Справа №127/9062/22

Провадження №1-кп/127/253/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городківка, Крижопільського району, Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 153 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020000000176 від 20.03.2022, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2022 у денний час ОСОБА_4 виконував обов`язки військової служби на території Комунального закладу «Вінницький ліцей №15», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Келецька, 62.

Цього ж дня, о 13:15 старшина ОСОБА_4 , перебуваючи на першому поверсі Комунального закладу «Вінницький ліцей №15», зустрів ОСОБА_6 , яка працює у даному навчальному закладі на посаді педагога-організатора, а також, займається благодійною волонтерською діяльністю та виконує завдання щодо допомоги й сприяння Збройним Силам України та іншим військовим формуванням під час дії правового режиму воєнного стану.

В подальшому, 20.03.2022 о 13:17 старшина ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, перебуваючи на першому поверсі Комунального закладу «Вінницький ліцей №15», упевнившись, що поблизу нього та ОСОБА_6 відсутні сторонні особи, переконав останню у наявності спільної теми для особистої розмови наодинці та проти її особистої волі вчинив насильницькі дії сексуального характеру, а саме обійняв правою рукою талію ОСОБА_6 , після чого, підштовхнув її до бібліотеки вказаного вище навчального закладу, приміщенням якої тимчасово користувався ОСОБА_4 , у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, залишився наодинці з ОСОБА_6 , після чого внаслідок своєї фізичної переваги долонею правої руки схопив ОСОБА_6 за шию позаду, а долонею лівої руки здійснив не менше трьох стискань правої та лівої частин її сідниці, після чого, наблизившись передньою частиною свого тіла впритул до передньої частини тіла ОСОБА_6 здійснив не менше трьох поцілунків у праву частину шиї останньої, чим, заподіяв ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів передньої поверхні шиї справа.

ОСОБА_6 почала чинити активний опір вказаним вище діям ОСОБА_4 , відштовхнула останнього від себе з метою припинення його дій та вибігла з бібліотеки Комунального закладу «Вінницький ліцей №15».

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав, суду пояснив, що потерпілу особисто не знав, а у Вінницькому ліцеї №15 він знаходився разом з іншими військовими. 20.03.2022 він йшов на своє робоче місце, зустрівся з ОСОБА_6 , вона почала з ним дружню розмову та вони зайшли у кабінет. Далі, він сів за стіл та продовжував з нею розмовляти, в кабінеті вони були лише двоє, він встав, підійшов до потерпілої та поцілував її в шию, поклавши руку нижче талії на сідниці, після чого сів на місце. ОСОБА_6 звернулась до нього зі словами «тримайте себе в руках» і вийшла з приміщення. Через декілька годин, того ж дня, його викликали у штаб на зібрання, де була присутня ОСОБА_6 , він вибачився перед нею, а ввечері його викликав командир та повідомив, щоб він здав зброю в зв`язку з проведенням службового розслідування. Також, зазначив, що фізичної сили до потерпілої не застосовував, крім того сама ОСОБА_6 не повідомляла про насильство з його сторони.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що 20.03.2022 вона разом з ОСОБА_8 прийшли до Вінницького ліцею №15 та піднялись на другий поверх. Коли ОСОБА_8 відійшла, до неї підійшов ОСОБА_4 та запрошував її зайти в кабінет, вона не хотіла, але він обійняв її та підштовхнув в кабінет. Після того, як вони залишилися вдвох ОСОБА_4 зачинив двері і почав стискати її за спину та сідниці, вона його відштовхувала, але він її почав цілувати, внаслідок чого на її шиї з правої сторони залишились сліди від поцілунку. В подальшому, їй вдалося вибігти з кабінету на перший поверх, де вона підійшла до військового, який працював у медпункту та розповіла йому про подію яка трапилась, однак належної реакції на її слова не було, тому вона пішла до заступника директора навчального закладу ОСОБА_9 та розповіла все їй, а вона в свою чергу повідомила військовим в штаб. Також, зазначила, що раніше ОСОБА_4 проявляв до неї увагу, робив компліменти, але їй це не подобалось. В подальшому, після закінчення робочого дня, вона зустрілась зі своїм чоловіком, якому розповіла про вчинене та разом з ним поїхала до поліції де написала заяву.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , який є чоловіком потерпілої, повідомив, що 20.03.2022 в другій половині дня до нього зателефонувала ОСОБА_6 та попросила приїхати до ліцею, тому що в неї сталася незручна ситуація. Коли він приїхав на місце, зустрів в дворі ліцею Яну, яка була схвильована, після чого вона сіла в автомобіль і він побачив розірвану на ній куртку та вона розповіла, що до неї чіплявся один із військових, які були в ліцеї, брав її за сідниці та цілував. Також, зазначив, що бачив на шиї у Яни були синці. В подальшому, він разом з потерпілою поїхав у поліцію для написання заяви.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , яка працює вчителем інформатики у Вінницькому ліцеї №15, суду повідомила, що 20.03.2022 вона зустрілась з ОСОБА_6 у ліцеї та вони домовились разом їхати вести гуманітарну допомогу. Потім, вона пішла на другий поверх, однак потерпілої там не було, а коли ОСОБА_6 підійшла до неї, то була схвильована та налякана, розповідала, що один з військових, які були присутні у ліцеї, завів її до бібліотеки, намагався поцілувати в шию, але вона втекла. При даній розмові, також, була присутня ОСОБА_9 , яка разом з ОСОБА_6 пішли до керівника військових, щоб повідомити про ситуацію, яка склалась.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , яка працює у Вінницькому ліцеї №15 на посаді заступника директора та знає потерпілу близько трьох років, повідомила, що 20.03.2022 в приймальну до неї зайшла ОСОБА_6 та розповіла, що в коридорі ліцею зустріла військового, який запропонував зайти їй у приміщення бібліотеки, де обіймав її та цілував в шию, вона злякалась хотіла вийти з приміщення, але він її знову поцілував та торкався до її сідниць, після чого вона втекла. В подальшому, вона разом із ОСОБА_6 пішла до військового командування, де повідомили про ситуацію, яка трапилась, там, також, був присутній військовий, який вибачався перед потерпілою та пояснював, що вчинив дурницю. Крім того, потерпіла, також, спілкувалась з психологом, а потім приїхав її чоловік і вона вийшла з приміщення ліцею на вулицю.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , суду повідомив, що він працює фельдшером в ліцеї №15, та 20.03.2022 в обідній час, до нього звернулась потерпіла, яка була схвильована та сказала, що ОСОБА_4 обіймав її та притулявся до неї в кабінеті навпроти, після чого, він запропонував їй заспокійливе, але вона відмовилась та пішла далі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , суду повідомила, що 20.03.2022, вона знаходилась в ліцеї №15, в якій були також військові. Вона зустріла заступника директора, яка попросила завести її до командира, з нею разом була потерпіла. Коли вони прийшли до військових, заступник директора повідомила про неналежну поведінку одного з військових, після чого потерпіла сказала, що ОСОБА_4 її поцілував.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , суду повідомив, що ОСОБА_4 був його командиром, та 20.03.2022 він перебував в наряді, та бачив як потерпіла, разом з подругою виходили з ліцею і повідомили, що робочий день уже закінчився. Пізніше, того ж дня, потерпіла повернулась до ліцею разом з двома хлопцями та була схвильована, в неї була розірвана куртка, а чоловіки хотіли поспілкуватись з командиром. Також, зазначив, що він спілкувався з потерпілою, яка сказала, що до неї була спроба домагання сексуального характеру з боку офіцера. В подальшому, вийшов черговий офіцер та вони між собою спілкувались.

Окрім показань обвинуваченого, потерпілої, свідків, судом ретельно та безпосередньо були досліджені наступні докази надані сторонами кримінального провадження, а саме:

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.03.2022, відповідно до якого громадянка ОСОБА_6 звернулась з заявою в якій зазначила, що 20.03.2022 в період часу з 13.15 год. по 15.30 год. малознайомий чоловік на ім`я ОСОБА_4 , який є представником Територіальної громади застосовуючи фізичну перевагу над нею, яка проявлялась у вигляді обнімання за талію, завів у приміщення бібліотеки та проти її волі, шляхом умовлянь та подальшої фізичної переваги, здійснював поцілунки в область її шиї та неодноразово стискав сідниці та наголошував на можливості вступу з ним у статеві зносини та незважаючи на її неодноразові заперечення продовжував вчиняти активні дії, пошкодив наявну на ній куртку чорного кольору, а саме правий рукав (т.1 а.с. 53);

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.03.2022, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_6 за загальними рисами обличчя, впізнала на фото №3 особу, яка 20.03.2022 близько 13.15 год. з застосуванням насильства намагалась вступити з нею у статеві відносини. Згідно довідки до протоколу на фото №3 зображений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с. 54-56);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 20.03.2022, відповідно до якого було затримано ОСОБА_4 , з підстав, якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин. З затриманням ОСОБА_4 не погодився, та зазначив, що фактично не вчиняв дій в яких його обвинувачують та не становить загрозу оточуючим. Крім того, під час затримання було здійснено обшук ОСОБА_4 в ході якого, вилучено мобільний телефон Xiaomi Redmi 9-A (т.1 а.с. 60,61);

- протокол огляду предметів з ілюстративною таблицею від 21.03.2022, відповідно до якого об`єктом огляду була куртка надана потерпілою ОСОБА_6 з пошкодженням в області правого рукава, при огляді встановлено, що дана куртка чає чорний колір, виготовлена зі шкірозамінника та за загальними ознаками є жіночою. Під час поверхневого огляду зазначеної куртки виявлено пошкодження по шві правого рукава, зокрема розрив шва, яким кріпиться даний рукав безпосередньо до куртки. Пошкодження у вигляді розриву в загальному становить п`ятдесят один сантиметр та зазначений рукав тримається на шві розміром чотири сантиметри (т.1 а.с. 57-59);

- протокол проведення слідчого експерименту від 22.03.2022, за участю потерпілої ОСОБА_6 , спеціаліста, потятих, відповідно до якого ОСОБА_6 розповіла про обставини та деталі, що мали місце 20.03.2022 (т.1 а.с. 82-85);

- висновок експерта №158 від 22.03.2022, відповідно до якого на підставі даних судово-медичного обстеження ОСОБА_6 , в останньої були виявлені тілесні ушкодження, а саме: внутрішньо-шкірні крововиливи на передній поверхні шиї справа, які належать до легких тілесних ушкоджень, виникли від травматичної дії тупого твердого предмета (предметів), давністю утворення, можливо в строк, вказаний в постанові про призначення експертизи - 20.03.2022 (т.1 а.с. 93);

- протокол огляду предметів від 23.03.2022, відповідно до якого було оглянуто диск на який скопійовано фрагменти відеозаписів з внутрішньої камери відеоспостереження КЗ «Вінницький ліцей №15», що за адресою: вул. Келецька, 62, м. Вінниці (т.1 а.с. 94-98);

- висновок експерта №СЕ-19/102-22/3710-ПС від 15.04.2022, відповідно до якого психологічні особливості процесу відтворення потерпілою ОСОБА_6 обстановки та обставин подій, за матеріалами відеозапису свідчого експерименту від 22.03.2022, проведеного за її участі відображає комплекс ознак, що за своєю суттю є психологічними «слідами» минулого досвіду відносно реконструйованих подій.

Психологічна характеристика комунікативної діяльності потерпілої ОСОБА_6 у процесі відтворення нею подій, за матеріалами відеозапису свідчого експерименту від 22.03.2022, проведеного за її участі характеризується наявністю психологічно значних умов, що відповідають психологічній специфіці (проявам та закономірностям) реконструкції подій та не суперечить індивідуально-психологічним особливостям.

В поведінці ОСОБА_6 наявні психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення нею певних подій під час проведення 22.03.2022 за її участю відповідної слідчої дії.

У відеозаписі слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_6 від 22.03.2022, ознаки здійснення на неї психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії не виявлено (т.1 а.с. 114-133);

- протокол проведення слідчого експерименту від 06.04.2022, за участю підозрюваного ОСОБА_4 , спеціаліста, понятих, відповідно до якого ОСОБА_4 розповів про обставини та деталі, що мали місце 20.03.2022 (т.1 а.с. 138-142);

- висновок експерта №СЕ-19/102-22/4585-ПС від 27.04.2022, відповідно до якого психологічні особливості процесу відтворення підозрюваним ОСОБА_4 обстановки та обставин подій, за матеріалами відеозапису свідчого експерименту від 06.04.2022, проведеного за його участі відображає комплекс ознак, що за своєю суттю є психологічними «слідами» минулого досвіду відносно реконструйованих подій.

Психологічна характеристика комунікативної діяльності підозрюваним ОСОБА_4 у процесі відтворення ним подій, за матеріалами відеозапису свідчого експерименту від 06.04.2022, проведеного за його участі характеризується наявністю психологічно значних умов, що відповідають психологічній специфіці (проявам та закономірностям) реконструкції подій та не суперечить індивідуально-психологічним особливостям.

Невербальні прояви комунікативної діяльності підекспертної особи не є властивими для стану пригніченості психічної діяльності та змушеної спонуки до комунікації, виконують функцію додаткового смислового навантаження.

Значна кількість негативних та невизначених відповідей наданих підекспертною особою під час всієї слідчої (слідчого експерименту), а саме (інформації, що стосується безпосередніх контактів та зустрічей підекспертної особи ОСОБА_4 з ОСОБА_6 , у приміщенні бібліотеки КЗ «Вінницький ліцей №15») - є його індивідуальною тактикою викладу інформації, властивою для закритої комунікативної позиції, схильності до уходу від поставлених запитань, надання завуальованої інформації, вибірковості реконструювання, що загалом характерні для ініціативного керування та цілеспрямованої корекції своїх повідомлень в залежності від ступеня актуальної ситуації спілкування та власних мотивів поведінки у процесі спілкування.

В поведінці ОСОБА_4 наявні психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення ним певних подій під час проведення 06.04.2022 за його участю відповідної слідчої дії.

У відеозаписі слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_4 від 06.04.2022, ознаки здійснення на нього психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії не виявлено (т.1 а.с. 158-173).

Також, судом було досліджено:

- витяг з кримінального провадження №12022020000000176 від 20.03.2022 (т.1 а.с.52);

- ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22.03.2022, відповідно до якої було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту (т.1 а.с. 69, 87-92);

- постанова про визнання предмету речовим доказом від 21.03.2022, від 23.03.2022 (т.1 а.с. 70,71,99);

- ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області про накладення арешту від 23.03.2022, від 25.03.2022 (т.1 а.с. 81,101,102);

- розписка потерпілої ОСОБА_6 , відповідно до якої вона отримала на відповідальне зберігання свою куртку чорного кольору (т.1 а.с. 86);

- розписка ОСОБА_4 , відповідно до якої він отримала на відповідальне зберігання свій мобільний телефон (т.1 а.с. 100);

- протокол огляду предмета від 25.03.2022, відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_4 (т.1 а.с. 103-105).

Крім того, судом було досліджено відеозаписи проведених в ході досудового розслідування слідчих експериментів за участю потерпілої та обвинуваченого, які повністю узгоджується з наданими ними показаннями в судовому засіданні.

Також, судом було досліджено наданий стороною захисту запис з камер відеоспостереження Вінницького ліцею №15, на якому зафіксовано, як за декілька днів до події, а саме, 03.03.2022, потерпіла ОСОБА_6 спілкується з обвинуваченим ОСОБА_4 .

Заслухавши показання обвинуваченого, потерпілої, свідків, дослідивши та проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що в судовому засіданні встановлені достатні докази, які «поза розумним сумнівом» вказують на доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 153 КК України, не визнав, його вина доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, поясненнями потерпілої ОСОБА_6 , яка повідомила, що ОСОБА_4 в приміщенні Вінницького ліцею №15 в одному з кабінетів проти її волі чіплявся до неї, стискав сідниці, цілував в шию, в результаті чого залишив сліди з правої сторони, однак їй вдалося вибігти з кабінету, після чого вона повідомила про дану ситуацію одному з військових, який працював у медпункті, заступнику директора навчального закладу ОСОБА_9 та в подальшому своєму чоловікові.

Дані обставини узгоджуються з показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які повідомили, що ОСОБА_6 розповіла їм про те, що один з військових, які були присутні в ліцеї в приміщенні бібліотеки тримав її, намагався поцілувати, але вона змогла втекти. Також, зазначили, що потерпіла була налякана та схвильована. В подальшому, про дану ситуацію ОСОБА_9 повідомила військовому командуванню, куди також був запрошений обвинувачений про якого розповідала ОСОБА_6 , який вибачався перед нею та повідомляв, що вчинив дурницю. Крім того, повідомили, що потерпіла також спілкувалась з психологом, а потім її забрав чоловік.

Показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_10 , є послідовними та узгоджуються між собою, а також з показаннями інших свідків та поясненнями самої потерпілої.

Також, вина обвинуваченого підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.03.2022, в якому ОСОБА_6 повідомила про обставини справи, які повністю збігаються з наданими нею поясненнями в судовому засіданні, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.03.2022, відповідно до якого ОСОБА_6 впізнала ОСОБА_4 , як особу, яка намагалась вступити з нею у статеві відносини, протоколом затримання ОСОБА_4 від 20.03.2022, безпосередньо після вчинення злочину, протоколом огляду предметів від 21.03.2022, відповідно до якого було оглянуто куртку надану ОСОБА_6 , на якій були пошкодження.

Крім того, вина ОСОБА_4 підтверджується висновком експерта №158 від 22.03.2022, згідно якого на підставі даних судово-медичного обстеження ОСОБА_6 , в останньої були виявлені тілесні ушкодження, а саме: внутрішньо-шкірні крововиливи на передній поверхні шиї справа, які належать до легких тілесних ушкоджень, виникли від травматичної дії тупого твердого предмета (предметів), давністю утворення, можливо в строк, вказаний в постанові про призначення експертизи - 20.03.2022, локалізація яких збігається з наданими потерпілою поясненнями, як під час досудового розслідування так і безпосередньо в судовому засіданні.

Вирішуючи питання про зміст і спрямованість умислу ОСОБА_4 суд, виходить із сукупності всіх встановлених обставин кримінального правопорушення, зокрема, способу та характеру вчинених обвинуваченим дій, місця їх вчинення та тривалість, причин припинення, поведінку обвинуваченого і потерпілої, та приходить до наступного висновку.

Під злочинами проти статевої свободи і статевої недоторканності особи варто розуміти умисні дії суб`єкта проти охоронюваної кримінальним законом статевої свободи чи статевої недоторканності його реального або передбачуваного партнера, що порушують установлений у суспільстві уклад статевих відносин та основні принципи моральності. Тобто основним безпосереднім об`єктом сексуального насильства є статева свобода чи статева недоторканність. Статева недоторканність це охоронюваний законом стан, за якого забороняється вступати в сексуальні контакти з особою, яка з певних причин не є носієм статевої свободи. Статева свобода це право особи самостійно обирати собі партнера для сексуального спілкування, форму такого спілкування й не допускати в цій сфері будь-якого примусу.

Суд вважає, що вчинені обвинуваченим дії, носили характер насильницьких сексуальних дій, та були спрямовані на статеву недоторканність потерпілої, оскільки полягали у очевидно непристойних доторканнях до місць розташування зовнішніх статевих органів, навіть за умови, що такі доторкання були вчинені через одяг.

При цьому, суд враховує місце вчинення таких дій, які відбувалися в одному з приміщень Вінницького ліцею №15, у сукупності із безпосереднім сприйманням потерпілою таких дій, які для неї були неочікуваними, безпричинними та контактними. Також суд враховує ставлення самого обвинуваченого до таких дій, які він характеризує як «ознаки уваги», що дає суду підстави вважати, що для нього вони, також, носили характер сексуальних.

Крім того, насильницький характер таких дій, також, є доведеним, враховуючи, що ОСОБА_4 утримував потерпілу під час того, коли торкався її тіла. З урахуванням наведеного, фізичний контакт в результаті дій ОСОБА_4 з тілом потерпілої мав місце, носив сексуальний характер та був вчинений без її добровільної згоди.

Про відсутність добровільної згоди ОСОБА_6 на вчинення щодо неї будь-яких дій сексуального характеру свідчить, стан потерпілої безпосередньо після події, яка сталася, оскільки як вбачається з пояснень потерпілої і показань свідків, вона була налякана, схвильована та одразу повідомила про обставини військовим та керівництву навчального закладу.

Також, судом враховано висновок експерти №СЕ-19/102-22/4585-ПС від 27.04.2022, яким встановлено, психологічні особливості ОСОБА_4 в процесі відтворення обставин справи в ході проведення слідчого експерименту за його участю, згідно яких значна кількість негативних та невизначених відповідей наданих підекспертною особою під час слідчого експерименту, а саме інформації, що стосується безпосередніх контактів та зустрічей підекспертної особи ОСОБА_4 з ОСОБА_6 , у приміщенні бібліотеки КЗ «Вінницький ліцей №15» - є його індивідуальною тактикою викладу інформації, властивою для закритої комунікативної позиції, схильності до уходу від поставлених запитань, надання завуальованої інформації, вибірковості реконструювання, що загалом характерні для ініціативного керування та цілеспрямованої корекції своїх повідомлень в залежності від ступеня актуальної ситуації спілкування та власних мотивів поведінки у процесі спілкування.

Суб`єктивна сторона сексуальних насильницький дій щодо потерпілої знайшла своє підтвердження, оскільки суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 діяв з прямим умислом, при цьому конкретний мотив таких дій, судом не був встановлений, тому що дії були короткотривалими та припинені в результаті опору самої потерпілої.

Диспозиція ч. 1 ст. 153 КК України не містить у собі вичерпний перелік насильницьких дій сексуального характеру, та не потребує встановлення фізичного стану того, хто такі дії вчиняє, тому суд вважає, що доводи сторони захисту про те, що у діях ОСОБА_4 відсутній склад кримінального правопорушення, з урахуванням вище встановлених обставин, є безпідставними.

Позиція сторони захисту з приводу того, що потерпіла була раніше знайома з обвинуваченим та у них були приязні відносини, не знайшла підтвердження в ході розгляду справи, а сам лише факт, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 спілкувались до подій, яка трималась 20.03.2022, не спростовує вчинення обвинуваченим насильницьких дій сексуального характеру, які були ним вчиненні по відношенню до потерпілої і не є підставою, яка б свідчила про відсутність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 153 КК України.

Доводи сторони захисту про наявність між обвинуваченим та потерпілою дружніх стосунків, а також те що ОСОБА_6 проявляла знаки уваги до ОСОБА_4 не підтверджуються наданими стороною захисту відеоматеріалами, крім того будь-яких доказів з приводу наявності у потерпілої підстав обмовляти обвинуваченого стороною захисту надано не було.

Також, позиція сторони захисту з приводу відсутності в діях ОСОБА_4 об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 153 КК України, є надуманою, тому що, як встановлено судом дії, які були вчиненні ОСОБА_4 по відношенню до потерпілої ОСОБА_6 носили характери насильницьких сексуальних дій та були спрямовані на статеву недоторканність потерпілої.

Заборона та присікання будь-яких дій сексуального характеру проти добровільної згоди особи на такі дії, яка була закріплена у Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, яка 07.11.2007 підписана Україною, ратифікована 20.06.2022 та набрала чинності 01.11.2022, знайшла свої відображення у диспозиції, зокрема, ст. 153 КК України, яка визнає будь-які дій насильницькі дії сексуального характеру, не пов`язані із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство) такими, що за певних умов є злочином.

Таким чином, дії, які були вчинені ОСОБА_4 відносяться до ознак сексуального насильства, оскільки повністю підтверджуються наданими та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами та показаннями потерпілої, які узгоджуються з поясненнями допитаних в судовому засіданні свідків з яких встановлено, що одразу після події обвинувачений вибачився перед потерпілою за скоєне, зазначивши, що просто вчинив дурниці, а позиція ОСОБА_4 з приводу заперечення вчинення будь-яких дій сексуального характеру по відношенню до потерпілої є ніщо іншим, як приховуванням фактичних обставин справи з метою уникнення від кримінальної відповідальності за скоєне.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.

Згідно ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що всі докази зібрані в ході досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 153 КК України, є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки у відповідності до ст.ст. 84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані в порядку, передбаченому Конституцією та КПК України.

Таким чином, досліджені у судовому засіданні докази - логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку. Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, а тому суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення довела поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та його дії слід кваліфікувати, за ч. 1 ст. 153 КК України, як учинення умисних насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням у тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи, тобто сексуальне насильство.

При вирішенні питання щодо обрання покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 30.05.2008 « Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Суд зважає на те, що обвинувачений раніше не судимий (т.1 а.с. 72), на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.с. 73,74,79,80), військовослужбовець (т.1 а.с. 62-68,143,144,150), за місцем проживання характеризується позитивно (т.1 а.с. 77,78), згідно висновку судово-психіатричного експерта №83 від 07.04.2022, здатний правильно сприймати обставини, що мають значення у провадженні і давати про них відповідні показання, не виявляє ознак схильності до підвищеної навіюваності та фантазування (т.1 а.с. 106-111).

Також, судом враховано, що 07.02.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_2 №7 старшину ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на усі види забезпечення та призначено на посаду командира взводу матеріально-технічного забезпечення.

Статтею 3 Закону «Про основи національного спротиву» передбачено, що завданнями територіальної оборони, окрім іншого, є своєчасне реагування та вжиття необхідних заходів щодо оборони території та захисту населення на визначеній місцевості, участь у посиленні охорони, участь у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків ведення воєнних (бойових) дій, участь у забезпеченні заходів громадської безпеки та порядку у населених пунктах.

Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, військовослужбовець зобов`язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов`язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь.

Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого та обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, категорію вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, характер дій обвинуваченого, який полягав у вчинені насильницьких дій сексуального характеру проти волі потерпілої, що принизило честь та гідність останньої, її душевний стан, позицію з приводу міри покарання, яка вважала за доцільне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, а також ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину не визнав, у вчиненому не розкаявся, надав суду показання, які не відповідають обставинам справи з метою уникнення від відповідальності за скоєне, діючий в країні військовий стан та статус обвинуваченого, який є військовослужбовцем і зобов`язаний свято та непорушно дотримуватись Конституції України та законів України, відсутність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд приходить до висновку, що покарання достатнє для перевиховання та виправлення обвинуваченого, а також для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень в майбутньому слід призначити у виді позбавлення волі на строк, визначений в межах санкції передбаченої ч. 1 ст. 153 КК України.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому слід рахування з дня його затримання на виконання вироку суду.

Також, суд вважає за необхідне, зарахувати ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування кримінального провадження у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 20.03.2022 по 22.03.2022.

Крім того, з метою забезпечення виконання вироку обвинуваченому ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків передбачених п. п. 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із м. Вінниці без дозволу суду та не відлучатися без дозволу суду з 22:00 години до 06:00 години наступної доби із місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; повідомляти суд та прокурора про зміну місця свого проживання.

Відповідно до вимог ст. ст. 124, 126 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого вартість проведення криміналістичних досліджень (т.1 а.с. 113,157), оскільки їх проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого ним кримінального правопорушення.

Долю речових доказів в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України арешт накладений на речові докази в кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 50, 63, 65-67, 72, 153 КК України, ст. ст. 22, 91, 100, 124, 126, 174, 194, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 153 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 слід рахування з дня його затримання на виконання вироку суду.

Зарахувати ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення під час досудового розслідування кримінального провадження у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 20.03.2022 по 22.03.2022.

До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на 60 днів, з 12.04.2023 по 10.06.2023 включно.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки передбачені п. п. 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із м. Вінниці без дозволу суду та не відлучатися без дозволу суду з 22:00 години до 06:00 години наступної доби із місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; повідомляти суд та прокурора про зміну місця свого проживання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави Україна процесуальні витрати в сумі 6521,56 грн. у відшкодування вартості проведення криміналістичних досліджень в кримінальному провадженні.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області №127/6425/22 від 23.03.2022, №127/6424/22 від 25.03.2022, після набрання вироком законної сили - скасувати.

Речові докази в кримінальному провадженні №12022020000000176, а саме:

- мобільний телефон Xiaomi Redmi 9-A з абонентським номером НОМЕР_3 , який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , після набрання вироком законної сили - залишити останньому;

- куртка чорного кольору зі шкірозамінника, яка містить пошкодження правого рукава та яку було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили - залишити останній;

- диск з внутрішньої камери відеоспостереження КЗ «Вінницький ліцей №15», після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: