Справа № 507/239/23

Провадження № 2/507/122/2023

Номер рядка звіту 41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2023 р. смт. Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Вужиловського О.В.,

при секретарі судового засідання - Копищик М.С.,

за участю представника позивача - адвоката Возного М.В.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка Подільського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач - ОСОБА_2 , через свого представника адвоката Возного М.В., 15 лютого 2023 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. В обґрунтування вимог позивач вказує, що відповідно до умов договору позики від 06 грудня 2021 року позивач надав ОСОБА_1 позику в розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США на строк до 07 лютого 2022 року. Однак, відповідач не виконав свої зобов`язання згідно договору позики та не повернув позичену суму коштів - 2000 доларів США. На телефонні дзвінки відповідач не відповідає, зустрічей уникає, на лист вимогу-претензію відповідач не реагує. Оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов`язання щодо повернення коштів в розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США, заборгованість відповідача за розрахунком позивача за Договором Позики складає:

- заборгованість за основою сумою боргу - 2000 (дві тисячі) доларів США;

- 3% річних від простроченої суми - 60 доларів США.

Тому, просив стягнути з відповідача 2000 (дві тисячі) доларів США в рахунок погашення основного боргу, 60 доларів США в рахунок 3 % річних від простроченої суми, а також судові витрати в сумі 11073 грн. 60 коп., що складаються: 1073 грн. 60 коп. - витрат по сплату судового збору та 10000 грн. витрат на правову допомогу.

В судовому засіданні представник позивача надав аналогічні пояснення та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач - ОСОБА_1 надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що в грудні 2021 року він з дружиною знайшли в мережі інтернет оголошення про продаж магазину «Товари з Європи» в м.Ірпінь. Вони зателефонували по зазначеному телефону і 06 грудня 2021 року зустрілись із ОСОБА_2 , яка повідомила, що вона є власником магазину і дійсно його продає. Так як в них не вистачало грошей, він передав ОСОБА_2 3000 доларів США, а за пропозицією ОСОБА_2 , на суму 2000 доларів США він написав розписку, що ніби то він позичив у ОСОБА_2 2000 доларів США до 07 лютого 2022 року. Так як угода проходила у вечірній час, то в нотаріальну контору вони не пішли і нотаріально ніяких договорів не укладали. Вранці, коли він дружиною прийшли до магазину, то виявилось, що власником магазину є інша особа, а не ОСОБА_2 і їм магазин ніхто не продає. На їх дзвінки ОСОБА_2 повідомила, що гроші їм не поверне. Ніяких документів на магазин їм не передавали. Так як він ніякі гроші в позику фактично не отримував просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 17 лютого 2023 року відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку із викликом сторін.

20 березня 2023 року відповідач надав суду відзив на позов.

04 квітня 2023 року відповідач надав суду зустрічний позов до ОСОБА_2 про визнання договору позики удаваним, який повернуто йому ухвалою суду від 04.04.2023 року.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

З розписки, написаної власноручно ОСОБА_1 видно, що від заплатив 3000 доларів США за магазин продукти з Європи, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , яка являється власником магазину. А також ОСОБА_1 зобов`язався віддати ОСОБА_2 суму у розмірі 2000 доларів США, яку вона віддала йому у безвідсоткову розстрочку до 07 лютого 2022 року (а.с. 4).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

У відповідності до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є реальним договором згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В судовому засіданні встановлено, що написання відповідачем боргової розписки було пов`язано з відсутністю, при укладенні договору купівлі-продажу магазину продукти з Європи, у нього коштів для розрахунку з ОСОБА_2 , що підтверджується змістом розписки, а саме те, що 3000 доларів США ним було сплачено, а 2000 доларів США від отримав у безвідсоткову розстрочку, а не позику. Вказаний факт свідчить про відсутність фактичного передання позивачем коштів в сумі 2000 доларів США відповідачу. Спірна розписка була складена за домовленістю сторін на забезпечення зобов`язання щодо оплати по договору купівлі-продажу магазину.

З огляду на зазначене суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини з приводу боргу, який, за домовленістю сторін, був замінений позиковим зобов`язанням, тому ці правовідносини повинні регулюватися положеннями ст.1053 ЦК.

Відповідно до ст.1053 ЦК за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов`язанням.

Заміна боргу позиковим зобов`язанням провадиться з додержанням вимог про новацію та здійснюється у формі, установленій для договору позики (ст.1047 цього кодексу).

За своїм змістом новація - це угода про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими самими сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами договір купівлі-продажу нерухомого майна (магазину) нотаріально не посвідчувався, а тому є неукладеним. Крім того, відповідач пояснив, що на слідуючий день він дізнався, що позивач взагалі не є власником магазину, що не спростовано позивачем.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги, що відповідач фактично грошових коштів не отримував (між сторонами не було договору позики в розумінні ст. 1049 ЦК України), а написав розписку для забезпечення виконання договору купівлі продажу магазину, який в подальшому укладено не було (ст. 1153 ЦК України) та зобов`язання за вказаним договором сторонами не виконані, суд вважає, що підстави визначені ст.ст. 1049, 1153 ЦК України для задоволення позову відсутні.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до змісту вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, в зв`язку з чим не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення судових витрат.

Відповідач вимог про стягнення судових витрат не заявляв.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 263-268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики в сумі 2000 доларів США, 3% річних в сумі 60 доларів США, судових витрат в сумі 11073 грн. 60 коп., - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Вужиловський О.В.

Повний текст рішення виготовлено о 13 годині 06 квітня 2023 року.