Справа № 158/2578/22 Головуючий у 1 інстанції: Костюкевич О. К. Провадження № 22-ц/802/223/23 Доповідач: Осіпук В. В.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 квітня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Осіпука В. В.,
суддів - Данилюк В. А., Федонюк С. Ю.,
з участю секретаря судового засідання Губарик К. А.,
представника позивача Каліщука В. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариств «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природнього газу, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 07 грудня 2022 року,
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2022 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» звернулося до суду із зазначеним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що ОСОБА_1 є споживачем послуг природного газу, які надаються товариством за особовим рахунком № НОМЕР_1 . На думку позивача, договір на постачання природного газу з ОСОБА_1 є укладеним в силу положень розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2498, зареєстрованих в міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827.
За змістом цих положень договір між споживачем та постачальником природного газу укладається на умовах типового договору шляхом заявочного приєднання до умов договору, що розміщений на офіційному веб-сайті НКРЕКП та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. Фактом згоди споживача про приєднання до умов договору є підписання заяви-приєднання та повернення її примірника постачальнику або сплачений рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - і факт фактичного споживання газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил, що має підтверджуватися документально, за умови, що у споживача відсутній інший постачальник.
Позивач також вказував, що взятий на себе обов`язок з розподілу природного газу виконує належним чином та відповідно до тарифів на розподіл (доставку) природного газу надає споживачу вказані послуги, в той же час відповідач ОСОБА_1 , як споживач таких послуг, своїх зобов`язань не виконує, у зв`язку із чим за період з січня 2020 року по жовтень 2022 року в останньої утворилась заборгованість за надані послуги розподілу природного газу в розмірі 2599 грн 71 коп.
У зв`язку із викладеним, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за послуги розподілу (доставки) природного газу в сумі 2599 грн 71 коп. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481 грн.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 07 грудня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 2599 грн 71 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 грн.
Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним і необґрунтованим та таким, що ухвалене без належної оцінки наданих доказів, відповідач ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову та відшкодувати їй понесені судові витрати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про задоволення позову, не відповідає дійсним обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, зокрема, не враховано те, що позивачем було припинено газопостачання до її будинку, що підтверджується відповідним актом позивача, а тому підстав для задоволення даного позову немає.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз», вважаючи рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, винесеним на підставі норм чинного законодавства, просив залишити його без змін, а скаргу відповідача без задоволення.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача до задоволення не підлягає з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належним чином виконав умови договору, надаючи відповідачу послуги з розподілу природного газу, якими остання користується та не сплачує їх вартість, внаслідок чого утворилась заборгованість, що підлягає стягненню.
Такий висновок суду є правильний.
Встановлено, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» є оператором газорозподільної системи, який здійснює розподіл природного газу.
ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання природного газу, за адресою: АДРЕСА_1 , номер особового рахунку № НОМЕР_1 . 29 вересня 2021 оператором ГРМ було припинено розподіл природного газу на об`єкт споживання, що стверджується Актом про припинення (обмеження) газопостачання та зафіксовано показник лічильника 21724 м3 (а.с. 46).
З довідки по особовому рахунку № НОМЕР_1 від 18 жовтня 2022 слідує, що за особовим рахунком відповідача ОСОБА_1 споживання газу за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2021 року, об`єм газу становив 1180,26 м. куб (а.с. 10).
За період з січня 2020 року по жовтень 2022 року відповідачу нараховано заборгованість за послуги з розподілу природного газу в сумі 2599 грн 71 коп. на показник лічильника 21724 м3 (а.с. 9).
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу наданих послуг з розподілу природного газу та їх оплати, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем та Цивільним кодексом України.
За нормами статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, комунальні послуги, зокрема послуги з постачання та розподілу природного газу.
За змістом пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст.40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Договір розподілу природного газу є публічним.
За нормами статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 633 цього Кодексу публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За нормами ст. 634ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Відповідно до пункту 1.3. Типового договору розподілу природного газу - фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Відповідно до умов пункту 6.1 розділу VI Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п.6.2 розділу VI даного Договору).
Аналіз наведених вище норм матеріального права та обставини справи дає підстави вважати, що позивачем доведено факт приєднання відповідача до умов Типового договору розподілу природного газу, оскільки ОСОБА_1 отримувала послуги з постачання природного газу, а тому, відповідно, отримувала і послуги з розподілу природного газу, що підтверджується фактичною оплатою за надані послуги. Саме такого висновку дійшов суд першої інстанції.
Крім того, на думку колегії суддів, судом першої інстанції також було встановлено, що позивач належним чином виконав умови договору, надаючи відповідачу послуги з розподілу природного газу. Відповідач ОСОБА_1 користувалася наданими послугами, споживаючи природний газ, натомість всупереч визначеним законом та умовами договору обов`язкам, свої зобов`язання перед позивачем належним чином не виконувала, а саме не сплачувала вартість отриманих нею послуг з розподілу природного газу, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 2599 грн 71 коп., яка останньою не спростована.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» є обґрунтованими, оскільки відповідачем не було виконано належним чином зобов`язання перед позивачем по сплаті послуг за розподіл природного газу, чим порушений обов`язок з виконання вимог Типового договору та норми чинного законодавства.
При вирішенні спору, місцевим судом було враховано всі обставини справи, надано оцінку усім належним доказам.
Доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.
Доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що суд безпідставно не врахував тієї обставини, що 29 вересня 2021 року представниками оператора ГРМ припинено розподіл природного газу до її будинку, шляхом опломбування крана газогону на вводі в будинок, а тому з жовтня 2021 року по жовтень 2022 року не повинна була б нараховуватись вартість послуг, апеляційним судом не приймаються до уваги з огляду на таке.
Припинення або обмеження розподілу(споживання)природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. Відтак у відповідача наявний обов`язок здійснювати оплату за надані позивачем послуги розподілу природного газу до моменту припинення дії договору розподілу природного газу та механічного від`єднання від газорозподільної мережі позивача. Як вбачається із матеріалів справи, договір між сторонами не розірвано та відповідач не зверталася до позивача із відповідною заявою про розірвання договору та остаточного припинення розподілу газу і такі докази суду не надала.
Отже, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та норми права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм вірну правову оцінку.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки оскаржуване відповідачем рішення ухвалено судом першої інстанції відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду першої інстанції та не впливають на законність і обґрунтованість прийнятого ним рішення.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 07 грудня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді
