-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Рішення
04.10.2007 Справа № 16/196
За позовом Відкритого акціонерного товариства „Закарпатавтотранс”, м. Ужгород
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „АТП - 12629”, м. Івано - Франківськ
про врегулювання розбіжностей по договору про надання послуг перевізникам, пов’язаних з обслуговуванням пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на автостанціях Закарпатської області.
Суддя господарського суду –Мокану В.В.
представники:
Позивача –Січка І.І., довіреність № 20 від 01.06.2007 року
Відповідача – Чекайло В.М., довіреність № 237 від 10.07.2007 року
СУТЬ СПОРУ: відкритим акціонерним товариством „Закарпатавтотранс”, м. Ужгород заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „АТП-12629”, м. Івано –Франківськ про врегулювання розбіжностей по договору про надання послуг перевізникам, пов’язаних з обслуговуванням пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на автостанціях Закарпатської області
В судовому засіданні 05.09.2007 року брав участь також представник позивача Готра В.Ю., довіреність № 07/02-737 від 27.11.2006 року, було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.
Представник позивача підтримав позовні вимоги. Вважає запропоновані відповідачем у протоколі розбіжностей редакції пунктів 2. 2. 10; 3. 1. 1; 4. 3 договору № 32 про надання послуг перевізникам, пов’язаних з обслуговуванням пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на автостанціях Закарпатської області від 11.05.2007 року неприйнятними, такими, що не відповідають ст. ст. 30, 34 Закону України „Про автомобільний транспорт”.
Відповідач у поданому суду відзиві наполягає на своїй редакції спірних пунктів 2. 2. 10 і 3. 1. 1 договору; щодо пункту 4. 3 договору представник відповідача в судовому засіданні повідомив про згоду ТОВ „АТП - 12629” на затвердження його в редакції позивача. Посилається на ст. 30 Закону України „Про автомобільний транспорт”, якою передбачено право перевізника відміняти рейси своїх транспортних засобів за обставин, які він не міг передбачити і яким не міг запобігти, повернувши пасажирам кошти, сплачені ними за перевезення.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 04.10.2007 року у справі № 16/196
Вивчивши матеріали справи. заслухавши представників сторін,
суд встановив:
При укладенні договору № 32 про надання послуг перевізникам, пов’язаних з обслуговуванням пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на автостанціях Закарпатської області від 11 травня 2007 року між ВАТ „Закарпатавтотранс” та ТОВ „АТП-12629” виникли розбіжності по редакціях пунктів 2. 2. 10; 3. 1. 1; 4. 3.
Так, перше речення п. 2. 2. 10 у редакції ВАТ „Закарпатавтотранс” містить умову про обов’язок ТОВ „АТП - 12629” при вимушеному зриві планового рейсу забезпечити виконання рейсу резервним транспортом. У викладеній у протоколі розбіжностей редакції зазначеного пункту ТОВ „АТП - 12629” запропонувало умову, відповідно до якої згідно взяти зобов’язання забезпечити виконання рейсу резервним транспортом по можливості, а у разі неможливості виконання рейсу резервним транспортом зобов’язується повернути пасажирам кошти, сплачені ними за перевезення.
Відповідно до ст. 30 Закону України „Про автомобільний транспорт” перевізник зобов’язаний забезпечувати контроль технічного та санітарного стану автобусів, утримувати транспортні засоби в належному технічному стані, забезпечувати їх своєчасне подання для посадки пасажирів та відправлення; забезпечувати проїзд пасажирів до зупинки чи місця призначення за маршрутом без додаткових витрат у разі припинення поїздки через технічну несправність транспортного засобу. Зазначений обов’язок по забезпеченню проїзду пасажирів у випадку технічної несправності транспортного засобу кореспондується з нормою ст. 20 Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 року № 139, відповідно до якої наявність резерву автобусів для заміни рухомого складу на автобусних маршрутах загального користування у разі виходу їх із ладу є умовою визначення переможця конкурсу.
З огляду на наведені норми законодавства обов’язок перевізника забезпечити виконання рейсу резервним транспортом при вимушеному зриві планового рейсу належним чином відображено у запропонованій позивачем редакції п. 2. 2. 10 договору, яку належить затвердити.
Щодо редакції п. 3. 1. 1 договору, який включено в розділ „Відповідальність сторін”, суд констатує, що умови та розміри відповідальності за невиконання або неналежне виконання передбачених договором обов’язків є договірними, отже, за відсутності нормативної регламентації певного виду відповідальності умова про таку відповідальність включається в договір за згодою сторін договору. У спірному пункті фактично запропонована домовленість про відшкодування збитків у вигляді компенсації суми вартості обов’язкових послуг за кожну з автостанцій, передбачених розкладом руху. Збитки за загальними нормами цивільного законодавства відшкодовуються за умови наявності вини. Технічна несправність транспортного засобу, яка може виникнути в дорозі під час виконання рейсу, може бути викликана обставинами, не пов’язаними з виною перевізника, тому кваліфікувати її наперед як неповажну причину зриву рейсу неправомірно. За таких обставин запропонована відповідачем редакція п. 3. 1. договору, за якою технічна несправність
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 04.10.2007 року у справі № 16/196
транспортного засобу, що виникла в дорозі під час виконання водієм рейсу, кваліфікується як поважна причина зриву рейсу є достатньо обґрунтованою, підлягає затвердженню.
Розбіжності по п. 4. 3 договору в процесі розгляду справи сторонами усунуті, про що свідчить відзив відповідача на позовну заяву (арх. спр. 41), у якому відсутні заперечення проти позову в частині п. 4. 3 договору і усна заява представника відповідача в судовому засіданні, отже п. 4. 3 затверджується в редакції позивача.
Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України належить віднести на сторони порівну.
Керуючись Законом України „Про автомобільний траспорт”, ст. ст. 179 –181 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
СУД ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Спір щодо розбіжностей, які виникли між сторонами при укладенні договору № 32 від 11.052007 року про надання послуг перевізникам, пов’язаних з обслуговуванням пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на автостанціях Закарпатської області вирішити наступним чином:
а) пункти 2. 2. 10; 4. 3 договору затвердити в редакції ВАТ „Закарпатавтотранс”;
б) пункт 3. 1. 1 договору затвердити в редакції ТОВ „АТП - 12629”.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „АТП -12629” (м. Івано-Франківськ, вул. Юності, 52) на користь відкритого акціонерного товариства „Закарпатавтотранс” (м. Ужгород, вул. Капушанська, 102, ідентифікаційний код 031113934) 42грн. 50 коп. на повернення державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Мокану
В зв’язку з оголошенням в судовому засіданні 04.10.2007 року лише вступної і резолютивної частини рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 08.10.2007 року.
скопійовано
-
скопійовано
-
