П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2023 року м. Київ

Справа №359/589/18

Провадження № 22-ц/824/2223/2023

Резолютивна частина постанови оголошена 05 квітня 2023 року

Повний текст постанови складено 10 квітня 2023 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Карпенка В.Р.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 , правонаступник ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

третя особа - Бориспільська районна державна нотаріальна контора Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , поданою представником за довіреністю ОСОБА_5 , на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2022 року, у хваленого у складі судді Муранової-Лесів І.В. у справі за позовом ОСОБА_1 (правонаступника ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Бориспільська районна державна нотаріальна контора Київської області Центрального міжрегільнольного управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Бориспільська районна державна нотаріальна контора Київської області, ОСОБА_4 , про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , після смерті якого відкрилась спадщина на будинок по

АДРЕСА_1 , право власності на який у спадкодавця виникло на підставі рішення виконкому Бориспільської міської районної ради народних депутатів № 151 від 07 грудня 1989 року та свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок № 218 від 19 лютого 1990 року.

07 березня 2006 року його дружина ОСОБА_2 прийняла спадщину за законом, написавши заяву до Бориспільської районної державної нотаріальної контори.

У 2008 році ОСОБА_7 , мати спадкодавця ОСОБА_6 , звернулась до Бориспільського міськрайонного суду, з цивільним позовом до Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинок та визнання права власності на домоволодіння.

13 червня 2008 року рішенням Бориспільського міськрайонного суду позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено в повному обсязі. Свідоцтво № 218 від 19 лютого

1990 року про право власності на житловий будинок

АДРЕСА_1 , видане на ім`я ОСОБА_6 , на підставі рішення Бориспільської районної ради № 151 від 07 грудня 1989 року визнано недійсним. Право власності на жилий будинок

АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_7

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 , заповівши, все своє майно дочці - відповідачу ОСОБА_3

20 травня 2014 року державним нотаріусом Бориспільської нотаріальної контори Київської області видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 2-2758 ОСОБА_3 , на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2008 року по справі № 1794/2008.

20 травня 2014 року ОСОБА_3 отримала витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, як спадкоємиця, щодо житлового будинку по АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія та номер № 2-2758 виданий

20 травня 2014 року.

Вказувала, що у 2016 році позивач ОСОБА_2 , дізнавшись про рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2008 року та порушення своїх прав, змушена була звернутись до апеляційного суду Київської області зі скаргою, і 29 лютого 2016 року апеляційним судом Київської області винесено рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, а саме рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_7 (правонаступник ОСОБА_3 ) до Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області відмовлено.

Зазначала, що у 2017 році правонаступник ОСОБА_7 її дочка ОСОБА_3 звернулась до Бориспільського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 ,

ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області, Бориспільської районної ради Київської області про визнання частково незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування, визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинок та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

06 липня 2017 року рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області, залишеним в силі постановою апеляційного суду Київської області від 07 грудня 2017 року, ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Позивач зазначала, що 25 грудня 2017 року було отримано відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якими відповідач ОСОБА_3 значиться власником об`єкту нерухомого майна за № 363993432208 житлового будинку загальною площею 100,7 кв.м по АДРЕСА_1 . Право власності на житловий будинок було зареєстровано Бориспільською районною нотаріальною конторою Київської області на підставі оспорюваного свідоцтва про право на спадщину за заповітом №2-2758 від 20 травня

2014 року.

Позивачка вважала видане ОСОБА_3 свідоцтво незаконним та таким, що порушує її право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 як належного спадкоємця.

ОСОБА_2 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 20 травня 2014 року № 2-2758 на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по

АДРЕСА_1 , видане державним нотаріусом Бориспільської районної державної нотаріальної контори Київської області, на ім`я ОСОБА_3 ;

- скасувати запис про реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 20 травня 2014 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 363993432208, індексний номер: 13159703).

- визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ. «А-1», літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Е», воріт «№ 4», замощення «№ 1», колодязя літ. «К».

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 27 лютого 2018 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання у справі.

04 вересня 2018 року ОСОБА_1 була подана позовна заява про визнання права власності в порядку спадкування за законом, у зв`язку з чим ухвалою суду

від 18 вересня 2018 року, занесеною до протоколу судового засідання, його було залучено до участі в якості третьої особи із самостійними вимогами.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суд увід 17 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 30 січня 2019 року зупинено провадження у даній цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Бориспільська районна державна нотаріальна контора Київської області,

ОСОБА_4 , про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності в порядку спадкування за законом, та за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Бориспільська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за закономдо залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_2 , яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 18 вересня 2019 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Бориспільська районна державна нотаріальна контора Київської області, ОСОБА_4 , про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності в порядку спадкування за законом, та за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Бориспільська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2020 року залучено ОСОБА_1 до участі у справі як правонаступника ОСОБА_2

21 серпня 2020 року ОСОБА_1 подана заява про уточнення позовних вимог (зміну предмету спору), датована 17 серпня 2020 року, за змістом якої він заявляє позовні вимоги:

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 20 травня 2014 року № 2-2758, на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , видане державним нотаріусом Бориспільської районної державної нотаріальної контори Київської області, на ім`я ОСОБА_3 ;

- скасувати запис про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 20 травня 2014 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 363993432208, індексний номер: 13159703);

- визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ. «А-1», літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Е», воріт «№ 4», замощення «№ 1», колодязя літ. «К».

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 08 вересня 2020 року, суд повернувся до стадії підготовчого засідання

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 січня

2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 липня

2021 року позовну заяву ОСОБА_1 (правонаступника ОСОБА_2 ) до

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Бориспільська районна державна нотаріальна контора Київської області, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності в порядку спадкування, - залишено без руху та надано позивачу строк 5 (п`ять) днів з дня вручення копії ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви та доплати судового збору.

30 липня 2018 року представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подано відзив на позовну заяву, за змістом якого вважає позовні вимоги необ`єктивними, такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі. При цьому зазначає, що позивач умовчує, що крім неї, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 є їхні діти ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , а також мати - ОСОБА_7 , які на час відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_6 : в будинку проживала дружина ОСОБА_2 - позивач по справі, їхні діти ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , в іншій частині будинку - його мати ОСОБА_7 , яка прийняла спадщину після смерті сина. Також зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла та відповідно до заповіту все своє майно залишила відповідачці ОСОБА_3 , яка у встановлені законом строки звернулась до нотаріальної контори та прийняла спадщину згідно оспорюваного Свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2-2758 від 20 травня

2014 року.

26 грудня 2018 року представником відповідача за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_1 - ОСОБА_4 адвокатом Синяченка В. П. подано відзив з проханням відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на спірне домоволодіння. Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначає, що ОСОБА_4 проживав разом із батьками в спірному домоволодінні і прийняв спадщину у встановленому законом порядку, а тому має право на прийняття участі у спадкуванні частки у спільному спадковому майні.

06 серпня 2018 року представником ОСОБА_2 - Захаровою О. М. подано відповідь на відзив, за змістом якого зазначає, що відповідно до довідки, виданої Виконавчим комітетом Іванківської сільської ради Бориспільського району, згідно з актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 31 липня 2018 року та погосподарського обліку сільської ради ОСОБА_4 , не проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 1988 року. ОСОБА_1 як представник позивача за довіреністю приймав участь у даній справі. А ОСОБА_7 не прийняла спадщину після смерті свого сина адже помилково вважала будинок своїм та у 2008 році зверталася до Бориспільського міськрайонного суду з відповідним позовом про визнання права власності на будинок.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 січня

2022 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 20 травня 2014 року № 2-2758 на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по

АДРЕСА_1 , видане державним нотаріусом Бориспільського районної державної нотаріальної контори Київської області, на ім`я ОСОБА_3 .

Скасовано запис про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 20 травня 2014 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 363993432208, індексний номер: 13159703).

Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на домоволодіння, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , та складається з житлового будинку літ. «А-І», літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Е», воріт «№ 4», замощення «№ 1», колодязя «К».

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 419,80 грн.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 075,00 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що мати відповідача ОСОБА_3 -

ОСОБА_7 не набула права на спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 на спірний житловий будинок по АДРЕСА_1 , і реєстрація за ОСОБА_7 права власності на вказане домоволодіння у липні 208 року відбулася на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2008 року, яке було скасоване рішенням апеляційного суду Київської області від 29 лютого 2016 року.

15 липня 2022 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подала до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ. «А-І», літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Е», воріт № 4, замощення № 1, колодязя літ. «К».

Апеляційна скарга мотивована тим, що помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_7 хоча і була зареєстрована за однією адресою із спадкодавцем ОСОБА_6 , проте разом з ним не проживала, а проживала в іншій половині будинку, тому вона не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в матеріалах справи наявні докази, які спростовують вказаний висновок суду першої інстанції.

28 липня 2022 року матеріали цивільної справи № 359/589/18 разом із апеляційною скаргою надійшли до Київського апеляційного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 28 липня 2022 року матеріали цивільної справи № 359/589/18 разом із апеляційною скаргою передано судді-доповідачу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05серпня 2022 року клопотання ОСОБА_3 , подане представником за довіреністю ОСОБА_5 , про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2022 року задоволено та поновлено його.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , поданою представником за довіреністю ОСОБА_5 , на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2022 року у справі за позовом

ОСОБА_1 (правонаступника ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Бориспільська районна державна нотаріальна контора Київської області Центрального міжрегільнольного управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2022 року справу призначено до розгляду з викликом учасників справи.

29 серпня 2022 року представник ОСОБА_1 - Захарова О. М. через засоби поштового зв?язку подала до Київського апеляційного суду відзив, який мотивовано тим, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 січня

2022 року є законним та обґрунтованим, оскільки доказів того, що площа спірного будинку була збільшена за рахунок ОСОБА_7 відсутні. Саме ОСОБА_2 прийняла спадщину за законом після смерті свого чоловіка - ОСОБА_6

09 вересня 2022 року представник ОСОБА_1 - Захарова О. М. через засоби поштового зв?язку подала до Київського апеляційного суду письмові пояснення, у яких просить у задоволенні апеляційної скарги на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2022 року відмовити.

Пояснення мотивовані тим, що у відповідності до статті 1235 ЦК України правонаступник та законний спадкоємець єдиний власник будинку є ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 адвокат Синяченко В.П. підтримав доводи апеляційної скарги.

ОСОБА_1 та його представник адвокат Захарова О.М. проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Інші сторони в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином всіма можливими засобами повідомлення, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, врахувавши аргументи, наведені у письмових поясненнях, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_4 та чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 був власником спірного домоволодіння на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 19 лютого 1990 року, виданого на підставі рішення Бориспільської районної ради № 151 від 07 грудня 1989 року отримав свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_6 у Бориспільській районній державній нотаріальній конторі була відкрита спадкова справа № 173.

З матеріалів спадкової справи встановлено, що 14 березня 2006 року позивачем ОСОБА_1 , який діяв від імені ОСОБА_2 була подана заява про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Іванківське», розміром 2,69 в умовних кадастрових гектарах, та майновий пай у колективному сільськогосподарському підприємстві «Іванківське».

За змістом поданої заяви зазначено, що спадщину його довірительниця прийняла шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем.

На підтвердження факту спільного проживання до нотаріальної контори було подано довідки виконавчого комітету Іванківської сільської ради, видані у 2005 році за

№ 1848 та № 1003, за змістом яких зазначено, що ОСОБА_6 дійсно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 з 1942 року по день його смерті, а також, що ОСОБА_2 постійно зареєстрована та проживає в

АДРЕСА_1 з 1964 року по даний час.

14 березня 2006 року державним нотаріусом Бориспільської районної державної нотаріальної контори Київської області Черненко Н. Б. видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі № 1-383, за змістом якого зазначено, що спадкоємцем майна ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина - ОСОБА_2 , спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Іванківське», розміром 2,69 в умовних кадастрових гектарах, та майновий пай у загальному пайовому фонді КСП «Іванківське».

Згідно з дорученням, посвідченим 07 березня 2006 року секретарем виконкому Іванківської сільської ради Феніною С. М., на підставі якої позивач ОСОБА_1 представляв в Бориспільській районній державній нотаріальній контрі свою матір

ОСОБА_2 , зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Ця обставина, що позивач ОСОБА_1 був зареєстрований та на момент смерті батька - спадкодавця ОСОБА_6 проживав за однією зі спадкодавцем адресою по АДРЕСА_1 , підтверджується також даними його паспорта НОМЕР_2 , виданого 21 червня 2002 року Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області, а також довідкою, виданою 01 серпня 2018 року за № 1206 виконавчим комітетом Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області.

За змістом вказаної довідки згідно з актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 31 липня 2018 року та погосподарського обліку сільської ради її син ОСОБА_4 проживає з 1988 року та був знятий 02 жовтня 2015 року з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою зареєстровані та проживають: заявник ОСОБА_2 , син - ОСОБА_1 .

Крім того, за змістом довідок, виданих 09 липня 2018 року за № 723 та від 23 квітня 2018 року за № 424 Іванківською сільською радою Бориспільського району Київської області згідно погосподарської книги № 14 на 2001-2005 роки разом із ОСОБА_6 в частині будинку по АДРЕСА_2 були зареєстровані: дружина - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_1 , син - ОСОБА_4 , мати ОСОБА_6 - ОСОБА_7 була зареєстрована в іншій частині будинку по день смерті

ІНФОРМАЦІЯ_2 .

19 лютого 1990 року на ім`я ОСОБА_6 на підставі рішення виконкому Бориспільської районної ради народних депутатів №151 від 07 грудня 1989 року було видано Свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок АДРЕСА_3 , зареєстроване в Бориспільському міжміському бюро технічної інвентаризації 19 лютого 1990 року в реєстрову книгу №1 під реєстровим НОМЕР_3, а також в подальшому зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 07 вересня 2006 року. Визнано за ОСОБА_7 (матір`ю відповідача ОСОБА_3 ) право власності на жилий будинок

АДРЕСА_1 .

В подальшому, рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2008 року у цивільній справі №2-1794/2008 за позовом ОСОБА_7 до Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинок та визнання права власності на домоволодіння, було задоволено позов у повному обсязі: визнано свідоцтво НОМЕР_3

від 19 лютого 1990 року про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , видане на ім`я ОСОБА_6 на підставі рішення Бориспільської районної ради №151 від 07 грудня 1989 року недійсним. Визнано за ОСОБА_7 право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 .

17 липня 2008 року на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2008 року за ОСОБА_7 зареєстровано право власності на нерухоме майно в Бориспільському районному бюро технічної інвентаризації, що підтверджується витягом №19569376 від 17 липня 2008 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла у віці 101 року.

На випадок своєї смерті ОСОБА_7 залишила заповіт, посвідчений 15 листопада 2005 року секретарем виконавчого комітету Іванківської сільської ради Феніною С.М. за реєстровим №288, відповідно до якого на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право, заповіла своїй дочці ОСОБА_3

20 травня 2014 року державним нотаріусом Бориспільської районної державної нотаріальної контори Київської області Скрипка А.О. було видано оспорюване Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі №2-2758, за змістом якого зазначено, що спадкоємцем майна ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її дочка ОСОБА_3 , відповідач у справі, спадщина, на яку видано свідоцтво складається з житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в співаників по АДРЕСА_1 .

Право власності на спірний житловий будинок 20 травня 2014 року зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №21850607

від 20 травня 2014 року. Підстава для реєстрації: свідоцтво про право на спадщину за законом №2758, видане 20 травня 2014 року.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 29 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_7 (правонаступник ОСОБА_3 ) до Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання недійсним свідоцтва про права власності на будинок та визнання права власності на домоволодіння - відмовлено.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , дружина спадкодавця ОСОБА_6 .

На випадок своєї смерті ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 18 січня

2017 року секретарем виконавчого комітету Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області Угро Н.П. за реєстровим №8, відповідно до якого на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження: все своє майно, з чого б воно не складалося і де б воно не було і все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона матиме право за законом, заповіла ОСОБА_1 .

З матеріалів спадкової справи №2/2019, яка була відкрита у приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Л.Г., встановлено, що 10 січня 2019 року позивачем ОСОБА_1 була подана заява про прийняття спадщини за заповітом після смерті його матері ОСОБА_2 .

Крім того, 01 березня 2019 року із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 звернувся відповідач ОСОБА_4 .

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2017 року у цивільній справі №359/3236/16-ц за позовом ОСОБА_3 до

ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області, Бориспільської районної ради Київської області про визнання частково незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування, визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинок та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, залишеним в силі ухвалою апеляційного суду Київської області від 07 грудня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено. Ці рішення суду залишені без змін постановою Верховного Суду від 06 червня 2018 року.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач не довела належними та допустимими доказами порушення її прав спадкоємця оформленням права власності на спірний житловий будинок за ОСОБА_6 , оскільки право власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у спадкодавців - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - у встановленому законом порядку не виникло.

За змістом постанови Верховного Суду від 06 червня 2018 року ОСОБА_3 просила встановити факт прийняття ОСОБА_7 спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_6 (батька спадкодавця ОСОБА_6 ) на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 ; визнати недійсним рішення виконавчого комітету Іванківської сільської ради народних депутатів від 26 жовтня 1989 року в частині затвердження в списку жителів села Іванків, яким оформлено свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, надання ОСОБА_6 будинку по

АДРЕСА_1 ; визнати недійсним рішення виконавчого комітету Бориспільської районної ради народних депутатів від 07 грудня 1989 року за № 151 «Про оформлення права власності на житлові будинки громадянам села Іванків» в частині оформлення права власності на житловий будинок громадянам села згідно списку під № 244 ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 ; визнати свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 19 лютого 1990 року на житловий будинок з надвірними будівлями по

АДРЕСА_1 , видане на ім`я ОСОБА_6 , недійсним; визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ. «А-І», літньої кухні «В», сараю «Д», вбиральні «Е», воріт «№ 4», замощення «№ 1»,

колодязя «К».

В постанові Верховного Суду зазначено, що за змістом статті 524 ЦК Української РСР, який був чинним на час смерті ОСОБА_6 , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Також встановлено, що ОСОБА_7 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 не зверталася, спадкову справу заведено не було та свідоцтво про право власності на спадкове майно не видавалося. Суди встановили, що за спірним будинком після смерті ОСОБА_6 доглядав його син ОСОБА_1 .. Після смерті батька він разом із своєю сім`єю здійснив добудову будинку та провів капітальний ремонт за рахунок власних коштів, в результаті чого загальна площа будинку збільшена до 100,7 кв.м.

Крім того, у постанові Верховного Суду зазначено наступне.

19 лютого 1990 року ОСОБА_6 на підставі рішення Бориспільської районної ради № 151 від 07 грудня 1989 року отримав свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 відкрилась спадщина за законом.

07 березня 2006 року ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_6 , звернувшись із відповідною заявою до Бориспільської районної державної нотаріальної контори.

14 березня 2006 року ОСОБА_2 отримала витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі як спадкоємець, а 02 жовтня 2007 року отримала витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Технічний паспорт № НОМЕР_1 на житловий будинок по

АДРЕСА_1 виготовлений на ім`я ОСОБА_6 . Згідно експлікації до плану будинку та його характеристики: загальна площа будинку 100,7 кв.м, житлова площа 28,5 кв.м. При житловому будинку є такі надвірні будівлі та споруди: погріб, літня кухня, сарай, вбиральня, ворота, огорожа, замощення, колодязь.

29 квітня 2010 року ОСОБА_2 отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1200 га по АДРЕСА_1 , на якій розташоване спірне домоволодіння.

Верховним Судом зазначено, що таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у позові ОСОБА_3 , дійшли обґрунтованого висновку про те, що майно у тому вигляді, у якому було зареєстровано за ОСОБА_6 та існує на момент розгляду справи, не належало за життя спадкодавцям ОСОБА_6 та

ОСОБА_7 , та про відсутність правових підстав для визнання недійсними рішення виконавчого комітету Іванківської сільської ради народних депутатів від 26 жовтня

1989 року та свідоцтва про право власності, виданого на ім`я ОСОБА_6 19 лютого 1990 року.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в повній мірі не відповідає.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією Україниправ і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

За змістом статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Відповідно до статті 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За приписами статті 1301 ЦК Українисвідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Установивши, що мати відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 не набула права на спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 на спірний житловий будинок по АДРЕСА_1 , оскільки рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2008 року, яке було підставою для реєстраціє за ОСОБА_7 право власності на спірний житловий будинок, рішенням Апеляційного суду Київської області від 29 лютого 2016 року скасовано та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_7 про визнання недійсним свідоцтва про права власності на будинок та визнання права власності на домоволодіння, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20 травня 2014 року № 2-2758 на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по

АДРЕСА_1 , видане державним нотаріусом Бориспільського районної державної нотаріальної контори Київської області, на ім`я ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_7 .

Вирішуючи питання щодо права власності на спірне домоволодіння, колегія суддів враховую таке.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4 є сином спадкодавця ОСОБА_6

ОСОБА_2 є дружиною спадкодавця ОСОБА_6

ОСОБА_7 є матір?ю спадкодавця ОСОБА_6

ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_7 .

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_6 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 з 1942 року по день його смерті.

Станом на час смерті ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали:

ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

За правилами частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Із заявами про прийняття спадщини, у строк, встановлений статтею 1270 ЦК України ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не зверталися.

Таким чином, слід зробити висновок про те, що ОСОБА_7 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 після смерті спадкодавця ОСОБА_6 згідно правил частини третьої статті 1268 ЦК України успадкували кожен по частині спірного домоволодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 .

15 листопада 2005 року ОСОБА_7 на випадок своєї смерті залишила заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право, заповіла своїй дочці ОСОБА_3 .

20 травня 2014 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину № 2758.

Таким чином, частка спірного домоволодіння перейшла у власність

ОСОБА_3 згідно заповіту від 15 листопада 2005 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 .

18 січня 2017 року ОСОБА_2 на випадок своєї смерті залишила заповіт, яким все своє майно, з чого б воно не складалося і де б воно не було і все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона матиме право за законом, заповіла ОСОБА_1 .

Установлено, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернулися: 10 січня 2019 року позивач - син ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_4 - відповідач - син ОСОБА_4 .

Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частина перша статті 1217 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Установлено, що на час смерті ОСОБА_2 їй належала частка спірного домоволодіння.

Ураховуючи те, що ОСОБА_2 склала заповіт на ім?я ОСОБА_1 , то останній прийняв у власність частку спірного домоволодіння після її смерті, а відтак з урахуванням того, що він був власником іншої частки спірного домоволодіння, яка була прийнята ним після смерті батька згідно правил частини першої статті 1268 ЦК України, йому належить частина спірного домоволодіння.

Суд першої інстанції розглядаючи справу наведеного не врахував, а відтак дійшов неправильного висновку про наявність підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ. «А-1», літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Е», воріт «№ 4», замощення «№ 1», колодязя літ. «К»

Підсумовуючи вищенаведене, Київськи апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних в частині визнання за

ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ. «А-1», літньої кухні

літ. «В», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Е», воріт «№ 4», замощення «№ 1», колодязя

літ. «К», а саме на частину вказаного домоволодіння.

Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина друга статті 376 ЦПК України).

Зважаючи на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, обставини справи встановлено не неповно, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 (правонаступника ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Бориспільська районна державна нотаріальна контора Київської області Центрального міжрегільнольного управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності в порядку спадкування за законом підлягає скасуванню з ухваленням у справі в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог в цій частині.

При цьому, колегія суддів дійшла висновку про залишення без змін рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2022 року в іншій частині.

Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, судові витрати понесені ОСОБА_3 зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 629,70 грнслід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 369, 374, 375, 376, 381, 382, 383,390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 - задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 січня

2022 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 (правонаступника ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Бориспільська районна державна нотаріальна контора Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності в порядку спадкування за законом скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 (правонаступника ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Бориспільська районна державна нотаріальна контора Київської області Центрального міжрегільнольного управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ. «А-1», літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Е», воріт «№ 4», замощення «№ 1», колодязя літ. «К».

В іншій частині рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2022 року залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 )3 629,70 грн судового збору, у зв?язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: сЛ.Д. Поливач

О.І. Шкоріна