номер провадження справи 18/174/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2023 справа № 908/2209/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/2209/22

за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Я.Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69005) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Перемоги, буд.14, м. Київ, 01135) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області (вул. Героїв Маріуполя, 102, м. Кропивницький, 25004)

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 13976,20 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 13976,20 грн., що еквівалентно 508,95 Євро, відповідно до офіційного курсу, вставленого НБУ на день проведення розрахунку 06.11.2019.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Запорізькою обласною прокуратурою опрацьовано матеріали, складені управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області (правонаступник Відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області) щодо перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажу ФОП ОСОБА_1 . Встановлено, що посадовими особами управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області 06.11.2019 проведено рейдову перевірку транспортного засобу DAF модель CF 75, д/н НОМЕР_1 . За результатами перевірки складений акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06.11.2019 № 175338, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 06.11.2019 № 045413, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 06.11.2019 № 025233, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 06.11.2019 № 1044. Актом від 06.11.2019 № 175338 зафіксовано порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів без відповідного дозволу. Згідно з довідкою від 06.11.2019 № 045413 перевищення вагових параметрів допущено в частині навантаження на одиничну вісь, фактичне навантаження на одиночну вісь складає 13,65 т при нормативно допустимому 11 т. Державна служба України з безпеки на транспорті виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу. Законодавством не передбачено механізму стягнення Державною службою України з безпеки на транспорті та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у випадку несплати у добровільному порядку, або звернення до суду з позовом про таке стягнення, а несплата коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, в результаті чого порушуються інтереси держави. Отже, прокурор вважає, що у нього наявні підстави для звернення до суду з позовом, спрямованим на захист інтересів держави. Також, прокурор посилався на те, що визначена контролюючим органом плата за проїзд відповідачем у добровільному порядку і у встановлені чинним законодавством строки несплачена, тому набула статусу заборгованості перед Державним бюджетом України та підлягає стягненню з відповідача. Посилаючись на приписи ст. 131-1 Конституції України, ст.ст. 23, 24 Закону України Про прокуратуру, ст.ст. 5, 29 Бюджетного кодексу України, ст. 29 Закону України Про дорожній рух, ст.ст. 15, 22, 1166 ЦК України та ст. 224 ГК України, прокурор просив позов задовольнити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2022 справу № 908/2209/22 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 05.12.2022, після усунення прокурором недоліків, які зумовили залишення позову без руху, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/2209/22, присвоєно справі номер провадження 18/174/22, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/2209/22; відповідачу запропоновано надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; позивачу запропоновано у строк протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.

Направлена на адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі повернулась до Господарського суду Запорізької області з позначкою відділення поштового зв`язку на конверті «за закінченням терміну зберігання».

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження.

Судом перевірено адресу відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з`ясовано, що місцезнаходженням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , і саме на вказану адресу направлялась ухвала суду.

Статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Враховуючи повернення до суду поштового відправлення з ухвалою з позначкою «за закінченням терміну зберігання», ухвала господарського суду вважається врученою відповідачу.

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 ГПК України).

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком дій/бездіяльності відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею (в тому числі внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що забезпечує вручення офіційної кореспонденції та обізнаність з її змістом).

Отже, судом вжито необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2209/22 та розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 05.12.2022 у справі № 908/2209/22 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи № 908/2209/22 дозволяють здійснити її розгляд по суті.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя протягом жовтня 2022 року березня 2023 року, що загрожувало життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, а також знаходження судді Левкут В.В. у відрядженні на навчанні з 20.02.2023 по 24.02.2023 та на лікарняному з 13.03.2023 по 27.03.2023, рішення прийнято без його проголошення 28.03.2023.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі затвердженого заступником начальника Управління начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Укртрансбезпеки у Кіровоградській області щотижневого графіку проведення рейдових перевірок та направлення на рейдову перевірку від 04.11.2019 № 007718 посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області 06.11.2019 на 241 км автомобільної дороги Н-01 «Київ-Знам`янка» проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF модель CF 75 д/н НОМЕР_1 .

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 81 від 03.11.2019 автомобільним перевізником, яким здійснювалось перевезення відповідного вантажу, є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , водій ОСОБА_2 .

За результатами зважування транспортного засобу посадовими особами позивача встановлено факт надання ФОП ОСОБА_1 послуг із перевезення вантажу з порушенням вагових обмежень, а саме: надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, передбачених ст. 48 ЗУ Про автомобільний транспорт а саме - відсутній документ про внесення плати за проїзд дорогами України з перевищенням вагових обмежень, які нормативно встановлені п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306.

За даним фактом посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області складений Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06.11.2019 № 175338, Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 06.11.2019 № 045413.

За результатами зважування автомобіля DAF модель CF 75, д/н НОМЕР_1 та габаритно-вагового контролю, посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області зафіксовано перевищення навантаження на одиничну вісь 13,65 т (при допустимому 11 т). Наведене є порушенням п. 22.5 Правил дорожнього руху України.

Старшим державним інспектором Шуть О.Ю., на підставі проведеного вагового контролю автомобіля DAF модель CF 75 д/н НОМЕР_1 складений Акт № 025233 від 06.11.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 025233 від 06.11.2019.

Про факт порушення перевізником законодавства про автомобільний транспорт та складання відповідних актів посадовими особами ознайомлено водія ОСОБА_2 (від підпису акта відмовся).

Згідно постанови управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17.12.2019 № 173139 до відповідача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 34000,00 грн. Сплата відповідачем штрафу підтверджується квитанцією Приватбанка № 0.0.1598283717.2 від 28.01.2020.

На підставі складених в ході здійснення габаритно-вагового контролю матеріалів посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області складено Розрахунок № 1044 плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу від 06.11.2019 та нараховано плату за проїзд у розмірі 508,95 євро, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 06.11.2019 (день проведення розрахунку) еквівалентно 13976,20 грн.

В наведеному розрахунку зазначено, що плату необхідно провести протягом 30 календарних днів в гривнях відповідно до офіційного курсу НБУ на день проведення розрахунку, про сплату повідомити відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області на адресу ФОП ОСОБА_1 направлено повідомлення за № 70396/28/24-19 від 13.11.2019 про необхідність сплати грошових коштів в розмірі 508,95 Євро, з копіями акта № 025233 від 06.11.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, розрахунок № 1044 плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу на суму 508,95 Євро, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контрою від 06.11.2019.

Відповідач у визначений вище термін кошти добровільно не сплатив.

Листом Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області від 04.08.2022 повідомлено органи прокуратури про несплату ФОП ОСОБА_1 у визначений термін коштів у добровільному порядку.

Несплата відповідачем нарахованої за результатами перевірки плати за проїзд автомобільним дорогами загального користування великоваговим транспортом стала підставою для звернення Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної служби України з безпеки на транспорті в особі в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області до суду з відповідним позовом.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно частити 3 даної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).

Відповідно до п. 1 цього Положення Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно пп. 1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Пунктом 8 Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Відповідно до пп. 15, 27 п. 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Таким чином, Укртрансбезпека як урядовий орган державного управління по контролю на автомобільному транспорті, реалізуючи повноваження щодо габаритно-вагового контролю та нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є суб`єктом владних повноважень, оскільки здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Отже, виходячи з наведеного, Державну службу України з безпеки на транспорті наділено повноваженнями звернення до суду щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

У відповідності до абз. 1 п. 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, зокрема і управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області.

Постановою Кабінету Міністрів України № 196-р від 03.03.2020 «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворено Центральне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки шляхом реорганізації Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області та Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області у спосіб злиття. В подальшому, наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 09.09.2020 № 340 реорганізовано шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області та Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області в Центральне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Відповідно до наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 23.12.2021 № 2440-К, Центральне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки реорганізовано шляхом поділу у Відділ державного нагляду (контролю) у Черкаській області та Відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області.

На підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 30.12.2021 №1046 з 31.12.2021 введено в дію нову структуру та штатний розпис Укртрансбезпеки на 2021 рік. Відповідно до зазначеного наказу до структури Державної служби України з безпеки на транспорті включено Відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області.

Враховуючи викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті (територіальний орган - Відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області) є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Беручи до уваги норми Закону України Про автомобільний транспорт та інші підзаконні нормативно-правові акти про автомобільний транспорт, Укртрансбезпека та її територіальні органи мають підстави на стягнення плати з проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобі автодорогами загального користування, що випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт, а несплата суб`єктами господарювання таких коштів у добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.

Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області, посилаючись на відсутність повноважень щодо примусового стягнення, звернулось до Запорізької обласної прокуратури (лист від 04.08.2022 № 23362/31/24-22) з повідомленням про правопорушення та пропозицією щодо розгляду можливості представництва інтересів держави в суді з питання стягнення плати за проїзд автомобільним дорогами загального користування з ФОП ОСОБА_1 .

Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя 08.09.2022 направлено Державній службі України з безпеки на транспорті та Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області запит за вих. № 52-5969 щодо надання інформації та документів відносно боржника ФОП ОСОБА_1 . Відповіді з інформацією та документи направлені Вознесенівській окружній прокуратурі 20.09.2022 та 23.09.2022.

З огляду на вищезазначене та враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов до висновку, що прокурор обґрунтовано, у межах своїх повноважень, звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України Про дорожній рух з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ст. 1 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Також статтею 48 цього Закону встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).

Відповідно до п. 1 даного Положення Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно пп. 1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Пунктом 8 Положення передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Відповідно до пп. 15, 27 п. 5 Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879.

Пунктом 3 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з ч. 3 п. 2 вищезазначеного Порядку великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні -24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Відповідно до п. 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 № 1007/1207, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, у тому числі:

- здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422;

- видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю;

- складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно з п. 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Відповідно п. 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі;більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

За результатами зважування автомобіля марки DAF модель CF 75 д/н НОМЕР_1 та габаритно-вагового контролю, посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області зафіксовано навантаження на осі: 1) 6,2; 2) 13,65; повна маса транспортного засобу 19,85 т. Фактичне навантаження на одиночну вісь складає 13,65 т при нормативно допустимому 11 т, що є порушенням п. 22.5 Правил дорожнього руху України.

Таким чином, наявні порушення з боку ФОП ОСОБА_1 Закону України "Про автомобільні дороги", оскільки маса навантаження на одиночну вісь перевищує норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, що в свою чергу дозволяється лише за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, позивач під час перевірки не надав.

Пунктом 27 Порядку № 879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Станом на 06.11.2019, день проведення розрахунку, сума 508,95 Євро за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України (27,460856 грн. за 100 євро), становить 13976,20 грн.

Відповідно до п. 26 Порядку № 879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Таким чином, відповідач повинен сплатити плату за проїзд у розмірі 13976,20 грн.

Відповідач доказів добровільної оплати нарахованої йому плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у зв`язку з перевищенням вагових нормативів та наявності дозволу на право руху автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень суду не надав. Контрозрахунок заявленої до стягнення суми суду також не надано.

У постанові від 06.06.2018 у справі №820/1203/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що категорія спорів про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, яка нарахована управлінням Укртрансбезпеки та її територіальними органами не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, в тому числі й на користь держави) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом спору, віднесеної до адміністративної юрисдикції та мають вирішуватись в порядку господарського або цивільного судочинства.

Так, за своєюправовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розміні.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Також, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що при проведенні габаритно-вагового контролю, складання відповідної довідки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд, посадові особи управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області діяли на підставі та у спосіб, встановлений чинним законодавством. Матеріали справи містять належні та допустимі докази протиправної поведінки відповідача, докази порушення приписів чинного законодавства та правомірність нарахування та стягнення плати за перевищення загальної маси транспортних засобів у сумі 508,95 Євро, що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 06.11.2019 становить 13976,20 грн. Тобто вимога про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом з порушенням законодавчих обмежень є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України, доказів погашення плати за проїзд у добровільному порядку або наявності підстав для звільнення його від відповідальності у вигляді відшкодування матеріальних збитків за допущені порушення суду не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (просп. Перемоги, 14, м. Київ, 03135; ідентифікаційний код 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області (вул. Героїв Маріуполя, 102, м. Кропивницький, 25004) до Державного бюджету України за наступними реквізитами: р/р UА368999980313171216000011559, код класифікації доходів бюджету 22160100, одержувач: ГУК у Кіровоградській області/ТГ м.Кропивницький/22160100, ЄДРПОУ 37918230, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 13976,20 грн. (тринадцять тисяч дев`ятсот сімдесят шість грн. 20 коп.). Видати наказ.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Я.Новицького, 5, м.Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код 02909973) розрахунковий рахунок UА438201720343180001000000271, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету 2800, кошти, витрачені у 2022 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн. 00 коп.) Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку із знаходженням судді Левкут В.В. 03.04.2023 у відпустці, повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 04.04.2023.

Суддя В.В. Левкут