ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/8198/21 Номер провадження 22-ц/814/891/23Головуючий у 1-й інстанції Лях М.Ю. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Триголова В.М.,

суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.,

секретар: Андрейко Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Київського районного суду від 06 травня 2021 року по справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, особи які можуть отримати статус учасників справи - Фонд Державного майна України , Державне підприємство «Вирівське»

В С Т А Н О В И В:

У квітні2021року ОСОБА_1 , особи, які можуть отримати статус учасників справи: Фонд державного майна України, Державне підприємство «Вирівське», звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.

Заява мотивована тим, що він має намір звернутися до суду з позовом, до Фонду державного майна України, третя особа: Державне підприємство «Вирівське» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Вказав, що він на підставі наказу Фонду державного майна України №1438від 28 серпня2020року призначений виконувачем обов?язків директора Державного підприємства «Вирівське».

У період з 01 квітня2021року по 16 квітня2021року включно він перебував на стаціонарному лікуванні та був звільнений від роботи, що підтверджується листком непрацездатності серії АДР №780910.

Проте, Фонд державного майна України на підставі наказу № 642 від 15 квітня2021року «Про призначення виконувача обов?язків директора Державного підприємства «Вирівське» призначив ОСОБА_2 виконувачем обов?язків директора підприємства з подальшим внесенням змін до відомостей щодо керівника підприємства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тим самим грубо порушивши законодавство та незаконно звільнивши його з займаної посади в період перебування на лікарняному.

Зазначив, що наразі існують обставини, що свідчать про реальну загрозу істотного ускладнення поновлення його порушених прав, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Вказав, що Фондом державного майна України оголошено про проведення конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора Державного підприємства «Вирівське», проте у разі проведення цього відбору та призначення за його результатами нового керівника може бути утруднене чи унеможливлене виконання рішення суду, оскільки може бути змінено керівника підприємства, що в свою чергу може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення його прав.

Просив вжити заходи забезпечення позову шляхом:

заборони державним реєстраторам, державним та/або приватним нотаріусам, а також особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії у відношенні Державного підприємства «Вирівське», у тому числі державну реєстрацію, припинення юридичної особи, скасування реєстраційних дій, зміну відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу, до вирішення справи по суті;

зупинення дії наказу № 642 Фонду державного майна України від 15 квітня 2021року «Про призначення виконувача обов?язків директора Державного підприємства «Вирівське» про призначення ОСОБА_2 виконувачем обов?язків директора Державного підприємства «Вирівське» до вирішення справи по суті;

зупинення проведення Фондом державного майна України конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора Державного підприємства «Вирівське», який відбудеться 19 травня2021року об 11:30 год. за адресою: 01133, м. Київ, вулиця Генерала Алмазова, № 18/9, кабінет 303, згідно оголошення, розміщеного на офіційному сайті Фонду державного майна Україниhttp://www.spfu.gov.ua/userfiles/files/Vyrivske.pdf) та заборони призначати нового керівника Державного підприємства «Вирівське» за результатами зазначеного конкурсного відбору до вирішення справи по суті.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 06 травня2021 року заяву ОСОБА_1 - задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, державним та/або приватним нотаріусам, а також особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії, пов?язані з внесенням змін щодо особи керівника Державного підприємства «Вирівське» - до вирішення справи по суті.

Зупинено проведення Фондом державного майна України конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора Державного підприємства «Вирівське», який відбудеться 19 травня2021року об 11:30 год. за адресою: 01133, м. Київ, вулиця Генерала Алмазова, N° 18/9, кабінет 303, згідно оголошення, розміщеного на офіційному сайті Фонду державного майна Україниhttp://www.spfu.gov.ua/userfiles/files/Vyrivske.pdf) до вирішення справи по суті.

У задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою судді Фонд державного майна України подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу судді - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що звільнення ОСОБА_1 з посади здійснено правомірно. Вжиті заходи забезпечення позову безпосередньо впливають на можливість реалізації прав Держави України як органу управління Державного підприємства «Вирівське». Заборона державним реєстраторам вносити будь-які зміни щодо підприємства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань може призвести до неможливості призначення нових членів виконавчого органу, зміни місцезнаходження підприємства тощо. Зупинення проведення конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора Державного підприємства «Вирівське» буде мати наслідком зупинення і обмеження господарської діяльності підприємства. Вжиття заходів забезпечення позову перешкоджає приватизації підприємства.

Від представника ОСОБА_1 , адвоката Михайлик С.І. надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі , у вказаному клопотанні остання також просила залишити апеляційну скаргу без задоволення а ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 06 травня 2021 року , без змін.

Судова колегія дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Фонду державного майна України необхідно задовольнити частково.

Ухвала судді суду першої інстанції мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову до подачі позову шляхом заборони уповноваженим особам здійснення реєстраційних дії, пов?язаних із внесенням змін щодо відомостей про особу керівника Державного підприємства «Вирівське», а також зупинення проведення Фондом державного майна України конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора Державного підприємства «Вирівське» до вирішення справи по суті, може ускладнити поновлення трудових прав ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 149 ІПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред?явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до роз?яснень, що містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Сулу України № 9 від 22 грудня2006року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з?ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб?єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов?язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника).

Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов?язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обгрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обгрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв?язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв?язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов?язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов?язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Частиною четвертою статті 152 ЦПК України покладено на особу, яка подає заяву про забезпечення позову до подання позову, обов`язок подати позовну заяву протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно із пунктом 1 частини тринадцятої статті 158 ШПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу.

Указане зумовлене тим, що у разі подання заяви про забезпечення позову до відкриття провадження у справі у суду немає жодних відомостей про характер правовідносин, які можуть стати в майбутньому предметом судового розгляду, та й справа як така відсутня.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом до Фонду державного майна України, третя особа: Державне підприємство «Вирівське», про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Спір між цими особами виник у зв?язку з тим, що ОСОБА_1 звільнений з посади виконувача обов?язків директора Державного підприємства «Вирівське» на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України наказом Фонду державного майна України № 632 від 15 квітня2021року, тоді як у цей час він перебував на лікарняному (а.с.13-14, 15, 47).

Того ж дня, 15 квітня2021року наказом Фонду державного майна України №642 «Про призначення виконувача обов?язків директора Державного підприємства «Вирівське» призначено ОСОБА_2 виконувачем обов?язків директора Державного підприємства «Вирівське» (а.с. 27-28).

Зазначені дії ОСОБА_1 вважає незаконними та такими, що порушують його трудові права, у зв?язку з чим він звертатиметься до суду з позовом.

Крім того, 07 квітня2021року наказом Фонду державного майна України №579 «Про проведення конкурсного відбору претендентів на заміщення вакантної посади директора Державного підприємства «Вирівське» оголошено конкурсний відбір претендента на заміщення вакантної посади директора Державного підприємства «Вирівське» (а.с. 46).

У своїй заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначив, що проведення конкурсного відбору та прийняття на роботу нового директора Державного підприємства «Вирівське» унеможливить чи суттєво ускладнить поновлення його прав.

Проте, враховуючи, що предметом спору є визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, колегія суддів вважає, що застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову шляхом заборони уповноваженим особам проводити реєстраційні дії, пов?язані з внесенням змін щодо особи керівника Державного підприємства «Вирівське», та зупинення проведення Фондом державного майна України конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора Державного підприємства «Вирівське», є неспівмірними із потенційними позовними вимогами.

Необхідність застосування заходів забезпечення не випливає із фактичних обставин справи, які б свідчили про наявність підстав уважати, що незастосування цих заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов?язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 235 К3пП. України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Якщо колишнього працівника необхідно поновити за рішенням суду на роботі, а на його посаді вже працює інший працівник, то судове рішення про поновлення все одно підлягає виконанню. КЗпП України не виключає можливості поновлення на роботі працівника, у разі прийняття на посаду, яку він обіймав, іншого працівника. В такому разі працівник, якого було незаконно звільнено, має бути поновлений на роботі, а працівник, якого було прийнято на роботу на відповідну посаду, підлягає переведенню на іншу посаду, а якщо цього зробити неможливо - то такий працівник підлягає звільненню у порядку, що визначений КЗпП України.

3 огляду на вказані норми матеріального права, реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 з роботи, поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди в разі незабезпечення позову у спосіб, який просить застосувати ОСОБА_1 , немає.

Порядок відновлення трудових прав ОСОБА_1 у разі ухвалення судом рішення про поновлення його на роботі передбачено законом.

Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 24 лютого2021року у справі № 557/1986/19, провадження № 61-8430св20.

На викладені обставини суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку, що невжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до подачі позову в подальшому призведе до утруднення виконання рішення суду.

Таким чином, оскаржувана ухвала судді підлягає скасуванню в частині на вимог зави ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позову з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні його заяви.

Керуючись ст. ст. 367, 368, ст. 374, ст. ст. 376,381- 384, 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити частково.

Ухвалу судді Київського районного суду м. Харкова від 06 травня2021року в частині забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, державним та/або приватним нотаріусам, а також особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії, пов?язані з внесенням змін щодо особи керівника Державного підприємства «Вирівське» - до вирішення справи по суті та зупинення проведення Фондом Державного майна України конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора Державного підприємства «Вирівське» - скасувати , та ухвалити нову.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви у вигляді заборони державним реєстраторам, державним та/або приватним нотаріусам, а також особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії, пов?язані з внесенням змін щодо особи керівника Державного підприємства «Вирівське» - до вирішення справи по суті та зупинення проведення Фондом Державного майна України конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора Державного підприємства «Вирівське».

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов