О. на вчинення правочинів з цим майном мала приймати наглядова рада цього товариства і вона ж мала й затверджувати ринкову вартість майна.

Фактично наглядовою радою ПАТ «Черкасиобленерго» рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання - товарної біржі «Універсальна» для визначення ринкової вартості майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС не приймалося і не затверджувалась визначена цим суб`єктом оціночної діяльності ринкова вартість цього майна, що є порушенням вимог ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства» в редакції, чинній станом на 06.11.2015р.

3. У спірних правовідносинах фактично здійснено поділ майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС на нерухоме майно і на обладнання задля визначення його ринкової вартості і відчуження за спірними договорами купівлі-продажу від 06.11.2015р. №549-01/10-15, №550-01/10-15, №551-01/10-15 та №552-01/10-15 є порушенням вимоги ч. 5 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо заборони поділу предмета правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

Згідно із ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2019р. у справі № 922/1500/18, від 15.08.2019р. у справі № 1340/4630/18, від 28.11.2019р. у справі № 918/150/19, від 26.01.2022р. у справі № 921/787/20 від 14.06.2022р. у справі № 904/3870/21, від 13.09.2022р. у справі № 918/1222/21.

Як свідчать матеріали справи, Фонд державного майна України був залучений до участі у справі №17-14-01/1494(925/1142/18) третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача і подав позов до ПАТ «Черкасиобленерго», ЗЕА «Новосвіт» про визнання недійсними договорів, як орган управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі ПАТ «Черкасиобленерго» в розмірі 46%.

Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 15.09.2021р. №1222-р «Деякі питання управління об`єктами державної власності» розпорядився передати від Фонду державного майна України Міністерству енергетики України повноваження з управління корпоративними правами, що належать державі у статутних капіталах акціонерних товариств, згідно з додатком, до якого Кабінет Міністрів України включив і публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго».

Тобто, в силу розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.09.2021р. №1222-р «Деякі питання управління об`єктами державної власності» відбулась заміна органу управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», з Фонду державного майна України на Міністерство енергетики України.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.07.2022р. було здійснено процесуальне правонаступництво у справі №17-14-01/1494(925/1142/18) та замінено Фонд державного майна України як третю особу без самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача, так і як позивача за позовом Фонду державного майна України до ПАТ «Черкасиобленерго», ЗЕА «Новосвіт» про визнання недійсними договорів, його правонаступником - Міністерством енергетики України.

Отже, Міністерство енергетики України, як правонаступник Фонду державного майна України, та, відповідно, акціонер ПАТ «Черкасиобленерго», якому належить частка у статутному капіталі останнього 46%, звернулося до місцевого суду з самостійним позовом про визнання спірних договорів недійсними.

Разом з тим, у своїх постановах Верховний Суд неодноразово зазначав, що в тому випадку, якщо позивач, який є учасником акціонерного товариства, вважає свої корпоративні права порушеними внаслідок укладення оспорюваного договору, він не позбавлений права (разом з іншими учасниками) у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на факт укладення такого договору та розгляду питання щодо порушення або не порушення прав та законних інтересів товариства (його учасників). Якщо збори учасників товариства дійдуть висновку про порушення укладеним договором купівлі-продажу прав та законних інтересів товариства останнє вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Належним способом захисту права учасника юридичної особи може бути також подання ним (зокрема разом з іншими учасниками, яким належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства) позову в інтересах юридичної особи до її посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи на підставі пункту 12 частини першої статті 20, статті 54 ГПК України.

При цьому підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника».

Подібні послідовні висновки викладені, зокрема, у наступних постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019р. у справі №904/10956/16, від 15.10.2019р. у справі №905/2559/17, від 28.09.2021р. у справі №761/45721/16-ц, від 07.04.2020р. у справі №904/3657/18, від 07.07.2020р. у справі №910/10647/18 та від 08.06.2021р. у справі №906/1336/19.

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення у справі «Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки» (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republic), заява № 29010/95 від 20 травня 1998 року; рішення у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (Case of Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, пункти 28-30, від 18 жовтня 2005 року; рішення у справі «Фельдман та банк «Слов`янський» проти України», заява № 42758/05, пункт 30, від 21 грудня 2017 року). Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала на це увагу, зокрема в постановах від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 (провадження N 12-77гс19), від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17 (провадження N 12-264гс18), від 07 квітня 2020 року у справі № 904/3657/18 (провадження N 12-159гс19).

З огляду на зазначені вище висновки та підстави заявленого Міністерством енергетики України позову, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність останнім порушення чи оспорювання внаслідок укладення спірних договорів його корпоративних прав, як акціонера ПАТ «Черкасиобленерго», а відтак у нього відсутнє порушене право чи інтерес, який підлягає захисту в судовому порядку, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Таким чином, позов Міністерства енергетики України відхиляється судом, як такий, що не порушує його прав та інтересів, як акціонера.

Щодо позову ПАТ «Черкасиобленерго», то колегія суддів також не погоджується з висновком місцевого господарського суду про можливість його задоволення, однак, з наступних підстав.

Положення частини 2 статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

У статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Наведений перелік вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

Отже, недійсність правочину зумовлена наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства; саме по собі відступлення сторонами від положення законодавства, регулювання їх іншим чином, не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України «Про акціонерні товариства», виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.

До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради.

Господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу (ч. 1 ст. 115 ЦК України).

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом 02.04.2003р. Міністерством палива та енергетики України було передано у власність відкритому акціонерному товариству «Черкасиобленерго» будівлі, споруди та обладнання Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС, згідно із затвердженим переліком.

Відповідно до п. 3.1. статуту ПАТ «Черкасиобленерго», товариство є юридичною особою приватного права, статутний капітал якого поділений на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за яким посвідчуються акціями.

Згідно з п. 4.2. статуту ПАТ «Черкасиобленерго», товариство є власником майна, переданого йому акціонерами товариства у власність як вклад до Статутного капіталув якості плати за придбані ними акції, якщо інше не передбачено відповідними договорамиміж Товариством та акціонерами; продукції, виробоеної Товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законодавством.

27.12.2013р. реєстраційною службою Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції Черкаської області зареєстровано право приватної власності ПАТ «Черкасиобленерго» на окреме індивідуально визначене майно - будівлі та споруди (Стеблівська ГЕС), про що видане відповідне свідоцтво про право власності.

05.10.2015р. реєстраційною службою Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції Черкаської області зареєстровано право приватної власності ПАТ «Черкасиобленерго» на окреме індивідуально визначене майно - будівлі та споруди (Корсунь-Шевченківська ГЕС), про що видане відповідне свідоцтво про право власності.

Відтак, станом на дату виникнення спірних правовідносин спірне майно, як окремі будівлі та споруди, на праві приватної власності було зареєстровано за ПАТ «Черкасиобленерго», а обладнання належало останньому на праві власності, отже останнє мало право на розпорядження ним в межах, визначених законом та статутом останнього.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2015р. №271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2016 роках» з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2015р. №819, був затверджений перелік об`єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2015-2016 роках, згідно з додатком 1, до якого були включені, зокрема, державні пакети акцій у статутному капіталі публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в розмірі 46,0%, і у статутному капіталі приватного акціонерного товариства «Українська енергозберігаюча сервісна компанія» в розмірі 99,659%.

Фонд державного майна України наказом від 19.05.2015р. №740 затвердив перелік об`єктів груп В, Г, які підлягають продажу в 2015 році, до якого включив державний пакет акцій у статутному капіталі ПАТ «Черкасиобленерго» в розмірі 46,0%.

З урахуванням передачі частини акцій ПАТ «Черкасиобленерго» на приватизацію, на думку суду першої інстанції ПАТ «Черкасиобленерго» не мав права укладати спірні правочини, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного майна» з моменту прийняття рішення про приватизацію об`єкта стосовно його майна забороняється здійснення операцій, внаслідок яких може відбутися відчуження зазначеного майна чи його вартості.

Здійснивши системний аналіз Закону України «Про приватизацію державного майна», колегія суддів дійшла висновку, що положення абз. 2 ч. 4 ст. 12 вказаного закону не підлягають застосуванню до спірних правовідносин з огляду на таке.

Законом України «Про приватизацію державного майна» урегульовано правові, економічні та організаційні основи приватизації державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, з метою створення багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки України.

Колегія суддів зауважує, що закон - це нормативно-правовий акт, що регулює найбільш значущі, найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов`язкових правил (норм).

Відповідно до узагальнених правил законодавчої техніки за своєю внутрішньою структурою закон поділяється на статті, які можуть поділятись на частини і пункти. Частини статей і пунктів, у свою чергу, можуть поділятися на абзаци і підпункти. Нумерація статей здійснюється арабськими цифрами. У разі якщо стаття значна за розміром і містить декілька частин, частини для зручності також нумеруються. Але від цього частина пунктом не стає, оскільки частина статті - це завжди правова норма, а пункт - окреме питання. Пункти також нумеруються цифрами або буквами.

Постановою колегії Міністерства юстиції України від 21 листопада 2000 року №41 було схвалено Методичні рекомендації щодо розроблення проектів законів та дотримання вимог нормопроектної техніки (далі - Методичні рекомендації).

Методичними рекомендаціями визначено структуру законопроекту, відповідно до якої:

1. Нормативний матеріал у законопроекті викладається у логічній послідовності, з тим щоб забезпечити доступність закону для огляду, правильного його розуміння та застосування.

2. Кожен законопроект має назву, у якій в кількох словах викладається його зміст і яка є складовою частиною офіційного тексту закону. Для цього використовуються інформативні поняття, які дозволяють розпізнати предмет, що регулюється даним законом.

3. У випадках, коли є потреба роз`яснити необхідність і мету видання закону, в законопроекті дається вступна частина - преамбула. Правові норми до преамбули не включаються

4. У законопроекті спочатку вміщуються норми загального характеру, що встановлюють принципи правового регулювання і містять правила, які повинні враховуватися при застосуванні наступних норм закону. Далі вміщуються норми, згруповані з окремих питань, що стосуються того або іншого аспекту правового регулювання. Потім викладаються додаткові положення, які стосуються всіх або кількох питань, що належать до сфери регулювання цього закону.

5. Наприкінці законопроекту наводяться прикінцеві положення.

Так, у статті 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» міститься загальне визначення поняття приватизації державного майна (далі - приватизація), відповідно до якого це - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об`єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», до об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать: підприємства (цехи, виробництва, дільниці, інші підрозділи, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, із структури якого вони виділяються) як єдині майнові комплекси, до складу яких входять усі види майна, призначені для їх діяльності, що визначені Цивільним кодексом України, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані (далі - єдиний майновий комплекс підприємства); об`єкти незавершеного будівництва та законсервовані об`єкти, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані; окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких це майно розташовано; акції (частки, паї), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності; об`єкти соціально-культурного призначення, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані, крім тих, що не підлягають приватизації.

Таким чином, в розумінні ст. 5 Закону України «Про приватизацію держаного майна» акції (частки, паї), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств є одним з об`єктів приватизації.

Стаття 12 Закону України «Про приватизацію державного майна», що складається з 5 окремих частин, визначає окреме питання щодо порядку і способів приватизації, а саме подання заяви і прийняття заяви про приватизацію.

Так, частини 1-3 регулюють коло суб`єктів, які можуть ініціювати процедуру приватизації, строк розгляду заяви та підстави відмови в приватизації.

Частина 4 статті 12 Закону України «Про приватизацію державного майна» визначає особливості прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства.

При цьому, саме абзацом 2 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного майна» встановлено, що з моменту прийняття рішення про приватизацію об`єкта стосовно його майна (нерухомого майна, інших необоротних активів) та земельної ділянки державної власності, на якій розташований такий об`єкт, забороняється:

- здійснення операцій (дій), внаслідок яких може відбутися відчуження зазначеного майна чи зменшення його вартості або зменшення розміру земельної ділянки державної власності;

- обмін, іпотека або застава майна; списання основних засобів, що мають залишкову вартість; безоплатна передача та реалізація майна для погашення заборгованості; передача майна в оренду; внесення майна до статутного капіталу інших суб`єктів господарювання, передача майна в управління та здійснення операцій з борговими вимогами і зобов`язаннями (факторинг), якщо за період з моменту прийняття такого рішення сума вартості майна, що відчужується, або зобов`язань перевищує 5 відсотків підсумку балансу підприємства за останній звітний період, але не більш як 250 мінімальних заробітних плат протягом одного календарного року;

- вчинення дій, які можуть призвести до обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку державної власності, на якій розташований такий об`єкт;

- зміна номінальної вартості або кількості акцій без зміни розміру статутного капіталу акціонерного товариства;

- прийняття рішень про збільшення або зменшення статутного капіталу, крім випадків збільшення статутного капіталу на суму збільшення вартості власного капіталу товариства;

- прийняття рішень про припинення господарської організації шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення.

Відтак, з урахуванням логіки побудови нормативно правових актів та законотворчої техніки, абзац другий частини 4 статті 12 Закону України «Про приватизацію державного майна» нерозривно пов`язаний з абзацом першим відповідної частини статті, та його положення не виходять за межі тих правовідносин, що врегульовані у ч. 4 ст. 12, а саме стосуються особливостей приватизації майна державних підприємств.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що частина 4 статті 12 Закону України «Про приватизацію державного майна» складається з п`яти абзаців, які логічно пов`язані між собою за змістом та становлять єдину норму права щодо особливостей приватизації державних підприємств.

Додатково факт того, що абзац 2 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного майна» стосується саме державних підприємств, а не усіх визначених ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна об`єктів» вбачається з того, що, наприклад абзац 4 ч. 4 ст. 12 вказаного закону вказує на які підприємства не поширюються обмеження, що вказані у попередніх абзацах цієї статті закону.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна», приватизація акцій (часток, паїв), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності, здійснюється відповідно до законодавства з урахуванням положень установчих документів таких товариств (організацій).

При цьому з наявного в матеріалах справи статуту ПАТ «Черкасиобленерго» будь-яких обмежень щодо відчуження належного йому майна в період приватизації пакету акцій, не встановлено.

Відтак, колегія суддів вважає помилковими висновки місцевого господарського суду про поширення абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного майна» на спірні правовідносини.

Щодо висновків місцевого господарського суду про необхідність затвердження суб`єкта оціночної діяльності та ринкової вартості спірного майна наглядовою радою ПАТ «Черкасиобленерго» колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства», ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства.

До виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства належить затвердження ринкової вартості майна у випадках, передбачених цим Законом (п. 7 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства».

Тобто, випадки за яких наглядовою радою акціонерного товариства повинно прийматися рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності та затвердження оцінки можуть бути визначені або Законом України «Про акціонерні товариства» або статутом ПАТ «Черкасиобленерго».

Законом України «Про акціонерні товариства» визначені наступні випадки, за яких необхідним є проведення оцінки акціонерним товариством із залученням суб`єкта оціночної діяльності:

- у разі якщо майно вноситься як плата за цінні папери, вартість такого майна повинна відповідати ринковій вартості цього майна, визначеній відповідно до статті 8 цього Закону-(ч. 3 ст. 23 Закону України «Про акціонерні товариства»);

- ціна придбання акцій не може бути меншою за ринкову ціну, визначену відповідно до статті 8 цього Закону (ч. 3 ст. 65 Закону України «Про акціонерні товариства»);

- ціна викупу акцій не може бути меншою за їх ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 цього Закону (ч. 1 ст. 66 Закону України «Про акціонерні товариства»);

- ціна продажу викуплених товариством акцій не може бути меншою за їх ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 цього Закону (ч. 3 ст. 66 Закону України «Про акціонерні товариства»);

-- ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 8 цього Закону (ч. 1 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Відповідно до п. 10.12.6. статуту ПАТ «Черкасиобленерго», до виключної компетенції наглядової ради належить затвердження ринкової вартості майна (цінних паперів, інших речей або майнових відчужуваних прав) у випадках його оцінки, передбачених цим Статутом та законодавством, а також прийняття рішення про обрання оцінювача майна Товариства та затвердження договору, що укладається з ним, встановлення розміру оплати його послуг.

Колегією суддів встановлено, що статутом ПАТ «Черкасиобленерго» визначено лише один випадок за якого обов`язковим є затвердження ринкової вартості наглядовою радою товариства, а саме у п. 5.8. Статуту, у разі якщо майно вноситься в оплату акцій Товариства.

Інших випадків необхідності затвердження ринкової вартості майна та суб`єкта оціночної діяльності Наглядовою радою, статут ПАТ «Черкасиобленерго» не містить.

У той же час, Закон України «Про акціонерні товариства» не встановлює прямого обов`язку товариства здійснювати незалежну оцінку вартості майна, яке відчужується ним за усіма цивільно-правовими договорами.

Отже, за відсутності прямої вимоги Закону України «Про акціонерні товариства» та статуту ПАТ «Черкасиобленерго» про здійснення оцінки майна при його відчуженні за договором купівлі-продажу, відсутні підстави для твердження про необхідність самостійного залучення ПАТ «Черкасиобленерго» суб`єкта оціночної діяльності для визначення ринкової вартості його майна при укладенні договорів купівлі-продажу, зокрема, для встановлення наявності чи відсутності ознак значного правочину.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що, відповідно до п. 11.8.12. Статуту ПАТ «Черкасиобленерго», до компетенції Голови правління належить самостійно приймати рішення про вчинення правочинів, якщо ринкова вартість його предметів не перевищує 5% від вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Як було встановлено місцевим господарським судом та вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, згідно із балансом (звітом про фінансовий стан) публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» за 2014 рік вартість активів останнього станом на 31 грудня 2014 року становила 600 818 000,00 грн.

В той же час, на момент укладення оспорюваних правочинів у Голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» були наявні звіти суб`єкта оціночної діяльності про ринкову вартість нерухомого та рухомого майна Стеблівської та Корсунь-Шевченківської ГЕС, які були складені не на замовлення ПАТ «Черкасиобленерго», а на замовлення ЗЕА «Новосвіт», як особи, у якої дане майно перебувало на законних підставах, що прямо передбачено ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Достовірність даного звіту була підтверджена так само наявною у Голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» рецензією. Більше того, достовірність даних звітів в ході розгляду даної справи була підтверджена висновком судового експерта та не була спростована учасниками справи належними та допустимими доказами.

Згідно двох окремих звітів про ринкову вартість нерухомого та рухомого майна Корсунь-Шевченківської ГЕС, його загальна ринкова вартість становила 10 419 500,00 грн., а вартість нерухомого майна та обладнання Стеблівської ГЕС - 12 080 500,00 грн.

При цьому ціна продажу за домовленістю сторін згідно спірних договорів була встановлена наступною: вартість нерухомого майна Корсунь-Шевченківської ГЕС - 6 905 500,00 грн., а обладнання - 3 899 000,00 грн.; вартість нерухомого майна Стеблівської ГЕС - 7 860 000,00 грн., а обладнання - 5 485 500,00 грн.

Отже, як було правильно встановлено місцевим судом, визначена за результатами проведеної товарною біржою «Універсальна» на замовлення зовнішньоекономічної асоціації «Новосвіт» оцінки нерухомого та рухомого майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС, станом на 04.09.2015 навіть сукупна ринкова вартість нерухомого та рухомого майна Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС - 22 500 000,00 грн. з урахуванням ПДВ становить лише 3,74 % вартості активів публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» за даними його останньої річної (за 2014 рік) фінансової звітності.

Тобто не перевищує 5% від вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Таким чином, ні при залученні оцінювача для визначення ринкової вартості нерухомого та рухомого майна Стеблівської та Корсунь-Шевченківської ГЕС, ні при визначенні ціни його продажу, ні ПАТ «Черкасиобленерго», ні ЗЕА «Новосвіт» не було допущено порушень статті 8 Закону України «Про акціонерні товариства», а відтак, помилковими є протилежні висновки місцевого господарського суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає помилковим також і висновки місцевого господарського суду про невідповідність спірних договорів ч. 5 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» та умисне ділення предмету договору, з метою ухилення від передбаченого законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства», рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою. Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину.

Пунктом 10.12.14 Статуту ПАТ «Черкасиобленерго» передбачено, що прийняття рішень про вчинення правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства належить до виключної компетенції Наглядової ради.

В той же час, відповідно до ч. 5 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

Як вже було встановлено колегією суддів, вартість активів ПАТ «Черкасиобленерго» за 2014 рік станом на 31 грудня 2014 року становила 600 818 000,00 грн., 10% з яких становить 60 081 800 грн.

При цьому ринкова вартість усього майна, яке відчужувалося за оспорюваними договорами купівлі-продажу, становить 22 500 000 гривень, а сукупна вартість усіх спірних договорів становить 24 150 000 гривень, що майже втричі менше допустимої відповідно до ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» та статуту ПАТ «Черкасиобленерго» межі, відповідно до якої правочин не може бути віднесено до значних.

Доказів того, що вартість окремо нерухомо та рухомого майна Корсунь-Шевченківської ГЕС та окремо нерухомо та рухомого майна Стеблівської ГЕС за кожним із правочинів перевищувала б 60 081 800 гривень, матеріали справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2013р. реєстраційною службою Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції Черкаської області було проведено державну реєстрацію права власності ПАТ «Черкасиобленерго» на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський р., смт. Стеблів,, вул. Нечуя-Левицького, буд. 91, загальною площею: 1180,3 кв.м. (Стеблівська ГЕС), про що було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27.12.2013р.

05.10.2015р. реєстраційною службою Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції Черкаської області проведено державну реєстрацію права власності ПАТ «Черкасиобленерго» на комплекс, будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський р., м. Корсунь-Шевченківський, вул. Чапаєва, буд. 80-Б, загальною площею: 670,1 кв.м. (Корсунь-Шевченківська ГЕС), про що було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.10.2015р., серія СТА 740171.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Положеннями ч. 2 ст. 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону.

Отже, з огляду на те, яким чином було здійснено державну реєстрацію права приватної власності ПАТ «Черкасиобленерго» на будівлі та споруди Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС, а саме як окремі індивідуально визначені об`єкти цивільних прав, а також враховуючи вартість спірного рухомого майна, колегією суддів з наявних у справі доказів не встановлено умисного поділу сторонами об`єктів продажу.

Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції щодо умисного поділу спірного майна з метою ухилення від передбаченого законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину є помилковими припущеннями, які не відповідають як вимогам закону, так і наявним в матеріалах справи доказам.

Додатково колегія суддів вважає за необхідне звернутися до доктрини «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2022 року по справі № 910/3724/20 зазначено: доктрина заборони суперечливої поведінки, базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них.

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18).

Про порушення принципу добросовісності позивачами та необхідності застосування доктрини venire contra factum proprium до спірних правовідносин свідчать наступні обставини.

ЗЕА «Новосвіт» з 2002 року добросовісно на праві оренди користувалося спірним майном та використовувало його у власній господарській діяльності, а також утримувало майно в придатному стані. Як вбачається з наявних в матеріалах справи листів Служби безпеки України №1843 від 18.11.1998р., Міністерства енергетики України №23715/47 від 23.11.1998р., ПАТ «Черкасиобленерго» №6118/09-03 від 25.09.2015р. та №6116/09-03 від 25.09.2015р., за час оренди ЗЕА «Новосвіт» здійснило ряд невід`ємних поліпшень спірного майна на суму понад 5 000 000,00 грн., що в рази вище балансової вартості цього майна.

У 2013 та 2015 роках ПАТ «Черкасиобленерго» було здійснено державну реєстрацію права приватної власності останнього на окремі об`єкти речових прав - будівлі та споруди Стеблівської ГЕС та Корсунь-Шевченківської ГЕС.

При цьому ані ПАТ «Черкасиобленерго», ані Фондом державного майна таку державну реєстрацію спірного майна оскаржено не було, доказів протилежного матеріали справи не містять.

В подальшому, у зв`язку з неможливістю самостійно утримувати спірне майно та скрутний фінансовий стан ПАТ «Черкасиобленерго», ЗЕА «Новосвіт» виявило намір вказане майно придбати, на умовах, погоджених сторонами, що не суперечили вимогам законодавства.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства», саме до компетенції наглядової ради товариства належить обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу.

Від імені ПАТ «Черкасиобленерго» спірні договори було укладено головою правління Кузьмінською Світланою Олександрівною, яку на обрану посаду обрано Наглядовою радою ПАТ «Черкасиобленерго», що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом № 3 від 17.04.2015 року.

Статтею 42 Закону України «Про акціонерне товариство» акціонерне товариство наділене правом звернення з позовом до посадових осіб органів товариства стосовно відшкодування збитків, завданих товариству, в порядку, визначеному вказаним законом.

Разом з тим, ані Фондом державного майна чи його правонаступником - Міністерством енергетики України, як акціонером ПАТ «Черкасиобленерго», ані його іншими акціонерами чи органами правління, зокрема наглядовою радою, не було ініційовано питання щодо відшкодування з колишньої голови правління Кузьмінської Світлани Олександрівни збитків, завданих її діями товариству. Доказів протилежного матеріали справи не містять, а в судовому засіданні представники позивачів підтвердили, що з відповідними вимогами до колишньої голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» не зверталися.

Проте, лише за 6 днів до закінчення встановленого Цивільним кодексом України трирічного строку позовної давності, ПАТ «Черкасиобленерго» звернулося до суду з позовом про визнання спірних договорів недійсними, вимоги про застосування наслідків недійсності цих правочинів позивачами не заявлено. Правовими підставами своїх позовів позивачами визначені статті, які не порушують їх прав, а головна аргументація зводиться до заниження вартості об`єктів продажу, яка в належний спосіб не підтверджена.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістом приписів статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про необхідність задоволення позовів, оскільки висновки, викладені у рішенні господарського суду Черкаської області від 08.02.2023р. у даній справі, не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про повну відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ "Черкасиобленерго" і Міністерства енергетики України.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню. У задоволенні позовних вимог ПАТ "Черкасиобленерго" і Міністерства енергетики України необхідно відмовити в повному обсязі з наведених вище мотивів, стягнувши з позивачів понесені Зовнішньоекономічною асоціацією "Новосвіт" судові витрати за подання апеляційної скарги на підставі ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 270, 275, 277, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" задовольнити.

Рішення господарського суду Черкаської області від 08.02.2023р. у справі №17-14-01/1494(925/1142/18) скасувати.

Прийняти нове рішення, яким: у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства енергетики України про визнання недійсними договорів та позовних вимог Міністерства енергетики України до ПАТ "Черкасиобленерго", до Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт", за участю Черкаської обласної прокуратури на стороні Міністерства енергетики України про визнання недійсними договорів відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (вул. Гоголя, 285, м. Черкаси, Черкаська область, 18002, код ЄДРПОУ 22800735) на користь Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" (пров. Станіславського, 16, м. Вінниця, Вінницька область, 21022, код ЄДРПОУ 30594406) 13 335 грн. (тринадцять тисяч триста тридцять п`ять гривень) 75 коп. понесених судових витрат за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Міністерства енергетики України (вул. Хрещатик, 30, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37552996) на користь Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" (пров. Станіславського, 16, м. Вінниця, Вінницька область, 21022, код ЄДРПОУ 30594406) 13 335 грн. (тринадцять тисяч триста тридцять п`ять гривень) 75 коп. понесених судових витрат за подання апеляційної скарги.

Справу №17-14-01/1494(925/1142/18) повернути до господарського суду Черкаської області, який зобов`язати видати накази.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 18.04.2023р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді О.М. Остапенко

С.В. Сотніков