ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 371/763/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.

За участю секретаря: Несін К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року, суддя Шевченко А.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миронівська міська рада Обухівського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Гуманітарний відділ виконавчого комітету Миронівської міської ради Обухівського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, в якій просила визнати протиправним та скасувати рішення Миронівської міської ради Обухівського району Київської області № 3558-28-VIII від 28.07.2022 «Про припинення провадження освітньої діяльності за рівнем профільної середньої освіти Зеленьківського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Миронівської міської ради Київської області, зміну типу закладу та його перейменування».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки порушує право позивачки (як матері учениці 11 класу) та інших членів територіальної громади, яких це стосується, на участь в організації освітнього процесу в громаді й врахування їхньої думки, а також порушує законне право її дитини та інших дітей громади на якісну та доступну освіту, рівні умови доступу до освіти, право дітей на здобуття якісної повної загальної середньої освіти у найбільш доступному і наближеному до її місця проживання закладі освіти.

Також позивачка зазначила, що спірне рішення прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а саме: з грубим порушенням чинного в Україні законодавства, зокрема, вимог абзацу 2 частини другої статті 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" та пунктів 3, 12 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики; без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття; упереджено, недобросовісно і нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом та запобіганням усім формам дискримінації; без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення; з порушенням строків установлених законодавством.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 01 вересня 2022 року справу передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року справу прийнято до провадження суддею Київського окружного адміністративного Шевченко А.В., відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою в підготовчому судовому засіданні 29 листопада 2022 року суд залучив до участі у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачки, а також Гуманітарний відділ виконавчого комітету Миронівської міської ради Обухівського району Київської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Миронівською міською радою Обухівського району Київської області було прийнято рішення № 3558-28-VIII від 28.07.2022 "Про припинення провадження освітньої діяльності за рівнем профільної середньої освіти Зеленьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Миронівської міської ради Київської області, зміну типу закладу та його перейменування" (том 1, а.с. 10).

Не погоджуючись з рішенням Миронівської міської ради Обухівського району Київської області № 3558-28-VIII від 28.07.2022, позивачка звернулась до суду звідповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Відповідно до статті 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Згідно з частиною 1 статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Як зазначено Конституційним Судом України у рішенні від 1 квітня 2010 року (справа №1-6/2010) органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 280/97-ВР). Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 280/97-ВР відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Абзацом 2 пункту 30 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Отже, рішення про ліквідацію та реорганізацію навчального закладу комунальної форми власності приймає місцева (сільська, селищна, міська) рада, у віданні якої перебуває відповідний навчальний заклад.

Таким чином до повноважень Миронівської міської ради Обухівського району Київської області віднесено вирішення питання щодо створення, реорганізації та ліквідації навчальних закладів комунальної форми власності.

Відповідно до положень статті 32 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; забезпечення здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних і комунальних закладах освіти, створення необхідних умов для виховання дітей та молоді, розвитку їхніх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності дошкільних та позашкільних закладів освіти, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких громадських об`єднань, молодіжних центрів.

Положеннями частин 1-3 статті 59 Закону №280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Так, частинами першою-третьою статті 3 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі - Закон № 2145-VIII) визнчено, що кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.

Згідно із частиною третьою статі 4 Закону № 2145-VIII держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, а також кожній дитині незалежно від підстав її перебування в Україні, право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандартів освіти.

Повна загальна середня освіта є невід`ємним складником системи освіти (частина перша статті 10 Закону № 2145-VIII).

Відповідно до частин другої, третьої статті 12 Закону № 2145-VIII повна загальна середня освіта в Україні є обов`язковою і здобувається в інституційних або індивідуальних формах, визначених законодавством, як правило, в закладах освіти.

Повна загальна середня освіта має три рівні освіти: початкова освіта тривалістю чотири роки; базова середня освіта тривалістю п`ять років; профільна середня освіта тривалістю три роки.

Початкова, базова середня і профільна середня освіта можуть здобуватися в окремих закладах освіти або у структурних підрозділах однієї юридичної особи (закладу освіти).

За правилами статті 13 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2145-VIII) для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій. Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи. Право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти.

Відповідно до статті 22 Закону № 2145-VIII юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність. Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний. Статус, організаційно-правова форма, тип закладу освіти визначаються засновником і зазначаються в установчих документах закладу освіти. Заклади освіти всіх форм власності мають рівні права і обов`язки у провадженні освітньої діяльності відповідно до законодавства. Заклади освіти діють на підставі власних установчих документів, що затверджуються їх засновниками відповідно до законодавства.

Згідно з статтею 24 Закону № 2145-VIII система управління закладами освіти визначається законом та установчими документами. Установчі документи закладу освіти повинні передбачати розмежування компетенції засновника (засновників), інших органів управління закладу освіти та його структурних підрозділів відповідно до законодавства.

Частиною 1 статті 66 Закону № 2145-VIII встановлено, що районні, міські ради: відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, початкової та базової середньої освіти, позашкільної освіти; планують та забезпечують розвиток мережі закладів дошкільної, початкової та базової середньої освіти, позашкільної освіти; засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів; закріплюють за закладами початкової та базової середньої освіти територію обслуговування (крім випадків, встановлених спеціальними законами); забезпечують доступність дошкільної та середньої освіти для всіх громадян, які проживають на відповідній території, та вживають заходів для забезпечення потреби у дошкільній та позашкільній освіті; забезпечують та фінансують підвезення учнів і педагогічних працівників до закладів початкової та базової середньої освіти і у зворотному напрямку (у разі потреби - транспортними засобами, пристосованими для перевезення осіб, які пересуваються на кріслах колісних); ведуть облік дітей дошкільного та шкільного віку у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України; оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти; забезпечують рівні умови розвитку закладів освіти всіх форм власності; сприяють розробці плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти; здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 №463-IX (далі-Закон №463-IX) рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає його засновник (засновники).

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону № 463-IX засновником закладу загальної середньої освіти (далі - засновник) є орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад загальної середньої освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов`язків засновника.

Також положеннями статті 32 Закону №463-IX визначено, що мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та/або суспільства.

Розвиток мережі комунальних початкових шкіл, гімназій забезпечують районні, міські, сільські, селищні ради.

Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають районні, міські, сільські, селищні ради.

У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов`язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.

Реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника.

Таким чином, виходячи з наведених норм вбачається, що держава гарантує здобуття повної загальної середньої освіти.

Як убачається із матеріалів справи, рішенням гуманітарного відділу виконавчого комітету Миронівської міськради від 26.05.2021 № 118 затверджено План трансформації мережі закладів освіти Миронівської територіальної громади на 2021-2024 роки, яким передбачено перепрофілювання Зеленьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Миронівської міської ради Київської області у гімназію, а також визначено кількість учнів, які будуть підвозитися до Миронівського академічного ліцею № 2 Миронівської міської ради (том 1, а.с. 87-89). Зазначений план був оприлюднений на сайті гуманітарного відділу у травні 2021 року.

Протоколом засідання педагогічної ради Зеленьківського НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ" № 1 від 27.08.2021, ухвалено затвердити стратегію розвитку закладу на 2021-2026 роки та класним керівникам 9, 10, 11 класів при проведенні батьківських зборів звернути увагу на питання майбутньої реорганізації навчального закладу (том 1, а.с. 92-93).

Розпорядженням виконавчого комітету Миронівської міськради від 02.06.2022 № 156-од "Про проведення громадських слухань щодо припинення провадження освітньої діяльності за рівнем профільної середньої освіти Зеленьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Миронівської міської ради Київської області, зміну типу закладу та його перейменування", з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, з метою створення необхідних умов для рівного доступу громадян до якісної освіти, залучення громадян до участі у консультаціях, реалізації і захисту їх прав та свобод, забезпечення гласності, відкритості та прозорості у питаннях формування мережі закладів освіти, зобов`язано, зокрема: провести громадські слухання щодо припинення провадження освітньої діяльності за рівнем профільної середньої освіти Зеленьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Миронівської міської ради Київської області, зміну типу закладу та його перейменування 18 червня 2022 року о 10:00 год. за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Зеленьки, вул. Миру, 1 (пункт 2); винести на громадські слухання проєкт рішення Миронівської міськради "Про перепрофілювання (зміну типу) та зміну назви Зеленьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Миронівської міської ради Київської області та надати інформаційно-аналітичну довідку щодо даного питання (пункт 3) (том 1, а.с. 22).

Відповідно до проєкту рішення Миронівської міськради "Про припинення провадження освітньої діяльності за рівнем профільної середньої освіти Зеленьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Миронівської міської ради Київської області, зміну типу закладу та його перейменування" (додаток 1 до розпорядження від 02.06.2022 № 156-од), Миронівська міськрада вирішила, зокрема: після завершення 2021/2022 навчального року припинити провадження частини освітньої діяльності Зеленьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Миронівської міської ради Київської області (код: 25302297) на одному з рівнів повної загальної середньої освіти, а саме за рівнем профільної середньої освіти (пункт 1); припинити з 01 серпня 2022 року зарахування дітей до 10 класу Зеленьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Миронівської міської ради Київської області для здобуття профільної середньої освіти (пункт 2); забезпечити учням, зарахованим у 2021/2022 навчальному році до 10 класу Зеленьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Миронівської міської ради Київської області, можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти (профільному рівні) у Опорному закладі освіти "Миронівський академічний ліцей № 3 Миронівської міської ради Київської області"; змінити найменування Зеленьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Миронівської міської ради Київської області" на "Зеленьківську гімназію Миронівської міської ради Київської області" (том 1, а.с. 23).

Згідно з інформаційно-аналітичною довідкою щодо припинення провадження освітньої діяльності за рівнем профільної середньої освіти Зеленьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Миронівської міської ради Київської області, зміну типу закладу та його перейменування (додаток 2 до розпорядження від 02.06.2022 № 156-од), зазначений навчальний заклад відповідає вимогам ліцею як ЗЗСО, що надає профільну освіту. Спроможність закладу - 464 учні, на сьогоднішній день у НВК навчається 166 дітей, з них: в 11 класі - 9 учнів, у 10 класі здобувають освіту 5 учнів, у 9 класі - 15 учнів. Вартість утримання одного учня у Зеленьківському НВК у 2021 році складала 52791, 90 грн, що на 11154, 64 грн більше у порівнянні з середньою вартістю утримання одного учня у закладах освіти Миронівської територіальної громади - 41637, 26 грн. З 2022/2023 навчального року старшокласники зможуть здобувати профільну освіту у Опорному закладі освіти "Потіцький ліцей Миронівської міської ради Київської області" (для дітей буде забезпечено підвіз шкільним автобусом) (том 1, а.с. 24).

Відповідно до протоколу № 2 проведення громадських слухань щодо трансформації Зеленьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Миронівської міської ради Київської області від 21.06.2022, відбулися відповідні слухання у присутності учасників громадських слухань у кількості 64 особи (у тому числі, членів педагогічного та батьківського колективу навчального закладу), за результатами яких вирішили підтримати пропозицію Миронівської міськради щодо трансформації Зеленьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Миронівської міської ради Київської області у Зеленьківську гімназію Миронівської міської ради Київської області (том 1, а.с. 25-26).

Натомість, 27.06.2022 (вх. № 1086/02-20) на ім`я голови Миронівської міської ради надійшло колективне звернення від представників громади - батьків учнів Зеленьківського НВК про скасування заходів щодо реорганізації та зміни типу вказаного навчального закладу, у зв`язку з порушенням вимог абзацу 2 частини другої статті 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" (том 1, а.с. 27-28). Аналогічне колективне звернення також подавалося ім`я голови Миронівської міської ради 25.07.2022 (вх.№ 1173/07-20) (том 1, а.с. 29-31).

У відповідь на вказане звернення від 27.06.2022, відповідачем було надано позивачці відповідь від 13.07.2022 № 01-33/266 (том 1, а.с. 32-33), зі змісту якої вбачається, зокрема, що установчі документи Зеленьківського НВК не були приведені у відповідність до Закону України "Про освіту" до 01.09.2022, поряд з тим, як у 2022/2023 навчальному році організовано роботу з програмним забезпеченням Єдиної державної електронної бази освіти (ЄДЕБО) та Інформаційної системи управління освітою (ІСОУ). Відповідно до вимоги статей 31, 32, 35, 37 Закону України "Про повну загальну освіту" було видано розпорядження Миронівської міськради від 02.06.2022 № 156-од. оптимізація мережі закладів освіти Миронівської міської територіальної громади здійснюється відповідного до Плану трансформації мережі закладів освіти Миронівської міської територіальної громади на 2021-2024 роки, затвердженого наказом гуманітарного відділу виконкому Миронівської міськради від 26.05.2021 № 118, з урахуванням вимог законодавства до ліцеїв, до безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього просторів, демографічних показників, спроможності територіальних громад, профілізації старшої профільної школи та необхідності охоплення на відповідній території всіх профілів навчання, визначених законодавством, аби гарантувати та забезпечити право кожного учня на вибір, де навчально-виховний комплекс трансформується в гімназію. Також повідомлено, з 01.09.2022 в ЄДЕБО та ІСОУ існуватиме лише три види закладів освіти: початкова школа, гімназія та ліцей. Учні інших типів закладів залишаться поза ЄДЕБО, а, отже без документів про освіту. Крім того у закладі ліцею не може функціонувати заклад дошкільної освіти, отже дошкільний підрозділ Зеленьківського ліцею буде вилучено із закладу та створено самостійний заклад дошкільної освіти. Зеленьківський НВК підлягає оптимізації, тому що не зможе отримати відповідну ліцензію в установленому законодавством порядку для провадження освітньої діяльності за рівнем профільної середньої освіти. Заклад освіти не відповідає вимогам Положення про ліцей: відсутність паралельних класів у старшій школі, що унеможливлює наявність кількох профілів; низька наповнюваність 10-11 класів. Унаслідок оптимізації здобувачі освіти будуть мати можливість навчатися за трьома профілями в будь-якому ліцеї.

Щодо порушення термінів проведення громадських слухань зазначено, що це вимушений крок. У минулому році громадські слухання не проводились тому, що сподівалися на продовження функціонування таких закладів, як НВК та ЗОШ І-ІІІ ступенів, проте в Бюджетному кодексі України таких типів закладів не передбачено.

На інші колективні звернення (у тому числі, за участю позивачки), відповідачем надавалися обґрунтовані відповіді, в яких, окрім наведеного наголошувалось, що закриття закладу не планується, лише знижується ступінь, тобто школа ІІІ ступенів трансформується в гімназію (том 1, а.с. 34-36).

Окрім того, на звернення керівника служби освітнього омбудсмена щодо можливих порушень прав здобувачів освіти, відповідач листом від 28.07.2022 № 01-33/284 повідомив, окрім іншого, що у зв`язку зі змінами у законодавстві про освіту, з вересня 2022 року існуватиме три типи назви закладів освіти: початкова школа, гімназія та ліцей. Таких закладів, як навчально-виховний комплекс та загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, не існуватиме, отже здобувачі освіти залишаться поза ЄДЕБО та ІСОУ. При цьому учні закладу будуть підвозитися до інших обраних закладів шкільним автобусом. Тож у підсумку, трансформація Зеленьківського НВК у Зеленьківську гімназію не спричинить порушень прав здобувачів дошкільної та загальної середньої освіти (том 1, а.с. 103-104).

Відповідно до листа Департаменту освіти та науки Київської міської державної адміністрації 21.07.2022 засновники закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, у терміни, визначені законодавством, повинні привести установчі документи закладів освіти у відповідність до Закону України "Про повну загальну середню освіту". При цьому наголошено, що Законом передбачено лише три типи закладів освіти: початкова школа, гімназія, ліцей (том 1, а.с. 90).

У результаті наведеної процедури, на двадцять восьмій сесії восьмого скликання Миронівської міської ради Обухівського району Київської області було прийнято рішення № 3558-28-VIII від 28.07.2022 "Про припинення провадження освітньої діяльності за рівнем профільної середньої освіти Зеленьківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" Миронівської міської ради Київської області, зміну типу закладу та його перейменування" (том 1, а.с. 10).

Так, як зазначалося вище, частиною 3 ст. 6 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що кожному громадянину України, іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, а також кожній дитині незалежно від підстав її перебування в Україні гарантується безоплатне здобуття у державних та комунальних закладах освіти повної загальної середньої освіти на кожному її рівні за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів один раз протягом життя.

Отже, слід резюмувати про наявність в Україні відповідних державних гарантій щодо здобуття повної загальної середньої освіти, які безумовно підлягають реалізації, а в разі їх недотримання, порушене право може бути захищене та відновлене в судовому порядку.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до даних Зеленьківської гімназії Миронівської міськради від 30.09.2022 № 01-03/65, зокрема, донька позивачки продовжила навчання у Миронівському ліцей № 3 (том 1, а.с. 107-108).

Як пояснила позивач в судовому засіданні, наразі донька закінчує 11 клас, отримує добрі знання.

Проте, позивач вважає, що оскільки відповідач своєчасно не провів громадські слухання, рішення, яке оскаржується, є незаконним.

Такі доводи позивача, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки не встановлено в ході апеляційного розгляду справи будь-яких порушень прав та охоронюваних законом інтересів позивача, які б призвели до негативнх наслідків.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки дитина позивачки, яка навчалась у Зеленьківському НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів ДНЗ" Миронівської міської ради Київської області продовжила навчання у Миронівському ліцей № 3, тому відповідачем дотримано гарантій держави й відповідні вимоги щодо забезпечення можливості здобуття повної загальної середньої освіти за встановленими законом умовами.

Разом з тим, відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом наведених норм Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини. У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

При цьому, порушенням суб`єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб`єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов`язаної особи.

Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права.

Таким чином, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Натомість, вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призведе до потрібних результатів, наслідків, що дає найбільший ефект.

При цьому, оскаржувані правові акти (рішення, дії або бездіяльність) повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне вказаній особі право.

Відтак, для задоволення позову в адміністративній справі суд повинен установити передусім, що у зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущенням бездіяльності) суб`єктом владних повноважень безпосередньо порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача й що прийняте судом рішення може призвести до ефективного поновлення таких прав, свобод чи інтересів позивача (тобто, повинна бути встановлена існуюча матеріально-правова заінтересованість позивача).

У той же час, відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) оспорюваними бездіяльністю, діями чи рішеннями або невідповідність обраного способу його захисту способам, визначеним чинним законодавством, чи неможливість ефективного поновлення порушеного права, є підставою для відмови в задоволенні позову.

Таким чином, право на оскарження бездіяльності, дій чи рішень суб`єкта владних повноважень надано тій особі, прав, свобод та інтересів якої вони безпосередньо стосуються. В іншому разі, вимога, звернена до адміністративного суду, є безпідставною, а її задоволення не може призвести до ефективного відновлення прав та інтересів позивача.

Наведені висновки відповідають позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній зокрема, у постановах від 14.03.2018 у справі № 9901/22/17, від 06.06.2018 у справі №800/489/17, від 06.02.2019 у справі №9901/815/18, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2018 в справі №826/6074/16, від 20.02.2019 в справі №522/3665/17, від 12.11.2019 в справі № 809/4335/15.

Окрім того, статтею 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20 листопада 1989 року №44/25, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Принцип пропорційності є складовою принципу верховенства права. Сам же принцип пропорційності має також три підпринципи: адекватність (міра адекватна для досягнення завчасно встановленої цілі, якщо бажаний результат може бути досягнуто тільки за умови звертання до цієї міри); необхідність (міра є законною з найменш можливими обмеженнями при умові досягнення легітимної цілі); пропорційність як сувора вимога (серйозність втручання та серйозність причин, які виправдовують це втручання, повинні бути пропорційними одна до іншої).

Європейський суд з прав людини в рішенні Handyside v. the United Kingdom від 07.12.1976, зазначив про те, що кожна «спеціальна процедура», «умова», «обмеження» чи «покарання», які покладені, повинні бути пропорційні легітимній меті, що переслідується.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

При тому, рішення суб`єкта владних повноважень повинно відповідати як вимогам законності, так і бути прийнятим у точній відповідності до встановленої законом процедури.

Так, Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26.06.2018 у справі №826/2810/17 (адміністративне провадження №К/9901/50958/18), від 21.08.2018 у справі №826/13584/16 (адміністративне провадження №К/9901/45055/18), від 20.03.2019 у справі №810/726/18 (адміністративне провадження №К/9901/69354/18) неодноразово наголошено на необхідності врахування значного суспільного інтересу при вирішенні конкретної справи, у зв`язку з чим суд вважає, що вирішення такого суспільно важливого та соціально значущого питання, яке є предметом спору в межах даної адміністративної справи - реорганізація загальноосвітньої школи, потребує з боку суб`єкта владних повноважень - обов`язкового дотримання всіх передбачених вимог чинного законодавства України, в тому числі вимог частини другої статті 2 КАС України.

Під час розгляду вказаної судової справи позивачем не представлено доказів на доведення протиправності оспорюваного рішення та його подальшого скасування у визначеній частині.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції при ухвалення оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального та процесуального права, наведено мотиви протиправності прийняття оскаржуваних рішення та наказу, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Степанюк А.Г.

Повний текст виготовлено: 11 квітня 2023 року.