РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2023

Справа № 522/17442/21

Провадження № 2/522/436/23

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Ярема Х.С.

при секретарі судового засідання - Кніш Д.А.

розглянув у загальному позовному провадженні справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

1.04.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 .

2.Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 матеріальні збитки у розмірі 99 590,40 грн., завдані внаслідок пошкодження автомобіля та 20 000 грн. моральної шкоди.

3.09.11.2021 відкрито загальне позовне провадження.

4.16.02.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву.

5.01.03.2022 позивач подав відповідь на відзив.

6.01.06.2022 закрито підготовче провадження.

7. ОСОБА_1 позов обґрунтовує тим, що 25.10.2020, ОСОБА_2 , керуючи викраденим автомобілем Subaru Forester, НОМЕР_1 , став винуватцем ДТП, в результаті якої було пошкоджено, зокрема, автомобіль ОСОБА_1 . Reno Logan, НОМЕР_2 . ОСОБА_2 було пред`явлено підозру у вчиненні злочинів.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП відносно ОСОБА_1 встановлена постановою суду від 25.01.2021, яка набрала законної сили.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля Reno Logan складає 99 590,40 грн. Страхова компанія ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», де була застрахована відповідальність власника автомобіля Subaru Forester, відмовила у виплаті страхового відшкодування, оскільки ОСОБА_2 керував транспортним засобом незаконно.

В результаті ДТП ОСОБА_1 отримав фізичні ушкодження та моральні страждання, які він оцінює в 20 000 грн.

Позивач також посилається на те, що перебування ОСОБА_2 в момент скоєння ДТП у стані, коли він не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, не відповідає дійсності. Вважає, що висновок експертизи не може бути доказом, оскільки експертиза проведена в рамках кримінальної, а не цивільної справи. Хвороба ОСОБА_2 носила тимчасовий характер, оскільки його мати під час розгляду кримінальної справи просила передати його на амбулаторне лікування. Вважає, що ОСОБА_2 є цілком здоровою особою, яка таким чином уникає як кримінальної , так і цивільної відповідальності. Він не визнаний недієздатним чи обмежено дієздатним, опіка над ним не встановлена, тому повинен відшкодовувати завдану шкоду.

8.Відповідач проти позову заперечує. Ухвалою суду від 29.06.2021 у кримінальній справі № 522/23130/20 ОСОБА_2 визнаний неосудним на підставі висновку судово-психіатричної експертизи №528, якою встановлено, що в період часу, що відноситься до скоєння ним кримінальних правопорушень, в тому числі пов`язаних з ДТП за участі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 виявив інший хворобливий стан, внаслідок чого не здатний самостійно усвідомлювати свої дії та керувати ними. Дана обставина виключає обов`язок відповідача відшкодувати спричинену ним в ДТП шкоду. Стан неосудності виключає вину завдавача, а шкода завдана в такому стані кваліфікується як така, що виникла внаслідок випадку.

Крім того, рішенням суду від 18.01.2022 у справі №522/14753/21, де за таких самих обставин відповідачем є ОСОБА_2 , було відмовлено у відшкодуванні шкоди Департаменту патрульної поліції. Також після отримання висновку судово-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_2 були закриті провадження у справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

9.Сторони в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності. Позивач позов підтримав, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Суд встановив такі фактичні обставини справи.

10.25.10.2020 о 07:00 год. ОСОБА_2 , знаходячись в АДРЕСА_1 , визначив об`єктом свого злочинного посягання автомобіль Subaru Forester, НОМЕР_1 , який був припаркований за цією адресою навпроти входу до Urban Ваг. Далі з метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_2 відчинив передні двері автомобіля марки Subaru Forester, НОМЕР_1 за допомогою ключа, який він 24.10.2020 в період часу з 07:00 год. до 22:00 год., більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, викрав у власника транспортного засобу ОСОБА_3 , яка того дня відпочивала в Urban Bar.

11.Далі ОСОБА_2 , діючи умисно, повернув ключ запалювання у замку, тим самим запустив двигун, встановивши цим контроль над транспортним засобом та всупереч волі власника, не маючи ні реального, ні уявного права власності на автомобіль Subaru Forester, НОМЕР_1 , почав рух автомобілем по вулиці Успенській. Далі о 07:05 год. ОСОБА_2 , знаходячись на розі вулиць Рішельєвської та Єврейської, не дотримуючись безпечної дистанції, скоїв зіткнення з автомобілем Honda Accord, д.н. НОМЕР_3 , після чого зник з місця ДТП.

12.Далі ОСОБА_2 на вул. Троїцька, 25 скоїв наїзд на перешкоду у вигляді металевої споруди та разом із парканом продовжив рух по вулиці Канатній.

13.Далі ОСОБА_2 на перехресті вулиці Канатної провулок Сабанський , не впоравшись з керуванням скоїв наїзд на сміттєві баки та продовжив рухатись, ігноруючи законні вимоги працівників поліції, які стали переслідувати ОСОБА_2 .

14.На перехресті вулиці Канатна - Успенська ОСОБА_2 скоїв зіткнення з автомобілем Reno Logan, НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_1 , якого після ДТП було госпіталізовано до лікарні.

15.Після цього ОСОБА_2 продовжив рухатись та на перехресті вулиці Канатна - Італійський бульвар був заблокований службовим автомобілем патрульної поліції. Співробітники патрульної поліції, які входили до складу екіпажу «Океан 304» намагались затримати ОСОБА_2 , але він завдав ногою поліцейському удар в живіт та почав тиснути на газ, тим самим пошкодив службовий автомобіль Toyota Prius та здійснив наїзд на ногу співробітника патрульної поліції.

16.Далі ОСОБА_2 , рухаючись по вулиці Фонтанська дорога 10, здійснив цілеспрямований наїзд на перешкоду у вигляді воріт, заїхав на територію військової академії, де не впоравшись з керуванням здійснив зіткнення з деревом, внаслідок чого автомобіль Subaru Forester загорівся.

17.Таким чином, ОСОБА_2 вчинив суспільно небезпечні діяння, передбачені ч. 2 ст. 289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом, яке завдало значної матеріальної шкоди), ч. 2 ст. 345 КК України (умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків).

18.За цими фактами слідчим відділом Приморського ВП ГУНП в Одеській області внесено до ЄРДР відомості про кримінальне провадження № 12020160500003157 від 25.10.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 статті 345 КК України.

19.15.10.2020 ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

20.Висновком судово-медичного дослідження (обстеження) № 2692 від 27.11.2020, що проводилась в період з 12.11.2020 по 17.11.2020 встановлено, що «… в ОСОБА_1 виявлено тілесне ушкодження (садно голови). Дане ушкодження утворилось за механізмом тертя-ковзання тупого твердого предмета, індивідуальні особливості якого в ушкодженні не відобразились. Враховуючи морфологічні особливості ушкодження (садно - вкрите кіркою темно-червоного кольору, яке розташоване вище рівня оточуючої шкіри, з ділянками відшарування по периферії) слід вважати, що воно виникло приблизно за 3, 4-6 діб до початку проведення обстеження, тобто могло бути спричинено 25.10.2020. Дане ушкодження має незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цим критерієм згідно п.2.3.5 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень».

21.Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 у кримінальній справі № 522/23130/20 встановлено, що ОСОБА_2 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом, яке завдало значної майнової шкоди) та застосовано до нього примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом. Підставою став Висновок судово-психіатричної експертизи №528 від 27.11.2020 на основі якого, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 на підставі ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності, у зв`язку з тим, що вчинив суспільно небезпечні діяння в стані неосудності та на теперішній час неосудний, а підлягає застосуванню примусових заходів медичного характеру.

22.06.12.2020 незалежним експертом фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було складено Звіт №11-016 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження автомобіля Renault Logan, НОМЕР_4 , внаслідок ДТП, яка сталася 25.10.2020. Відповідно до висновку вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 99 590, 40 грн., що не перевищує вартість самого автомобіля.

23.Вартість складення звіту становить 2 473,40 грн., які ОСОБА_1 сплатив.

24.Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 25.01.2021 у справі №522/22298/20 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124, ст. 122-4 КУпАП щодо зіткнення з автомобілем Reno Logan, д.н. НОМЕР_2 та накладено стягнення вигляді штрафу.

25.Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 06.07.2022 заяву ОСОБА_2 про перегляд постанови від 25.01.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у справі № 522/22298/20, у зв`язку з нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

26.Моторно (транспортне) страхове бюро України повідомило, що ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відмовила ОСОБА_1 у здійсненні страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по забезпеченому автомобілю Subaru Forester, НОМЕР_8, оскільки ОСОБА_2 заволодів транспортним засобом незаконно.

27.Власник автомобіля Subaru Forester, НОМЕР_8 ОСОБА_3 також зверталась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Постановою суду апеляційної інстанції від 20.10.2022(набрала законної сили) у справі №522/20096/20 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 завдану шкоду.

28.Рішенням суду першої інстанції від 18.01.2022 у справі №522/14753/21, де за таких самих обставин відповідачем є ОСОБА_2 , було відмовлено у відшкодуванні шкоди Департаменту патрульної поліції.

Висновки суду.

29.Предметом спору є відшкодування матеріальної та моральної шкоди особі, що їх зазнала внаслідок ДТП, а його підставами - заподіяння шкоди відповідачем внаслідок неправомірних дій.

30.Відповідач заперечень щодо розміру матеріальної чи моральної шкоди не заявляв, посилаючись на те, що відповідач не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними в момент вчинення ДТП, отже, він звільняється від обов`язку відшкодування шкоди на підставі ч. 1 ст. 1186 ЦК України.

31.У зв`язку з цим, перед судом постало питання чи підлягає відповідач звільненню від обов`язку відшкодування цивільної шкоди на підставі ч. 1 ст. 1186 ЦК України.

32. ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Reno Logan, д.н. НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 ).

33.25.10.2020 ОСОБА_2 було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом, яке завдало значної матеріальної шкоди), ч. 2 ст. 345 КК України (умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків) та ДТП, в результаті якої матеріальних збитків зазнало декілька транспортних засобів, зокрема автомобіль ОСОБА_1 , а самому ОСОБА_1 завдано легких тілесних ушкоджень.

34.Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 25.01.2021 у справі №522/22298/20 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП щодо зіткнення з автомобілем Reno Logan, д.н. НОМЕР_2 та накладено стягнення вигляді штрафу.

35.Відповідно до Звіту №11-016 від 06.12.2020 про оцінку вартості матеріального збитку, складеного незалежним експертом вартість матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження автомобіля Renault Logan, НОМЕР_4 , внаслідок ДТП, яка сталася 25.10.2020 становить 99 590, 40 грн., що не перевищує вартість самого автомобіля.

36.Згідно з ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути серед іншого відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

37.Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків або матеріальну шкоду у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

38.Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

39.Згідно з частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

40.Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 ЦК України).

41.Відповідно до пункту 2.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

42.Згідно з п. 32.1 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

43.Згідно з пп. 37.1.2 п.37.1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку.

44.Оскільки вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, в результаті якого було пошкоджено належний ОСОБА_1 автомобіль встановлена рішенням суду, а підстави для виплати страховиком застрахованого автомобіля Subaru Forester, НОМЕР_1 страхового відшкодування відсутні, то фактичні підстави для покладення на ОСОБА_2 відповідальності щодо відшкодування позивачеві вартості відновлювального ремонту автомобіля, наявні.

45.З матеріалів справи вбачається, що під час кримінального провадження у справі №522/23130/20 щодо ОСОБА_2 було встановлено, що він своїми неправомірними діями пошкодив автомобіль ОСОБА_1 , чим завдав йому матеріальну шкоду.

46.Водночас ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 у цій же справі №522/23130/20 судом визнано, що ОСОБА_2 на підставі ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності, до нього підлягає застосуванню примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

47.З ухвали суду від 29.06.2021 вбачається, що підставою для звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності став Висновок судово-психіатричної експертизи №528, що проводилась відносно підозрюваного амбулаторно в межах кримінальної справи (п.12, 1-ої стор. висновку).

48.Експертом надано такий висновок: "В період часу з 12.11.2020 по 17.11.2020 щодо ОСОБА_2 , яким встановлено, що він в період часу, що відноситься до скоєння ним кримінальних правопорушень, за вищеописаних обставин, ознак хронічного психічного захворювання, недоумства, будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності не виявляв, а виявляв інший хворобливий стан психіки у вигляді «Гострого поліморфного психотичного розладу з симптомами шизофренії» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики «F.23.1» за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), у зв`язку з чим він був не здатним самостійно усвідомлювати свої дії. На даний час ОСОБА_2 ознак хронічного психічного захворювання та недоумства не виявляє, а виявляє інший хворобливий стан психіки у вигляді «Гострого поліморфного психотичного розладу з симптомами шизофренії» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики «F.23.1» за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), внаслідок свого психічного стану він не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними".

49.Відповідно до ч. 6, 7 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

50.Згідно з ч.1 ст. 1186 ЦК України шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, не відшкодовується.

З урахуванням матеріального становища потерпілого та особи, яка завдала шкоди, суд може постановити рішення про відшкодування нею цієї шкоди частково або в повному обсязі. Якщо фізична особа, яка завдала шкоди, сама довела себе до стану, в якому вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними в результаті вживання нею спиртних напоїв, наркотичних засобів, токсичних речовин тощо, шкода, завдана нею, відшкодовується на загальних підставах.

Якщо шкоди було завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними у зв`язку з психічним розладом або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом з цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді (ч. 2 ст. 1186 ЦК України).

51.Оцінюючи доводи обох сторін суд зазначає таке.

52.Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Статтями 12 та 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

53.Позивач посилається на те, що ОСОБА_2 перед скоєнням 25.10.2020 ДТП сам довів себе до стану, в якому він, ніби-то, не усвідомлював значення своїх дій та не міг ними керувати, оскільки напередодні вживав наркотичні та алкогольні засоби. Проте належних доказів не надає, а тому суд вважає ці посилання припущеннями та не вбачає підстав для застосування ч.1 ст. 1186 ЦК України.

54.У той же час суд не погоджується з аргументами відповідача про те, що він звільняється від цивільної відповідальності, оскільки визнаний судом неосудним, так як був нездатним самостійно усвідомлювати свої дії та керувати ними.

55. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.06.2021 у справі №522/23130/20 (в резолютивній частині) суд не визнавав ОСОБА_2 неосудним, а лише зазначив, що він не підлягає кримінальній відповідальності, до нього підлягає застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, що також модливе і при обмеженій осудності особи.

56.За Висновком судово-психіатричної експертизи, що проводилась амбулаторно у період часу з 12.11.2020 по 17.11.2020 відносно ОСОБА_2 , він в період часу, що відноситься до скоєння ним кримінальних правопорушень, ознак хронічного психічного захворювання, недоумства, будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності не виявляв, а виявляв інший хворобливий стан психіки у вигляді «Гострого поліморфного психотичного розладу з симптомами шизофренії» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики «F.23.1» за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), у зв`язку з чим він був не здатний самостійно усвідомлювати свої дії та керувати ними.

57.За правилами ст. 110 ЦК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

58.Стан неосудності особи визначається на момент вчинення нею суспільно небезпечного діяння.

59.Розгляд вимог про врахування обставин нездатності особи усвідомлювати свої дії здійснюється судом з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так й інших доказів, які підтверджують чи спростовують доводи про те, що в конкретний момент часу громадянин не розумів значення своїх дій і не міг керувати ними.

60.Оскільки у частині 1 статті 1186 ЦК України вживається термін «момент» завдання шкоди, то в разі призначення психіатричної експертизи слід ставити перед експертом запитання стосовно конкретно визначеного моменту часу, оскільки протягом дня психічний стан особи може змінюватись. Висновок про тимчасову недієздатність цієї особи слід робити перш за все на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи саме в конкретний момент часу та щодо конкретної обставини. Висновок експертизи в такій справі є лише одним із доказів у справі і йому слід давати належну оцінку в сукупності з іншими доказами.

61.Подібні правила оцінювання судоми висновку експерта надав Верховний Суд (від 18.09.2019 №311/3823/15-ц).

62.Отже, підставою для висновку суду про те, що фізична особа, в момент завдання нею шкоди не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними може бути лише абсолютна неспроможність особи в момент завдання шкоди і щодо конкретної обставини розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними і в основу рішення суду про відмову у відшкодування шкоди з цих підстав не може покладатися висновок експертизи, який ґрунтується на припущеннях.

63.При цьому, варто звернути увагу, що у випадку встановлення в особи, яка вчинила злочин, психічного розладу її можуть визнати осудною (обмежено осудною) або неосудною залежно від ступеня впливу такого розладу на свідомість цієї особи під час вчинення протиправного діяння. У зв`язку з цим основним при встановленні осудності є психологічний критерій.

64.Зазначений психологічний аспект, тобто в якій мірі особа не усвідомлювала значення своїх дії та не могла керувати ними, має суттєве значення з огляду на те, що особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно може нести відповідальність за шкоду, завдану іншій особі (ст. 1185 ЦК України).

65.У даному висновку судово-психіатричної експертизи також експертом не вказано в якій мірі (в повній мірі чи частково) ОСОБА_2 під час вчинення суспільно небезпечних діянь не був здатний усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними через наявність у нього хворобливого стану психіки, чи є цей хвороблий стан таким, що повністю позбаляє усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними.

66.Висновком судово-психіатричної експертизи, що проводилась амбулаторно в кабінеті експерта з 12.11.2020 по 17.11.2020 стосовно ОСОБА_2 , було встановлено, що він був нездатний самостійно усвідомлювати свої дії та керувати ними лише в період часу, що відноситься до скоєння ним кримінальних правопорушень.Але який це період часу, який момент, експерт відповіді стверджувальної не дає.

67.Однак з обставин, які встановлені в межах кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_2 звинувачувався у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом, що завдано значної матеріальної шкоди, яке відбулося о 07.00 год. 25.10.2020, а також в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, точний час якого не встановлений.

68.Спричинення ОСОБА_2 шкоди ОСОБА_1 відбулося лише в проміжку часу між цими правопорушеннями, а тому підстав вважати, що висновком судово-психіатричної експертизи встановлено абсолютну неспроможність ОСОБА_2 усвідомлювати свої дії та керувати ними в конкретний момент часу (в момент зіткнення з автомобілем ОСОБА_1 ) в суду відсутні.

69.Крім того, підтвердженням відсутності постійності хворобливого психічного стану ОСОБА_2 є те, що він не визнавався судом недієздатним, над ним не встановлювалась опіка та йому не було призначено опікуна, він не має стійкого психічного захворювання чи недоумства, а неспроможність ОСОБА_2 усвідомлювати свої дії та керувати ними у визначений експертом час була визначена лише у зв`язку з «іншим хворобливим станом психіки ОСОБА_2 ».

70.За таких обставин, суд не приймає як доказ висновок судово-психіатричної експертизи, що ОСОБА_2 в момент заподіяння шкоди ОСОБА_1 , не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

71.Таким чином, суд вважає, що підстав для застосування до даних правовідносин наслідків, передбачених ч.1 ст. 1186 ЦК України. Відтак, відповідач не звільняється від обов`язку відшкодування цивільної шкоди, завданої позивачеві.

72.Крім того, суд приймає до уваги, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 25.01.2021 у справі № 522/22298/20 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП щодо зіткнення з автомобілем Reno Logan, д.н. НОМЕР_2 та накладено стягнення вигляді штрафу. Тобто, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена та не спростована, провадження не закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

73.Жодних заперечень щодо розміру матеріального збитку в сумі 99 590, 40 грн. відповідач не подавав, покладаючись на сподівання, що суд відмовить у стягненні такого. Оскільки суд дійшов висновку, що відповідач повинен відшкодувати шкоду через відсутність належних доказів, що ОСОБА_2 в момент її завдання не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними, така підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

74.Щодо відшкодування моральної шкоди.

75.Згідно з п. 9 ч. 1 статті 16 ЦК України відшкодування моральної (немайнової) шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів.

76.Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

77.Статтею 1167 ЦКУ передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

78.Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

79.Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

80.Позивач доводить, що саме внаслідок протиправних дій відповідача, а не будь-яких інших, йому було завдано також моральної шкоди. Він отримав тілесні ушкодження, його автомобіль потребував ремонту, в зв`язку з чим він повинен докладати додаткових зусиль для організації свого життя та родини. Позивач внаслідок незаконних дій відповідача зазнав душевні страждання, наслідком яких стало погіршення його фізичного та духовного стану, у зв`язку з чим оцінює завдану їй моральну шкоду у розмірі 20 000 гривень.

81.Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди у розмірі - 20 000 грн. не є обгрунтованим, а тому підлягає стягненню з відповідача.

82.Зважаючи на результат вирішення спору на користь позивача з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 1 400,03 грн.

Керуючись ст.ст. 236-265, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) матеріальні збитки, у зв`язку з пошкодженням автомобіля в розмірі 99 590,40 гривень та моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 400,03 гривні.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.04.2023.

Суддя Ярема Х.С.