open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.04.2023 Справа №607/3728/23

Провадження №2-а/607/139/2023

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.,

з участю секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.,

представника відповідача Курило Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 15 лютого 2023 року №61/79 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП, про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 1700 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає на те, що вказана постанова є протиправною, винесена з порушенням норм процесуального та адміністративного права, а тому підлягає скасуванню. з огляду на таке. Так, 15.02.2023 близько 12 год. поблизу Автовокзалу, що по вул. Торговиця його зупинили люди в камуфляжній формі, які не представилися, не назвали своїх імен, посад та на підставі якого закону діють, стали вимагати проїхати з ними невідомо куди, погрожували застосувати силу. Він відмовився виконувати їх вимоги, подзвонив 102 та повідомив поліцію про обставини справи. Тим не менше, не відомі особи в камуфляжній формі на своєму автомобілі привезли його, проти його волі, без законних підстав, в ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 не викликав його у встановлений спосіб, зокрема шляхом вручення повістки із вимогою прибути 15.02.2023. Його було привезено невідомим людьми із застосування ними сили стосовно нього. В ІНФОРМАЦІЯ_1 йому пред`явлено звинувачення в тому, що він не прибував до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження військово - лікарської комісії, крім цього не повідомляв про зміну військово-облікових даних: у 2008 році здобув вищу освіту, змінював місце роботи, місце проживання, особисто не прибував для зняття з військового обліку у зв`язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців починаючи з 2011 року. На підставі чого було встановлено такі факти йому не відомо, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 не надали жодних доказів на їх підтвердження. Разом з тим, з 2011 року до 15.02.2023 року він не отримував жодної повістки чи повідомлення із військомату чи ІНФОРМАЦІЯ_1 із вимогою прибути для звіряння військово-облікових даних та проходження військово-лікарської комісії. Місце проживання і реєстрації за цей період не змінював, постійно проживаю за адресою АДРЕСА_2 . Також, він не вибував в іншу місцевість до нового місця проживання, за межі України на постійне місце проживання, не змінював місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району. Протягом дії воєнного стану не виїжджав за межі України. На військовому обліку числиться, що підтверджується в Постанові самим ТЦК та СП.

Щодо здобуття вищої освіти в 2008 році в ТНЕУ, зазначив, що цей факт мав місце більше десяти років тому. Вимоги повідомляти про здобуття вищої освіти військомат чи ТЦК та СП закон не містить, так само не містить закон вимог повідомляти зміну місця працевлаштування. Закон України «Про захист персональних даних» говорить що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Він свої персональні дані (прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, податковий код, адресу реєстрації і місця проживання) не змінював з 2011 року.

Вказав, що Правила військового обліку призовників і військовозобов`язаних (Додаток 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений Постановою Кабінету міністрів України 07.12.2016 року № 921), які діяли до 05.01.2023 не містили вимоги про звірку персональних даних із обліковими даними ТЦК та СП не рідше одного разу на 5 років. Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Правила) (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022), які містять таку вимогу, діють з 05.01.2023. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Конституційний Суд України вказує, що вказані положення Основного Закону України передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме: принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, не може бути застосовано положення п.п 10 п. 1 Правил до правовідносин, які мали місце до набрання чинності Правилами - 05.01.2023. Правила діють з 05.01.2023 і, відповідно, п`ятирічний строк, протягом якого (не рідше) необхідно провести звірку персональних даних в ТЦК та СП, розпочав свій перебіг з 05.01.2023 року. Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. З огляду на вищевказане він не порушував закону, зокрема Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», Указ Президента України від 17.03.2024 №303/2014, Правила та ст. 210 КУпАП.

Крім цього, зазначив, що в Постанові вказано, що він 12.02.2023 прибув у ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних. Однака така інформація є неправдивою, оскільки він не отримував повістки для прибуття 12.02.2023 в ІНФОРМАЦІЯ_1 і не прибував туди 12.02.2023. В цей день (неділя) він перебував дома. В процесі розгляду справи про адміністративне правопорушення посадовою особою - начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не було роз`яснено його права (крім вимог ст. 63 Конституції України), що підтверджується Постановою. Також в Постанові зазначено, що перед розглядом справи громадянину ОСОБА_3 роз`яснено.... Хто такий громадянин ОСОБА_3 і яке він має відношення до цієї справи - йому не відомо. Таким чином, постанова містить інформацію, що не відповідає дійсності, а також помилки.

Зауважив, що працівники ТЦК та СП є державними службовцями і на них поширюється дія Закону «Про державну службу». Стаття 8, ч. 1 Закону України «Про державну службу» визначає основні обов`язки державного службовця, зокрема: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, шо передбачені Конституцією та законами України; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення нрав і свобод людини та громадянина. Посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі його керівника ОСОБА_2 , який відповідає за дії підпорядкованих йому працівників, в незаконний спосіб, без законних підстав, з порушенням його прав людини і громадянина, затримали його 15.02.2023, позбавили права на вільне пересування, проти його волі, із застосуванням щодо нього сили привезли на АДРЕСА_1 на територію ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому він не ухиляється від військового обліку та служби, але посадові особи ТЦК та СП зобов`язані у визначений законом спосіб повідомляти про виклик (жодних повісток із вимогою прийти в ТЦК та СП 12.02.2023 чи 15.02.2023 він не отримував). При винесенні Постанови посадова особа ТЦК та СП посилається факти, які не підтверджуються доказами (щодо зміни ним місця проживання, реєстрації, персональних даних), а також застосовує норми закону, а саме абзаци 1,8, 10 Правил, які почали діяти з 05.01.2023 року, до правовідносин із 2011 року. Посилаючись на наведене, просив задовольнити позов.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.02.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку, визначеному для розгляду окремої категорії термінових адміністративних справ, з урахуванням вимог параграфу 2 глави 11 КАС України.

22.03.2023 представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 подала відзив на позов, із змісту якого вбачається, що 15.02.2023 під час звіряння військово-облікових даних військовозобов`язаного ОСОБА_1 встановлено, що останній на військовому обліку військовозобов`язаних перебуває у ІНФОРМАЦІЯ_1 (раніше ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 13.04.2001 і по теперішній час. З вересня 2003 року ОСОБА_1 не прибував до ІНФОРМАЦІЯ_1 , для повідомлення про зміну військово- облікових даних. Згідно даних, наявних у ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 з 2008 року і по теперішній час, в порушення вимог частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (введений в дію Постановою ВР № 2233-ХІІ від 25.03.92) не повідомив особисто у семиденний строк про такі зміни відповідний орган, де він перебуває на військовому обліку: 1) про зміну освіти - у 2008 році здобув вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент»; 2) про місце роботи і посаду - з 09.09.2003 по 01.04.2008 працював на посаді муляра у Будівельно-монтажному у правлінні «Промбуд». З набранням чинності «Правил військового обліку призовників військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року зі змінами) не прибув звірити власні персональні дані з обліковими даними територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У зв`язку і з вищевказаним ОСОБА_1 здійснив триваюче правопорушення в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №30- 3/2014 «Про часткову мобілізацію» (набрав чинності з дня опублікування в газеті «Голос України» від 18 квітня 2014 року №49), який затверджений Законом України від 17.03.2014 №1126-УП та буде закінченим з прийняттям Президентом України відповідного рішення, щодо переведення всіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу), та порушив вимоги абз. 4 ч. 10 ст. 1, та ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та абзаців 8, 10 підпункту 1 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 зі змінами).

Згідно ст. 254 КУпАП, 15.02.2023 при звірянні військово-облікових старшим офіцером відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_5 було повідомлено ОСОБА_1 про порушення останнім правил військового обліку та про намір складання протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210 КУпАП. Того ж дня у кабінеті 209 ІНФОРМАЦІЯ_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 старшим офіцером відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_5 складено протокол №60/79 та зачитано його зміст військовозобов`язаному ОСОБА_1 . При складенні протоколу ОСОБА_1 , роз`яснено його права і обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, вимоги статті 63 Конституції України та роз`яснено, що він як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подавати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Про час та дату розгляду адміністративної справи військовозобов`язаному ОСОБА_1 повідомлено. Однак, в підписанні протоколу, наданні пояснень, отриманні свого примірника протоколу військовозобов`язаний ОСОБА_1 відмовився, про що працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 в присутності ОСОБА_1 складено акт фіксації відмови від підпису №1. У підписанні акту ОСОБА_1 також відмовився. Після складення протоколу о 17 год. 30 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто дану адміністративну справу в присутності ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст.210 КУпАП та зачитано зміст постанови від 15.02.2023 №61/79. При складенні постанови начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу роз`яснено його права, вимоги статті 63 Конституції України та повідомлено про результати розгляду справи та право на оскарження постанови. Однак, в підписанні та отриманні примірника постанови військовозобов`язаний ОСОБА_1 відмовився, про що працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 в присутності ОСОБА_1 складено акт фіксації відмови від підпису №2. У підписанні акту ОСОБА_1 також відмовився.

Зазначила, що у процесі розгляду адміністративної справи працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено чорновий (попередній) варіант постанови, який був відредагований після виявлених недоліків. Чорновий варіант для ознайомлення та підпису позивачу не вручався. Долучений до позову примірник не відповідає примірнику з матеріалів адміністративної справи ІНФОРМАЦІЯ_1. Від підпису та ознайомлення остаточного варіанту постанови Позивач відмовився, що зафіксовано Актом фіксації відмови від підпису від 15.02.2023 №2. Відтак, заявлені позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вважає, що викладені вище обставини, підтверджують те, що відповідач діяв правомірно, в межах своїх повноважень і компетенції, на підставі чинного законодавства та не порушуючи права, свободи і законні інтереси позивача. Враховуючи викладене, просила відмовити у задоволенні позову.

27.03.2023 судом зареєстровано заперечення на відзив подані позивачем. Згідно вказаних заперечень, у відзиві представника відповідача повідомляється про наявність протоколу про адміністративне правопорушення від 15.02.2023 за №60/79. Вказує, що такий протокол 15.02.2023 йому працівник ТЦК та СП не зачитував та із ним не ознайомлював його. Про наявність такого документа він вперше дізнався із відзиву представника відповідача. Текст і формулювання вищезазначеного протоколу відрізняються від формулювань у постанові від 15.02.2023 61/79 по справі про адміністративне правопорушення (саме тої постанови, копію якої він додав до адміністративного позову). Зокрема, в оскаржуваній постанові від 15.02.2023 №61/79 зазначено обставини: «не прибував до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження військово -лікарської комісії, крім цього не повідомляв про зміну військово-облікови даних: у 2008 році здобув вищу освіту, змінював місце роботи, місце проживання, особисто не прибував для зняття з військового обліку у зв`язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців починаючи з 2011 року». В той час, як в протоколі про адміністративне правопорушення від 15.02.2023 №60/79: «Місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення» вже зазначено такі обставини: «.. З вересня 2003 року ОСОБА_1 не прибував до ІНФОРМАЦІЯ_1 (раніше ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), для уточнення військо-облікових даних. Згідно даних, наявних у ТЦК та СП, ОСОБА_1 з 2008 і по теперішній час, в порушення вимог частини 11 статті 38 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» не повідомив особисто в семиденний строк про такі зміни відповідний орган, де він перебуває на обліку: про зміну освіти - у 2008 році здобув вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент», про місце роботи і посаду - з 09.09.2003 по 01.04.2008 працював на посаді муляра в БМУ «Промбуд».

Таким чином, в протоколі вказано відмінні обставини вчинення правопорушення від обставин із постанови про адміністративне правопорушення. Також, ні в постанові, ні в протоколі не зазначено на підставі яких доказів встановлено ці факти: чи була отримана станом на 15.02.2023 в ІНФОРМАЦІЯ_1 із вищого навчального закладу письмова інформація про здобуття ним вищої освіти, письмової інформація із БМУ «Промбуд» про факт його працевлаштування.

На підставі вищезазначеного, вважає, що даний протокол не був складений саме 15.02.2023 в його присутності, як про це заявляє представник відповідача, та останній складений із порушенням вимог закону. Він із цим протоколом не був ознайомлений, зміст протоколу йому не зачитував ніхто в ТЦК та СП 15.02.2023. При складанні цього протоколу особа, що його склала, без посилання на письмові докази встановлює обставини справи, на підставі яких приходить до висновку про наявність адміністративного правопорушення.

Також, в своєму відзиві представник відповідач стверджує, що після складання протоколу о 17:30 год. начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянув «адміністративну справу» та зачитав зміст постанови від 15.02.2023, після цього нібито роз`яснив йому права. Однак, в ст. 279 КУпАП зазначено що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. Отже справу про адміністративне правопорушення було розглянуто без дотримання встановленого законом порядку такого розгляду. Вважає це порушенням вимог ст. ст. 251, 279, 278, 280 КУпАП.

Крім цього вказує, що в протоколі є посилання на частину 11 статті 38 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу». Однак, 11 частина статті 38 з`явилася в цьому Законі в 2021 році відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» 1357-ІХ від 30.03.2021. Відповідач посилається в своєму протоколі на те, що саме частину 11 статті 38 порушено Позивачем в 2008 році (здобуття вищої освіти і працевлаштування). Відповідно до ст. 8 КУпАП «Чинність закону про відповідальність за адміністративні правопорушення» особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. З огляду на це в протоколі і в постанові про адміністративне правопорушення неправильно зазначено частину статті Закону, що суперечить вимогам КУпАП.

Так, само вперше із відзиву представника відповідача він дізнався про складання акту №1 від 15.02.2023 «фіксації відмови від підпису», відповідно до якого він відмовився від отримання примірника протоколу, йому ознайомлено зі ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Зазначив, що жодного акту №1 в його присутності працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 не складали, підписувати такий акт йому не пропонували. Також в цьому акті №1 вже одразу є надруковано твердження про те, що він підписувати акт відмовився і таким чином додатково підтверджується його формальне складання без його участі.

Вказав, що в КУпАП немає такого поняття як «чорновий (попередній) варіант» постанови про адміністративне правопорушення, на який посилається представник відповідача. Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Йому було надано саме копію постанови від 15.02.2023, яку додано ним до адміністративного позову. Наявність іншого варіанта постанови свідчить, на його думку, про підробку документів працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1. Долучена до відзиву представника відповідача копія постанови, попри одинакові номер і дату, вже містить інші обставини та факти, які є відмінними від обставин і фактів, викладених в «оригінальній» постанові. Про наявність такої постанови він вперше дізнався із відзиву на позов. Так само вперше із відзиву представника відповідача він дізнався про складання акту №2 від 15.02.2023 «фіксації відмови від підпису», який, виявляється, він також відмовився підписувати, по якому він нібито відмовився від отримання копії постанови про адміністративне правопорушення. Складання таких актів дає можливість працівникам ТЦК та СП скільки завгодно разів переробляти постанову про накладення адміністративного стягнення, складати які завгодно протоколи і в такий спосіб маскувати порушення його законних прав та інтересів, зокрема прав передбачених ст. 268 КУпАП. Таким чином, в порушення вимог ст.285 КУпАП копія постанови про адміністративне правопорушення від 15.02.2023, копію якої представником відповідача додано до свого відзиву (їхній другий варіант постанови), йому не була вручена протягом трьох днів чи надіслана.

Окрім того, зазначив, що повертаючись до опису обставин, установлених в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення, а саме здобуття ним освіти та його працевлаштування, зазначає наступне. Стаття 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» містить положення, що центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності зобов`язані на вимогу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України сповістити призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідка України, забезпечити їх своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Таким чином, заклад вищої освіти та підприємство - працедавець повідомляли (були зобов`язані повідомити) ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідності до цієї норми Закону про здобуття ним освіти та його працевлаштування. Відповідач не надає доказів такого повідомлення в 2008 році (чи відсутність такого повідомлення, і відповідні заходи впливу щодо закладу освіти і працедавця, якщо такі були) із невідомої причини. Посилаючись на наведене, просив задовольнити позов.

Крім цього, представником відповідача до відзиву долучено додатки, в тому числі: протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП (вчинене порушення в особливий період) від 15.02.2023 №60/79; акт фіксації відмови від підпису №1 від 15.02.2023; постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП (вчинене порушення в особливий період) від 15.02.2023 №61/79; акт фіксації відмови від підпису №2 від 15.02.2023.

У судовому засіданні 31.03.2023 позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання 12.04.2023 позивач не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Курило Л.В. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Додатково зазначила, що відомості, щодо здобуття ОСОБА_1 освіти та роботи останнього, про які йдеться в оскаржуваній постанові, були встановлені працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно даних особової картки ОСОБА_1 , інформація про які була надана закладом освіти та роботодавцем у відповідності до вимог закону.

Суд, заслухавши пояснення учасників, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав:

Судом встановлено, що 15.02.2023 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП (вчинення порушення в особливий період) №61/79, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 12.02.2023 громадянин ОСОБА_1 близько 15 год. прибув у ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних. Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що громадянин ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов`язаних перебуває у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13.04.2001 по теперішній час. Однак, з 13.04.2001 не прибував до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження військово-лікарської комісії, крім цього не повідомляв про зміну військово-облікових даних: 3 2008 році здобув вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент», неодноразово змінював місце роботи, місце проживання, особисто не прибував для зняття з військового обліку у зв`язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців з 2001 року. У зв`язку з вищевказаним ОСОБА_1 здійснив триваюче правопорушення в особливий період та порушив вимоги абзацу 4 ч. 10 ст. 1 та ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та абзаців 1, 8, 10 підпункту 1 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервісті»). Вказана постанова підписана начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 .

З долученого представником відповідача до відзиву, протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП (вчинене порушення в особливий період) від 15.02.2023 №60/79, складеного начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2, відносно позивача ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210 КУпАП вбачається, що 15.02.2023 громадянин ОСОБА_1 близько 15 год. 00 хв. прибув у ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних. Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що громадянин ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов`язаних перебуває у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13.04.2001 і по даний час. З вересня 2003 року ОСОБА_1 не прибував до ІНФОРМАЦІЯ_1 (раніше ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для уточнення військово-облікових даних. Згідно даних, наявних у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_1 з 2008 року і по даний час, в порушення вимог частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не повідомив особисто в семиденний строк про такі зміни відповідний орган, де він перебуває на військовому обліку: про зміну освіти - у 2008 році здобув освіту за спеціальністю «Менеджмент»; про місце роботи і посаду - з 09.09.2003 по 01.04.2008 працював на посаді муляра у Будівельно-монтажному управлінні «Промбуд». З набранням чинності «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів», не прибув звірити власні персональні дані з обліковими даними територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У зв`язку з вищевказаним ОСОБА_1 здійснив триваюче правопорушення в особливий період та порушив вимоги абзацу 4 ч. 10 ст. 1 та ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та абзаців 8, 10 підпункту 1 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервісті»). У вказаному протоколі у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено, що військовозобов`язаному ОСОБА_1 старшим офіцером відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 зачитано зміст цього протоколу, роз`яснено його права і обов`язки, однак в підписанні протоколу, наданні пояснень, отримання свого примірника протоколу ОСОБА_1 відмовився, про що складено акт фіксації відмови від підпису.

Як слідує з долученого представником відповідача акту фіксації відмови від підпису від 15.02.2023 №1, в підписанні протоколу №60/79 від 15.02.2023, наданні пояснень, отриманні свого примірника протоколу військовозобов`язаний ОСОБА_1 відмовився. Час та дату розгляду адміністративної справи військовозобов`язаному ОСОБА_1 повідомлено.

Як вбачається з долученої представником відповідача постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП (вчинене порушення в особливий період) від 15.02.2023 №61/79, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2, відносно позивача ОСОБА_1 , останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. Вказана постанова підписана начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 .

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 15.02.2023 громадянин ОСОБА_1 близько 15 год. 00 хв. прибув у ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних. Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що громадянин ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов`язаних перебуває у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13.04.2001 і по даний час. З вересня 2003 року ОСОБА_1 не прибував до ІНФОРМАЦІЯ_1 (раніше ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для уточнення військово-облікових даних. Згідно даних, наявних у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_1 з 2008 року і по даний час, в порушення вимог частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не повідомив особисто в семиденний строк про такі зміни відповідний орган, де він перебуває на військовому обліку: про зміну освіти - у 2008 році здобув освіту за спеціальністю «Менеджмент»; про місце роботи і посаду - з 09.09.2003 по 01.04.2008 працював на посаді муляра у Будівельно-монтажному управлінні «Промбуд». З набранням чинності «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів», не прибув звірити власні персональні дані з обліковими даними територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У зв`язку з вищевказаним ОСОБА_1 здійснив триваюче правопорушення в особливий період та порушив вимоги абзацу 4 ч. 10 ст. 1 та ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та абзаців 8, 10 підпункту 1 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервісті»).

З долученого представником відповідача акту фіксації відмови від підпису від 15.02.2023 №2, в підписанні та отриманні примірника постанови №61/79 від 15.02.2023, військовозобов`язаний ОСОБА_1 відмовився. Цей акт складений в присутності військовозобов`язаного ОСОБА_1 відмовився.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

За змістом ч. 1 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Частина 2 ст. 210 КУпАП, передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.

За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення правил військового обліку в особливий період.

Згідно із абзацом одинадцятим статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Верховний Суд у листі від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18 повідомив, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію".

Тобто, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.

Диспозиція ч.1 ст. 210 КУпАП є бланкетною, тобто передбачає вказівку про порушення вимог іншого нормативно-правового акта.

Зі змісту оскаржуваної постанови, долученої представником відповідача, вбачається, що позивачу інкримінується порушення вимог абзацу 4 ч. 10 ст. 1 та ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та абзаців 8, 10 підпункту 1 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервістів»).

Відповідно до абзацу 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції чинній на момент складення оскаржуваної постанови), громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі.

Згідно з ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції чинній на момент складення оскаржуваної постанови, а також в редакції ції статті пункти 8 та 10 відповідно станом на 2003 та 2008 рік), призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

В силу абзаців 8, 10 підпункту 1 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервісті»), призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: 8) особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"; 10) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) прізвище; 2) власне ім`я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) місце народження; 6) стать; 7) місце проживання та місце перебування; 8) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження); 8-1) відомості про сімейний стан особи та членів її сім`ї (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), а також дітей); 9) реквізити паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії); 9-1) відомості про громадянство; 10) відомості про документи, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою; 11) відомості щодо визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності); 12) відомості про зайнятість (код підприємства, місце роботи, посада); 13) реєстраційний номер облікової картки платника податків; 14) відцифрований образ обличчя особи; 15) відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України; 16) відомості про освіту та спеціальність; 17) відомості про стан здоров`я (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності), що збираються з метою визначення придатності для виконання військового обов`язку; 18) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення); 19) відомості про розгляд судом кримінальної справи, вирок, що набрав законної сили; 20) відомості про наявність (відсутність) судимості; 21) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); 22) відцифрований образ обличчя особи (за наявності).

Стосовно інкримінованого позивачу порушення вимог 10 підпункту 1 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервісті»), слід заначити наступне.

Так, суд зазначає, що обов`язок звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, був впроваджений з прийняттям вищевказаних «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а саме 05.01.2023, та до прийняття останньої у позивача, як військовозобов`язаного не існував.

Відтак, суд вважає, що позивачем не порушено вимог 10 підпункту 1 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервісті»), оскільки з моменту вступу в законну силу вищевказаних Правил, п`ятирічний строк протягом якого позивач зобов`язаний здійснити звірку власних персональних даних з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, не минув.

Щодо інкримінованого позивачу порушення вимог абзацу 8 підпункту 1 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних та резервісті») та ч. 11 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції чинній на момент складення оскаржуваної постанови), слід зазначити наступне.

Згідно оскаржуваної постанови, позивачу інкримінується те, що останній з 2008 року і по даний час не повідомив особисто в семиденний строк про зміни відповідний орган, де він перебуває на військовому обліку, а саме: про зміну освіти - у 2008 році здобув освіту за спеціальністю «Менеджмент»; про місце роботи і посаду - з 09.09.2003 по 01.04.2008 працював на посаді муляра у Будівельно-монтажному управлінні «Промбуд».

Разом з тим, представником відповідача не надано, а судом не встановлено доказів, які б давали підстави встановити факт навчання ОСОБА_1 та здобуття останнім у 2008 році освіти за спеціальністю «Менеджмент», та факт роботи позивача з 09.09.2003 по 01.04.2008 на посаді муляра у Будівельно-монтажному управлінні «Промбуд».

Встановлено, що представником відповідача до відзиву не долучено будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин. Разом з тим, згідно оскаржуваної постанови, вказані дані, зокрема щодо здобуття ОСОБА_1 освіти та роботи останнього, про які йдеться в оскаржуваній постанові, були встановлені працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно даних, наявних у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Вказані докази в матеріалах справи відсутні.

Крім того, порушення позивачем абзацу 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції чинній на момент складення оскаржуваної постанови), не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Більше того, оскаржувана постанова не містить викладу обставини щодо порушення позивачем вищевказаного обов`язку, оскільки в постанові не відображено суті інкримінованого позивачу правопорушення в цій частині.

Окрім цього, суд звертає увагу на наступні обставини, встановлені в судовому засіданні.

Позивачем ОСОБА_1 до позову долучено копію постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП (вчинення порушення в особливий період) №61/79 від 15.02.2023, складену та підписану начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 . Вказана постанова містить печатку ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вже зазначалось судом, зі змісту вказаної постанови вбачається, що 12.02.2023 громадянин ОСОБА_1 близько 15 год. прибув у ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних. Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що ОСОБА_1 з 13.04.2001 не прибував до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження військово-лікарської комісії, крім цього не повідомляв про зміну військово-облікових даних: з 2008 році здобув вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент», неодноразово змінював місце роботи, місце проживання, особисто не прибував для зняття з військового обліку у зв`язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців з 2001 року.

Разом з тим, представником відповідача долучено копію постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП (вчинене порушення в особливий період) від 15.02.2023 №61/79, складену та підписану начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 .

При цьому, зі змісту вказаної постанови вбачається, що 15.02.2023 громадянин ОСОБА_1 близько 15 год. 00 хв. прибув у ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних. Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що ОСОБА_1 з вересня 2003 року не прибував до ІНФОРМАЦІЯ_1 (раніше ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для уточнення військово-облікових даних. Згідно даних, наявних у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_1 з 2008 року і по даний час не повідомив особисто в семиденний строк про такі зміни відповідний орган, де він перебуває на військовому обліку: про зміну освіти - у 2008 році здобув освіту за спеціальністю «Менеджмент»; про місце роботи і посаду - з 09.09.2003 по 01.04.2008 працював на посаді муляра у Будівельно-монтажному управлінні «Промбуд».

Відповідно до вимог ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з вимогами ч. ч. 4, 6 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В силу вимог ч. ч. 1, 2, 9 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

Дослідивши зміст вищевказаних постанов, судом встановлено, що вказані постанови містять розбіжності у даті вчинення інкримінованих позивачу правопорушень та самій суті таких правопорушень.

Зазначені обставини як кожен окремо так і в своїй сукупності свідчать про недодержання працівниками відповідача вимог щодо складення та оформлення постанови по справі про адміністративне правопорушення, що в свою чергу є підставою для скасування останньої та закриття провадження у справі за даним фактом.

Суд відхиляє пояснення представника відповідача, щодо складення чорнового (попереднього) варіанту постанови, який був відредагований після виявлених недоліків та те, що чорновий варіант для ознайомлення та підпису позивачу не вручався.

Так нормами КУпАП не передбачено складення чорнового (попереднього) варіанту постанови про по справі про адміністративне правопорушення, яка б завірялася підписом посадової особи та печаткою державної установи.

В судовому засіданні 31.03.2023 судом оглянуто наданий наданий позивачем оригінал примірника постанови від 15.02.2023 №61/79, яка складена та підписана начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2, завірена печаткою даної державної установи. Наявність оригіналу примірника цієї постанови у позивача свідчить про те, що позивачу була вручена постанова саме у такій редакції.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року), суд у цій справі, як і у кримінальному провадженні, має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, беручи до уваги обов`язок відповідача, як суб`єкта владних повноважень, щодо доказування правомірності свого рішення, принцип закріплений в Конституції України про необхідність доведення вини особи належними доказами, а не припущеннями та принципу, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягаю задоволенню, шляхом скасування постанови від 15.02.2023, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №61/79 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1700 грн, та закриття провадження по справі.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином із відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати у розмірі 536,80 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (вчинення порушення в особливий період) №61/79 від 15.02.2023, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536 гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду складено та підписано 13.04.2023.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса місця знаходження: АДРЕСА_3.

Головуючий суддяН. Р. Кунець

Джерело: ЄДРСР 110194805
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку