ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.04.2023Справа № 910/6416/22за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Силует"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Токарєва К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Силует" про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Силует", яке оформлено протоколом №1 від 23.01.2018 по питанню №4 порядку денного щодо підвищення тарифу по сплаті членських внесків на експлуатаційні витрати та утримання будинку в розмірі 5,26 грн за 1 кв.м. для квартир 1-го поверху та 6,20 грн за 1 кв.м. для квартир 2-16 поверхів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2022 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 28.09.2022.

14.09.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

22.09.2022 на електронну пошту суду від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору.

28.09.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності.

Ухвалою суду від 28.09.2022 задоволено частково клопотання позивача про витребування доказів, витребувано затребувані докази та відкладено підготовче засідання на 19.10.2022.

07.10.2022 через відділ діловодства суду від відповідача на виконання ухвали надійшли документи.

17.10.2022 на електронну пошту суду від позивача надійшла заява про поновлення строку для подання позову.

Судове засідання 19.10.2022 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці.

Ухвалою суду від 24.10.2022 призначено підготовче засідання на 08.11.2022.

08.11.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення.

Протокольною ухвалою суду від 08.11.2022 відкладено підготовче засідання на 30.11.2022.

28.11.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 30.11.2022 відкладено підготовче засідання на 21.12.2022.

20.12.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення.

Протокольною ухвалою суду від 21.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.01.2023.

22.12.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення.

24.01.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення.

У зв`язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці, судове засідання призначене на 25.01.2023 не відбулося.

Ухвалою суду від 27.03.2023 призначено судове засідання на 04.04.2023.

У судовому засіданні суд заслухав вступне слово представника позивача, який підтримував позовні вимоги, та вступне слово представника відповідача, який заперечував проти позову.

Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, оглянув оригінали списків співвласників ОСББ "Силует" для письмового опитування загальних зборів від 23.01.2018 до протоколу №1 п. 4 та списку співвласників ОББ "Силует", які прийняти участь у загальних зборах від 23.01.2018 (копії яких долучено до матеріалів справи), заслухав пояснення представників сторін, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.

04.04.2023 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Силует" є юридичною особою, ідентифікаційний код: 26125259, яке здійснює свою діяльність за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 52/22.

ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , а отже співвласником багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 1 розділу 1 Статуту ОСББ "Силует", останнє створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 , відповідно до Закону України "Про ОСББ". ОСББ "Силует" є правонастпником ЖБК "Суднобудівник-18".

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори (п. 1, 2 розд. ІІІ Статуту).

Згідно п. 3 розд. ІІІ Статуту, до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

23.01.2018 були проведені загальні збори ОСББ "Силует" на яких було прийнято рішення, оформлене протоколом №1 від 23.01.2018. Зокрема, по питанню №4 порядку денного "Інші питання", заслухавши голову правління Коваль О.А. , яка повідомила, що в зв`язку з підвищенням цін на обслуговування будинку, зміни мінімальної заробітної плати, після опалювального періоду звернутись до ГІОЦ для корегування експлуатаційних витрат на наш будинок, збори вирішити підвищити тариф на експлуатаційні витрати з 01.04.2018, на підставі розрахунку наданого ГІОЦ.

Згідно списку співвласників ОСББ "Силует", для письмового опитування загальних зборів від 23.01.2018, до протоколу №1 п. 4 "Зміна експлуатаційних витрат з 01.04.2018" проголосували "за" - 115 осіб, "проти" - 2 особи, "утрималися" - 3 особи.

Відповідно до витягу з протоколу №1 від 23.01.2018 загальних зборів ОСББ "Силует" по питанню №4 вирішили підвищити тариф по сплаті членських внесків на експлуатаційні витрати на утримання будинку ОСББ "Силует" після закінчення опалювального сезону, на підставі розрахунку ГІОЦ, що складає 6,20 грн за 1 м.кв. і 5,26 грн за 1 м.кв. для квартир першого поверху.

Не погоджуючись із прийнятим рішення, позивач звернулася до суду із позовом в якому просить визнати недійним рішення загальних зборів, прийняте по зазначеному питанню порядку денного. На думку позивача, рішення загальних зборів було прийнято з порушенням норм Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та умов Статуту ОСББ, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що позовні вимог є безпідставними та необґрунтованими, а рішення загальних зборів прийнято у відповідності до вимог Статуту ОСББ та Закону України "Про ОСББ".

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації ОСББ).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

У ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії.

Згідно з ч. 9 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Підставами для визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ в частині питання №4 порядку денного позивач зазначає: порушення порядку прийняття рішення, порушення порядку підрахунку голосів при проведенні загальних зборів та порушення порядку оприлюднення рішень, прийнятих на загальних зборах співвласників по спірному питанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Згідно п. 6 ч. 9 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Аналогічні положення містяться у п. 3 розділу ІІІ статуту ОСББ "Силует".

Положеннями ч. 12-16 ст. 10 зазначеного закону передбачено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Аналогічні положення передбачені у п. 7 розділу ІІІ Статуті ОСББ "Силует".

Як вбачається із протоколу загальних зборів, загальна кількість співвласників - 222 особи, загальна площа усіх приміщень становить 12 156 кв.м. На загальних зборах були присутніми 43 особи.

Відомостей про відображення результатів голосування у протоколі загальних зборів не зазначено.

Разом з тим, згідно витягу з протоколу №1 від 23.01.2018, який видано Об`єднанням за вих. №7 від 22.02.2021, вбачається, що сього прийняти участь у загальних зборах з письмовим опитуванням 120 осіб. Окрім того, відображені наступні результати голосування по четвертому питанню порядку денного: за - 115 осіб, проти - 2 особи, утрималися - 3 особи, рішення прийнято.

Тобто, як вбачається із матеріалів справи, приймаючи рішення відповідач обраховував кількість голосів співвласників без обрахування площі квартири чи нежитлового приміщення.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти") (п. 8 розд. ІІІ Статуту ОСББ).

У відповідності до п. 9 розділу ІІІ Статуту, якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої п. 8 цього розділу, ініціатором зборів проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.

Згідно п. 10 розділу ІІІ Статуту, під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку.

Доказів проведення поіменного голосування під час проведення загальних зборів до матеріалів справи не додано.

Окрім того, судом встановлено, що при підрахунку голосів позивачем не враховано положення п. 7 розділу ІІІ Статуту щодо пропорційності кількості голосів співвласника площі квартири, яка йому належить.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що відповідачем при підрахунку результатів голосування порушено вимоги Статуту та Закону України "Про ОСББ", не враховано площу квартир, які належать співвласникам, та розраховано результати лише по кількості співвласників, які проголосували.

Заперечуючи проти доводів позивача, відповідач зазначає, що врахування площі квартир при обчисленні результатів голосування не вимагається.

Проте, судом встановлено, що у будь-якому випадку по спірному питанню №4 не було набрано достатньої кількості голосів для того, щоб рішення вважалося прийнятим.

Як вбачається із оглянутих оригіналів списків співвласників ОСББ "Силует" для письмового опитування загальних зборів від 23.01.2018 до протоколу №1 п. 4 та списку співвласників ОББ "Силует", які прийняти участь у загальних зборах від 23.01.2018 (копії яких долучено до матеріалів справи), за результатами письмового опитування за прийняття рішення проголосувало 115 осіб.

Враховуючи, що положеннями статуту передбачено, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше ніж дві третини усіх співвласників, то при загальній кількості квартир (що є значно меншою ніж кількість співвласників) (222 квартири), рішення не набрало необхідної кількості голосів (доказів протилежного до матеріалів справи не додано), а відтак рішення мало бути визнане таким, що не прийняте.

Отже, за висновком суду, проведення підрахунку голосів співвласників, які брали участь у загальних зборах та письмовому опитуванні фактично було здійснені із порушенням порядку їх проведення, визначеного законом та статутом ОСББ, результатом чого є прийняття незаконного рішення, яке підлягає визнанню недійсним.

Окрім того, враховуючи фактичні обставини справи, суд погоджується і доводами позивача щодо неможливості проведення голосування за тарифи, які були розраховані після голосування, що також є підтвердженням незаконності спірного рішення загальних зборів в оскаржуваній частині.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірне рішення прийнято з порушенням норм Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статуту ОСББ "Альошин", а відтак підлягає визнанню недійсним.

Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог через сплив строку позовної давності.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на пропуск позивачем строку позовної давності.

Заперечуючи проти клопотання про застосування строку позовної давності позивач зазначає, що лише 11.05.2021 співвласники отримали можливість ознайомитися з повним текстом протоколу №1 від 23.01.2018 і дізналися про порушення своїх прав. За наведених обставин позивач зазначає, що строк позовної давності не пропущений.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За умовами ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності встановлення судом факту доведеності порушення права особи, яка звернулися до суду з позовом.

Право на задоволення позову або право на позов у матеріальному розумінні це право позивача вимагати від суду задоволення позову. Зі спливом позовної давності особа втрачає право на позов саме в матеріальному розумінні.

Отже, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові. Однак, правила про позовну давність відповідно до ст. 267 ЦК України мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадках відсутності такого права або коли воно не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а у зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, загальне правило про початок перебігу позовної давності, яке міститься у ст. 261 ЦК України, встановлює три можливі варіанти: коли особа довідалася про порушення свого права; коли особа могла довідатися про порушення свого права; коли особа довідалася про порушника свого права.

Формулювання загального правила щодо початку перебігу позовної давності пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого порушеного права судом, а для визначення моменту виникнення права на позов важливим є також і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 20.11.2018 у справі №907/50/16.

Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на позивача. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав.

Позивач повинен також довести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №908/6214/14.

Як вбачається із матеріалів справи, у позовній заяві позивач зазначає, що 27.08.2018 співвласники (в тому числі і позивач) намагалися отримати копії документів, зокрема спірного протоколу №1 від 23.01.2018. На підтвердження цього позивачем долучено "копію заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 27.08.2018".

Як вбачається із заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 27.08.2018 (підписана ОСОБА_3 ), ОСОБА_3 просила надати копії документів загальних зборів, які відбулися 23.01.2018, в тому числі копію спірного протоколу загальних зборів.

В матеріалах справи наявна довіреність від 11.07.2017, якою ОСОБА_1 (позивач) уповноважила ОСОБА_3 розпоряджатися всім її майном з чого б воно не складалося та де б не знаходилося, рухомим та нерухомим; уповноважила вести від її імені справи в усіх підприємствах, організаціях та установах, в тому числі ОСББ; довіреністю надано представнику право подавати від імені довірителя заяви, отримувати необхідні довідки, розписуватися за довірителя, а також виконувати всі необхідні дії, пов`язані з виконання дійсної довіреності.

З цього слідує, що Урбанська О.О. будучи представником ОСОБА_1 та діючи в її інтересах, ще 27.08.2018 звернулася до відповідача із заявою про отримання копії документів.

Відповідно до ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Тобто, фактично з 27.08.2018 позивач могла знати про порушення свого права.

Окрім того, у провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебувала справа №754/16289/18 за позовом фізичних осіб та ОСОБА_1 до ОСББ "Силует" про скасування рішення. Згідно долученої копії позовної заяви у даній справі, позов зареєстровано 19.11.2018. Окрім того, позовна заява підписана особисто ОСОБА_1 .

Суд відхиляє доводи позивача щодо того, що підпис проставлений у позовній заяві у справі №754/16289/18 не належить позивачці, оскільки вказані твердження не підтверджені належними та допустимими доказами відповідно до ст. 74 ГПК України.

Долучена позивачем довідка Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України №91-2507/18/23-вих від 20.01.2023 щодо перетинання державного кордону у 2018 році, не приймається судом до уваги, оскільки у довідці містяться відомості щодо "Ходкова Катерина", з чого слідує, що вказана довідка не стосується обставин справи.

Як вже було зазначено вище, важливим у застосуванні норм інституту позовної давності є правильне визначення моменту початку перебігу позовної давності. За загальним правилом, встановленим у частині першій статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, судом встановлено, що з 27.08.2018 позивач фактично могла знати про порушення свого права, а з листопада 2018 року (подання позову у справі №754/16289/18) позивач фактично знала про своє порушене право.

Разом з тим, позовна заява надійшла до суду 22.07.2022, про що міститься відповідна відмітка на позовні заяві.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивачем пропущений строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Позивачем подано заяву про поновлення процесуального строку на подання позову. У заяві позивач зазначає, що позов поданий за межами строку давності через об`єктивні обставини (численні спроби врегулювати спір мирним шляхом, введення воєнного стану на території України).

Позовна давність, за визначенням статті 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у ч. 1 ст. 1 ЦК України, та у господарських відносинах (ст. 3 ГК України).

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини 5 статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Вказане підтверджується і Великою Палатою Верховного Суду. Так у висновках викладених у постановах ВП ВС від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц та від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 вказано, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача згідно з приписом ч. 5 ст. 267 ЦК України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк позовної давності було пропущено з поважних причин.

Позивачем не долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку позовної давності, а відтак суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску поважними.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Як встановлено ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Силует" про визнання недійсним рішення загальних зборів від 23.01.2018.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 11.04.2023.

Суддя Н.І. Зеленіна