Справа № 147/1395/22

Провадження № 2/147/9/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Натальчук О.А.,

із секретарем Свистун А.П.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача, адвоката Дудіна Л.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Савчук С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки і піклування Служби у справах дітей Тростянецької селищної ради, про позбавлення батьківських прав, призначення піклувальником та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

У грудні 2022 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки і піклування Служби у справах дітей Тростянецької селищної ради, про позбавлення батьківських прав, призначення піклувальником та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог, в редакції від 23.01.2023 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився її племінник ОСОБА_3 . Матір`ю останнього є відповідачка ОСОБА_2 , яка є сестрою позивачки. ОСОБА_2 вже тривалий час питанням виховання та розвитком свого сина не займається (6 років). Дитина постійно проживає з ОСОБА_1 та її сім`єю. Батька ОСОБА_4 не пам`ятає, жодного разу не бачив, тому позивачка єдина виявляє інтерес та піклування до дитини та може бути її піклувальником. Окрім того, ОСОБА_2 вже тривалий час не піклується про фізичний і духовний розвиток ОСОБА_4 , не займається його вихованням, підготовкою до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з сином в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає і доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання дитиною освіти.

Враховуючи вищевикладене, позивач просила ухвалити рішення, яким позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2007 р.н.; призначити ОСОБА_1 піклувальником над ОСОБА_3 . Також просила стягнути з дня подачі позову з відповідача на її користь кошти (аліменти) на утримання дитини в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача до досягнення ОСОБА_4 повноліття, та стягнути судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Ухвалою від 09.01.2023 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.

На виконання вимог ухвали суду від 09.01.2023 від позивача надійшла позовна заява у новій редакції з відповідними додатками до неї.

23.01.2023 дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання, витребувано від Органу опіки та піклування Служби у справах дітей Тростянецької селищної ради письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

17.03.2023 до суду надійшов висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , 1986 р.н., відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та висновок служби у справах дітей про доцільність призначення ОСОБА_1 піклувальником над неповнолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

20.03.2023 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позов ОСОБА_1 підтримав. Додатково суду пояснив, що разом із позивачкою та членами її сім`ї проживає племінник, син її сестри. Відповідачка не має ні можливості, ні бажання утримувати сина, тому є усі підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина, а ОСОБА_1 призначити піклувальником над ОСОБА_4 . Також просив стягнути з відповідачки аліменти на утримання дитини у розмірі частини заробітку ОСОБА_2 . Відмовився від виклику в судове засідання свідків.

Позивач підтримала позицію свого представника. Також зазначила, що бажає, щоб її племінник проживав разом з нею та перебував на утриманні, оскільки сестра не має можливості цього робити, не приймає участі у його вихованні понад шість років, а ОСОБА_3 хворіє і йому потрібний догляд.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні вказала, що не має можливості утримувати сина, так як хворіє та не працює. Син уже шість років проживає з її сестрою та перебуває на її утриманні. Позовні вимоги визнає і бажає, щоб її позбавили батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , а сестра займалася його вихованням.

Представник третьої особи судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Додатково зазначила, що відповідач не виконує своїх батьківських обов`язків відносно дитини та є доцільним позбавити її батьківських прав, що буде відповідати найкращим інтересам хлопчика. Останній проживає у тітки, має кімнату та все необхідне для проживання та навчання. Свого житла ОСОБА_2 не має, а проживає в будинку співмешканця. Вона не забезпечує сина та не займається ним.

Відповідно до ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , про що 20.03.2007 складено відповідний актовий запис за №1. Згідно копії свідоцтва про народження (повторно) серії НОМЕР_1 , його батьками записані: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_2 (а.с.13).

Згідно листа начальника відділу ДРАС від 19.01.2023 №36-28.13-35, державна реєстрація народження ОСОБА_3 проведено відповідно до ч.1 ст.135 СК України, тобто на підставі заяви матері від 20.03.2007 (а.с.31).

Згідно довідки №02-32/1/242 від 06.12.2022, виданої виконкомом Тростянецької селищної ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживає у своєї тітки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.28).

До складу сім`ї ОСОБА_1 , 1995 р.н. входять: чоловік ОСОБА_6 , 1976 р.н., дочка - ОСОБА_7 , 2016 р.н., син - ОСОБА_8 , 2018 р.н. та племінник - ОСОБА_3 , 2007 р.н., що підтверджується довідкою №02-18/24 від 12.01.2023, виданою виконкомом Тростянецької селищної ради Гайсинського району (а.с.29).

Також в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є рідними сестрами, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження останніх (а.с.7, 11), де їх батьками записано: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Висновком Органу опіки та піклування Тростянецької селищної ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Тростянецької селищної ради №80 від 16.03.2023 визнано за доцільне позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.54-56).

З вищезазначеного висновку вбачається, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, гр. ОСОБА_1 повідомила, що ОСОБА_3 являється її племінником. ОСОБА_11 повідомила, що її сестра вже тривалий час (6 років) питанням виховання та розвитку свого сина не займається, тому вона була змушена звернутися до суду із позовом про позбавлення її сестри батьківських прав. Дитина після закінчення навчального закладу проживає разом з нею та її сім?єю, часто хворіє та має вади здоров?я, більше ніде не вчиться та не працює. Мати не забезпечує дитину матеріально, не цікавиться її життям та розвитком, станом здоров?я, не готує дитину до дорослого життя, не зустрічається з дитиною, не спілкується з нею, а це у свою чергу означає, що вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов?язків. За інформацією відділення поліції № 2 Гайсинського районного управління поліції від 23 лютого 2023 року №880/208/01-2023 гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_3 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП не притягувалася. 23.02.2023 працівниками служби у справах дітей селищної ради обстежено умови проживання дитини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 . В ході обстеження встановлено, що дитина проживає разом із тіткою у будинку тітки, за адресою АДРЕСА_2 . Житлові умови відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Умови проживання задовільні. У хлопчика є кімната, в якій облаштовано зону для навчання та відпочинку. Також, до органу опіки та піклування Тростянецької селищної ради звернулася із заявою гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до заяви, остання ознайомлена із тим, що відкрите провадження по цивільній справі про позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 . У заяві дана громадянка зазначила, що із позовними вимогами ознайомлена повністю та погоджується із позбавленням її батьківських прав.

Конвенція про права дитини, що ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991, визнаючи, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, забезпечує те, щоб дитина не розлучалася з батьками в супереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є - першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із ст.18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

У відповідності до ч. 2, ч. 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, крім того зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частина 4 ст. 155 СК України передбачає покладання на батьків відповідальності, встановленої законом, за ухилення їх від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до діючого СК України, до батьків, які ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачено застосування таких правових санкцій, які можуть вважатися юридичною відповідальністю, зокрема, позбавлення батьківських прав.

Положенням ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт оскарження заявником заяви … про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до сина (параграф 57, 58).

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).

Аналіз зазначених положень закону, практики Європейського суду з прав людини дає можливість зробити висновок, що підставою позбавлення батьківських прав батьків є виникнення в сім`ї обставин, коли батьки внаслідок свідомої, винної поведінки не виконують своїх обов`язків щодо виховання, утримання, розвитку дітей, їх навчання та лікування і коли таку ситуацію неможливо виправити іншими заходами.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною, однак не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини (ч.1 ст.166 СУ України)

Відповідач в судовому засіданні підтвердила, що син протягом останніх 6 років проживає у її сестри, яка займається його вихованням та утриманням. ОСОБА_2 у свою чергу, не займається та не цікавиться сином, тобто не проявляє зі своєї сторони материнської турботи, що свідчить про свідоме нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками відносно дитини.

Враховуючи наведені обставини, зважаючи на те, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню ОСОБА_3 , що свідчить про її небажання брати участь вихованні дитини та зберегти зв`язок із ним, а тому її слід позбавити батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , 2007 р.н.

Надані докази стороною позивача є підтвердженням того, що позбавлення відповідачки батьківських прав є доцільним, оскільки остання допустили свідоме нехтування своїми обов`язками, як матері.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу положення статей 169 та 170 СК України, згідно яких, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню та утримання дитини, суд за її заявою може постановити рішення про поновлення батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 .

Щодо вимоги про призначення ОСОБА_1 піклувальником неповнолітнього ОСОБА_3 суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ч.2 ст.243 СК України).

Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків. Опіка (піклування) встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.

Право на опіку або піклування мають особи, які не досягли 14 років (малолітні особи) особи віком від 14 до 18 років (неповнолітні особи). У випадку встановлення опіки або піклування над малолітніми або неповнолітніми особами головною функцією є забезпечення належного виховання та захисту їх особистих немайнових і майнових прав та інтересів.

Встановлення опіки або піклування відбувається якщо: 1) батьки померли; 2) батьки невідомі; 3) батьки визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими; 4) батьки позбавлені судом батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини; 5) батьки визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворі, розумово відсталі або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичному закладі чи на державному утриманні в будинках-інтернатах); 6) батьки понад шість місяців не можуть займатись вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров`я (інваліди I - II групи) тощо); 7) батьки понад шість місяців не проживають разом з дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги та турботи; 8) батьки підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ; 9) батьки відмовились від дітей в установленому законом порядку; 10) виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон чи перебувають у довготривалому відрядженні; 11)батьки перебувають під слідством.

Разом з тим, ч. 4 ст.167 СК України передбачено, що якщо дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв`язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов`язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов`язки, а також діти, розлучені із сім`єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов`язків з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в зоні проведення антитерористичної операції, та безпритульні діти.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є рідною тіткою ОСОБА_3 , 2007 р.н. Дитина проживає з нею та перебуває на повному її утриманні.

З висновку служби у справах дітей Тростянецької селищної ради від 17.03.2023 №01-31/123, визначено за доцільне призначення громадянки ОСОБА_1 піклувальником над неповнолітньою дитиною ОСОБА_3 , 2007 р.н. (а.с.70, 71).

Згідно висновку про стан здоров?я, виданого КНП «Тростянецький ПМСД» ОСОБА_1 протипоказань, які б перешкоджали їй займатися вихованням дитини не має (а.с.60).

Відповідно до довідок від 18.01.2023 № 23 та № 24 ОСОБА_1 на обліку лікаря-нарколога та під наглядом в психіатричному кабінеті не перебуває (а.с.63).

Згідно Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», громадянка ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувалася, не знятої чи не погашеної судимості не має, в розшуку не перебуває (а.с.65).

Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що у лютому 2023 року працівниками служби у справах дітей селищної ради обстежено умови проживання дитини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 . В ході обстеження встановлено, що дитина проживає разом із тіткою. Житлові умови відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Умови проживання задовільні. У хлопчика є кімната, в якій облаштована зона для навчання та відпочинку. Дитина забезпечена одягом та взуттям відповідно до віку та сезону.

Зі слів позивача, вона офіційно не працевлаштована, має дохід від ведення домашнього господарства.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно неповнолітньої дитини, а тому ОСОБА_3 потребує призначення піклувальника.

Таким піклувальником бажає бути позивач ОСОБА_1 і така можливість підтверджена відповідним висновком та іншими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Інших осіб, які б виявили бажання бути призначеними піклувальниками, судом не встановлено.

Таким чином, з метою захисту прав і інтересів дитини, суд вважає, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав та призначення піклувальником ОСОБА_1 буде вчинене в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 .

Щодо вимоги про стягнення аліментів, суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Так, за змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст.182, ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу), яка стягується як аліменти на дитину, визначається судом з врахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини і платника аліментів, наявності у платника інших дітей та непрацездатних осіб, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Позивач просить про стягнення з відповідача аліментів на утримання ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно.

При дослідженні обставин справи судом враховується той факт, що відповідач будь-яких заперечень щодо розміру аліментів до суду не надала, є особою працездатного віку, не надала доказів щодо свого місця роботи чи перебування на обліку в Державній службі зайнятості. Крім цього, не надала доказів про свій стан здоров`я, зокрема який впливає на працездатність, наявність чи відсутність на праві власності, володінні та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, а також не надала будь-яких інших доказів, які б давали підстави вважати, про неможливість надання нею допомоги на утримання дитини. Зазначені обставини не можуть свідчити про наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють надання матір`ю матеріальної допомоги сину щомісячно.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з урахуванням фактичних обставин справи та виходячи із закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, стягненню підлягають аліменти у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

Аліменти слід стягувати на користь ОСОБА_1 , оскільки вона призначена піклувальником над неповнолітнім ОСОБА_3 , 2007 р.н.

Згідно ч. 1 ст.79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Позивач звернулася до суду з позовною заявою 29.12.2022, а тому аліменти підлягають стягненню саме з цієї дати.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення суду слід допустити до негайного виконання в межах суми аліментних платежів за один місяць.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір в розмірі 992,40 грн. за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав, у зв`язку з чим зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З огляду на викладене необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір у розмірі 992,40 грн. за позовну вимогу про стягнення аліментів.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 76-79, 133, 141, 206, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки і піклування Служби у справах дітей Тростянецької селищної ради, про позбавлення батьківських прав, призначення піклувальником та стягнення аліментів, - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_4 , відносно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Призначити піклувальником неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительку АДРЕСА_2 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29.12.2022 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення суми аліментного платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві ) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві ) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жителька АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа - Орган опіки і піклування Служби у справах дітей Тростянецької селищної ради, місцезнаходження: вул. Соборна, 37, смт Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 42859572.

Повний текст рішення складено 05.04.2023.

Суддя О.А. Натальчук