ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/30898/22 пров. № А/857/18405/22Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Глушка І.В., Довгої О.І.,

при секретарі судового засідання:Василюк В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 ( військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року (суддя Нор У.М., ухвалене в м. Рівне о 10:48, повний текст складено 12.12.2022) у справі №460/30898/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними та скасування наказів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ від 17.08.2022 року №295 Про підсумки службового розслідування по факту перебування в нетверезому стані військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани; визнати протиправним та скасувати наказ від 19.08.2022 року №296 Про підсумки службового розслідування щодо можливого порушення посадовими особами військової частини НОМЕР_2 вимог Закону України Про запобігання корупції в частині вимог про обмеження спільної роботи близьких осіб, в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року позов задоволено повністю.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач- ІНФОРМАЦІЯ_3 ( військова частина НОМЕР_1 ), який в апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що враховуючи вимоги статті 26-1 Дисциплінарного статуту ЗСУ строк дії дисциплінарного стягнення з дня оголошення військовослужбовцю становить: догана- 2 місяці; сувора догана- 3 місяці. Відтак зазначає, що враховуючи дати накладення стягнень, строк дії їх закінчився. Також зазначає, що основною причиною вчинення правопорушення військовослужбовцями призваними під час мобілізації є неналежний контроль з боку командування військової частини та порушення вимог станні 67 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України.Також, щодо листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 14.09.2022 №30-06/19478 то зазначає, що у листі зазначено, що позаслужбові стосунки з близькою особою (рідним дядьком) зумовлюють наявність приватного інтересу у ОСОБА_1 . Національне агентство не володіє у повній мірі інформацією щодо змісту положення «є прямим начальником усього особового складу полку», та які саме можливості у зв`язку із цим передбачені для ОСОБА_1 як командира військової частини НОМЕР_2 з точки зору організаційної та правової залежності. Враховуючи наведене, в ситуації спільної роботи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно проаналізувати наявні повноваження, які командир військової частини НОМЕР_2 може реалізувати за своїм службовим становищем. У разі наявності таких повноважень, слід вжити заходів щодо усунення прямого підпорядкування та належного врегулювання конфлікту інтересів, у відповідності до вимог ст.ст.27. 28 Закону України «Про запобігання корупції». Також зазначає, що наявність організаційної та правової залежності було наведено у відзиві на позовну заяву, який судом першої інстанції також залишено поза увагою, що вкотре підтверджує те, що командир військової частини НОМЕР_2 підполковник ОСОБА_1 не вжив жодних заходів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», та неналежно виконав розпорядження начальника ЗТУ №50/15-2333; ОСОБА_1 звернувся до Національного агентства тільки після оголошення йому «суворої догани». Окрім цього, додатково зазначає, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.08.2022 №296 Про підсумки службового розслідування щодо можливого порушення посадовими особами військової частини НОМЕР_2 вимог Закону України Про запобігання корупції оскаржував у судовому порядку підполковник ОСОБА_3 , якому цим самим наказом оголошено зауваження. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 №460/26625/22 у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.08.2022 №296 відмовлено повністю.

Позивач у письмових поясненнях просить апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач та його представник в судових засіданнях 02.03.2023 та 16.03.2023 вимоги апеляційної скарги заперечили просили таку відхилити. В судове засідання 23.03.2023 не з`явились, просили розгляд справи проводити за відсутності сторони позивача.

Протокольною ухвалою суду від 02.03.2023 продовжено розгляд справи на 15 днів.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави та доводи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалам справи, ОСОБА_1 , обіймає посаду командира військової частини НОМЕР_2 з 23.08.2018 року.

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 09.08.2022 року призначено службове розслідування по факту перебування в нетверезому стані військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу №287. Метою проведення службового розслідування зазначено: встановлення причин та умов вчинення адміністративного правопорушення, перевірки роботи щодо профілактики правопорушень у військовій частині. За результатами проведеного службового розслідування, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.08.2022 року видано наказ №295 Про підсумки службового розслідування по факту перебування в нетверезому стані військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , де у пункті 2 його резолютивної частини командиру військової частини НОМЕР_2 підполковнику ОСОБА_1 оголошено догану за невиконання ст. 67 Статуту внутрішньої служби ЗСУ та неналежну організацію контролю за переміщенням стрілецької роти (резервної) з військового стрільбища АДРЕСА_1 , і розміщенням особового складу в гуртожитку №2 Рівненського державного гуманітарного університету, що створило передумови до придбання та вживання алкогольних напоїв військовослужбовцями.

Як вбачається з матеріалів справи, службовим розслідуванням встановлено, що 08.08.2022 року особовий склад військової частини НОМЕР_2 , який повернувся із бойового залагодження з навчального полігону був розміщений в місці тимчасової дислокації (в гуртожитку сімейного типу) для відпочинку. Від коменданта гуртожитку надійшла скарга, що військовослужбовці перебувають в нетверезому стані. Командуванням військової частини НОМЕР_2 було прийнято рішення зібрати особовий склад та перевірити даний факт. За результатами медичного огляду було встановлено, що 4 військовослужбовці перебували в стані алкогольного сп`яніння та 3 військовослужбовці від проходження медичного огляду відмовилися. За результатами проведеного медичного огляду на предмет перебування військовослужбовців в стані алкогольного сп`яніння, командиром було складено протоколи про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та направлено їх до Рівненського міського суду Рівненської області для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності військовослужбовців: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що стверджується копіями протоколів.

Також, 09.08.2022 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 видано наказ №2888 Про призначення службового розслідування щодо можливого порушення посадовими особами військової частини НОМЕР_2 вимог Закону України Про запобігання корупції в частині вимог про обмеження спільної роботи близьких осіб.

Зі змісту наказу про призначення службового розслідування, убачається, що в ході опрацювання списку близьких осіб, які проходять службу (працюють) в Національній гвардії України військової частини НОМЕР_2 , було виявлено, що у військовій частині проходять службу: командир військової частини НОМЕР_2 підполковник ОСОБА_1 та його близька особа дядько, ОСОБА_2 ; заступник командира військової частини НОМЕР_2 зі служби підполковник ОСОБА_3 та його близькі особа донька, старший телефоніст групи телефонного зв`язку вузла зв`язку військової частини НОМЕР_2 , старший солдат ОСОБА_12 , зять-начальник режимно-секретної служби військової частини НОМЕР_2 капітан ОСОБА_13 ; заступник командира військової частини НОМЕР_2 з озброєння начальник технічної частини майор ОСОБА_14 та його близька особа, рідна сестра- санітарний інструктор стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 старший сержант ОСОБА_15 . На думку начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , який призначив службове розслідування, вищезазначене може свідчити про порушення посадовими особами військової частини вимог Закону України Про запобігання корупції, а саме недотримання вимог щодо заборони прямого підпорядкування близьких осіб та можливого вчинення дій (прийняття рішень) в умовах реального конфлікту інтересів.

Відтак, за результатами проведеного службового розслідування складено висновок службового розслідування, затверджений 18.08.2022 року. У висновку службового розслідування, особою, яка проводила службове розслідування запропоновано начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 командиру в/ч НОМЕР_2 підполковнику ОСОБА_1 за порушення вимог ч. 1, ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 28 Закону України Про запобігання корупції, абзацу 2 частини 7 статті 9 Закону України Про Національну гвардію України оголосити сувору догану.

Наказом Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №296 від 19.08.2022 року Про підсумки службового розслідування щодо можливого порушення посадовими особами військової частини НОМЕР_2 вимог Закону України Про запобігання корупції в частині вимог про обмеження спільної роботи близьких осіб позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани за порушення вимог ч. 1, ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 28 Закону України Про запобігання корупції, абзацу 2 частини 7 статті 9 Закону України Про Національну гвардію України.

Також наказано офіцеру служби з питань запобігання та виявлення корупції секції персоналу західного територіального управління НГУ відповідно до вимог ст. 59 Закону України Про запобігання корупції та п. 4 розділу ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням НАЗК 09.02.2018 №166 (зі змінами), направити до Національного агентства з питань запобігання корупції копію даного наказу.

ОСОБА_1 не погоджується з наказом від 17.08.2022 року №295 Про підсумки службового розслідування по факту перебування в нетверезому стані військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани та наказом від 19.08.2022 року №296 Про підсумки службового розслідування щодо можливого порушення посадовими особами військової частини НОМЕР_2 вимог Закону України Про запобігання корупції в частині вимог про обмеження спільної роботи близьких осіб, в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та накладення дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани звернувся в суд з даним позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно ст. 1 Закон України Про Національну гвардію України від 13 березня 2014 року № 876-VII (далі Закон № 876-VII) Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій. Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.

Статтею 9 Закону № 876-VII передбачено, що особовий склад Національної гвардії України складається з військовослужбовців та працівників. Національна гвардія України комплектується військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом та за призовом. Головний орган військового управління Національної гвардії України та органи військового управління оперативно-територіальних об`єднань Національної гвардії України можуть комплектуватися державними службовцями. Військовозобов`язані (крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації) у добровільному порядку можуть бути зараховані до військового резерву Національної гвардії України, що складається з громадян, які проходять службу у військовому резерві, та громадян, відібраних кандидатами для зарахування на службу у військовому резерві. Комплектування Національної гвардії України військовослужбовцями та проходження ними військової служби здійснюються відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Положення про проходження військової служби громадянами України в Національній гвардії України, що затверджується Президентом України. Порядок добору та прийняття на службу у військовому резерві, строки, умови та порядок її проходження, а також підстави і порядок звільнення із служби визначаються Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Положенням про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України, що затверджується Президентом України. Громадяни України, які проходять військову службу та службу у військовому резерві Національної гвардії України, складають військову присягу на вірність Українському народу, при виконанні обов`язків служби носять військову форму одягу, їм довічно встановлюються законом військові звання. Порядок позбавлення військового звання визначається законом. Трудові відносини працівників Національної гвардії України регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контраками).

Статтею 12 Закону № 876-VII визначено обов`язки Національної гвардії України. Так, Національна гвардія України відповідно до покладених на неї законом завдань та функцій зобов`язана: 1) забезпечувати захист та охорону життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань; 2) брати участь у забезпеченні громадської безпеки та охороні громадської безпеки і порядку, у тому числі під час проведення зборів, мітингів, вуличних походів, демонстрацій, інших масових заходів; 3) вживати заходів, спрямованих на запобігання, виявлення кримінальних (адміністративних) правопорушень; 4) забезпечувати охорону об`єктів, що охороняються Національною гвардією України; 5) забезпечувати пропускний режим на об`єктах, що охороняються Національною гвардією України; 6) забезпечувати охорону спеціальних вантажів, у тому числі ядерних матеріалів, під час їх перевезення територією України; 7) забезпечувати охорону органів державної влади, здійснення заходів державної охорони органів державної влади та посадових осіб, а також брати участь в охороні громадської безпеки і порядку під час офіційних візитів та інших заходів за участю посадових осіб України та іноземних держав, щодо яких здійснюється державна охорона на території України; 8) вживати заходів щодо припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій; 9) брати участь в антитерористичних операціях; 10) вживати заходів щодо затримання осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, осіб, які вчинили втечу з місць позбавлення волі, дезертирів; 11) надавати допомогу в ліквідації наслідків природних, техногенних, екологічних катастроф; 12) брати участь у заходах, пов`язаних з припиненням збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні, а також у заходах щодо недопущення масового переходу державного кордону з території суміжних держав; 13) брати участь у міжнародному співробітництві, міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, у порядку і на умовах, визначених законами України; 14) брати участь у відновленні конституційного правопорядку, порушеного при спробах захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, а також у відновленні діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, порушеної в результаті здійснення протиправних дій, у тому числі на підґрунті міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів; 15) підтримувати або відновлювати правопорядок у районах виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров`ю значних верств населення; 16) розблоковувати або припиняти протиправні дії у разі захоплення важливих об`єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 17) протидіяти масовим заворушенням; 18) формувати в особливий період військові частини і підрозділи та обороняти важливі державні об`єкти, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, спеціальні вантажі, у тому числі ядерні матеріали, під час їх перевезення територією України; 19) вести воєнні (бойові) дії у разі збройного конфлікту чи загрози нападу на Україну; 20) виконувати завдання територіальної оборони; 21) виконувати заходи правового режиму воєнного стану; 22) брати участь у припиненні групових протиправних дій осіб, узятих під варту, засуджених, а також у ліквідації їх наслідків в установах попереднього ув`язнення, виконання покарань.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме службовим розслідуванням встановлено, що 08.08.2022 року особовий склад військової частини НОМЕР_2 , який повернувся із бойового залагодження з навчального полігону був розміщений в місці тимчасової дислокації (в гуртожитку сімейного типу) для відпочинку. Від коменданта гуртожитку надійшла скарга, що військовослужбовці перебувають в нетверезому стані. Командуванням військової частини НОМЕР_2 було прийнято рішення зібрати особовий склад та перевірити даний факт. За результатами медичного огляду було встановлено, що 4 військовослужбовці перебували в стані алкогольного сп`яніння та 3 військовослужбовці від проходження медичного огляду відмовилися. За результатами проведеного медичного огляду на предмет перебування військовослужбовців в стані алкогольного сп`яніння, командиром було складено протоколи про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та направлено їх до Рівненського міського суду Рівненської області для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності військовослужбовців: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що стверджується копіями протоколів.

Також, за результатами, проведеного службового розслідування ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання ст. 67 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, яка визначає, що командир бригади зобов`язаний: підтримувати бригаду у бойовій та мобілізаційній готовності; керувати бойовою підготовкою і вихованням особового складу; забезпечувати збереження озброєння, боєприпасів та інших матеріальних засобів бригади, їх своєчасне поповнення до визначених норм; керувати розробленням і виконанням планів бойової та мобілізаційної готовності і бойової підготовки, особисто розробляти план раптової перевірки бойової готовності; своєчасно вживати заходів для виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки та професійної діяльності військовослужбовців, організації заходів з морально-психологічного забезпечення; проводити навчання з батальйонами, вести підготовку штабу, проводити заняття з командирами батальйонів, рот, з їх заступниками та начальниками родів військ і служб (на кораблі - з помічниками, заступниками, командирами бойових частин і начальниками служб); проводити контрольні заняття з підрозділами після закінчення їх бойового злагодження; щомісяця і по закінченні певного періоду навчання і навчального року підбивати підсумки бойової підготовки й стану військової та виконавської дисципліни; керувати добором кандидатів для зарахування на військову службу за контрактом, а також розподілом за підрозділами поповнення, яке прибуло до бригади, вручення йому озброєння і техніки, приводити нове поповнення до Військової присяги згідно з додатками 1, 4 і 5 до цього Статуту; знати про дійсний стан справ у підрозділах бригади і здійснювати контроль за забезпеченням охорони державної таємниці; знати ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця офіцерського складу бригади, головного сержанта бригади та головних сержантів підрозділів, до роти включно, постійно проводити з офіцерами роботу щодо їх військового виховання та вдосконалення професійної підготовки; встановлювати розпорядок дня та вимагати підтримання внутрішнього порядку; особисто керувати кадровою роботою, затверджувати кандидатів на вищі посади та для вступу до військових навчальних закладів; знати стан укомплектованості підрозділів бригади та вживати заходів до підвищення її рівня, організовувати ефективне та раціональне службове використання підготовленого особового складу, який надходить на комплектування бригади; затверджувати розкладку продуктів на тиждень, організовувати щоденний контроль за якістю приготування та повнотою видачі їжі для особового складу, не менше ніж один раз на тиждень особисто перевіряти якість приготування їжі; не менше ніж двічі на рік проводити огляд, планові та раптові перевірки наявності, стану, збереження і правильного використання озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального, інших матеріальних засобів, їх бойової готовності з оголошенням результатів перевірок наказом по військовій частині (командирові корабля не менше ніж один раз на два місяці проводити огляд корабля, не менше ніж один раз на місяць - огляд озброєння, боєприпасів і технічних засобів, здійснювати щоденний обхід корабля), при виявленні фактів нестач (втрати), надлишків, псування, розкрадання майна призначати розслідування; керувати правовим вихованням військовослужбовців бригади, у разі вчинення військовослужбовцем кримінального правопорушення негайно повідомляти про його вчинення органу досудового розслідування; знати справжній стан військової дисципліни в бригаді, вживати заходів для запобігання кримінальним та іншим правопорушенням, негайно доповідати старшому командирові (начальникові) про події, кримінальні правопорушення, адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією та військові адміністративні правопорушення в бригаді і повідомляти про них відповідного прокурора (у разі належності бригади до Збройних Сил України повідомляти також начальника відповідного органу управління Служби правопорядку), особисто з`ясовувати причини катастрофи та інших випадків, пов`язаних із загибеллю людей чи з іншими тяжкими наслідками; вживати заходів для створення атмосфери відвертості та взаємної довіри між військовослужбовцями у підрозділах, нетерпимості до недоліків, байдужості та пасивності; визначати дні й години приймання особового складу та відвідувачів з особистих питань не менше ніж двічі на місяць, а для прибулих з інших населених пунктів - у зручний для них і командира час; на прохання батьків військовослужбовців знайомити їх із життям і побутом особового складу підрозділів; визначати заходи безпеки і здійснювати контроль за їх додержанням (командирові корабля, крім того, вживати заходів для забезпечення живучості корабля та безпеки його плавання);перед початком навчального року (періоду навчання) видавати письмовий наказ з питань організації бойової підготовки, вартової та внутрішньої служб; щоденно видавати письмові накази по стройовій частині, а у разі потреби - з питань бойової підготовки, окремо по тилу, технічній частині та службі ракетно-артилерійського озброєння; організовувати охорону військової частини (корабля), контроль за несенням вартової та внутрішньої (на кораблі - чергової і вахтової) служб, не менше ніж один раз на тиждень особисто перевіряти стан їх несення; здійснювати планові та раптові перевірки, організовувати щорічне проведення інвентаризації матеріальних засобів у службах, керувати роботою внутрішніх комісій, що проводять такі перевірки; керувати фінансовою діяльністю бригади, розпоряджатися згідно із законодавством коштами, забезпечувати ощадливе витрачання коштів у суворій відповідності із затвердженим кошторисом; організувати бухгалтерський облік військового майна (у тому числі непорушного запасу) та знати вартість утримання військової частини; забезпечувати збереження коштів під час доставляння їх з установи банку до бригади та в інших випадках; для доставляння коштів надавати транспорт і озброєну охорону; організовувати внутрішній фінансовий контроль і особисто, не пізніше наступного дня, перевіряти оприбуткування коштів за журналом ведення обліку готівки, одержаної в установі банку, про що робити в цьому журналі відмітку; не менше ніж один раз на місяць проводити раптову перевірку наявності грошових сум і цінностей в грошовому ящику (касі), за результатами перевірки робити відмітку у відповідному журналі; вживати заходів до відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині; забезпечувати правильне утримання й експлуатацію казарм, житлового фонду та інших споруд на території військової частини, а також їх пожежну безпеку (на кораблі - оглядати житлові та службові приміщення, постійно стежити за справністю корпусу корабля); організовувати забезпечення сприятливих для здоров`я військовослужбовців умов служби, підготовки, побуту та відпочинку; дотримання санітарних норм і правил, виконання військовослужбовцями правил особистої та колективної гігієни, піклуватися про здоров`я підлеглих, вживати всіх необхідних заходів для їх фізичного зміцнення, попередження та профілактики травматизму і професійних захворювань; організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження; вживати заходів для охорони довкілля й раціонального використання природних ресурсів у районі розташування військової частини, під час проведення навчань та інших заходів бойової підготовки, повсякденної діяльності.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, серед вище перелічених обов`язків командир військової частини зобов`язаний, зокрема, організовувати профілактику правопорушень у військовій частині.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ст. 67 Статуту внутрішньої служби ЗСУ у військовій частини НОМЕР_2 організовувались наступні профілактичні заходи: командиром в/ч НОМЕР_2 видано наказ №190 від 24.06.2022 року Про організацію бойової підготовки, вартової та внутрішньої служб у військовій частині НОМЕР_2 ; першим заступником командира начальником штабу було розроблено розпорядок дня особового складу в/ч НОМЕР_2 , який доведено до особового складу.

Також, згідно функціональних обов`язків заступника командира військової частини НОМЕР_2 по роботі з особовим складом, в мирний і воєнний час відповідає за безпосередню організацію і проведення роботи з особовим складом; за військову дисципліну та ін. Крім того офіцер групи по роботі з особовим складом в/ч НОМЕР_2 здійснює свою діяльність відповідно до Положення про організацію роботи з особовим складом у Національній гвардії України.

Окрім цього з матеріалів справи видно, що вказані посадові особи систематично проводять навчання з особовим складом, доводять до військовослужбовців вимоги чинного законодавства, зокрема вимоги ст. ст. 44, 130, розділу 13-А, розділу 13-Б КУпАП, що стверджується відомостями про ознайомлення, в якій військовослужбовців ознайомлено під підпис, з вищевказаними вимогами законодавства.

Крім того у військовій частині ведуться листки обліку індивідуального впливу на військовослужбовця до яких заносяться відомості за результатами проведених індивідуальних бесід, висновки і рекомендації.

Також з матеріалів справи вбачається, що командиром в/ч НОМЕР_2 затверджуються Плани проведення заходів по роботі з особовим складом в/ч НОМЕР_2 щодо настання відповідальності за вживання алкогольних напоїв та психотропних речовин на кожен квартал, заходи, які зазначені у планах проводяться заступником командира військової частини НОМЕР_2 по роботі з особовим складом та офіцером групи по роботі з особовим складом.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про виконання командиром військової частини своїх функціональних обов`язків та дотримання вимог ст. 67 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, що спростовує обґрунтованість та законність оскаржуваного наказу від 17.08.2022 №295.

Пунктом г ст.3 Закону України Про запобігання корупції передбачено, що суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є зокрема військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.

Частинами 1 , 2 ст. 27 Закону України Про запобігання корупції передбачено, що особи, зазначені у пункті 1 частини 1 статті 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам. Особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач, у відповідності до підпункту г п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про запобігання корупції відноситься до суб`єктів відповідальності, на яких поширюється дія Закону України Про запобігання корупції.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст.12 Закону України Про запобігання корупції, Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції обов`язкові для виконання нормативно-правові акти; ч.5 ст.12 Закону України Про запобігання корупції нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.

З висновку службового розслідування вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира в/ч НОМЕР_3 мав у своєму прямому підпорядкуванні близького родича дядька, ОСОБА_2 чим порушив вимоги ч.ч. 1,2 ст. 27 ЗУ Про запобіганню корупції.

Також у висновку службового розслідування та в оскаржуваному наказі зазначено, що позивач порушив вимогу абз. 2 ч. 7 ст. 9 Закону України Про Національну Гвардію України, згідно якої особи, які претендують на зайняття посад у головному органі військового управління Національної гвардії України, оперативно-територіальних об`єднаннях Національної гвардії України та їх органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров`я чи установах, що не входять до складу оперативно-територіальних об`єднань Національної гвардії України, повинні письмово повідомити відповідних керівників про близьких осіб, які проходять службу або працюють у Національній гвардії України.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, на момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді командира військової частини НОМЕР_2 , а в матеріалах справи відсутні відомості, що в той час позивач претендував на зайняття посади у вищевказаних військових органах, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що командир військової частини НОМЕР_2 підполковник ОСОБА_1 не мав обов`язку повідомляти про те, що його близькі родичі проходять службу у Національній гвардії України.

Абзацом 13 частини 1 статті 1 Закону України Про запобігання корупції (далі - Закон № 1700-VII) визначено, що спеціально уповноваженими суб`єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Частиною 1 статті 4 цього Закону передбачено, що Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 12 Закону № 1700-VII, Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про запобігання корупції" до повноважень Національного агентства належить, зокрема, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Як передбачено ст. 28 Закону України Про запобігання корупції особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб. Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу. Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз`яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів. Безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов`язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані положення законодавства не наділяють органи Національної гвардії України повноваженнями щодо встановлення складу корупційного діяння, яке виразилось у перебуванні у прямому підпорядкуванні близької особи.

Згідно абз. 5 ч.1 ст.1 Закону України Про запобігання корупції корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має такі права: вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, захисту викривачів (пункт 5-3 ч. 1 ст. 12 Закону України Про запобігання корупції).

Як передбачено ч. 2 ст. 65 Закону України "Про запобігання корупції" особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Проаналізувавши вказані норми суд першої інстанції вірно зазначив, що притягнення особи до дисциплінарної відповідальності можливе за умови вчинення корупційного правопорушення або порушення, що пов`язане з корупцією.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, на момент розгляду справи судом першої інстанції, відсутні відомості про те, що відносно позивача було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією або зареєстроване кримінальне провадження по факту вчинення корупційного діяння, проте його не було притягнуто ані до адміністративної, ані до кримінальної відповідальності, а тому відповідач при прийнятті рішень про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності оскаржуваним наказом діяв не у межах повноважень, що визначені законом.

Статтею 14 Закону України Про Національну гвардію України передбачено, що за вчинення протиправних дій та бездіяльність військовослужбовці Національної гвардії України несуть дисциплінарну, матеріальну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Проте колегія суддів зазначає, що Законом України Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України від 24.03.199 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, згідно преамбули, вказаного закону дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Статтею 45 Дисциплінарного Статуту ЗСУ встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності. Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, будь-який дисциплінарний проступок має такий склад: суб`єкт (особа, що перебуває у трудових відносинах з установою); об`єктивна сторона (протиправна поведінка, що спричинила негативні наслідки, при цьому обов`язковим є наявність зв`язку між даними факторами); суб`єктивна сторона (вина працівника, тобто психологічне ставлення особи до своєї протиправної поведінки та її негативних наслідків).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.04.2020 № 347 затверджено ПОРЯДОК проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 травня 2020 р. за № 473/34756 (далі - Порядок №347), згідно якого 1. службове розслідування проводиться в разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, вимог законодавства, наказів начальників (керівників) чи інших розпорядчих документів; неправомірного застосування військовослужбовцем заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки; порушення правил несення вартової або внутрішньої служб; розголошення змісту або втрати службових документів; установлення фактів дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, а також сексуальних домагань; установлення фактів завдання шкоди державі. 2. Службове розслідування призначається командиром (начальником) і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини військовослужбовця. 3. Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те командира (начальника). Розділом VII Порядку №347 визначено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який має містити вступну, описову та резолютивну частини. У вступній частині висновку службового розслідування зазначаються: посада, звання, прізвище, ініціали особи (осіб), яка(і) проводила(и) службове розслідування; підстави для проведення службового розслідування. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені під час проведення службового розслідування відомості про: обставини, за яких військовослужбовцем (військовослужбовцями) вчинено правопорушення або які стали підставою для призначення службового розслідування; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення правопорушення, його наслідки (їх тяжкість); посаду, військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період військової служби, період перебування на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), характеристику особи (зокрема про наявність або відсутність у неї незнятих дисциплінарних стягнень), яка вчинила правопорушення, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли його вчиненню; наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями військовослужбовця та їх наслідками; умови, що передували вчиненню правопорушення або спонукали до його вчинення; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; військове майно (грошові кошти), якому завдано шкоду, та її розмір; наявність вини військовослужбовця (військовослужбовців), обставин, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення військовослужбовця (військовослужбовців) до вчиненого. В описовій частині також зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються надані ними результати службового розслідування. У резолютивній частині висновку службового розслідування зазначаються: інформація про підтвердження чи спростування відомостей, які стали підставою для призначення службового розслідування; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до військовослужбовця (військовослужбовців) конкретного дисциплінарного стягнення, притягнення до матеріальної відповідальності, ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень (за наявності), обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, а також відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів та про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування. У разі відсутності в командира (начальника), який призначив службове розслідування, повноважень щодо накладення дисциплінарного стягнення в резолютивній частині висновку службового розслідування мають міститися пропозиції щодо подальшого клопотання перед старшим командиром (начальником), який наділений відповідним правом, про накладення на військовослужбовця того чи іншого виду дисциплінарного стягнення.

У разі наявності у висновку службового розслідування відомостей, які в установленому законодавством порядку віднесені до державної таємниці або до інформації, що належить до службової, такому висновку надається відповідний гриф секретності або гриф Для службового користування. Із затвердженим висновком службового розслідування за рішенням командира (начальника), який призначив службове розслідування, має бути ознайомлений відповідний командир (начальник) органу військового управління, військової частини, де проходить службу військовослужбовець, стосовно якого проводилося службове розслідування. Висновок службового розслідування підписується особами, які проводили службове розслідування, та візується посадовою особою юридичної служби. У разі встановлення порушення порядку проведення службового розслідування та/або вимог законодавства посадова особа юридичної служби надає свої письмові заперечення, які долучаються до матеріалів службового розслідування. Після підписання висновок службового розслідування подається на затвердження командиру (начальнику), який призначив службове розслідування. До матеріалів службового розслідування додаються пояснення, акти, довідки, характеристики, копії службових карток та інші матеріали, що стосуються службового розслідування.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновок службового розслідування від 18.08.2022 року в частині, що стосується позивача є безпідставним, необґрунтованим та передчасним.

А відтак, беручи до уваги відсутність протоколу про адміністративне правопорушення, відсутність в матеріалах справи повідомлення передбаченого чинним законодавством НАЗК та необґрунтованість висновку службового розслідування від 18.08.2022 року, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності без достатніх на те підстав.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, дисциплінарне стягнення відповідно до частини 2 статті 65 Закону України Про запобігання корупції застосовується у випадку незастосування судом до особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, покарання або не накладення на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності (відповідає позиції викладені у постановах Верховного Суду від 20.12.2021 року у справі №0740/1045/18; від 10.06.2020 року у справі №560/1779/19 від 02.10.2019 у справі № 1440/2177/18 та від 10.06.2020 у справі № 560/1779/19).

Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, 22.08.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Голови НАЗК з заявою по суті порушення ним вимог ч. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України Про запобігання корупції, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 28 цього Закону, та 14.09.2022 року отримав відповідь за №30-06/19478-22 де НАЗК повідомляє, що в ситуації спільної роботи позивача з його дядьком необхідно проаналізувати наявні у позивача повноваження, які він може реалізувати за службовим становищем стосовно свого дядька. У відповіді відсутня інформація про наявний конфлікт інтересів.

Відтак колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач, не будучи спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції, в супереч положенням частини 2 статті 65 Закону України Про запобігання корупції, передчасно та без достатніх на те підстав, притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення антикорупційного законодавства та застосував до останнього дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Враховуючи наведене вище, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про підставність позовних вимог до задоволення.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 ( військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року у справі № 460/30898/22 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга Повне судове рішення складено 03.04.2023