Справа № 375/302/23

Провадження № 2-о/375/9/23

УХВАЛА

12 квітня 2023 року смт Рокитне

Суддя Рокитянського районного суду Київської області Штифорук О.В., при секретарі Семенюті Я.В. розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою неповнолітнього ОСОБА_1 , від імені якого діє законний представник ОСОБА_2 , зацікавлена особа Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації Київської обласної військової адміністрації про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, -

В С Т А Н О В И В :

07.02.2023 року до Рокитнянського районного суду Київської області надійшла заява неповнолітнього ОСОБА_1 , від імені якого діє законний представник ОСОБА_2 , зацікавлена особа Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації Київської обласної військової адміністрації про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2023 даній заяві було присвоєно ЄУН 375/302/23, номер провадження № 2-о/375/9/23 та визначено головуючим суддею у вказаній цивільній справі суддю Штифорук О.В.

У відповідності до приписів ч. 4ст. 293 ЦПК України, у випадках, встановлених ч. 2 п. 3 даної статті оголошення особи померлою розглядається судом у складі судді та двох присяжних.

Протокол розподілу присяжних відсутній.

Згідно дост. 34 ЦПК України, у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядається колегією у складі судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя, користуються всіма правами судді.

Визначення судді, а в разі колегіального розгляду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, визначених ч. 2ст. 14 цього Кодексу.

За такого, у відповідності до ч. 3ст. 14 ЦПК України, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку автоматизованого розподілу.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 36 ЦПК Українисуддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Таким чином, об`єктивність розгляду справи, а отже вирішення її на основі суворого додержання законності забезпечується її розглядом складом суду, щодо якого відсутні сумніви як в учасників, так і у стороннього спостерігача в об`єктивності, неупередженості та безсторонності такого складу суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді останній має заявити самовідвідвід участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

У п. п. 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява № 33949/02) зазначається, що наявність без сторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про не безсторонність суду. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

У пункті 5постанови Пленуму Верховного Суду України« Про незалежність судової влади» №8 від 13.06.2007наголошується, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 7ст. 56 Закону України « Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

У статті 15 Кодексу суддівської етики України, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України 22.02.2013 зазначається, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя заявляє про самовідвід від участі в розгляді справи у випадку неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Тобто розгляд справи суддею, щодо якого існують об`єктивні підстави для виникнення сумнівів у його неупередженості, є порушенням ним передбачених діючим законодавством обов`язків судді та правил суддівської етики.

У ч. 1ст. 2 ЦПК Українинаголошується, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1ст. 39 ЦПК Україниз підстав, зазначених устатті 36 цього Кодексусуддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до ч. 3ст. 39 ЦПК Українивідвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з`ясування обставин у справі та перевірки доказами.

Статтею 40 ЦПКУкраїни передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Проте, розділом 2.5 «Визначення присяжних» Положення

про автоматизовану систему документообігу суду (надалі Положення) не встановлено конкретного часу визначення присяжних, а тому відсутність протоколу розподілу присяжних не може свідчити про неупередженість головуючого судді.

Слідчим суддею встановлено, що справа по суті не розглядалась, а тому порушень норм діючого законодавства не встановлено.

З огляду на викладене, для уникнення сумнівів щодо неупередженості головуючого судді з боку учасників справи та стороннього спостерігача, забезпечення дотримання вимог суддівської етики, а також з урахуванням принципу процесуальної економії часу (звільнення від невиправданих формальностей і процедур) суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення самовідвіду головуючого судді Штифорук О.В. у зазначеній цивільній справі та відводу її від розгляду цієї справи, а справу належить передати до канцелярії суду для виконання вимог ст. 14 ЦПК України та розділу 2.5 Положення.

На підставі викладеного, керуючись ст.2, 36, 39, 40, 258-261, 263 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви судді Штифорук О.В. про самовідвід у цивільній справі (ЄУН судової справи № 375/302/23, номер провадження: 2-о/375/9/23) в порядку окремого провадження за заявою неповнолітнього ОСОБА_1 , від імені якого діє законний представник ОСОБА_2 , зацікавлена особа Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації Київської обласної військової адміністрації про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Цивільну справу ЄУН 375/302/23, номер провадження: 2-о/375/9/23, за заявою неповнолітнього ОСОБА_1 , від імені якого діє законний представник ОСОБА_2 , зацікавлена особа Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації Київської обласної військової адміністрації про визнання фізичної особи безвісно відсутньою передати до канцелярії Рокитнянського районного суду Київської області для визначення присяжних в порядку, передбаченому ч. 3ст.14 ЦПК України, та виконання вимог розділу п. 2.5 Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя О.В.Штифорук