В С Т А Н О В И В:

У липні 2022 року представник позивача адвокат Авраменко Д.О. звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «СК «КРЕДО», в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 158 403,36 гривні, що складаються з: страхової виплати - 125 000,00 гривень, індексу інфляції 24 461,92 гривня, 3% річних від суми основного боргу - 4 366,44 гривень та пені - 4 575,00 гривень. Позов обґрунтований тим, що 22.05.2019 між ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО» (далі-Відповідач) та ОСОБА_2 було укладеноДоговір добровільногострахування віднещасних випадків DNHENS-194M1QG (далі Договірстрахування), відповідно до якого, починаючи з 23.05.2019 здоров`я та життя останнього було застраховано.Страхова сума за умовами Договору страхування складає 125 000,00 грн. Страховим випадком відповідно до п.6.1.1. Договору страхування є смерть застрахованої особивнаслідок нещасноговипадку. Згідно п.п.3.4.1. п. 3.4. розділу 3 Умов страхуваннядо Договорустрахування,у разісмерті застрахованоїособи,страхова виплата,передбачена Договоромстрахування, здійснюється у розмірі 100% страхової суми. ОСОБА_2 загинув 08.07.2019 в приміщенні ТОВ «ДРІАДА-МЕТИЗ», станом на день нещасного випадку діяДоговору страхуванняне булаприпинена. По факту смерті ОСОБА_2 із заявою про настання страхового випадку до Відповідача звернулась дружина загиблого - ОСОБА_3 . Проте, в подальшому син загиблого (позивач по справі) - ОСОБА_1 прийняв спадщину від свого батька, і на даний час являється єдиним спадкоємцем. 18.06.2020 позивач звернувся до Відповідача із заявою (від 17.06.2020) про страхову виплату, разом з якою було надано завірені належним чином копії необхідних документів, а саме: копія 1-2 сторінки паспорта ОСОБА_1 ; копія ідентифікаційного коду ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від 09.07.2019; копія лікарської довідки про причину смерті ОСОБА_2 №020-1595 від 09.07.2019; копія лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 №020-1595 від 09.07.2019; копія Договору страхування DNHENS-194M1QG від 22.05.2019 з усіма додатками; копія висновку експертного дослідження №021-1595-2019 (оригінал вказаного висновку знаходиться в матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100040005754); копія висновку експертного дослідження №051-1399-2019 (оригінал вказаного висновку знаходиться в матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100040005754). 03.07.2022 від Відповідача на адресу позивача надійшов лист вих. №Э.37.7.0.0/1347 від 26.06.2020, яким останнього повідомлено про те, що після надання ним завірених належним чином копій необхідних документів, а саме: лікарське свідоцтво про смерть, акт про нещасний випадок на виробництві, Відповідач повернеться до подальшого розгляду справи. 15.04.2022 позивачем на адресу Відповідача було направлено повторну заяву (від 12.04.2020) про страхову виплату, разом з якою було надано завірені належним чином копії необхідних документів, про які вказував Відповідач, а саме: постанова про закриття кримінального провадження від 30.12.2020, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100040005754; довідка вих. № 11/12 від 11.12.2020, надана ТОВ «ДРІАДА-МЕТИЗ» про те, що по факту загибелі ОСОБА_2 у приміщенні даного підприємства, вказаним підприємством акт про нещасний випадок на виробництві не складався; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від 09.07.2019; копія лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 №020-1595 від 09.07.2019; довідка вих. №103/01-16 від 10.07.2020, видана приватним нотаріусом Носівського районного нотаріального округу Дмитренко В.М. про те, що позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 01.06.2022 від Відповідача надійшов лист вих. № Э.37.7.0.0/664 від 19.05.2021, яким той повідомив позивача про те, що чекає від нього документ, що посвідчує особу - одержувача страхової виплати, копію свідоцтва про право на спадщину, розгорнуте лікарське свідоцтво про смерть, акт судово-медичної експертизи. Ознайомившись із доводами та вимогами Відповідача, викладеними у вказаних листах, позивач вважає їх неправомірними, та такими, що не відповідають умовам Договору страхування та вимогам законодавства України, а також такими, що мають ознаки формальної відписки та не бажання Відповідача здійснити страхову виплату відповідно до умов Договору страхування. У зв`язку з тим, що відповідач вчасно (починаючи з 06.05.2021) не здійснив страхову виплату, заборгованість останнього перед позивачем складає страхова виплата - 125000 грн., індекс інфляції 24461,92 гривня, 3% річних від суми основного боргу - 4366,44 гривень, пеня - 4575,00 гривень, які представник позивача просить стягнути з Відповідача, а також сплачений судовий збір за подання позову - 1584,03 грн. та витрати на професійну правову допомогу - 15000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2022 року, позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на користь ОСОБА_1 158 403 (сто п`ятдесят вісім тисяч чотириста тридцять шість) гривень 36 копійок, що складаються з: страхової виплати за Договором добровільного страхування від нещасних випадків DNHENS-194M1QG від 22.05.2019 - 12 5000 (сто двадцять п`ять тисяч) гривень, інфляційних втрат - 24 461 (двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят одна) гривня 92 копійки, 3% річних від суми основного боргу 4 366 (чотири тисячі триста шістдесят шість) гривень 44 копійки, пені 4 575 (чотири тисячі п`ятсот сімдесят п`ять) гривень.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на користь ОСОБА_1 судові витрати,що складаються з: витрат на професійну правову (правничу) допомогу 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень та судовий збір - 1 584 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят чотири) гривні 03 копійки.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що дії померлого ОСОБА_2 повністю залежали від його волі. Виконання робіт в приміщенні цеху ТОВ «Дріада-Метиз», які були віднесені до робіт з підвищеною небезпекою, не були здійснені під тиском чи внаслідок протиправних дій третіх осіб. ОСОБА_2 зробив такі дії на підставі власного волевиявлення, розуміючи відповідні ризики, та розуміючи, що такі дії є протиправними та їх вчинення може становити відповідну небезпеку. За таких обставин такі події не є страховим випадком.

Відповідно довідзиву наапеляційну скаргу ОСОБА_1 вособі представника адвокатаАвраменка ДмитраОлександровича,зазначає,що підчас розглядусправи судомпершої інстанціїнадано належнуправову оцінкуправовідносинам,що склалисяміж сторонамиу справі,з`ясовано їхправову природута якнаслідок винесенообґрунтоване тазаконне рішення,а доводиапеляційної скаргиє безпідставнимита необґрунтованими.В зв`язкуз наведеним,просить апеляційнускаргу залишитибез задоволення,а рішеннясуду першоїінстанції беззмін.

В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2023 року це 268400,00 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2684,00 грн. (2684,00 грн. Х 100 = 268 400 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.05.2019 між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (далі - Відповідач) та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування від нещасних випадків DNHENS-194M1QG (далі Договір страхування), відповідно до якого, починаючи з 23.05.2019 здоров`я та життя останнього було застраховано. (а.с.29-37)

Згідно п. 12.2. Договору страхування, Умови страхування до Договору страхування є його невід`ємною частиною.

Згідно п.п.3.4.1. п. 3.4. розділу 3 Умов страхування до Договору страхування, у разі смерті застрахованої особи, страхова виплата, передбачена Договором страхування, здійснюється у розмірі 100% страхової суми.

Згідно розділу 5 Договору страхування, Страхова сума за умовами Договору страхування складає 125 000,00 грн.

Страховим випадком відповідно до п. 6.1.1. Договору страхування є смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.

Згідно п.6.2 Договору страхування, нещасним випадком також є поразка електричним струмом.

Відповідно до розділу 7 Договору страхування, він діє 12 місяців, тобто з 23.05.2019 до 22.05.2020, включно.

ОСОБА_2 загинув 08.07.2019 під час виконання робіт з підвищеною небезпекою в приміщенні цеху ТОВ «ДРІАДА», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд.8, що підтверджується постановою слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в місті Києві Савченка А.В. про закриття кримінального провадження від 30.12.2020. (а.с. 24).

Вказана обставина також підтверджується Лікарським свідоцтвом про смерть № 020-1595від 09.07.2019, виданим Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи, згідно якого смерть ОСОБА_2 настала у ТОВ «ДРІАДА-ЛІС» по вул. Алма-Атинська,8 (а.с.16)

Факт смерті також підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 09.07.2019. (а.с.14)

З фактом смерті ОСОБА_2 до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено запис про кримінальне правопорушення за №12019100040005754 від 09.07.2019 за ч.2 ст.272 КК України. (а.с.17,103)

Згідно Довідки про причину смерті від ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 помер в результаті ураження електричним струмом. (а.с.15)

Вказана обставина також підтверджується висновком експертного дослідження № 021-1595-2019 від 12.08.2019, відповідно до якого, смерть ОСОБА_2 настала від ураження електричним струмом. (а.с. 18-21)

Згідно висновку експертного дослідження №051-1399-2019 від 10.07.2019, в результаті судово-токсилогічного дослідження крові від трупа гр. ОСОБА_2 не знайдено: метиловий та етиловий спирти, а також пропілів, бутиловий, аліловий спирти та їх ізомери. (а.с.22-23)

Станом на день нещасного випадку дія Договору страхування не була припинена.

08.08.2019 по факту смерті ОСОБА_2 із заявою про настання страхового випадку до Відповідача звернулась дружина загиблого - ОСОБА_3 . (а.с.94-101)

Страховим актом №Z1978PB70000CN від 12.09.2019 ТДВ «СК «КРЕДО» попередньо було відкладено прийняття остаточного рішення по страховій виплаті у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 з підстав того, що: 1) немає документів (Згідно п.п. 1.2.6, 3.2, 3.3. Умов страхування до Договору страхування), відповідно до яких необхідно надати документи, що підтверджують факт та обставини настання страхового випадку, зазначених у п. 1.3.1 та п.3.3 Умов страхування; 2) згідно п.1.3.8 Умов страхування до Договору страхування, страховик має право відкласти здійснення страхової виплати у разі, якщо по факту, який став причиною настання страхового випадку, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні або розпочато судовий процес. Здійснення страхової виплати відкладається до закінчення розслідування та судового розгляду або встановлення невинуватості Страхувальника (Застрахованої особи) або Вигодонабувача (спадкоємця). (а.с.107-108)

Згідно п.1.2.6 Умов Договору страхування, для вирішення питання про здійснення страхової виплати, Страхувальник зобов`язаний надати Страховику (або Страховому агенту), документи, зазначені у п.3.3 цих Умов.

Згідно п. 3.2 Умов страхування до Договору страхування для отримання страхової виплати у випадку смерті Застрахованої особи спадкоємець (-ці) у строк не пізніше 1 (одного) року з дня настання події, повинні звернутися до Страховика з заявою про страхову виплату та надати документи, які підтверджують факт настання страхового випадку.

Відповідно до п.3.3. Умов страхування до Договору страхування, до заяви про страхову виплату повинні додаватися такі документи, залежно від страхового випадку (зокрема): 1) документи, що підтверджують факт настання страхового випадку: документи, що підтверджують факт настання страхового випадку (медична картка, виписка з історії хвороби, листок непрацездатності, довідка медичного закладу; копія свідоцтва про смерть, копія лікарського свідоцтва про смерть, посмертний епікриз у випадку смерті Застрахованої особи; довідку з поліції, якщо страховий випадок відбувся внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; судове рішення або вирок суду; документи органів ДСНС, правоохоронних та інших компетентних органів); 2) копії ІПН та документа, що посвідчує особу, - одержувача страхової виплати); 3) копія свідоцтва про право на спадщину (для спадкоємця Застрахованої особи).

Відповідно до Довідки приватного нотаріуса Носівського районного нотаріального округу Дмитренко Віти Михайлівни № 103/01-16 від 10.07.2020, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , нею 21.12.2019 була заведена спадкова справа № 71/2019. Єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину є син спадкодавця ОСОБА_1 . (а.с.26)

18.06.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до Відповідача із заявою (від 17.06.2020) про страхову виплату, разом з якою було надано завірені належним чином копії наступних документів: копія 1-2 сторінки паспорта ОСОБА_1 ; копія ідентифікаційного коду ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від 09.07.2019; копія лікарської довідки про причину смерті ОСОБА_2 №020-1595 від 09.07.2019; копія лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 №020-1595 від 09.07.2019; копія Договору страхування DNHENS-194M1QG від 22.05.2019 з додатками; копія висновку експертного дослідження №051-1399-2019 та копія висновку експертного дослідження №021-1595-2019, здійсненого в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12019100040005754).

Листом (вих. №Э.37.7.0.0/1347) від 26.06.2020 ТДВ «СК «КРЕДО» повідомило ОСОБА_1 про те, що Страховиком 12.09.2019 прийнято рішення № Z1978HB70000CN про відмову у виплаті страхового відшкодування, у зв`язку з відсутністю документів, необхідній для прийняття рішення. ОСОБА_1 запропоновано надати наступні документи: лікарське свідоцтво про смерть (п.3.3 Умов страхування), акт про нещасний випадок на виробництві (п.1.3.1 Умов страхування).

Відповідно до п.1.3.1 Умов страхування, Страховик має право вимагати від Страхувальника надання необхідної інформації, що має значення для оцінки ступеня страхового ризику.

15.04.2022 ОСОБА_1 на адресу Відповідача було направлено повторну заяву (від 12.04.2020) про страхову виплату, разом з якою було надано наступні копії документів: постанова про закриття кримінального провадження від 30.12.2020, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100040005754; довідка вих. № 11/12 від 11.12.2020, надана ТОВ «ДРІАДА-МЕТИЗ» про те, що по факту загибелі ОСОБА_2 у приміщенні даного підприємства, вказаним підприємством акт про нещасний випадок на виробництві не складався; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від 09.07.2019; копія лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 №020-1595 від 09.07.2019; довідка вих. №103/01-16 від 10.07.2020, видана приватним нотаріусом Носівського районного нотаріального округу Дмитренко В.М. про те, що позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 .

Листом (вих. № Э.37.7.0.0/664) від 19.05.2021 ТДВ «СК «КРЕДО» повідомило ОСОБА_1 про те, що для здійснення страхової виплати Страхова компанія чекає від спадкоємця Застрахованої особи документ, що посвідчує особу - одержувача страхової виплати, копію свідоцтва про право на спадщину, Розгорнуте Лікарське свідоцтво про смерть, Акт судово-медичної експертизи.

Вказані обставини визнані сторонами, а тому в силу ч.1 ст.82 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

Згідно Листа Дніпровського управління поліції ГУНП в м. Києві №6800/125/50-2022 від 15.09.2022, виходячи з матеріалів кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12019100040005754, згідно висновку експерта №14-287 від 25.09.2020 Київського наукового-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС: 1) Технічну причину нещасного випадку, що стався з громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що мав місце 08.07.2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 встановити не представилось можливим; 2) Організаційні причини випадку, що стався з громадянином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 що мав місце 08.07.2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 встановити не представилось можливим; 3) Виходячи з наявних даних експерт приходить до висновку, що робота, яку виконував ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 в момент настання нещасного випадку 08.07.2019, належить до категорій робіт з підвищеною небезпекою; 4) У зв`язку з тим, що не представилось можливим, достовірно визначити технічні та організаційні причини нещасного випадку з ОСОБА_2 стверджувати, що директором ТОВ «Дріада-Метиз» невиконані норми в області охорони праці та безпеки життєдіяльності не представляється можливим.(а.с. 187)

Матеріали справи містять копію посвідчення №000-85-2019-26 від 26.04.2019, виданого на ім`я ОСОБА_2 , відповідно до якого ОСОБА_2 в 2019 році успішно пройшов результати перевірки знань з охорони праці, технології робіт та правил пожежної безпеки. Дата наступної перевірки 2020 рік. (а.с.196).

Задовольняючи вимоги позову, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності, зазначаючи, що смерть ОСОБА_2 , яка сталася 08.07.2019 на підприємстві ТОВ «ДРІАДА-МЕТИЗ», за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд.8 є нещасним випадком, оскільки наданими суду письмовими доказами не доведено того, що ОСОБА_2 було порушено правила безпеки праці, в результаті чого він загинув від ураження електричним струмом.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цьогоЗакону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.16. Закону «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За змістом ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону.

Статтею 982 ЦК України визначено, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Згідно ст.8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Частинами першою-третьою статті 991 ЦКУ та частиною першою статті 26 Закону України «Про страхування» визначено, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування від нещасних випадків DNHENS-194M1QG, відповідно до якого, починаючи з 23.05.2019 здоров`я та життя останнього було застраховано.

Згідно п. 12.2. Договору страхування, Умови страхуваннядо Договорустрахування є його невід`ємною частиною.

Згідно п.п.3.4.1. п. 3.4. розділу 3 Умов страхування до Договору страхування, у разі смерті застрахованої особи, страхова виплата, передбачена Договором страхування, здійснюється у розмірі 100% страхової суми.

Згідно розділу 5 Договору страхування, Страхова сума за умовами Договору страхування складає 125 000,00 грн.

Страховим випадком відповідно до п. 6.1.1. Договору страхування є смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.

Відповідно до п. 6.2 Договору страхування, нещасним випадком слід вважати раптову, випадкову, короткочасну, незалежну від волі Застрахованої особи (Страхувальника, Вигодонабувача, спадкоємця) подію, що фактично відбулась і внаслідок якої настав розлад здоров`я (травматичне пошкодження, опіки, відмороження, випадкове гостре отруєння отруйними рослинами, хімічними речовинами (промисловими або побутовими), недоброякісними харчовими продуктами (за винятком сальмонельозу, дизентерії), ліками; ботулізм; захворювання кліщовим енцефалітом (енцефаломієлітом), поліомієлітом, сказ внаслідок укусу тварини, правець) Застрахованої особи або її смерть.

Нещасним випадком також є наступні події, які призвели до розладу здоров`я або смерті Застрахованої особи: утеплення, поразка блискавкою або електричним струмом, укус тварин або отруйних комах, змій, проникнення стороннього тіла, протиправні дії третіх осіб.

Згідно Довідки про причину смерті від ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 помер в результаті ураження електричним струмом.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як передбачено ст.ст. 76,77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вірно вказав суд першої інстанції, відповідачем не надано жодного доказу того, що смерть ОСОБА_2 08.07.2019 на ТОВ «ДРІАДА-МЕТИЗ» сталася в результаті порушення загиблим правил безпеки праці чи будь-яких інших норм техніки безпеки, встановлених на підприємстві.

Непідтверджені також і доводи з приводу того, що дії померлого ОСОБА_2 повністю залежали від його волі, і що виконання робіт в приміщенні цеху ТОВ «Дріада-Метиз», які були віднесені до робіт з підвищеною небезпекою, ОСОБА_2 вчинив на підставі власного волевиявлення, розуміючи ризики та наслідки, і що така поведінка потерпілого свідчить про відсутність страхового випадку.

Вказані доводи відповідача є припущеннями, власними висновками зробленими на підставі дослідження описової та дослідницької частини висновку експерта №14-287 від 25.09.2020 Київського наукового-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС, які не узгоджуються з іншими доказами у справі і власне висновками зазначеного експертного дослідження.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу, які понесені позивачем під час апеляційного розгляду, слід зазначити наступне.

Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником позивача адвокатом Авраменко Д.О. до прийняття постанови у справі разом із поданням відзиву на апеляційну скаргу надано заяву/клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 12 000 грн.

На підтвердження таких витрат в матеріалах справи наявний договір №10/07/19 про надання правової допомоги від 10.07.2019 року укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Авраменко Д.О. Відповідно до п.4.2 Договору, вартість послуг адвоката визначається, як загальна вартість послуг з надання правничої допомоги, що надаються адвокатом за весь період дії Договору і визначається у відповідності до Додаткових угод до даного договору. Також на підтвердження відповідних витрат надано додаткову угоду №5 до договору №10/07/19 про надання правової допомоги від 10.07.2019 року, в якій визначена вартість послуг наданих адвокатом під час апеляційного провадження у розмірі 12000,00 грн.; акт здачі-приймання надання послуг від 24.01.2023 року на загальну суму 12000,00 грн.;свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Авраменка Д.О.; ордер на надання правничої допомоги Серія СВ №1044531.

Згідно ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 137 ЦПК України).

Така правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20), від 19 серпня 2020 року у справі № 195/31/16-ц (провадження № 61-15811св19).

Відповідачем обґрунтованого клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу, про яку було заявлено позивачем у справі подано не було.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з розміром витрат на професійну правничу допомогу, який заявлено до стягнення, оскільки розмір цих витрат є співмірним зі складністю справи, доведений належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем у справі.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2022 року у цій справі залишити без змін.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з витрат на професійну правову (правничу) допомогу 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова складена 06 квітня 2023 року.

Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар

Судді: О.В. Крилова

О.З. Поляков