Справа № 682/747/23
Провадження № 2-н/682/155/2023
У Х В А Л А
13 квітня 2023 року
Суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Мотонок Т.Я., розглянувши матеріали заяви Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення,
в с т а н о в и в:
До Славутського міськрайонного суду Хмельницької області надійшла заява Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 5096 грн. 07 коп. та 268,40 грн. судового збору.
Суддя, дослідивши матеріали справи та вирішуючи питання про можливість прийняття заяви про видачу судового наказу до свого провадження приходить до наступного висновку:
Згідно з п. 3,4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається зокрема: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно п.5 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 (зі змінами та доповненнями), послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання комунальних послуг з урахуванням вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п.14 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 (зі змінами та доповненнями), надання послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
Згідно ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Виходячи із системного аналізу вказаних вище положень, характерною ознакою публічного договору приєднання, як і будь-якого договору, є вчинення активних дій, які виражають волю її сторін на укладення такого договору.
Як зазначає заявник, між боржниками та стягувачем відповідно до ст.ст. 633, 634 ЦК України укладено публічний договір про надання послу з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Зі змісту заяви слідує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, згідно даних договору № 5789 від 22.09.2017, за адресою: АДРЕСА_2 споживачем є ОСОБА_3 . В пункті 2 Договору (суб`єкти користування послугами) відомості про будь-яких інших користувачів послуг відсутні, хоча зазначено, що таких осіб 2.
Окрім того, до матеріалів заяви у якості доказу додано акт звірки розрахунків станом на 28.02.2023 між Водоканалом та ОСОБА_4 , який не підписаний боржником. Крім того, не містить відомостей щодо наявної заборгованості у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Згідно карти розрахунків за період з 02.2023 по 04.2023 та рахунком-фактурою за адресою: АДРЕСА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 споживачем є ОСОБА_4 .
Таким чином, належних та допустимих доказів приєднання боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до договору із заявником не надано.
Враховуючи те, що заявником не надано доказів, які б вказували на приєднання боржників до договору про надання послуг з централізованого постачання та водовідведення, тому у суду відсутні підстави вважати, що такий договір було укладено.
Окрім того, до матеріалів справи додано пустий бланк типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, який затверджено Постановою КМУ від 05.07.2019 року № 690, в якому не зазначені споживачі, як сторони договору, та відсутні підписи сторін договору, а тому не може вважатись копією договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, в розумінні п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України.
Таким чином,з матеріалівсправи невбачається обов`язок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо сплатизаборгованості запослуги зцентралізованого водопостачаннята водовідведенняза адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що заявником в порушення вимог, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, в заяві не зазначені обставини, на яких ґрунтується вимога щодо стягнення заборгованості саме з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України.
На підставі ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 163, 165-167 ЦПК України, суддя
у х в а л и в:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Мотонок Т. Я.
