Справа № 991/2145/23

Провадження 1-кс/991/2174/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 , погоджене прокурором третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Конотоп Сумської області, громадянину України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Вищого антикорупційного суду звернувся старший детектив Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 з клопотанням, погодженим прокурором третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про обрання підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що детективами Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019 щодо вчинення керуючим санацією ДП «Національна кінематека України» ОСОБА_7 (далі - ДП «НКУ»), у співучасті із першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_8 , заступницею Міністра культури України ОСОБА_9 , бенефіціарними власниками (контролерами) ТОВ «Екосолар Інвест», ТОВ «Євросолар», ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , директором ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_6 та іншими не встановленими особами, заволодіння частиною комплексу об`єктів нерухомого майна (14 будівель та споруд) ДП «НКУ» у процедурі санації державного підприємства за розробленим планом санації ДП «НКУ», шляхом їх продажу за результатами формального аукціону між пов`язаними особами, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

На думку органу досудового розслідування, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у пособництві в заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Відповідно до примітки до ст. 45 КК України злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, віднесено до корупційних злочинів, за вчинення яких, відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України виключено можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, а так само, згідно з ч. 1 ст. 69 КК України, виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом. Також, зважаючи на відомості про особу підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення, наявність достатніх майнових ресурсів у підозрюваного та членів його родини, на думку старшого детектива, існують ризики, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. До того ж постановою старшого детектива від 22.02.2023 підозрюваний оголошений в міжнародний розшук. Наведене, на переконання органу досудового розслідування, є достатніми підставами для обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання призначалося до розгляду на 23.03.2023, 31.03.2023 та 07.04.2023.

У судовому засіданні 07.04.2023 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Не погоджуюсь з поданим клопотанням, захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 , зазначив, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 184 КПК України - не долучено переліку свідків, яких необхідно допитати під час судового розгляду, при цьому належним доказом може бути лише допит свідків безпосередньо в судовому засіданні. До того ж, не всі матеріали були надані слідчому судді, у зв`язку з чим просить повернути вказане клопотання прокурору.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судові засідання не прибував, про дату, час та місце їх проведення повідомлявся шляхом направлення судових повісток на кожне із призначених судових засідань на адресу зареєстрованого місця проживання.

Заслухавши думку прокурора, позицію сторони захисту, дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Частиною 6 статті 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

З огляду на зазначені положення закону слідчому судді під час вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, з метою визначення, чи є законні підстави для обрання стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 3) наявність та достатність доказів того, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук; 4) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 5) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Як було зазначено вище, у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження за № 42019000000002463 від 25.11.2019, за підозрою серед інших ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що керуючий санацією ДП «Національна кінематека України» (далі - ДП «НКУ») ОСОБА_7 , у співучасті із першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_8 , заступницею Міністра культури України ОСОБА_9 , начальником Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_12 , бенефіціарними власниками (контролерами) ТОВ «Екосолар Інвест», ТОВ «Євросолар», ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , директором ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_6 та іншими не встановленими особами, заволодів частиною комплексу об`єктів нерухомого майна (14 будівель та споруд) ДП «НКУ» у процедурі санації державного підприємства за розробленим планом санації ДП «НКУ», шляхом їх продажу за результатами формального аукціону між пов`язаними особами.

За версією органу досудового розслідування кримінальні правопорушення вчинені за наступних обставин.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.10.2015, постановленою у справі № 910/21182/15, порушено провадження у справі про банкрутство ДП «НКУ», введено процедуру розпорядження майном. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.01.2016, постановленою у справі № 910/21182/15, затверджено реєстр вимог кредиторів ДП «НКУ» на загальну суму 9 283 023,70 грн та визначено наступних кредиторів: ПАТ «Київенерго», ПАТ «Київводоканал», ДПІ у Деснянському р-ні та ТОВ «Кінотур».

15.02.2016 ухвалою Господарського суду м. Києва у справі № 910/21182/15 припинено процедуру розпорядження майном ДП «НКУ» та відкрито процедуру санації боржника - ДП «НКУ».

Указом Президента України «Про національні заклади культури» № 587/94 від 11.10.1994 ДП «НКУ» надано статус національного закладу культури, а пунктом 3 цього Указу встановлено, що майно закладів культури, яким надано статус національних, не підлягає приватизації. Фінансування цих закладів здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Пунктом 2 Указу Президента України «Про Положення про національний заклад (установу) України» № 451/95 від 16.06.1995 зобов`язано органи виконавчої влади не передавати закріплене за національними закладами (установами) України майно, що перебуває у державній власності, будь-яким органам, підприємствам, установам, організаціям.

Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» № 185-V від 21 вересня 2006 року, нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

Крім того, відповідно до ст.ст. 22, 23 Закону України «Про культуру» № 2778-VI від 14 грудня 2010 року та наказу Міністра культури України № 450 від 17.06.2016, яким затверджено Перелік закладів культури базової мережі закладів культури загальнодержавного рівня, ДП «НКУ» належить до базової мережі закладів культури загальнодержавного рівня.

Таким чином, на думку органу досудового розслідування, в силу належності майна національних закладів культури до державної власності та наявності заборони щодо його приватизації, а також заборони передавати закріплене за національними закладами (установами) України майно, що перебуває у державній власності, будь-яким органам, підприємствам, установам, організаціям, встановленої вказаними Указами Президента України, стосовно майна національних закладів культури не могло бути вчинено будь-яких дій, внаслідок яких здійснюється відчуження такого майна, у тому числі під час процедури розпорядження майном боржника та санації державного підприємства, без скасування їх статусу «національних».

За версією органу досудового розслідування у 2016 році у ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виник злочинний умисел на заволодіння нерухомим майном ДП «НКУ», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27.

Реалізація даного злочинного умислу здійснювалася через підконтрольних останнім першого заступника генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_8 , арбітражних керуючих (керуючих санацією ДП «НКУ») ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , ТОВ «Екосолар Інвест» (код ЄДРПОУ 38135211), ТОВ «Євросолар» (код ЄДРПОУ 38135183) та ТОВ «ВЕСТ ПРАЙТ» (код ЄДРПОУ 42429092) за обставин, викладених старшим детективом у клопотанні.

Так, будучи обізнаними, що в провадженні у справі про банкрутство ДП «НКУ» комітет кредиторів очолювали ПАТ «Київенерго» та ПАТ «АК «Київводоканал», яким належала більшість голосів, а всі значні правочини ДП «НКУ» відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343 від 14.05.1992 приймаються, схвалюються або погоджуються комітетом кредиторів боржника, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи з метою реалізації спільного злочинного умислу та отримання фактичного контролю над ДП «НКУ», використовуючи підконтрольні їм юридичні особи ТОВ «Екосолар Інвест» та ТОВ «Євросалар», викупили у первісних кредиторів право вимоги грошових зобов`язань ДП «НКУ».

У подальшому Господарським судом м. Києва замінено кредиторів ПАТ «Київенерго» та ПАТ «Київводоканал» на нових кредиторів - ТОВ «Екосолар Інвест» та ТОВ «Євросолар».

Враховуючи цю обставину, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , маючи контрольну кількість голосів у комітеті кредиторів ДП «НКУ» через підконтрольних нових кредиторів державного підприємства забезпечили затвердження комітетом кредиторів ДП «НКУ» протокольним рішенням № 4 від 13.10.2016 кандидатури керуючого санацією ОСОБА_13 .

За результатами розгляду Господарським судом м. Києва 17.10.2016 клопотання ТОВ «Екосолар Інвест» та рішення комітету кредиторів ОСОБА_13 призначено керуючим санацією ДП «НКУ».

Таким чином, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , використовуючи підконтрольних кредиторів, які мали вирішальну кількість голосів у комітеті кредиторів ДП «НКУ», у співучасті із першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_8 , через підконтрольних керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_13 та керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_7 отримали повний фактичний контроль над діяльністю державного підприємства та розпорядженням майном, що перебувало на його балансі.

У подальшому, ОСОБА_13 , виконуючи вказівки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , зловживаючи своїм службовим становищем, протягом 2017 - 2018 років готував та скеровував на погодження до Мінкультури декілька проєктів планів санацій у різних редакціях, у яких, всупереч встановленої законодавством України заборони, передбачалося основним заходом відновлення платоспроможності боржника - відчуження об`єктів нерухомого майна національного закладу культури ДП «НКУ». При цьому ОСОБА_8 також приймав активну участь в розробці проєктів планів санації ДП «НКУ», редагуючи їх текстові файли з урахуванням зауважень органу управління.

Водночас, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , використовуючи участь ТОВ «Екосолар Інвест» та ТОВ «Євросолар» у складі комітету кредиторів ДП «НКУ» з більшістю голосів, забезпечили погодження комітетом кредиторів вказаних проєктів планів санацій.

Разом з тим, проєкти планів санації ДП «НКУ», підготовлені ОСОБА_13 , поверталися Мінкультури на доопрацювання. Так, зокрема, 24.04.2017 керуючий санацією ДП «НКУ» ОСОБА_13 листом № 2?10/34 скерував до Мінкультури на погодження проєкт плану санації ДП «НКУ», який передбачав продаж та передачу в оренду частини майна боржника, а також ліквідацію дебіторської заборгованості боржника.

Заступницею Міністра культури України ОСОБА_9 листом № 1625/7?2/13-17 від 05.05.2017 повернуто зазначений план санації на доопрацювання, у зв`язку із тим, що Мінкультури мало до нього принципові зауваження. Так, в листі було зазначено наступне: «запропонований проєктом плану санації підхід до відновлення платоспроможності ДП «НКУ» передбачає відчуження близько 80% нерухомого майна, задіяного у виробничій діяльності ДП «НКУ», що фактично позбавляє підприємство основних засобів виробництва та ставить під загрозу всю його подальшу діяльність»; «ефективність обраного засобу відновлення платоспроможності боржника викликає сумнів, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що реалізація запропонованого проєкту плану санації Підприємства після розрахунку з борговими зобов`язаннями може призвести до нової заборгованості у зв`язку із відсутністю основних фондів»; «При цьому, звіти, що подаються Підприємством до Міністерства, як уповноваженого органу управління, свідчать про те, що сума фактичної заборгованості Підприємства має тенденцію до зменшення. Тобто, за умови погашення заборгованості, Підприємство спроможне самостійно відновити свою комерційну діяльність та одержувати від неї прибуток», «перелік і вартість майна, запропонованого до відчуження, мають бути домірними (пропорційними) реальній сумі боргу Підприємства перед кредиторами»; «у зв`язку із тим, що до відчуження для погашення вимог кредиторів пропонується державне майно, та відповідно до ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» Мінкультури вимагає здійснення Фондом державного майна України рецензування звіту про оцінку майна, на основі якої здійснено розрахунки щодо погашення суми заборгованості підприємства».

Водночас, за результатами розгляду вказаних проєктів планів санації ДП «НКУ» начальником Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_12 готувалися, зокрема, службові записки № 1189/0/59-17 від 19.06.2017, № 2125/0/59-17 від 12.09.2017, у яких відображалися зазначені принципові зауваження, що відображалися у вказаних відмовах Мінкультури у погодженні проєктів планів санації ДП «НКУ».

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 461?р від 04.07.2018 щодо запобігання банкрутства ДП «НКУ», яким доручалось Мінкультури забезпечити погашення кредиторської заборгованості, що обліковувалась за ДП «НКУ» в сумі 9 283 000 грн., що була наявною та актуальною на той час, за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, передбачених за програмою 1806030 «Державна підтримка кінематографії» на 2018 рік. При цьому, у пояснювальній записці до проєкту вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України, у підготовці якої брали участь ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , вказувалося на зазначені вище положення законодавства України про заборону відчуження будь?яким чином майна національних закладів культури.

З метою реалізації зазначеного розпорядження КМУ Державним агентством України з питань кіно 28.11.2018 направлено лист до Мінкультури про готовність перерахувати кошти для погашення заборгованості ДП «НКУ» після надання необхідного переліку документів. На підставі вказаного листа, Мінкультури направило 05.12.2018 на адресу ДП «НКУ» лист № 5918/7-4/13-18 щодо необхідності надання документів Державному агентству України з питань кіно для забезпечення перерахування відповідних коштів Державною казначейською службою України.

У свою чергу, ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , діючи в межах спільного злочинного умислу, з метою уникнення можливості виходу державним підприємством із процедури санації, зловживаючи своїм службовим становищем, не вжили заходів щодо надання необхідного пакету документів задля погашення заборгованості ДП «НКУ» за рахунок бюджетних коштів. Так, у відповідь на лист Мінкультури № 5918/7-4/13-18 від 05.12.2018 ОСОБА_13 скеровано формальний лист-відповідь № 01?07/125 від 18.12.2018 без надання запитуваного пакету документів, у зв`язку із чим бюджетні кошті для погашення заборгованості ДП «НКУ» отримано не було.

Вказані дії ОСОБА_14 та ОСОБА_8 спричинили продовження процедури банкрутства ДП «НКУ» та, як наслідок, зростання поточної кредиторської заборгованості ДП «НКУ» до загальної суми 12 069 198 грн.

У подальшому, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вирішили змінити керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_13 на ОСОБА_7 , у зв`язку з чим забезпечили затвердження комітетом кредиторів ДП «НКУ» протокольним рішенням № 7 від 12.02.2019 кандидатури ОСОБА_7 керуючим санацією ДП «НКУ». На підставі клопотання ТОВ «Екосолар Інвест» від 12.02.2019 у справі про банкрутство ДП «НКУ» Господарський суд м. Києва ухвалою від 11.03.2019 призначено ОСОБА_7 керуючим санацією ДП «НКУ».

Після чого керуючий санацією ДП «НКУ» ОСОБА_7 за участі ОСОБА_8 , знаючи про принципові зауваження Мінкультури до попередніх планів санації ДП «НКУ», в першу чергу у частині відчуження 11 будівель державного підприємства, підготував новий проєкт плану санації із численними порушення чинного законодавства України, у якому визначив до відчуження вже 14 об`єктів частини комплексу нежитлових будівель ДП «НКУ», що розташовується за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27, та листом від 06.06.2019 скерував його на адресу Мінкультури.

За версією сторони обвинувачення, вказаний план санації ДП «НКУ» спрямований на незаконне відчуження нерухомого майна ДП «НКУ» за заниженою вартістю, оскільки підготовлений із умисними порушеннями законодавства України та без урахування важливих для функціонування ДП «НКУ» обставини.

Так, в ході розроблення плану санації ДП «НКУ» ОСОБА_7 умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем, всупереч ч. 4 ст. 96, ст. 98 Закону 2343, п. 2 Указу Президента України № 587/94 від 11.10.1994, визначив реалізацію (відчуження) комплексу нежитлових будівель та споруд ДП «НКУ» (14 із 18), як захід відновлення платоспроможності державного підприємства, яке відповідно до ст.ст. 23, 24 Закону України «Про культуру», Указу Президента України № 587/94 від 11.10.1994 та наказу Міністра культури України № 450 від 17.06.2016 є національним закладом культури та входить до базової мережі закладів культури загальнодержавного рівня, майно якого не підлягає відчуженню.

Відповідно до п. 2.1 (розділ ІІІ) Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України № 14 від 19.01.2006, у редакції наказу Міністерства економіки України № 1361 від 26.10.2010 (далі - Методичні рекомендації), оцінка змін фінансового стану підприємства здійснюється за попередні три календарні роки для формування загального уявлення та загальних тенденцій його розвитку. Разом з тим, з порушенням вказаних положень, з метою створення уявлення про стабільну збитковість підприємства, ОСОБА_7 зазначив у вказаному плані санації оцінку фінансового стану ДП «НКУ» лише за попередні два роки, що передували порушенню справи про банкрутство.

Статтею 120 Земельного кодексу України (у редакції від 07.02.2019) встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Разом з тим, ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою приховання факту, що при відчуженні вказаного комплексу нерухомого майна державне підприємство втратить право користування більшою частиною земельної ділянки, не розмежував земельну ділянку із будівлями, які передбачалося відчужити, та не визначив долю земельної ділянки, яка передбачена для обслуговування цих будівель, із внутрішньоплощадковими шляхами, що перейдуть автоматично у користування нового власника будівель та споруд. Відповідна позиція ОСОБА_7 пояснюється тим, що основною метою заволодіння будівлями та спорудами ДП «НКУ» у ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було подальше отримання у користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 5,0810 га (від загальної 8,188334 га), для будівництва житлового комплексу.

Переслідуючи відповідну злочинну мету, ОСОБА_7 , діючи на виконання вказівок ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , вказав у плані санації конкретні, заздалегідь визначені 14 будівель та споруд ДП «НКУ», придбання яких давало б можливість організаторам злочинної схеми сформувати окрему земельну ділянку єдиним масивом, необхідну для функціонального обслуговування цього комплексу будівель та спричиняло б відчуження права користування ДП «НКУ» цією земельною ділянкою. Відчуження вказаних будівель надавало змогу у подальшому оформити право користування земельною ділянкою під ними площею 4,4448 га, ринкова вартість права користування якою становить - 2 101 000 грн.

Також, ОСОБА_7 , з метою створення уявлення про економічну доцільність відчуження майна, вказав у п. 4.2.2, п. 5.1 плану санації, що необхідність відчуження нерухомого майна обґрунтовується потенційним зменшенням операційних витрат підприємства-боржника на утримання, зокрема, земельного податку. Водночас, у плані санації ОСОБА_7 не навів відомості, що земельний податок становить незначну частину фінансового навантаження ДП «НКУ», зокрема, плата за постійне користування земельною ділянкою площею 8,188334 га, за 2019 рік становила 2 957,31 грн.

Крім того, ОСОБА_7 , діючи в порушення п. 2.2.1 (Розділ ІІІ) Методичних рекомендацій та ст. 35 Закону 2343, задля створення уявлення про нижчу вартість комплексу об`єктів нерухомого майна та подальшого його продажу за заниженою вартістю, а також необхідності у стислі терміни затвердити цей план санації, не забезпечив визначення ринкової вартості оцінки основних засобів - комплексу об`єктів нерухомого майна ДП «НКУ» та, відповідно, не вказав її у плані санації до скерування його на погодження до Мінкультури.

Достовірно знаючи про попередні принципові зауваження Мінкультури щодо необхідності визначення ринкової вартості майна, ОСОБА_7 у п. 5.1 розділу V плану санації ДП «НКУ» вказано лише те, що «в результаті відчуження зазначеної частини майна Боржника планується отримати прибуток в орієнтовному розмірі 20 000 000 гривень», при цьому не наведено жодного обґрунтування яким чином встановлено вказану суму.

В свою чергу звіт ТОВ «Оціночна компанія «Місто» щодо визначення ринкової вартості майна ДП «НКУ», який став підставою для визначення початкової ціни майна на аукціоні, складено лише 20.06.2019.

Крім того, з метою обґрунтування необхідності відчуження саме конкретно визначених 14 будівель та споруд ДП «НКУ», ОСОБА_7 , діючи умисно, шляхом зловживання службовим становищем, вніс на 9 та 14 сторінках плану санації ДП «НКУ» недостовірні відомості про те, що значна частина будівель, що перебувають на балансі боржника мають зношений, критичний та аварійний стан, у зв`язку з чим потребують значних витрат на ремонт та утримання відповідних аварійних будівель та споруд. В свою чергу, більшість будівель, які винесено на реалізацію, попередньо були відремонтовані орендарями та перебували у належному стані, зокрема, окрім іншого, цех обробки плівки (літ. В), склад № 2 (літ. К), склад № 1 (літ. Л), будинок відпочинку (літ. О), приміщення охорони (літ. М1 М2) та допоміжний корпус (літ. Д).

Із порівняльної таблиці об`єктів нерухомого майна № 4.1 плану санації вбачається, що більшість із запропонованих до відчуження будівель ДП «НКУ» приносили у 2018 році дохід у загальному розмірі 1 721 250 грн., у яких орендарі попередньо провели ремонтні роботи. Не зважаючи на це, діючи у відповідності до заздалегідь розробленого злочинного плану та на шкоду ДП «НКУ», ОСОБА_7 умисно включив вказані будівлі до переліку майна, яке підлягало продажу.

Також, з метою штучного обґрунтування потреби у відчуженні більшої кількості будівель та споруд ДП «НКУ» та, як наслідок, у отриманні більшого прибутку державним підприємством, ОСОБА_7 умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем, передбачив планом санації додаткові потенційні витрати державного підприємства орієнтовною сумою 7 млн. грн на авансування витрат арбітражного керуючого. Ці кошти планувалося залучити в якості додаткового фінансування в порядку, визначеному ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.04.2019, постановленою у справі № 910/21182/15, за рахунок ТОВ «Екосолар Інвест». При цьому планом санації передбачалося використання зазначених коштів на ремонтні роботи, вартість і виконавці яких погоджувалися із комітетом кредиторів, підконтрольним організатора злочинної схеми - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

У свою чергу, ОСОБА_7 у плані санації умисно не передбачено на якому саме етапі його реалізації мали бути здійснені вищевказані ремонтні роботи, а також не обґрунтовано доцільність їх проведення взагалі. У той же час дефектні акти не містили будь-яких розрахунків щодо загальної суми, необхідної для проведення таких робіт.

Для вказаних цілей керуючий санацією ОСОБА_7 у додатках до плану санації використовував раніше підготовлений протокол наради керівництва ДП «НКУ» від 06.05.2019 із додатком до нього - планом робіт по відновленню інженерного обладнання та ремонту покрівлі в будівлях ДП «НКУ» на 2019 рік на загальну суму 7 091 000 грн. Однак, у цих документах відсутні будь-які відомості щодо розрахунку такої суми. Водночас, в інтересах ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , метою злочинного умислу яких було заволодіння майновим комплексом ДП «НКУ», у зазначеному плані робіт передбачалось проведення ремонтних робіт у тих будівлях, які в подальшому планувалися до відчуження на користь останніх, а саме: ремонт покрівлі будівлі цеху обробки плівки та відновлення лінії каналізації у допоміжному приміщенні. Також у вказаному плані робіт передбачалась заміна вікон на металопластикові у головному корпусі (літ. Б), який би мав залишитись у власності державного підприємства, у свою чергу в подальшому, в інтересах організаторів злочинної схеми ОСОБА_10 та ОСОБА_11 заміна відповідних вікон відбулась не в головному корпусі ДП «НКУ» (літ. Б), а у корпусі цеху обробки плівки (літ. В) вже після проведення його оцінки для проведення аукціону.

Окрім того, переслідуючи злочинний умисел, направлений на незаконне відчуження майна ДП «НКУ» на користь заздалегідь визначених осіб - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , діючи в інтересах останніх, зловживаючи своїм службовим становищем, не врахував у плані санації наступні важливі для функціонування державного підприємства обставини:

- подальший розвиток ДП «НКУ» та можливість реалізовувати проваджену ним діяльність у разі відчуження значної кількості основних засобів;

- можливість погашення кредиторської заборгованості за рахунок коштів державного бюджету, оскільки у 2018 році Кабінетом Міністрів України вже приймалося відповідне рішення;

- доцільність проведення ремонтних робіт, шляхом залучення додаткового фінансування у розмірі 7 091 000 грн, що призводило до збільшення загальної суми заборгованості до 19 069 198 грн;

- не визначено будь-яких інших заходів відновлення платоспроможності боржника, альтернативних по відношенню до відчуження об`єктів нерухомого майна підприємства, зокрема, таких як реорганізація ДП «НКУ» (подібний приклад у сфері кіномистецтва вже існує: пошук та залучення інвестора без зміни сфери та напрямів діяльності ДП «НКУ», у тому числі на засадах державно-приватного партнерства, а також погашення заборгованості за рахунок коштів державного бюджету тощо).

Окрім того, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та час, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у співучасті із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи неможливість реалізації свого злочинного плану щодо заволодіння комплексом нерухомого майна ДП «НКУ» без погодження плану санації уповноваженою службовою особою органу управління - Мінкультури, вступили у злочинну змову із заступницею Міністра культури України ОСОБА_9 , яка залучила до вчинення злочину підпорядкованого їй начальника Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_12 . Саме на ОСОБА_9 та ОСОБА_12 покладалися повноваження Мінкультури з управління об`єктами державної власності.

У подальшому, використовуючи перебування ОСОБА_15 в одноденній відпустці, реалізуючи спільний злочинний умисел за наперед узгодженим злочинним планом із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , заступниця Міністра культури України ОСОБА_9 , діючи всупереч інтересам служби, не зважаючи на численні порушення чинного законодавства України, 14.06.2019 погодила проєкт плану санації ДП «НКУ», шляхом проставлення у ньому особистого підпису.

У свою чергу, таке рішення ОСОБА_9 суперечило позиції останньої, викладеної у листі Мінкультури № 1625/7?2/13-17 від 05.05.2017 за її підписом, яким було повернуто один з попередніх планів санації керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_13 , яким передбачалося відчуження меншої частини комплексу нежитлових будівель та споруд ДП «НКУ», а саме 12 з 18. Так, ОСОБА_9 аргументувала, що запропонованим проєктом плану санації підходом до відновлення платоспроможності ДП «НКУ» передбачено відчуження близько 80% нерухомого майна, задіяного у виробничій діяльності ДП «НКУ», що фактично позбавляло би підприємство основних засобів виробництва та ставило під загрозу всю його подальшу діяльність, а ефективність обраного засобу відновлення платоспроможності боржника викликало сумніви, оскільки існували обґрунтовані підстави вважати, що реалізація запропонованого проєкту плану санації підприємства після розрахунку з борговими зобов`язаннями, могло б призвести до нової заборгованості у зв`язку із відсутністю основних фондів.

Водночас, про заборону відчуження майна ДП «НКУ» наголошувалося, зокрема, у пояснювальній записці до проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання запобігання банкрутства державного підприємства «Національна кінематека України», що була підготовлена в Мінкультури та про яку було достеменно відомо ОСОБА_9 та ОСОБА_12 .

У подальшому, керуючий санацією ДП «НКУ» ОСОБА_7 формально провів конкурсний відбір кандидатури організатора аукціону з продажу нерухомого майна ДП «НКУ», за результатами якого визначив ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» (із комерційною пропозицією у 3% від ціни продажу), та скерував на адресу Мінкультури звернення № 01-07/135 від 09.08.2019 щодо погодження цієї кандидатури. При цьому, ОСОБА_7 порушив умови конкурсного відбору та умисно відхилив кандидатури із найбільш вигідними комерційними пропозиціями (наприклад, ТБ «Центральна універсальна біржа» - 1%, ТОВ «Рецензійна палата» - 0,3%). Крім того, з метою забезпечення обрання наперед визначеного організатора аукціону ОСОБА_7 не скерував комерційні пропозиції інших учасників до Мінкультури для погодження кандидатури організатора аукціону, мотивуючи обрання переможцем конкурсу кандидатури даної товарної біржі на підставі суми винагороди за проведення аукціону. Вказані дії спричинили, зокрема, окрім іншого, завищення витрат на винагороду організатора аукціону.

Знаючи про наявність семи учасників конкурсного відбору організатора аукціону, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 під час розгляду вказаного вище звернення у порушення п. 11, 12 Порядку не вжито будь-яких заходів з перевірки наданої ОСОБА_7 інформації про визначення переможця на підставі суми винагороди.

Реалізуючи спільний злочинний умисел за наперед узгодженим злочинним планом із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , заступниця Міністра культури України ОСОБА_9 , діючи всупереч інтересам служби, у співучасті із начальником Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_12 , 16.08.2019 погодила запропоновану ОСОБА_7 кандидатуру організатора аукціону ТБ «Перша універсальна біржа «Україна».

У подальшому, всупереч положенням ч. 7, 8, ст. 49 Закону 2343 директор ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» ОСОБА_16 вжив заходів, які не надавали можливість прийняти участь в аукціоні усім бажаючим, а лише тільки тими, кого попередньо узгодять ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 увійшли у змову із ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 задля забезпечення останніми формальної участі в аукціоні ППМФ «М?Еко» (код ЄДРПОУ 19407939), кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якого був ОСОБА_19

16.10.2019 у період з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 40, 3-й поверх, аудиторія 4Room, було проведено аукціон з реалізації комплексу нежитлових будівель та споруд ДП «НКУ» загальною площею 5 286,1 м2 із початковою ціною аукціону у 32 710 788, 00 грн (з ПДВ) серед учасників конкурсу ППМФ «М-Еко» та ТОВ «Вест Прайт». Переможцем аукціону визначено останнього із ціновою пропозицією 33 365 003,76 грн.

Реалізуючи спільний злочинний умисел за наперед узгодженим злочинним планом із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , керуючий санацією ДП «НКУ» ОСОБА_7 , діючи усупереч інтересам державного підприємства, будучи наділеним повноваженнями щодо розпорядження майном, 17.10.2019 відчужив вказане майно ДП «НКУ» шляхом укладення договору купівлі-продажу із директором ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_6 .

Разом з цим, рішенням Господарського суду м. Києва від 15.02.2021, постановленим у справі № 910/21182/15 (910/16832/19) за результатами розгляду позовної заяви ТОВ «АКВАБУД ЕКО», за участі Національного антикорупційного бюро України у якості третьої особи, у зв`язку із порушенням ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» права ТОВ «АКВАБУД ЕКО» на участь в аукціоні з продажу майна, визнано недійсними 1) результати аукціону з продажу частини майна ДП «НКУ»; 2) протокол аукціону з продажу частини майна; 3) договір купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель, а також скасовано: 1) акт про передання права власності на куплене нерухоме майно; 2) свідоцтво про право власності; 3) рішення про державну реєстрацію права власності; 4) записи про право власності.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2021 у вищезазначеній справі залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 30.11.2021 залишено без змін рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021, що постановлені у справі № 910/21182/15 (910/16832/19).

Водночас, комплексною судовою оціночно-будівельною, земельно-технічною та оціночно-земельної експертизою встановлено, що станом на 17.10.2019, ринкова вартість комплексу нежитлових будівель - 14 будівель та споруд ДП «НКУ», загальною площею 5286,1 кв.м. складає 41 778 000 грн, а вартість права користування земельною ділянкою, яка необхідна для використання у технологічному (виробничому) процесі за функціональним призначенням вказаного комплексу нежитлових будівель, площею 4,4448 га, становить 2 101 000 грн. Таким чином, стартова ціна продажу майна ДП «НКУ» на аукціоні мала становити близько 41 778 000 грн.

Після реалізації злочинного плану щодо заволодіння вказаним комплексом нежитлових будівель ДП «НКУ», ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи у співучасті із керуючим санацією ДП «НКУ» ОСОБА_7 та першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_8 , продовжили здійснювати фактичний контроль над діяльністю ДП «НКУ» та розпоряджатися його майном з метою 1) незаконного виведення коштів, отриманих ДП «НКУ», внаслідок реалізації нерухомого майна; 2) приховування вчинених злочинів, а також досягнення своєї основної мети - отримання у користування земельної ділянки для подальшого здійснення будівництва житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27. При цьому, згідно зі злочинним умислом ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , останні планували у подальшому вивести грошові кошти, сплачені за придбане на аукціоні майно ДП «НДУ», на підконтрольні суб`єкти господарювання, тобто, фактично безоплатно заволодіти майном державного підприємства.

Зокрема, ОСОБА_11 та ОСОБА_20 , за участі ОСОБА_17 , домовилися та уклали із ОСОБА_19 та ОСОБА_18 меморандум щодо спільної реалізації проєкту будівництва житлового комплексу на земельній ділянці не менше 5,0810 га за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27.

Враховуючи викладене, керуючий санацією ДП «НКУ» ОСОБА_7 , шляхом зловживання службовим становищем, у співучасті із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_8 , заступницею Міністра культури України ОСОБА_9 , начальником Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_12 та директором ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_6 , умисно вчинив заволодіння комплексом нежитлових будівель та споруд ДП «НКУ», загальною площею 5286,1 кв.м, державної форми власності, вартістю 41 778 000 грн, шляхом його відчуження за заниженою вартістю, обертаючи його на користь ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

За наведених обставин ОСОБА_6 підозрюється у пособництві в заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру. Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Як вбачається із матеріалів клопотання, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі: заявою Міністра культури, молоді та спорту ОСОБА_21 № 01-02/03 від 11.11.2019; наказом Міністерства культури України № 450 від 17.06.2016 «Про затвердження базової мережі закладів культури загальнодержавного рівня»; ухвалами Господарського суду м. Києва у справі № 910/21182/15; наступними договорами підряду: № 01022016/1 від 01.02.2016, № 01022016/2 від 01.02.2016, № 01022016/3 від 01.02.2016; наступними договорами про відступлення права вимоги: № 21-09-16 від 21.09.2016, укладеним між ТОВ «КОМПАНІЯ «КІНОТУР» (первісний кредитор) та ТОВ «ЄВРОСОЛАР» (новий кредитор); № 847/12/14-16 від 12.09.2016, укладеним між ПАТ «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» (первісний кредитор) та ТОВ «ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ» (новий кредитор); № 1125-16 від 08.09.2016, укладеним між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (первісний кредитор) та ТОВ «ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ» (новий кредитор); витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТОВ «ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ» та по ТОВ «ЄВРОСОЛАР»; протоколом допиту колишньої арбітражної керуючої ДП «НКУ» ОСОБА_22 від 30.06.2021; запрошенням на збори кредиторів та засідання комітету кредиторів ДП «НКУ» № 02-10/34 від 24.04.2017 з додатком - проєктом плану санації ДП «НКУ», яким до продажу запропоновано 12 об`єктів нерухомого майна вартістю 25 072 933 грн; листом заступниці Міністра культури України ОСОБА_9 на адресу керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_23 № 1625/7/13-17 від 05.05.2017, яким відмовлено у погодженні відповідного проєкту плану санації ДП «НКУ»; листом арбітражного керуючого ОСОБА_13 на адресу Міністерства культури України № 02-10/35 від 02.06.2017 щодо погодження плану санації ДП «НКУ» з додатком - проєктом плану санації ДП «НКУ», яким пропонувалося до продажу 11 будівель державного підприємства (в попередньому - 12 будівель); аркушем для резолюцій від 14.06.2017, яким ОСОБА_24 доручила ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_12 зібрати нараду та опрацювати відповідний проєкт плану санації в установленому порядку і підготувати у строк до 23.06.2017 проєкт відповіді; службовою запискою ОСОБА_25 на ОСОБА_9 ; аркушем для резолюцій від 16.06.2016 за підписом ОСОБА_9 ,; службовою запискою ОСОБА_12 № 1189/0/59?17 від 19.06.2017, в якій він виклав обґрунтування неможливості погодження відповідного плану санації ДП «НКУ»; службовою запискою ОСОБА_26 № 1205/0/59?17 від 20.06.2017; листом Мінкультури № 2308/7/13-17 від 23.06.2017 за підписом заступника Міністра культури України ОСОБА_27 на адресу керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_23 , яким відмовлено у погодженні проєкту плану санації ДП «НКУ»; службовою запискою ОСОБА_25 на ім`я ОСОБА_9 № 1626/0/59-17 від 28.07.2017; листом заступниці Міністра культури України ОСОБА_9 на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.08.2017 № 2035/15-2/14-17, з якого вбачається негативна позиція Мінкультури щодо проєктів планів санації ДП «НКУ», якими передбачалось відчуження об`єктів нерухомого майна; листом арбітражного керуючого ОСОБА_13 на адресу Міністерства культури України № 02-10/37 від 13.07.2017 щодо погодження плану санації ДП «НКУ» з додатком - проєктом плану санації ДП «НКУ», яким пропонувалося до продажу 11 будівель державного підприємства; листом Мінкультури від 15.09.2017 № 3508/7/13-17 за підписом першої заступниці Міністра культури України ОСОБА_28 на адресу керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_23 , яким відмовлено у погодженні вже третього проєкту плану санації ДП «НКУ»; листами арбітражного керуючого ДП «НКУ» ОСОБА_13 № 02-10/38 від 27.09.2017 та № 02-10/42 від 25.10.2017, якими надсилався на погодження до Мінкультури 4-й проєкт плану санації ДП «НКУ»; внутрішнім листуванням Мінкультури щодо організації розгляду проєкту санації ДП «НКУ»; листом Мінкультури № 4486/7/13-17 від 14.11.2017, яким відмовлено у погодженні четвертого проєкту плану санації ДП «НКУ»; листом Мінкультури № 560/7-4/13-18 від 12.02.2018; витягом з протоколу № 58 засідання Кабінету Міністрів України від 04.10.2017; листом Мінкультури № 2411/15/14-17 від 12.09.2017 за підписом першої заступниці Міністра культури України ОСОБА_28 (виконавець ОСОБА_12 ) на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо погодження проєкту постанови КМУ (стосовно погашення боргів ДП «НКУ»); іншим листуванням з приводу погашення заборгованості ДП «НКУ» за рахунок коштів загального фонду державного бюджету (лист Мінкультури № 2530/15/14-17 від 25.09.2017 за підписом ОСОБА_9 (підготував ОСОБА_12 ) на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України; лист Мінкультури № 1999/7/10-17 від 02.11.2017 за підписом ОСОБА_9 на адресу КМУ щодо підготовки проєкту розпорядження КМУ тощо; розпорядженням КМУ № 461-р від 04.07.2018; пояснювальною запискою Міністра культури України ОСОБА_15 до вказаного вище проєкту розпорядження КМУ; листом Державного агентства України з питань кіно № 1556/6/11-18 від 29.11.2018 на адресу Мінкультури; листом Мінкультури № 5918/7-4/13-18 від 05.12.2018; листом-відповіддю ДП «НКУ» № 01-07/125 від 18.12.2018; клопотанням ТОВ «ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ» № 28 від 12.02.2019 до Господарського суду м. Києва щодо призначення арбітражним керуючим ОСОБА_7 ; листами керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_7 від 04.06.2019, 06.06.2019; клопотанням керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_7 від 14.05.2019 щодо затвердження плану санації ДП «НКУ»; протоколами засідань комітету кредиторів ДП «НКУ» № 05/06/19-КК від 05.06.2019, № 13/06/19-КК від 13.06.2019; наказом Мінкультури № 550/0/17-19 від 12.06.2019 Про щорічну відпустку ОСОБА_15 тривалістю 1 календарний день 14.06.2019; протоколом № 1 від 14.06.2019 наради з питань, пов`язаних з опрацюванням плану санації ДП «НКУ», на якій, серед інших, були присутні ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , за результатами наради рекомендовано Міністру культури ОСОБА_15 погодити в установленому порядку план санації «ДП «НКУ»; листом Мінкультури № 3335/7-4/13-19 від 14.06.2019, яким надіслано на адресу ДП «НКУ» погоджений план санації державного підприємства; довідкою Управління персоналом Мінкультури, відповідно до якої у зв`язку із перебуванням ОСОБА_15 у щорічній відпустці, виконання його обов`язків покладено на ОСОБА_9 ; погодженим 14.06.2019 ОСОБА_9 планом санації ДП «НКУ», яким, серед іншого, передбачено відчуження 14 приміщень державного підприємства; листом-відповіддю ДП «НКУ» № 01-07/11 від 28.01.2021; довідкою № Ю-44075/2018; протоколом № 21/06/19-КК від 21.06.2019 засідання комітету кредиторів ДП «НКУ»; запереченнями ДПІ в Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21.06.2019 стосовно прийняття рішення щодо схвалення плану санації; протоколом № 21/06/19-СК від 21.06.2019 засідання зборів кредиторів ДП «НКУ»; висновком про вартість об`єкту оцінки - 14 будівель ДП «НКУ» від 20.06.2019 (ринкова вартість - 32 710 788,00 грн.); листом ДП «НКУ» до Мінкультури від 27.06.2019 щодо розміщення на сайті Міністерства культури України оголошення про проведення конкурсу з пошуку кандидатур організаторів аукціону з реалізації майна державного підприємства (в Мінкультури виконавцем вказаного листа визначено ОСОБА_12 ); пропозиціями товарних бірж; протоколом № 02/08/19-КК від 02.08.2019 засідання комітету кредиторів ДП «НКУ»; повідомленням керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_7 № 01-07/126 від 02.08.2019 про результати проведення конкурсу з пошуку кандидатур організаторів аукціону з реалізації майна державного підприємства (в Мінкультури виконавцем по вказаному повідомленню визначено ОСОБА_12 ); листом ДП «НКУ» до Мінкультури від 06.08.2019 про відкликання листа щодо погодження кандидатури організатора аукціону (виконавцем по вказаному повідомленню визначено ОСОБА_12 ); протоколом № 09/08/19-КК від 09.08.2019 засідання комітету кредиторів ДП «НКУ»; зверненням керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_7 № 01-07/135 від 09.08.2019; листом Мінкультури № 4177/15/13-19 від 16.08.2019 за підписом заступниці Міністра культури України ОСОБА_9 на адресу керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_7 , яким погоджено кандидатуру організатора аукціону; листом Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 25.08.2021; договором № 22/08/2019-1 від 22.08.2019 між ДП «НКУ» та ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» на проведення аукціону; повідомленням ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» від 16.09.2019 на адресу суду та Міністерства юстиції України щодо розміщення оголошення про проведення аукціону; протоколом огляду приміщень від 03.12.2020; заявою директора ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_6 від 30.09.2019 № 3 на участь в аукціоні з продажу майна ДП «НКУ»; протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Вест Прайт» № 05/10/2019 від 03.10.2019; договором між ТОВ «Вест Прайт» та ТОВ «Фард Стандарт» № 03/10/19-01К від 03.10.2019 про надання фінансового кредиту у сумі 30 000 000,00 грн; витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТОВ «Вест Прайт» станом на 23.12.2019 (засновники ОСОБА_29 та ОСОБА_6 ); по ТОВ «Вест Прайт» станом на 11.03.2021 (підприємство переоформлено на дружину ОСОБА_10 - ОСОБА_30 ); протоколом № 1 від 16.10.2019 про підсумки аукціону з продажу майна ДП «НКУ», згідно з яким переможцем аукціону визнано ТОВ «Вест Прайт» з запропонованою переможцем ціною - 33 365 003,76 грн; договором купівлі-продажу майна, укладеним 17.10.2019 між ДП «НКУ» (продавець) в особі ОСОБА_7 та ТОВ «Вест Прайт» (покупець) в особі ОСОБА_6 ; актом від 17.10.2019 про передання ДП «НКУ» на користь ТОВ «Вест Прайт» права власності на нерухоме майно; довіреністю, виданою 09.09.2019 керуючим санацією ДП «НКУ» ОСОБА_7 - ОСОБА_31 та наказом ОСОБА_32 № 3-К від 31.10.2019 про вступ останнім на посаду директора ТОВ «Вест Прайт» та початок виконання службових обов`язків; протоколом № 07/11/19 від 11.11.2019 загальних зборів учасників ТОВ «Вест Прайт»; договором позики, укладеним 11.11.2019; договором про внесення змін № 1 до договору позики від 11.11.2019; а також протоколами допитів директора юридичної фірми ТОВ «ЮК «Брок «Партнерс» ОСОБА_33 від 27.07.2020; директора юридичної фірми ТОВ «Аквабуд Еко» ОСОБА_34 від 13.07.2021; ОСОБА_16 від 02.02.2021; ОСОБА_35 від 27.04.2021; рішенням Господарського суду м. Києва від 15.02.2021, постановленим у справі № 910/21182/15, яким задоволено позов ТОВ «АКВАБУД ЕКО»; постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 та постановою Верховного Суду від 30.11.2021; висновками експерта № 24/18-22-21 від 23.11.2021 за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи та № 26/35-21 від 09.12.2021 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи; протоколами огляду від 10.06.2020, від 02.07.2020, від 03.06.2020, від 26.06.2020, від 15.07.2020, від 09.06.2020, від 05.11.2020, від 30.07.2020; від 09.06.2020; від 02.07.2020; від 09.11.2020; від 08.04.2020; від 03-06.07.2020; від 28.12.2020; від 03.08.2020; від 03.06.2020; від 23.07.2020; від 03.11.2020; від 29.09.2022; від 29.04.2021; від 15.06.2022; протоколом обшуку від 03-04.2020; листом-відповіддю ДП «НКУ» № 01-07/86 від 21.07.2021; протоколами огляду від 03.08.2022 та від 09.09.2022; протоколами допитів генерального директора ТОВ «Феєрверк» ОСОБА_36 від 07.08.2020; директора ПП «Карточі» ОСОБА_37 від 07.08.2020; ОСОБА_38 від 28.08.2020; директорки ТОВ «Різноріз» ОСОБА_39 від 25.02.2021; ОСОБА_40 від 20.10.2022; ОСОБА_41 від 10.09.2021; свідків ОСОБА_42 від 20.10.2021; ОСОБА_43 від 03.11.2022; ОСОБА_44 від 20.06.2022; ОСОБА_45 від 21.09.2021; ОСОБА_46 від 19.10.2022; ОСОБА_47 від 22.07.2022; заступника директора ПП «Кіносервіс «Карточі-України» ОСОБА_48 від 28.08.2020, директора ТОВ «Мейнстрім Пікчерс» ОСОБА_49 від 10.11.2022.

У той же час не можуть залишатися поза увагою слідчого судді й відомості, отримані в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Так, зокрема в протоколі за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 22.04.2020 зафіксовано телефонну розмову між ОСОБА_10 та ОСОБА_30 , зі змісту якої вбачається, що фактичними власниками майнового комплексу ДП «НКУ» є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які володіють корпоративними правами ТОВ «Вест Прайт» опосередковано через ОСОБА_6 та ОСОБА_29 відповідно (т. 5, а. с 84-87).

Протоколом про проведення НСРД, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 16.07.2020, зафіксовано розмову ОСОБА_11 з ОСОБА_6 з приводу початку поліцією кримінального провадження. ОСОБА_11 зазначає співрозмовнику, що вони з метою вирішення питання вже спілкуються з керівництвом відповідного управління поліції, а також запевняє, що все під контролем. 03.06.2020 о 07 год 22 хв ОСОБА_6 повідомляє ОСОБА_10 , що до нього прибула група осіб з метою проведення обшуку, останній обіцяє прислати до нього адвоката (т. 5, а. с. 284-287).

За таких обставин, слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.

Окрім того, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини у відповідності до якої «обґрунтована підозра» про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, означає наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати об`єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу. Інакше кажучи слідчий суддя не наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства та позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Тобто слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для здійснення досудового розслідування.

Вищевказані обставини дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами та доказами вказаного кримінального провадження, які у своїй сукупності вказують на можливу причетність підозрюваного до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Частиною 1 статті 278 КПК України встановлено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Як вбачається із матеріалів клопотання, у межах вказаного кримінального провадження 01.02.2023 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Останнім відомим органу досудового розслідування місцем проживання ОСОБА_6 , відповідно до долученого старшим детективом протоколу обшуку від 03.06.2020 є: АДРЕСА_3 (т. 1, а. с. 85-87).

Однак, органом досудового розслідування встановлено відсутність ОСОБА_6 за вказаною адресою, а також зважаючи на той факт, що ОСОБА_6 та його дружина - ОСОБА_50 не відповідають на телефонні дзвінки, повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, яке було складено 01.02.2023, вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Як вбачається з протоколу повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 01.02.2023, складеного старшим детективом - заступником керівника Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_51 (т. 1, а. с. 45-51), зважаючи на викладені вище обставини, членами групи детективів було вжито наступних заходів з метою повідомлення ОСОБА_6 про підозру.

01.02.2023 о 08 год. 22 хв. за допомогою мобільного додатку «WhatsАрр» із номера телефону, який перебуває у користуванні старшого детектива ОСОБА_52 , було надіслано на номер мобільного телефону, що перебуває у користуванні ОСОБА_6 , а також на номер мобільного телефону, що перебуває у користуванні дружини ОСОБА_6 - ОСОБА_53 , pdf-файл, у якому міститься сканована копія повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Також о 08 год. 23 хв. ОСОБА_6 надіслано текстове повідомлення щодо повідомлення йому про підозру. Знімки екрану мобільного телефону зафіксовані у протоколі повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 01.02.2023.

Окрім того, о 09 год. 17 хв. та о 09 год. 20 хв. примірники повідомлення про підозру були надіслані цінними листами засобами поштового зв`язку за місцем реєстрації ОСОБА_6 : АДРЕСА_1 (опис 0304911019077), та за його місцем проживання: АДРЕСА_3 (опис 0304911019085), що підтверджується долученими до протоколу повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 01.02.2023 описами відправлень з накладними та фіскальними чеками.

Як вбачається із рапорта детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_54 , для проведення процесуальної дії - вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого встановлено, що ОСОБА_6 , на теперішній час у квартирі за вищевказаною адресою не проживає. ОСОБА_55 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка мешкає у сусідній квартирі, повідомила, що ОСОБА_6 разом із дружиною ОСОБА_56 у квартирі за даною адресою вже не проживають досить тривалий час (т. 1, а. с. 52).

Враховуючи вищезазначене, 01.02.2023 о 10 год. 56 хв. примірник повідомлення про підозру був вручений юристу керуючої компанії будинку за адресою: Київська обл., Бучанський район, с. Святопетрівське, бульвар Лесі Українки, 14-В, - ТОВ «УК «Комфорт Сервіс 3» - ОСОБА_57 (вх. № 30 від 01.02.2023). Вказане підтверджується копією повідомлення про підозру від 01.02.2023 із відміткою про отримання (т. 1, а. с. 53-79).

Також із долучених прокурором скрін-шотів вбачається, що примірник повідомлення про підозру ОСОБА_6 10.03.2023 було опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та опубліковано в газеті «Урядовий кур`єр».

За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку, що з урахуванням того, що на час складання повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 01.02.2023 його неможливо було вручити з об`єктивних причин, слідчими та прокурорами вжито всіх можливих заходів для вручення йому такого повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. Таким чином, ОСОБА_6 набув статус підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 193 КПК України, для розгляду судом клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого прокурор, окрім іншого, має довести, що такий підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.

При цьому, вказана норма права не відокремлює оголошення особи у державний, міждержавний чи міжнародний розшук, а тому можна дійти висновку, що підстави для оголошення особи у розшук, визначені ч. 1 ст. 281 КПК України, є єдиними для державного, міждержавного та міжнародного розшуку, оскільки кримінальний процесуальний кодекс України не містить інших умов оголошення особи у міждержавний чи міжнародний розшук.

Таким чином, підставами для оголошення підозрюваного у розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про його місцезнаходження або перебування такої особи на тимчасово окупованій території України чи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.

Як вбачається з матеріалів провадження, на даний час місцезнаходження ОСОБА_6 достовірно не відоме, при цьому останній не з`явився на виклики слідчого повістками від 01.02.2023 № 0423-188/3488 та № 0432-188/3489 про виклик до Національного бюро на 06.02.2023 та 10.02.2023 (т. 1, а. с. 88-89), для допиту у процесуальному статусі підозрюваного, а також вручення копії клопотання про застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019, скан-копії яких було направлено на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_6 . Вказане зафіксовано у протоколі вручення повісток ОСОБА_10 та ОСОБА_6 від 21.02.2023 (т. 1, а. с. 93-96).

Крім того, 02.02.2023 рекомендованими листами вказані повістки про виклик ОСОБА_6 були скеровані за адресами АДРЕСА_1 (адреса реєстрації) та АДРЕСА_4 (адреса останнього відомого місця проживання), що підтверджується реєстром № 24 від 02.02.2023 відправки простих та рекомендованих листів через ПАТ «Укрпошта» (т. 1, а. с. 90-92).

Крім того, повістками від 23.02.2023 № 0423-188/6039, № 0432-188/6041 та 0423-188/6042 про виклик до Національного бюро на 03.03.2023, 06.03.2023 та 07.03.2023 (т. 1, а. с. 99-101), для допиту у процесуальному статусі підозрюваного, а також вручення копії клопотання про застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019, 23.02.2023 рекомендованими листами також були направлені за адресами реєстрації та останнього відомого місця проживання, що підтверджується реєстром № 39 від 23.02.2023 відправки простих та рекомендованих листів через ПАТ «Укрпошта» (т. 1, а. с. 102-103), а також опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр» (т. 1, а. с. 104-105) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

У встановлені дати та час ОСОБА_6 не прибув на виклики.

Тобто стороною обвинувачення використано всі можливі інструменти, визначені кримінальним процесуальних законом для проведення слідчих і процесуальних дій із підозрюваним ОСОБА_6 .

Вартим уваги є те, що згідно з відомостями, які містяться в Інтегрованій міжвідомчій інформаційно-телекомунікаційній системі щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, «Аркан» - 19.01.2021 о 15 год. 33 хв., користуючись паспортом громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_2 перетнув державний кордон України на пункті пропуску «Шегині» в бік Республіки Польща (т. 1, а. с. 34-35), та з того часу на територію України не повертався.

З огляду на перебування підозрюваного поза межами України, відсутність достовірних даних щодо його місцезнаходження та не прибуття ОСОБА_6 без поважних причин на виклики старшого детектива, постановою старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 22.02.2023 підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оголошено у міжнародний розшук (т. 1, а. с. 97-98).

Прокурором ОСОБА_3 в судовому засіданні долучено супровідний лист № 0423-192/10865 від 07.04.2023, яким вказану постанову старшого детектива та матеріали щодо розшуку підозрюваного скеровано до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, для організації міжнародного розшуку ОСОБА_6 з використанням каналів та можливостей Інтерполу та Європолу.

Слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює необхідність доведеності факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено старшим детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 шляхом винесення постанови від 22.02.2023 про оголошення підозрюваного ОСОБА_6 у міжнародний розшук.

Варто зауважити, що згідно висновків колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у справах № 991/2607/20 (провадження № 11-сс/991/376/20) та № 760/23347/19 (провадження № 11-сс/4911/2/19) винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, її скерування з відповідними матеріалами в Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України та внесення відомостей про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань є достатнім для підтвердження факту оголошення особи у міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281 КПК України та ч. 6 ст. 193 КПК України.

За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення підстав для розгляду клопотання в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, оскільки підозрюваний переховується від органу досудового розслідування, його місце перебування невідоме, а також постановою старшого детектива від 22.02.2023 він оголошений у міжнародний розшук.

Крім того, із долученого прокурором ОСОБА_3 повідомлення Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області слідує, що громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 2019 року фактично не проживає за адресою реєстрації в АДРЕСА_1 . Батьки ОСОБА_58 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_59 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які також зареєстровані за вказаною адресою, відмовилися отримувати будь-які документи, адресовані ОСОБА_6 .

У відповідності до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу до підозрюваного, окрім обґрунтованої підозри є наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Перевіряючи доводи клопотання старшого детектива на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, у тому числі про його сімейний та майновий стан, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

У клопотанні старший детектив наводить обґрунтування наявності ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду свідчать тяжкість покарання за інкримінований злочин у сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваного до його скоєння; наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , дійсного до 24.06.2026; історія перебування підозрюваного за кордоном: у період 2018-2021 років ОСОБА_6 5 разів перетинав державний кордон України в бік Республіки Польща, Арабської Республіки Єгипет та Турецької Республіки; наявність суттєвих майнових ресурсів, достатніх для тривалого переховування за кордоном. Зокрема, органом досудового розслідування встановлено, що офіційні доходи ОСОБА_6 за 2001-2022 роки нараховані податковими агентами складають понад 19,9 млн. грн. За цей же період ОСОБА_6 , як фізичною особою, самостійно задекларовано понад 25,4 млн. грн від здійснення підприємницької діяльності, що підтверджується протоколом огляду від 27.02.2023 (т. 1, а. с. 36-38). Також ОСОБА_6 на праві власності належить транспортний засіб - легковий автомобіль MAZDA 6, 2004 року випуску, д.р.н. НОМЕР_4 , VIN (номер кузова): НОМЕР_5 (т. 1, а. с. 42-44).

Враховуючи підконтрольність та залежність ОСОБА_6 від одного з організаторів злочинної схеми - ОСОБА_10 , може свідчити, що останній в своїх інтересах може забезпечити додаткове фінансування задля переховування ОСОБА_6 за кордоном.

Більше того, вочевидь, усвідомлюючи невідворотність настання кримінальної відповідальності за інкримінований злочин, 19.01.2021 о 15 год 33 хв ОСОБА_6 , користуючись паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , за допомогою автомобільного транспорту перетнув державний кордон України на ПП «Шегині» в бік Республіки Польща. Після цього на територію України ОСОБА_6 не повернувся. У свою чергу дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_50 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , залишила територію України 03.02.2021 об 11 год 47 хв за допомогою автомобільного транспорту на ПП «Рава-Руська» також в бік Республіки Польща та до цього часу остання на територію України не повернулась.

Слідчий суддя бере до уваги і той факт, що на теперішній час місце перебування ОСОБА_6 органу досудового розслідування не відоме, з огляду на що 22.02.2023 останнього оголошено у міжнародний розшук, в тому числі з використанням каналів та можливостей Інтерполу та Європолу.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, за який кримінальним законом передбачено відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, у зв`язку із внесенням змін до статей 45, 69 та 75 КК України у випадку засудження ОСОБА_6 за вчинення особливо тяжкого корупційного злочину до нього може бути застосовано виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти росії» (Smirnova v.russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

З урахуванням вищевикладеного, слушним також видається твердження про слабкі зв`язки підозрюваного з Україною, зважаючи на те, що ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_60 покинули територію України у 2021 році та до цього часу не повернулися.

Враховуючи тяжкість покарання, яке передбачене законом за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_6 , обставини його вчинення, наявність достатніх майнових ресурсів, що розширює можливості підозрюваного переховуватися за межами території України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність високого ступеня ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Про наявність відповідного ступеня ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, за твердженням сторони обвинувачення, свідчить наявність достеменно встановлених відомостей про те, що саме технічні засоби передачі інформації використовувалися підозрюваними у даному кримінальному провадженні для комунікації з приводу вчинюваного злочину, відтак, такі засоби могли зберегти на собі сліди комунікації, і доступ до яких ще не отримано.

Крім того, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, вчинення якого пов`язане із створенням, передачею та зберіганням документів щодо - погодження плану санації ДП «НКУ»; відбору товарної біржі; організації та проведення аукціону з продажу майнового комплексу державного підприємства; протиправного виведення коштів з ДП «НКУ» на підконтрольні товариства; укладення договору купівлі-продажу майнового комплексу ДП «НКУ», місцеперебування яких могло бути ще не встановлено у повному обсязі.

Разом з тим, органом досудового розслідування встановлено безпосередні факти організації ОСОБА_10 знищення доказів іншими фігурантами кримінального провадження під час проведення детективами НАБУ слідчих дій. Так, заслуговує на увагу те, що 03.06.2020 ОСОБА_61 попросив ОСОБА_10 допомогти залучити адвокатів у зв`язку із тим, що в нього проводяться обшуки (в цей день детективами НАБУ проводилась серія обшуків у вказаному кримінальному провадженні). З метою ухилення від кримінальної відповідальності, цього ж дня о 07 год 14 хв., ОСОБА_10 зателефонував абоненту НОМЕР_6 (бухгалтер ТОВ «Вест Прайт») і просив її знищити всі документи по «другій формі» (в розмовах між фігурантами так позначається «чорна бухгалтерія»). Також ОСОБА_10 , діючи з метою уникнення можливої конфіскації майна, дає їй вказівку забрати гроші з сейфа.

Таким чином, слідчий суддя приймає такий ризик до уваги та вважає доведеною наявність можливості у ОСОБА_6 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та місцеперебування яких органом досудового розслідування ще не встановлено.

Поряд з цим обґрунтованим визнається ризик здійснення тиску зі сторони підозрюваного, на свідків у провадженні, а також на інших підозрюваних, з метою схилити їх до зміни своїх показань в суді, які, з огляду на викладене, можуть бути використані в якості доказу лише під час безпосереднього їх отримання під час допиту в судовому засіданні.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

На думку слідчого судді, такі доводи сторони обвинувачення не є вочевидь необґрунтованими, тож такий ризик також береться слідчим суддею до уваги.

Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеним ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, який стороною обвинувачення зводиться виключно до абстрактних домислів про наявність у підозрюваного мотивації здійснювати таке перешкоджання шляхом впливу на співробітників правоохоронних органів чи суду як у цьому кримінальному провадженні, так і інших, які можуть впливати на стан досудового розслідування у кримінальному провадженні та завдяки власному матеріальному становищу, яке дозволяє здійснювати вказане перешкоджання шляхом спроб підкупу або опосередковано через залучення третіх осіб, а також використовуючи свої соціальні та ділові зв`язки.

Таким чином, ризики, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку слідчого судді, знайшли своє підтвердження в ході дослідження матеріалів клопотання та не були спростовані стороною захисту.

До того ж, варто зазначити, що ризики слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Таким чином, за наведених вище обставин судом встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки на даний час останній оголошений у міжнародний розшук, використовуючи своє становище та авторитет, може знищити, приховувати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, а також незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

При цьому суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Кримінальний процесуальний закон передбачає, що відносно підозрюваного, який оголошений в міжнародний розшук, тобто, виїхав за межі України і не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора, слідчий суддя може обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (по своїй суті це є дозволом на затримання такої особи з метою доставки її до слідчого судді для вирішення питання запобіжного заходу, ч. 6 ст. 193 КПК України). Аналогічної позиції дотримується і колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у своїй постанові від 08.09.2022 по справі № 991/2957/22, провадження № 11-сс/991/260/22.

На підставі наведеного, слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , доведеність наявності ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на підставі чого дійшов висновку про необхідність обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Варто додати, що висловлені в ухвалі слідчого судді висновки за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК України).

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що у разі затримання ОСОБА_6 питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м`який запобіжний захід буде повторно розглядатися судом у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, враховуючи наявні матеріали, слідчий суддя приходить висновку, що клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 , погоджене прокурором третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , підлягає задоволенню.

У той же час, старшим детективом у клопотанні порушується питання про обрання ОСОБА_62 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України встановлено порядок розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного.

Поряд з цим варто додати, що згідно з Інструкцією про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої спільним наказом МВС, ОГП, НАБУ,СБУ, ДБР, Мінфіну, Мінюсту від 17.08.2020 №613/380/93/228/414/510/2801/5, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов`язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну.

Положеннями ст. 562 КПК України встановлено , що у разі якщо при зверненні за допомогою в іноземній державі необхідно виконати процесуальну дію, для проведення якої в Україні потрібен дозвіл прокурора або суду, така процесуальна дія потребує надання відповідного дозволу прокурором або судом у порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі, якщо це передбачено міжнародним договором або є обов`язковою умовою надання такого виду допомоги за законодавством запитуваної сторони. При цьому строк дії такого дозволу не обмежується, а належно засвідчена копія дозволу долучається до матеріалів запиту.

За наведеного, строк дії ухвали слідчого судді в такому випадку не обмежений, з огляду на положення ч. 2 ст. 562 КПК України.

Керуючись статтями 176-178,183-184,193,194,307,309,376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 , погоджене прокурором третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019, задовольнити.

Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю м. Конотоп Сумської області, громадянину України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого має розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1