ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2023 Справа № 914/3178/22

позовом: Акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ

до відповідача: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

третя особа на стороні відповідача: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради

про: витребування майна

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Полюхович Х.М.

Представники:

Від позивача: Мельник О.;

Від відповідача: Коваль Н.;

Від третьої особи: Паращич В.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до відповідача Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про витребування з незаконного володіння Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» нерухомого майна будівлі та споруди санаторію «Прикарпатська Ватра», розташовані за адресою: по вул. Курортна, 55 (44 об`єкта) та по вул. Курортна, 55А (2 об`єкта) в с. Баня Лисовицька, Стрийського району, Львівської області.

Ухвалою суду від 19.12.2022 відкрито провадження у справі, залучено у справу як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради. Рух справи відображено в ухвалах суду.

Ухвалою суду від 10.03.23 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 31.03.23 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція учасників справи.

Аргументи позивача.

03 березня 2008 року директором санаторію «Прикарпатська Ватра» філії управління магістральними газопроводами «Львівтрансгаз» Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», правонаступником якого в подальшому було визначено Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі - Позивач, АТ «Укртрансгаз»), було подано голові Лисовицької сільської ради заяву №8 щодо оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна - комплекс санаторію «Прикарпатська Ватра».

За результатами розгляду даної заяви, виконавчим комітетом Лисовицької сільської ради Стрийського району Львівської області було прийнято рішення №20 від 05 березня 2008 року про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності на будівлі та споруди за адресою: по вул. Курортна, 55 на 44 об`єкта; по вул. Курортна, 55а на 2 об`єкта в с. Баня Лисовицька, Стрийського р-ну, Львівської області за Дочірньою компанією «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», та доручення реєстрації прав власності Стрийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації (копія рішення додається).

Проте, всупереч зазначеному рішенню та чинному законодавству, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №886329 від 29.07.2008, будівлі та споруди санаторію «Прикарпатська Ватра» за адресою: Львівська область, Стрийський р-н, с. Баня Лисовицька, вул. Курортна, 55, та свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №886330 від 29.07.2008, нежитлові будівлі за адресою: Львівська область, Стрийський р-н, с. Баня Лисовицька, вул. Курортна, 55а (далі також - Спірні об`єкти), були зареєстровані за Державою в особі Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», форма власності державна.

Таким чином, здійснення державної реєстрації права власності на Спірні об`єкти за НАК «Нафтогаз України», а не за ДК «Укртрансгаз» відповідно до рішення №20 від 05 березня 2008 року Виконавчого комітету Лисовицької сільської ради Стрийського району Львівської області, свідчить, що право позивача на Спірні об`єкти порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем.

Просить позов задоволити та витребувати нерухоме майно у НАК «Нафтогаз України».

Аргументи відповідача.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що виконавчим комітетом Лисовицької сільської ряди Стрийського району Львівської області було прийнято рішення №20 від 05.03.2008 про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності на будівлі та споруди за адресою: по вул. Курортна,55 на 44 об`єкти; по вул. Курортна, 55А на 2 об`єкти в с. Баня Лисовицька, Стрийського району, Львівської області за ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», та доручено реєстрацію права власності Стрийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації.

Водночас, згідно з свідоцтвами про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №886329 від 29.07.2008 та серії ЯЯЯ №886330 спірні будівлі зареєстровані за Державою в особі НАК «Нафтогаз України», форма власності - державна.

АТ «Укртрансгаз» твердить, що здійснення державної реєстрації права власності на спірні об`єкти за Державою в особі НАК «Нафтогаз України», а не за ДК «Укртрансгаз» відповідно до рішення №20 від 05.03.2008 виконавчого комітету Лисовицької сільської ради Стрийського району Львівської області, порушує право власності товариства на ці об`єкти, у зв`язку з чим і звернувся до суду з даним позовом.

НАК «Нафтогаз України» звертає увагу суду, що облік майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Що ж до права державної власності, то незалежно від того, на балансі якого підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статусу державної власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов`язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами право власності на спірне майно та вибуття такого майна з власності АТ «Укртрансгаз», що свідчить про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог; відсутність порушеного права позивача на момент звернення до суду з даним позовом; невірно обраний позивачем спосіб захисту, оскільки право заявляти віндикаційний позов має власник майна, що є окремими підставами для відмови в задоволенні позовних вимог.

У задоволені позову просить відмовити.

Аргументи третьої особи.

Належним способом захисту має бути визнання права власності не спірне майно.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» 1. Приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом: 1) продажу об`єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі: аукціоні з умовами; аукціоні без умов; аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій; аукціоні із зниженням стартової ціни; 2) викупу об`єктів приватизації.

Передане спірне майно не змінило свого правового режиму та залишається державною власністю та єдино можливою формою власності. У позові слід відмовити.

Обставини, встановлені судом

Рішенням №20 від 05 березня 2008 року виконавчого комітету Лісовицької сільської ради Стрийського району Львівської області оформлено право власності та зобов`язано видати свідоцтво на право власності на будівлі та споруди по вул. Курортна, 55 в кількості 44 шт.; Курортна, 55 «а» в кількості 2 шт. в селі Баня Лисовицька за дочірньою компанією «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України».

29.07.2008 року на підставі цього рішення видано Свідоцтва на право власності на нерухоме майно згідно переліку серія ЯЯЯ №886329 та серія ЯЯЯ номер 886330 власник- держава в особі НАК «Нафтогаз України» в повному господарському віданні ДП «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», частка 1/1, зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 29.07.2088 року.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, № витягу 19707955 від 29.07.2008 року, реєстраційний №24166049, номер запису 341 в книзі 2 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, № витягу 19708085 від 29.07.2008 року, реєстраційний №24166260, номер запису 342 в книзі 2 будівлі та споруди санаторію «Прикарпатська ватра» за адресою Львівська область. Стрийський район, с. Баня Лисовицька, вул. Курортна 55 право власності зареєстровано за державою в особі НАК «Нафтогаз України» в повному господарському віданні ДП «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», частка 1/1, зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 29.07.2008 року.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу» від 24.07.1998 №1173 було припинено діяльність АТ «Укргазпром» у зв`язку з його реорганізацією шляхом поділу та приєднання до дочірніх компаній НАК «Нафтогаз України» з 01.01.1999.

На виконання зазначеної постанови Кабінету Міністрів України було прийнято спільний наказ НАК «Нафтогаз України» та Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України «Про реорганізацію АТ «Укргазпром» (від 06.11.1998 № 68/234 у НАК «Нафтогаз України», від 06.11.1998 № 234 у Державному комітеті нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України).

Пунктом 1 даного наказу НАК «Нафтогаз України» було встановлено припинення діяльності АТ «Укргазпром» у зв`язку з реорганізацією шляхом поділу та приєднання до дочірніх компаній НАК «Нафтогаз України» з 01.01.1999, зокрема, дочірнього підприємства «Львівтрансгаз» до ДК «Укртрансгаз».

Згідно з пунктом 8 даного наказу, правонаступником усіх майнових прав та обов`язків АТ «Укргазпром» і реорганізованих підприємств, що входять до його складу, є відповідна дочірня компанія НАК «Нафтогаз України» - ДК «Укртрансгаз».

Пунктом 2 наказу НАК «Нафтогаз України» від 05.11.1999 № 295 затверджено акти приймання-передачі майна, яке належало підприємствам та філіям АТ «Укргазпром», станом на 01.01.1999 від НАК «Нафтогаз України» до статутного фонду ДК «Укртрансгаз» згідно з Додатком №2 до цього наказу.

Згідно з пунктом 3 Додатку №2 до вищевказаного наказу, майно, що належало ДП «Львівтрансгаз» АТ «Укргазпром», загальною вартістю 136 127 200,00 грн, було передано до статутного фонду ДК «Укртрансгаз».

Відповідно до Статуту ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», затвердженого спостережною радою НАК «Нафтогаз України», протокол № 1 від 25.08.1998, дочірня компанія є власником (п.4.2 Статуту):

-майна та коштів, переданих їй Засновником;

-іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством України.

Здійснюючи право власності, ДК «Укртрансгаз» володіє, розпоряджається належним їй майном (п.4.4. Статуту).

В подальшому, наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18.07.2012 №530 «Про реорганізацію ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі - ПАТ «Укртрансгаз») визначено правонаступником ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»

Позивач наділений правом постійного користування земельними ділянками, на яких розташовані Спірні об`єкти, що підтверджується державними актами на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 178383, серія ЯЯ №178384, серія ЯЯ №178385, серія ЯЯ №178386

Позивачем було подано заяву від 17.08.2021 № 47370228 про внесення змін до запису про право власності розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 24166049 щодо спірного об`єкту, а саме: змінити «власник Держава в особі Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в повному господарському віданні Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на «власник АТ «Укртрансгаз»; змінити форму власності з «державна» на «приватна».

За результатами розгляду вказаної заяви державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради прийнято рішення про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв`язку з тим, що з поданих позивачем документів неможливо встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Вказане рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради було залишено без змін наказом Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.10.2021 №407/6 та наказом Міністерства юстиції України від 17.05.2022 №942/7.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №178384, виданий ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» про те, що останній є постійним користувачем земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Баня Лисовицька, вул. Курортна, 55 А, кадастровий номер земельної ділянки 4625384000:01:008:0105.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №178385, виданий ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» про те, що останній є постійним користувачем земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Баня Лисовицька, вул. Курортна, 55 А, кадастровий номер земельної ділянки 4625384000:01:008:0106.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №178386, виданий ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» про те, що останній є постійним користувачем земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Баня Лисовицька, вул. Курортна, 55, кадастровий номер земельної ділянки 4625384000:03:008:0240.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ№178383, виданий ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» про те, що останній є постійним користувачем земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Баня Лисовицька, вул. Курортна, 55, кадастровий номер земельної ділянки 4625384000:03:008:0001.

Матеріали справи містять довідку про правонаступництво від 13.10.2022, видана т.в.о. генерального директора АТ «Укртрансгаз». Згідно довідки Акціонерне товариство «Укртрансгаз» є правонаступником майнових прав та обов`язків відповідних газотранспортних підприємств та структурних підрозділів Акціонерного товариства «Укргазпром», зокрема Дочірнього підприємства «Львівтрансгаз».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.1998 № 1173 «Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу», спільним наказом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України «Про реорганізацію АТ «Укргазпром» (від 06.11.1998 №68/234 у Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України», від 06.11.1998 № 234 у Державному комітеті нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, далі - спільний наказ) припинено діяльність АТ «Укргазпром» у зв`язку з його реорганізацією шляхом поділу та приєднання до дочірніх компаній Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» з 1 січня 1999 року.

Зокрема, до Дочірньої компанії «Укртрансгаз», крім інших газотранспортних підприємств та структурних підрозділів Акціонерного товариства «Укргазпром», приєднано Дочірнє підприємство «Львівтрансгаз» (підпункт «а» пункту 1 спільного наказу), яке було створене на базі Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» виробничого об`єднання по видобутку, переборці та транспортуванню газу «Укргазпром» (УМГ «Львівтрансгаз» ВО «Укргазпром»).

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 статуту Акціонерного товариства «Укртрансгаз» Товариство засноване Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» відповідно до рішення установчих зборів від 25 грудня 2012 року на виконання наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18 липня 2012 року № 530 «Про реорганізацію Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 липня 2012 року № 360-р «Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Товариство створене внаслідок реорганізації Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» шляхом перетворення в акціонерне товариство та є правонаступником всіх її майнових та немайнових прав та обов`язків.

Рішенням акціонера Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» від 21.05.2018 № 186 змінено тип товариства із публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство та найменування на Акціонерне товариство

Норми права та мотиви суду

Предметом доказування є встановлення факту належності спірного майна позивачу, незаконне позбавлення його володіння цим майном та заволодіння цим майном іншою особою без законних підстав.

Згідно з приписами ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна відсутні договірні відносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України)

Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов подається власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 листопада 2022 року в справі № 522/14900/19 (провадження № 61-10361св22) вказано, що: «можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21).

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс19).

Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17).

Звертаючись із позовними вимогами щодо витребування майна, важливо дослідити та оцінити докази, які доводять належність спірного майна позивачу на праві власності. Саме встановлення факту звернення з позовом власника, в якого наявне право на таке майно, надає змогу правильно розглянути такий спір, як і у подальшому визначити можливі підстави незаконного вибуття з власності його майна.

Судом встановлено, що 29.07.2008 року на підставі рішення №20 від 05 березня 2008 року виконавчого комітету Лісовицької сільської ради Стрийського району Львівської області видано Свідоцтва на право власності на нерухоме майно згідно переліку серія ЯЯЯ №886329 та серія ЯЯЯ номер 886330 власник- держава в особі НАК «Нафтогаз України» в повному господарському віданні ДП «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», частка 1/1, зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 29.07.2088 року.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, № витягу 19707955 від 29.07.2008 року, реєстраційний №24166049, номер запису 341 в книзі 2 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, № витягу 19708085 від 29.07.2008 року, реєстраційний №24166260, номер запису 342 в книзі 2 будівлі та споруди санаторію «Прикарпатська ватра» за адресою Львівська область. Стрийський район, с. Баня Лисовицька, вул. Курортна 55 право власності зареєстровано за державою в особі НАК «Нафтогаз України» в повному господарському віданні ДП «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», частка 1/1, зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 29.07.2008 року.

Отже, у держави в особі НАК «Нафтогаз України» виникло право власності на майно і це право ґрунтується на чинних правовстановчих документах. За дочірнім підприємством «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» майно закріплено на праві повного господарського відання.

Відповідно до частини першої статті 133 ГК України основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права право господарського відання, право оперативного управління.

Згідно з ч.1 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

При праві господарського відання власник майна здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в господарське відання майна безпосередньо або через уповноважений ним орган.

Відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч.4 цієї статті).

Так, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон в редакції на час реєстрації таких прав), передбачає, що державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень- єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна.

Предметом позову є витребування майна, що не є тотожним праву повного господарського відання, адже правовий режим повного господарського відання встановлюється щодо об`єктів, які перебувають у власності держави. На час дії правового режиму повного господарського відання майно залишається у власності держави і може бути передано у власність інших осіб шляхом здійснення процедури приватизації. Отже, перебування майна на балансі підприємства у той чи інший період часу, навіть за умови, якщо такі обставини і були би доведені, не є вирішальним для визначення наявності чи відсутності права власності на нього, адже набуття права власності на майно, що є державним, здійснюється у процедурі приватизації на підставі розпорядчих актів державних органів у спосіб, який відповідав діючому законодавству.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт того, що держава в особі відповідача за віндикаційним позовом НАК «Нафтогаз України» є незаконний володілець спірного майна і державі майно належить на незаконних підставах.

Суд відхиляє доводи позивача про те, Єдиний реєстр об`єктів державної власності не містить жодних відомостей щодо спірних об`єктів

Так, як зазначає позивач, він звернувся до Фонду державного майна України (далі - Фонд) із запитом від 09.06.2021 № 1001ВИХ-21-4360 щодо наявності спірних об`єктів у Єдиному реєстрі об`єктів державної власності. В свою чергу, Фондом було направлено на адресу позивача лист від 15.06.2021 №1001ВХ-21-8039, згідно з яким станом на червень 2021 року Єдиний реєстр об`єктів державної власності не містить жодних відомостей щодо спірних об`єктів.

Судом досліджено інформацію, що міститься у цьому листі. Так, Фонд повідомляє, що підставою для включення та внесення змін до Реєстру є надходження від суб`єктів управління до Фонду інформації про об`єкти державної власності. Таким чином, дії Фонду щодо внесення даних до Реєстру залежать від дій суб`єктів управління. На сьогодні до Фонду з метою внесення до Реєстру Міністерством енергетики України надані відомості про державне майно, яке не увійшло до статутного капіталу та перебуває на балансі АТ «Укртрансгаз». Відомості щодо спірного майна не надавалися.

Отже, цей лист не є підставою для встановлення факту відсутності державної реєстрації за державою в особі НАК «Нафтогаз України» спірного майна.

Судом встановлено, що 29.07.2008 року видано Свідоцтва на право власності на нерухоме майно згідно переліку серія ЯЯЯ №886329 та серія ЯЯЯ номер 886330 власник- держава в особі НАК «Нафтогаз України» в повному господарському віданні ДП «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», частка 1/1, зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 29.07.2088 року.

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, № витягу 19707955 від 29.07.2008 року, реєстраційний №24166049, номер запису 341 в книзі 2 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, № витягу 19708085 від 29.07.2008 року, реєстраційний №24166260, номер запису 342 в книзі 2 будівлі та споруди санаторію «Прикарпатська ватра» за адресою Львівська область. Стрийський район, с. Баня Лисовицька, вул. Курортна 55 право власності зареєстровано за державою в особі НАК «Нафтогаз України» в повному господарському віданні ДП «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», частка 1/1, зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 29.07.2008 року.

Крім цього, у Висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції від 03.12.2021, який слугував підставою Міністерству юстиції у прийнятті наказу про відмову у задоволені скарги АТ «Укртрансгаз» зазначено, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну чи припинення речових прав на нежитлові будівлі за скаржником (АТ «Укртрансгаз»), оскільки право власності було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою Державного реєстру прав, на підставі свідоцтва, відповідно до даних свідоцтва про власника держава в особі НАК «Нафтогаз України» та форму власності державна.

Як доказ належності спірного майна на праві власності позивач надає Державні акти на право постійного користування земельною ділянкою. З цього приводу суд зазначає, що це не є безспірним фактом набуття чи засвідчення права власності.

Відповідно до ст.92 ЗК України (у редакції норм на час виникнення права користування) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Зазначені Державні акти на право постійного користування земельною ділянкою видані у 2010 роках для обслуговування будівель, споруд та свердловин дочірній компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», а не АТ «Укртрансгаз», оскільки спірні будівлі перебували у дочірній компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» у повному господарському віданні. Слід зазначити, що відповідно до ст.141 ЗК України (у редакції на час виникнення правовідносин) підставою припинення права постійного користування є припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ, організацій (п.в); набуття іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю чи споруду, які розташовані на земельній ділянці (п.е). Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18 липня 2012 року №530 припинено діяльність дочірнього підприємства «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» шляхом її реорганізації перетворення у ПАТ «Укртрансгаз».

Позивач зазначає про те, що на балансі АТ «Укртрансгаз» обліковуються спірні об`єкти нерухомого майна (основні засоби) санаторію «Прикарпатська Ватра», що знаходяться за адресою: Львівська область, Стрийський район, с. Баня Лисовицька, вул. Курортна, 55 та вул. Курортна,55 А.

З цього приводу суд зазначає, що поняття "переходу права власності" та "передачі майна на баланс" мають різну юридичну природу за своєю суттю; факт перебування майна на балансі підприємства не може вважатись підтвердженням права власності на це майно, а є лише формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та не свідчить про знаходження майна у власності підприємства. Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження свого права власності на спірне нерухоме майно (з урахуванням правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зазначеної у постанові від 12.01.2021 у справі /№924/1103/19).

Позивач стверджує, що до створення ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», спірні об`єкти належали Дочірньому підприємству «Львівтрансгаз» Акціонерного товариства «Укргазпром» (далі - ДП «Львівтрансгаз» АТ «Укргазпром»).

Згідно з п. 10 Положення про управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» (далі - УМГ «Львівтрансгаз») виробничого об`єднання по видобутку, переборці та транспортуванню газу «Укргазпром», затвердженого Генеральним директором виробничого об`єднання «Укргазпром» від 12.08.1992 (далі - Положення), до складу УМГ «Львівтрансгаз» входять виробничі підрозділи згідно переліку у Додатку №1.

Відповідно Додатку №1 до Положення, до складу УМГ «Львівтрансгаз», в тому числі, входить виробничий підрозділ - санаторій «Прикарпатська Ватра» с. Лисовичі.

Однак не зазначено на якому праві закріплюються спірні об`єкти, їх перелік, ідентифікація. Зокрема. п.16 цього положення передбачено, що власність на засоби УМГ «Львівтрансгаз» складаються із закріплених за ним Виробничим об`єднанням «Укргазпром» основних та оборотних фондів, а п.17 управління УМГ здійснюється згідно з цим положенням на основі поєднання принципів самоуправління трудового колективу і прав власника по господарському використанню цього майна.

Згідно з наказом №33 від 25.02.1994, було створено підрозділ АТ «Укргазпром» - ДП «Львівтрансгаз» - на базі структурної одиниці - УМГ «Львівтрансгаз».

Позивач стверджує, що робочою комісією УМГ «Львівтрансгаз» в складі ДК «Укртрансгаз» також приймались спірні об`єкти після закінчення будівництва. Таким чином, на момент проведення реєстрації спірних об`єктів, власником зазначених об`єктів була ДК «Укртрансгаз», а не НАК «Нафтогаз України».

Однак це не відповідає дійсності, оскільки зазначена робоча приймальна комісія приймала клуб-їдальню в санаторії «Прикарпатська Ватра». При цьому позивачем не надано проектно-кошторисну документацію цього будівництва та докази виділення та використання коштів за їх цільовим призначенням. Тому такий висновок є передчасним.

Позивач зазначає, що спірні об`єкти були отримані ПАТ «Укртрансгаз» за передавальним актом від 30.09.2012, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №1074 від 21.12.2012. В подальшому, рішенням акціонера ПАТ «Укртрансгаз» від 21.05.2018 №186 змінено найменування ПАТ «Укртрансгаз» на АТ «Укртрансгаз», у зв`язку з чим останнім та єдиним власником спірних об`єктів став позивач.

Однак доказів передачі саме спірного майна позивачу суду не надано, а із змісту передавального акту не випливає, оскільки перелік майна в акті не конкретизовано. При цьому слід зазначити, що 5 листопада 1999 року наказом №295 НАК «Нафтогаз України» затверджено акти приймання передачі майна до статутного фонду НАК «Нафтогаз України» та їх дочірніх компаній, зокрема ДП «Львівтрансгаз». При цьому суд зазначає, що надані позивачем довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрати за 2003-2004 роки про реконструкцію окремих будівель та споруд санаторію «Прикарпатська ватра» свідчать про їх виконання після реорганізації АТ «Укргазпром» згідно наказу НАК «Нафтогаз України» від 06.11.1998 року №68/234 з 1 січні 1999 року та поділу і приєднання до дочірніх компаній НАК «Нафтогаз України», зокрема дочірнього підприємства «Львівтрансгаз».

Відповідно до Статуту дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», затвердженого спостережною радою НАК «Нафтогаз України» 25 серпня 1998 року протокол №1 засновником та власником компанії є НАК «Нафтогаз України». Відповідно до п.4.1. Статуту майно компанії складається з основних засобів, обігових коштів, що відображаються на його балансі. Майно компанії формується за рахунок майна та коштів, переданих Засновником, надходжень від власної діяльності. Кредитів. Позичок, придбання майна іншого підприємства, організації, інших надходжень, що не заборонені законом.

Отже, доказів належності спірного майна на праві власності за позивачем суду не надано. Позивачем перераховано вчинення ряду дій, які, на його думку, свідчать про належність йому спірного майна. Про те підтверджуючих документів при цьому не надає. Як зазначено вище, 29.07.2008 року на підставі цього рішення видано Свідоцтва на право власності на нерухоме майно згідно переліку серія ЯЯЯ №886329 та серія ЯЯЯ номер 886330 власник- держава в особі НАК «Нафтогаз України» в повному господарському віданні ДП «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», частка 1/1, зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 29.07.2088 року. Така інформація міститься і у Витягах про реєстрацію права власності на нерухоме майно, № витягу 19707955 від 29.07.2008 року, реєстраційний №24166049, номер запису 341 в книзі 2 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, № витягу 19708085 від 29.07.2008 року, реєстраційний №24166260, номер запису 342 в книзі 2.

Таким чином, власником спірних будівель є держава. Іншого судом не встановлено.

За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.